Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича, який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової Катерини Віталіївни, на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової Катерини Віталіївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 22 листопада 2024 року надійшла скарга (вх. № Ц-5452/0/7-24) адвоката Цимбалюка С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для перевірки.

Вища рада правосуддя ухвалою від 14 січня 2025 року № 48/0/15-25 задовольнила заяву члена Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. про самовідвід від участі в розгляді скарги представника судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. – адвоката Цимбалюка С.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3283/2дп/15-24 від 13 листопада 2024 року про притягнення судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 січня 2025 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. для перевірки.

На підставі службової записки члена Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. від 20 січня 2025 року проведено повторний автоматизований розподіл справи між членами Вищої ради правосуддя, за результатами якого скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для перевірки.

Скаргу подано з дотриманням вимог та у строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Питання щодо розгляду скарги адвоката Цимбалюка С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 18 лютого 2025 року. Учасники дисциплінарного провадження у встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку були повідомлені про час і місце розгляду вказаного питання та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя 18 лютого 2025 року в режимі відеоконференції.

11 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Цимбалюка С.В. надійшли клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції та про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

13 лютого 2025 року адвокат Цимбалюк С.В. ознайомився з матеріалами дисциплінарної справи стосовно судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В.

14 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Філатової Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Форінт”» (далі – ТОВ «ФК “Форінт”»), надійшли пояснення і копії документів та клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

17 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Цимбалюка С.В. надійшли клопотання про закриття дисциплінарного провадження та про долучення до матеріалів дисциплінарної справи копії документів. Клопотання про закриття дисциплінарного провадження обґрунтовано тим, що за умовами договору № 01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 3 січня 2023 року не передбачено повноважень у адвоката Філатової Н.А. на представництво інтересів ТОВ «ФК “Форінт”» у Вищій раді правосуддя, а строк дії вказаного договору закінчився 31 грудня 2023 року.

18 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Цимбалюка С.В. надійшло доповнення до скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24.

Розгляд скарги 18 лютого 2025 року не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму щодо розгляду Вищою радою правосуддя зазначеного питання.

Питання щодо розгляду скарги адвоката Цимбалюка С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 4 березня 2025 року.

Учасники дисциплінарного провадження були повідомлені про дату, час і місце розгляду зазначеної скарги та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Вказане повідомлення розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

21 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Філатової Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «ФК “Форінт”», надійшли клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції та ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.

24 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Філатової Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «ФК “Форінт”», надійшли копії договору № 01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 3 січня 2023 року, додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 3 до договору № 01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 3 січня 2023 року. Паперова копія вказаних документів надійшла до Вищої ради правосуддя 26 лютого 2025 року.

3 березня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від директора ТОВ «ФК “Форінт”» надійшли пояснення, згідно з якими ТОВ «ФК “Форінт”» вважає, що відсутні підстави для скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24.

3 березня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя від адвоката Цимбалюка С.В. надійшло клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції та про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

У засіданні Вищої ради правосуддя 4 березня 2025 року в режимі відеоконференції взяли участь суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В., адвокат Цимбалюк С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., адвокат Філатова Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «ФК “Форінт”».

Вища рада правосуддя вирішила відмовити в задоволенні клопотання адвоката Цимбалюка С.В. про закриття дисциплінарного провадження з огляду на те, що строк дії договору № 01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 3 січня 2023 року не припинився, а зі змісту вказаного договору вбачається наявність повноважень на представництво інтересів ТОВ «ФК “Форінт”» у Вищій раді правосуддя.

Вища рада правосуддя, дослідивши скаргу адвоката Цимбалюка С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., адвоката Цимбалюка С.В., суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатову К.В., адвоката Філатову Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «ФК “Форінт”», встановила таке.

Відомості про суддю

Аркатова Катерина Віталіївна Указом Президента України від 2 листопада 1999 року № 1432/99 призначена в межах п’ятирічного строку суддею Дзержинського районного суду міста Харкова. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2004 року № 2107-IV обрана на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

Згідно із характеристикою, яку надав голова Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., «суддя Аркатова К.В. зарекомендувала себе як відповідальна, принципова та вимоглива. В роботі виявляє професійну компетентність, відповідальність, вміє працювати з нормативно-правовими актами, документами, систематично підвищує свій професійний рівень, вивчає судову практику. До виконання своїх обов’язків відноситься відповідально, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, при розгляді судових справ проявляє правову грамотність, дотримується вимог чинного законодавства, приділяє значну увагу питанням якісного та оперативного розгляду справ, встановленню істини в справах. Систематично і послідовно підвищує свою професійну майстерність і ділову кваліфікацію, спроможна виконувати великий обсяг роботи.

