Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., розглянувши висновок Дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. разом із дисциплінарною скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Малюти Тетяни Олександрівни стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова Сергія Івановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 грудня 2024 року (вх. № М-5922/0/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Малюти Т.О. стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. під час здійснення правосуддя у справах № 355/530/15-ц та № 355/2246/23.
Стислий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі
Скаржниця зазначає, що суддя Чехов С.І. неодноразово безпідставно відмовляв в задоволенні заяв про його відвід від розгляду справ № 355/530/15-ц та № 355/2246/23. Вказує на упереджене ставлення судді Чехова С.І., мотивуючи це тим, що скаржниця була свідком у справі № 729/1248/18 за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Вироком Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року в цій справі ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна. Вважає, що демонстрація зневажливого ставлення працівників апарату Баришівського районного суду Київської області та судді Чехова С.І. до неї є наслідком впливу колишнього голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, проти якого вона давала свідчення в межах кримінального провадження № 729/1248/18. При цьому вказує, що у справі за заявою ОСОБА2, який також був свідком у кримінальному провадженні № 729/1248/18 стосовно ОСОБА1, суддя Чехов С.І. за аналогічних підстав задовольнив заяву про його відвід від розгляду справи.
Також, Малюта Т.О. в дисциплінарній скарзі стверджує про неправомірне скасування при перегляді через 8 років за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 355/530/15-ц, а саме ухвали від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» (далі – ТОВ «Сегмент-Агро») про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро» на підставі якої з ТОВ «Сегмент-Агро» було стягнуто кошти, сплачені нею за придбання частки в статутному капіталі цього товариства.
З огляду на наведене скаржниця просить притягнути суддю Чехова С.І. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Пунктом 236 Розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 30 грудня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Остапенко Т.А. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Малюти Т.О. дисциплінарним інспектором Остапенко Т.А. складено висновок від 21 лютого 2025 року з пропозицією дисциплінарну скаргу Малюти Т.О. стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. залишити без розгляду та повернути скаржниці.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора – доповідача Остапенко Т.А., дослідивши матеріали, зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, не погодилась з пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І., оскільки в діях судді можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на таке.
Обставини, встановлені Дисциплінарною палатою
Інформація щодо судді
Чехов Сергій Іванович Указом Президента України від 19 січня 1998 року № 23/98 призначений на посаду судді Троїцького районного суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1018-IV обраний на посаду судді Міловського районного суду Луганської області безстроково. Рішенням Голови Верховного Суду від 11 травня 2022 року №150/0/149-22 суддю Міловського районного суду Луганської області Чехова Сергія Івановича відряджено до Баришівського районного суду Київської області.
Щодо упередженого ставлення до скаржниці
Скаржниця ОСОБА4 стверджує, що була свідком у кримінальному провадженні та давала викривальні показання стосовно судді та голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 за частиною четвертою статті 368 КК України.
Вказані обставини підтверджується вироком Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2023 року у справі № 729/1248/18, відповідно до якого ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109801337). Вирок не набрав законної сили у зв’язку з його оскарженням. Наразі апеляційне провадження зупинене до звільнення обвинуваченого з військової служби.
Скаржниця стверджує, що суддя Чехов С.І. ставиться до неї упереджено та небезсторонньо, демонструє відверту неприязнь у зв’язку із тим, що вона надавала свідчення стосовно судді та голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 щодо вчинення ним кримінального правопорушення. Скаржниця вказує, що суддя Чехов С.І. поводить себе неетично та зухвало, зокрема, в присутності інших учасників процесу та працівників суду називає її «мошенницею, аферисткою», зазначає, що «залишить її ні з чим».
Ці обставини можуть бути перевірені шляхом отримання пояснень судді, скаржниці та свідків під час дисциплінарного провадження.
Щодо справи № 355/530/15-ц
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року затверджено мирову угоду між сторонами у справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та стягнення коштів, згідно якої: розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладений 20 грудня 2014 року між ОСОБА4 та ТОВ «Сегмент-Агро».
