Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка Костянтина Сергійовича,

 

встановила:

 

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон України № 1635-IX), яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

17 травня 2022 року до Вищої ради правосуддя (вх. № М-6/24/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С., що полягають у допущенні поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон України № 3304-ІХ).

Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2023 року дисциплінарну скаргу Маселка Р.А. розподілено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для попередньої перевірки.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 7 жовтня 2024 року № 2933/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи були встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, що можуть свідчити про наявність у діях судді Пащенка К.С. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, зокрема, здійснює підготовку справи до розгляду та готує висновок, який передає для розгляду Дисциплінарною палатою.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року.

Згідно з пунктом 23⁹ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. вжив усіх необхідних заходів для забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Пащенка К.С., який мав можливість ефективно формувати позицію свого захисту, використовуючи всі необхідні засоби і докази.

Матеріали дисциплінарної справи містять письмові пояснення судді Пащенка К.С. на обґрунтування зазначених у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. відомостей, які суддя надсилав до Вищої ради правосуддя 15 липня, 9 вересня 2024 року та 17 лютого 2025 року.

Судді Пащенку К.С. на його заяви, зареєстровані у Вищій раді правосуддя 21 жовтня 2024 року та 10 лютого 2025 року про ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи, 28 жовтня 2024 року, 10 та 11 лютого 2025 року надана можливість ознайомитися зі змістом дисциплінарної справи та всіма наявними в ній матеріалами.

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. підготував та передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 20 січня 2025 року, а також повідомив суддю і скаржника про його наявність та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С., скаржника Маселка Р.А. повідомлено про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 3 лютого, 17 лютого, а також 3 березня 2025 року у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Пащенко Костянтин Сергійович, ____ року народження, Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 294/2017 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

17 травня 2022 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А., у якій він висловив прохання притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зазначивши таке.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі також – ВККС України, Комісія) рішенням від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначила проведення іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді згідно з графіками, в тому числі для суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація), на 17 квітня 2019 року, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. (додаток 3 до рішення).

На призначений іспит деякі судді Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема суддя Пащенко К.С., не з’явилися. За інформацією ВККС України підставою неявки всіх суддів стала тимчасова короткострокова непрацездатність.

Надалі ВККС України рішенням від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 призначила іспит в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на 21 травня 2019 року, проте на нього з’явилися лише троє суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а інші, у тому числі суддя Пащенко К.С., як зазначено у дисциплінарній скарзі, знову не з’явилися через хворобу.

На переконання скаржника, неявка судді Пащенка К.С. на кваліфікаційне оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року, була спланована та заздалегідь узгоджена, оскільки судді Окружного адміністративного суду міста Києва обговорювали між собою можливість не йти на оцінювання за вказівкою голови суду, що підтверджується оприлюдненим 26 липня 2019 року Національним антикорупційним бюро України (далі – НАБУ) на офіційному YouТube-каналі відео за посиланням: https://nabu.gov.ua/news/novyny-rozyasnennya-shchodo-obshukiv-v-okruzhno....

У дисциплінарній скарзі також зазначено, що факт неявки на кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва був висвітлений у багатьох медіа та викликав значний суспільний резонанс.

На лист члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. щодо можливості надати письмові пояснення стосовно доводів, викладених у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А., суддя Пащенко К.С. повідомив, що викладені в дисциплінарній скарзі висновки ґрунтуються на неповній інформації, а дійсні обставини неможливості проходження кваліфікаційного оцінювання в 2019 році не можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтовуючи свої пояснення суддя Пащенко К.С. зазначив, що ВККС України 7 червня 2018 року прийняла рішення № 133/зп-18, яким, зокрема на підставі його заяви, призначила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, в тому числі визначила дату проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання – 27 липня 2018 року.

6 липня 2018 року ВККС України прийняла рішення № 164/зп-18, яким внесла зміни до графіка проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, а саме перенесла проведення іспиту, призначеного на 27 липня 2018 року, на інші (без визначення дат) дні.

Згодом, як зазначив у письмових поясненнях суддя Пащенко К.С., проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей було призначено на 9 квітня 2019 року (компʼютерне тестування) та 20 квітня 2019 року (інтерв’ю з психологом).

26 березня 2019 року ВККС України рішенням № 39/зп-19 призначила на 17 квітня 2019 року проведення іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація).

У письмових поясненнях суддя Пащенко К.С. звернув увагу, що він 9 квітня 2019 року пройшов компʼютерне тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддів.

Водночас на іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та на інтерв’ю з психологом суддя Пащенко К.С., як він зазначив у письмових поясненнях, не мав можливості з’явитись через хворобу і перебування на лікарняному з 16 до 22 квітня 2019 року, що підтверджується листком непрацездатності серії АДХ № ____ від 16 квітня 2019 року.

Суддя Пащенко К.С. пояснив, що тимчасова непрацездатність є обставиною, настання якої не залежить від його волі, і яка перешкоджала його участі у кваліфікаційному оцінюванні, а також зазначив, що така обставина підтверджена відповідним документом, листком непрацездатності, а отже, є поважною.

У рішенні № 67/зп-19 від 8 травня 2019 року ВККС України з урахуванням пояснень судді Пащенка К.С. дійшла висновку про можливість визнання причин його неявки на іспит поважними, у звʼязку з чим визначила нову дату складення іспиту – 21 травня 2019 року.

Ураховуючи те, що ВККС України як уповноважений орган 8 травня 2019 року вирішила питання щодо поважності неявки судді Пащенка К.С. на іспит 17 квітня 2019 року, а отже, зазначене питання, на переконання судді Пащенка К.С., не може бути предметом дисциплінарного провадження.

Водночас суддя Пащенко К.С. наголосив, що прийняття 8 травня 2019 року ВККС України рішення № 67/зп-19 про призначення складення іспиту на 21 травня 2019 року та фактичне його проведення відбулись під час перебування судді за кордоном, оскільки з 7 до 24 травня 2019 року він перебував у щорічній відпустці, наданій на підставі наказу голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2019 року № 218/в.

Суддя Пащенко К.С. пояснив, що 13 лютого 2019 року він придбав авіаквитки на авіарейси 7 та 24 травня 2019 року, а 20 березня 2019 року звернувся із заявою на імʼя голови Окружного адміністративного суду міста Києва про надання щорічної відпустки з 7 до 24 травня 2019 року, на підставі якої був виданий відповідний наказ від 3 квітня 2019 року № 218/в.

Про зазначені обставини та про відсутність можливості взяти участь у тестуванні 21 травня 2019 року ВККС України було заздалегідь повідомлено листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року (вих. № 07-36/147), а після повернення з відпустки суддя особисто письмово повідомив ВККС України про причини його неявки та додав належним чином завірені копії документів, що стосувались поїздки за кордон.