Суддя Аркатова К.В. ініціативна та дисциплінована, належним чином сприймає конструктивну критику, проявляє в роботі та спілкуванні з людьми ввічливість, принциповість та витриманість, користується повагою серед колег та працівників апарату суду. Перебуваючи на посаді судді, проявила себе як підготовлений фахівець, досить працелюбний, в стосунках з колегами врівноважена, тактовна».

Відповідно до даних офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

25 січня 2023 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 18/0/13-23) надійшла дисциплінарна скарга адвоката Філатової Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «ФК “Форінт”», на дії судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. під час розгляду справи № 2-747/11 (провадження № 8/638/18/21).

Обґрунтовуючи дисциплінарну скаргу адвокат Філатова Н.А. зазначила, що Аркатова К.В., грубо порушуючи норми процесуального закону, а саме пункт 1 частини другої, частину третю статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), ігноруючи докази, що містяться в матеріалах справи № 2-747/11, поновила присічний строк відповідачу ОСОБА1 на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, який закінчився 20 жовтня 2016 року та не підлягав поновленню.

Крім того, суддя Аркатова К.В., порушивши положення частин третьої, четвертої статті 429 ЦПК України, 16 грудня 2021 року постановила ухвалу, якою частково задовольнила заяву ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Харківської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – АТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за нововиявленими обставинами; скасувала рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року у справі № 2-747/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за нововиявленим обставинами та призначила вказану справу до розгляду за правилами ЦПК України. При цьому суддя Аркатова К.В. зазначила, що ухвала оскарженню не підлягає.

На думку автора скарги, надаючи привілеї ОСОБА1 (відповідачу / боржнику) під час перегляду без правових на те підстав рішення суду за нововиявленими обставинами, яке набрало чинності понад вісім років тому та про яке ОСОБА1 був обізнаний ще у 2013 році, суддя Аркатова К.В. безпідставно позбавила ТОВ «ФК “Форінт”» (позивача / стягувача) правової визначеності та обов’язковості виконання чинного рішення суду.

Зазначені обставини, на думку адвоката Філатової Н.А., свідчать про вчинення суддею Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатовою К.В. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ураховуючи наведене, адвокат Філатова Н.А. просила притягнути суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатову К.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 2 жовтня 2024 року № 2903/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. у зв’язку з наявністю в її поведінці ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

У справі № 2-747/11 головуючий суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В. 9 жовтня 2013 року ухвалила рішення, відповідно до якого стягнуто солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА2 як фізичної особи та фізичної особи–підприємця, ОСОБА1 та ОСОБА2 суму заборгованості за генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 долара США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 долара США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 долара США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 долара США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривні, де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 гривні та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривні; за кредитним договором № 010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривні, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривні, сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривні, а всього в сумі 8 215 610,20 гривні (вісім мільйонів двісті п’ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 20 копійок). Стягнуто на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА2 заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 серпня 2007 року в сумі 197 051,67 долара США. Стягнуто з ОСОБА2 як фізичної особи та фізичної особи–підприємця, ОСОБА1, ОСОБА3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 566,67 гривні та 40 гривень із кожного.

15 листопада 2021 року до Дзержинського районного суду міста Харкова звернувся представник заявника із заявою про перегляд рішення від 9 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за нововиявленими обставинами; просив також поновити строк на звернення до суду із цією заявою, посилаючись на необізнаність щодо існування рішення суду.

Дзержинський районний суду міста Харкова ухвалою від 18 листопада 2021 року задовольнив клопотання представника заявника про поновлення процесуального строку. Поновлено ОСОБА1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року. Відкрито провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за нововиявленими обставинами. Призначено спрощене позовне провадження щодо розгляду цієї справи у відкритому судовому засіданні 14 грудня 2021 року.

