Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла Вячеславовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

22 листопада 2024 року (вх. № 3874/0/6-24) до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для перевірки.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Суддя Вовк П.В. надіслав скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 з дотриманням вимог та строку, що визначені Законом № 1798-VIII.

28 листопада 2024 року (вх. № 3874/1/6-24 від 29 листопада 2024 року), 13 грудня 2024 року (вх. № 3874/3/6-24) та 23 грудня 2024 року (вх. № 3874/19/6-24) від судді Вовка П.В. надійшли доповнення до скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24.

Вовк Павло Вячеславович Указом Президента України від 14 березня 2007 року № 201/2007 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 6 жовтня 2011 року № 3833-VI обраний суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Про час і місце проведення засідань Вищої ради правосуддя з розгляду скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, призначених на 24 грудня 2024 року, 20 лютого та 4 березня 2025 року, суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В., скаржника Маселка Р.А. повідомлено належним чином у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя, призначеному на 24 грудня 2024 року, розгляд скарги судді Вовка П.В. не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 20 лютого 2025 року, суддя Вовк П.В. не з’явився, звернувся з клопотанням від 19 лютого 2025 року про відкладення розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 у зв’язку з перебуванням на лікарняному з 18 лютого 2025 року.

Вища рада правосуддя ухвалила відкласти розгляд скарги судді Вовка П.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на 4 березня 2025 року.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 4 березня 2025 року суддя Вовк П.В. не з’явився.

Згідно із пунктом 14.12 Регламенту Вищої ради правосуддя повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду скарги за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.

 

Стислий зміст дисциплінарних скарг. Підстави відкриття дисциплінарних справ, об’єднання / роз’єднання дисциплінарних справ

12 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя (вх. № М-3440/27/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на неправомірну поведінку судді Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) Вовка П.В.

Дисциплінарна скарга мотивована тим, що загальновідомим є факт, що у липні 2020 року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) оприлюднило записи, на яких голова ОАСК ОСОБА1 та інші судді обговорювали різноманітні питання, зокрема дії, що містять ознаки злочинів (далі – «плівки ОАСК»). На підставі «плівок ОАСК» голові ОАСК ОСОБА1, заступнику голови ОАСК ОСОБА2, п’ятьом суддям та екскерівнику Державної судової адміністрації України ОСОБА3 оголошено підозри у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом установлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККСУ), Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

На «плівках ОАСК» містилися розмови, у яких ідеться про те, що голова ОАСК ОСОБА1 використовував свій статус та чинив вплив на деяких членів Вищої ради правосуддя щодо ухвалення рішення про відмову у притягненні лояльних до нього суддів суду апеляційної інстанції до дисциплінарної відповідальності та щодо ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОАСК, який не виконував його вказівок.

Зокрема, на «плівках ОАСК» зафіксовано розмову із членом Вищої ради правосуддя ОСОБА4, з якої вбачається, що ОСОБА1 мав неформальну зустріч з діючим на той час членом Вищої ради правосуддя ОСОБА3, у якій просив повпливати на іншого члена Вищої ради правосуддя з метою ухвалення рішення про відмову у притягненні суддів суду апеляційної інстанції до дисциплінарної відповідальності.

Після цього, як стверджує Маселко Р.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 6 березня 2019 року ухвалила рішення № 682/3дп/15-19 «Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б., суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.».

Записи епізодів розмов, які містяться на «плівках ОАСК», вказують на те, що голова ОАСК ОСОБА1 використовував свій статус та чинив вплив на члена Вищої ради правосуддя ОСОБА3 для досягнення власних інтересів – уникнення відповідальності лояльних до нього суддів.

Автор дисциплінарної скарги зазначив, що відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Маселко Р.А. наголосив, що будь-який вплив судді на іншого суддю чи члена Вищої ради правосуддя свідчить про упередженість судді та відсутність у нього тих високих моральних та етичних якостей, яких вимагає суспільство. Така поведінка підриває довіру суспільства до судової влади. Голова ОАСК ОСОБА1, як убачається із записів розмов, діяв свідомо, упереджено, оскільки не міг не розуміти неправомірності своїх дій, що не сприяло забезпеченню суспільної довіри до суду.

Дії голови ОАСК Вовка П.В., як вважає скаржник, не відповідають принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості й з точки зору розсудливого спостерігача викликають сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні ним судочинства, чим було завдано істотної шкоди авторитету правосуддя. Такі дії є несумісними зі статусом судді, підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності та непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а отже, свідчать про вчинення головою ОАСК Вовком П.В. істотного дисциплінарного проступку та є грубим нехтуванням ним обов’язками судді.

Посилаючись на наведене, Маселко Р.А. просив притягнути суддю ОАСК Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.

На підставі службової записки члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К. від 13 липня 2021 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 13 липня 2021 року дисциплінарну скаргу Маселка Р.А. передано для попередньої перевірки члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

У зв’язку з набранням чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» з метою недопущення порушення вимог законодавства рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено розподіл між членами Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг, а також скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Зазначеним законом України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 3 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. провів попередню перевірку дисциплінарної скарги та за її результатами склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо судді ОАСК Вовка П.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 квітня 2024 року № 1138/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді ОАСК Вовка П.В. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ) (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Крім того, до Вищої ради правосуддя 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на неналежну поведінку судді ОАСК Вовка П.В.

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. зазначив, що загальновідомим є факт, що у межах кримінального провадження НАБУ проводило НСРД в кабінеті голови ОАСК у вигляді відеозаписів розмов. У липні 2020 року НАБУ оприлюднило записи, на яких голова ОАСК ОСОБА1 та інші судді обговорювали різноманітні питання та дії, що містять ознаки злочинів. На підставі «плівок ОАСК» голові ОАСК ОСОБА1, заступнику голови ОАСК ОСОБА2, ще п’ятьом суддям та екскерівнику Державної судової адміністрації України ОСОБА3 оголошено підозри у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККСУ, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

Деякі епізоди «плівок ОАСК» свідчать про те, що ОСОБА1 незаконно здійснював вплив на членів ВККСУ. Зокрема, на «плівках ОАСК» зафіксовано розмову ОСОБА1 з членом ВККСУ ОСОБА5 з метою не допустити успішного завершення кваліфікаційного оцінювання судді ОАСК ОСОБА6.

У телефонній розмові, що відбулася 31 травня 2019 року, ОСОБА1 просив ОСОБА5, який був доповідачем щодо кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА6, перенести кваліфікаційне оцінювання цього судді.

Зокрема, ОСОБА1 намагався покарати суддю ОСОБА6, який 25 березня 2019 року розглянув позов до члена ВККСУ ОСОБА7 та повністю відмовив у його задоволенні, відмовлявся виконувати вказівки ОСОБА1 щодо формулювання потрібного йому тексту рішення. Цим ОСОБА6 фактично ускладнив реалізацію «схеми» ОСОБА1 зі встановлення контролю над ВККСУ.

Автор дисциплінарної скарги зазначив, що в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» вказано, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.

Маселко Р.А. зауважив, що прохання голови ОАСК Вовка П.В. «відкинути» (не допустити) оцінювання судді ОАСК ОСОБА6 задля задоволення власних інтересів (помсти цьому судді) і втручання у здійснення ним правосуддя є неприпустимим впливом на члена ВККСУ та посяганням на незалежність судді ОСОБА6. Такі дії свідчать про посягання на фундаментальні принципи судочинства, грубе порушення національного й міжнародного законодавства, стандартів безсторонності та незалежності, а також про відсутність у Вовка П.В. високих моральних якостей, яких законодавство й суспільство вимагає від суддів.

Звернув увагу на те, що оприлюднена НАБУ інформація створює у стороннього спостерігача враження, що ОСОБА1 впливав на члена ВККСУ задля власної вигоди.

Скаржник вважає, що дії Вовка П.В. є очевидним, грубим та свідомим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді, підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності та непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а отже, свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.

З огляду на наведенне, Маселко Р.А. просив притягнути суддю ОАСК Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу щодо судді ОАСК Вовка П.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 квітня 2024 року № 1137/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді ОАСК Вовка П.В. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 квітня 2024 року № 1138/3дп/15-24 об’єднала в одну дисциплінарну справу: дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-3440/27/7-21), та дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-6/11/7-22).

Крім того, до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку суддів ОАСК Вовка П.В. та Аблова Є.В.

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. зазначив, що судді ОСОБА1 та ОСОБА2 організували повідомлення іншими особами до правоохоронних органів про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя, якого насправді не було. Цими діями вони намагались протиправно зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Такий висновок випливає з аналізу відео, яке оприлюднено 21 липня 2020 року на офіційному вебсайті НАБУ, з назвою «Зловживання в ОАСК: нові епізоди (розшифровка відео)». Ці відео містять аудіозаписи розмов, які зафіксувало НАБУ в кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 під час проведення НСРД у межах кримінального провадження щодо створення злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом установлення контролю над ВККСУ, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

У цьому відео йдеться про те, що ОСОБА1 та ОСОБА2 намагалися зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке було призначено на 8 квітня 2019 року на якому мало розглядатися питання щодо порушення Абловим Є.В. правил суддівської етики та допущення поведінки, що порочить звання судді. Із записів розмови, яка відбулася 26 березня 2019 року, установлено, що адвокат порадив голові ОАСК ОСОБА1 та його заступнику найняти «активістів», які подзвонили б до поліції та повідомили про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя, на що судді погодилися.

4 квітня 2019 року голова ОАСК ОСОБА1 повідомив своєму заступнику, що планує зустрітися із начальником поліції міста Києва для того, щоб він посприяв зриву зазначеного засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя шляхом мінування.

8 квітня 2019 року ОСОБА1 у телефонній розмові з ОСОБА2 повідомив, що «все зробили», але мінування не спрацювало, оскільки засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя все ж відбулося.

Зазначене, на думку скаржника, свідчить про те, що голова ОАСК ОСОБА1 та його заступник ОСОБА2 організували / замовили повідомлення про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя з метою зірвати засідання, на якому мало розглядатися питання щодо притягнення судді ОАСК Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності.

На думку скаржника, судді ОАСК Вовк П.В. та Аблов Є.В. допустили поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, тому просив притягнути цих суддів до дисциплінарної відповідальності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 22 січня 2024 року № 151/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів ОАСК Вовка П.В. та Аблова Є.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 8 липня 2024 року № 2073/1дп/15-24 роз’єднала дисциплінарну справу стосовно суддів ОАСК Вовка П.В. та Аблова Є.В. в окремі дисциплінарні справи щодо кожного із суддів.

Вища рада правосуддя ухвалою від 11 липня 2024 року № 2128/0/15-24 об’єднала дисциплінарні справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В., відкриті за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А. (вх. № М-3440/27/7-21 від 12 липня 2021 року та вх. № М-6/23/7-22 від 17 травня 2022 року), в одну дисциплінарну справу та передала її на розгляд Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Крім того, до Вищої ради правосуддя 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на неналежну поведінку суддів ОАСК Вовка П.В., Амельохіна В.В.

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. зазначив, що 26 липня 2019 року НАБУ оприлюднило на своєму офіційному YouTube-каналі відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва» (відео доступне за посиланням: https://nabu.gov.ua/news/novyny-rozyasnennya-shchodo-obshukiv-v-okruzhno...), на якому містяться аудіозаписи частини розмов «плівок ОАСК», які здійснювались у кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 у межах проведення НСРД у вигляді відеозаписів розмов у кримінальному провадженні.

Скаржник повідомив, що на «плівках ОАСК» містяться розмови, які вказують на причетність судді ОСОБА1 та інших суддів ОАСК до розроблення та реалізації плану із зупинення процесу кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК і блокування роботи ВККСУ шляхом подання замовних позовів до ОАСК стосовно окремих членів ВККСУ та в подальшому звільнення нелояльних до голови ОАСК членів ВККСУ та призначення попередньо узгоджених кандидатів на ці посади.

Зокрема, на «плівках ОАСК» зафіксовано розмову з майбутнім членом ВККСУ ОСОБА8, під час якої обговорювалась можливість вчинення тиску на члена ВККСУ ОСОБА9 шляхом його допиту слідчим Державного бюро розслідувань (далі – ДБР).

Крім того, на «плівках ОАСК» містяться розмови, які вказують на те, що голова ОАСК ОСОБА1 використовував свій статус та чинив вплив на суддю ОАСК ОСОБА10 з метою сприяння в реалізації цього плану.

Як стверджує скаржник, суддя ОАСК ОСОБА10 піддався впливу голови ОАСК ОСОБА1, зокрема підтвердив, що виконає вказівки ОСОБА1 та підготує матеріали для допиту члена ВККСУ в ДБР з метою чинення тиску на нього. На підтвердження своїх посилань, Маселко Р.А. наводить посилання на відео, розміщене на офіційному YouTube-каналі НАБУ, в якому містяться аудіозаписи частини розмов, з яких убачається, що голова ОАСК ОСОБА1 просить суддю ОАСК ОСОБА10 скласти план допиту та план слідчих дій щодо кримінального провадження, яке розслідує ДБР (відео доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bWWfx8wg9yg&t=1660s).

На підставі цих аудіозаписів розмов, 17 липня 2020 року НАБУ у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № ____, повідомило про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень голові ОАСК ОСОБА1 та іншим суддям ОАСК – ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, ОСОБА14, ОСОБА2, ОСОБА15 (у подальшому матеріали виділено у кримінальне провадження № ____).

Скаржник також вказує на наявність іншого кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № ____ за обвинуваченням суддів ОАСК, зокрема судді ОАСК ОСОБА1.

Всі епізоди, які містяться на «плівках ОАСК», як стверджує Маселко Р.А., вказують на те, що голова ОАСК ОСОБА1, діючи спільно із суддею ОАСК ОСОБА10, використовував свій статус для реалізації плану щодо незаконного вчинення тиску на членів ВККСУ. Зазначені записи на «плівках ОАСК були поширені в медіа та викликали неабиякий розголос у суспільстві.

18 вересня 2020 року Пленум Верховного Суду ухвалив заяву щодо оприлюднених записів НАБУ, у якій зауважив таке: «Пленум Верховного Суду змушений констатувати, що судовій владі завдано значної шкоди від змісту зазначених записів. Це несе в собі ризик серйозного порушення цінностей, на яких будується незалежний і справедливий суд, та зводить нанівець щоденні зусилля тисяч суддів з підвищення довіри громадян до суду».

Скаржник також повідомив, що Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Висновку «Щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування», прийнятому Венеційською Комісією на її 121-му пленарному засіданні (м. Венеція, 6–7 грудня 2019 року), зробила застереження щодо розгляду справ нереформованим ОАСК.

Крім того, послався на обставини, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2021 року у справі № 991/9323/20 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА16 в інтересах ОСОБА12, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² Кримінального кодексу України (далі – КК України), у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, та прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О.І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Скаржник, зокрема, зазначив, що в указаній ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду викладено обставини, які свідчать про причетність судді ОАСК ОСОБА1 до розроблення плану створення злочинної організації, який полягав у захопленні державної влади в особі ВККСУ та Вищої ради правосуддя, про перешкоджання роботі ВККСУ та її членів шляхом залучення до злочинної організації учасників – суддів, у тому числі ОАСК, зокрема тих, яких за результатами кваліфікаційного оцінювання визнано ВККСУ такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та очікують відповідного рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді, також із числа тих, що мали обґрунтовані сумніви в успішному проходженні ними кваліфікаційного оцінювання та, відповідно, допускали ймовірність бути визнаними ВККСУ такими, що не відповідають займаним посадам (не підтвердять здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та в подальшому можуть бути звільнені, та тих, що за результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання ВККСУ визнано такими, що відповідають займаній посаді (підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), однак, перебуваючи в позаслужбових відносинах із ОСОБА1, за його вказівкою ухвалять судові рішення, необхідні для досягнення основної та проміжної мети злочинної організації.

На підставі зазначеного Маселко Р.А. просив притягнути суддів ОАСК Вовка П.В. та Амельохіна В.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до них дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 14 серпня 2024 року № 2484/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо суддів ОАСК Вовка П.В. та Амельохіна В.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 14 серпня 2024 року № 2491/3дп/15-24 роз’єднала дисциплінарну справу щодо суддів ОАСК Вовка П.В. та Амельохіна В.В. в окремі дисциплінарні справи стосовно кожного судді. Проведення підготовки до розгляду роз’єднаної дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Амельохіна В.В. доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В. (вх. № М-999/0/7-22).

Об’єднано в одну дисциплінарну справу: дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-999/0/7-22); дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-6/11/7-22).

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді ОАСК Вовка П.В. доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Отже, об’єднана дисциплінарна справа містить чотири дисциплінарні скарги Маселка Р.А.: від 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22), від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22), від 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22), від 12 липня 2021 року (вх. № М-3440/27/7-21).

 

Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

З листа Головного підрозділу детективів НАБУ від 13 лютого 2024 року № 0412-303/4190 за підписом старшого детектива – заступника керівника Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Шмітька В.В. Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя установлено, що 17 березня 2021 року детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП), завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року (об’єднане із кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року, раніше виділене із кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року), за підозрою голови ОАСК ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, та інших осіб.

17 червня 2022 року прокурор САП у порядку статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) скерував до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року за обвинуваченням судді ОАСК ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, судді ОАСК ОСОБА2 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 КК України, судді ОАСК ОСОБА14 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА12 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА11 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА15 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, колишнього голови ДСА України ОСОБА3 – частиною першою статті 369² КК України, колишнього члена ВККСУ ОСОБА17 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, колишнього члена ВККСУ ОСОБА8 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, адвоката ОСОБА18 – статтею 351² КК України.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 15 квітня 2024 року призначив судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням, зокрема судді ОАСК ОСОБА1, який триває.

Крім того, 2 серпня 2019 року в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 лютого 2014 року повідомлено про підозру ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, статтею 351², частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375, частиною другою статті 376 КК України, та надалі прокурором матеріали досудового розслідування виділено в окреме кримінальне провадження № ____ від 5 серпня 2019 року (слідчими, у тому числі, є детективи НАБУ), в якому 7 листопада 2019 року слідчі Служби безпеки України завершили досудове розслідування та 22 квітня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора затвердив обвинувальний акт.

У межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях № ____ від 25 лютого 2014 року, № ____ від 5 серпня 2019 року, № ____ від 17 липня 2020 року, № ____ від 21 червня 2019 року за підозрою судді ОАСК ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, та інших осіб, у тому числі за фактами, за версією слідства, втручання в діяльність державних діячів (членів ВККСУ), захоплення державної влади, зокрема у ВККСУ, Вищій раді правосуддя, а також перешкоджання діяльності ВККСУ та її членів тощо, під час проведення у 2019 році детективами НАБУ НСРД стосовно, зокрема, судді ОАСК ОСОБА1 на підставі відповідних судових рішень у встановленому законом порядку зафіксовано на носіях інформації низку розмов, у тому числі, ОСОБА1 та інших осіб у їхніх службових кабінетах ОАСК та інших місцях, зі змісту яких убачається планування та подальше вчинення певних неправомірних дій та відповідних кримінальних правопорушень суддями ОАСК, у тому числі, ОСОБА1.

Під час досудового розслідування в зазначених кримінальних провадженнях детективи НАБУ в порядку статей 266, 237 КПК України здійснили дослідження та огляд матеріалів НСРД (розсекречених носіїв інформації – карток пам’яті з аудіозаписами) та за результатами встановлення важливих розмов склали відповідні протоколи оглядів.

У цих протоколах відображено стенограми розмов, зокрема, голови ОАСК ОСОБА1 із суддями та іншими особами – відвідувачами службових кабінетів ОАСК у 2019 році, яким повідомлено про фактичні обставини неправомірних дій керівництва ОАСК.

Водночас відсутність монтажу та автентичність розмов, зокрема ОСОБА1 (належність та відповідність його голосу), зафіксованих у 2019 році під час проведення НСРД у службових кабінетах, у тому числі, ОСОБА1, підтверджені судовими експертизами звукозаписів, проведеними під час досудового розслідування у зазначених вище кримінальних провадженнях за підозрою ОСОБА1 та інших осіб.

Станом на сьогодні детективи НАБУ, у тому числі старший детектив – заступник керівника Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Шмітько В.В., як старший слідчої групи, продовжують досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 липня 2020 року (об’єднаному із кримінальним провадженням № ____ від 17 березня 2021 року, яке до цього виділено із кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року, за підозрою, зокрема, ОСОБА1).

Під час досудового розслідування в зазначених кримінальних провадженнях з урахуванням зібраних доказів здобуто відомості, які мають значний суспільний інтерес та свідчать про системні факти можливого втручання, зокрема голови ОАСК ОСОБА1, у діяльність судових органів та окремих суддів, службових осіб, які потребують належного реагування та надання відповідної правової оцінки з боку Вищої ради правосуддя.

Старший детектив – заступник керівника Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів НАБУ Шмітько В.В. зазначив, що вказаний лист від 13 лютого 2024 року № 0412-303/4190 з відповідними матеріалами кримінальних проваджень надіслано на адресу Вищої ради правосуддя для використання під час подальшого розгляду дисциплінарних скарг, зокрема, щодо судді ОАСК Вовка П.В.

У листі також зазначено, що розголошення таких відомостей досудового розслідування, які містяться у відповідних документах кримінального провадження і надані Вищій раді правосуддя, не зашкодить досудовому розслідуванню.

На підставі статей 40, 222 КПК України НАБУ надало дозвіл на розголошення (використання) таких відомостей досудового розслідування вказаних вище кримінальних проваджень (інформації та всіх копій документів), надісланих на адресу Вищої ради правосуддя, у межах відповідних процедур у Вищій раді правосуддя.

До вказаного листа додані копії окремих матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, зокрема протоколів зі стенограмами зафіксованих під час проведення у 2019 році НСРД розмов суддів ОАСК та інших осіб, копії матеріалів судових експертиз звукозапису, карти пам’яті з наявними копіями таких розсекречених матеріалів НСРД, а також скановані копії матеріалів кримінального провадження № ____ у 220 томах.

З листа Офісу Генерального прокурора від 23 травня 2024 року № 14/1-42787ВИХ-24 за підписом прокурора у кримінальному провадженні – заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Офісу Генерального прокурора – Гаркуші О.М., встановлено також, що 22 квітня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора скерував до Печерського районного суду міста Києва для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 5 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 376, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 351² КК України, ОСОБА2 – частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 376, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 351² КК України, ОСОБА13 – частиною першою статті 351² КК України, ОСОБА19 – частиною першою статті 351² КК України (справа № 757/21651/24-к).

Цим листом на адресу Вищої ради правосуддя також скеровано окремі матеріали досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у 2 томах (копії обвинувального акта, висновків судових експертиз, протоколів оглядів аудіо-, відеозаписів розмов між ОСОБА1 та іншими особами, допитів свідків та потерпілих, судових рішень).

Прокурор у кримінальному провадженні – заступник начальника відділу Офісу Генерального прокурора відповідно до вимог статті 222 КПК України надав членам Вищої ради правосуддя дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, які містяться в цьому листі та доданих до нього документах, у частині, необхідній для розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В. за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А.

 

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в межах аналізу дисциплінарної скарги Маселка Р.А. (вх. № М-3440/27/7-21)

26 лютого 2019 року зафіксовано розмову у службовому кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 із суддею Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – ШААС) ОСОБА20.

Із вказаної розмови вбачається, що голова ОАСК ОСОБА1 у позапроцесуальний спосіб намагався вирішити питання щодо непритягнення суддів ШААС, зокрема ОСОБА21, до дисциплінарної відповідальності. Голова ОАСК ОСОБА1 повідомляє, що розмовляв із діючим на той час членом Вищої ради правосуддя ОСОБА3, у якого просив: «Хотя бы апелляцию мне “отмажь”, а если хотите поиздеваться, есть ОСОБА6, если, дайте ему попередження…».

5 березня 2019 року зафіксовано телефонну розмову голови ОАСК ОСОБА1, ймовірно, з діючим на той час членом Вищої ради правосуддя ОСОБА3, зміст якої підтверджував намір ОСОБА1 вплинути на членів Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя задля непритягнення суддів ШААС до дисциплінарної відповідальності, зокрема: «Ну, лучше напомни “ОСОБА66”, чтоб они “провалили” пропозицію, хорошо?».

Зазначене також підтверджується зафіксованими розмовами голови ОАСК ОСОБА1 з іншими суддями ОАСК, які відбулись 11 березня 2019 року.

Зокрема, згідно з протоколами НСРД аудіоконтролю особи (містить позначку про розсекречення) від 27 травня 2019 року № 19/3342т (аудіоконтроль особи проводився з 19 лютого до 11 травня 2019 року), від 25 червня 2019 року № 19/4179т (аудіоконтроль особи проводився з 13 лютого до 18 лютого 2019 року та з 12 травня до 5 червня 2019 року) та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчих суддів проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль судді ОСОБА1 у приміщенні його службового кабінету за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ, з яких убачається таке.

26 лютого 2019 року із 12:49:47 до 12:51:44 зафіксовано розмову у службовому кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 із суддею ШААС ОСОБА20 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови). Для стенограми використовувалися прізвища суддів) (а. с. 384–385 том 1 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА20. – <…> А это, наверное, Вован к тебе приезжал, потому что смотрела его дисциплинарка где-то есть, да? То ли в четверг, то ли когда? Где ОСОБА22, ОСОБА23, которая у кого? – У ОСОБА24.

ОСОБА1. – Что? Что?

ОСОБА20. – Вот их дисциплинарка должна рассматриваться... Там, где ты сказал, что ОСОБА3 сказал, что лучше напишите заявление отложить, потому что вас всех.

ОСОБА1. – Ну да. В результате там ОСОБА22 опять рассказывал, что он со всеми всё решил, всё будет хорошо. Их отложили.

ОСОБА20. – А когда это было? Вот на днях?

ОСОБА1. – Ну, оно было неделю назад, наверное. И будет что-то у меня лежит.

ОСОБА20. – Вот должно быть, 6-го марта.

ОСОБА1. – 6 марта, да, да.

ОСОБА20. – 6-го. Я видела, висит на сайте, ага. И что он предложил?

ОСОБА1. – Ну, ОСОБА24 там наполягав всех привлечь к ответственности, но вроде бы договорились по апелляции не трогать ваших. Вот.

ОСОБА20. – А трогать ОСОБА6?

ОСОБА1. – (перебиває) Но надо там, чтоб просто все голоса были. Надо, чтоб “ОСОБА67” был, а “ОСОБА67” прошлый раз не было...

<...>

ОСОБА20. – Но, насколько я слышала ситуацию там, все нарушения на лицо, если по-честному.

ОСОБА1. – Ну они влезли чуть-чуть в хозяйственные.

ОСОБА20. – Ну, наши, у наших точно. Не зная, как у ОСОБА6, а наши там.

ОСОБА1. – Там есть за что.

ОСОБА20. – Лоханулись.

ОСОБА1. – Да, там есть за что, есть за что, да. То есть, поэтому оно просто так бы не прошло.

ОСОБА20. – Да, да, правильно.

ОСОБА1. – Поэтому то, что ОСОБА22 рассказывает, что у тебя всё хорошо, но “ОСОБА67” говорит: “Ну как всё хорошо?! С людьми поговорил, все согласны на, что [ненормативна лексика]”. Говорит: “Я поговорил с ОСОБА24, тот там сперва вот столько хотел, потом меньше-меньше, там, ну, там”. Вот. Но тем не менее, такого, чтоб “ладно всех там отбелим” – такого не было.

ОСОБА20. – Угу, угу, та не...

ОСОБА1. – И опять же я за апелляцию исключительно переживал, не потому что ОСОБА22 и так далее, а за “нашего” ОСОБА21. Ну потому, что подумают, что он, потом скажут: “Ну, ты ж говорил – твой друг, а ты не смог меня отмазать”. Поэтому я говорю: “[ненормативна лексика], давай сделаем так: хотя бы апелляцию мне “отмажь”, а если хотите поиздеваться, есть ОСОБА6, если, дайте ему попередження…”».

5 березня 2019 року із 12:29:28 до 12:31:40 зафіксовано телефонну розмову судді ОАСК ОСОБА1, ймовірно, із членом Вищої ради правосуддя ОСОБА3 (а. с. 386 том 1 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – «Алло. = Больной, больной ОСОБА68? А нечего гулять допоздна.= Так я, ты меня напоил, я ж виски не пью, блин, еле, слава Богу, что сбежал от тебя в 2 часа ночи. = Я ж тебе говорю, я вино пью (сміється). = Забыл, за то, что напился (сміється). = Слушай, завтра ж вот этот спор. = Угу. = Ага. = Всем, да. = Я понял. А Ваши “провалят”? = Не сильно важно, да. = Ага. = Ну, лучше напомни “ОСОБА66”, чтоб они “провалили” пропозицію, хорошо? = Все, я понял, хорошо. Всё. = Я понял. Хорошо, выздоравливай, я тебя услышал. Да, спасибо. Я не забыл, давай. Спасибо».

11 березня 2019 року із 09:45:47 до 09:48:39 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА1, ОСОБА15, ОСОБА13, ОСОБА25, ОСОБА10 (а. с 40 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...> ОСОБА1. – Та пошёл он это ОСОБА6. ОСОБА6 вообще надо было выгнать. Я в этот раз, пришлось его спасти от ВРП, блин, даже спасибо, [ненормативна лексика], не сказал. А спасали исключительно не его, [ненормативна лексика], апелляцию жалко было, там ОСОБА78, был, [ненормативна лексика], попросил [ненормативна лексика]. Там реально можно было [ненормативна лексика], по строгому выговору (сміється) <...>».