За позивачкою, ОСОБА4, в рахунок сплачених нею коштів відповідачу за придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро» в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, та у зв’язку з невиконанням зі сторони відповідача умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро» від 20 грудня 2014 року визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41а, виділивши їй в натурі нежитлову будівлю адміністративний будинок (контора відділку № 1) літера «П», загальною площею 58,50 м. кв., яка належить ТОВ «Сегмент-Агро» згідно договору купівлі-продажу 989/1000 частин комплексу будівель та споруд посвідченого 14 листопада 2007 року за реєстровим № 4266, Капишіною Н.М., приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, 15 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Сегмент-Агро» на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 2 вересня 2022 року (суддя Чехов С.І.) відкрито провадження за заявою ТОВ «Сегмент-Агро» в особі директора ОСОБА5 про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задоволено заяву представника ТОВ «Сегмент-Агро» в особі директора ОСОБА5 про перегляд ухвали від 9 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами. Судом визнано обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта № 1-17/08 Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі купівлі продажу № 5 частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеного між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА4, виконаний невідомою особою. Скасовано ухвалу від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі, справу призначено до судового розгляду. Судом зазначено, що ухвала не оскаржується.
5 травня 2023 року до Баришівського районного суду Київської області надійшло клопотання представника позивача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА6 про відвід головуючого судді у справі – Чехова С.І.
Своє клопотання представник позивача ОСОБА6 обґрунтовував тим, що ОСОБА4 є свідком у справі за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області у вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Вироком Вищого антикорупційного суду у цій справі ОСОБА1 було засуджено. Крім того, представник відповідача – ОСОБА5 – неодноразово зухвало вихвалявся про те, що він спільно з ОСОБА1 вже всі свої справи в Баришівському районному суді вирішив. Сам ОСОБА1 неодноразово висловлював ОСОБА4 погрози, що обов’язково при нагоді поквитається з нею за надані покази у справі. ОСОБА4 вважає, що існує вплив на головуючого у справі № 355/530/15-ц, а тому є сумнів в його неупередженості та небезсторонності.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 8 травня 2023 року (суддя Чехов С.І.) заяву представника позивача – адвоката ОСОБА6, яка дія в інтересах позивачки – ОСОБА4 про відвід головуючого судді Чехова С.І., залишено без задоволення. Продовжено розгляд справи у тому ж складі суду.
14 червня 2023 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява позивача ОСОБА4 про відвід судді Чехова С.І., в якій вона просила передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, та задовольнити її заяву про відвід.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року (суддя Чехов С.І.) заяву позивача ОСОБА4 про відвід судді направлено до канцелярії Баришівського районного суду Київської області для нового розподілу для визначенням судді, який повинен розглянути заяву про відвід судді Чехова С.І.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 27 червня 2023 року (суддя Троценко Т.А.) заяву ОСОБА4 про відвід судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. залишено без задоволення.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків: «У своїй заяві про відвід судді ОСОБА4 посилається на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вказуючи, що існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або необ’єктивності судді при розгляді справи, при цьому вказує на особисту позицію судді Чехова С. І. при розгляді заяви про його відвід, поданій адвокатом ОСОБА6, оскільки він розглянув її без участі заявника, не дивлячись на поважні обставини неявки до суду у зв’язку з повітряною тривогою, та вказує на можливі особливі відносини представника відповідача з суддею через колишнього голову суду.
Інших обставин, які б свідчили про упередженість судді Чехова С.І. при розгляді цієї справи, не навела, отже фактично, сумніви ОСОБА4 в об’єктивності судді зводяться до незгоди з процесуальним порядком розгляду заяви про відвід, а також у ймовірному впливі на суддю Чехова С. І. колишнього голови Баришівського районного суду ОСОБА1, який є близьким другом відповідача.
За таких обставин суд вважав, що заява про відвід є надуманою, вчинення певних процесуальних дій при розгляді цивільної справи не є доказом необ’єктивності та неупередженості судді, а особливі відносини судді Чехова С.І. з відповідачем нічим не підтверджені, отже підстави для задоволення заяви про відвід відсутні».
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 4 березня 2023 року (суддя Чехов С.І.) позовну заяву ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та стягнення коштів залишено без розгляду внаслідок повторної неявки позивачки та її представників в судове засідання без поважних причин. Роз’яснено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Інформація щодо справи № 355/530/15-ц, яка розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що скаржниця не скористалась, наданим їй законом правом на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених в цій справі внаслідок перегляду ухвали від 9 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Щодо справи № 355/2246/23
У провадженні судді Чехова С.І. перебувала цивільна справа за позовною заявою представника ТОВ «Сегмент-Агро», адвоката ОСОБА7, до ОСОБА4, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім’ї Бориспільської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Ковальова М.С., про скасування права власності на земельну ділянку.