Дзержинський районний суду міста Харкова ухвалою від 16 грудня 2021 року задовольнив частково заяву ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами та скасував вказане рішення.

Полтавський апеляційний суд постановою від 26 січня 2023 року скасував ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2021 року, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дзержинський районний суд міста Харкова рішенням від 28 квітня 2023 року задовольнив заяву ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами та ухвалив нове рішення. Задовольнив частково позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто солідарно з ОСОБА2 (як фізичної особи та фізичної особи–підприємця), ОСОБА3 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” суму заборгованості за генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 долара США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 долара США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 долара США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 долара США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривні, де сума заборгованості за кредитом 98 6461,30 гривні та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривні; за кредитним договором № 010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривні, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривні, сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривні, а всього у сумі 8 215 610,20 гривні (вісім мільйонів двісті п’ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 20 копійок). Стягнув з ОСОБА2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 серпня 2007 року у сумі 197 051,67 долара США. Стягнуто з ОСОБА2 як фізичної особи та фізичної особи – підприємця, ОСОБА3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 566,67 гривні та 40 гривень з кожного.

Харківський апеляційний суд постановою від 16 листопада 2023 року скасував рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року. Ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК “Форінт”», який є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА2, ОСОБА1 та ОСОБА3 солідарно на користь ТОВ «ФК “Форінт”» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 долара США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривні; за кредитним договором № 010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривні, усього в сумі 8 104 919,37 (вісім мільйонів сто чотири тисячі дев’ятсот дев’ятнадцять) гривень 37 копійок. Стягнув з ОСОБА2 на користь ТОВ «ФК “Форінт”» заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 серпня 2007 року в сумі 197 051,67 (сто дев’яносто сім тисяч п’ятдесят один долар) 67 центів США. Стягнуто з ОСОБА2, ОСОБА1 та ОСОБА3 на користь ТОВ «ФК “Форінт”» судові витрати в сумі по 566,67 гривні та 40 гривень із кожного. Стягнуто з ОСОБА2, ОСОБА1 та ОСОБА3 на користь ТОВ «ФК “Форінт”» судові витрати за подання апеляційної скарги по 1250 гривень з кожного.

На сьогодні справа перебуває в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду у зв’язку з розглядом касаційних скарг на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Згідно з ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2024 року справу № 2-747/11 передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Суддя Аркатова К.В. у поясненнях вказала про рух цивільної справи № 2-747/11, зазначила про перебування справи на розгляді у Верховному Суді та про нарахування 17 різних судових проваджень у межах цієї справи.

Суддя Аркатова К.В. вважає, що викладені в дисциплінарній скарзі адвоката Філатової Н.А. доводи є такими, що зводяться до зазначення обставин справи та надання їм власної оцінки, оцінювання доводів з точки зору власного тлумачення норм права і, як наслідок, до заперечення розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

На думку судді Аркатової К.В., наведені в дисциплінарній скарзі обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду із постановленою нею ухвалою від 16 грудня 2021 року, яка згодом була скасована судом апеляційної інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тому не дають підстав для висновку про умисне порушення суддею норм права чи неналежне ставлення до службових обов’язків.

Після відкриття дисциплінарної справи додаткові пояснення від судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. до Вищої ради правосуддя не надходили.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатову К.В. притягнула до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Аркатової К.В. під час розгляду справи № 2-747/11 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що неналежне виконання суддею Аркатовою К.В. приписів ЦПК України створило істотні перешкоди у виконанні судового рішення в цивільній справі № 2-747/11, що призвело до значних складнощів для стягувача – ТОВ «ФК “Форінт”», який фактично з 2021 року перебуває у стані правової невизначеності, позбавлений законного права на примусове виконання рішення суду стосовно трьох боржників; крім того, призвело до скасуванням всіх арештів і обмежень у праві виїзду за межі держави, переоформлення належного боржникам майна.

Поновлення присічного строку про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично призвело до істотних негативних наслідків для стягувача – ТОВ «ФК “Форінт”», який фактично з 2021 року продовжує перебувати у правовій невизначеності та позбавлений законного права на примусове виконання рішення суду стосовно всіх трьох боржників.