Отже, суддя Пащенко К.С. вважає, що вчинив усі належні дії з метою проходження кваліфікаційного оцінювання та вчасно повідомляв ВККС України про поважність причин неявки, доклав усіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка як судді була бездоганною відповідно до положень статті 3 Кодексу суддівської етики.

На думку судді Пащенка К.С., дисциплінарна скарга Маселка Р.А. не містить жодних посилань на будь-які фактичні дані та докази «узгодженості» його дій з іншими особами щодо неприбуття на кваліфікаційний іспит 17 квітня та 21 травня 2019 року.

Доводи скаржника про умисні дії, спрямовані на ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання, суддя Пащенко К.С. вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними належними доказами.

Стосовно необхідності витребування матеріалів кримінальних проваджень (про що зазначено в дисциплінарній скарзі) суддя Пащенко К.С. зазначив, що він не брав участі у слідчих діях та не є учасником кримінальних проваджень № ____, № ____ та № ____. Посилання скаржника на наявність у межах цих проваджень відомостей та обставин проходження кваліфікаційного оцінювання суддя Пащенко К.С. вважає припущенням, а вимогу щодо витребування чи дослідження результатів слідчих дій, на його думку, є необґрунтованою.

Суддя Пащенко К.С. зауважив, що витребування будь-яких документів щодо слідчих дій, які стосуються обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, є неприпустимим та порушує вимоги кримінального процесуального закону. У разі їх отримання, документи не будуть вважатись допустимими та належними доказами ймовірного вчинення дисциплінарного порушення, натомість такі дії призведуть до істотного порушення прав і свобод людини в кримінальному провадженні.

Крім того, суддя Пащенко К.С. наголосив, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності закінчився.

На думку судді Пащенка К.С., визначений частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк, ураховуючи його перебування у відпустці та дні тимчасової непрацездатності (загалом 232 календарні дні), закінчився 8 січня 2023 року.

Суддя Пащенко К.С. також наголосив, що внесені Законом України № 3304-IX зміни до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» фактично призводять до збільшення проміжку часу, протягом якого суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та не є тими нормами права, яким може бути надано зворотну дію в часі згідно зі статтею 58 Конституції України.

Ураховуючи наведене, суддя Пащенко К.С. зазначив, що запровадження нових правил обчислення строку давності притягнення судді до відповідальності порівняно з попередньою редакцією статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» фактично збільшує такий строк, тобто погіршує його становище як судді, а отже, суперечить статті 58 Конституції України.

9 вересня 2024 року суддя Пащенко К.С. надіслав до Вищої ради правосуддя додаткові письмові пояснення, у яких зазначив, що дисциплінарна скарга стосовно нього не містить належного обґрунтування наявності індивідуальних ознак вчинення ним дисциплінарного проступку, є невмотивованим шаблонним документом, оскільки з електронного листа, який Маселко Р.А. надіслав на адресу Вищої ради правосуддя, вбачається, що він подав до Вищої ради правосуддя аналогічні дисциплінарні скарги щодо значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суддя Пащенко К.С. зауважив, що жоден із опублікованих НАБУ фрагментів розмов безпосередньо його не стосується та обставин об’єктивної неможливості зʼявитись на іспит 17 квітня 2019 року не спростовує.

Повторно суддя наголосив, що до кримінальних проваджень та подій, про які йдеться на опублікованих записах, він не причетний. Додатково обґрунтував свою позицію щодо закінчення строку притягнення його дисциплінарної відповідальності, зокрема, з огляду на таке.

Згідно із Законом України № 1635-IX, який передбачав утворення служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, з 5 серпня 2021 року було змінено процедуру здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів.

Водночас нормами Закону України № 1635-IX не було врегульовано перехідний період від попереднього правового регулювання в частині реалізації Вищою радою правосуддя повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.

Отже, як зазначив суддя Пащенко К.С., унаслідок законодавчих змін щодо органів, уповноважених на здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, було порушено його права як особи, щодо якої здійснюється дисциплінарне провадження, оскільки жодним нормативним актом не було передбачено переривання або зупинення розгляду дисциплінарної скарги на час втрати Вищою ради правосуддя дисциплінарної функції, а наявні положення Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не були передбачуваними та не могли застосовуватись.

Період часу з дня надходження скарги (17 травня 2022 року) до її подальшого автоматизованого розподілу між членами Вищої ради правосуддя (15 листопада 2023 року), на думку судді Пащенка К.С., не може вважатись здійсненням попереднього вивчення матеріалів, оскільки Вища рада правосуддя у цей період не була наділена відповідною дисциплінарною функцією.

Відсутність законодавчого часового обмеження на розгляд дисциплінарної скарги з часу здійснення щодо неї автоматизованого розподілу і до моменту її розгляду, на думку судді Пащенка К.С., не можна розглядати як надання неосяжного (нерозумного) строку на вирішення питань, віднесених до повноважень Вищої ради правосуддя, оскільки законодавцем передбачений присічний строк у три роки на притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Пащенко К.С. зазначив, що після ухвалення Закону України № 3304-IX розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено новим пунктом 23¹⁰, яким визначено, що попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до Вищої ради правосуддя до дня набрання чинності Законом України № 3304-ІХ здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців з дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

Суддя Пащенко К.С. вказав, що оскільки автоматизований розподіл дисциплінарної скарги Маселка Р.А. було здійснено 15 листопада 2023 року, то її попередня перевірка мала бути проведена до 14 травня 2024 року.

Ураховуючи, що за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги до 14 травня 2024 року жодних рішень з передбачених статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не ухвалено, дійсний розгляд дисциплінарної скарги Маселка Р.А. здійснюється, за твердженням судді Пащенка К.С., з порушенням пункту 23¹⁰ Розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя Пащенко К.С., посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду у справах № 9901/120/19 від 12 вересня 2019 року, № 9901/36/19 від 7 травня 2020 року, наголосив, що «напрацьовані Європейським судом з прав людини положення щодо розумності терміну розгляду судових справ і критеріїв його застосування вживаються за аналогією і до строків здійснення дисциплінарного провадження щодо судді».

У надісланих до Вищої ради правосуддя 17 лютого 2025 року письмових поясненнях, суддя Пащенко К.С. зауважив, що жоден із опублікованих НАБУ фрагментів розмов безпосередньо його не стосується та обставин об’єктивної неможливості зʼявитись на іспит не спростовує. Також вказав, що він категорично заперечує вказані співробітником НАБУ твердження щодо належності йому будь-яких реплік. Суддя Пащенко К.С., зокрема стверджує, що приписувані йому репліки у наведених детективом діалогах з указаними особами він не висловлював; надані детективом фонограми є нічим іншим, як спеціально сфабрикованим монтажем «з якихось вирваних з контексту слів», які суддя Пащенко К.С. «можливо колись і промовляв зовсім за інших обставин та в іншому контексті», або ж взагалі не мають нічого спільного з його реальним голосом, а дані копії фонограм не можуть прийматись як докази.