Провадження у цій справі відкрито 16 лютого 2024 року.
До Баришівського районного суду Київської області 17 травня 2024 року від представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА6 надійшла заява про відвід судді Чехова С.І.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року (суддя Чальцева Т.В.) відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА6 про відвід головуючого судді Чехова С.І. у справі № 355/2246/23.
З ухвали Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року вбачається, що заява представника відповідача ОСОБА6 про відвід судді мотивована тим, що директор ТОВ «Сегмент-Агро» (позивач у справі) – ОСОБА5 являється близьким товаришем та кумом голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, якого на цей час не відсторонено від виконання службових обов’язків.
ОСОБА4 (відповідач) є свідком у справі № 729/1248/18 за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Вироком Вищого антикорупційного суду у цій справі засуджено ОСОБА1 та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна (вирок не набрав законної сили).
ОСОБА5 неодноразово зухвало вихвалявся про те, що він спільно з ОСОБА1 вже всі свої справи в Баришівському районному суді вирішив. А сам ОСОБА1 неодноразово висловлював ОСОБА4 погрози, що обов’язково при нагоді поквитається з нею за надані покази у справі.
За таких обставин, вважають, що існує об’єктивно обґрунтовані переконання, що ОСОБА5 та ОСОБА1 мають вплив на головуючого у справі № 355/2246/23, а тому є сумніви в його неупередженості та небезсторонності, що відповідності до статті 36 ЦПК України є підставою для його відводу.
Вказані обставини також підтверджується журналістською статтею за наступним посиланням: https://sudreporter.org/lysyuk-tam-czar-i-bog-u-spravi-golovy-baryshivsk....
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу судді Чехова С.І., а обґрунтування представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА6, їх наявності фактично зводяться до її незгоди із процесуальними діями і рішеннями судді, що, згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу, оскільки процесуальні дії і рішення суду оскаржуються лише у передбачений Законом спосіб і не є підставою для відводу.
В судовому засіданні 22 січня 2025 року під час роз’яснення судом права відводу до суду звернулася відповідач ОСОБА4, яка заявила відвід судді обґрунтувавши його тим, що недовіряє судді Чехову С.І., оскільки він упереджено до неї ставиться, у попередніх справах позбавив її можливість користуватися житлом, спілкується зі стороною позивача поза судовими засіданнями, висловлює стосовно неї думки, що вона є аферисткою.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року (суддя Чехов С.І.) задоволено клопотання відповідача ОСОБА4 про відвід судді Чехова С.І. Відведено суддю Чехова С.І. від подальшого провадження у справі № 355/2246/23 (провадження № 2/355/27/25). Передано цивільну справу № 355/2246/23 (провадження № 2/355/27/25) для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу Баришівського районного суду Київської області.
Ухвала Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року вмотивована тим, що «сторона відповідача має сумнів у необ’єктивності судді під час розгляду справи, при цьому і раніше її представник у письмовому вигляді зверталась з клопотанням про відвід судді Чехова С.І., яке не було задавлено під час його розгляду ухвалою від 28 травня 2024 року (том 1, а.с. 159-160) однак під час усної заяви про відвід прямо у судовому засідання необхідно заяву задовольнити а справу передати на розгляд іншому судді».
Щодо справи № 355/1882/18
В провадженні судді Чехова С.І. перебувала справа № 355/1882/18 за скаргою ОСОБА3 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, а саме на постанову державного виконавця Бердник Ю.О. про закінчення виконавчого провадження від 15 червня 2021 року.