Закриття виконавчих проваджень стосовно ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА2 з підстав скасування рішення суду від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами призвело до скасування всіх арештів і обмежень у праві виїзду за межі країни та переоформлення майна боржників на інших осіб, зокрема майна ОСОБА1, стосовно якого кредитор вже вчиняв дії щодо оскарження фраудаторних правочинів (справа № 922/1474/21) упродовж 2021–2022 років. Стягувач – ТОВ «ФК “Форінт”», вимушений вживати додаткових зусиль, витрачаючи багато часу, щоб відновити своє порушене право та добитися виконання рішення суду, яке набрало чинності ще у 2013 році та залишається невиконаним. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року у справі № 2-747/11 не виконується у примусовому порядку.

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, наявний причинно-наслідковий зв’язок між порушенням, вчиненим суддею Аркатовою К.В., та наслідками, заподіяними ТОВ «ФК “Форінт”».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановила ознак навмисних дій судді, а надані суддею Аркатовою К.В. пояснення не спростовували зазначеного висновку.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що у зв’язку з поновленням присічного строку, визначеного статтею 424 ЦПК України, у справі № 2-747/11, розпочалася судова тяганина, внаслідок чого суди апеляційної інстанції вже двічі скасовували рішення суду першої інстанції, ухвалене під головуванням судді Аркатової К.В., за результатами перегляду рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Під час обрання дисциплінарного стягнення щодо судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, характер дисциплінарного проступку, його наслідки та ступінь вини судді. Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що застосування до судді Аркатової К.В. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним і достатнім, таким, що відповідатиме меті притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що в діях судді Аркатової К.В. під час розгляду справи № 2-747/11 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок грубої недбалості допущення суддею грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Узагальнені доводи скарги адвоката Цимбалюка С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В.

Адвокат Цимбалюк С.В., який діє в інтересах судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В., подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій просив скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. та закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2021 року і нині не містить відомостей про дату набрання ним законної сили. Наведене, на думку скаржника, є переконливим доказом упередженості членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя під час розгляду скарги представника ТОВ «ФК “Форінт”» та намагання притягнути суддю до відповідальності за будь-яких умов.

Скаржник зазначив, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя безпідставно втрутилася в компетенцію суду щодо здійснення судом правосуддя у справі № 2-747/11 та не врахувала висновку суду апеляційної інстанції про відсутність порушення суддею Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатовою К.В. положень чинного законодавства під час постановлення ухвали від 18 листопада 2021 року.

Зміст скарги зводиться до констатації порушень суддею норм ЦПК України, але не наведено детального опису таких дій стосовно скаржника.

На переконання скаржника, дисциплінарна скарга ТОВ «ФК “Форінт”» не містила також посилань на порушення суддею Аркатовою К.В. «грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків», тому відсутні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарна скарга не вказує на такі обставини, тому немає підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а дії членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка вирішила притягнути суддю Аркатову К.В. до відповідальності на підставі пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: внаслідок грубої недбалості допущення грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, – є безпідставними та упередженими щодо судді.

Отже, на думку адвоката Цимбалюка С.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 2 жовтня 2024 року безпідставно відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Аркатової К.В.

Висновок дисциплінарного органу щодо наявності істотних негативних наслідків у скаржника є помилковим з огляду на те, що, попри постановлення цих двох ухвал від 18 листопада 2021 року та від 16 грудня 2021 року, права скаржника було поновлено відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, будь-яких втрат майнового характеру для скаржника не настало, а отже, на переконання скаржника, наведені наслідки за своєю суттю не є істотними негативними. У зв’язку з цим висновок членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням, вчиненим суддею Аркатовою К.В., та наслідками, заподіяними ТОВ «ФК “ФОРІНТ”», є безпідставним, а дії щодо притягнення судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. до дисциплінарної відповідальності – протиправними.

Скаржник також вважає, що в рішенні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року встановлено, що «під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено ознак навмисних дій судді». Відсутність умислу в діях судді виключає можливість висновку – про допущення суддею внаслідок «грубої недбалості» «грубого порушення закону», оскільки відсутня суб’єктивна складова складу дисциплінарного проступку.

Адвокат Цимбалюк С.В. зазначив, що рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 було ухвалено безпідставно, з використанням повноважень за межами мети, з якою це повноваження було надано, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, дискримінаційно та непропорційно.