11 березня 2019 року із 10:17:55 до 10:18:22 зафіксовано розмову у службовому кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 із суддею ОАСК ОСОБА6 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 386 том 1 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА6. – Вот. Ходил на этот, на ВРП. Вот.

ОСОБА1. – Я знаю, что всё там, да?

ОСОБА6. – “Песочили”.

ОСОБА1. – Вмазали тебя.

ОСОБА6. – Да. Блин, так “песочил” меня вообще.

ОСОБА1. – Тебя хотели [ненормативна лексика].

ОСОБА6. – Я знаю.

ОСОБА1. – Даже апелляцию уже, я договорился, “отпускали”, а тебя хотели уже хотя бы попередження дать. Ну. Видишь, слава Богу. Помог. А кто помог?

ОСОБА6. – Кто помог?

ОСОБА1. – ОСОБА3 помог. Его там не было, но он со всеми поговорил, договорился <...>».

Зазначені розмови знайшли своє підтвердження та відповідають аудіофайлам: 20190226_125005_DDEC_ACCC8EA9B080.mkv; 20190305_122811_30DC_ACCC8EA9B080.mkv; 20190311_101649_D5C7_ACCC8EA9B080.mkv; 20190311_094649_6BD9_ ACCC8EA9B080.mkv.

Автентичність розмови, яку зафіксовано 11 березня 2019 року із 09:45:47 до 09:48:39 (фрагмент фонограми № 4, файл: 20190311_094649_6BD9_ACCC8EA9B080.mkv), підтверджується висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 23078/3434-3436 від 14 лютого 2020 року у кримінальному провадженні № ____ від 5 серпня 2019 року. Цим висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмові, зокрема на фонограмі № 4, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 1–68 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя витребувала та дослідила матеріали дисциплінарної справи щодо суддів ОАСК ОСОБА6, ШААС ОСОБА22, ОСОБА21, ОСОБА23, яка була предметом розмов між суддею ОАСК ОСОБА1 та діючим на той час членом Вищої ради правосуддя ОСОБА3, а також звукозапис засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 березня 2019 року, на якому розглядалось питання про притягнення цих суддів до дисциплінарної відповідальності.

За результатами дослідження цих матеріалів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

5 липня 2018 року (вх. № 450/4/13-18) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі – ПАТ «Сбербанк») в особі адвоката Кошлія Р.В. на дії суддів ОАСК Федорчука А.Б., Київського апеляційного адміністративного суду (нині – ШААС) Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. під час розгляду справи № 826/1130516 за позовом ПАТ «Сбербанк» до Київського апеляційного господарського суду про визнання неправомірними дій Київського апеляційного господарського суду щодо витребування справи Господарського суду Черкаської області № 925/100/15 листом від 25 січня 2015 року № 240/16 до Київського апеляційного суду.

Дисциплінарна палата (доповідач – член Дисциплінарної палати Мірошниченко А.М., члени Дисциплінарної палати – Мамонтова І.Ю., Овсієнко А.А., Худик М.П., Швецова Л.А.) рішенням від 6 березня 2019 року № 682/3дп/15-19 відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів ОАСК Федорчука А.Б., ШААС Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. (це рішення залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року № 2109/0/15-19).

Під час прослуховування аудіозапису засідання Дисциплінарної палати від 6 березня 2019 року встановлено, що доповідач – член Дисциплінарної палати Мірошниченко А.М. висловив пропозиції притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності та застосувати до них стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу суддів протягом одного місяця.

Зазначена позиція щодо притягнення цих суддів до дисциплінарної відповідальності була озвучена членом Дисциплінарної палати Мірошниченком А.М. і під час попередніх засідань цієї Дисциплінарної палати.

 

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в межах аналізу дисциплінарної скарги Маселка Р.А. (вх. № М-6/11/7-22)

З матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях вбачається, що голова ОАСК ОСОБА1 з метою встановлення контролю над ВККСУ організував звернення до ОАСК із численними адміністративними позовами до членів ВККСУ щодо тривалого розгляду таких справ суддями, що унеможливлювало проведення кваліфікаційного оцінювання щодо нього та відповідних суддів ОАСК, прикриваючись виконанням вимог закону та судових рішень (ухвал, рішень) для встановлення відсутності повноважень у членів ВККСУ, призначених (обраних) у 2014 році, встановлення бездіяльності голови ВККСУ та зобов’язання відповідних членів ВККСУ утриматись від виконання ними своїх повноважень, подальше використання встановлених у таких спосіб фактів які мали бути підставою для оголошення конкурсів та призначення на посади членів ВККСУ підконтрольних ОСОБА1 осіб.

За вказівкою голови ОАСК ОСОБА1 деякі судді ОАСК, зокрема ОСОБА2, ОСОБА12, ОСОБА15, ОСОБА11, та інші невстановлені особи підшукували представників позивачів та позивачів серед учасників конкурсів на посади суддів, а також суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані ВККСУ такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді).

Суддя ОАСК ОСОБА2 на початку лютого 2019 року залучив лояльного до нього адвоката для пошуку учасників конкурсів, організованих ВККСУ, які були не задоволені їх результатами, з метою оскарження ними в судовому порядку через ОАСК рішень та дій членів ВККСУ через відсутність повноважень у членів ВККСУ – ОСОБА26, ОСОБА7, ОСОБА27.

Зокрема, адвокат у середині 2019 року переконав ОСОБА28 подати до ОАСК позов до голови ВККСУ ОСОБА26, члена ВККСУ ОСОБА7 про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Вказаний позов було розподілено судді ОАСК ОСОБА6.

Голова ОАСК ОСОБА1, розуміючи відсутність необхідних та достатніх важелів, щоб вплинути на суддю ОАСК ОСОБА6, але бажаючи ухвалення судового рішення про задоволення позову ОСОБА28, усупереч вимогам статей 124, 126, 129 Конституції України, статей 5–8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незалежність суддів, пряма заборона втручання в їх діяльність), передав через не встановлену слідством особу прохання судді ОАСК ОСОБА6 відкрити провадження за позовом ОСОБА28 та не ухвалювати рішення по суті до його подальшого розпорядження.

Суддя ОАСК ОСОБА6, незважаючи на незаконну вказівку голови ОАСК ОСОБА1 не ухвалювати рішення по суті позову, 25 березня 2019 року ухвалив рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА28 (справа № 640/2620/19).

Голова ОАСК ОСОБА1, усвідомлюючи, що це рішення судді ОАСК ОСОБА6 суперечить його інтересам та може ускладнити процес ухвалення іншими суддями рішень у справах за аналогічними позовами, знаючи, що ОСОБА6 оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення, вирішив втрутитися в його діяльність шляхом надання незаконної вказівки викласти мотивувальну частину рішення з посиланням на відсутність формальних підстав для подання позову, без вирішення позовних вимог по суті.

26 березня 2019 року голова ОАСК ОСОБА1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ, діючи умисно, в особистих інтересах, використовуючи своє службове становище як голова ОАСК, переконував суддю ОАСК ОСОБА6 викласти мотивувальну частину рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА28 з посиланням на відсутність формальних підстав для подання позову, без надання правової оцінки вирішенню спору по суті, попереджаючи про можливість настання негативних наслідків для нього у вигляді подання скарг до Вищої ради правосуддя, втрутившись у такий спосіб у діяльність судді ОАСК ОСОБА6 з метою перешкодити йому виконувати свої службові обов’язки.

28 березня 2019 року голова ОАСК ОСОБА1, перебуваючи у службовому кабінеті свого заступника – судді ОАСК ОСОБА2, продовжуючи свої незаконні умисні дії, спрямовані на втручання в діяльність судді ОАСК ОСОБА6, діючи спільно та узгоджено з присутнім у цей час ОСОБА2, погрожуючи організувати подання скарг на суддю ОАСК ОСОБА6 до Вищої ради правосуддя, знову удвох переконували ОСОБА6 викласти мотивувальну частину судового рішення в необхідній ОСОБА1 редакції, вказуючи на те, що його рішення, за висловлюванням ОСОБА1, «анулюється».

Незважаючи на втручання ОСОБА1 та ОСОБА2 в діяльність ОСОБА6 як судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків, ОСОБА6 у мотивувальній частині рішення від 25 березня 2019 року в адміністративній справі № 640/2620/19 за позовом ОСОБА28 вирішив спір по суті та обґрунтував правомірність дій члена ВККСУ ОСОБА7 з огляду на наявність у ОСОБА7 відповідних повноважень.

Зазначене стало підставою для надання ОСОБА1 вказівки, зокрема працівникам ОАСК, подати на ОСОБА6 велику кількість скарг до Вищої ради правосуддя через громадські організації та фізичних осіб (позивачів), з якими ОСОБА1 мав позаслужбові відносини, а також повідомлень до ВККСУ під час проходження ОСОБА6 кваліфікаційного оцінювання.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що ОСОБА28 оскаржив рішення судді ОАСК ОСОБА6 від 25 березня 2019 року до суду апеляційної інстанції.

Постановою ШААС від 4 лютого 2020 року в адміністративній справі № 640/2620/19 (суддя-доповідач Кузьменко В.В., судді: Ганечко О.М., Шурко О.І.) апеляційну скаргу ОСОБА28 задоволено частково, рішення ОАСК від 25 березня 2019 року змінено в мотивувальній частині.

Постанову ШААС від 4 лютого 2020 року мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування будь-яких правовідносин між ним та ВККСУ, її членами у сфері реалізації ними наданих законом повноважень, як і доказів порушення його законних інтересів діями або бездіяльністю відповідачів, тому суд першої інстанції не мав правових підстав для розгляду по суті заявлених позовних вимог, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення. Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення ОАСК від 25 березня 2019 року підлягає зміні в його мотивувальній частині шляхом вказівки на те, що підставою відмови у задоволенні позовних вимог є відсутність порушення прав позивача в межах спірних правовідносин.

Крім того, продовжуючи свої незаконні дії щодо судді ОАСК ОСОБА6, бажаючи створити перешкоди ОСОБА6 та не допустити успішне проходження ним кваліфікаційного оцінювання у ВККСУ з мотивів особистої неприязні та помсти, у зв’язку з ухваленням ОСОБА6 рішення в адміністративній справі № 640/2620/19 та викладій у ньому правової позиції щодо шестирічного строку повноважень призначених (обраних) членів ВККСУ, ОСОБА1, використовуючи своє службове становище голови ОАСК, вирішив здійснити незаконний вплив на державного діяча – члена ВККСУ ОСОБА5, який був визначений доповідачем з питання щодо кваліфікаційного оцінювання судді ОАСК ОСОБА6 (про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді).

Голова ОАСК ОСОБА1 з метою перешкоджання завершенню процедури співбесіди та загалом недопущення успішного проходження кваліфікаційного оцінювання суддею ОАСК ОСОБА6, 31 травня 2019 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, зателефонував члену ВККСУ ОСОБА5 з метою незаконного впливу на нього задля затягування / незавершення успішної процедури кваліфікаційного оцінювання під час співбесіди із суддею ОАСК ОСОБА6.

Зокрема, згідно з протоколом НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 25 червня 2019 року № 19/4179т (аудіоконтроль особи проводився із 13 лютого до 18 лютого 2019 року та з 12 травня до 5 червня 2019 року), та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль судді ОСОБА1 у приміщенні його службового кабінету, що розташований за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ, з якого вбачається таке.

15 лютого 2019 року із 10:03:59 до 10:06:46 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОСОБА2, ОСОБА13, ОСОБА15 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 21 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА2. – Там ВККС, ВККС у этот, у ОСОБА6 и у ОСОБА29.

ОСОБА1. – Шо-шо?

ОСОБА2. – ВККС у ОСОБА6 и у ОСОБА29.

ОСОБА1. – Что ВККС?

ОСОБА2. – Позови до ВККС.

ОСОБА1. – Достались им, да ?

ОСОБА2. – Да.

ОСОБА1. – Не очень хороший вариант, конечно. Заходи, заходи.

ОСОБА2. – Понимаешь?

ОСОБА1. – Ну, потому что он дурак, понимаешь, [ненормативна лексика]. Отправил почтой, и сидит [ненормативна лексика], неделю ждёт. Нет чтобы сдал, мы бы сами посмотрели, когда сдать.

ОСОБА2. – Ну вот видишь, вот он, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Или он же не сам подал? Ты видел, кто истец?

ОСОБА2. – Не видел.

ОСОБА1. – Он судью поставил истцом. Судью “Вышки”.

ОСОБА2. – Кого?

ОСОБА1. – Он взял судью “Вышки” истца, а он как представитель. А мы ж говорили, что, [ненормативна лексика], ставь себя напрямую, [ненормативна лексика], ты ж известный правозахисник.

ОСОБА2. – Нам надо сейчас усиленно этого судью ставить. Ещё я [ненормативна лексика] получу. Ну, дебил, [ненормативна лексика], ну, дебил. Правильно, я говорю, что он дебил?

ОСОБА1. – Ну, и пусть будет так. Сказал бы просто: “У меня всё есть, давайте я передам”. А тут сам подавай как хочешь, хочешь так сдай, хочешь – пойдите почтой сдадите. Хочешь то, хочешь сё – это раз. Второй момент – нащо он поставил судью, завтра этого судью кто-то ему что-то скажет, ну ты понял, как бы, судья зассыт.

ОСОБА2. – А он действующий судья?

ОСОБА1. – ОСОБА28 поставил.

ОСОБА2. – Та я не знаю кто это. Действующий судья, да? “Вышки”? Верховного?

ОСОБА1. – Ну, нет “Вышки”, “Вышки”.

ОСОБА2. – Ликвидированного?

ОСОБА1. – Он в конкурсах, да, принимает участие, его там футболят, права, права, конечно, уже у него значительно нарушили, чем у ОСОБА30.

ОСОБА2. – Может, он из таких соображений не захотел? Я ему скажу, пусть он к тебе зайдёт на пару минут, поговорит, я с ними больше не общаюсь. Ни разу не разговариваю с ними.

<...>».

15 лютого 2019 року із 10:08:01 до 10:12:43 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА1, ОСОБА15, ОСОБА2, ОСОБА13, ОСОБА12 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 22 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – А чё, ты говоришь, так достался?

ОСОБА2. – А?

ОСОБА1. – А, ну, да, один ОСОБА29. Это там, где ОСОБА27 ответчик. Там, где ОСОБА7 ответчик – ОСОБА6. А там, где ОСОБА28, там, где ОСОБА26 – ответчик ОСОБА30, ой, ОСОБА31. Ну, не ОСОБА32 хоть, тоже хорошо.

<...>».

Автентичність цих розмов (фрагмент № 1 фонограми № 1, файл: ACCC8EA9B080-Video2_15-02-2019_00-00-00.asf; фрагмент № 2 фонограми № 1, файл: ACCC8EA9B080-Video2_15-02-2019_00-00-00.asf підтверджено висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 16 липня 2021 року № 19861/17855-17887 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року. Цим висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмові на фрагментах № 1 та № 2 фонограми № 1, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 106–131 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____2 від 21 червня 2019 року).

25 березня 2019 року із 12:20:10 до 12:22:01 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та прессекретарем ОАСК (умовно позначено як «Ж») (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 192 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«Ж. – Здравствуйте (стукіт в двері, заходить до кабінету).

ОСОБА1. – Добрый день.

Ж. – ОСОБА1, только что ОСОБА6 отказал в удовлетворении позову по ОСОБА7. Вы знали?

ОСОБА1. – А-а?

Ж. – Позов по ОСОБА7, по повноваженням ОСОБА7. ОСОБА6 відмовив в задоволенні позову. Вы знали, нет?

ОСОБА1. – Да, может быть, а чё нет?

Ж. – Хорошо, и ещё, смотрите, я всё-таки посоветуюсь, может мы хотя бы сделаем вот в таком формате будет? Вот. Я с ОСОБА2 посоветуюсь.

ОСОБА1. – Я думаю, что не надо по ОСОБА7 никакого комментария делать.

Ж. – Хорошо.

ОСОБА1. – Да, хорошо.

Ж. – И открыли «Нафтогаз». Ну, хорошо (виходить з кабінету).

ОСОБА1. – [ненормативна лексика], идиот, блин, эх, Андрюха, ну, ты не пришёл, не сказал. Идиот, [ненормативна лексика]!».

25 березня 2019 року із 12:38:18 до 12:41:48 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА14, ОСОБА33 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 192 (зворот) – 193 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – [ненормативна лексика], ОСОБА6 взял, [ненормативна лексика], и месяца не прошло – отказал в иске. Конченые люди. Не пришёл, не спросил, [ненормативна лексика].

ОСОБА33. – Тю, [ненормативна лексика]?

ОСОБА1. – По ВККС. Чистый [ненормативна лексика]. Пять дней до оценивания, [ненормативна лексика], тоже надо, [ненормативна лексика], его потерять, [ненормативна лексика]. Спутают всем карты, [ненормативна лексика], забивают [ненормативна лексика], дурачок, [ненормативна лексика]. Ой, [ненормативна лексика], идиот, [ненормативна лексика], идиот.

ОСОБА33. – Ну, ты понимаешь, что, [ненормативна лексика]?

ОСОБА1. – День не прошел, уже [ненормативна лексика], надо.., и прокомментировать спора нет. ОСОБА6, [ненормативна лексика], взял, [ненормативна лексика], иск рассмотрел быстренько ОСОБА30 и отказал по ОСОБА7, [ненормативна лексика]. Мог сказать…

ОСОБА14. – Зачем?

ОСОБА1. – Ну, [ненормативна лексика]. Мало того, что путает карты, [ненормативна лексика], выбивает козыря, [ненормативна лексика], которые у нас на руках есть. Вот он конченый, не пришёл, не спросил, [ненормативна лексика]. Месяц прошёл, [ненормативна лексика], и уже, [ненормативна лексика], отказал.

ОСОБА14. – Может быть, его попросили там, чтоб в тихую быстренько?

ОСОБА1. – [ненормативна лексика] он кому нужен? Этого дебила всё равно мы потеряем, понимаешь? Сейчас если кто-то с ним связан, всё равно мы потеряем. Нe идиоты же».

Цю розмову (фрагмент фонограми № 29, файл: 20190525_123803_E9BE_ACCC8EA9B080.mkv дослідили експерти Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», що відображено у їхньому висновку № 9271/34722-35302. Зокрема, у висновку зазначено, що слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах / фрагментах, зокрема, на фонограмі № 29, позначені як «Невід. 1», ймовірно, належать ОСОБА1 (а. с 132–267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

25 березня 2019 року із 12:43:03 до 12:45:23 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА14 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 193 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА2. – Шеф, я уже приехал. Ты имеешь в виду кто это? Я что-то не могу понять.

ОСОБА1. – ОСОБА6 рассмотрел иск ОСОБА70 быстро и отказал сегодня вот, [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – А скажи, это он специально сделал же?

ОСОБА1. – Ну, он же не пришёл, не спросил, [ненормативна лексика]. Месяц прошёл.

ОСОБА2. – Ну, он всё понимал же, [ненормативна лексика]? А он, типа: “Мне никто ничего не сказал”, да, типа такого?

ОСОБА1. – Смотри, мы просили открыться, но у нас же за месяц дела не рассматриваются. Он взял, [ненормативна лексика] назначил.

ОСОБА2. – Он сегодня у меня утром был, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – И [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – А он когда это сделал?

ОСОБА1. – [ненормативна лексика], только что. Ну, час назад.

ОСОБА2. – Ничего, он утром зашёл, [ненормативна лексика], попил кофе и уехал, и ничё.

ОСОБА1. – Идиот, [ненормативна лексика]. Он “хорошим” не будет, понимаешь? Ни для кого. Его никто за это, [ненормативна лексика], не спасёт, ничего.

ОСОБА2. – Не, наверное, ему, [ненормативна лексика], наверное, ему кто-то что-то там, [ненормативна лексика], наговорил.

ОСОБА1. – Смотри, да, невозможно.

ОСОБА2. – А?

ОСОБА1. – У них такая позиция, что...

ОСОБА2. – Не, понятно, что никто. То, что они могут сказать, то такое. Просто он понял, я, [ненормативна лексика], говорю, человек, который месяцами слушает дела, годами, [ненормативна лексика], ну, за месяц... Тем более он же знает, что это за иск, [ненормативна лексика] себе.

ОСОБА1. – Ну, [ненормативна лексика]. В результате, [ненормативна лексика], мы ОСОБА70 просили, просили, [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – Но ОСОБА70 думает: “Вы что там, [ненормативна лексика]?”.

ОСОБА1. – Да. Во-вторых, он же всем путает карты.

ОСОБА2. – Ну, конечно.

ОСОБА1. – Плюс ДСА уже розпочало конкурс. Он берёт отказывает. Ну, чистый, ну, идиот, [ненормативна лексика]. Никто ж не говорил: “[ненормативна лексика], удовлетвори!”. Речь идёт: “Слушай, себе, [ненормативна лексика], годами, [ненормативна лексика]”.

ОСОБА2. – А я думаю: “Что ты мне прислал, думаю, [ненормативна лексика], не могу понять?”.

ОСОБА1. – Идиот, [ненормативна лексика].

<...>».

25 березня 2019 року із 12:46:17 до 12:46:47 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА14 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 193 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА2. –...Ну, это Андрюша специально, он видать, ну, это ж такой иск, шо зашёл бы спросил, как это?

ОСОБА14. – Не, это специально, что реально, чтоб.

ОСОБА2. – Хорошо, а он его открывал, что в спрощеном или что?

ОСОБА1. – Не. Ну, с викликом, с викликом. Ну, он СЗ проводил, СЗ проводил.

ОСОБА14. – Он по-любому, понял?

ОСОБА2. – [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Ну, идиот, [ненормативна лексика]. В результате он всем портит карты немножко, знаешь, нас подставляет, [ненормативна лексика]».

Автентичність цих розмов, (фонограма № 30, файл: 20190325_124303_46AD_ACCC8EA9B080.mkv підтверджується висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 14 лютого 2020 року № 23078/3434-3436 у кримінальному провадженні № ____ від 5 серпня 2019 року. Цим висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмові, зокрема, на фонограмі № 30, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 1–68 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

25 березня 2019 року із 12:57:13 до 13:01:03 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА12, ОСОБА13 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 194–194 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – О-о-о, прочитал, да? Что там?

ОСОБА12. – [ненормативна лексика], и что теперь делать, а?

ОСОБА1. – Ну, [ненормативна лексика], что сделаешь?

ОСОБА12. – Ну, я просто теперь думаю, мне уже все пишут, говорят: “Ну, это [ненормативна лексика], вы, [ненормативна лексика], ты просишь”.

ОСОБА1. – Я это понимаю, но что я тебе сделаю? Ну, [ненормативна лексика]. Просили открыться, [ненормативна лексика], и не торопиться, [ненормативна лексика].

ОСОБА12. – Вот мне сейчас пишут, говорят: “Та [ненормативна лексика] ты надо тогда?!”.

ОСОБА1. – Ну, [ненормативна лексика].

ОСОБА12. – Я говорю: “[ненормативна лексика] я надо? Я и сам не знаю”.

ОСОБА1. – Причём, я, самое главное, думаю, что никто его не просил, ты понимаешь? С другой стороны, думаю, что это он думал таким образом выслужиться, конченая, [ненормативна лексика].

ОСОБА12. – Я теперь не могу вообще [ненормативна лексика]. Мне пишут: «Мы [ненормативна лексика] подавать не будем», – говорит. – “Извини, вы такие же, как и все остальные”. Я говорю: “Я не могу теперь ничего тебе объяснить”.

ОСОБА1. – Ну, пусть сидят. Раз не могут подавать, пусть сидят, думают, когда их выгонят, да и всё. Ничё страшного. У нас вариантов нема. Спутал он нам, конечно, карты немножко. Ну, он, в принципе, изначально и был слабым местом, если честно говоря.

ОСОБА12. – Просто я теперь не понимаю, что дальше делать? Вот реально руки опускаются. Вот смотришь на это всё. Сейчас Добривская такое самое [ненормативна лексика], потому что посмотрит, такое же самое будет по нём.

ОСОБА1. – Успокойся! ОСОБА6 был с самого начала слабым местом.

ОСОБА12. – Если он ещё напишет такое, что у него полномочия не закончились.

ОСОБА1. – Мы сейчас попросим, чтоб, чтоб, чтобы не писал.

ОСОБА12. – Одно дело непорушенное право, это такое там, а если он...

ОСОБА1. – Я, я поговорю с ним, чтоб подписал он так.

ОСОБА12. – Сейчас даст оценку – это будет вообще [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – У него ума не хватит дать оценку. Давай начнём с конца, но я думаю, что Женя думает, что его кто-то попросил. Думаю, что никто его не просил. Во-первых, у ВККС нет такого, кого просить, они считают, что “мощные” ребята. Просто, что он нам бы реально портит картину, по поводу что немножко наши козыря выбивает – раз! И плюс сейчас Уполномоченный, ой не Уполномоченный, а сейчас глава ДСА скажет: “Иди [ненормативна лексика], я отменю конкурс, вы ж, [ненормативна лексика]”. [ненормативна лексика]!

ОСОБА12. – И Уполномоченный, то же самое.

ОСОБА1. – Уполномоченный – не, там другая история, получается, у нас ещё направление ещё одно не закрыто, то есть, его надо же терміново кто-то подал кучу новых. ОСОБА6 делает всё, чтобы наши проблемы были исключительно нашими, а он, [ненормативна лексика], был немножко в стороне. Это всё ж поправимо. Ладно, не расстраивайся, всё нормально.

ОСОБА12. – Я не расстраиваюсь, просто сейчас сидишь и думаешь, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Ну, не хотят, тогда скажи: “Ну, не хотите - идите [ненормативна лексика]!”.

ОСОБА12. – Не, не тоже. Все сказали, ну, [ненормативна лексика]...

ОСОБА1. – Вопросов нема. Пусть сидят, [ненормативна лексика], и ждут, когда их ВРП выгонит, тут же дело такое.

ОСОБА12. – Да, ну это ихние проблемы. А что ж теперь, себе делать? Потому что мне ж надо было зацепиться на них. Сейчас бы мы поддержали – они бы подали.

ОСОБА1. – Слышишь, надо терміново, чтоб кто-то подал ещё. Подал против ОСОБА7 и открыться. То есть, мы же исходим из реалий. Терміново надо подать против ОСОБА7, чтобы открылись и терміново надо, чтобы этот, [ненормативна лексика], проект он не всунул туда, [ненормативна лексика], в оценку доказательств.

ОСОБА12. – [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Самое главное, он же думает, что это ему зачтётся, вот, никуда оно не зачтётся».

Автентичність цієї розмови (фрагменти фонограм № 30, № 31, файли: 20190325_125303_9FF4_ACCC8EA9B080.mkv; «20190325_125803_7AD7_ACCC8EA9B080.mkv) підтверджується висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, об’єднаному з кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року. Цим висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмові, на фрагментах фонограм № 30, № 31, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 132–267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

25 березня 2019 року із 13:01:03 до 13:03:35 зафіксовано продовження розмови між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА12, ОСОБА13 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 194 (зворот)–195 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА12. – Гад такой.

ОСОБА13. – А ОСОБА7 от кого?

ОСОБА1. – От ДСА.

ОСОБА12. – ДСА, ДСА.

ОСОБА1. – ОСОБА6 взял, и месяц рассматривал дело, [ненормативна лексика], и отказал в иске.

<...>

ОСОБА13. – Что йому важко було, [ненормативна лексика], прийти, спитать?

ОСОБА1. – Ну, [ненормативна лексика]. Ну, что тебе говорить? [ненормативна лексика], я сейчас посажу человека, [ненормативна лексика], на него наклепают…, на нём это и закончится, “учёный”. Так, ладно, “Погреб”, давай я сейчас отъеду, вернусь, потом поговорим.

<...>».

25 березня 2019 року із 15:42:40 до 15:43:20 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддею ОАСК ОСОБА11 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 195 том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – “Федя” сегодня, [ненормативна лексика], знаешь, что сделал?

ОСОБА11. – Ага.

ОСОБА1. – [ненормативна лексика]!

ОСОБА11. – Чего не контролировали, мы что знали, что у нас такой? Надо было отозвать, да и всё.

ОСОБА1. – Так он не сказал. Просили, [ненормативна лексика], не торопиться вообще, никто ж не просил [ненормативна лексика] делать, ему сказали: “Не торопись!”. Месяц прошёл, взял отказал, чистый [ненормативна лексика].

<...>».

25 березня 2019 року із 15:45:43 до 15:47:30 зафіксовано продовження розмови між головою ОАСК ОСОБА1 та суддею ОАСК ОСОБА21 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 195–195 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – Ну, смотри, несмотря на то, что “Федя” у нас ведёт своё какое-то кино, он нас немножко сегодня по ОСОБА7 вставил.

ОСОБА21. – А-а-а, скажи пожалуйста, это он по ОСОБА7 вставил, да?

ОСОБА1. – Да-да-да, тупо, [ненормативна лексика]. Месяц прошёл, взял, принял решение, никому не сказал, [ненормативна лексика]. Я просил не торопиться, [ненормативна лексика].

ОСОБА21. – Угу.

ОСОБА1. – Выбивают, [ненормативна лексика], у нас на руках козыря, [ненормативна лексика], выбивают, на ровном месте, [ненормативна лексика], та [ненормативна лексика] с ним, [ненормативна лексика].