За твердженням судді Пащенка К.С., лист НАБУ від 30 серпня 2024 року не доводить жодним чином його безпосередне відношення до фрагментів оприлюднених розмов на офіційному YouTube каналі НАБУ та інших медіа, оскільки надані на запит доповідача стенограми розмов та їх зміст у наявних у публічному доступі відеоматеріалах не відтворюються, а імʼя судді Пащенка К.С. у них не згадується.

Суддя наголосив, що дійсні причини його неявки на іспити в межах кваліфікаційного оцінювання у квітні та травні 2019 року ні з ким не узгоджувались, не були і не могли бути повʼязані з будь-яким зовнішнім впливом на нього, в тому числі голови суду, а зумовлені обʼєктивною неможливістю зʼявитись через наведені ним у поясненнях незалежні від його волі особисті обставини, підтверджені наявними у дисциплінарній належними доказами.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з урахуванням наявних у дисциплінарній справі матеріалів, беручи до уваги надані суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенком К.С. письмові пояснення встановила таке.

На запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. щодо надання будь-якої інформації, яка спростовувала б або підтверджувала б обставини вчинення суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенком К.С. дисциплінарного проступку, НАБУ в листі від 3 вересня 2024 року повідомило, що під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях (номери яких зазначені в листі НАБУ) детективами НАБУ в порядку статей 266, 237 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) здійснено дослідження та огляд матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) (розсекречених носіїв інформації – карток пам’яті з аудіозаписами) та за результатами встановлення розмов складено відповідні протоколи оглядів.

У листі НАБУ зазначено, що в протоколах оглядів відображено стенограми розмов голови Окружного адміністративного суду міста Києва, заступника голови Окружного адміністративного суду міста Києва та більшості суддів цього суду, в тому числі судді ОСОБА1, а також інших осіб – відвідувачів службових кабінетів Окружного адміністративного суду міста Києва, у 2019 році, яким повідомлено про фактичні обставини неправомірних дій керівництва та окремих суддів вказаного суду, залучених осіб стосовно діяльності ВККС України та її членів, а саме створення штучних перешкод у їх діяльності, зокрема, щоб заблокувати в такий спосіб можливість проведення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у 2019 році.

У вказаному листі зазначено, що про відсутність монтажу та автентичність розмов суддів ОСОБА2, ОСОБА3 та інших осіб (належність та відповідність їх голосів), зафіксованих у 2019 році під час проведення НСРД у службових кабінетах ОСОБА2, ОСОБА3, підтверджено численними судовими експертизами звукозаписів, проведеними під час досудового розслідування згаданих у листі кримінальних проваджень.

Наведена вище інформація та копії документів, як зазначено в листі НАБУ, може свідчити про неправомірні дії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва та невідповідність таких суддів критеріям професійної етики та доброчесності.

Отже, під час досудового розслідування з урахуванням зібраних доказів здобуто відомості, які мають значний суспільний інтерес та свідчать відповідно до зазначеної у листі НАБУ інформації про системні факти можливого вчинення суддями як кримінальних, так і дисциплінарних правопорушень, які потребують належного реагування та надання відповідної правової оцінки Вищою радою правосуддя.

З урахуванням наведеного НАБУ надало дозвіл на розголошення (використання) таких відомостей та надіслало до Вищої ради правосуддя копії (фотокопії) окремих матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, із яких установлено таке.

Відповідно до витягу із протоколу огляду від 7 березня 2021 року – 8 березня 2021 року (з перервами), під час проведення якого в хронологічній послідовності за період з 13 лютого 2019 року до 16 травня 2019 року включно НАБУ було обрано окремі розмови (або їх частини) осіб, щодо яких попередньо складені стенограми, тобто відображено в текстовому варіанті.

Особи, розмови яких зафіксовано, встановлені (ідентифіковані) НАБУ під час проведення НСРД, а також на підставі отриманих даних досудового розслідування, здобутих доказів та матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

Зокрема, як убачається з роздруківки стенограми записів розмов від 28 березня 2019 року (12:28:00–12:36:14) між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема ОСОБА2 та ОСОБА1, відбулась розмова такого змісту (дослівно):

«ОСОБА2: <…> Смотри, я не планирую – это раз. Второй момент: я был сегодня в ВККСе <…>. О чем мы договорились? Первое: по, так как я и говорил, по психологам, очень просят прийти. Почему ? Потому что 30 апреля психологи свернулись и уехали <…>. Я думаю, вот поэтому я не приду <…>, поэтому он говорит, ну давай хотя бы вот из этих десяти, кто не приходил, пусть хотя бы один-два придут, чтобы была динамика… По экзамену. Он говорит: “Пиши письмо, что выборы, специализации нема, все принимают участие, вот, и просьба перенести за окончание выборов. Я постараюсь перенести”. Говорю: “Ну, если Вы это не перенесете, я все равно, всем нормальным скажу, что я не верю, надо не идти” <…>. Единственное, что он сказал: “Если все-таки у тебя кто-то у тебя на 17-ое хочет идти, ты дай мне список” <…>. Я на вторник хочу, чтобы все сказали, кто реально хочет идти на экзамен <…> Константин, смотри, ты у нас, э-э-э?

ОСОБА1: 9-е, 17-е и 20-тое.

ОСОБА2: Смотри, да, ты у нас среди всех больше всего готов к оцениванию, ой, не к оцениванию, к психологу. Пойдешь на психолога?.

ОСОБА1: Пойду.

ОСОБА2: Все, иди тогда, хорошо?

ОСОБА1: А потом?.

ОСОБА2: Смотри, мы видим так. Я 9-го не пойду лично.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: И всем, кто дружит с головой, я считаю, что надо не пойти.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Но, кто еще не ходил, кто еще не ходил. Но, нас просят какую-то позитивную динамику, чтобы кто-то из этих там, нас человек там 9 или 10 не ходило, чтоб кто-то из них пошел, потому что ну [нецензурний вислів] что бы, [нецензурний вислів] не было скандала.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Это я говорил там с главой Комиссии. Поэтому он говорит говорит: “Ну, хотя бы там один-два-три пусть пойдут, вот, а остальные пусть”. Но они нас зазывают на это оценивание.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Но психологи уезжают 30 апреля, поэтому.

ОСОБА1: Получается можем?.

ОСОБА2: Говорю, успехов [нецензурний вислів] со своими психологами, и так далее.

ОСОБА1: Мы можем пойти, например, на первый этап, а на второй – нет.

ОСОБА2: Смотри, это первое. То есть ты идешь, я тебя ставлю.

ОСОБА1: Угу. Хорошо. На тесты.