Позиція в оцінці аргументів скарги адвоката Цимбалюка С.В.

Перевіривши доводи скарги, зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (частина четверта статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статті 129¹ Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень, зокрема, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина друга статті 423 ЦПК України регламентує, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Крім цього, відповідно до позиції Верховного Суду у справах № 554/1494/16, № 372/4154/18, яка відображена в постановах від 7 грудня 2023 року, 19 червня 2024 року, нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно із частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, – учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За змістом пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви – клопотання про його поновлення.

Згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк. Вони об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків.

З огляду на зміст принципу змагальності у цивільному процесі, з урахуванням прав та обов’язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Вирішення питання про відкриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за заявою, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, можливе лише після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі ухвалення рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

9 жовтня 2013 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В. ухвалила у справі № 2-747/11 рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково. Стягнути солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА2 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА1 та ОСОБА3 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року:

- за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США;

- за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривень;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривень, а всього у сумі 8 215 610,20 гривень.

Стягнуто на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА2 заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 жовтня 2007 року у сумі 197 051,67 доларів США. Стягнуто з ОСОБА2 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА1, ОСОБА3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у сумі 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

Як убачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) повний текст вказаного судового рішення направлено на опублікування 11 жовтня 2013 року, рішення не оскаржувалося фактично до квітня 2021 року.

8 квітня 2021 року на вищевказане судове рішення ОСОБА4 – представник ОСОБА1, подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду, у якій містилося клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року у справі № 2-747/11.

Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА1 не був присутнім під час проголошення рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року. Про ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 1 квітня 2021 року його представником.

Колегія суддів Харківського апеляційного суду ухвалою від 23 квітня 2021 року у справі № 2-747/11 відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА4 – представника ОСОБА1, на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року.

Постановляючи вищевказану ухвалу, колегія суддів Харківського апеляційного суду дійшла висновку, що ОСОБА1 був належно повідомлений про розгляд справи, його представник отримав рішення суду першої інстанції у грудні 2013 року, проте з апеляційною скаргою він звернувся лише 8 квітня 2021 року, тобто через сім років від дня ухвалення судового рішення. Заявником не наведено винятків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, за яких такий строк може бути поновлений, правові підстави для відкриття апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України відсутні.

Ухвала Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у справі № 2-747/11 не була оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Сулу.

15 листопада 2021 року представник заявника ОСОБА1 у цій справі звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами. Просив поновити строк на звернення до суду із зазначеною заявою, посилаючись на необізнаність щодо існування рішення суду (підстави аналогічні тим, які зазначено під час подання апеляційної скарги).

Дзержинський районний суд міста Харкова ухвалою від 18 листопада 2021 року у справі № 2-747/11 (суддя Аркатова К.В.) клопотання представника заявника про поновлення процесуального строку задовольнив. Поновив ОСОБА1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року. Відкрито провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суддя Аркатова К.В. дійшла висновку, що «процесуальний строк, передбачений ст. 424 ЦПК України, пропущений з поважних причин та підлягає поновленню».

У резолютивній частині ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2021 року у справі № 2-747/11 суддею Аркатова К.В. вказано, що «ухвала оскарженню не підлягає».

Дзержинський районний суд міста Харкова рішенням від 28 квітня 2023 року у справі № 2-747/11 (суддя Аркатова К.В.) задовольнив заяву ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами. Скасував рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року, а позовні вимоги ПАТ «“Райффайзен Банк Аваль”» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» – задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА2 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривень, а всього у сумі 8 215 610,20 гривень. Стягнув з ОСОБА2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10 серпня 2007 року у сумі 197 051,67 доларів США. Стягнуто з ОСОБА2 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у сумі 566,67 гривень та 40 гривень з кожного. В іншій частині позову – відмовив.

Не погодившись із рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року у справі № 2-747/11, ТОВ «ФК “Форінт”» подало до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись також з рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року у справі № 2-747/11 ОСОБА3 подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА3 як солідарного боржника на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості за кредитними договорами та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА3.