ОСОБА21. – А [ненормативна лексика] он это? Ну, ладно, неважно.

ОСОБА1. – Ну, смотри, исходя из того, что я ж прекрасно знаю, всё это ВККС [ненормативна лексика], но я уверен, что оттуда его никто не просил. Ну, их позиция, что мы их боимся где-то [ненормативна лексика]. Ну, они же нас не трогают, ну, мы их не трогаем, понимаешь? Вот такой паритет, скажем так. Вот, и я уверен, что никто не просил. Ну, просто может он подумал, что таким образом, [ненормативна лексика], кто-то ему где-то запишет, что он [ненормативна лексика]. Он же не понимает, что на самом деле его потеряют всё равно, как бы, ну, помог, ну, [ненормативна лексика]... В контексте того, что оно у него, ну… их устраивало, что если б они что-то и думали, что это их…то ты сразу.

ОСОБА21. – Всё, хорошо, хорошо, я понял. Да, а я думал, что мы где-то начали договариваться.

ОСОБА1. – Та с ними, Валера, с ними, это не те люди, которые договариваются. ОСОБА7 – это не тот человек, который договаривается. Ты ему сделал, а он на следующий день специально выйдет для того, чтобы показать, что он, [ненормативна лексика].

ОСОБА21. – Независимый.

ОСОБА1. – Независимый, понимаешь? Это вот всё, ну, это, это не просто холостой выстрел, это, [ненормативна лексика], знаешь там, это он просто себя …не дал, где он есть, когда на него, ну, [ненормативна лексика]. Просто нам надо, ну, мы ж ОСОБА70 накрутили,ОСОБА70  ОСОБА28, знаешь, как бы?

ОСОБА21. – Угу.

ОСОБА1. – Испортил нам ситуацию. Не, ну, сейчас кто-то ещё подаст. Это ж дело такое.

<...>».

Автентичність цієї розмови (фрагмент фонограми № 32, файл: 20190325_154333_23D2_ACCC8EA9B080.mkv) підтверджується висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, об’єднаному з кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року. У висновку зазначено, що слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах / фрагментах, зокрема на фонограмі № 32, позначені як «Невід. 1», ймовірно, належать ОСОБА1 (а. с 132–267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

26 березня 2019 року із 10:38:00 до 10:41:26 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА6 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 198–198 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____2 від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА15. – Да-а-а, Андрюха, да, ну, ты всунул, блин, нам.

ОСОБА6. – Здрасте. Чего засунул?

ОСОБА1. – Некомандно ты поступил, Андрюха.

ОСОБА6. – В смысле?

ОСОБА1. – Ну, вот смотри, как твой вопрос воспринимается. У тебя иск.

ОСОБА6. – Ну.

ОСОБА1. – Ты ни одного дела за месяц не рассматриваешь. Ни одного.

ОСОБА6. – Почему?

ОСОБА1. – Ну, ни одного, ни одного.

ОСОБА6. – Ну, да.

ОСОБА1. – Ни одного. Ты берёшь месяц по члену ВККС и принимаешь решение. Но я ж, когда просил, я говорил: “Откройтесь и не торопитесь”. Я же не просил тебя “[ненормативна лексика] его или не [ненормативна лексика]”. В наших руках, вот смотри, иск же не просто тебе попал там, или просто он там. Мы “докрутили” адвоката. Адвокат нашёл проблему. “Накрутили” адвоката. Люди начали подавать иски. У нас паритетная ситуация сейчас с ними. Они нас боятся и нас не трогают. Понимаешь? И все ждут выборов.

ОСОБА6. – Угу.

ОСОБА1. – Вот. И если бы они могли, они бы уже порвали, в том числе.

ОСОБА6. – Меня.

ОСОБА1. – Две трети и тебя. Зная ОСОБА7, вот то, что ты сделал, да? Он тебе даже спасибо не скажет. Наоборот запишет: надо [ненормативна лексика], чтобы показать, что на меня это не повлияло. У нас куча аналогичных исков. Ты за месяц рассмотрел. Вот ОСОБА30 пришёл, говорит: “Он что, [ненормативна лексика]? Куда он торопился?” Ну, вот, во-первых, он всех подставил. Я его сейчас засыплю жалобами, и скажу: “Смотри, за два года ни одного не принято решения за месяц”. Ну, пришёл бы, спросил, ну, ты, ну, [ненормативна лексика], ты спутал карты.

ОСОБА6. – Я не думал, что вообще.

ОСОБА1. – Андрюха, ну, приди, посоветуйся. Это же технология. Ты себе шкуру не спасешь.

ОСОБА6. – Я не спасаю свою шкуру. 

ОСОБА1. – Ну, поверь, у них такой страх, [ненормативна лексика], животный был у ВККС, от этих исков, что они сидели, [ненормативна лексика], и близко не смотрели на нас. Я сказал: “Пока, вот, не будет следующего Президента, даже не подходите”. Понимаешь? Для того чтобы нас никто не [ненормативна лексика] где-то. Ну, это ж своя технология, и так далее.

ОСОБА1. – Давай спасать ситуацию. Значит смотри. Дай проект Саше, рішення, только для того, чтобы оно без всяких оценок. Мы уже с ОСОБА30 поговорим, чтобы он там никого-ничего не жаловался… подадут апелляцию, там проконтролируют.., скажут, ну, что вы вообще, [ненормативна лексика].., обнулим, возьми сейчас накидай.

ОСОБА6. – Хорошо.

ОСОБА1. – Хорошо?

ОСОБА6. – Слушайте, но я серьёзно.

ОСОБА1. – Ну, прийди, посоветуйся.

ОСОБА6. – Я больше не буду.

ОСОБА1. – Слушай, Андрюха, ну, прийди, посоветуйся. Ты, [ненормативна лексика], ты, ты выбил у всех, у всех... Там радуются, все говорят: “Ох, [ненормативна лексика], думали, что Окружной суд [ненормативна лексика], а он уже сдулся, и так далее”. Вот. После твоего решения, сейчас они будут думать, на когда нас поставить оценивание. Чистые [ненормативна лексика], и так далее.

ОСОБА6. – Больше не буду.

ОСОБА1. – Смотри, ты рассуждаешь, ты, смотри, смотри, смотри.

ОСОБА6. – Там у меня была спорная ситуация, оно шло, блин.

ОСОБА1. – Я это всё понимаю. Но мы, когда открывались, я тебе сразу говорил: “Не торопись, чтобы оно лежало, и валялось, и так далее”.

ОСОБА6. – Никаких ни клопотань, ничего. Я их всех спрашивал.

ОСОБА1. – Ты знаешь ж, что на эту посаду уже, [ненормативна лексика], объявлен конкурс главой ДСА? Да, уже объявлен. Он звонит, говорит: “А у вас как бы человек, ему что-то пообещали?”. Говорю: “Дело в том, что я знаю ВККС отлично. Оно ничего не может пообещать. Может только тупо развести, и всё”. Понимаешь, какая ситуация? Ладно, то такое. Будем уже сейчас спасать ситуацию. Но ты в следующий раз прийди, лучше посоветуйся. Хорошо?

ОСОБА6. – Хорошо.

ОСОБА1. – Отдай Саше вопросы, он у меня “пишущий”.

ОСОБА6. – Ну, сейчас тогда подыму этих пусть напишут как напишут…

ОСОБА1. – Всё он напишет, он напишет только это, для того, чтобы… других оценок не было, чтоб оно безболезненно было для всех остальных, хорошо?

ОСОБА6. – Я с этими.., мне, как минимум, [ненормативна лексика], я.

<...>».

Згідно із протоколом НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 27 травня 2019 року № 19/3341т (аудіоконтроль особи проводився із 13 лютого до 16 травня 2019 року), та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо заступника голови ОАСК ОСОБА2, а саме аудіоконтроль судді ОСОБА2 в приміщенні його службового кабінету, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, буд. 8, корп.1, м. Київ, 1, з якого вбачається таке.

28 березня 2019 року із 13:07:14 до 13:08:40 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА6 та головою ОАСК ОСОБА1 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 136–137 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – ОСОБА10 нема?

ОСОБА2. – Нет.

ОСОБА6. – Нет.

ОСОБА1. – Скинь.., Андрюха.

ОСОБА2. – Ты что гонишь?

ОСОБА6. – Даю, та я зроблю.

ОСОБА1. – Ти дивись, ты не знаешь психологию ОСОБА7. После решения тебя ОСОБА7 записал в то, что у тебя “закончилось” всё. Ты не знаешь психологию даже близко ОСОБА7.

ОСОБА6. – Ну, а я ему отвод заявлю.

ОСОБА2. – А что он ещё решение не опублікував туда?

ОСОБА1. – Нет.

ОСОБА2. – [ненормативна лексика] (сміється).

ОСОБА1. – И смотри, и смотри, если ты, ты поступай, как считаешь нужным. Если тебя текст устраивает, можешь дать оценку, что всё законно. Мы твоё решение, аннулируем! Можешь знать откуда.

ОСОБА2. – Так, ОСОБА30 сказал отозвёт эту [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Но засыпим тебя жалобами, ОСОБА30, ОСОБА30 уже засыпет тебя жалобами по полной программе. Пожалуйста, сделай решение, оно нейтральное. ОСОБА30 не будет трогать это, [ненормативна лексика], решение, и так далее.

ОСОБА6. – Сделаю.

ОСОБА1. – “Выпусти” сегодня!

ОСОБА6. – Сделаю.

ОСОБА1. – Не уезжай с работы, пожалуйста, я ж тебе написал красиво, как надо.

ОСОБА2. – Шеф (голова ОАСК ОСОБА1 виходить з кабінету). А за что? “Газету” не сделал, [ненормативна лексика]? (тихо сміється)

ОСОБА6. – не [ненормативна лексика] ты только.

ОСОБА2. – Брат, чего я “газету” не от себя сделал? (тихо сміється)

ОСОБА6. – Веришь?

ОСОБА2. – Слушай, [ненормативна лексика].

ОСОБА6. – Я бы, [ненормативна лексика], скинул вот этот головняк, который у меня сейчас вместе с “газетами” вчера с таким удовольствием.

ОСОБА2. – В смысле? А чего ты не можешь скинуть, [ненормативна лексика]?

ОСОБА6. – Не могу пока.

ОСОБА2. – Ты принял решение, [ненормативна лексика].

ОСОБА6. – Ещё и обижается: “Давай, давай!”.

ОСОБА2. – Не, ты принял, не, ты принял решение. Как ты скинешь? Отписать просто, да и всё.

ОСОБА6. – Не, это – “давай, потаргуемся”.

ОСОБА2. – Нет, при чём тут это, я не к тому, что. Ты думаешь, мне легко было, тоже.

ОСОБА6. – Та я.

<...>».

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА6 від 1 серпня 2019 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року (а. с 48–59 том 1 – додатки до листа на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 травня 2024 року № 16292/0/9-24), вбачається, що суддя ОАСК ОСОБА6 підтвердив, що така розмова насправді відбулась у службовому кабінеті заступника голови ОАСК ОСОБА2. Підтвердив, що ОСОБА1 говорив йому про необхідність викласти текст рішення так, як це було потрібно ОСОБА1.

28 березня 2019 року із 13:56:22 до 14:06:02 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА11, ОСОБА15 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 139–144 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – Ну что там? (заходить до кабінету)

ОСОБА2. – Смотри, ну я это поговорил, да.

ОСОБА1. – Признался он, кто его просил?

ОСОБА2. – Нет. Говорит, что его никто не просил, это вообще [ненормативна лексика] всё. Я в это не верю, а знаешь почему? Я ему говорю: “Андрюша, какая проблема? У тебя два дня уже решение, [ненормативна лексика], ты сидишь. Ну, что тебе, [ненормативна лексика], эти просят”? Ну, вот, короче. Я думаю, что его кто-то просил. Знаешь, что он ждёт? Я в этом уверен. Он ждёт первого числа, он хочет посмотреть, я так думаю, если ОСОБА79 выйдет во второй тур, то значит ОСОБА79 победит на выборах. Ну, это он мне так не говорит, он мне чётко, он говорит: “Как Вы думаете, а кто будет?”. И по его анализу и по всему разговору, я понимаю так. Он себе думает так, если первого числа ОСОБА79 зайдёт во второй тур, то, скорее всего, он победит на выборах во втором туре, и когда Квалифкомиссия эта будет дальше [ненормативна лексика] и Президент ему наоборот, [ненормативна лексика], даст “грамоту”. И он будет ждать первого числа.

ОСОБА1. – Ты ему сказал, что его засыпет жалобами ОСОБА30?

ОСОБА2. – Я ему сказал, что.

ОСОБА1. – Системно.

ОСОБА2. – Я говорю: “Андрюша, понимаешь, весь коллектив знает, что тебе глядя в глаза, [ненормативна лексика], дали решение, ты его не выносишь”. И ОСОБА15 зашёл два раза, увидел его, развернулся, ушёл. Я говорю: “К тебе сейчас меняется отношение. Ты же видишь, ОСОБА15 зашёл-вышел”. Он говорит: “Я вижу”. Я говорю: “За это, та [ненормативна лексика] тебе этой [ненормативна лексика] заниматься?”. Он: “Есть другие моменты, которые я не могу сказать”. Я говорю: “Тебе ж, [ненормативна лексика], никто ничого по просил, ниче?”. - “Нет, просто”. А когда я пошёл [ненормативна лексика], тут в туалет, он [ненормативна лексика] себе, я говорю: “Слышишь, Андрюха, а скажи, а чего, [ненормативна лексика], не хочешь всё-таки в таком виде, кинь, пойди кинь в реестр сейчас, и всё”. Он: “Понимаете, есть другие моменты”. Я говорю: “Я думаю, ты ждешь первого числа”. [ненормативна лексика], вы как всегда правы.

ОСОБА1. – Та не, он [ненормативна лексика], я думаю, что сейчас мы ему жалобы и насыпем.

ОСОБА2. – Понимаешь? Я думаю, что он действительно.

ОСОБА1. – И на этом закончится его карьера, ну, такое.

ОСОБА2. – Я думаю, что он действительно, просто что, если бы это было, что он случайно принял решение, он бы не был, нигде бы там, с той.., да? Он бы пошёл кинул решение, [ненормативна лексика], и сказал бы: “[ненормативна лексика], как я [ненормативна лексика], извините, шеф, [ненормативна лексика], такая [ненормативна лексика]”.

ОСОБА1. – Не-не-не, я думаю, что надо, ну, понятно, что его кто-то просил, но думаю, что.

ОСОБА2. – Я не думаю, что это ОСОБА7 его просил.

ОСОБА1. – Та не. Ты что? ОСОБА7, ой, это.

ОСОБА2. – Не-не.

ОСОБА1. – ОСОБА7, я ж это, не шутка, он его “запишет”, он будет [ненормативна лексика], чтоб показать, что там, тем более.

ОСОБА2. – Да-да-да, я думаю, что это кто-то там сказал, что “давай так, а потом мы тебе где-то поможем”.

ОСОБА1. – Да-да-да, скорее.

ОСОБА2. – Ну, чисто такое.

ОСОБА1. – Скорее все, да.

ОСОБА2. – Ни больше, ни меньше,

ОСОБА1. – Но он не понимает другого: мы это решение все равно “аннулируем” – раз.

ОСОБА2. – Он, я ему за… рассказал, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Вот, а-а.

ОСОБА2. – … сейчас…

ОСОБА1. – А с этого дня уже мониториться всё, он, [ненормативна лексика], за, за месяц 50 жалоб на него “ляжет”.

ОСОБА2. – Сейчас я ж там не нужен, ну, если бы не понимал.

ОСОБА1. – У него, [ненормативна лексика], “очко” будет скоро.

ОСОБА2. – Если бы он не понимал ситуации, он бы сейчас, ещё вчера пошёл бы кинул решение. Он не кается, он ждёт первого числа.

ОСОБА1. – Ну, и всё, завтра проверим.

ОСОБА2. – Вот я думаю, он не только сегодня, он и завтра не кинет.

ОСОБА1. – Смотри, я больше его.

ОСОБА2. – Завтра что у нас?

ОСОБА1. – Смотри.

АБЛОВ. – А завтра пятница.

ОСОБА1. – Смотри.

ОСОБА2. – Все, ему до завтра пересидеть.

ОСОБА1. – Я его, я его уже просить больше не буду.

ОСОБА2. – Я думаю, что он на работу даже завтра не приедет, а возьмет, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Я его.

ОСОБА2. – Аж в понедельник приедет.

ОСОБА1. – Просить больше не буду…

ОСОБА2. – Не, ну, я ему сказал только, что, что коллектив смотрит, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – А с понедельника на него уже пойдут жалобы и очень много.

ОСОБА2. – Я ему, [ненормативна лексика], за это сказал, говорю: “Андрей, а он сейчас он понимает ситуацию”.

ОСОБА1. – И как он с них, как он с них выпутается.

ОСОБА2. – Чтоб ты понимал, он даже.

ОСОБА1. – Лишь ему надо.

ОСОБА2. – Не я первый начал разговор за реакция коллектива. ОСОБА15 зашёл второй раз, увидел и вышел, может, потому что Лёша просто, при нём там ему говорить что-то не хотелось. Ну, он сразу говорит: “[ненормативна лексика], ОСОБА15 зашёл увидел, что я здесь и вышел”. Я говорю: “Андрей, ты что гонишь? Может он ко мне зашёл, что-то сказать мне?”. – “Не-не, я же вижу”. Он чётко даже это чувствует. А знаешь, кто это чувствует? Это чувствуют те, у кого, [ненормативна лексика], ну, есть этот, ну, ну, “бок”, “бок”, когда человек чувствует, что он не прав, он там, [ненормативна лексика], ну, “играется”, ну, поэтому оно-то чётко понимает эту ситуацию, и он, не-е это вот. Я, я сейчас ещё раз зайду скажешь, что говорю: “Слышишь, [ненормативна лексика], – кажу, – все ходят, [ненормативна лексика], и ждут тебя на сегодня”. А если так не произойдёт, понял? То, [ненормативна лексика], надо именно всем отвернуться, [ненормативна лексика] и сказать: “Алло, дядя, ну, раз ты, [ненормативна лексика]”.

ОСОБА11. – Та я его только что оттролил так, что он, [ненормативна лексика], бежал от меня.

ОСОБА2. – Да?

ОСОБА11. – Да, говорю: “Андрюша, ну, чё так жить легко, как ты живешь, [ненормативна лексика]?!”. – Та, и пошёл, [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – Понимаешь? Сейчас ещё подойду ему скажу, что коллектив ждёт до вечера, если ты не кинешь – [ненормативна лексика], то [ненормативна лексика]. Потому что я по нему чувствую, что он ждёт первого числа, и по Пете, если зайдёт во второй тур, то Пети есть перспективы, то Квалифкомиссия ему выпишет орден, [ненормативна лексика], и его автоматом там.

ОСОБА11. – Правильно. [ненормативна лексика] такая.

ОСОБА2. – И он понимает, я тебе тысячу-тысячу процентов даю, он, он по его разговору видно, что он понимал, что это за решение, но решил так поступить. И сейчас он же, [ненормативна лексика], ты видишь, второй день, третий не бросает решение.

ОСОБА1. – Не, три, три и всё больше его не просим. Я больше его решения просить, не прошу.

ОСОБА2. – Я уже думаю, [ненормативна лексика], может он ещё запишет, [ненормативна лексика], меня, [ненормативна лексика], что тиснем на нього, понимаешь? Потом выяснится, что, [ненормативна лексика], мы не знали, что ОСОБА6 викривает, [ненормативна лексика], и для того чтобы пройти квалифоценивание, и сохранить семью и больного папу, [ненормативна лексика], взял [ненормативна лексика]: “Пацаны не мог по другому поступить, папа болеет, он сейчас очень, [ненормативна лексика], в коматозном”. Как он говорит, “в очень депрессивном состоянии, у меня в семье сейчас серьезная [ненормативна лексика] там”.

ОСОБА1. – Не, то папа.

ОСОБА2. – Как только проглосуют и эту [ненормативна лексика] сядет на тачку, поедет в “Борщи”, и сядет, [ненормативна лексика], себе будет борщ [ненормативна лексика], а я тут.

ОСОБА1. – Не-не, мы больше его не просим, пусть даже хочет пусть напишет, что ОСОБА7 прав, мы это решение всё равно “обнулим” в апелляции, всё равно, а с завтрашнего, с понедельника на Андрюшу методично будут заходить жалобы за все его [ненормативна лексика], методично. Я думаю, что в течении месяца –двух, 50 жалоб “ляжет” и на этом карьера ОСОБА71 закончится, раз он так поступил, не как.

<...>

ОСОБА2. – Да. Сейчас я прийду, сейчас я ещё один заход сделаю к Феде.

ОСОБА11. – Делай, ты сколько хочешь? (сміється)

ОСОБА2. – Не, я просто для себя на завтра, знаешь, понимать, что, вот, ну.

ОСОБА11. – А он с тобой что?

ОСОБА2. – Что, что сделали всё, что могли, знаешь?

ОСОБА1. – Давай-давай.

ОСОБА15. – ОСОБА6 отправляете?

ОСОБА1. – Да (сміються).

ОСОБА15. – Та ему все тоже говорят.

ОСОБА1. – ОСОБА6: “Мой позов – в колективі не сподобалось, що я зробив”.

ОСОБА11. – Каже?

ОСОБА1. – А, да, а… говорит: “Так, а чого ти зробив?”. – “Та, ну, я всього не можу розказати, [ненормативна лексика]. Ні, мене ніхто не просив, мене ніхто не просив”. – Не [ненормативна лексика]. Та я не все можу розказати, я хочу подивитись, як вибори пройдуть“. Это он такую [ненормативна лексика].

ОСОБА11. – “А на вас мені [ненормативна лексика], в принципі, [ненормативна лексика] з вами, [ненормативна лексика]!”.

ОСОБА15. – Когда хотят.

ОСОБА11. – “З вашою атестацією, [ненормативна лексика]”.

ОСОБА15. – Когда хотят посмотреть, как, как выборы закончатся, [ненормативна лексика], не говорят такую [ненормативна лексика], а тянут, или, [ненормативна лексика].

ОСОБА11. – Так, надо было сказать: “А чё ж ты не посмотрел, как выборы закончатся до этого решения”. Да?

ОСОБА15. – Ну, так я ж тебе о чём и говорю.

ОСОБА11. – Или как? Как адвокат, да, [ненормативна лексика], “братик”, [ненормативна лексика]?

ОСОБА1. – Та он не понимает, он же примитивно в этом вопросе. На самом деле сейчас независимо от результатов у каждого есть [ненормативна лексика]. Сейчас я посажу человека, этот человек будет методично будет писать, писать, писать. А когда через месяц на тебя 50 жалоб зайдёт, [ненормативна лексика], я думаю, что уже будет поздно их и разгребать, потому что, ну.

ОСОБА15. – Ну, да, мы-то знаем, как можно их забить».

28 березня 2019 року із 14:09:52 до 14:13:26 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА14, ОСОБА11, ОСОБА15 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 144–146 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА2. – Иду я случайно в канцелярию и смотрю на улице стоит ОСОБА71, этот ОСОБА71, и говорю ему: “ОСОБА71”.

ОСОБА14. – И не, не сдержался, да, Женя? (сміється).

ОСОБА2. – И говорю: “ОСОБА71! Ну, весь коллектив ждет пока ты внесёшь решение, а ты по-моему, домой собрался”. А он говорит: “Ну, да”. Я говорю: “Ну, мы ждём все до сегодняшнего вечера”. – “Так, я уже їду”. Я говорю: “Ну, так, [ненормативна лексика]”.

<...>

ОСОБА11. – А что ты едешь?.

<...>

ОСОБА11. – Сейчас 14:10. Куда, ты, [ненормативна лексика], едешь, [ненормативна лексика]? Рабочий день.

ОСОБА2. – Да.

ОСОБА11. – Це...

ОСОБА2. – Короче, да, иду я назад с канцелярии, а він стоїть дальше со Смолием разговаривает. Я говорю: “Смолій тебе, наверное, тоже підтримує, да, в цьому?». А Смолій каже: “Да!”.

<...>

ОСОБА2. – Я говорю: “Ну, добре” (сміється).

<...>

ОСОБА11. – Да?

ОСОБА2. – Ну, он уже, он знает, в смысле, да он знает, я сказал ему, [ненормативна лексика].

ОСОБА11. – А куда он собрался такой, ОСОБА68? 14:10, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Что там? Что?

ОСОБА2. – Он домой едет.

ОСОБА1. – Смотри, ну, он же [ненормативна лексика], ну, вот он, вот, ему кажется, что так можно, ну, завтра, [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – Ну, два раза сказал.

ОСОБА1. – Смотри.

ОСОБА2. – Говорю: “Коллектив ждёт до вечера”.

ОСОБА1. – Завтра, пусть он где?

ОСОБА2. – Он улыбается.

ОСОБА1. – С понедельника.

ОСОБА11. – Не, так я говорю, что в рабочее время уезжает домой, [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – Я тебя, правда, чуть [ненормативна лексика] тоже. Говорю:“Тебя ж видишь ОСОБА15 зашёл-вышел с кабинета. ОСОБА11 только что тебя протролил, [ненормативна лексика], ты не реагируешь”. - “А он к этому имеет отношение, что он меня тролит, [ненормативна лексика]?”.

ОСОБА11. – Да?

ОСОБА2. – Да. Он понимает, что все его это. Смолию говорю: “А ты его?” – “ ОСОБА2, а ты?” – он говорит. Я говорю: “Смолий, ты его тоже поддерживаешь? Стоите вдвоём”. – “ДА!” (сміється).

<...>

ОСОБА1. – Та всё нормально будет. “Федя”, “Федя” сам себе.

ОСОБА2. – Не, я понимаю, что всё нормально. Просто человеку дали шанс, дали возможность, я ему, ну.

ОСОБА1. – Мы ему дали красиво выйти из ситуации.

ОСОБА2. – Да.

ОСОБА1. – Не вышел, не успел, вопросов нема. С понедельника он методично будет по чуть-чуть, по чуть-чуть даже не понимать, как оно будет ситуация развернется, ну, хорошо, круто, потом станет поздно.

ОСОБА2. – Тем более, шеф же ему, [ненормативна лексика], ещё два дня назад дал “козу”, [ненормативна лексика], иди, [ненормативна лексика], закинь его и [ненормативна лексика] мозги, как по другим делам, [ненормативна лексика]. В чём проблема?

ОСОБА14. – Сто процентов.

ОСОБА2. – Этот человек ходит два дня [ненормативна лексика] мозги по вопросу, о котором он говорит: “Да я вообще случайно, а что, что случилось?”. Да в таком случае человек бежит сразу, [ненормативна лексика], кидает и говорит: “[ненормативна лексика], шеф, извини”.

ОСОБА1. – Ну, его [ненормативна лексика], не катит, [ненормативна лексика]. Пошёл он [ненормативна лексика].

ОСОБА2. – Если уже, уже всё есть.

ОСОБА1. – Не, он они все [ненормативна лексика] там. Решение принято среди них.

ОСОБА2. – Та не, понимаешь, сегодня?

ОСОБА1. – Он нас засадил? Засадил. С понедельника будем методично заниматься.

ОСОБА2. – Не, сегодня такая ситуация, а завтра он, [ненормативна лексика] кого-то, [ненормативна лексика], возьмёт по уголовному делу сольёт, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Ну, так понятно, так.

ОСОБА2. – Тю, [ненормативна лексика] себе? С этого всё начинается.

ОСОБА1. – Правильно. Ну, так теперь вопрос: “Ты хочешь с ним иметь дело?”. Нет.

ОСОБА2. – Нет, [ненормативна лексика] себе.

ОСОБА1. – Тогда и я не хочу, [ненормативна лексика] он мне надо.

ОСОБА2. – Он завтра меня “запишет”, [ненормативна лексика], и потом меня ещё, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Вот и всё.

ОСОБА2. – Его будут допрашивать.

ОСОБА1. – И вот так.

ОСОБА2. – Он скажет: “Да, на мене тиснули, [ненормативна лексика]”.

ОСОБА1. – И вот так.

ОСОБА2. – Да, такой-то говорил то-то, а тот-то, [ненормативна лексика], говорил.

ОСОБА1. – И вот так по чуть-чуть, по чуть-чуть он будет искать себе новое место работы.

<...>».

Із протоколу огляду речей і документів, що містяться на матеріальних носіях інформації – на розсекречених картах пам’яті, які є додатками до протоколів НСРД – аудіоконтроль ОСОБА1, вбачається таке.

1 квітня 2019 року із 11:14:28 до 11:16:59 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та помічником голови ОАСК ОСОБА34 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 231–231 (зворот) том 202 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА34. – Разрешите?

ОСОБА1. – Подготовь мне список адвокаты в ВРП. Хорошо?

ОСОБА34. – Угу. Можно у Вас кое-что уточню?

ОСОБА1. – Уточни.

ОСОБА34. – А Вы хотите, чтобы это было на, по нашему “товарищу” на “Б” то в межах оцінювання или на ВККС?

ОСОБА1. – Нет, смотри. На ВККС мы пока не торопимся, на ВККС это будет ближе к співбесіді, сейчас на ВРП всё, жалобы на ВРП. Единственное, что там обрати внимание, что надо ж подавать по форме.

ОСОБА34. – Ну, да, я поэтому и спросила.

ОСОБА1. – Вот. Надо по форме жалобы на ВРП.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – От “физиков” ты сделай мне, несколько от ГО-шек, я реально пойду, подпишу. Хорошо?