ОСОБА2: Да, на психолога, на психотесты.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Психотесты. По 17-му. Я напишу бумагу, что у нас выборы, у нас виборчий процесс, специализации нет, поэтому идите [нецензурний вислів] со своими экзаменами, перенести все на июль. Он обещает перенести. Я сказал: “Если Вы не перенесете, я всем, кто с головой посоветую не идти”.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Болеем, пошли [нецензурний вислів]. Говорю: “Я услышал, я постараюсь перенести”. Единственное, что он сказал: “Ну, если кто-то тебя все-таки [нецензурний вислів] не сильно [нецензурний вислів], ни в чем не ориентируется и готов идти на тесты [нецензурний вислів], ради Бога, мы ждем”. Поэтому я на вторник соберу список, кто реально хочет идти.

ОСОБА1: «Угу».

ОСОБА2: Чтобы я, не оказалось, что напишу на весь состав, а потому что вот [озвучено ім’я та прізвище однієї із суддів] пришла и говорит: “Та я уже [нецензурний вислів] готовилась [нецензурний вислів], в подвешенном состоянии, я лучше схожу”.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Вот смотри, я ж просто предупреждаю.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Я, как никто другой, знаю, что процесс неуправляем. Соответственно, если ты вдруг потом где-то пролетишь, без обид. Вот она говорит: “Я поняла, я еще до вторника подумаю”. То есть, если ты “за”, на 17-е хочешь идти на экзамен (сміються), тебе надо будет просто список тех, кто скажет: “В отношении меня, напишите не переносить”. Я напишу: “Всех перенести, а вот эти очень хотят, готовы, [нецензурний вислів], это их от работы не отвлекает, и все эти вещи”. Но мое виденье: вот пока процесс непредстказуемый, неуправляемый, плюс, мы ж появились, это ж не просто так».

ОСОБА1: И получится в кучу, за неделю всё сделать.

ОСОБА2 Да-да-да, то опять же то, что я и говорил. Сейчас мы пойдём, завтра они будут в оценивании, в оценивании всех возьмут [нецензурний вислів], кого-то потеряют сразу, кого-то будут держать ровно сколько, сколько надо. [нецензурний вислів] оно надо?! Подождём уже всех смену, потом будет уже спокойно, в спокойном режиме, и так далее.

ОСОБА1: А на 20-ое потом получается, идти?

ОСОБА2 20-ое – это у тебя интервью с психологом.

ОСОБА1: Ну, да.

ОСОБА2: Ну, смотри, там в принципе, смотри там, там [нецензурний вислів]. Если ты не пойдёшь, они вынуждены тебе прислать бумагу и пригласить на другой день. Знай, что, если ты это сорвёшь, 30-го психологи оттуда [нецензурний вислів].

ОСОБА1: Вообще?

ОСОБА2: То есть, теоретически ты (н/д).

ОСОБА1: Ну, может они в мае потом сделают?

ОСОБА2: Психологов нема, [нецензурний вислів]. У них бюджет закончился, то, что я тебе говорю, ну, то есть, ты можешь пойти на психотесты, на психолога заболеть. Подгадать, тебе всё равно, если они перенесут, это хорошо, если не перенесут, на 17-е надо всем болеть. Соответственно 17-е, 20-е, ну, три дня поболеть. Они тебя, там у тебя потом 5 рабочих дней, чтобы уведомить их, что ты прибыл.

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Ты вышел с больничного, написал им письмо, они получили. А дальше они, уже, [нецензурний вислів] уже не успевают ничего сделать.

ОСОБА1: Может есть смысл тогда психолога не заканчивать?

ОСОБА2: Я считаю, что да.

ОСОБА1: То есть, как мне?».

28 березня 2019 року (12:36:14–12:38:50) продовження розмови між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема ОСОБА2, ОСОБА1 та ОСОБА4:

«ОСОБА2: <…> Смотри, ну, болеем, на девятое болеем, однозначно, нам надо подстраховка. Чего? Зачем нам вступать с ними в взаимоотношения?

ОСОБА1: Я скажу, мне, в принципе, есть на какое, правильно.

ОСОБА2: Ты идёшь, ты идёшь на психоинтервью, да, да, а на психотесты ты не идёшь. Я тоже.

ОСОБА1: Угу, они наших тех, которые на второй этап они попали, они буквально у всех через месяц.

ОСОБА2: Ну, месяц, через месяц. Это месяц понадобился. Понимаешь?

ОСОБА1: Мы ж там в мае не едем? Чтоб они меня не начали искать? Ну, тогда я с ними не буду, не могу.

ОСОБА2: Ну, абсолютно верно. Тебя нема. Как мне тебя уведомить, то есть, это ж уже объективная причина.

ОСОБА1: Ну, да. Тогда уже если что в июне (1 сл.) если закончим, потом.

ОСОБА2: Ну, я буду всё писать на июнь. Объективно месяц тогда, пожалуйста, уже будет понятно, кто Президент, вступит в отношения, психологически оно уже не проблема перед всеми отпусками.

ОСОБА1: А когда можно будет понимать, что, например, они удовлетворили вот эту нашу позицию по переносу?

ОСОБА2: Ну, смотри, в последний, в прошлый раз они это сделали в последний день, но я исхожу из того, смотри, что нам в любом случае надо будет готовиться к тому, что или болеть?

ОСОБА1: Но может взять больничный, пусть он себе висит?

ОСОБА2: Ну, я к тому, что всем надо будет готовиться, что лучше, если, если мы до 16-го не получаем ответ, то 16-го заболеть. И пошли они все [нецензурний вислів].

ОСОБА1: Я тогда, значит тогда отработаю в этой динамике, а там.

ОСОБА2: Угу. Окей.

ОСОБА4: Да, только больничный надо какой-нибудь сложный.

ОСОБА2: Ну, а чего? Ну, что они сделают [нецензурний вислів]? Грипп, ОРВИ, ну, что, блин? Ну, что ты сделаешь? Гипертонический криз, но, [нецензурний вислів] но [нецензурний вислів], ну, это ж вопрос не ко мне, к врачам [нецензурний вислів] как я мог сидеть, у меня нос, [нецензурний вислів], сопли бегут, (нецензурний вислів), каналы слёзные воспалены, глаза слезятся.

ОСОБА4: Ну, температура.

ОСОБА2: Температура [нецензурний вислів].

ОСОБА1: И голова болит.

ОСОБА2: С головой дружит, не дружит, и всё. Ну, а там будем смотреть с тобой. У нас же остаются дела, по которым можно, [нецензурний вислів], приостановить это всё. Вопрос насколько они будут с нами “играть”, настолько мы с ними будем подыгрывать...

ОСОБА1: Угу.