2 березня 2023 року від ОСОБА2 який є позивачем та стягувачем у виконавчому провадженні у цивільній справі за його позовом до ОСОБА3 про захист честі і гідності, спростування недійсної інформації по якій 21 жовтня 2019 року ухвалено рішення, надійшла заява про відвід судді Чехова С.І. Підставою цього відводу було те, що на розгляді Вищого антикорупційного суду України знаходиться кримінальна справа стосовно голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 якого звинувачують у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. У цій кримінальній справі як свідка було допитано ОСОБА2. Під час знаходження ОСОБА1 у залі судового засідання журналістом Іриною Салій, яка описувала події, які відбувались у судовому засіданні, була звернута увагу на те, що він цікавився його особистим життям та має симпатію до його колишньої дружини ОСОБА3 (посилання на статтю під назвою «ОСОБА1 там цар і бог У справі голови Баришівського районного суду допитали головного свідка» в мережі Інтернет). В нього виникли сумніви в неупередженості та необ’єктивності судді під час розгляду скарги у зв’язку з тим, що ОСОБА1 являється головою Баришівського районного суду і може здійснювати адміністративний вплив на суддю Чехова С.І.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 2 березня 2023 року (суддя Чехов С.І.) заяву ОСОБА3 про відвід судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. задоволено. Відведено суддю Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. від розгляду скарги ОСОБА3 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, а саме на постанову державного виконавця Бердник Ю.О. про закінчення виконавчого провадження від 15 червня 2021 року. Скаргу ОСОБА3 передано до канцелярії Баришівського районного суду Київської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
Ухвала Баришівського районного суду Київської області від 2 березня 2023 року вмотивована тим, що «оскільки ОСОБА2 має сумнів щодо неупередженості судді Чехова С.І. під час розгляду скарги ОСОБА3, тому заяву про відвід необхідно задовольнити. З тих підстав, що буде гарантоване об’єктивне здійснення правосуддя заради забезпечення права на справедливий суд, а також забезпечення умов за яких в учасників процесу і так само стороннього спостерігача не виникло жодних підстав для недовіри і недопущення у подальшому можливих інсинуацій учасників справи щодо особистого ставлення судді, через ухвалення ним рішення могло б викликати сумнів у його неупередженості під час розгляду судової справи».
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Згідно з приписами частини першої статті 7 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Закріплення у цивільному процесуальному законодавстві інститутів відводу та самовідводу судді спрямоване, перш за все, на виключення упередженості судді під час вирішення справи та ухвалення законного і справедливого рішення.
Частиною першою статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб’єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об’єктивного критерію, тобто з’ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 9901/116/19).
У пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб’єктивною та об’єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб’єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об’єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що у справі № 355/530/15-ц ОСОБА4 заявляла відвід головуючому судді Чехову С.І., оскільки поведінка судді викликала у неї об’єктивні побоювання щодо його безсторонності та неупередженості. Проте, суддя Чехов С.І. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Водночас, у справах № 355/1882/18 та № 355/2246/23 за аналогічних підстав суддя Чехов С.І. визнав заяви про відвід обґрунтованими, оскільки сторони у справах мали сумнів щодо об’єктивності та неупередженості судді і задовольнив такі заяви.
Окрім того, якщо твердження скаржника стосовно поведінки судді щодо неї відповідають дійсності, то у діях судді є ознаки неупередженості, що є підставою для його відводу.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що така непослідовна практика судді Чехова С.І. під час вирішення заяв про відвід, а також можлива поведінка стосовно заявниці дає підстави для висновку, що в діях цього судді можуть міститися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 4) виявляти повагу до учасників процесу.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
У пунктах 8, 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя. Судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002).
Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
Положення міжнародних документів та законодавства України визначають, що суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.
Аналіз вказаних приписів міжнародних документів та законодавства України також свідчить, що дотримання етичних норм, високих стандартів поведінки, не допускаючи прояву некоректної поведінки під час будь-якої діяльності, пов’язаної з посадою судді, є невід’ємною частиною діяльності судді незалежно від настання чи ненастання негативних наслідків такої поведінки.
Обставини, викладені у дисциплінарній скарзі ОСОБА4 щодо упередженого та зневажливого ставлення судді Чехова С.І. щодо неї, непослідовна практика судді Чехова С.І. щодо розгляду заяв про його відвід від розгляду справ, з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про можливу наявність у діях судді ознак істотного порушення законодавства та поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Крім того, у поданій дисциплінарній скарзі ОСОБА4 зазначає відомості щодо неетичної поведінки судді Чехова С.І. стосовно неї та його некоректних висловів, що може свідчити про порушення суддею Чеховим С.І. норм суддівської етики та прояв упередженого ставлення до учасника судового процесу.
Наведені вище обставини підлягають з’ясуванню в порядку дисциплінарного провадження, а саме шляхом отримання пояснень судді, опитування свідків події тощо.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Чехова С.І. можуть міститися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Наявність або відсутність складу дисциплінарного правопорушення, а також підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова Сергія Івановича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