ОСОБА34. – Да, я пока ещё ищу...

ОСОБА1. – Ты смотри, ты не бери сейчас сильно старое. Сильно старое мы потом возьмём для ВККС, и так далее.

ОСОБА34. – Ну, вот, что сейчас возвращают.

ОСОБА1. – Да возьми сейчас отмену сейчас – раз.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – И возьми, допустим, то, что не рассмотрено свыше года. Вот, свыше года сейчас, и по ним, где непризначене засідання, засідання раз в місяць або ще більше, або знято, не призначено, несвоєчасне виготовлення постанови. Ну, по каждому факту. Причём можем, мы, можем, ну, по делу больше года рассматривал, изготавливал больше месяца там ещё что-то, и так далее. Раз, кинули, и так далее. У нас время позволяет, можем месяц этим заниматься, по тридцать, сорок жалоб, сколько ляжет на ВРП, столько ляжет. Оценивание потом.

ОСОБА34. – Мне писать?

ОСОБА1. – От “физиков”, от каких-то ГО-шек, которые проходили. Ну, ты мне в любом случае от ГО-шек сделай.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Несколько я реально подпишу, чтоб оно было в виде скарг».

Автентичність цієї розмови (фрагмент фонограми № 46, файл: 20190401_111025_E9BE_AEA2_АССС8EА9В080.mkv, та фрагмент фонограми № 47, файл: 20190401_111540_92B1_АССС8EА9В080.mkv) підтверджена висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 9271/34722-35302. У висновку зазначено, що слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах / фрагментах, зокрема на фонограмах № 46, № 47, позначені як «Невід. 1», ймовірно, належать ОСОБА1 (а. с 132–267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

Крім того, зазначене підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА6 від 1 серпня 2019 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року (а. с 48–59 том 1 – додатки до листа на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 травня 2024 року № 16292/0/9-24), з якого вбачається, що на питання слідчого: «Також просимо Вас звернути увагу на наведену у відео розмову, яка починаєтьсяна 41 хв 32 с, 43 хв 33 с, під час якої ОСОБА1 надає вказівку особі з жіночим голосом щодо підготовки скарг до ВРП та ВККС України. Чи схожий голос, який у відео наведений як голос ОСОБА1, саме на голос голови ОАСК м. Києва ОСОБА1? Чи впізнаєте Ви за даними фрагментами жіночий голос? Якщо так, то кому саме?».

ОСОБА6 після ознайомлення з відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва», яке знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет на інтернет-сторінці офіційного YouTube-каналу НАБУ, вказав: «Голос, який у відео наведений як голос ОСОБА1 схожий саме на голос Голови ОАС м. Києва ОСОБА1. Жіночий голос схожий на голос помічниці Голови ОАС м. Києва ОСОБА74 (прізвище та по батькові не пам’ятаю)».

Згідно із протоколом НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 27 травня 2019 року № 19/3342 (аудіоконтроль особи проводився з 19 лютого до 11 травня 2019 року), та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль судді ОАСК ОСОБА1 у приміщенні його службового кабінету, що розташований за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ.

2 квітня 2019 року із 10:38:28 до 10:49:23 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА12, ОСОБА11, ОСОБА14 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 4–4 (зворот) том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – Подал? Ты не смотрел, как оно разошлось? Говорит, что подал.

ОСОБА12. – Да, подал вчера, в понедельник, только два подал иска.

ОСОБА1. – Сейчас смотрим.

ОСОБА12. – ОСОБА18. Там ОСОБА64, я ОСОБА64 сказал зайти.

ОСОБА1. – ОСОБА64? Какая?

ОСОБА12. – ОСОБА63. После того, как лупанул ОСОБА6, она тоже говорит: “Так, я тоже откажу”. Я говорю: “ОСОБА64, ты чё, [ненормативна лексика]?”. Говорю: “Ты лучше зайди посоветуйся” – “Так, а что советоваться? Это, наверное, команда ж пошла отказывать”.

ОСОБА1. – Какая [ненормативна лексика] команда? Не пойму их всех. Мы создаём, [ненормативна лексика], вопросы, [ненормативна лексика], и кто то, [ненормативна лексика], решает, что он может их решать, [ненормативна лексика]. Ну, а с другой стороны хорошо, с такими, как “ОСОБА65” надо прощаться, [ненормативна лексика].

ОСОБА12. – Ну, тут же ж у него нету вступной и резолютивной. Это ж уже основание.

ОСОБА1. – Та, ну, то такое: есть, нема, ну, всё равно мы это отзовем. Просто потом надо “ОСОБА65” будет где-то засыпать жалобами и на этом всё закончится, такое. Не вижу что-то пока.

<...>

ОСОБА1. – Смотри, и не поленись, мне надо.., по “ОСОБА65” тоже поищи по чём-то, сделай проекты жалоб.

ОСОБА12. – Я понял, я понял.

ОСОБА1. – [ненормативна лексика], я [ненормативна лексика] найду, кто подпишет, и засыпем, [ненормативна лексика], этого [ненормативна лексика].

<...>».

2 квітня 2019 року із 10:52:13 до 10:53:18 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та помічником голови ОАСК ОСОБА34 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 6–6 (зворот) том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – Хорошо, хорошо. Настя, ты мне не сказала. Мы уже какое-то количество жалоб на этого “товарища” сделали?

ОСОБА34. – В процессе, мы ищем пока, ну.

ОСОБА1. – Он же волокичет, не, есть, он же волокичет, что там на него искать? Оно вообще, любое подымай и, смотри, свыше года, невовремя, свыше месяца полные тексты, да, свыше месяца полные тексты решений у него, невнесение своевременное в базу, и всё методично смотрим, и “отмененные”. По этому так, ну ты сделай пока по “свежему”, то, что последний там возьми год, хорошо промониторь.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Сделаем, допустим, десятка два “физиков”.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Потом сделай мне три от ГО-шек, я сам подпишу.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Вот. И оставим на следующий раз, там другие придут. Поняла?

ОСОБА34. – Угу (виходить з кабінету)».

Зазначене було підтверджено під час дослідження суддівського досьє ОСОБА6, у якому місяться три звернення від громадських організацій («Право на допомогу», «Народ проти корупції», «Захист звичайних людей»), які надійшли до ВККСУ в один день (30 травня 2019 року) та в яких заявники стверджували про невідповідність судді ОАСК ОСОБА6 займаній посаді.

4 квітня 2019 року із 11:12:19 до 11:12:31 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА13 та керівником апарату ОАСК ОСОБА35 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 17 том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – Короче, всё, что на “ОСОБА65” где-то жалобы приходят, где-то какие-то [ненормативна лексика] отдельно складывай, показуй мне, будем отправлять это в виде жалоб...

ОСОБА35. – Угу, хорошо.

<...>».

8 квітня 2019 року із 14:21:01 до 14:21:22 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА13, ОСОБА10, ОСОБА33 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 32 (зворот) том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – Та нет, ОСОБА6 – это сейчас списанный материал, его [ненормативна лексика] потеряем, вопрос не в этом.

ОСОБА33. – Пойду дальше работать.

<...>».

8 квітня 2019 року із 15:10:51 до 15:13:01 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1, суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА14, ОСОБА13 та адвокатом ОСОБА36 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 32–32 (зворот) том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – Женя, у нас к тебе будет, так сказать, дело очень важное.

ОСОБА36. – Уже больше важнее этой? (сміється)

ОСОБА1: – И связано оно будет даже с твоим “личняком”. У нас один судья, я в отношение всех попросил перенести экзамен. Один судья сказал, что: “А в отношение меня – не надо”. Это судья – ОСОБА6, который принял решение по ОСОБА7. Вот, каким-то образом он верит кому-то, что у него в ВККС просто настолько всё хорошо, что.

ОСОБА14. – Как мамка, и тебя.

ОСОБА1. – [ненормативна лексика], который, не умеет писать, ни одного, он вообще, вообще “непишущий”. Вот, скажу прямо, что.

ОСОБА36. – Ну, по нему видно, да.

ОСОБА1. – Как он может вообще написать, [ненормативна лексика] практическое задание, если он не “пишущий”? Вот, в суде есть масса, [ненормативна лексика], разных людей, но хоть одно решение кто-то написал. Этот не умеет, вообще, вообще. Поэтому, ты ж надеюсь помнишь, как он два года назад тоже решил именно [ненормативна лексика] в твоём случае?

ОСОБА36. – Он.

ОСОБА13. – Поумничать в судебном решении.

ОСОБА36. – Он мне даже, даже помог.

ОСОБА13. – Ну, поумничал в судебном решении у тебя?

ОСОБА36. – Поэтому я говорю: “Он мне даже помог, правильно Игорь говорит”. Ну, я помню.

ОСОБА1. – Если честно, Андрей я думаю, он 17-го заболеет.

ОСОБА36. – Где, где нужно?

ОСОБА15. – Кто он? Пойдёт.

ОСОБА36. – Где нужно ему “руку подать”?

ОСОБА1. – В ВККСе, в практическом задании.

ОСОБА15. – Подержать ему руку, когда он будет писать практическое задание (сміється).

ОСОБА36. – А, ты “тройку” по нему знаешь?

ОСОБА1. – Мы тоже не знаем.

ОСОБА36. – Пусть отметочку поставит на полях.

ОСОБА1. – Ну, хорошо, это кто-то из друзей должен ему посоветовать, понимаешь?

ОСОБА36. – Конечно, а если без друзей, нет?

ОСОБА14. – Так, а что там? Найти дело само, работу слить.

ОСОБА36. – Ну, если там отметки нет, то, я думаю, что сможем, да, да, да.

ОСОБА14. – Та я думаю, он сам завалит.

ОСОБА13. – Та [ненормативна лексика] там, сложного нету ничего, я тебя умоляю.

ОСОБА1. – Смотри, там просто надо “споймать” самую тупую работу, [ненормативна лексика], и дать ей “справедливую” оценку.

ОСОБА15. – Ну, прикинь, если кто-то будет более тупой?

ОСОБА1. – 20, 5, 7.

ОСОБА15. – Окажется (сміється).

ОСОБА1. – Значит надо несколько “споймать”, и всех [ненормативна лексика] их зарубить, и никакой оценки.

ОСОБА13. – Не, ну, смотри, если, нет, если он рассчитывает, что его проведут, ему пообещали, значит уже персонализация есть.

<...>».

15 квітня 2019 року із 13:45:59 до 13:46:58 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та помічником голови ОАСК ОСОБА34 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 56 (зворот) том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА34. – Я на сайте посмотрела, пока нет никакой информации, (нерозбірливо) зарегистрированной.

ОСОБА1. – Це що?

ОСОБА34. – Это реестр по…

ОСОБА1. – То ж, я ж тебе просил, чтоб 20 сделать.

ОСОБА34. – Та ну, там ничего интересного нету такого, чтоб существенного.

ОСОБА1. – А, ты, ты ж понимаешь, количество имеет значение?

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Есть факт один – на него отдельно жалоба. Есть факт, тут ты, наверное, что-то обобщала, да?

ОСОБА34. – Да.

ОСОБА1. – А сделай мне, смотри, не горит. Мы это делаем так, чтоб в начале мая податься. В начале мая податься. Сделай мне штук 20 жалоб, по каждой, одна жалоба по одному факту.

ОСОБА34. – Угу.

ОСОБА1. – Есть затягивание свыше года – “на здоровье, вот тебе жалоба”. Есть затягивание там 2 года – “на здоровье”, есть изготовление текста полного решения несколько месяцев – “на здоровье”.

ОСОБА34. – Мы писали там по поводу свыше двух, там трех лет. Вот по этим.

ОСОБА1. – Ну, отлично. А вот найди мне ещё штук 20 вот таких примеров, которые, ну, вставь, “физиков” по чуть-чуть там.

<...>».

22 квітня 2019 року із 11:16:43 до 11:18:37 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА13 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 77 том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА15. – Сделаешь прецедент по ОСОБА26.

ОСОБА1. – Да, может потом добьём ОСОБА7 и ОСОБА26. Они тоже это понимают, и [ненормативна лексика]. Но у них одно: они нахваливают решение ОСОБА6, но они ж не понимают, что оно, во-первых, мы откажемся от иска. Во-вторых, в апелляции оно вообще в хорошей коллегии. Ну, мы можем вообще-то.

ОСОБА15. – Так может не стоит отказываться?

ОСОБА1. – Может быть даже, может быть даже, может противоположное решение оказаться.

ОСОБА15. – Та ещё и прописать, что ОСОБА6 там должен.

ОСОБА1. – Та мы его и без этого кончим, этого ОСОБА6 конченого, вот.

<...>».

Згідно з протоколом НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 25 червня 2019 року № 19/4179т (аудіоконтроль особи проводився із 13 лютого до 18 лютого 2019 року та з 12 травня до 5 червня 2019 року), та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль судді ОСОБА1 у приміщенні його службового кабінету, що розташований за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ.

31 травня 2019 року із 09:04:56 до 09:06:00 зафіксовано телефонну розмову між головою ОАСК ОСОБА1 у присутності суддів ОАСК ОСОБА13, ОСОБА2 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 366 том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. (говорить по телефону із членом ВККСУ ОСОБА5): – ОСОБА76, добрый день. Есть такой ОСОБА1. Есть минутка? Не заняты? ОСОБА76, а хотел обратить внимание, там у Вас сегодня наш товарищ идёт один, на докладе. Он, конечно, герой и любимый мужчина ОСОБА7. Но, смотрите, у него, он в жизни никогда не написал решения, в жизни ни одного сам. Ну, если он такой, вот раз и слегка пройдёт, ну, коллектив этого не поймёт. Может быть, в такой ситуации лучше разобраться, не торопиться, тем более, в силу всех объективных причин. Я Вас попрошу, ну, закиньте его подальше. Буду лично благодарен. Спасибо, спасибо (телефонну розмову завершено).

ОСОБА2. – Ты шо, перешкоджаєш проведенню співбесіди? Так, пойду выпью кофе, [ненормативна лексика], и буду готовиться к дискуссии.

<...>».

Як убачається із протоколу допиту потерпілого ОСОБА6 від 1 серпня 2019 року, який було проведено в межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року (а. с 48–59 том 1 – додатки до листа на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 травня 2024 року № 16292/0/9-24), після ознайомлення ОСОБА6 з відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва» слідчий поставив запитання: «У наведеному фрагменті відео на 44 хв 31 с наведено розмову від 31.05.2019 ОСОБА1 з особою, яку він називає “ОСОБА76” та якого просить відкласти подалі “закиньте его подальше” розгляд питання щодо “доклада” особи, яку ОСОБА1 називає “товарищ”, “герой и любимый мужчина ОСОБА7”. Чи схожий голос, який у відео наведений як голос ОСОБА1, саме на голос голови ОАС м. Києва ОСОБА1? Чи впізнаєте Ви за даними фрагментами голос особи, яку він називає “ОСОБА76”? Чи відомо Вам, про що саме йде мова у цій розмові?

На це запитання ОСОБА6 відповів: «31.05.2019 була п’ятниця та відбулось засідання ВККС України, де мене мало бути заслухано, однак засідання було перенесено на наступний робочий, тобто на понеділок 03.06.2019 у зв’язку з тим, що інші судді, які прибули на оцінювання, були з інших міст, а я та ще один суддя ОСОБА29 були перенесені на наступний робочий день, тобто в понеділок 03.06.2019.

Я з ОСОБА5 не знайомий особисто і тому не можу стверджувати, чи його то є голос. А щодо голоса ОСОБА1 в цій телефонній розмові, то дійсно цей голос схожий на голос ОСОБА1».

Згідно з протоколом НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 27 червня 2019 року № 19/4279т, та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль розмови судді ОАСК ОСОБА1 з головою ВККСУ ОСОБА26, колишнім народним депутатом України ОСОБА37 (аудіоконтроль особи проводився 27 червня 2019 року з 17:25 до 21:15 під час їхньої зустрічі в ресторані «Mur Mur» за адресою: вул. Пушкінська, буд. 42, м. Київ), з якого вбачається таке.

27 червня 2019 року із 17:25 до 21:15 зафіксовано таку розмову (а. с 62–62 (зворот) том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – ОСОБА75, смотрите, и ещё один, последний момент.

ОСОБА26. – Да.

ОСОБА1. – Вспомнил о дисциплине. Если Вы проведёте ОСОБА6, это будет то личное, по которому будет говно литься, литься и литься на этот состав Комиссии. ОСОБА6 после этого, после того, как [ненормативна лексика] государство на 5 миллиардов, и я аж “отпустил” всё, я всё контролирую, я вот, я знал сколько денег зашло. Он сказал: “А я не буду” – “А, ну, зайдите к нему”.

ОСОБА26. – А-а.

ОСОБА1. – Я “отпустил”. Он [ненормативна лексика] ещё в продолжении обеспечения. Он теперь запретил забирать прибыль у “Нафтогаза”.

ОСОБА26. – Я не знаю, это плохо или хорошо? Я просто не в курсе. Вы мне расскажите.

ОСОБА1. – Ну, просто в государственной компании Кабмин должен раз в год выделять, сколько забрать прибыли.

ОСОБА26. – А-а.

ОСОБА1. – Он говорит: “Пока я не решу, вам ничего не забирать”. И вот так бюджет. Там недополучил 5 “ярдов”, там 5. Ну, так как бы.

ОСОБА26. – Это плохо.

ОСОБА1. – Ну, это не то, что плохо. Я считаю, что такие вещи можно только делать, согласовав с концепцией. Понимаете? Ну, это же наши зарплаты с Вами. Ну, это ж всё влияет. Правильно? Правильно. Когда человек сидит и говорит: “А я сам сделаю”. Вот так он сделал по ОСОБА7, не согласовал. Я бы ему не запрещал. Я бы ему сказал: “Не торопись. Мы в диалоге в каком-то. Зачем ты это делаешь? Ты нарушаешь баланс”. Вот он сделал решение, решение, и после этого решения, раз, назначили на 17 апреля.

ОСОБА26. – Но это же не потому, что это решение было.

ОСОБА1. – Ну, потому, опять совпадение. Ну, понимаешь, как оно выглядит? Человек берёт договаривается, дурак. Не написавши в жизни ни одного решения.

ОСОБА26. – Ну, слушайте.

ОСОБА1. – Вот садитесь с ним, говорите, и Вы через 5 минут теряете...

ОСОБА26 (перебивает). – Ну, слушайте, ну, ещё раз, он со мной не договаривался.

ОСОБА1. – Смотрите, но он договорился с ОСОБА7. Соответственно он, если проходит у вас.

ОСОБА26. – Ну, вот можно я скажу. Давайте найдём, с кем он договорился, но это был точно не ОСОБА7. Ну, вот, ну.

ОСОБА1. – Он у вас не может, ОСОБА75, вот, не марайтесь, он у вас пройти не может!

ОСОБА26. – Ещё раз. Ну, может быть, я ещё раз.

ОСОБА1. – Он у вас пройти не может!

ОСОБА26. – Я сейчас не об этом. Может быть, не пройдёт.

<...>

ОСОБА1. – Я передёргивает это. Но ОСОБА6 вы не можете пропустить. Это моя личная просьба там, этот человек должен.

<...>».

Зміст цих розмов знайшов своє підтвердження та відповідає прослуханим аудіофайлам:

фрагмент № 1 фонограми № 1, файл: ACCC8EA9B080-Video 2_15-02-2019_00-00-00.asf;

фрагмент № 2 фонограми № 1, файл: ACCC8EA9B080-Video 2_15-02-2019_00-00-00.asf;

20190325_121803_186D_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 29,

файл: 20190325_123803_E9BE_ACCC8EA9B080.mkv; фонограма № 30, файл 20190325_124303_46AD_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 30,

файл: 20190325_125303_9FF4_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 31,

файли: 20190325_125803_7AD7_ACCC8EA9B080.mkv;

20190325_153833_02FC_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 32,

файл: 20190325_154333_23D2_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 37

файли: 20190326_103647_1208_ACCC8EA9B080.mkv;

20190328_130312_164C_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190328_130812_E4D6_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190328_135312_B476_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190328_135812_A808_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190328_140312_3368_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190328_140813_C52B_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190402_103424_C4F3_ACCC8EA9B080.mkv;

20190402_103924_FAD6_ACCC8EA9B080.mkv;

20190402_104924_02BF_ACCC8EA9B080.mkv;

20190404_110737_A420_ACCC8EA9B080.mkv;

20190408_141902_424F_ACCC8EA9B080.mkv;

20190408_150902_5CAF_ACCC8EA9B080.mkv;

20190422_111528_3174_ACCC8EA9B080.mkv;

фрагмент фонограми № 81,

файл: 20190531_090112_40D3_ACCC8EA9B080.mkv;

2019 Июнь 27 17-25_part2.wav;

фрагмент фонограми № 46, файл: 20190401_111025_E9BE_AEA2_АССС8EА9В080.mkv;

фрагмент фонограми № 47, файли:

20190401_111540_92B1_АССС8EА9В080.mkv;

20190415_134325_5228_ACCC8EA9B080.mkv.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дослідила протоколи допитів судді ОАСК ОСОБА6, членів ВККСУ ОСОБА5 та ОСОБА26.

У своїх показаннях суддя ОАСК ОСОБА6 після ознайомлення з відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва», яке знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет на інтернет-сторінці офіційного YouTube-каналу НАБУ (протокол допиту потерпілого від 1 серпня 2019 року, який було проведено в межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року (а. с 48–59 том 1 – додатки до листа на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 травня 2024 року № 16292/0/9-24), зазначив: «Переглянувши вказане відео, я можу підтвердити ті факти, які показані у відео, а саме я підтверджую той факт, що, дійсно, такі розмови між мною, головою ОАС м. Києва ОСОБА1 та заступником голови ОАС м. Києва ОСОБА2. Так, дійсно, вказані особи звертались до мене з тим, щоб я виклав текст рішення по справі за позовом адвоката ОСОБА30 в інтересах ОСОБА28 до голови ВККС України ОСОБА26 та члена ВККС України ОСОБА7, у якому також ставилося питання про відсутність у останніх повноважень, таким чином втручались у мою діяльність як судді».

Суддя ОАСК ОСОБА6 у показаннях також повідомив таке: «Приблизно в період 1–2 дні після авторозподілу вказаної справи голова суду ОСОБА1, зустрівши мене на вулиці перед входом до ОАС м. Київ, просив “не спішити” з розглядом цієї справи. Я зрозумів це таким чином, що мені не можна швидко розглядати вказану справу, тобто маю “потягнути” час, можливо рік і більше, не приймаючи рішення по суті. У свою чергу, я призначив справу до розгляду в загальному порядку та розглядав її також у загальному порядку, як це передбачено законодавством. Я не звертався до ВРП чи інших компетентних органів з приводу того, що голова суду звертався до мене з таким проханням, так як я ще не зрозумів, якою саме є кінцева мета ОСОБА1 щодо подання вказаних позовів до членів ВККС України».

У своїх показаннях член ВККСУ ОСОБА5 (протокол допиту свідка від 29 липня 2020 року в межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року та протокол допиту потерпілого від 10 серпня 2020 року в межах кримінального провадження № ____ від 17 липня 2020 року) (а. с 23–25 том 154 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року) зазначив: «З моменту знайомства і до теперішнього часу ОСОБА1 дзвонив мені лише одного разу приблизно в один із днів наприкінці травня 2019 року. Я пам’ятаю, що того дня зранку на мій мобільний телефон ____ зателефонував раніше невідомий мені номер телефону (я його не запам’ятав в голові). Разом з тим у моєму мобільному є записані номери ОСОБА1 – ____, ____, але того ранку цього дня він дзвонив з іншого, чи по мессенджеру, чи звичайним мобільним каналом, я вже не пам’ятаю. В ході цього телефонного дзвінка особа представилася російською мовою, як голова ОАСК ОСОБА1, по голосу схожий на його голос, тому я відразу так і подумав, що це телефонує ОСОБА1. В процесі даного телефонного дзвінка ОСОБА1 попросив мене, щоб в цей день на кваліфоцінюванні не поспішати з прийняттям результатів відносно його підлеглого судді, якого він назвав дослівно, як “товариш ОСОБА7” (тобто як я зрозумів суддя ОСОБА6). Крім того, особа, яка представилась ОСОБА1, повідомила, що у випадку швидкого успішного проходження ОСОБА6 кваліфоцінювання, то колектив цього не зрозуміє, просив “закинути” його подалі, не поспішати. В цілому суть розмови була саме така. В процесі телефонної розмови я був здивований від такої некоректної розмови ОСОБА1, тобто звертатися до мене з такими проханнями, для мене це було дуже несподівано. У зв’язку з чим я навіть думав, як правильно коректно відповісти на таке. В результаті, я йому навіть не задавав ніяких уточнюючих питань, а просто відповів дослівно російською мовою “Посмотрим, разберемся”, а може і взагалі промовчав, оскільки був, як “в ступорі”, тобто мені це було непотрібно, я і не планував, щось таке вчиняти на його прохання.

Уточнюю, що я точно зрозумів, що ОСОБА1 просив щодо кваліфоцінювання судді ОАСК ОСОБА6, який “в розумінні” ОСОБА1 є “товаришем” члена ВККС ОСОБА7, оскільки нещодавно розглянув позов на його користь, це був загальновідомий факт. Уточнюю, що в цей день повинно було відбутися кваліфоцінювання на відповідність займаній посаді судді ОАСК ОСОБА6, як раз я був доповідачем».

Крім того, член ВККСУ ОСОБА5 додав: «В той день 31.05.2019 кваліфоцінювання судді ОСОБА6 було перенесено на 03.06.2019, у зв’язку з важливими особистими справами члена колегії ВККС ОСОБА38. Надалі 03.06.2019 суддя ОСОБА6 успішно пройшов кваліфоцінювання при наявності висновку Громадської ради доброчесності».

З протоколу допиту потерпілого від 10 серпня 2020 року вбачається, що члену ВККСУ ОСОБА5 на його клопотання надано копії відповідних протоколів допиту свідка, проведеного в межах кримінальних проваджень № ____ від 25 лютого 2014 року, № ____ від 5 серпня 2019 року, для ознайомлення.

Після ознайомлення із зазначеними протоколами член ВККСУ ОСОБА5 зазначив: «Всі раніше надані мною показання підтверджую та на них наполягаю. При цьому у даному кримінальному провадженні у т. ч. розслідуються факти захоплення державної влади, перешкоджання роботі ВККС України та її членів, а також, що стосується мене безпосередньо, а саме втручання в мою діяльність як державного діяча ОСОБА1 31.05.2019, коли останній просив по телефону затягнути кваліфікаційне оцінювання судді ОАСК ОСОБА6, що неодмінно вплинуло на мій авторитет серед суддів України, а також такі вищевказані неправомірні дії призвели до блокування роботи ВККС України взагалі та передчасного завершення повноважень. Саме тому вважаю себе потерпілим, внаслідок чого завдано відповідної шкоди ВККС України та її членам, у т. ч. мені, як державному діячу, крім того, й безперечно авторитету судової влади також».

У своїх показаннях член ВККСУ ОСОБА26 (протокол допиту свідка від 1 серпня 2019 року в межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року) (а. с 3–43 том 3 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року) зазначив:

«<...> Це рішення судді Окружного адміністративного суду ОСОБА6 стосовно ОСОБА7. Я там теж фігурую в цьому рішенні, як суду першої інстанції. Зараз справа знаходиться на розгляді в апеляційному суді. Таке рішення є і там в цьому визначено, що ОСОБА7, його повноваження тривають шість років… ».

«<...> Я хочу звернути увагу, що я як аналітик думаю, що я був колись серйозним аналітиком, звичайно, звернув увагу, що спочатку починаються незвичні судові справи в Окружному адміністративному суді, персонально до членів Комісії, яких раніше ніколи не було. Потім відразу за цим починаються конкурси в Державній судовій адміністрації і у Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, яких не мало би бути, тому що 6 років не завершилось ще. І консультації з нами не ведуться і у тому числі людьми, які з нами у надзвичайно нормальних і добрих ділових відносинах. Потім починаються кримінальні провадження у ДБР, після цього продовжуються кримінальні провадження у поліції. Це все супроводжується інформативною підтримкою. Це також супроводжується там, можна сказати, дріб’язками, але з можливими неприємними наслідками в антикорупційному підрозділі поліції. Це супроводжується мітингами громадськості, яка взагалі не є громадськістю. Якщо це в сукупності все зібрати, то ситуація не виглядає випадковою, зовсім не випадкова і я це стверджую».

Крім того, у своїх показаннях член ВККСУ ОСОБА26 (протокол допиту потерпілого від 31 липня 2020 року в межах кримінального провадження № ____ від 17 липня 2020 року (а. с 66–68 том 3 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року) повідомив: «В липні 2020 року НАБУ оприлюднено нову частину аудіопрослуховування кабінетів суддів ОАСК ОСОБА1 та ОСОБА2, ознайомившись з якою я чітко усвідомлюю, що злочинні дії щодо перешкоджання діяльності ВККС України та захоплення державної влади в особі ВККС України були організовані ОСОБА1 та залученими ним особами».

У письмових поясненнях, наданих на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 17 січня 2024 року, щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. (вх. № М-6/11/7-22), суддя ОАСК Федорчук А.Б. зазначив таке.

Рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді ОАСК Федорчука А.Б.

ВККСУ призначила засідання у складі колегії на 31 травня 2019 року щодо проведення з Федорчуком А.Б. співбесіди за результатами дослідження його досьє у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

31 травня 2019 року ВККСУ оголосила перерву в проведенні співбесіди до 3 червня 2019 року.