ОСОБА2: Можно полезть, конечно, ну, тут, [нецензурний вислів], уверен, что тут, у нас, мы, мы этими же делами и связаны. Можно сделать [нецензурний вислів], сделать [нецензурний вислів] решение общего собрания,

если они реально на нас решат катком пройти, сказать: “Ребята, [нецензурний вислів], вообще-то у вас невизначений правовой статус. Может сперва разберитесь, в правовом статусе? Вы в конфликте интересов, как вы можете?”Вот, что они будут делать?

ОСОБА1: «Угу».

ОСОБА2: Вот реально [нецензурний вислів]. Если весь суд так скажет. Но проблема в другом: часть у нас так не проголосует никогда.

ОСОБА1: Никогда [нецензурний вислів].

ОСОБА2: Это первое… А часть у нас – с делами. Тут, тут, тут тонкая грань, чтобы в дело не залезть, понимаешь, как бы?.

ОСОБА1: Ну, да.

ОСОБА2: «Но публичность – это для них самое [нецензурний вислів]. <…> Ну, это, скажем так, это крайняя такая, крайняя степень ответа, будем смотреть по ситуации.

ОСОБА1: Угу <…>. Хорошо. Все, я понял. Что, нормальная позиция?

ОСОБА4: Угу.

ОСОБА1: Это получается, потом никуда не попадаётесь, если вдруг появится, скорей всего?

ОСОБА2: Та [нецензурний вислів] оно нам надо? Ну я тебя прошу.

ОСОБА1: Не, а чё не? Я только “ЗА”. Мне главное, чтоб они меня не выперли. Еще хотел спросить.

ОСОБА4: Не-не-не, все, все, пойдем».

Як убачається з роздруківки стенограми записів розмов від 15 квітня 2019 року (12:38:13–12:38:30) між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема ОСОБА2 та ОСОБА1, відбулась розмова такого змісту (дослівно):

« ОСОБА1: <…> Хорошо. А ещё вопрос последний. Что у нас с 17-м, возьмём на больничный?

ОСОБА2: Ну, смотри, смотри, они толком не ответили. Я считаю, что это “замануха”, поэтому я на больничном.

ОСОБА1: А я тоже считаю, а я тоже, чего мне выделяться? Окей».

Із зазначених вище матеріалів, наданих НАБУ на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., також установлено, що 2 квітня 2019 року голові ВККС України за підписом голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2 було надіслано лист № 03-17/660/19, зокрема, такого змісту:

«Окружний адміністративний суд міста Києва є одним із найбільш завантажених судів України, кількість справ, що середньостатистично перебувають на розгляді в одного судді, є понаднормовою, а тому колективу суддів вже доводиться докладати значних зусиль для забезпечення розгляду адміністративних справ у визначені законом строки.

При цьому, призначене кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, припадає на період проведення чергових виборів Президента України <…>.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають скорочені строки розгляду адміністративних справ, пов’язаних з виборчим процесом.

Наведені обставини в своїй сукупності дають підстави припускати, що призначення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у вказаний період матиме найбільш негативний вплив на здатність суду виконувати покладені на нього законом обовʼязки щодо здійснення правосуддя, і, як наслідок, призведе до порушення прав та законних інтересів широкого кола фізичних та юридичних осіб, суб’єктів владних повноважень, які є учасниками відповідних адміністративних справ, розгляд яких постраждає у звʼязку з необхідністю суддів брати участь у кваліфікаційному оцінюванні у вказаний період часу.

Фактично, оскільки у цей час склад суду буде позбавлений можливості здійснення правосуддя (через необхідність підготовки до іспиту; у звʼязку з його складанням; через відсутність у окремих суддів повноважень щодо здійснення правосуддя), робота суду буде паралізованою».

Отже, з огляду на наведене голова Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2 просив розглянути можливість перенесення періоду проведення кваліфікаційного оцінювання суддів очолюваного ним суду, з урахуванням наявного в Комісії навантаження, на червень 2019 року.

Голова Окружного адміністративного суду міста Києва у листі також звернув увагу, що окремі судді цього суду, а саме: ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8, виявили бажання пройти кваліфікаційне оцінювання у період, вже визначений для них Комісією, оскільки наявне в них навантаження з розгляду справ не заважало їм підготуватись до такого оцінювання.

26 квітня 2019 року голова ВККС України надіслав судді Пащенку К.С. лист, у якому просив до 3 травня 2019 року повідомити Комісію про причини неявки 17 квітня 2019 року для складення іспиту та надати документи, що можуть вказувати та/або підтвердити її поважність.

Відповідно до заяви судді Пащенка К.С. від 26 квітня 2019 року, копію якої суддя також надіслав до Вищої ради правосуддя, неможливість з’явитися на призначений іспит суддя пояснив перебуванням на амбулаторному лікуванні у звʼязку із захворюванням, що зумовило важкий стан його здоров’я. На підтвердження зазначеного суддя долучив копію листка непрацездатності та зауважив, що відповідна проблема зі здоров’ям зумовлена неможливістю з’явитися на тестування, призначене на 17 квітня 2019 року (іспит з адміністративної спеціалізації) і 20 квітня 2019 року (інтерв’ю з психологом), оскільки перебіг хвороби призводив до суттєвого погіршення його загального фізичного стану. Ураховуючи наведене, суддя Пащенко К.С. висловив прохання визнати наведені причини неявки на тестування у вказані дати поважними.

15 травня 2019 року в. о. керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Мельниченко Н.В. надіслав голові ВККС України лист, у якому за повідомленням та на прохання судді Пащенка К.С. повідомив про те, що суддя Пащенко К.С. не зможе взяти участь у тестуванні у звʼязку з перебуванням у заздалегідь запланованій відпустці; на підтвердження цього було надано копію наказу Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2019 року № 218/в, відповідно до якого судді Пащенку К.С. надано частину основної щорічної відпустки терміном на 14 робочих (20 календарних) днів із 8 до 27 травня 2019 року.

Відповідно до заяви судді Пащенка К.С. від 31 травня 2019 року, надісланої до ВККС України, суддя з 7 травня до 25 травня 2019 року перебував у Непалі та Китаї (Тибетський автономний район), тобто за межами України; на підтвердження цього надав, зокрема, копії роздруківок авіаквитків, візи та витягу із закордонного паспорта з відмітками штампів про перетин кордонів. Суддя повідомив, що про ухвалення Комісією 8 травня 2019 року рішення про призначення 21 травня 2019 року іспиту йому стало відомо 28 травня 2019 року, з моменту початку виконання службових обов’язків після виходу із щорічної відпустки. Ураховуючи наведене, висловив Комісії прохання визнати наведені причини неявки поважними.

Як убачається із копії листа від 4 грудня 2020 року № 19-1731/20, що міститься в надісланих до Вищої ради правосуддя НАБУ матеріалах, заступник керівника секретаріату ВККС України у відповідь старшому детективу Головного підрозділу детективів НАБУ Шмітьку В.В. на лист про надання інформації щодо проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддів Окружного адміністративного суду міста Києва повідомив, зокрема, таке.