Колегія суддів Харківського апеляційного суду постановою від 16 листопада 2023 року у справі № 2-747/11 апеляційну скаргу ОСОБА3 залишила без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія “Форінт”» задовольнила частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року скасувала. Ухвалила нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія “Форінт”», який є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», задовольнила частково. Стягнула з ОСОБА2, ОСОБА1 солідарно на користь ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 доларів США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 доларів США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 гривень; за кредитним договором № 010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 гривень, а всього у сумі 8 104 919,37 гривень. Стягнуто з ОСОБА2 на користь ТОВ «Фінансова компанія “Форінт”» заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 жовтня 2007 року у сумі 197 051,67 (сто дев’яносто сім тисяч п’ятдесят один долар) США 67 центів. Стягнуто з ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 на користь ТОВ «Фінансова компанія “Форінт”» судові витрати у сумі по 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

Ухвалюючи вищевказану постанову, колегія суддів Харківського апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково вважав обставину непідписання ОСОБА1 додаткових угод нововиявленою обставиною та безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року у справі № 2-747/11.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА1 – адвокат ОСОБА5, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК “Форінт”», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2021 року, ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року, рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року із закриттям провадження у справі за заявою ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА3 – адвокат ОСОБА6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА3, як солідарного боржника, заборгованості скасувати; постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК “Форінт”» – відмовити.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА1 – адвокат ОСОБА5, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА1 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА3 – адвокат ОСОБА6, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА3 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 жовтня 2024 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2-747/11 за вищевказаними касаційними скаргами.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 листопада 2024 року справу № 2-747/11 повернула на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11 касаційні скарги ТОВ «Фінансова компанія “Форінт”», ОСОБА3, які подані її представником – адвокатом ОСОБА6, ОСОБА1, які подані його представником – адвокатом ОСОБА5, задовольнив частково. Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2021 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасував, а справу передав до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА1 про перегляд рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи вищевказану постанову, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що, поновлюючи ОСОБА1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував наведених імперативних норм процесуального права, дійшовши передчасного висновку про можливість відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами та розгляду справи по суті.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду погодився з доводами касаційної скарги ТОВ «ФК “Форінт”» щодо того що суд першої інстанції під час відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами не врахував норми процесуального права, поновивши присічний строк та відкривши провадження у справі поза межами такого строку, порушивши принцип правової визначеності.

Ухвалюючи судове рішення про поновлення строку, суди повинні обґрунтувати відповідне рішення, встановити, чи виправдовують підстави поновлення строку втручання у принцип res judicata.

За правовою природою встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк є преклюзивним, тобто таким, закінчення якого призводить до припинення права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений незалежно від причин його пропуску. Безпідставне поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правова визначеність), про що неодноразово наголошено у прецедентній практиці ЄСПЛ.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 4 червня 2020 року у справі № 755/15620/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 522/6750/17-ц, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об’єктивних і не залежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

ЦПК України фактично встановлені часові обмеження щодо вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд тільки за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що дії судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. під час постановлення ухвали від 18 листопада 2021 року не узгоджуються із приписами статті 424 ЦПК України.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов’язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, у тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пункт 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як підставу дисциплінарної відповідальності судді встановлює два порушення, які можуть призвести до істотних негативних наслідків: 1) порушення прав людини і основоположних свобод; 2) інше грубе порушення закону. Отже, законодавець визначив, що перше з них саме по собі є грубим порушенням закону. Поняття «інше грубе порушення закону» в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» не конкретизовано і грубість порушення має бути визначена та мотивована в рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин дисциплінарної справи.

Для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не достатньо встановлення факту формального порушення ним норм процесуального та/або матеріального права. Обов’язковим елементом об’єктивної сторони дисциплінарного проступку в такому разі мають бути також істотні негативні наслідки.

Обов’язковими елементами наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності й належних мотивів таких висновків є: 1) порушення суддею прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону; 2) істотні негативні наслідки; 3) причинно-наслідковий зв’язок між порушеннями і наслідками.

Істотні негативні наслідки мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні в результаті цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 квітня 2021 року, провадження № 11-253сап20).

З огляду на конституційний принцип незалежності суддів суддя під час здійснення своїх повноважень, безумовно, має право на власне тлумачення закону, правових норм, що підлягають застосуванню, та обставин справи, якщо таке тлумачення є добросовісним, не виходить за межі допустимого суддівського розсуду, не свідчить про грубу недбалість чи навмисне порушення закону.