3 червня 2019 року ВККСУ провела співбесіду із Федорчуком А.Б., під час якої було обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє, та визначено, що Федорчук А.Б. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 686,375 бала, а отже, його визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Суддя ОАСК Федорчук А.Б. також повідомив, що під час ознайомлення із суддівським досьє 27 травня 2019 року побачив, що на адресу ВККСУ надійшли скарги щодо його невідповідності займаній посаді у справах №№ 826/25535/15, 826/5605/17, 826/5284/17, 826/11915/18, 826/5506/16, 826/9667/17 та 826/10695/17.

Ці скарги від різних осіб за різними адресами реєстрації і місцезнаходженням відправлені 26 травня 2019 року із 10:41 до 10:49 засобами поштового зв’язку з відділення Укрпошти, Київ-1.

Крім того, зазначив, що вживав заходів щодо дослідження питання можливого штучного подання цих скарг на адресу ВККСУ.

Зокрема, у повідомленні від 28 травня 2019 року у справі № 826/9667/17 позивач надав пояснення, що цю скаргу ні він, ні його адвокат не подавали на адресу ВККСУ.

З довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Довіра та Гарантія”» (далі – Товариство) від 28 травня 2019 року № 7-ДП/28.05 вбачається, що особа, яка підписала скаргу, а саме ОСОБА39, не була працевлаштована та не надавала послуг будь-якого характеру цьому Товариству.

У довідці від 28 травня 2019 року № 2805 Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» ОСОБА40 повідомив, що скаржник не працює на підприємстві та не є представником Товариства і не подавав жодних скарг стосовно судді ОАСК Федорчука А.Б. у справі № 826/5605/17.

Щодо справи № 826/11915/18 суддя ОАСК Федорчук А.Б. повідомив, що у скарзі ОСОБА41 зазначено адресу: АДРЕСА1, а відповідно до матеріалів справи адресою позивача є така: АДРЕСА2.

Зазначені в поясненнях судді Федорчука А.Б. обставини підтверджуються рішенням ВККСУ від 3 червня 2019 року № 343/ко-19, яким суддю ОАСК Федорчука А.Б. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

У вказаному рішенні ВККСУ зазначила: «Крім того, під час співбесіди суддя Федорчук А.Б. звернув увагу, що під час ознайомлення з матеріалами суддівського досьє ним було встановлено умисну спробу дискредитувати його як суддю невідомими особами, які подали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України низку повідомлень громадян про його невідповідність займаній посаді, допущення великого обсягу проступків та помилок під час здійснення судочинства. З цього приводу суддя Федорчук А.Б. повідомив, що, дослідивши повідомлення, звернув увагу на маркування на конвертах відправника. Ним було з’ясовано, що відповідно до відстеження поштових відправлень всі повідомлення були направлені з одного поштового відділення в один час з інтервалами відправки в одну або дві хвилини. Обставина викликала в судді підозру і він встиг звернутися до декількох скаржників, чи дійсно вони подавали інформацію до Комісії. Відповідь була негативною, а йому надано письмові повідомлення з цього питання.

Комісія вважає пояснення судді Федорчука А.Б. обґрунтованими та підтвердженими копіями відповідних документів».

У поясненнях суддя ОАСК Федорчук А.Б. також звернув увагу, що відповідно до інформації, розміщеної НАБУ (відео доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bWWfx8wg9yg), він написав звернення до правоохоронних органів з питань надання оцінки інформації щодо протиправного намагання вплинути на нього.

Крім того, як уже було зазначено, суддівське досьє Федорчука А.Б. містить звернення громадських організацій «Право на допомогу», «Народ проти корупції» та «Захист звичайних людей», які надійшли до ВККСУ в один день (30 травня 2019 року), а також 17 скарг від фізичних осіб, які надійшли до ВККСУ з 27 травня до 30 травня 2019 року. Усі заявники стверджували про невідповідність судді ОАСК Федорчука А.Б. займаній посаді.

Також 12 квітня 2019 року, 17 квітня 2019 року від громадських організацій «Народ проти корупції» та «Право на допомогу», а також з 8 травня до 27 травня 2019 року від 4 фізичних осіб до Вищої ради правосуддя надійшли скарги, які є аналогічними за змістом зверненням до ВККСУ.

Крім того, із 2 квітня 2019 року (розмови судді ОСОБА1) до 3 червня 2019 року (ВККСУ визнала суддю ОАСК Федорчука А.Б. таким, що відповідає займаній посаді) до Вищої ради правосуддя надійшли 17 дисциплінарних скарг на дії судді ОАСК Федорчука А.Б.

Головуючий у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради відповідно до пункту 13.31 Регламенту Вищої ради правосуддя роз’яснив свідку – судді ОАСК Федорчуку А.Б. – його права та обов’язки, установлені Законом № 1798-VIII, і попередив свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань із не передбачених законом підстав.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року свідок – суддя ОАСК Федорчук А.Б. – підтвердив, що в його провадженні перебувала справа щодо члена ВККСУ ОСОБА7.

На запитання доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., чи звертався до нього суддя Вовк П.В. із проханням щодо «нешвидкого» розгляду справи стосовно члена ВККСУ ОСОБА7, Федорчук А.Б. повідомив, що були своєрідні звернення з боку голови ОАСК Вовка П.В., які на той час він сприймав як поради або, як висловився свідок, «шутку». Свідок також зазначив, що суддя ОАСК Вовк П.В. висловлював незадоволення стосовно швидкого розгляду справи щодо члена ВККСУ ОСОБА7.

На запитання доповідача, чи зверталися до нього судді ОАСК Вовк П.В. або Аблов Є.В. щодо зазначення в рішенні мотивів, як вони вважають за необхідне, Федорчук А.Б. повідомив: «…мені було надано одним із помічників текст рішення, я ознайомився, прийшов до висновку, що він абсолютно не відображає тих обставин, які би я хотів описати, і було виготовлено, відповідно, текст рішення, який відображав у повній мірі мою позицію, я його вніс і все».

На запитання доповідача, чи повідомляв його Вовк П.В., що у разі невнесення цих правок адвокат щодо нього підготує низку скарг до Вищої ради правосуддя та ВККСУ, Федорчук А.Б. зазначив, що Вовк П.В. про це говорив «у майбутній формі».

На запитання доповідача, чи збільшилась кількість скарг на нього після ухвалення рішення щодо члена ВККСУ ОСОБА7, Федорчук А.Б. повідомив, що після ухвалення ним рішення кількість скарг збільшилась неймовірно. Якщо раніше у Вищій раді правосуддя на той період було близько п’яти скарг щодо нього, то після ухвалення рішення їх стало більше ста. Так само на стадії проходження оцінювання, за три дні до оцінювання, він ознайомився з досьє, виявив сім – вісім скарг і під час їх дослідження зрозумів, що вони є «фейковими».

На запитання доповідача, чи була в нього розмова з Вовком П.В. щодо розгляду у Вищій раді правосуддя дисциплінарної скарги щодо суддів суду апеляційної інстанції і щодо нього, свідок зазначив: «Наскільки я пам’ятаю, розмова подібна була…».

На запитання доповідача, чи впізнає він голоси на плівках, які було прослухано в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року, Федорчук А.Б. повідомив, що впізнає голоси суддів ОАСК ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА14, ОСОБА33, ОСОБА15, та підтвердив свої показання, які він надавав органам досудового розслідування.

 

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в межах аналізу дисциплінарної скарги Маселка Р.А. (№ М-6/23/7-22)

Предметом аналізу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у межах цієї дисциплінарної справи була інформація щодо організації суддями ОАСК Вовком П.В. та Абловим Є.В. повідомлення невідомими особами правоохоронних органів про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя з метою зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому розглядалось питання про притягнення судді ОАСК Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності.

Установлено, що до Вищої ради правосуддя 6 вересня 2017 року (вх. № Б-331/9/7-17) та 13 листопада 2017 року (вх. № М-5414/9/7-17) надійшли дисциплінарні скарги Бутко К.Т. та Маселка Р.А. щодо недотримання суддею ОАСК Абловим Є.В. під час розгляду справи № 826/13844/16 правил суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 вересня 2017 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2017 року зазначені дисциплінарні скарги передано члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 10 грудня 2018 року № 3751/2дп/15-18 відкрила дисциплінарну справу щодо судді ОАСК Аблова Є.В. у зв’язку з можливою наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Уперше розгляд дисциплінарної справи призначено на 18 лютого 2019 року.

15 лютого 2019 року до Вищої ради правосуддя від судді ОАСК Аблова Є.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням «на лікарняному».

Удруге розгляд дисциплінарної справи призначено на 4 березня 2019 року.

1 березня 2019 року суддя ОАСК Аблов Є.В. надіслав до Вищої ради правосуддя клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з розглядом суддею цього дня заздалегідь призначеної справи, яку не можна зняти з розгляду.

Утретє розгляд дисциплінарної справи було призначено на 13 березня 2019 року.

12 березня 2019 року до Вищої ради правосуддя від керівника апарату ОАСК Миронюка Д.М. надійшов лист про те, що суддя ОАСК Аблов Є.В. перебуває у відпустці, тому вручити йому повідомлення про засідання не вдалося.

Учетверте розгляд дисциплінарної справи було призначено на 25 березня 2019 року.

22 березня 2019 року до Вищої ради правосуддя від судді ОАСК Аблова Є.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку із тим, що 25 березня 2019 року його викликала САП для участі у проведенні слідчих дій.

Уп’яте розгляд дисциплінарної справи призначено на 8 квітня 2019 року.

5 квітня 2019 року до Вищої ради правосуддя від судді ОАСК Аблова Є.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні з 5 квітня 2019 року.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 притягнуто суддю ОАСК Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3402/0/15-19 змінено рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та застосовано до судді ОАСК Аблова Є.В. дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Відповідно до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтроль (стосовно ОСОБА2) – від 27 травня 2019 року № 19/3341т з додатком (карта пам’яті Silicon Power microSD 64 Gb від 13 травня 2019 року № 3860т), протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтроль особи (стосовно ОСОБА2) від 25 червня 2019 року№ 19/4178т з додатком (карта пам’яті Kingston microSD 128 Gb від 6 червня 2019 року № 3900), та інших матеріалів досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчих суддів суду апеляційної інстанції проводились НСРД стосовно заступника голови ОАСК ОСОБА2, а саме аудіоконтроль особи у приміщенні його службового кабінету, розташованого за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ.

Під час проведення аудіоконтролю ОСОБА2 зафіксовано розмови осіб, у тому числі суддів ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1 та інших, які відбувались у приміщенні службового кабінету заступника голови ОАСК ОСОБА2.

Із протоколу огляду карти пам’яті Silicon Power microSD 64 Gb від 13 травня 2019 року № 3860т, яка є додатком до протоколу НСРД – аудіоконтроль особи (стосовно ОСОБА2 у його службовому кабінеті) (містить позначку про розсекречення) від 27 травня 2019 року № 19/3341т, убачається таке.

26 березня 2019 року із 09:53 до 10:17 зафіксовано розмову між заступником голови ОАСК ОСОБА2, головою ОАСК ОСОБА1, суддями ОАСК ОСОБА13, ОСОБА33, ОСОБА15 та адвокатом (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища співрозмовників) (а. с 193 том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

АДВОКАТ. – Ну, до 8-го, ну, там три недели. Надо нанимать активистов, которые будут звонить и говорить, что ВРП заминировано, как-то.

ОСОБА2. – В смысле, две недели?

АДВОКАТ. – Ну, там же есть одна судья Соломенского суду, как ее, на “К”. Как рассматривается ее дело, постоянно ВРП минируют.

ОСОБА2. – Не, я не буду вдаваться в эти игры, [ненормативна лексика] оно мне надо. Я им написал: “Так, я ушел в отпуск”. Я им пишу, что “я с 1-го по”.

АДВОКАТ. – Их не колошит, отпуски, больничные.

ОСОБА2. – Ну, слушай, ну, это ж не он решает вопрос на когда, дату? Это решает палата.

ОСОБА13. – Та не, доповидач.

АДВОКАТ. – Каждый из них там сидит и сам.

ОСОБА2. – Ну, смотри, я им пишу в этот же, вот это когда, сейчас писал, я пишу: “Я з 1-го квітня по 26 буду знаходитися у відпустці з метою оздоровлення, не буду перебувати за місцем мешкання, місцем реєстрації. Повідомляю вас заранее”. А они, невзирая на это, [ненормативна лексика] на 8-е, понимаешь?

АДВОКАТ. – Давай подпишем договор, а я им приду устрою.., и отводы, НАЗК, и расскажу, как они преследуют судей Окружного админсуда.

ОСОБА2. – Ну, давай.

АДВОКАТ. – Слышишь? Серьезно.

ОСОБА2. – Не, ну, я.

АДВОКАТ. – Я… я ж там шоу каждый раз устраиваю, они там все потеют.

ОСОБА2. – Я просто думаю, что потом меня вообще на это, в ВРП, [ненормативна лексика], не пустят.

<...>».

26 березня 2019 року із 11:53:56 до 11:58:38 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА13, ОСОБА15 (протокол огляду від 5–6 березня 2021 року) (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 108 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

«ОСОБА1. – Вот. А некому с ОСОБА42 общаться, понимаешь, какая ситуация? Потому что Вова тоже с ними что-то ругался несколько раз из-за ДСА, то мы просили, просили ОСОБА68, а ОСОБА68 в Бодруме, сейчас не захочет.

ОСОБА2. – Шеф, они сейчас все не захотят. Оно им [ненормативна лексика] не надо. Сегодня вынести по мне положительное решение – это набраться блох от ОСОБА62. Никто не хочет, идти в тот же в Верховный Суд, и ему будут ещё два писать, что вот он там спасал ОСОБА2, и так далее. Они сейчас все, по-моему, ждут от меня каких-то действий в плане – “давай отвод, давай что-нибудь, підстави, щоб перенести”, понимаешь? Вот.

ОСОБА1. – Смотри. Нам надо создать основания для переноса, потому что вряд ли они захотят перед уходом в Верховный впрягаться, за тебя.

ОСОБА2. – Да, я тоже самое думаю. У них там получается, ОСОБА43 уходит, ОСОБА44 и ОСОБА42 уходят, [ненормативна лексика], три человека. Потом распишут на одного человека, который ни в чем не заангажирован. Он создаст там, [ненормативна лексика], там в палате, в дисциплинарную палату добавить других людей новых, и все будут рассматривать по нормальному. Пусть привлекут, просто по нормальному, нормальные люди, а не этот [ненормативна лексика], который, [ненормативна лексика]. Уже вчера он и подання прямо, уже прямо ОСОБА62 подання видел, [ненормативна лексика]. Це він пропозицію готує, да?

ОСОБА1. – Так, а главное за что? За то, что ты в ухвале просто чуть-чуть больше, [ненормативна лексика], написал.

<...>

ОСОБА2. – Я теперь себя плохо чувствую, у меня горло, у меня всё там болит, я чувствую, а я, я посмотрел, оказывается, я отпуск написал до 25-го, или до 26-го, а потом начинается Пасха, [ненормативна лексика], там вообще [ненормативна лексика] знает, какой, та тут до 15-го мая делать [ненормативна лексика].

ОСОБА13. – Да ты в отпуске ещё и на больничный піди.

ОСОБА2. – Не.

ОСОБА13: – Ну, а куда?

ОСОБА2. – И дам справку им, что я раком больний, [ненормативна лексика] хай у нього, [ненормативна лексика], совість, з Вищої ради правосуддя винесуть “родному”, “больному”.

<...>».

26 березня 2019 року із 12:29:15 до 12:34:47 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА13 (протокол огляду від 5–6 березня 2021 року) (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 116 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА2. – Ну, хорошо, давай решим, для меня очень вот другой важный вопрос. 8-е число, тут до 8-го еще [ненормативна лексика]. Что с 5-м? [ненормативна лексика], я тебя прошу 8-е, я, [ненормативна лексика], даже найду, кто перезвонить, что Рада заминирована вообще [ненормативна лексика]?

ОСОБА13. – Ти таке не кажи, это неконституционно.

ОСОБА2. – Та, я шучу, они там [ненормативна лексика], сядут в подвале, примут решение, да и всё».

4 квітня 2019 року із 22:13:24 до 22:15:59 зафіксовано розмову у службовому кабінеті заступника голови ОАСК ОСОБА2 з головою ОАСК ОСОБА1, суддею ОАСК ОСОБА13 та адвокатом ОСОБА45 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища співрозмовників) (а. с 244–245 том 200 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – По ОСОБА2 будет в одиннадцять часов встреча, ну, надо ж это.

ОСОБА2. – У тебя встреча?

ОСОБА1. – Ой.

ОСОБА2. – У меня в девять завтра дело.

ОСОБА1. – Ну, это у тебя, а у меня планируется.

ОСОБА13. – У тебя дело.

ОСОБА1. – Встреча.

ОСОБА1. – С начальником милиции.

ОСОБА13. – Ой, [ненормативна лексика] с ОСОБА46 [начальник ГУ НП міста Києва] что ли? Та ну, вы, или главное, поменяться?.... Ой, [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – С ОСОБА72, да.

ОСОБА13. – Вот этот, [ненормативна лексика], пьяница, він [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Понятно. Та не, пьяница не пьяница.

ОСОБА1. – Он должен правильно реагировать на определенных минеров.

ОСОБА2. – Ааа, если позвонят?

ОСОБА13. – Там, “помогут”, [ненормативна лексика], ладно.

ОСОБА2. – Они “помогут”. Они могут и ОСОБА61 позвонить и сказать: “Аллё, [ненормативна лексика] ты там умничаешь, понял все?!”.

ОСОБА1. – Та нет, ему уже.

ОСОБА1. – Сегодня я был у “твоих друзей”.

ОСОБА2. – [ненормативна лексика], у моих друзей.

ОСОБА13. – “ОСОБА47”.

ОСОБА1. – Они говорят: “Как это? Это наш друг, его надо спасать!”.

ОСОБА2. – Ну, желательно было бы, [ненормативна лексика], представляю, что они, что они будут писать в смысле.

ОСОБА1. – После того как?

ОСОБА2. – Они ж начнут меня связывать с этой [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Не, но мы попытаемся “вытянуть” там после обеда заседание ОСОБА48, и так далее.

ОСОБА2. – Ну да.

ОСОБА1. – Пусть на них “вытягивают”. Твоих друзей. Поссорим тебя с твоими друзьями.

ОСОБА45. – А кто это? А кто докладчик?

ОСОБА2. – А?

ОСОБА45. – А кто докладчик?

ОСОБА2. – А такой [ненормативна лексика].

ОСОБА1. – Львовський [ненормативна лексика].

ОСОБА13. – ОСОБА43.

<...>».

Згідно з протоколами НСРД – аудіоконтроль особи (містить позначку про розсекречення) від 27 травня 2019 року № 19/3342т (аудіоконтроль особи проводився із 19 лютого до 11 травня 2019 року), від 25 червня 2019 року № 19/4179т (аудіоконтроль особи проводився із 13 лютого до 18 лютого та з 12 травня до 5 червня 2019 року), та іншими матеріалами досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ на підставі відповідних ухвал слідчого судді проведено НСРД щодо голови ОАСК ОСОБА1, а саме аудіоконтроль судді ОСОБА1 у приміщенні його службового кабінету, що розташований за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп.1, м. Київ, з яких убачається таке.

8 квітня 2019 року із 15:19:40 до 15:23:25 зафіксовано розмову у службовому кабінеті голови ОАСК ОСОБА1 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 34 том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. (говорить по телефону з суддею ОСОБА2) – Кому позвонить? Не понял.

ОСОБА2. (абонент, який розмовляє по телефону з ОСОБА1, чітко чути його голос) – Ну ты обьяснял, а они сделали, нет?

ОСОБА1. (говорить по телефону) – Все сделали! Ну, никто, не захотела выходить.

ОСОБА2. (абонент, який розмовляє по телефону з ОСОБА1, чітко чути його голос) – Так, а как?

ОСОБА1. ( говорить по телефону) – Да, второй не пускали, с того не пускали, она сказала: “Идите все [ненормативна лексика], я буду работать”.

19 квітня 2019 року із 12:17:57 до 12:19:12 зафіксовано розмову між головою ОАСК ОСОБА1, суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА13, ОСОБА14, ОСОБА33 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови), для стенограми використовувались прізвища суддів) (а. с 71 том 203 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – ВРП было заминировано в тот день, когда ОСОБА2…

ОСОБА15. – Ну я читал, да.

ОСОБА1. – Да.

ОСОБА15. – Что его не пустили, а всех пустили.

ОСОБА1. – Не, там никого не пускали, стронніх не пускали.

ОСОБА15. – Ну, правильно.

ОСОБА1. – Там, просто ОСОБА42 сказала: “Идите на [ненормативна лексика].

ОСОБА15. – Она не имеет права работать, когда.

ОСОБА1. – Она же, фактически, тем самым создавала… первое, создала неравные условия, никто не смог попасть, раз. Во-вторых, создавала угрозу, требовала проводить заседание на этот, ничего. Я думаю, что мы когда отмотаем по ОСОБА2, я думаю, что ОСОБА2 зарегистрирует в ДБР заяву про вчинення злочину…

ОСОБА15. – Абсолютно верно.

<...>».

Зміст цих розмов знайшов своє підтвердження та відповідає зафіксованим у аудіофайлах записам: 20190408_151902_4120_ACCC8EF9B080.mkv; 20190326_100241_C6D5_ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190326_100741_58С6_ ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190326_115242_0358_ ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190326_122742_141F_ ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190404_221125_6CA8_ ACCC8E9FAFC6.mkv;

20190419_121331_ABB3_ACCC8EAB080.mkv.

Крім того, факт «мінування» адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя також підтверджується інформацією з вебсайту «Українська правда» (доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/8/7211604/), де зазначено: «Активістка також розповіла, що перед засіданням у понеділок будівлю ВРП “замінували”».

Головне управління Національної поліції у місті Києві у листі повідомило, що відповідно до бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України зафіксовано таке повідомлення: «8 квітня 2019 року о 8 год 57 с надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Київ, вул. Студентська, 12а, стало відомо про замінування членами ГРД приміщення Вищої ради правосуддя у зв’язку з проходженням недобросовісних суддів у Комісії. Просить відреагувати щоб не загинули люди. 101-Коток, 103- Шевченко».

 

Обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в межах аналізу дисциплінарної скарги Маселка Р.А. (вх. № М-999/0/7-22)

Предметом аналізу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в межах цієї дисциплінарної справи були обставини, які вказують на причетність судді ОАСК ОСОБА1 та інших суддів ОАСК до розроблення та реалізації плану із зупинення процесу кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК і блокування роботи ВККСУ шляхом подання замовних позовів до ОАСК стосовно окремих членів ВККСУ та в подальшому звільнення нелояльних до голови ОАСК ОСОБА1 членів ВККСУ та призначення попередньо узгоджених кандидатів на ці посади.

З окремих матеріалів кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року, а саме протоколу огляду від 2 листопада 2020 року карти пам’яті Kingston micro SD 128 Gb від 6 червня 2019 року № 3899m, який є додатком до протоколу НСРД – аудіоконтролю особи від 25 червня 2019 року № 19/4179т, встановлено таке.

23 травня 2019 року із 17:08:30 до 17:10:01 зафіксовано телефонну розмову судді ОАСК ОСОБА1 зі ОСОБА49 у присутності судді ОАСК ОСОБА13 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови, для стенограми використовувались прізвища співрозмовників) (а. с 341 том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – Первое. Ты сделай на… шапку на ДБР, оно уже ушло. Оно уже в производстве в ДБР-е, поэтому не пиши фамилию следователя, а ДБР сразу. Второй момент, напиши: “Це… і заява про вчинення… вважати це звернення і заявою про вчинення злочину, і зареєструвати по 214-ой невиконання судового рішення ОСОБА26 та ОСОБА9, или виконуючим обов’язки ОСОБА9. Вот за наявною інформацією, виконуючий обов’язки ОСОБА9”. Значит, и ОСОБА26. И друге: “Клопочу вже про витребовування вот того, что там звернутися, провести вилучення, тимчасове вилучення оригіналів документів для… (чітко чутно, як ОСОБА49 відповідає у слухавці наступне: “Тимчасове вилучення?”) = “Да, тимчасове вилучення оригіналів документів, за 2 місяці”.

ОСОБА13. – Ты со мной едешь, или?

ОСОБА1 (говорить по телефону). – Поправь сейчас и скинь. “Колесо” вообще в городе или нет? = Хорошо, Ты можешь его набрать, чтоб он уже подъехал, через там 15 минут подписал, и в ДБР поедет от вас, я скажу куда (чітко чути, як ОСОБА49 відповідає у слухавці наступне: “А ты можешь его набрать?”) = Ну, я наберу. Ты мне доделай сейчас тогда, давай (чітко чутно, як ОСОБА49 відповідає у слухавці: “Хорошо”) (телефонну розмову завершено)».

Автентичність цієї розмови (фрагмент фонограми № 155, файл: 20190523_170627_BCFD_ACCC8EA9B080.mkv) підтверджується висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, об’єднаному з кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року. У висновку зазначено, що слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах / фрагментах, зокрема на фонограмі № 155, позначені як «Невід. 1», ймовірно, належать ОСОБА1.

23 травня 2019 року із 17:11:32 до 17:13:15 зафіксовано телефонну розмову судді ОАСК ОСОБА1 у присутності судді ОАСК ОСОБА33 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови, для стенограми використовувались прізвища співрозмовників) (а. с 342 том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. (говорить по телефону з ОСОБА50). – Алло, ОСОБА77, смотрите, а Вы подали ходатайства какие-то в ДБР? Территориальное, да?.. Не-не-не. Я, смотри, смотрите, смотрите, я с этим не спорю. Но Вы подали, Вы чего ж меня не спросили? Вы подали в территориальное подразделение города Киева, а дело уже передали, в центральном аппарате находится. Вам надо было подавать это в центральный аппарат…Ну, вы ж не забывайте, шо у них вал, тысячи дел. А скажите, скажите, пожалуйста, могли бы Вы и свои ходатайства еще раз распечатать, вот, и отвезти, я скажу, кому отвезти в центральный аппарат, потому то, или есть другой вариант. Смотрите, погодите секундочку, погодите, погодите секундочку, погодите секундочку. Или другой вариант: распечатать, подписать, моему человеку отдать, а он сам отвезет… Понятно. С Ромой это щас будет долго. Хорошо, ладно. Это будем ждать. Второе, скажите, пожалуйста, а вы сейчас выезжая, можете на пять минут заскочить к Антонине, подписать еще одно ходатайство? Мне надо, чтобы, э-э... Смотрите, я у себя. Или вот ко мне заскочить… Всё, спасибо. Через сколько будете?... Хорошо, спасибо, спасибо».

23 травня 2019 року із 17:14:20 до 17:16:45 зафіксовано телефонну розмову голови ОАСК ОСОБА1 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 342 том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. (говорить по телефону). – ОСОБА73, а ты помогал ОСОБА50 составлять там ходатайства?.. Ты делал? О!.. А смотри, вы сдали в территориальное подразделение города Киева, да? А-а... Он.. он сдал в территориальное подразделение города Киева, а оно находится в центральном аппарате. А у тебя есть щас возможность скинуть мне? Я... шапку поменять, скинуть мне, я перепечатаю, распечатаю, переподпишет и поедет правильно, потому шо он говорит... Только не, не... Ты погоди, ты шапку поменяй. Ты ж писал, наверное, в территориальное подразделение города?... Да. Да, на головный. И скинь мне. Я распечатаю, он у меня подпишет и поедет еще раз сдаст. Угу… Да, Державне бюро розслідувань там, и всё. И скинь... скинь мне... Ну, ты знаешь. Только щас, бо он щас куда-то уезжает. Спасибо. Давай…Да. можно в “Телеграм”. Спасибо, давай (телефонну розмову завершено)».

«<...>

ОСОБА1. (розпочинає наступну телефонну розмову з іншою особою). – Привет, привет… Подскажи, пожалуйста, вот такой момент. Мы там с девушкой виделись сегодня, да, там согласовали определенные действия, ну, не глобально, а вот конкретно. Она говорит: “А можешь мне написать, шо вы хотите вот конкретно в данном случае?”. У меня человек щас напишет это, подпишет. А кому можно официально клопотання к вам завезти, отдать, чтобы вы, вот где вы, к кому можно отвезти, и так далее?... Это в рамках дела по ВККС. Понятно. А к кому туда можно подойти, чтоб вы там забрали? Ну, не помощник, судья мой поедет, просто отдаст. Мы у заявителя сейчас подпишем, и он готов будет отвезти. Они у Вас в 6 не уходят, не, у вас? А, всё, спасибо, спасибо, давай, давай (телефонну розмову завершено)».

Автентичність цих розмов (фрагменти фонограм № 157 і № 158, файл: 20190523_171127_932D_ACCC8EA9B080.mkv) підтверджується висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, об’єднаному з кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року. Цим висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах № 157, № 158, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 132-267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

Крім того, як убачається з протоколу огляду від 2 листопада 2020 року органи досудового розслідування зафіксували телефонну розмову голови ОАСК ОСОБА1 із ОСОБА8, яка відбулась 28 травня 2019 року, із якої вбачається, що суддя ОАСК ОСОБА1 вирішував питання щодо вчинення тиску на члена ВККСУ ОСОБА9 шляхом його допиту слідчим ДБР та надавав вказівки ОСОБА8 контролювати це питання та з’ясувати дати, коли відбудеться допит члена ВККСУ ОСОБА9.