Для складення іспиту 17 квітня 2019 року зʼявились такі судді Окружного адміністративного суду міста Києва: ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11 та ОСОБА8. Інші 30 суддів зазначеного суду повідомили Комісію про неможливість складення іспиту в цей день у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності [надалі причини неявки визнано поважними.]

Для складення іспиту 21 травня 2019 року зʼявились судді Окружного адміністративного суду міста Києва: ОСОБА12, ОСОБА13 та ОСОБА14. Інші судді для складення іспиту не з’явилися у звʼязку з тимчасовою втратою працездатності або перебуванням у відпустці.

Водночас, як убачається із копії іншого, адресованого НАБУ, листа від 7 червня 2019 року № 21-3194/19, голова ВККС України на запит керівника Головного підрозділу детективів НАБУ про надання інформації повідомив, що питання надання оцінки причинам неявки на кваліфікаційне оцінювання та можливості перенесення дати проведення іспиту суддів, які не взяли участі у складенні іспиту 21 травня 2019 року, вирішується на засіданні Комісії, однак на момент надання відповіді це питання розглянуто не було.

Як убачається із надісланих до Вищої ради правосуддя копій документів НАБУ, прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макар О.І., розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 21 червня 2019 року, ухвалив 27 серпня 2020 року постанову про відібрання зразків для проведення експертизи.

Із указаної постанови встановлено, що на стадії досудового розслідування в сторони обвинувачення виникла необхідність у проведенні криміналістичної експертизи звукозапису та інших судових експертиз, для проведення яких необхідно відібрати експериментальні зразки голосу (усного мовлення у формі бесіди (монологу)) ОСОБА1.

Ураховуючи викладене та те, що для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, було доцільним проведення відповідних судових експертиз, прокурор постановив відібрати експериментальні зразки голосу (усного мовлення у формі бесіди (монологу) ОСОБА1.

Проведення відібрання експериментальних зразків голосу ОСОБА1 доручено детективам НАБУ, які входили до складу слідчої групи у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до наявної копії протоколу допиту свідка 28 серпня 2020 року у приміщенні службового кабінету НАБУ в присутності адвоката без застосування технічних засобів фіксації старший детектив НАБУ допитав, як свідка ОСОБА1.

На поставлене запитання детектива про те, чи пропонував судді ОСОБА1 голова суду ОСОБА2, суддя ОСОБА3 або інші особи не йти на кваліфікаційне оцінювання в 2019 році з будь-яких причин, у тому числі взяти лікарняний тощо, та чи були такі розмови, в тому числі в їх кабінетах із суддею ОСОБА1, останній відповів, що таких розмов із ним не велося.

Під час допиту детектив повідомив, що на оприлюднених на сайті НАБУ аудіозаписах як 2019 року, так і 2020 року є розмови між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, а тому запитав у судді ОСОБА1, чи не було там його голосу та чи не впізнає він свого голосу, голосів суддів ОСОБА2, ОСОБА3 та інших, на що суддя ОСОБА1 відповів, що не ознайомлювався з такими записами.

На запитання детектива, чи готовий суддя ОСОБА1, за наявності законних підстав у цьому кримінальному провадженні, надати власні зразки голосу для проведення експертизи, суддя ОСОБА1 відповів, що такого бажання не має, бажає скористатися правом, встановленим статтею 63 Конституції України.

На запитання детектива, чи готовий суддя ОСОБА1 із застосуванням поліграфу повторно бути допитаним як свідок у цьому кримінальному провадженні та відповісти на вказані вище та інші запитання, у тому числі під час проведення експертизи із застосуванням поліграфу, суддя ОСОБА1 надав аналогічну попередній відповідь, що такого бажання не має та бажає скористатися статтею 63 Конституції України.

Оцінюючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи відомості, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові, зокрема керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У преамбулі Кодексу суддівської етики в редакції, чинній на момент проведення кваліфікаційного оцінювання у 2019 році, закріплено, що судді України, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 зазначеного вище Кодексу).

Стаття 19 Кодексу суддівської етики в зазначеній вище редакції встановлює, що суддя повинен враховувати, що соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді.

Після затвердження XX черговим з’їздом суддів України змін до Кодексу суддівської етики у редакції від 18 вересня 2024 року зазначені вище статті не зазнали суттєвих змін у частині наведених положень, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді.

Відповідно до преамбули Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), довіра до судової системи, а також до авторитету судової системи, зокрема в питаннях моралі та чесності судових органів, посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Необхідність того, щоб судді індивідуально та колективно ставилися до своєї посади як до поважної та почесної, розуміючи ступінь довіри суспільства, та докладали всіх зусиль для підтримання та подальшого розвитку довіри до судової системи. Заохочення та підтримання високих стандартів поведінки суддів є безпосереднім обов’язком судових органів кожної держави.

Бангалорські принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції.

Згідно з пунктами 1.3, 1.6 Бангалорських принципів (Перший показник. Незалежність) суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, але й робить це таким чином, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримання незалежності судових органів.

Відповідно до принципу об’єктивності Другого показника Бангалорських принципів об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Пунктами 2.1, 2.2 зазначеного принципу встановлено, що при виконанні своїх обов’язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Бангалорських принципів (Третій показник. Чесність та непідкупність) суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Пунктами 4.1, 4.2 принципу дотримання етичних норм Четвертого показника Бангалорських принципів установлено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9 Бангалорських принципів).

Приписами підпункту 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, зокрема, встановлена обов’язковість процедури кваліфікаційного оцінювання усіх суддів (що їх було призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду судді безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII) на відповідність займаній посаді – за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією (частина друга статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент проведення у 2019 році кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Пащенка К.С.).

Як установлено під час розгляду дисциплінарної справи, суддя Пащенко К.С. неодноразово не зʼявлявся на іспит під час процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема 17, 20 квітня та 21 травня. Причинами неявки була тимчасова непрацездатність та перебування в заздалегідь спланованій відпустці за межами території України.

Дійсно, рішенням ВККС України від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 причину неявки на призначений 17 квітня 2019 року іспит, зокрема судді Пащенка К.С., визнано поважною.

Питання щодо надання оцінки причинам неявки судді Пащенка К.С. на призначений 21 травня 2019 року іспит (як убачається із вказаного вище листа ВККС України № 21-3194/19, адресованого НАБУ) на засіданні Комісії розглянуто не було.

Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне наголосити, що під час здійснення цього дисциплінарного провадження не вирішується питання та не надається оцінка виключно законності підстав неявки судді Пащенка К.С. на оцінювання, а досліджується в комплексі його поведінка із урахуванням наявних зафіксованих розмов щодо планування ухилення від проходження такого оцінювання, а також погодження на вказівки голови суду щодо необхідності узаконення такої неявки, зокрема шляхом можливого оформлення лікарняних листів.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зазначає, що під час дисциплінарного провадження встановлено факти узгодження суддею Пащенком К.С. своїх дій із головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2 не лише в частині ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання, а й виконання вказівок голови суду про необхідність піти на один із етапів кваліфікаційного оцінювання, що підтверджується роздруківкою стенограми записів розмови від 28 березня 2019 року, а саме діалогом між головою суду ОСОБА2 та суддею ОСОБА1 такого змісту:

«ОСОБА2: Смотри, да, ты у нас среди всех больше всего готов к оцениванию, ой, не к оцениванию, к психологу. Пойдешь на психолога?

ОСОБА1: Пойду.

ОСОБА2: Все, иди тогда, хорошо?

ОСОБА1: А потом?

ОСОБА2: Смотри, мы видим так. Я 9-го не пойду лично <…> То есть ты идешь, я тебя ставлю.

ОСОБА1: Угу. Хорошо. На тесты.

ОСОБА2: Да, на психолога, на психотесты.

ОСОБА1: Угу».

Отже, під час розгляду дисциплінарної справи встановлено проходження суддею Пащенком К.С. одного з етапів кваліфікаційного оцінювання, а також неодноразове нез’явлення судді на інші етапи кваліфікаційного оцінювання, якому передувало обговорення, узгодження та планування, зокрема із головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2 майбутніх підстав такої не явки.

Такі дії судді Пащенка К.С. свідчать про умисне ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання та вказують на недотримання ним, зокрема приписів Конституції України, якими встановлена обов’язковість процедури кваліфікаційного оцінювання.

Встановлені факти узгодження суддею Пащенком К.С. своїх дій із головою суду під час проходження кваліфікаційного оцінювання, обговорення майбутніх причин неявки на заплановане кваліфікаційного оцінювання, а також позитивне реагування судді Пащенка К.С. на схилення голови суду до виконання безпосередніх його вказівок вказують на те, що суддя не дотримався норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексом суддівської етики, щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, неухильного додержання вимог закону, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Дії судді, який вступає у залежність від вказівок іншої особи, створюють видимість наявності в такого судді певних схильностей і з точки зору розсудливого спостерігача викликають сумнів у дотриманні суддею етичних принципів і правил поведінки судді, оскільки формують уявлення про можливість впливу на прийняття суддею рішень як під час здійснення правосуддя, так і під час виконання інших обов’язків судді, зокрема щодо проходження кваліфікаційного оцінювання.

Події щодо масової неявки суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на кваліфікаційне оцінювання набули розголосу в багатьох медіа та викликали негативну оцінку громадськості, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет судової системи, незважаючи на те, що деякі із публікацій (наведених нижче) на електронних ресурсах на цей час не активні:

• https://www.bbc.com/ukrainian/features-48252267;
• https://www.slidstvo.info/news/suddi-okruzhnoho-adminsudu-kyjeva-z.novu-...
• https://tsn.ua/ukrayina/suddi-okruzhnogo-adminsudu-kiveva-znovu-proignor...
• https://bit.lv/3M80Uod;
• https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/10/7214683/ (34 судді Окружного адмінсуду Києва не прийшли на іспит: усі захворіли);
• https://espreso.tv/news/2019/05/10/odrazu_34_suddi_oask_scho_vynosyv_vyr... (Одразу 34 судді ОАСК, що виносив вирок у справі ПриватБанку, захворіли й не прийшли на обов’язкове оцінювання);
• http://www.theinsider.ua/ukr/politics/suddi-okruzhnogo-sudu-vdruge-ne-pr.../;
• https://deiure.foundation/48-vovk-friends#rec333011143;
• https://p.dw.com/p/3N1BQ (Що відомо про скандал навколо Окружного адмінсуду Києва);
• https://lb.ua/news/2019/05/22/427510_27_sudey_okruzhnogo_adminsuda_kieva... (27 суддів Окружного адмінсуду Києва не з'явилися на кваліфікаційне оцінювання);
• https://glavcom.ua/publications/895278.html (Іспит у приміщенні ВККС 21 травня складали лише троє суддів).

Письмові пояснення судді Пащенка К.С., у яких він зазначив, що жоден із фрагментів оприлюднених розмов безпосередньо його не стосується, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінює критично, оскільки відсутність опублікованих 26 липня 2019 року на офіційному YouTube-каналі НАБУ фрагментів розмов за участю судді ОСОБА1 не спростовує факт їх наявності, що підтверджується листом НАБУ від 30 серпня 2024 року № 512-303/25396, надісланим до Вищої ради правосуддя.

Щодо наведених у письмових поясненнях судді Пащенка К.С. тверджень, що витребування, зокрема, розмов чи відомості інших слідчих дій, у яких він не є учасником кримінального провадження, є неприпустимим та порушує вимоги кримінального процесуального закону, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що 12 липня 2024 року член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. директору НАБУ надіслав лист № 22076/0/9-24 з проханням у порядку, передбаченому статтею 222 КПК України, надати письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для розгляду дисциплінарної скарги стосовно судді Пащенка К.С.

Ураховуючи наведене, використання зазначених вище матеріалів не суперечить вимогам КПК України, оскільки Вищій раді правосуддя було надано дозвіл на розголошення (використання) відповідних відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що підтверджується листом НАБУ від 30 серпня 2024 року № 512-303/25396.

При цьому в межах дисциплінарного розгляду не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачення стосовно тих чи інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення, а лише оцінюються відомості та факти на предмет дотримання суддею Пащенком К.С. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите.

 

Щодо тверджень судді Пащенка К.С. про те, що подана стосовно нього дисциплінарна скарга є шаблонним документом, який не містить належного обґрунтування наявності індивідуальних ознак вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки скаржник Маселко Р.А. подав до Вищої ради правосуддя аналогічні дисциплінарні скарги щодо значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (частина перша статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Жодних обмежень щодо суб’єкта звернення з дисциплінарною скаргою або кількості поданих дисциплінарних скарг Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

Зокрема, право громадян на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.

Підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку. Тому у випадку встановлення таких обставин дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя у процесі розгляду дисциплінарної справи сама по собі скарга та наведені в ній мотиви вже не мають правового значення для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року, судове провадження № 11-38сап20.

Щодо доводів судді Пащенка К.С. про порушення строку на здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне вказати, що з моменту автоматизованого розподілу перевірка дисциплінарної скарги Маселка Р.А. тривала більше ніж шість місяців, які визначені пунктом 23¹⁰ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Водночас, як убачається із оприлюднених на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя даних, з 1 листопада до 6 грудня 2023 року членам Вищої ради правосуддя було розподілено понад 14 тисяч скарг щодо дисциплінарного проступку суддів.

Аналіз практики Великої Палати Верховного Суду, на яку безпосередньо у своїх письмових поясненнях посилається суддя Пащенко К.С., свідчить про те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

У контексті викладеного Велика Палата Верховного Суду у справах № 9901/120/19 від 12 вересня 2019 року, № 9901/36/19 від 7 травня 2020 року, не заперечуючи необхідність дотримання розумного строку при здійсненні попередньої перевірки дисциплінарних скарг, а також правомірні очікування скаржників щодо вирішення поданих ними заяв у кінцевому результаті, вважає, що Вищою радою правосуддя було доведено наявність об’єктивних обставин, які мали безпосередній вплив на швидкість і терміни опрацювання членом Вищої ради правосуддя матеріалів, що надходять до нього на розгляд, адже надмірно високе навантаження на члена Вищої ради правосуддя безумовно створює реальні перешкоди у вжитті заходів щодо оперативного розгляду заяв чи скарг у розумні строки.

Ураховуючи наведене, тривалість здійснення дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. обумовлена об’єктивними причинами, про які зазначено вище.

Щодо доводів судді Пащенка К.С. про те, що відсутність законодавчого часового обмеження на розгляд дисциплінарної скарги з часу здійснення щодо неї автоматизованого розподілу і до моменту її розгляду не можна розглядати як надання неосяжного (нерозумного) строку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 990SCGC/11/24 констатувала, що законом чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, а саме не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

Відповідно до пункту 6 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади, незалежність судової влади вимагає свободи від внутрішнього неналежного впливу, який у деяких ситуаціях може справлятися через відношення інших суддів, у тому числі голів судів.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок додержуватися присяги судді, згідно з якою суддя присягає дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Категорію «авторитет правосуддя» було розкрито в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Моріс проти Франції» від 23 квітня 2015 року, заява № 29369/10, у якому, зокрема, вказано, що питання стосовно функціонування судової системи, а саме інституції, яка є необхідною для демократичного суспільства, відносяться до сфери суспільного інтересу. Вираз «авторитет судової влади» включає в себе, зокрема, ідею, що суспільство в цілому поважає суди і впевнене в їх можливості виконувати зазначені функції. Йдеться, зокрема, про впевненість, яку повинні викликати суди в демократичному суспільстві у громадськості в цілому (пункти 128 – 130 зазначеного рішення).

Авторитет суду нерозривно пов’язується із авторитетом судді, оцінкою його поведінки, як під час здійснення правосуддя, так і поза межами судового засідання.

Авторитет правосуддя – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які, зокрема, мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду. Має бути не тільки реально вільним від будь-якого впливу, але й вільним від цього в очах розумного спостерігача.

В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли посиленню переконаності громадськості у доброчесності та неупередженості суду (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року).

Гарантії судової незалежності та безсторонності суду вимагають, щоб окремі судді були незалежними від надмірного впливу не лише ззовні, а й з середини самої судової влади. Така внутрішня незалежність суддів вимагає, щоб вони були вільними від вказівок і тиску їхніх колег-суддів або тих, хто здійснює в суді адміністративні повноваження, наприклад, голови суду. Відсутність достатніх гарантій, що забезпечують незалежність суддів усередині судової системи може бути достатньою підставою, щоб дійти висновку, що сумніви щодо незалежності і безсторонності суду можна вважати об’єктивно обґрунтованими (пункт 137 рішення Європейського суду з прав людини від 6 жовтня 2011 року у справі «Агрокомплекс проти України», заява № 23465/03).

Зафіксовані розмови та відтворені вище діалоги між головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2 та суддею ОСОБА1 щодо ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання свідчать, шо суддя Пащенко К.С. порушив встановлені, зокрема статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики норми, які визначають, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

За результатами дослідження матеріалів дисциплінарної справи y взаємозв’язку із наданими НАБУ матеріалами Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про те, що суддя Пащенко К.С., усвідомлюючи, що він представляє судову гілку влади, допустив зі свого боку поведінку, яка зашкодила авторитету судової влади, вчинив дії, які порушують норми суддівської етики та стандарти поведінки, викликають обґрунтовані сумніви в його здатності як носія судової влади безсторонньо та незалежно виконувати свої функції, а отже, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дії судді Пащенка К.С. утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів, суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

На переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дії судді Пащенка К.С. становлять істотний дисциплінарний проступок у розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Події, які є предметом дослідження дисциплінарної справи мали місце протягом квітня – травня 2019 року.

Отже, перебіг трирічного строку з квітня – травня 2019 року тривав до квітня-травня 2022 року.

Надана головою ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва О. Прокопенком інформація свідчить, що сукупний строк часу тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. у період з квітня 2019 року до травня 2022 року становить 157 днів.

Як зазначено вище, із дисциплінарною скаргою скаржник Маселко Р.А. звернувся до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року.

Згідно з вимогами статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», чинної на день звернення Маселка Р.А. із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя, було встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 990SCGC/11/24 констатувала, що норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.

Таким чином, ураховуючи надану Окружним адміністративним судом міста Києва інформацію про тимчасову непрацездатність та перебування судді Пащенка К.С. у відпустках, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Пащенка К.С., у розумінні частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не сплинув.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно із наданою Окружним адміністративним судом міста Києва характеристикою суддя Пащенко К.С. за період роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва зарекомендував себе досвідченим суддею, який на високому рівні володіє теоретичними та практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції й фахово застосовує їх під час здійснення правосуддя.

Пащенко К.С. систематично і результативно працює над підвищенням своїх професійних знань, умінь і навичок. Неодноразово проходив підготовку для підтримання рівня кваліфікації за програмою для суддів окружних адміністративних судів в Національній школі суддів України, про що отримав відповідні сертифікати. Має здатність реалізовувати і підтримувати нове в професійній сфері. Володіє високим рівнем культури поведінки та комунікації. У критичних ситуаціях завжди поводиться коректно і водночас з розумінням.

За особистими якостями відповідальний, тактовний, врівноважений, креативний, з повагою ставиться до керівництва та колег, володіє високим рівнем культури поведінки та комунікації, неухильно дотримується професійної етики судді. Дисциплінарних стягнень не має.

Незважаючи на позитивну характеристику судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С. допустив істотний дисциплінарний проступок, який є несумісним зі статусом судді, оскільки порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а отже, за таких обставин не може бути виправданим пом’якшення виду дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до судді.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Беручи до уваги обставини, що підлягають урахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема значний стаж роботи на посаді судді (понад 15 років), характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, водночас з огляду на умисний характер дій, зважаючи на наслідки вчинених діянь – підрив авторитету правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у цьому випадку не може бути застосовано більш м’який вид дисциплінарного стягнення, а пропорційним та єдино необхідним є застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка Костянтина Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя