Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кітаєвої Світлани Богданівни з посади судді Господарського суду Львівської області у відставку,
встановила:
10 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява судді Господарського суду Львівської області Кітаєвої С.Б. від 7 лютого 2025 року про звільнення з посади судді у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, а також додані до неї матеріали (вх. № 645/0/6-25).
Кітаєва Світлана Богданівна, ____ року народження, Указом Президента України від 27 листопада 2001 року № 1151/2001 призначена строком на п’ять років на посаду судді господарського суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 8 лютого 2007 року № 625-V обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З урахуванням наведеного на день ухвалення цього рішення стаж роботи Кітаєвої С.Б. на посаді судді становить 23 роки 3 місяці 14 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Під час роботи Кітаєвої С.Б. на посаді судді діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі – Указ № 584/95) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі – Постанова № 865).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95, абзацу другого пункту 3-1 Постанови № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Згідно з копією диплома серії __ № ____ Кітаєва С.Б. у 1977 році вступила до Львівського ордена Леніна державного університету імені І. Франка, у 1984 році закінчила цей університет за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19, заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Отже, не підлягає зарахування половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, оскільки згідно з копією трудової книжки у період навчання в університеті Кітаєва С.Б. працювала.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
На день обрання Кітаєвої С.Б. суддею Господарського суду Львівської області діяв Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII).
За змістом частини шостої статті 7 Закону № 2862-XII (чинної на день обрання Кітаєвої С.Б. суддею господарського суду Львівської області) особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), законами України «Про Конституційний Суд України» (422/96-ВР), «Про господарські суди» (1142-12 ) та іншими законами України.
Статтею 22 Закону України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про господарські суди» (чинною на день обрання Кітаєвої С.Б. суддею Господарського суду Львівської області) встановлено, що право на зайняття посади судді апеляційного господарського суду, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років.
З огляду на зазначене до стажу роботи Кітаєвої С.Б. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню п’ять років стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
За результатами вивчення доданих до заяви документів та відповідно до визначених законодавством вимог стаж роботи судді Кітаєвої С.Б., що дає їй право на звільнення у відставку, на день ухвалення цього рішення становить 28 років 3 місяці 14 днів:
строк роботи на посаді судді – 23 роки 3 місяці 14 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 5 років.
Отже, суддя Господарського суду Львівської області Кітаєва С.Б. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений у порядку, встановленому законом.
Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кітаєву Світлану Богданівну з посади судді Господарського суду Львівської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