Зазначене підтверджується таким:

28 травня 2019 року із 10:45:02 до 10:46:17 зафіксовано телефонну розмову судді ОАСК ОСОБА1 з ОСОБА8 (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 354 (зворот) том 201 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року):

«ОСОБА1. – Алло! Да, Николай Васильевич, добрый день. Скажить, будь ласка, коли Уповноваженый внесе зміни до вашого наказу? – А НАЗК даёт [нецензурна лексика], а вы пояснення Уполномоченному пишете и всё. Да… Ага, ага, та и [нецензурна лексика] с ним. У вас уже есть проверка. Да, абсолютно верно, не имеет значения. Абсолютно верно. Добивайте сегодня наказ Уполномоченного, и дальше атакуем. Та повинни, повинни, але треба, щоби Лёша дал команду следаку: ОСОБА9 вызывать на допрос и допрашивать так жёстко, шоб тот понял, шо, [нецензурна лексика], ему пидозра буде. А их да, если можно, проконтролируйте, если прямая связь есть, вызывал ли он его, на когда? А когда будет допрос там? Угу. Спасибо. Всё, ждем. До встречи».

Автентичність цієї розмови (фрагмент фонограми № 176, файл: 20190528_104508_8В11_ACCC8EA9B080.mkv) підтверджується висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року, об’єднаному з кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року. Зазначеним висновком підтверджено, що слова (фрази, репліки) в розмовах, зокрема на фонограмі № 176, позначені як «Невід. 1», належать ОСОБА1 (а. с 132–267 том 2 (умовно) копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

Із протоколу про результати НСРД – аудіоконтроль особи від 25 червня 2019 року № 19/4178, також вбачається таке.

28 травня 2019 року із 16:37 до 16:41 зафіксовано розмову, ймовірно, між суддями ОАСК ОСОБА1, ОСОБА10, ОСОБА33 та іншими особами (викладено максимально наближено до дослівного (прямої мови) (а. с 31 том 68 (у файлі 64–83) матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № від 21 червня 2019 року):

«<...>

ОСОБА1. – А что за слідчий?

ОСОБА10. – (нерозбірливо).

ОСОБА1. – ДБР, да?

ОСОБА10. – Да.

ОСОБА1. – Центральный аппарат?

ОСОБА10. – Ну, да.

ОСОБА1. – Составь сам план допроса, я передам.

ОСОБА10. – Хорошо.

ОСОБА1. – План допроса и план следственных действий…».

Зміст цих розмов знайшов своє підтвердження та відповідає аудіофайлам: 20190528_104508_8В11_ACCC8EA9B080.mkv; 20190523_170627_BCFD_ACCC8EA9B080.mkv; 20190523_171127_932D_ACCC8EA9B080.mkv;

201905528_163832_C7BA_ ACCC8E9FAFC6.mkv.

Факт виклику члена ВККСУ ОСОБА9 до ДБР для допиту підтверджується стенограмою показань свідка ОСОБА9, що є додатком до протоколу його допиту як свідка від 24 листопада 2020 року із застосуванням відеозапису, що проведено старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В., та був досліджений членами Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (а. с 122–177 том 155 матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року).

За інформацією Офісу Генерального прокурора (лист від 26 вересня 2024 року № 11544/0/6-24) ДБР та його територіальні управління, а також Печерське районне управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві розслідували 7 кримінальних проваджень, у яких перевірялися можливі неправомірні дії службових осіб ВККСУ, зокрема члена ВККСУ ОСОБА9. За результатами розслідування 6 кримінальних проваджень закрито, 1 кримінальне провадження перебуває у провадженні.

За інформацією керівника Управління Головного слідчого управління ДБР О. Діденко (лист від 25 вересня 2024 року № 30734-24/10-2-04-01-12247/24), слідчі Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 18 травня 2017 року за частиною другою статті 375 КК України. У цьому кримінальному провадженні перевірялись можливі неправомірні дії судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА9.

23 вересня 2020 року кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

 

Пояснення судді Вовка П.В. під час здійснення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарного провадження

Суддя ОАСК Вовк П.В. надав пояснення щодо кожної дисциплінарної скарги, однак зміст цих пояснень перекликається.

Основні тези пояснень судді Вовка П.В. зводяться до того, що доводи Маселка Р.А., викладені в дисциплінарних скаргах, є безпідставними, про що свідчить відсутність в його діях / поведінці ознак дисциплінарного проступку. Зауважив, що доводи скарг повністю ґрунтуються на інформації, яку на пресбрифінгу оприлюднили директор НАБУ А. Ситник та керівник Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України С. Горбатюк, яка згодом певною мірою була розширена відомостями з офіційного вебсайту НАБУ. При цьому, як зазначив суддя ОАСК Вовк П.В., уся зазначена інформація була частиною більш широкого кола доводів, покладених в основу клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. про тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя вже досліджувала аналогічні звинувачення у вчиненні дій, які є несумісними з високим званням судді. Зокрема, Вища рада правосуддя рішенням від 20 серпня 2019 року № 2212/0/15-19 відмовила в задоволенні зазначеного клопотання заступника Генерального прокурора Кізя С.М. Вирішуючи питання про застосування до нього такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, Вища рада правосуддя у своєму рішенні здійснила перевірку повідомлення про підозру в частині її обґрунтованості, тим самим перевірила обґрунтованість доводів, покладених в основу дисциплінарних скарг Маселка Р.А.

У рішенні від 20 серпня 2019 року № 2212/0/15-19 Вища рада правосуддя визначила, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, § 175, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, § 32).

На переконання судді ОАСК Вовка П.В., у дисциплінарних скаргах відсутні будь-які факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що він міг вчинити правопорушення будь-якого виду.

Зауважив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2020 року у справі № 757/32952/20-к компетентну особу Офісу Генерального прокурора було зобов’язано вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення йому про підозру в межах кримінального провадження.

Ураховуючи наведене, суддя ОАСК Вовк П.В. у письмових поясненнях вказав на відсутність правових підстави вважати його підозрюваним у межах здійснення досудового розслідування у будь-яких кримінальних провадженнях.

Додатково просив урахувати, що згідно із частиною першою статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зауважив, що згідно з вимогами статей 255, 256 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення НСРД, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.

Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.

Протоколи щодо проведення НСРД, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Таким чином, на думку судді ОАСК Вовка П.В., результати проведення НСРД, в тому числі аудіозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, згідно з вимогами чинного законодавства можуть бути використані виключно для цілей здійснення кримінального провадження. Відповідно, їх використання у будь-який інший, не визначений кримінальним процесуальним законом спосіб, в тому числі як підстави для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, є протиправним.

Крім того, зазначив, що оприлюднені аудіозаписи є нічим іншим як монтажем, результат якого немає жодного стосунку до реальності, та вважає, що метою таких дій є виключно дискредитація судової системи в очах громадськості загалом і його як представника судової системи.

Суддя ОАСК Вовк П.В. також поінформував, що стосовно ОСОБА1 та інших суддів ОАСК у межах кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року було двічі складено повідомлення про підозру, а матеріали кримінального провадження згодом було виділено в окремі кримінальні провадження, а саме:

кримінальне провадження № ____ за підозрою, зокрема, ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, статтею 351², частиною третьою статті 27, частиною другою статті 375, частиною другою статті 376 КК України. У цьому кримінальному провадженні 22 квітня 2024 року прокурор затвердив обвинувальний акт та скерував його до суду для розгляду по суті. На сьогодні розгляд справи триває;

кримінальне провадження № ____ (на цей час № ____), у якому прокурор 16 червня 2022 року склав обвинувальний акт за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, який з 15 квітня 2024 року перебуває на стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді.

Звернув увагу на те, що у 2020 році НАБУ вдруге звернулось до Вищої ради правосуддя із клопотанням про тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя. Водночас ухвалою Вищої ради правосуддя від 1 вересня 2020 року № 2517/0/15-20 не було встановлено підстав навіть для визнання його підозрюваним у межах відповідного кримінального провадження.

Вважає протиправним використання інформації, отриманої в межах кримінального провадження, для притягнення особи до іншої відповідальності, зокрема дисциплінарної, оскільки відповідно до частини третьої статті 14 КПК України інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження; вважає неприпустимим використання інформації, отриманої внаслідок втручання у спілкування, інакше як для вирішення завдань кримінального провадження; також посилається на частину першу статті 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Зазначив, що кримінальні провадження не містять жодних експертних висновків та доказів, які свідчили б про його причетність до «плівок ОАСК», на які посилається скаржник.

На переконання судді ОАСК Вовка П.В., є всі правові підставі для зупинення дисциплінарного провадження до ухвалення судового рішення, яке набере законної сили за наслідками розгляду кримінальних проваджень.

Крім того, зауважив, що у будь-якому випадку строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності сплинув, з огляду на таке.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. У період до 19 жовтня 2023 року законодавчо не було визначено моменту, з якого розпочинається дисциплінарне провадження. Водночас, як наголосив суддя ОАСК Вовк П.В.: «Це питання є ключовим при з’ясуванні обставин дотримання строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, адже до визначених статтею 109 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” не зараховується період здійснення відповідного дисциплінарного провадження».

Строк здійснення дисциплінарних проваджень за дисциплінарними скаргами, які надійшли на розгляд Вищої ради правосуддя до 19 жовтня 2023 року, на думку судді Вовка П.В., має обраховуватися саме з моменту відкриття відповідного дисциплінарного провадження, а не з моменту надходження такої скарги до Вищої ради правосуддя.

У дисциплінарних скаргах від 12 липня 2021 року та 2 травня 2022 року Маселко Р.А. посилається на події березня – липня 2019 року, тоді як дисциплінарні провадження за ними відкрито у квітні 2024 року, тобто більш ніж через чотири роки, що свідчить, на думку судді ОАСК Вовка П.В., про закінчення строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

 

Короткий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 суддю ОАСК Вовка П.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Надаючи оцінку встановленим під час об’єднаної дисциплінарної справи фактичним обставинам, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вони не залишають сумніву в тому, що суддя ОАСК Вовк П.В. допустив порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Предметом розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В. була протиправна поведінка судді, який, використовуючи своє службове становище голови ОАСК, усупереч вимогам законодавства, у позапроцесуальний спосіб, через діючого на той час члена Вищої ради правосуддя ОСОБА3 вирішував питання про непритягнення суддів ШААС ОСОБА22, ОСОБА21, ОСОБА23 до дисциплінарної відповідальності; намагався встановити контроль над ВККСУ та членами ВККСУ, зокрема над членом ВККСУ ОСОБА9, та призначити лояльних до нього членів ВККСУ; незаконно втручався в діяльність члена ВККСУ ОСОБА5 з метою впливу на нього щодо непроходження кваліфікаційного оцінювання суддею ОАСК Федорчуком А.Б.; впливав на суддю ОАСК Федорчука А.Б. з метою ухвалення рішення у справі стосовно члена ВККСУ ОСОБА7 яке б відповідало інтересам ОСОБА1; організував подання до ВККСУ та Вищої ради правосуддя необгрунтованих повідомлень та дисциплінарних скарг на дії судді ОАСК Федорчука А.Б.; надавав вказівки ОСОБА8 щодо здійснення контролю з питання виклику слідчим на допит члена ВККСУ ОСОБА9, а також надавав вказівки ОСОБА10 щодо складення плану допиту та слідчих дій щодо члена ВККСУ ОСОБА9 для подальшого його передання слідчому на виконання; брав участь у намаганні зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому розглядалося питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОАСК Аблова Є.В. шляхом повідомлення правоохоронним органам інформації про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя.

Під час аналізу обставин у дисциплінарній справі, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-999/0/7-22), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що розмови, які зафіксовано між суддею ОАСК ОСОБА1 та суддею ШААС ОСОБА20; ОСОБА1 та суддями ОАСК ОСОБА15, ОСОБА13, ОСОБА25, ОСОБА10; ОСОБА1 та суддею ОАСК ОСОБА6; ОСОБА1 та діючим на той час членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА3, з точки зору звичайної розсудливої людини є чіткими та переконливими доказами на підтвердження того, що суддя ОАСК Вовк П.В. у позапроцесуальний спосіб вирішував питання про непритягнення суддів ШААС ОСОБА22, ОСОБА21, ОСОБА23 до дисциплінарної відповідальності.

Сам по собі факт позапроцесуального спілкування судді ОАСК Вовка П.В. з діючим на той час членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА3 порушує етичні норми поведінки судді, створює уявлення про можливість вплинути на ухвалення рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя і порочить звання судді, а отже, свідчить про наявність підстав для притягнення судді ОАСК Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності.

Вказана інформація набула широкого розголосу в медіа та призвела до негативної оцінки діяльності ОАСК з боку громадськості, що, безумовно, мало негативний вплив на авторитет не лише ОАСК, а й судової системи загалом.

Перевіряючи обставини у дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А (вх. № М-6/11/7-22), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши пояснення свідка – суддю ОАСК Федорчука А.Б., проаналізувавши розмови голови ОАСК ОСОБА1 з іншими суддями ОАСК, членами ВККСУ ОСОБА26 та ОСОБА5, який був доповідачем з питання щодо кваліфікаційного оцінювання судді ОАСК Федорчука А.Б., а також інші наявні у цій справі докази у їх сукупності констатувала, що суддя ОАСК Вовк П.В., усвідомивши неможливість впливу на суддю ОАСК Федорчука А.Б. щодо якомога тривалого не призначення до розгляду справи № 640/2620/19 та вирішення у цій справі спору по суті, як він того бажав, використовуючи своє службове становище голови ОАСК, організував подання замовних та необґрунтованих скарг на суддю ОАСК Федорчука А.Б. до Вищої ради правосуддя та низку повідомлень від громадян і громадських організацій до ВККСУ, у яких ставилися питання про його невідповідність займаній посаді, про допущення дисциплінарних проступків та помилок під час здійснення правосуддя, а також намагався створити перешкоди судді ОАСК Федорчуку А.Б. в успішному проходженні ним кваліфікаційного оцінювання у ВККСУ. Під час зазначених вище розмов суддя ОАСК Вовк П.В. діяв умисно та упереджено, оскільки не міг не розуміти та не усвідомлювати неправомірність своїх дій та що такі дії підривають суспільну довіру до судової гілки влади та завдають шкоди авторитету правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши та проаналізувавши обставини у дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (№ М-6/23/7-22), а також наявні у ній докази у їх сукупності, зокрема зазначені вище розмови між суддею ОАСК ОСОБА1 та іншими суддями ОАСК, дійшла висновку, що судді ОАСК, зокрема голова ОАСК Вовк П.В., намагалися зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому розглядалось питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОАСК Аблова Є.В. шляхом повідомлення до правоохоронних органів інформації щодо мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя. Зазначене також підтверджується розмовою судді ОАСК ОСОБА1 про намір зустрітися з «начальником міліції» для організації «правильного реагування на деяких мінувальників».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що обговорення, планування та намагання зірвати засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя шляхом фіктивного мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя свідчить про умисність дій, зокрема, судді ОАСК Вовка П.В., що не сприяє відновленню довіри суспільства до судової гілки влади та завдає шкоди авторитету правосуддя.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи (в частині розгляду дисциплінарної скарги № М-999/0/7-22) Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя ОАСК Вовк П.В., обіймаючи посаду голови ОАСК, використовував своє службове становище для вирішення питань із установлення контролю над ВККСУ та її членами, зокрема над членом ВККСУ ОСОБА9, а також для призначення лояльних до нього членів ВККСУ.

Зокрема, із розмов, які відбулися 23 та 28 травня 2019 року між головою ОАСК ОСОБА1 та ОСОБА49; ОСОБА1 та ОСОБА8; ОСОБА1 та ОСОБА10, убачається, що суддя ОАСК Вовк П.В. вчиняв дії, спрямовані на здійснення тиску на члена ВККСУ ОСОБА9 шляхом надання відповідних вказівок, зокрема ОСОБА49, щодо подання до ДБР заяви про вчинення злочину та клопотання про тимчасове вилучення оригіналів документів з посиланням на невиконання судового рішення членом ВККСУ ОСОБА9, та надавав вказівки ОСОБА8 щодо здійснення контролю виклику слідчим члена ВККСУ ОСОБА9 на допит, а також ОСОБА10 щодо складення плану допиту та слідчих дій для подальшого його передання на виконання.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що така поведінка судді ОАСК Вовка П.В. порушує визначені в Бангалорських принципах поведінки суддів принципи незалежності та дотримання етичних норм, які є невід’ємною частиною діяльності суддів, а також свідчить про невиконання обов’язку не використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та докладати всіх зусиль до того, щоб на думку звичайної розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зазначені вище факти та обставини, свідчать про вчинення суддею ОАСК Вовком П.В. дисциплінарних проступків, що підтверджуються, зокрема, такими доказами: окремими матеріалами кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року (220 томів); протоколами допиту свідків та потерпілих; протоколами зі стенограмами зафіксованих під час проведення у 2019 році НСРД розмов суддів ОАСК та інших осіб; протоколами огляду; копіями матеріалів судових експертиз звукозаписів; картами пам’яті з наявними копіями таких розсекречених матеріалів НСРД; окремими матеріалами кримінального провадження № ____ від 5 серпня 2019 року (2 томи); поясненнями судді ОАСК ОСОБА6 тощо.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відхилила як необґрунтовані посилання судді ОАСК Вовка П.В. на те, що кримінальні провадження № ____, № ____ (на цей час № ____), № ____ не містять жодних експертних висновків та доказів, які свідчили б про його причетність до «плівок ОАСК», зазначивши, що такі твердження судді спростовуються висновками експертів, показаннями свідків та іншими документами, що містяться в окремих матеріалах кримінальних проваджень № ____, № ____, які були надані Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя. Це, зокрема:

копія висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 23078/3434-3436 у кримінальному провадженні № ____, складеного 14 лютого 2020 року;

копія висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 18039/11923-11985 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____, складеного 14 липня 2021 року;

копія висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 19861/17855-17887 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____, складеного 16 липня 2021 року;

копія висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 9271/34722-35302 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____, складеного 27 грудня 2022 року.

Вища рада правосуддя в рішеннях від 17 жовтня 2024 року № 3051/0/15-24, від 27 червня 2024 року № 1995/0/15-24, від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21 дотримується послідовної позиції, що матеріали кримінального провадження можуть бути використані при вирішенні питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження. Така позиція узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24).

Під час дисциплінарного провадження оцінка надається лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень. Дисциплінарна палата не може досліджувати правомірність пред’явленої судді підозри або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, у тому числі не досліджує питання наявності або відсутності вини судді ОАСК ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, надаючи оцінку поясненням судді ОАСК Вовка П.В., виходила з того, що дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінальних проваджень, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Оцінку належності та допустимості доказів буде надано відповідними судами під час розгляду по суті обвинувальних актів у кримінальних провадженнях щодо судді ОАСК ОСОБА1 та інших осіб.

Дисциплінарна палата взяла до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання як доказів – протоколів НСРД, під час дисциплінарного провадження, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 та № 9901/728/18 відповідно).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не погодилася з твердженнями судді ОАСК Вовка П.В. про те, що зазначені скаржником Маселком Р.А. відомості у дисциплінарних скаргах вже були предметом перевірки та їм надано належну оцінку Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, оскільки ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2019 року № 8574/0/18-19 було залишено без розгляду та повернуто дисциплінарні скарги Маселка Р.А., Бутко К.Т., Химчука А.В., Манжай К.В., Колотила М.М., стосовно судді ОАСК Вовка П.В., подані 8 та 13 листопада 2019 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII (дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала непереконливими посилання судді ОАСК Вовка П.В. на ту обставину, що скаржник Маселко Р.А. є зацікавленою особою та має приватний інтерес щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У контексті наведених аргументів дисциплінарних орган зазначив, що відповідно до частини першої статті 107 Закону № 1402-VІІІ право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. При цьому жодних обмежень щодо суб’єкта звернення з дисциплінарною скаргою вказаний Закон не містить.

Своєю чергою підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не дисциплінарна скарга з викладеними в ній мотивами, а саме факт допущення таким суддею порушення закону чи морально-етичних вимог, яке містить склад дисциплінарного проступку. Тому в разі встановлення таких обставин дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, власне, дисциплінарна скарга та наведені в ній мотиви вже не мають правового значення для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 990SСGС/12/24 (провадження № 11-138сап24).

Щодо доводів судді Вовка П.В. про закінчення строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що за змістом положень частини першої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження щодо судді ОАСК Вовка П.В. розпочалось після отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарних скарг щодо дисциплінарного проступку судді, тобто із: 12 липня 2021 року, 2 травня 2022 року, 17 травня 2022 року та 30 травня 2022 року. Дисциплінарне провадження також включає в себе стадію попереднього розгляду скарги (частина третя статті 42 Закону № 1798-VIII).

Ураховуючи, що, за інформацією голови Ліквідаційної комісії ОАСК, яку надано на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., суддя ОАСК Вовк П.В. із березня 2019 року (початок подій, що зазначені у дисциплінарних скаргах) до 30 травня 2022 року (дата реєстрації останньої дисциплінарної скарги в об’єднаній дисциплінарній справі) був відсутній на роботі (у зв’язку з перебуванням у відпустках та тимчасовою непрацездатністю) 191 день, тобто понад 6 місяців, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що строк притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Узагальнюючи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що суддя ОАСК Вовк П.В. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотні дисциплінарні проступки у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ. Обставини, які досліджувалися в межах об’єднаної дисциплінарної справи, набули широкого розголосу в медіа та викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо етичних принципів особи судді, який від імені держави Україна уповноважений здійснювати правосуддя, що своєю чергою мало негативний вплив на авторитет судової гілки влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею ОАСК Вовком П.В. зазначених дисциплінарних проступків призвело до настання негативних наслідків – підриву авторитету судової гілки влади.

Вирішуючи питання про притягнення судді ОАСК Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя урахувала стаж його роботи на посаді судді, характер дисциплінарних проступків та обставини їх вчинення, ступінь вини судді та вважала, що за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді ОАСК Вовка П.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

 

Узагальнені доводи скарги судді Вовка П.В. та доповнень до неї від 28 листопада 2024 року (вх. № 3874/1/6-24 від 29 листопада 2024 року) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Не погоджуючись із рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Вовк П.В. подав скаргу, у якій просив скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

На обґрунтування скарги суддя Вовк П.В. зазначив, що під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього:

1) порушено вимоги Регламенту Вищої ради правосуддя та порядку розгляду дисциплінарної справи, а саме:

1.1) строк виготовлення доповідачем проєкту висновку

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1798-VIII, якій кореспондує пункт 13.26 Регламенту Вищої ради правосуддя, за результатами підготовки справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач готує висновок та не пізніше тридцяти днів з дня відкриття дисциплінарної справи передає його для розгляду Дисциплінарною палатою, а також повідомляє судді та скаржнику про наявність проєкту такого висновку.

Незважаючи на те, що дисциплінарні справи стосовно судді Вовка П.В. були відкриті ухвалами Дисциплінарних палат від 22 січня 2024 року, 17 квітня 2024 року, 17 квітня 2024 року та 14 серпня 2024 року, проєкт висновку за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. виготовив лише 28 жовтня 2024 року, тобто без дотримання встановленого Законом № 1798-VIII та Регламентом Вищої ради правосуддя строку, чим порушено принцип правової визначеності як однієї з основоположних засад верховентства права, який передбачає чіткість і передбачуваність правових норм, а також гарантує стабільність правового регулювання та принцип правомірного очікування від державних органів вчиняти дії в спосіб і порядок, визначені чинним законодавством, який є ключовим аспектом правової держави;

1.2) строки повідомлення судді про призначення до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи на 13 листопада 2024 року, а також надання на ознайомлення проєкту висновку та матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи

Відповідно до частини п’ятої статті 48 Закону № 1798-VIII, якій кореспондує пункт 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя, суддя повідомляється про засідання Дисциплінарної палати щодо розгляду дисциплінарної справи по суті шляхом надіслання йому такого повідомлення на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення – розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Вовк П.В. зазначив, що працівники апарату ОАСК лише 4 листопада 2024 року вручили йому повідомлення члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 1 листопада 2024 року вих. № 30263/0/9-24 про завершення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи та про наявність проєкту висновку у такій об’єднаній дисциплінарній справі, а також повідомлення про призначення її до розгляду на 13 листопада 2024 року. Тобто, як контатував суддя, його не було належним чином повідомлено про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, оскільки фактично таке повідомлення мало місце за дев’ять календарних днів до засідання Дисциплінарної палати.

Того самого дня, 4 листопада 2024 року, він надіслав члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В. запит щодо термінового надання для ознайомлення проєкту висновку та матеріалів дисциплінарної справи в електронному вигляді. Однак працівники апарату ОАСК лише 8 листопада 2024 року вручили йому повідомлення Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2024 року № 30778/0/9-24, що надійшло на адресу суду засобами електронної пошти 7 листопада 2024 року о 18:06, тобто вже після завершення робочого часу, яке містило активні посилання на проєкт висновку та матеріали об’єднаної дисциплінарної справи. Зважаючи на наведені обставини, 12 листопада 2024 року він звернувся до секретаря Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. з клопотанням не включати до порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року розгляд дисциплінарної справи щодо судді ОАСК Вовка П.В., відкритої за скаргами Маселка Р.А., та надати йому достатньо часу для ознайомлення з відповідними матеріалами, надання аргументованих письмових пояснень щодо викладених у проєкті висновку доводів, надання доказів, а також підготовки клопотань, пов’язаних із розглядом такої справи.

Незважаючи на значний обсяг матеріалів дисциплінарного провадження, що були надані на ознайомлення за три робочі дні до засідання Дисциплінарної палати, Третя Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, порушивши статті 47, 49 Закону № 1798-VIII, пункт 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя, безпідставно відмовила в задоволенні його клопотання, тим самим позбавивши його права на захист, права на висловлення своєї позиції щодо суті дисциплінарних скарг Маселка Р.А., надання аргументованих письмових пояснень щодо доводів, викладених у проєкті висновку, надання доказів, а також заявлення клопотань, пов’язаних з розглядом справи.

Зауважив, що розгляд Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року дисциплінарної справи стосовно нього здійснювався у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. Однак, оскільки його не було завчасно повідомлено про зміну постійного складу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, він був позбавлений права на підготовку заяви про відвід залученого члена Вищої ради правосуддя;

1.3) порядок вирішення клопотання про об’єднання дисциплінарних справ в одне провадження

Суддя Вовк П.В. зазначив, що відповідно до частини дванадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII, якій кореспондує пункт 13.35 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя на пленарному засіданні може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати.

29 жовтня 2024 року він направив членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Кандзюбі О.В. та члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. клопотання про об’єднання дисциплінарних справ в одне провадження, зокрема:

об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В. (вх. №№ М-2522/19/7-21, М-999/5/7-22, М-6/12/7-22, М-5/46/7-21)(доповідач – член Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б.);

об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В. (вх. №№ М-3440/27/7-21, М-6/11/7-22, М-6/23/7-22, М-999/0/7-22) (доповідач – член Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В.);

дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-4515/10/7-21) (доповідач – член Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.).

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи просив доручити члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Зазначене клопотання, незважаючи на зауваження члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. про те, що його належить розглядати повним складом на пленарному засіданні, було винесено на голосування та вирішено Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час засідання 13 листопада 2024 року, а не Вищою радою правосуддя на пленарному засіданні.

Зауважив, що згідно з реєстром автоматизованого розподілу матеріалів Вищої ради правосуддя у листопаді 2023 року стосовно нього було розподілено дев’ять дисциплінарних скарг, поданих Маселком Р.А., щодо одних і тих самих обставин, а саме: з питань порушення моралі, чесності та непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно із пунктом 2.5 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя – доповідача), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 16 листопада 2017 року № 3689/0/15-17 (зі змінами), дисциплінарні скарги, які стосуються розгляду однієї судової справи (скарги різних заявників стосовно одного й того самого судді або скарги на суддів різних судових інстанцій, що здійснювали судочинство в одній судовій справі), розподіляються члену Вищої ради правосуддя, визначеному автоматизованою системою для перевірки першої такої скарги, перевірка якої членом Вищої ради правосуддя не завершена.

Зважаючи на наведене, на переконання судді Вовка П.В., скарги Маселка Р.А. (вх. №№ М-2522/19/7-21, М-999/5/7-22, М-6/12/7-22, М-5/46/7-21, М-3440/27/7-21, М-6/11/7-22, М-6/23/7-22, М-999/0/7-22, М-4515/10/7-21) мали бути розподілені члену Вищої ради правосуддя, визначеному автоматизованою системою для перевірки першої такої скарги, перевірка якої членом Вищої ради правосуддя не завершена, тобто Плахтій І.Б. Натомість такі скарги було розподілені членам Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Боковій Ю.В., Котелевець А.В., члену Другої Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхову В.В., членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., Лук’янову Д.В., Плахтій І.Б.;

1.4) не розглянуто клопотання про зупинення дисциплінарного провадження

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII, якій кореспондує пункт 13.37 Регламенту Вищої ради правосуддя, Дисциплінарна палата може зупинити розгляд дисциплінарної справи у разі існування обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи.

У письмових поясненнях, наданих у межах дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. від 2 травня 2022 року № М-6/11/7-22, від 12 липня 2021 року № М-3440/27/7-21, від 30 травня 2022 року № М-999/0/7-22, він порушував питання про зупинення дисциплінарного провадження до ухвалення судового рішення, що набере законної сили, за наслідком судового розгляду кримінальних проваджень № ____, № ____, а також рішення, ухваленого за наслідками досудового розслідування кримінального провадження за заявою про вчинення кримінальних праворушень, передбачених частиною другою статті 372, частиною другою статті 384 КК України (відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ та № ____), з боку службових осіб правоохоронних органів внаслідок фальсифікації матеріалів НСРД, які стали, в тому числі, підставою для звернення скаржника з відповідною дисциплінарною скаргою.

Натомість, на думку судді, доповідач – член Третьої Дисциплінарної справи Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. не надав оцінки зазначеному клопотанню у складеному ним висновку. Крім того, зазначене клопотання не було вирішене під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя на засіданні 13 листопада 2024 року, що свідчить про неповне з’ясування обставин дисциплінарної справи, порушення права на захист в частині реалізації процесуальних прав щодо вирішення поданого клопотання;

1.5) строк розгляду дисциплінарних справ

Суддя Вовк П.В. зазначив, що відповідно до частини тринадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

Зауважив, що дисциплінарні справи стосовно нього було відкрито:

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 квітня 2024 року № 1137/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22);

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 квітня 2024 року № 1138/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 12 липня 2021 року (вх. № М-3440/27/7-21);

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року № 2484/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22);

ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2024 року № 151/1дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22).

Матеріали об’єднаної дисциплінарної справи не містять рішень Дисциплінарної палати щодо продовження строку розгляду вказаних вище дисциплінарних справ.

Отже, на переконання судді Вовка П.В., строк розгляду дисциплінарної справи за скаргами Маселка Р.А. № М-6/11/7-22 та № М-3440/27/7-21 сплинув у липні 2024 року, а у справі № М-6/23/7-22 – ще в квітні 2024 року.

Обґрунтувань на підтвердження поважності причин порушення строку розгляду дисциплінарної справи оскаржуване рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не містить;

1.6) не повідомлено про розгляд дисциплінарної справи після оголошення перерви

Суддя Вовк П.В. зазначив, що під час розгляду дисциплінарної справи 13 листопада 2024 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оголосила перерву в розгляді справи без зазначення, коли її розгляд буде продовжено. За таке рішення одноголосно проголосували усі члени Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. З огляду на наведене, про продовження розгляду справи, він мав бути повідомлений у строк, визначений частиною п’ятою статті 30 Закону № 1798-VIII, тобто не пізніше як за десять календарних днів до дня засідання.

Натомість, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в порушення зазначених вимоги Закону № 1798-VII не повідомила його про дату, час і місце продовження розгляду дисциплінарної справи;

2) оскаржуване рішення ухвалено неповноважним складом дисциплінарного органу, оскільки, на переконання судді Вовка П.В., члени Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Лук’янов Д.В., Сасевич О.М., Кандзюба О.В., а також залучений з Першої Дисциплінарної палати член Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. були упередженими у питанні здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього.

Суддя Вовк П.В. зазначив, що оскільки Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя порушила вимоги Регламенту Вищої ради правосуддя та порядок розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього, унаслідок чого він був позбавлений можливості взяти участь у засіданні 13 листопада 2024 року, то відповідно, не зміг подати заявити відвід зазначеним вище членам Вищої ради правосуддя.

Зауважив, що, крім власного переконання щодо упередженості членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., Кандзюби О.В., а також залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього, 17 жовтня 2024 року він звернувся до ДБР із заявою про вчинення членами Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В., Плахтій І.Б., Котелевець А.В., Бондаренко Т.З., Лук’яновим Д.В., а також старшим детективом – заступником керівника Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів В.Шмітьком злочину стосовно судді ОАСК ОСОБА1, відповідальність за який встановлена статтею 376 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2024 року у справі № 757/48776/24-к зобов’язано уповноважених осіб ДБР внести до ЄДРСР відомості із заяви ОСОБА1 від 17 жовтня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування з приводу повідомлених даних, про що повідомити заявника та суд шляхом направлення копії витягу з ЄДРСР через 24 години з моменту внесення таких відомостей.

Згідно з витягом з ЄДРСР, його заяву від 17 жовтня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення зареєстровано 14 листопада 2024 року за № ____.

Зважаючи на те, що Третя Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя безпідставно відмовила 13 листопада 2024 року у відкладенні засідання, та ухвалила у тому самому засіданні рішення за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, він був позбавлений можливості надати відповідні матеріали та заявити членам Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., Плахтій І.Б., Котелевець А.В., Лук’янову Д.В. відводи також із вказаних підстав;

3) неправомірно використано матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження

Суддя Вовк П.В. зазначив, що згідно із частиною третьою статті 14 КПК України інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.

На переконання судді, заборона використання інформації, отриманої внаслідок втручання у спілкування, стосується будь-якого поширення такої інформації за межами здійснення кримінального провадження та, відповідно, його учасників.

Посилання правоохоронних органів на частину першу статті 222 КПК Украни як на підставу для здійснення поширення відомостей досудового розслідування (що, як вбачається зі змісту ухвали Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 квітня 2024 року № 1137/3дп/15-24, і мало місце стосовно нього) можливе виключно у контексті заборони на поширення інформації, отриманої внаслідок втручання у спілкування, за межами здійснення кримінального провадження та, відповідно, його учасників.

Системний аналіз обох частин статті 222 КПК України свідчить про те, що зазначеною нормою врегульовано порядок здійснення розголошення відомостей досудового розслідування іншим особам виключно у зв’язку з участю в ньому. Отже, такі відомості не можуть бути розголошені будь-яким іншим особам чи органам з будь-якою іншою метою, ніж їх залучення до участі у відповідному кримінальному провадженні.

За наведених обставин суддя Вовк П.В. вважав протиправним використання Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя матеріалів кримінальних проваджень стосовно нього під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи.

Зважаючи на викладене, 27 вересня 2024 року він звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та такими, що порушують вимоги частини третьої статті 14, статей 222, 257 КПК України, статей 8, 19 Конституції України, статті 8 Конвенції, у якому просив визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо використання наявної в матеріалах кримінального провадження інформації, отриманої внаслідок втручання у спілкування, під час здійснення дисциплінарного провадження за скаргою Маселка Р.А. від 2 травня 2022 року № М-6/11/7-22, яка є частиною об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього.

Ураховуючи, що на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 13 листопада 2024 року, відмовлено в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, він був позбавлений права заявити клопотання про зупинення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи до набрання законної сили рішенням, ухваленим за наслідками розгляду адміністративної справи № 990/309/24.

Натомість Третя Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя самостійно не дослідила питання наявності підстав для зупинення розгляду дисциплінарної справи до набрання законної сили рішенням, ухваленим за наслідками розгляду адміністративної справи № 990/309/24, попри обізнаність щодо наявності у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду такої справи.

Суддя Вовк П.В. зауважив, що, оскільки усі дисциплінарні скарги стосовно нього ґрунтуються на матеріалах НСРД, законність отримання яких він заперечує, а самі аудіозаписи він вважає сфальсифікованими, то використовуючи матеріали НСРД, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя мала надати таким доказам оцінку з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, однак цього не зробила;

4) порушено принцип презумпції невинуватості, оскільки рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи ухвалено за відсутності обвинувальних вироків у кримінальних провадженнях № ____ та № ____ щодо нього та інших осіб;

5) під час оцінки доказів у дисциплінарному провадженні протиправно ураховано як докази вчинення ним дисциплінарного проступку протоколи огляду та протоколи зі стенограмами, зафіксованими у ході проведення НСРД у 2019 році

Суддя Вовк П.В. зазначив, що відповідно до частини першої статті 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп’ютерних даних.

Натомість флешкарта – це компактний електронний носій даних, що використовується для зберігання цифрової інформації. Тому предметом огляду флешкарти як процесуальної дії, на переконання судді Вовка П.В., може бути цифрова інформація, яка в ній міститься, що може становити символи, назви файлів, виробника, розмір інформації та не може розкривати зміст її аудіо-, відеовідтворення за допомогою інших програм та пристроїв.

Перелік повноважень слідчого та прокурора під час проведення огляду визначено частиною сьомою статті 237 КПК України. Цей перелік є вичерпним та не містить повноважень слідчого та прокурора на фіксацію відтворення інформації, яка зберігається у цифровому вигляді на флешкарті як предметі огляду шляхом складання її текстових стенограм з ідентифікацією осіб, які брали участь у зафіксованих розмовах, що має бути предметом відповідних експертних досліджень, а саме комп’ютерно-технічних експертиз та експертиз звукозапису.

Зважаючи на наведене, суддя Вовк П.В. вважав, що проведення у зазначений спосіб огляду прокурорами Генеральної прокуратури України та детективами НАБУ інформації, із застосуванням технічних засобів за результатами НСРД, що містяться на флешкартах пам’яті, що є додатками до протоколів НСРД, суперечить приписам статті 237 КПК України та не може вважатися належним доказом вчинення дисциплінарного проступку;

6) неповно з’ясовано обставини в дисциплінарній справі

Суддя Вовк П.В. зазначив, що встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини вчинення ним дисциплінарного проступку спростовуються доказами, які він був позбавлений можливості надати у засіданні Дисциплінарної палати, а саме:

– експертним висновком від 14 серпня 2020 року № 06.02-01-1262, підготовленим Одеським національним університетом імені І.І. Мечнікова, у якому вказано, зокрема, що «ураховуючи перелічені чинники (брак необхідної інформації для однозначної інтерпретації змісту розмов, жартівлива іронічна тональність, мовленнєві стратегії натяку, стилістичні ознаки дружньої, побутової приватної комунікації на робочі теми тощо), що визначають особливості аналізованих записів, вважаємо, що більшість поданих коментарів та висновків є припущеннями, що не відповідають змісту записів розмов. Решта коментарів та висновків також не дають підстав вважати однозначними розмови та логічними і обґрунтованими умовиводи коментарів. Детальне повноцінне наукове дослідження всіх зазначених фрагментів потребує щонайменше 100 годин ретельного аналізу кожного з таких випадків»;

– висновком експерта від 16 вересня 2019 року № 19/23/1/49-СЕ/19 за результатами судової експертизи відео-, звукозапису, проведеної у кримінальному провадженні № ____, у якому вказано, зокрема, що «вирішити питання ухвали “Чи брав участь ОСОБА1 у розмовах, зафіксованих у фонограмах відеофайлу з назвою “Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва (Повна версія відео)” у папці “Відео ГПУ і НАБУ”, що міститься на носії СD-R Verbatim 700 mb № CD-R80 CWIHT-2169 G523, на якому міститься напис “для експертного дослідження”?”, неможливо через непридатність фономатеріалу диктора для порівняльного дослідження. Питання ухвали в частині щодо встановлення промовлених ОСОБА1 слів і фраз не вирішувалося, оскільки встановити участь ОСОБА1 в розмовах є неможливим через непридатність фономатеріалу диктора для порівняльного аналізу»;

– висновками від 19 жовтня 2020 року, від 13 жовтня 2020 року, від 20 жовтня 2020 року за результатами дослідження з використанням поліграфа стосовно ОСОБА14, ОСОБА13 та ОСОБА1, які, на переконання судді Вовка П.В., підтверджують достовірність свідчень, за результатами проведеного дослідження про його непричетність до втручання у діяльність членів ВККСУ, Вищої ради правосуддя та судді ОАСК ОСОБА6.

Зважаючи на наведене, суддя Вовк П.В. вважає, що оскаржуване рішення ухвалено без повного та всебічного з’ясування обставин, а також без викладення належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення;

7) порушено засади повного та всебічного розгляду дисциплінарної справи, право судді на захист

Суддя Вовк П.В. зазначив, що у проєкті висновку від 28 жовтня 2024 року в розділах щодо встановлення обставин за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А. № М-3440/27/7-21 (сторінка 19), № М-6/11/7-22 (сторінка 27), № М-6/23/7-22 (сторінка 30), № М-999/0/7-22 (сторінка 32) доповідач не конкретизував, якими саме протоколами НСРД, допиту свідків та потерпілих, висновками експертів встановлені ці обставини, чим було порушено його право на захист, оскільки він був позбавлений можливості відреагувати на такі докази.

Натомість під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доповідач детальніше зазначив, на які саме докази він посилається як на підставу встановлення в діях судді складу дисциплінарного проступку, що свідчить про те, що розгляд об’єднаної дисциплінарної справи відбувся з порушенням принципу змагальності.

Крім того, з наданого йому для ознайомлення проєкту висновку та оскаржуваного рішення вбачається, що у них наведено перелік із 29 осіб, з якими начебто пов’язано факт вчинення дисциплінарного проступку, зокрема: суддя ОАСК ОСОБА6; судді ШААС ОСОБА22, ОСОБА21, ОСОБА23; колишні члени ВККСУ ОСОБА5, ОСОБА7, ОСОБА9; суддя ОАСК ОСОБА2; начальник поліції міста Києва (без зазначення прізвища); майбутній член ВККСУ ОСОБА8; суддя ШААС ОСОБА20; колишні член Вищої ради правосуддя ОСОБА51, члени Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – ОСОБА52, ОСОБА53, ОСОБА54, ОСОБА55; народний депутат ОСОБА49; суддя ОАСК ОСОБА10; позивач у справі № 640/2620/19 ОСОБА28; судді ОАСК ОСОБА12, ОСОБА15, ОСОБА11; колишній член Вищої ради правосуддя ОСОБА3; колишній член ВККСУ ОСОБА26; колишній народний депутат України ОСОБА37.

Доповідач ініціював виклик і допит як свідків чотирьох осіб з наведеного вище переліку, а саме: ОСОБА6, ОСОБА3, ОСОБА9 та ОСОБА26. Між тим, ОСОБА6 та ОСОБА26 визнані потерпілими у рамках кримінального провадження, у якому обвинувачується ОСОБА1, відтак, на переконання судді Вовка П.В., вони є зацікавленими в наданні певних пояснень та оцінці певних фактів відповідним чином.

Під час розгляду дисциплінарної справи не було оголошено склад присутніх свідків, не вказан, чи були свідки, яких викликано в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, належним чином повідомлені про дату засідання, не зазначено причину їх неявки, а також не було вирішено питання повторного виклику свідків ОСОБА3, ОСОБА9 та ОСОБА26, які не з’явилися в засідання Дисциплінарної палати.

Суддя Вовк П.В. зазначив, що він готував клопотання про виклик і допит усіх вказаних вище осіб як свідків, однак не мав можливості заявити таке клопотання;

8) у мотивувальній частині оскаржуваного рішення Дисциплінарна палата застосувала нерелевантну практику ЄСПЛ, натомість не відобразила, що на розгляді ЄСПЛ перебуває справа «Вовк проти України» ( заява № 54353/20) у зв’язку з порушенням статей 6, 8, 13, 18 Конвенції з боку держави Україна в особі НАБУ, зважаючи на агресивну неправомірну інформаційну кампанію з боку НАБУ стосовно заявника;

9) не врахувала в оскаржуваному рішенні оцінку, надану у рішенні Вищої ради правосуддя від 23 липня 2020 року № 2238/0/15-20 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя», інформації, що була розповсюджена НАБУ на офіційному вебсайті, на сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», на YouTube-каналі, інших інтернет-ресурсах;

10) неповно та необ’єктивно відобразила в мотивувальній частині рішення інформацію про поширення в засобах масової інформації відомостей, які викликали суспільний резонанс, зокрема щодо застосування до нього санкцій США, передумов і наслідків ліквідації ОАСК;

11) належно не мотивовувала застосування до нього найсуворішого та крайнього виду дисциплінарного стягнення, не обґрунтувала неможливість застосування іншого більш м’якого заходу дисциплінарного стягнення;

12) притянула його до дисциплінарної відповідальності поза межами встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VІІІ строку застосування до судді дисциплінарного стягнення

Суддя Вовк П.В. зазначив, що відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

До прийняття Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (введено в дію 19 жовтня 2023 року), яким було викладено в новій редакції частини другу і третю статті 42 Закону № 1798-VIII, законодавчо не було визначено моменту, з якого розпочинається дисциплінарне провадження. Своєю чергою, за усталеною практикою Вищої ради правосуддя, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 5 серпня 2020 року у справі № 9901/126/20, такий строк починав обраховуватися із дня відкриття відповідної дисциплінарної справи.

Лише з 19 жовтня 2023 року редакція частини другої статті 42 Закону № 1798-VIII визначає, що днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги. Однак зазначене положення, на переконання судді Вовка П.В., стосується тих скарг, що надійшли до Вищої ради правосуддя після 19 жовтня 2023 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проігнорувала також й те, що з 5 серпня 2021 року було припинено розподіл між членами Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг, і Вища рада правосуддя не здійснювала дисциплінарну функцію. Лише 19 жовтня 2023 року після дворічної перерви було ухвалено рішення відновити з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, тобто дисциплінарну функцію.

Ураховуючи, що дисциплінарні скарги Маселка Р.А. надійшли до Вищої ради правосуддя 2 травня 2022 року, 17 травня 2022 року та 30 травня 2022 року, тобто коли Вища рада правосуддя взагалі не здійснювала дисциплінарної функції, тому, на думку судді Вовка П.В., строк здійснення дисциплінарного провадження за цими скаргами не може обраховуватися із дня їх надходження, оскільки неможливо здійснювати дисциплінарне провадження, не здійснюючи дисциплінарної функції.

Зважаючи на наведене, суддя Вовк П.В. зазначив, що підхід Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя до обрахунку строків застосування дисциплінарного стягнення стосовно нього є хибним і не ґрунтується на вимогах Закону № 1402-VІІІ.

 

У доповненнях до скарги від 28 листопада 2024 року (вх. № 3874/1/6-24 від 29 листопада 2024 року) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 суддя Вовк П.В. додатково до попередньо наведених мотивів незгоди з оскаржуваним рішенням зазначив, що, проаналізувавши пояснення свідка Федорчука А.Б. в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, він дійшов висновку, що на їх основі неможливо встановити його причетність до подання стосовно судді Федорчука А.Б. скарг до Вищої ради правосуддя чи ВККСУ, оскільки в засіданні Дисциплінарної палати свідок Федорчук А.Б. лише повідомив, що стосовно нього надійшли такі скарги, і більше нічого.

Натомість суддя Федорчук А.Б. пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, згідно з даними Вищої ради правосуддя, стосовно нього відсутні рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Вовк П.В. зауважив, що, зважаючи на неправомірну відмову в задоволенні його клопотання про відкладення засідання Дисциплінарної палати, призначеного на 13 листопада 2024 року, допит свідка відбувся за його відсутності, що позбавило його права поставити такому свідку запитання, тоді як запитання, які ставив доповідач, практично пропонували надання конкретної відповіді, тобто мали навідний характер.

З матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи також вбачається, що доповідач ініціював виклик і допит як свідка колишнього члена Вищої ради правосуддя ОСОБА3, який не прибув на засідання 13 листопада 2024 року, але питання про повторний виклик вказаного свідка Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вирішувала.

У контексті зазначеного суддя Вовк П.В. зауважив, що колишній член Вищої ради правосуддя ОСОБА3 дав інтерв’ю, що є у відкритому доступі за посиланням: https://www.deadlawyers.org/pavlo-grechkivsky-korupcioner-abo-advokat/, у якому заперечив факт спілкування із суддею Вовком П.В., що підтверджується таким:

«Журналіст: На плівках ОСОБА1 я чув про те, що у тебе була певна домовленість з членами ВРП про спільне голосування. Наскільки мені вистачило розуму, це ОСОБА 57, ОСОБА56, ОСОБА58 і ОСОБА59. Це правда?

ОСОБА3: Ніколи в житті не було ніякої домовленості про спільне голосування. Це перше. Друге. На плівках ОСОБА1 хоч де-небудь чути мій голос?

Журналіст: Ні, твого голосу я там не чув. Там чути твоє прізвище.

ОСОБА3: А знаєш, що я тобі скажу? А їх там не чули і НАБУ, і СБУ, їх там не чув ніхто.

Журналіст: На плівках звучало твоє ім’я.

ОСОБА3: Ще раз кажу: люди добрі, коли мене немає поряд, мене можна навіть побити! Мене запросили в НАБУ на допит. Я прийшов. На кожну репліку, яку вони мені питались прив’язати, я їм надав відповідь. Вони зробили із цього відповідні якісь висновки. Після цього допиту все, ніяких проблем нема! Чого ви думаєте, що Павло один я?

Журналіст: Значить, відповідь на питання: «чи була домовленість про спільне голосування із ОСОБА57, ОСОБА56, ОСОБА58 і ОСОБА59» – «Ні, не було».

ОСОБА3: Ні, не було. Це однозначно, не було, і воно зовсім не прив’язано ні до яких плівок. Такого бути не могло ніколи. Якщо розібратися в цих людях, то ОСОБА58 – це така суддя-суддя, що навіть якщо у неї щось і попросиш там, да, то… (сміється).

Журналіст:ОСОБА57, ОСОБА56, ОСОБА59?

ОСОБА3:ОСОБА57 теж суддя! ОСОБА59 прокурор, яка дружба адвоката з прокурором?ОСОБА56 да, мій товариш. Але домовленостей не було!».

Наведене, на переконання судді Вовка П.В., свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього.

 

У доповненнях до скарги від 13 грудня 2024 року (вх. № 3874/3/6-24) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24, суддя Вовк П.В. додатково до попередньо наведених мотивів незгоди з оскаржуваним рішенням зазначив, що 13 листопада 2024 року відбувся розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої у тому числі за скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/23/7-22), поданої стосовно суддів ОАСК Вовка П.В. та Аблова Є.В.

В оскаржуваному рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала доведеним факт наявності у його діях / поведінці ознак дисциплінарного проступку через призму участі судді ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується у межах здійснення кримінального провадження № ____. Зважаючи на наведене, він мав намір заявити клопотання про виклик Аблова Є.В. як свідка для надання ним пояснень щодо обставин вказаного дисциплінарного провадження, однак був позбавлений такого права у зв’язку із допущеними Дисциплінарною палатою порушеннями процедури розгляду дисциплінарної справи стосовно нього, про що він детально зазначив у доводах скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24.

Зауважив, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суд від 5 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі № 420/33878/24 за позовом ОСОБА2 до члена Вищої рад правосуддя Плахтій І.Б. про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суд від 28 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі № 420/26708/24 за позовом ОСОБА2 до члена Вищої рад правосуддя Кандзюби О.В. про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Посилаючись на те, що оскільки відомості про дії судді ОАСК Аблова Є.В. є невід’ємною частиною дисциплінарного провадження стосовно нього, а члени Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В., Плахтій І.Б., за наведених обставин, не можуть вважатися об’єктивними щодо Аблова Є.В., то на переконання судді Вовка П.В., мають місце обставини, які об’єктивно створюють у нього, як і у будь-якого стороннього спостерігача об’єктивні сумніви щодо безсторонності та неупередженості вказаних членів Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього.

Додатково зазначив, що зі змісту заяви судді Аблова Є.В. про відвід секретарю Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., поданої 8 грудня 2024 року, йому також стало відомо, що між членом Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. та суддею ОАСК Абловим Є.В. склалися дружні відносини за час спільного дозвілля.

Зважаючи на наведене, суддя Вовк П.В. вважає, що на засіданні 13 листопада 2024 року члени Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. та Плахтій І.Б. зобов’язані були розкрити питання конфлікту інтересів та обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості шляхом подачі заяв про самовідвід. Натомість невчинення зазначеними членами Вищої ради правосуддя таких дій свідчить про те, що рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 ухвалене неповноважним складом, тобто є протиправним.

На переконання судді Вовка П.В., упереджене ставлення доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. вплинуло на викладення ним стислого змісту його письмових пояснень, наданих по суті скарги.

Крім того, зауважив, що в оскаржуваному рішенні не наведено мотиви обчислення строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зважаючи на те, що події, на які посилається Маселко Р.А. у дисциплінарних скаргах мали місце у лютому-березні 2019 року, тоді як рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ухвалене 13 листопада 2024 року, тобто зі спливом більш ніж п’яти років.

У рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 зазначено, що оскільки дисциплінарні скарги Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В. надійшли до Вищої ради правосуддя 12 липня 2021 року, 2 травня 2022 року, 17 травня 2022 року та 30 травня 2022 року, і саме з цих дат було розпочато дисциплінарні провадження, тому строк притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності не закінчився. Водночас оскаржуване рішення не містить мотивації того, чому саме наведені дати є початком обрахунку строку здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Зважаючи на наведене, на переконання судді Вовка П.В. рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ухвалене без урахування закінчення встановленого частиною одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ строку застосування до судді дисциплінарного стягнення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

 

У доповненнях до скарги від 23 грудня 2024 року (вх. № 3874/19/6-24) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 суддя Вовк П.В. звернув увагу, що у рішенні від 23 липня 2020 року № 2238/0/15-20 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя» Вища рада правосуддя констатувала, що оприлюднення та розповсюдження НАБУ на своєму офіційному вебсайті, сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», на YouTube-каналі, інших інтернет-ресурсах інформації під назвами «Корупція в ОАСК», «Зловживання в ОАСК: оновлено» та інші, у яких повідомлялося про те, що «НАБУ і СБУ викрили злочинну організацію, очолювану головою Окружного адміністративного суду міста Києва, до числа якої входять судді ОАСК, голова ДСА, колишні члени ВККС та інші особи», підриває авторитет правосуддя.

Розглядаючи дисциплінарні скарги Маселка Р.А. стосовно нього, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не взяла до уваги, що саме дії органу досудового розслідування шляхом поширення інформації, отриманої в ході досудового розслідування кримінального провадження, призвели до широкого розголосу в медіа. Натомість він не вчиняв жодних дій, наслідком яких є набуття широкого розголосу в медіа та виклик негативної оцінки з боку громадськості щодо етичних принципів його поведінки як судді, що своєю чергою мало негативний вплив на авторитет судової гілки влади.

Вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла безпідставних висновків про вчинення ним дисциплінарних проступків з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв’язку між його діями та наслідками у вигляді підриву авторитету правосуддя.

 

Позиція Вищої ради правосуддя

Перевіривши доводи скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В., зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та ознайомившись із окремими матеріалами кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року (220 томів), окремими матеріалами кримінального провадження № ____ від 5 серпня 2019 року (2 томи) на підставі дозволів, отриманих у встановленому статтею 222 КПК України порядку, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

 

Щодо доводів скарги про порушення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя вимог Регламенту Вищої ради правосуддя та порядку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VІІІ дисциплінарне провадження включає:

1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;

2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;

3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Глава 4 розділу ІІ Закону № 1798-VIII визначає порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Зокрема, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

Згідно з пунктом 23⁷ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Положення Регламенту Вищої ради правосуддя покликані, зокрема, деталізувати визначений Законом № 1798-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Зокрема, глава 13 «Дисциплінарне провадження щодо судді» розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя визначає, у тому числі, порядок підготовки дисциплінарної справи до розгляду (пункти 13.22–13.27) та розгляду дисциплінарної справи (пункти 13.28–13.39).

Згідно із частиною п’ятою статті 48 Закону № 1798-VIII, якій кореспондує пункт 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя, суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за десять днів до дня його проведення в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення надіслано на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого надсилання – розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, 1 листопада 2024 року на електронну адресу ОАСК для судді Павла Вовка надіслано повідомлення (вих. № 30272/0/9-24) про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заплановане на 13 листопада 2024 року (початок засідання – о 10 годині), до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В. Того самого дня відповідне повідомлення також розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя в розділі «Виклик осіб на засідання».

Зазначене підтверджує, що повідомлення про час та місце проведення засідання Дисциплінарної палати, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В., надіслано судді Вовку П.В. на адресу суду, в якому він обіймає посаду, з дотриманням строку, визначеного частиною п’ятою статті 48 Закону № 1798-VIII, пунктом 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя.

Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В., фактично відбувся в одному засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – 13 листопада 2024 року. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оголошувалася перерва у зв’язку з неможливістю технічного відтворення звукозаписів, без зазначення, що розгляд цього питання буде продовжено в іншу дату. Зазначене спростовує доводи судді Вовка П.В., що він мав бути повідомлений про продовження засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному частиною п’ятою статті 48 Закону № 1798-VIII.

Щодо посилання судді Вовка П.В. на те, що йому не було надано достатньо часу для ознайомлення з проєктом висновку доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. та матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього, та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про невключення до порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя 13 листопада 2024 року розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В., Вища рада правосуддя зазначає таке.

Вирішуючи зазначене клопотання судді Вовка П.В. та відмовляючи у його задоволенні, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила насамперед з того, що суддя Вовк П.В. під час здійснення дисциплінарного провадження неодноразово ознайомлювався з матеріалами, що наразі є складовими частинами об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього (відповідно до поданих ним заяв від 5 квітня 2024 року, від 18 вересня 2024 року, від 4 листопада 2024 року), а також мав достатньо часу, щоб ознайомитися з проєктом висновку доповідача від 28 жовтня 2024 року, який хоч і був надісланий судді лише 7 листопада 2024 року, однак, зважаючи на його невеликий обсяг (54 аркуші), а також на факт, що суддя Вовк П.В. не здійснює правосуддя, а отже мав достатньо вільного від виконання безпосередніх обов’язків часу, зазначене не перешкоджало йому належно підготуватися до засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, запланованого на 13 листопада 2024 року, до проєкту порядку денного якого було включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В.

Натомість доводи скарги Вовка П.В., які в наведеній частині за своєю суттю зводяться до незгоди з висновками Дисциплінарної палати по суті вирішення його клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього, та не містять аргументації, які саме об’єктивні обставини перешкодили судді до початку засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року підготувати письмові пояснення щодо викладених у проєкті висновку доводів, надати докази на підтвердження таких пояснень, а також підготувати необхідні, на переконання судді Вовка П.В., клопотання, пов’язані з розглядом справи.

У зазначеному контексті Вища рада правосуддя бере до уваги, що суддя Вовк П.В. був достовірно обізнаний щодо здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження в об’єднаній дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А. від 12 липня 2021 року (вх. № М-3440/27/7-21), від 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22), від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22), від 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22), та неодноразово цікавився перебігом відомого йому дисциплінарного провадження, звертаючись як до Вищої ради правосуддя, так і до її дисциплінарних органів (палат) із клопотаннями в такому провадженні.

Перевіряючи аргументи скарги щодо недотримання доповідачем строку виготовлення проєкту висновку під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, а також в цілому строку розгляду Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи стосовно судді Вовка П.В., Вища рада правосудді вважає за необхідне зауважити, що ні положення Закону № 1798-VIII, ні Регламент Вищої ради правосуддя не регламентують межі таких строків у випадку, коли в дисциплінарному провадженні мало місце об’єднання в одне провадження декількох дисциплінарних справ, що перебувають на розгляді однієї чи різних Дисциплінарних палат.

Так, у об’єднаній дисциплінарній справі, рішення за результатами розгляду якої є предметом перевірки Вищої ради правосуддя у пленарному складі, дисциплінарні справи стосовно неналежної поведінки судді ОАСК Вовка П.В. відкрито:

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 квітня 2024 року № 1137/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22);

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 квітня 2024 року № 1138/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 12 липня 2021 року (вх. № М-3440/27/7-21);

ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року № 2484/3дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22);

ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2024 року № 151/1дп/15-24 на підставі дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 квітня 2024 року № 1138/3дп/15-24 об’єднала в одну дисциплінарну справу: дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-3440/27/7-21), та дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-6/11/7-22).

Вища рада правосуддя ухвалою від 11 липня 2024 року № 2128/0/15-24 об’єднала дисциплінарні справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В., відкриті за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А. (вх. № М-3440/27/7-21 від 12 липня 2021 року та вх. № М-6/23/7-22 від 17 травня 2022 року), в одну дисциплінарну справу та передала її на розгляд Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 14 серпня 2024 року № 2491/3дп/15-24 об’єднала в одну дисциплінарну справу: дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-999/0/7-22); дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді ОАСК Вовка П.В. (вх. № М-6/11/7-22). Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді ОАСК Вовка П.В. доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

За наведених обставин відлік перебігу строку, у який мала бути розглянута об’єднана дисциплінарна справа стосовно судді ОАСК Вовка П.В. має починатися із 14 серпня 2024 року, оскільки саме з цієї дати було остаточно сформовано об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді. Зазначене, своєю чергою, дає підстави для висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої Ради правосуддя дотрималася визначеного частиною тринадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII строку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В.

Що стосується загалом доводів судді Вовка П.В. про недотримання строків під час дисциплінарного провадження, то Вища рада правосуддя зазначає, що на «перехідний період» – до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя – законодавець у пункті 23¹³ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII передбачив, що до дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, не застосовуються положення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII.

Отже, на час розгляду та вирішення об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Вовка П.В. не діяло положення Закону № 1798-VIII, що обмежує загальну тривалість здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді 18 місяцями, а також наслідки порушення зазначеного строку – закриття дисциплінарного провадження за рішенням Дисциплінарної палати.

Саме лише порушення доповідачем строку виготовлення проєкту висновку під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, що, як вже було за зазначено вище, не вплинуло негативно на дотримання в цілому строку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, не може переконливо свідчити, що в цьому випадку під час дисциплінарного провадження стосовно судді Вовка П.В. було порушено принцип правової визначеності як одну з основоположних засад верховенства права.

Непереконливими також є доводи судді Вовка П.В. про те, що внаслідок безпідставної відмови в задоволенні клопотання про невключення до порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя 13 листопада 2024 року розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В., він був позбавлений процесуальної можливості заявити відвід членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також залученому до участі в розгляді об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.

Як встановлено з матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи, суддя Вовк П.В. скористався наданим йому правом та заявив відвід одному із членів постійного складу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а саме Лук’янову Д.В.

Зазначений відвід розглянуто Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в засіданні 13 листопада 2024 року, постановлено ухвалу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3298/3дп/15-24 про відмову в задоволенні такої заяви.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 1798-VIII за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду (частина четверта статті 33 Закону № 1798-VIII).

Суддя Вовк П.В. у доводах скарги не навів обставин, які б свідчили про існування в нього об’єктивних перешкод у заявленні до початку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А., відводів членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, у випадку існування підстав для їх відводу чи інших обставин, які, на переконання судді Вовка П.В., викликають сумнів у їх неупередженості.

Крім того, щодо мотивів, якими суддя Вовк П.В. обґрунтував свої сумніви в неупередженості членів Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., Кандзюби О.В., Котелевець А.В., які брали участь у розгляді Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно нього, Вища рада правосуддя вважає, що самі собою наведені ним обставини за відсутності конкретних доказів чи фактів, які давали б обґрунтовані підстави стверджувати про небезсторонність кожного із цих членів Вищої ради правосуддя, очевидно є недостатніми для висновку про неможливість їх участі в розгляді такої об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В., а отже, не спростовують правомірності оскаржуваного рішення, ухваленого за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи.

На переконання Вищої ради правосуддя, суддя Вовк П.В. на власний розсуд скористався правом не брати участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Маселка Р.А. стосовно нього, яке відбулося 13 листопада 2024 року, тим самим власне обмеживши себе у праві подати відповідні клопотання, заяви безпосередньо в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 123 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов’язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (пункти 44–47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).

Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи (палати) стосовно суддів фактично є квазісудом у розумінні статті 6 Конвенції.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов’язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У контексті наведеного варто зауважує, що відповідно до положень Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя, переглядаючи у пленарному складі рішення її дисциплінарних органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, має повну юрисдикцію, тобто здатна повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, якщо такі мали місце. Саме такого правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 24 червня 2021 року у справі № 11-2сап2.

Наведене дає підстави для висновку, що Вища рада правосуддя, переглядаючи рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі, у випадку допущення нею процедурних порушень здатна повною мірою їх виправити, тому зазначене не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

 

Щодо доводів скарги про ухвалення оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя неповноважним складом дисциплінарного органу

Оскаржуване рішення від 13 листопада 2024 року ухвалено Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В.

У скарзі суддя Вовк П.В. посилається на існування обставин, які створюють у нього та, на його переконання, у будь-якого стороннього спостерігача об’єктивні сумніви щодо безсторонності та неупередженості вказаних членів Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього.

Однією з таких обставин, як стверджує Вовк П.В., є факт здійснення уповноваженими особами ДБР розслідування на підставі його заяви від 17 жовтня 2024 року про вчинення членами Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В., Плахтій І.Б., Котелевець А.В., Бондаренко Т.З., Лук’яновим Д.В., а також старшим детективом – заступником керівника Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів В.Шмітьком злочину стосовно судді ОАСК ОСОБА1, відповідальність за який встановлена статтею 376 КК України.

Щодо звернення судді Вовка П.В. із заявою про вчинення членами Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В., Плахтій І.Б., Котелевець А.В., Бондаренко Т.З., Лук’яновим Д.В. злочину, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом статей 55, 60, 214 КПК України кожній фізичній та юридичній особі надано право звернутися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею правопорушення під час здійснення правосуддя.

Право на звернення із заявою про вчинення правопорушення гарантоване КПК України.

Крім іншого, Вища рада правосуддя, розглядаючи повідомлення суддів про втручання в їх діяльність щодо здійснення правосуддя, у своїй практиці дотримується позиції про те, що звернення до правоохоронного органу із заявою про вчинення суддею кримінальних правопорушень фактично є реалізацією встановленого чинним законодавством права на звернення до правоохоронного органу, а тому не може розцінюватися як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Зважаючи на наведене, а також ураховуючи той факт, що відомості за заявою ОСОБА1 від 17 жовтня 2024 року фактично внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2024 року у справі № 757/48776/24-к лише 14 листопада 2024 року, тобто досудове розслідування розпочато наступного дня після завершення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього, Вища рада правосуддя вважає надуманими твердження судді Вовка П.В. про можливу упередженість головуючого – Плахтій І.Б., члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, оскільки такі члени Вищої ради правосуддя не були обізнані з фактом звернення судді Вовка П.В. із заявою про вчинення злочину та про початок розслідування за такою заявою.

Звернення судді Вовка П.В. із заявою про вчинення членами Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В., Плахтій І.Б., Котелевець А.В., Бондаренко Т.З., Лук’яновим Д.В. злочину, Вища рада правосуддя розцінює як таке, що має на меті створити штучні обставини, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Оцінку доводам судді Вовка П.В. про те, що внаслідок безпідставної відмови Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в задоволенні клопотання про невключення до порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя 13 листопада 2024 року розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А. стосовно судді ОАСК Вовка П.В., він був позбавлений можливості звернутися із заявами про відвід членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Лук’янова Д.В., Сасевича О.М., Кандзюби О.В., а також залученого з Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., з огляду на сумніви у їх неупередженості надано у попередньому підрозділі.

 

Щодо доводів скарги Вовка П.В. про необґрунтованість висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність у діях судді Вовка П.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобовʼязаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має відповідати правилам Кодексу суддівської етики, затвердженого XI зʼїздом суддів України 22 лютого 2013 року (чинного на час подій, що були предметом аналізу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя) (далі – Кодекс), якими визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу).

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невідʼємною складовою справедливого суду (стаття 5 Кодексу).

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

Закон № 1798-VIII наділяє Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя виключними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалення рішень про притягнення або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності на підставі власної оцінки дисциплінарним органом доказів, наданих / отриманих у межах дисциплінарного провадження, їх чіткості та переконливості для підтвердження існування підстави дисциплінарної відповідальності судді. Стандарт доказування вчинення дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні суттєво відрізняється від стандарту доказування вчинення кримінального правопорушення в суді.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною позицією оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд. Стаття 6 Конвенції водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року). Однак вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази, тому завдання ЄСПЛ полягає, з-поміж іншого, в тому, щоб установити, чи було провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, справедливим у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Отже, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 (mutatis mutandis рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року, серія А № 140, сторінка 29, пункт 46).

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проаналізувала та належним чином оцінила у сукупності окремі матеріали кримінального провадження № ____ від 21 червня 2019 року (220 томів); протоколи допиту свідків та потерпілих; протоколи зі стенограмами зафіксованих під час проведення у 2019 році НСРД розмов суддів ОАСК та інших осіб; протоколи огляду; копії матеріалів судових експертиз звукозаписів; карти пам’яті з наявними копіями таких розсекречених матеріалів НСРД; окремі матеріали кримінального провадження № ____ від 5 серпня 2019 року (2 томи); письмові пояснення судді ОАСК ОСОБА6, надані ним на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 17 січня 2024 року та безпосередньо в засіданні Третьої Дисциплінарної падлати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року, та дійшла правильного висновку про наявність у діях судді Вовка П.В. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у межах наданих їй Законом № 1798-VIII повноважень вважала достатніми досліджені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Вовка П.В. докази для встановлення факту наявності в діях судді Вовка П.В. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Отже, ухвалення рішення за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Вовка П.В. в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року без вирішення питання про повторний виклик свідків ОСОБА3, ОСОБА9, ОСОБА26, які не з’явилися у зазначене засідання Дисциплінарної палати, не свідчить про необгрунтованість оскаржуваного рішення.

Твердження Вовка П.В. про те, що Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього неправомірно використано інформацію, отриману у кримінальних провадженнях № ____ та № ____, зокрема протоколи огляду та протоколи зі стенограмами, зафіксованими під час проведення НСРД, не заслуговують на увагу.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18) та від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24) наголосила, що Вища рада правосуддя може отримувати відомості, необхідні їй для здійснення своїх повноважень, з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Отже, використання Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними органами протоколів негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальних провадженнях № ____ та № ____ під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Вовка П.В. не виключається.

Хоч оскаржуване рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення судді Вовка П.В. й ухвалене з урахуванням відомостей, що містяться в матеріалах кримінальних провадженнях № ____ та № ____, однак базується на самостійних правових підставах.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення.

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону № 1798-VIII). Відповідно, рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим більше дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та з’ясовані обставини мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішення в межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Отже, встановлення дисциплінарним органом у діях судді Вовка П.В. складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки такого рішення обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо нього.

Ураховуючи наведене, притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності не можна визнати передчасним у контексті триваючого розгляду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № ____ та № ____.

Зазначене підтверджується також висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24), відповідно до якого не є умовою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обов’язкова наявність судового рішення, яким би суддю було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачає відповідні діяння.

На переконання Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку про те, що обставини, встановлені нею в межах аналізу дисциплінарних скарг Маселка Р.А. від 2 травня 2022 року (вх. № М-6/11/7-22), від 17 травня 2022 року (вх. № М-6/23/7-22), від 30 травня 2022 року (вх. № М-999/0/7-22), від 12 липня 2021 року (вх. № М-3440/27/7-21), безумовно свідчать, що суддя ОАСК Вовк П.В. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотні дисциплінарні проступки у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ. Обставини, які досліджувалися в межах об’єднаної дисциплінарної справи, набули широкого розголосу в медіа та викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо етичних принципів особи судді, який від імені держави Україна уповноважений здійснювати правосуддя, що, своєю чергою, мало негативний вплив на авторитет судової гілки влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею ОАСК Вовком П.В. зазначених дисциплінарних проступків призвело до настання негативних наслідків – підриву авторитету судової гілки влади.

Сам по собі факт ухвалення Вищою радою правосуддя рішення від 23 липня 2020 року № 2238/0/15-20 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя» щодо фактів оприлюднення та розповсюдження НАБУ на своєму офіційному вебсайті, сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», YouTube-каналі, інших інтернет-ресурсах повідомлень під назвами «Корупція в ОАСК», «Зловживання в ОАСК: оновлено» тощо, у яких повідомлялося про те, що «НАБУ і СБУ викрили злочинну організацію, очолювану головою Окружного адміністративного суду міста Києва, до числа якої входять судді ОАСК, голова ДСА, колишні члени ВККС та інші особи», не спростовує того, що дії / поведінка / висловлювання судді Вовка П.В., що стали відомі громадськості, у тому числі завдяки правоохоронним органам, викликали у неї негативну оцінку щодо етичних принципів особи судді, про що і зауважила Дисциплінарна палата в оскаржуваному рішенні.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та частиною п’ятою статті 50 Закону № 1798-VIII передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала дії судді Вовка П.В. як вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата, як зазначено в оскаржуваному рішенні, не оминула увагою, зокрема, значний стаж роботи Вовка П.В. на посаді судді. Однак, зважаючи на умисний характер його поведінки та дій, які підривають авторитет правосуддя, враховуючи, що цей суддя обіймав посаду голови ОАСК, обгрунтовано застосувала до судді Вовка П.В. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Висновок Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про застосування до судді Вовка П.В. зазначеного дисциплінарного стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивованим.

 

Щодо дотримання строків притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності

Частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Указаною нормою Закону № 1402-VIII чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, а саме не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

Закон не містить згадок про те, що у строк, протягом якого суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не враховуються лише дні перебування судді у відпустці та тимчасовій непрацездатності або здійснення дисциплінарного провадження, які мали місце «в межах» або «впродовж» трьох календарних років від дня вчинення дисциплінарного проступку.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 (провадження № 11-134сап24) виклала позицію, відповідно до якої вважає, що норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону № 1402-VIII, варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні зауважила, що об’єднана дисциплінарна справа стосовно судді ОАСК Вовка П.В. складається із чотирьох дисциплінарних скарг Маселка Р.А., що надійшли до Вищої ради правосуддя 12 липня 2021 року, 2 травня 2022 року, 17 травня 2022 року та 30 травня 2022 року.

Однак, перевіряючи дотримання строків притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінварна палата Вищої ради правосуддя не взяла до уваги, що кожна із зазначених вище дисциплінарних скарг містить відомості про окремий дисциплінарний проступок судді Вовка П.В., а тому Вища рада правосуддя вважає, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Вовка П.В. слід розраховувати окремо за кожним допущеним ним дисциплінарним проступком.

У дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-3440/27/7-21) стосовно дій судді Вовка П.В., що пов’язані з використанням ним свого службового становища як голови ОАСК, усупереч вимогам законодавства, у позапроцесуальний спосіб, через діючого на той час члена Вищої ради правосуддя ОСОБА3 з метою вирішення питання про непритягнення суддів ШААС ОСОБА22, ОСОБА21, ОСОБА23 до дисциплінарної відповідальності, часовий інтервал для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вовка П.В. визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, якою у цій справі є дата завершення триваючого дисциплінарного проступку (5 червня 2019 року) та кінцевою – датою накладення дисциплінарного стягнення (13 листопада 2024 року – дата ухвалення оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя).

Згідно з довідкою, наданою начальником відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу ОАСК В.Вікторук (а. с 43–45, том 3 дисциплінарної справи), у період із 5 червня 2019 року до 13 листопада 2024 року суддя Вовк П.В. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним: 17 червня 2019 року, з 28 червня до 14 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, з 31 липня до 8 серпня 2019 року, з 9 до 23 серпня 2019 року, з 27 серпня до 1 вересня 2019 року, 5 вересня 2019 року, 11 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року, з 19 до 22 грудня 2019 року, з 23 до 31 грудня 2019 року, з 1 до 8 січня 2020 року, з 20 лютого до 1 березня 2020 року, 31 березня до 5 квітня 2020 року, 8 травня 2020 року, з 30 червня до 31 липня 2020 року, з 3 до 11 серпня 2020 року, з 14 до 16 вересня 2020 року, з 2 до 6 жовтня 2020 року, з 28 до 29 жовтня 2020 року, з 30 жовтня до 13 листопада 2020 року, з 21 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 17 січня 2021 року, 3 лютого 2021 року, з 5 до 8 лютого 2021 року, з 15 до 16 лютого 2021 року, 18 до 22 лютого 2021 року, з 9 до 11 березня 2021 року, з 15 до 18 березня 2021 року, з 19 до 22 березня 2021 року, з 5 до 7 травня 2021 року, з 17 травня до 13 червня 2021 року, з 19 липня до 13 серпня 2021 року, 17 вересня 2021 року, з 20 до 26 вересня 2021 року, з 25 до 28 жовтня 2021 року, з 28 січня до 4 лютого 2022 року, 24 травня 2022 року, 3 червня 2022 року, з 6 до 30 червня 2022 року, з 1 до 5 серпня 2022 року, з 10 до 18 вересня 2022 року, з 3 до 16 жовтня 2022 року, 18 листопада 2022 року, з 21 до 31 грудня 2022 року.

Отже, загалом із дня завершення вчинення суддею Вовком П.В. триваючого дисциплінарного проступку (5 червня 2019 року) до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності (13 листопада 2024 року) минуло 1989 днів, з яких дисциплінарне провадження тривало 1221 день (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги вх. № М-3440/27/7-21 щодо дисциплінарного проступку судді – 12 липня 2021 року), а також суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 244 дні (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що накладаються на період здійснення дисциплінарного провадження).

Наведене дає підстави для висновку, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Вовка П.В. за вчинення дисциплінарного проступку у межах дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-3440/27/7-21), не сплинув, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення про притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності такий строк становив 524 дні.

У дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/11/7-22) стосовно дій судді Вовка П.В., що пов’язані з використанням ним свого службового становища як голови ОАСК для організації подання замовних та необґрунтованих скарг на дії судді ОАСК Федорчука А.Б. до Вищої ради правосуддя та низки повідомлень від громадян і громадських організацій до ВККСУ про невідповідність Федорчука А.Б. займаній посаді, а також із незаконним втручанням у діяльність члена ВККСУ ОСОБА5 з метою впливу на нього щодо непроходження кваліфікаційного оцінювання суддею ОАСК Федорчуком А.Б., часовий інтервал для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вовка П.В. визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, якою у цій справі є дата завершення триваючого дисциплінарного проступку (5 червня 2019 року) та кінцевою – датою накладення дисциплінарного стягнення (13 листопада 2024 року – дата ухвалення оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя).

Згідно з довідкою, наданою начальником відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу ОАСК В.Вікторук (а. с 43–45, том 3 дисциплінарної справи), у період із 5 червня 2019 року до 13 листопада 2024 року суддя Вовк П.В. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним: 17 червня 2019 року, з 28 червня до 14 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, з 31 липня до 8 серпня 2019 року, з 9 до 23 серпня 2019 року, з 27 серпня до 1 вересня 2019 року, 5 вересня 2019 року, 11 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року, з 19 до 22 грудня 2019 року, з 23 до 31 грудня 2019 року, з 1 до 8 січня 2020 року, з 20 лютого до 1 березня 2020 року, 31 березня до 5 квітня 2020 року, 8 травня 2020 року, з 30 червня до 31 липня 2020 року, з 3 до 11 серпня 2020 року, з 14 до 16 вересня 2020 року, з 2 до 6 жовтня 2020 року, з 28 до 29 жовтня 2020 року, з 30 жовтня до 13 листопада 2020 року, з 21 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 17 січня 2021 року, 3 лютого 2021 року, з 5 до 8 лютого 2021 року, з 15 до 16 лютого 2021 року, з 18 до 22 лютого 2021 року, з 9 до 11 березня 2021 року, з 15 до 18 березня 2021 року, з 19 до 22 березня 2021 року, з 5 до 7 травня 2021 року, з 17 травня до 13 червня 2021 року, з 19 липня до 13 серпня 2021 року, 17 вересня 2021 року, з 20 до 26 вересня 2021 року, з 25 до 28 жовтня 2021 року, з 28 січня до 4 лютого 2022 року, 24 травня 2022 року, 3 червня 2022 року, з 6 до 30 червня 2022 року, з 1 до 5 серпня 2022 року, з 10 до 18 вересня 2022 року, з 3 до 16 жовтня 2022 року, 18 листопада 2022 року, з 21 до 31 грудня 2022 року.

Отже, загалом з дня завершення вчинення суддею Вовком П.В. триваючого дисциплінарного проступку (5 червня 2019 року) до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності (13 листопада 2024 року) минуло 1989 днів, з яких дисциплінарне провадження тривало 927 днів (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги (вх. № М-6/11/7-22) щодо дисциплінарного проступку судді – 2 травня 2022 року), а також суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 290 днів (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що накладаються на період здійснення дисциплінарного провадження).

Наведене дає підстави для висновку, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Вовка П.В. за вчинення дисциплінарного проступку у межах дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/11/7-22), не сплинув, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення про притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності такий строк становив 772 дні.

У дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/23/7-22) стосовно дій судді Вовка П.В., що пов’язані з його участю в організації зірвання засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому розглядалося питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОАСК Аблова Є.В. шляхом повідомлення до правоохоронних органів інформації про мінування адміністративної будівлі Вищої ради правосуддя, часовий інтервал для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вовка П.В. визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, якою в цій справі є дата завершення триваючого дисциплінарного проступку (19 квітня 2019 року) та кінцевою – датою накладення дисциплінарного стягнення (13 листопада 2024 року – дата ухвалення оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя).

Згідно з довідкою, наданою начальником відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу ОАСК В.Вікторук (а. с 43–45, том 3 дисциплінарної справи) у період з 19 квітня 2019 року до 13 листопада 2024 року суддя Вовк П.В. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним: з 29 квітня до 12 травня 2019 року, з 20 до 24 травня 2019 року, 17 червня 2019 року, з 28 червня до 14 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, з 31 липня до 8 серпня 2019 року, з 9 до 23 серпня 2019 року, з 27 серпня до 1 вересня 2019 року, 5 вересня 2019 року, 11 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року, з 19 до 22 грудня 2019 року, з 23 до 31 грудня 2019 року, з 1 до 8 січня 2020 року, з 20 лютого до 1 березня 2020 року, 31 березня до 5 квітня 2020 року, 8 травня 2020 року, з 30 червня до 31 липня 2020 року, з 3 до 11 серпня 2020 року, з 14 до 16 вересня 2020 року, з 2 до 6 жовтня 2020 року, з 28 до 29 жовтня 2020 року, з 30 жовтня до 13 листопада 2020 року, з 21 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 17 січня 2021 року, 3 лютого 2021 року, з 5 до 8 лютого 2021 року, з 15 до 16 лютого 2021 року, з 18 до 22 лютого 2021 року, з 9 до 11 березня 2021 року, з 15 до 18 березня 2021 року, з 19 до 22 березня 2021 року, з 5 до 7 травня 2021 року, з 17 травня до 13 червня 2021 року, з 19 липня до 13 серпня 2021 року, 17 вересня 2021 року, з 20 до 26 вересня 2021 року, з 25 до 28 жовтня 2021 року, з 28 січня до 4 лютого 2022 року, 24 травня 2022 року, 3 червня 2022 року, з 6 до 30 червня 2022 року, з 1 до 5 серпня 2022 року, з 10 до 18 вересня 2022 року, з 3 до 16 жовтня 2022 року, 18 листопада 2022 року, з 21 до 31 грудня 2022 року.

Отже, загалом з дня завершення вчинення суддею Вовком П.В. триваючого дисциплінарного проступку (19 квітня 2019 року) до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності (13 листопада 2024 року) минуло 2036 днів, з яких дисциплінарне провадження тривало 912 днів (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги (вх. № М-6/23/7-22) щодо дисциплінарного проступку судді – 17 травня 2022 року), а також суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 309 днів (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що накладаються на період здійснення дисциплінарного провадження).

Наведене дає підстави для висновку, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Вовка П.В. за вчинення дисциплінарного проступку в межах дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/23/7-22), не сплинув, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення про притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності такий строк становив 815 днів.

У дисциплінарній справі, відкритій за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-999/0/7-22) стосовно дій судді Вовка П.В., що пов’язані з використанням ним свого службового становища як голови ОАСК, усупереч вимогам законодавства, для вирішення питань про встановлення контролю над ВККСУ та її членами, часовий інтервал для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вовка П.В. визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, якою у цій справі є дата завершення триваючого дисциплінарного проступку (28 травня 2019 року) та кінцевою – датою накладення дисциплінарного стягнення (13 листопада 2024 року – дата ухвалення оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя).

Згідно з довідкою, наданою начальником відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу (а. с 43–45, том 3 дисциплінарної справи) у період з 28 травня 2019 року до 13 листопада 2024 року суддя Вовк П.В. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним: 17 червня 2019 року, з 28 червня до 14 липня 2019 року, 25 липня 2019 року, з 31 липня до 8 серпня 2019 року, з 9 до 23 серпня 2019 року, з 27 серпня до 1 вересня 2019 року, 5 вересня 2019 року, 11 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року, з 19 до 22 грудня 2019 року, з 23 до 31 грудня 2019 року, з 1 до 8 січня 2020 року, з 20 лютого до 1 березня 2020 року, з 31 березня до 5 квітня 2020 року, 8 травня 2020 року, з 30 червня до 31 липня 2020 року, з 3 до 11 серпня 2020 року, з 14 до 16 вересня 2020 року, з 2 до 6 жовтня 2020 року, з 28 до 29 жовтня 2020 року, з 30 жовтня до 13 листопада 2020 року, з 21 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 17 січня 2021 року, 3 лютого 2021 року, з 5 до 8 лютого 2021 року, з 15 до 16 лютого 2021 року, 18 до 22 лютого 2021 року, з 9 до 11 березня 2021 року, з 15 до 18 березня 2021 року, з 19 до 22 березня 2021 року, з 5 до 7 травня 2021 року, з 17 травня до 13 червня 2021 року, 19 липня до 13 серпня 2021 року, 17 вересня 2021 року, з 20 до 26 вересня 2021 року, з 25 до 28 жовтня 2021 року, з 28 січня до 4 лютого 2022 року, 24 травня 2022 року, 3 червня 2022 року, з 6 до 30 червня 2022 року, з 1 до 5 серпня 2022 року, з 10 до 18 вересня 2022 року, з 3 до 16 жовтня 2022 року, 18 листопада 2022 року, з 21 до 31 грудня 2022 року.

Отже, загалом з дня завершення вчинення суддею Вовком П.В. триваючого дисциплінарного проступку (28 травня 2019 року) до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності (13 листопада 2024 року) минуло 1997 днів, з яких дисциплінарне провадження тривало 899 днів (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги (вх. № М-999/0/7-22) щодо дисциплінарного проступку судді – 30 травня 2022 року), а також суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 291 день (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що накладаються на період здійснення дисциплінарного провадження).

Наведене дає Вищій рада правосуддя підстави для висновку, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Вовка П.В. за вчинення дисциплінарного проступку у межах дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-999/0/7-22), не сплинув, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення про притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності такий строк становив 807 днів.

Зважаючи на наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що хоча Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні неправильно застосувала норму частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII під час обрахунку строку, однак зазначене не вплинуло загалом на правильність висновків Дисциплінарної палати про дотримання строків притягнення судді Вовка П.В. до дисциплінарної відповідальності.

 

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарг

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

За результатами розгляду скарги судді Вовка П.В. Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила наявність в діях судді Вовка П.В. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Наведені у скарзі доводи не спростовують обставин, установлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3300/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка Павла Вячеславовича.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Голова Вищої ради правосуддя

 

Члени Вищої ради правосуддя