Грубе порушення суддею закону має місце за умови, що воно було надто очевидним за відповідних обставин, тобто коли за обставин судової справи необхідність застосування певної правової норми (процедури) була зрозумілою і недвозначною та виключала іншу поведінку судді.

Приписи статті 424 ЦПК України є очевидними та зрозумілими, не містять ознак колізійності чи неповноти, що виключає інше їх тлумачення.

Поновлення присічного строку про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично призвело до істотних негативних наслідків для стягувача – ТОВ «ФК “Форінт”», який із 2021 року продовжує перебувати у правовій невизначеності та позбавлений законного права на примусове виконання рішення суду стосовно всіх трьох боржників.

Закриття виконавчих проваджень стосовно ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 з підстав скасування рішення суду від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами призвело до скасування всіх арештів і обмежень у праві виїзду за межі країни та переоформлення майна боржників на інших осіб, зокрема майна ОСОБА1, стосовно якого кредитор вже вчиняв дії щодо оскарження фраудаторних правочинів (справа № 922/1474/21) упродовж 2021–2022 років. Стягувач – ТОВ «ФК “Форінт”», вимушений вживати додаткових зусиль, витрачаючи багато часу, щоб відновити своє порушене право та добитися виконання рішення суду, яке набрало чинності ще у 2013 році та залишається невиконаним. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2013 року у справі № 2-747/11 не виконується у примусовому порядку.

Отже, наявний причинно-наслідковий зв’язок між порушенням, вчиненим суддею Аркатовою К.В., та наслідками, заподіяними ТОВ «ФК “Форінт”».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено ознак навмисних дій судді, водночас надані суддею Аркатовою К.В. пояснення не спростовують зазначеного висновку.

Причинно-наслідковий зв’язок між діянням судді Аркатової К.В. та заподіяною шкодою полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння судді (порушення принципу правової визначеності), яке встановлено постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 2-747/11, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об’єктивний причинний зв’язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об’єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

У межах цього дисциплінарного провадження не надається оцінка законності чи обґрунтованості судових рішень, а здійснюється оцінка дій судді під час розгляду справи.

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Щоб бути якісним, судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом коректного застосування юридичних правил, справедливого процесу та правильної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно реалізованим. Лише у такому випадку сторони будуть переконані, що їхню справу було розглянуто й вирішено справедливо, а суспільство сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної гармонії (пункт 31 висновку № 11 (2008) КРЄС).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 червня 2021 року (провадження № 11-121сап21) зазначила, що, здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон та надавати оцінку обставинам судової справи так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.

Недотримання суддею Аркатовою К.В. приписів ЦПК України створило істотні перешкоди у виконанні судового рішення в цивільній справі № 2-747/11, що призвело до значних складнощів для стягувача – ТОВ «ФК “Форінт”», який фактично з 2021 року перебуває у стані правової невизначеності, позбавлений законного права на примусове виконання рішення суду стосовно трьох боржників; крім того, призвело до скасування всіх арештів і обмежень у праві виїзду за межі держави, переоформлення належного боржникам майна.

Характер таких дій, їх наслідки не могли не бути очевидними для судді Аркатової К.В., яка обіймає посаду судді понад 20 років. Без належного обґрунтування суддя вирішила питання про поновлення процесуального строку, який згідно з вимогами законодавства не підлягав поновленню.

З урахуванням усіх наведених вище обставин Вища рада правосуддя констатує, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку про наявність у діях судді Аркатової К.В. під час розгляду справи № 2-747/11 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок грубої недбалості допущення суддею грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь її вини, відсутність у судді дисциплінарних стягнень, Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що застосування до судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку внаслідок грубої недбалості допущення суддею грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Висновки за результатами розгляду скарги адвоката Цимбалюка С.В.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

За результатами розгляду скарги адвоката Цимбалюка С.В. Вища рада правосуддя доходить висновку, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила наявність у діях судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової К.В. складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок грубої недбалості допущення суддею грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Наведені у скарзі доводи не спростовують обставин, установлених Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, тому підстави для задоволення скарги адвоката Цимбалюка С.В. відсутні.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2024 року № 3283/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатової Катерини Віталіївни.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя