Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни, подану в інтересах судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака Миколи Івановича, та скаргу судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака Миколи Івановича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року (вх. № Ш-5833/0/7-24) надійшла скарга адвоката Шершак-Гукової А.М., подана в інтересах судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І., на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 про притягнення судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності.

30 грудня 2024 року на вказане рішення з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» надійшла скарга судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. від 20 грудня 2024 року (вх. № 4062/0/6-24).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2024 року скаргу адвоката Шершак-Гукової А.М. з матеріалами дисциплінарної справи передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для опрацювання та підготовки до розгляду.

До скарги (вх. № Ш-5833/0/7-24) адвокат Шершак-Гукова А.М. долучила клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Під час підготовки скарги до розгляду встановлено, що вказана скарга подана в межах строку, визначеного статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, скарга адвоката Шершак-Гукової А.М. від 23 грудня 2024 року та скарга судді Шершака М.І. від 20 грудня 2024 року подані в межах строку, визначеного законом, підстав для залишення їх без розгляду і повернення особам, які їх подали, не встановлено.

Призначене на 6 березня 2025 року засідання з розгляду скарги судді Шершака М.І. та скарги адвоката Шершак-Гукової А.М. відкладено на 18 березня 2025 року у зв’язку із клопотанням його представників – адвокатів Шершак-Гукової А.М. та Суршко О.Б.

У засідання Вищої ради правосуддя 18 березня 2025 року прибули представники судді – адвокати Шершак-Гукова А.М. та Суршко О.Б. Суддя Зарічного районного суду міста Суми Шершак М.І. взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.

Суддя Шершак М.І. та адвокати Шершак-Гукова А.М., Суршко О.Б. підтримали подані скарги, просили скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24, дисциплінарне провадження – закрити у зв’язку із закінченням строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Узагальнені доводи скарги судді та його адвоката

Оскаржуючи рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 про притягнення судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності, суддя Шершак М.І. та адвокат Шершак-Гукова А.М. зазначили про необґрунтованість вказаного рішення, оскільки Дисциплінарна палата не надала належної правової оцінки фактичним обставинам дисциплінарного провадження, незаконно відмовила в задоволенні клопотань про виклик свідка та витребування матеріалів справ про адміністративні правопорушення, у яких за версією Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) мало місце позапроцесуальне спілкування судді з учасником процесу.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, яка ухвалила оскаржуване рішення, на думку судді Шершака М.І., сформована з порушенням, оскільки до її складу було включено члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., яка головувала на засіданні «як старша за віком», при цьому не була ознайомлена з матеріалами дисциплінарного провадження.

Суддя Шершак М.І. та адвокат Шершак-Гукова А.М. у скаргах на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року висловили незгоду із проведеною попередньою перевіркою, за результатами якої відкрито дисциплінарну справу, пославшись на те, що скаржник Маселко Р.А., який не був стороною у справі чи представником будь-якої сторони, не зазначивши, у якому статусі він звертається, обґрунтував свою дисциплінарну скаргу лише тим, що «виявив факти, які свідчать, що суддя вчинив дисциплінарний проступок», при цьому не вказав, як саме здійснив таке виявлення. Суддя та його адвокат вважають, що таке оформлення дисциплінарної скарги вказує на її формальність, а сама скарга може містити неточні та неперевірені відомості, оскільки обґрунтована відомостями, що опубліковані в інтернеті в 2019 році, за півтора року до звернення скаржника до дисциплінарного органу.

Скаржники також вказали, що дисциплінарна скарга Маселка Р.А. не містить додатків, які її обґрунтовують, та, всупереч затвердженій Вищою радою правосуддя формі, у дисциплінарній скарзі відсутнє підтвердження про обізнаність скаржника щодо притягнення до відповідальності в разі викладення ним завідомо неправдивих відомостей.

Суддя Шершак М.І. також зазначив, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ухвалюючи рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не надала жодної оцінки його доводам, викладеним у письмових поясненнях від 15 листопада 2023 року, про невідповідність дисциплінарної скарги Маселка Р.А. вимогам частини третьої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, адвокат Шершак-Гукова А.М. зазначила, що Дисциплінарна палата не надала оцінки доводам судді Шершака М.І. про те, що скаржник Маселко Р.А., який є активним користувачем соціальної мережі Facebook та громадським активістом, 7 листопада 2019 року на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, коментуючи публікацію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка стосувалась судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І., звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою лише через півтора року – 28 травня 2021 року.

Суддя Шершак М.І. вказав, що продемонстровані під час засідання Дисциплінарної палати матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) не містять відображення його спілкування з учасником провадження. З посиланням на статтю 257 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) суддя Шершак М.І. також висловив сумнів у законності їх отримання, оскільки законом заборонено використовувати матеріали кримінального провадження, яке перебуває на розгляді в суді в іншому провадженні, зокрема дисциплінарному.

Суддя Шершак М.І. також зазначив, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала оцінки фактам, які засвідчені показаннями попередженого про кримінальну відповідальність свідка ОСОБА2, що, на думку судді, спростовують факт його позапроцесуального спілкування, оскільки не проведено експертизи щодо ідентифікації голосів та не надано оцінки тому, що під час «нібито спілкування з суддею» ОСОБА2 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Суддя Шершак М.І., пославшись на статтю 62 Конституції України, вказав, що твердження Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що його поведінка підриває авторитет правосуддя, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки лише за рішенням суду, яке набрало законної сили, можна зробити висновок про винуватість особи, до цього ж діє презумпція невинуватості. Крім того, суддя Шершак М.І. звернув увагу, що незаконне притягнення судді до відповідальності завдає більшої шкоди авторитету правосуддя, ніж та поведінка, на яку вказував у дисциплінарній скарзі Маселко Р.А., за умови відсутності жодного доказу, який би це підтверджував.

Суддя Шершак М.І. також наголосив, що застосування дисциплінарним органом в оскаржуваному рішенні таких розпливчастих понять, «як дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя» свідчать про упередженість Дисциплінарної палати щодо нього під час дисциплінарного провадження. Суддя вважає, що лише вирок суду, який набере законної сили, може слугувати підставою для закриття дисциплінарного провадження або притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги судді.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 30 травня 2024 року № 1656/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 970/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді» у зв’язку з відсутністю мотивів обчислення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, адвокат Шершак-Гукова А.М. вважає, що рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року підлягає скасуванню, оскільки Дисциплінарна палата не надала жодної оцінки строку застосування стосовно судді Шершака М.І. дисциплінарного стягнення згідно з частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів та не обґрунтувала того, що станом на дату ухвалення рішення за нібито вчинення суддею Шершаком М.І. дисциплінарного проступку в період з 4 до 6 листопада 2019 року, з урахуванням дати звернення скаржника з дисциплінарною скаргою – 28 травня 2021 року, цей строк не закінчився.

Скаржники звернули увагу, що матеріали дисциплінарної справи не містять процесуальних рішень дисциплінарного органу щодо продовження строку дисциплінарного провадження на 60 днів після 28 травня 2024 року чи будь-яких відомостей про те, що перешкоджало б Дисциплінарній палаті ухвалити рішення стосовно судді Шершака М.І. у встановлений трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, суддя Шершак М.І. та його адвокат вважають, що рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року не відповідає вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких Дисциплінарна палата дійшла відповідних висновків, ухвалене на підставі неправдивих доводів скаржника, без урахування доказів, наданих суддею та його адвокатом.

Просили рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року про притягнення судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності скасувати, дисциплінарне провадження закрити у зв’язку із закінченням трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

За результатами аналізу матеріалів за скаргами на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановлено таке.

Відомості про суддю

Шершак Микола Іванович Указом Президента України від 10 лютого 1996 року № 120/96 призначений на посаду судді Зарічного районного суду міста Суми. Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2001 року № 2297‑ІІІ Шершак М.І. безстроково обраний на посаду судді Зарічного районного суду міста Суми.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 притягнула суддю Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

28 травня 2021 року до Вищої ради правосуддя (вх. № М‑2522/50/7‑21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. від 27 травня 2021 року на дії судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І.

Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що суддя ОСОБА1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище), у Вищому антикорупційному суді перебуває справа № 991/1388/20 про притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2019 року за № ____.

За твердженням скаржника, згідно з обвинувальним актом суддя ОСОБА1 одержав неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за ухвалення рішення про непритягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Під час обшуків 7 листопада 2019 року правоохоронці виявили та вилучили в кабінеті судді зазначені грошові кошти. Позапроцесуальне спілкування судді зі стороною у справі (ОСОБА2 – особа, зазначена в рішенні Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2020 року № 619/0/15‑20, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та яка передала судді грошові кошти), під час якого отримано неправомірну вигоду, на думку скаржника, очевидно, свідчить про його упередженість та особисту майнову зацікавленість у вирішенні справи на користь однієї сторони, свідоме вчинення дій для отримання особистого майнового блага, що є грубим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді.

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. також зазначив, що про затримання судді повідомлялось у медіа.

З огляду на викладене скаржник висловив прохання притягнути суддю Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 4 серпня 2021 року № 1764/1дп/15-21 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Фактичні обставини, установлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

27 вересня 2019 року до провадження судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 591/6070/19 (провадження № 3/591/2003/19) про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Перше судове засідання в цій справі було призначено на 3 жовтня 2019 року.

У судовому засіданні 3 жовтня 2019 року за участю судді Шершака М.І., секретаря судового засідання Слабко Ю.В. та ОСОБА2 було розглянуто та задоволено клопотання ОСОБА2 про відкладення судового засідання у зв’язку з необхідністю реалізації права на правову допомогу. Наступне судове засідання призначено на 6 листопада 2019 року о 9:00.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що поза межами судових засідань суддя ОСОБА1 та ОСОБА2 зустрічалися 4 та 6 листопада 2019 року, їхні розмови стосувались справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, яка перебувала у провадженні судді Шершака М.І. Обставини зустрічей та зміст їхніх розмов зафіксовані у відповідних протоколах НСРД.

Так, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи від 7 листопада 2019 року (№ 20/3/1463 від 8 листопада 2019 року) з позначкою про розсекречення, здійснюваної щодо судді ОСОБА1. У зазначеному протоколі відтворено обставини зустрічі, що відбулася 4 листопада 2019 року з 08:46 до 08:48, поблизу будівлі Зарічного районного суду міста Суми, між суддею ОСОБА1 та ОСОБА2.

З розмови, що відбулась між вказаними особами, яку викладено в оскаржуваному рішенні, вбачається, що ОСОБА2 цікавиться у судді ОСОБА1 «київською справою», яка має надійти до суду, у зв’язку із чим суддя ОСОБА1 пропонує зустрітись увечері та вказує місце, де ця зустріч має відбутись.

У протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи від 7 листопада 2019 року (№ 20/3/1463 від 8 листопада 2019 року) відтворено обставини зустрічі, що відбулася 4 листопада 2019 року з 17:25 до 17:27, поблизу перехрестя вулиці Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту в місті Сумах.

Під час вказаної зустрічі суддя ОСОБА1 озвучує ОСОБА2 «ціну питання по місту» за один матеріал, на уточнювальне запитання про два матеріали суддя ОСОБА1 відповів, що якщо два матеріали, то ціна подвійна.

У протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи від 7 листопада 2019 року (№ 20/3/1464 від 8 листопада 2019 року) з позначкою про розсекречення, здійснюваної щодо судді ОСОБА1.

У зазначеному протоколі також відтворено обставини зустрічі, яка відбулася біля Зарічного районного суду міста Суми 6 листопада 2019 року між суддею ОСОБА1 та ОСОБА2. Зокрема, суддя ОСОБА1 повідомив ОСОБА2, щоб той ішов у судове засідання, а ввечері вони зустрінуться.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що в судове засідання, призначене на 6 листопада 2019 року, особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, – ОСОБА2 – з’явилася, розгляд справи було відкладено на 8 листопада 2019 року о 13:10.

Установлено також, що до судового засідання, а саме 6 листопада 2019 року, між суддею ОСОБА1 та ОСОБА2 знову відбулася зустріч.

Зокрема, згідно із протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи від 7 листопада 2019 року (№ 20/3/1464 від 8 листопада 2019 року) 6 листопада 2019 року у період часу з 17:40 год до 17:50 год ОСОБА1 зустрівся з ОСОБА2 поблизу кафе «Ласточка», за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 168Б. Розмова, що відбулась між вказаними особами, викладена в оскаржуваному рішенні. З-поміж іншого, суддя ОСОБА1 повідомив ОСОБА2, що йому потрібно говорити в судовому засіданні, перепитав ОСОБА2 чи він зрозумів, чи йому потрібно записати. На зазначене ОСОБА2, що він «тут по тисячі розложив», суддя ОСОБА1 відповів: «Ну правильно».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що 7 листопада 2019 року під час проведення обшуків автомобіля марки «Nissan X-Trail», д.н.з. ____, а також побутового приміщення біля будинку за місцем проживання судді ОСОБА1 за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, смт Низи, вул. Травнева, буд. 26, детективи НАБУ виявили та вилучили 2000 доларів США.

8 листопада 2019 року судді ОСОБА1 в межах кримінального провадження № ____, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2019 року, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

14 листопада 2019 року суддя Зарічного районного суду міста Суми Клімашевська І.В. постановою у справі № 591/6070/19 задовольнила заяву про самовідвід судді Шершака М.І. від розгляду справи № 591/6070/19 про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Відповідно до постанови самовідвід був мотивований тим, що за заявою ОСОБА2. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення щодо судді ОСОБА1.

14 лютого 2020 року було підписано та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Цього самого дня обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду.

Вища рада правосуддя рішенням від 27 лютого 2020 року № 619/0/15-20 тимчасово відсторонила суддю Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також установила, що 18 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд завершив розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА1 і за результатами цього розгляду ухвалив вирок (справа № 991/1388/20), відповідно до якого: ОСОБА1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, та призначено йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади на строк 3 (три) роки та конфіскації всього належного йому на праві власності майна.

Станом на день ухвалення дисциплінарним органом рішення про притягнення судді Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності зазначений вирок не набрав законної сили.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також установила, що факт проведення обшуків у судді ОСОБА1, його затримання та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, набув значного суспільного розголосу в медіа, призвів до негативної оцінки з боку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя.

В оскаржуваному рішенні наведено посилання інтернет-видань, які висвітлювали зазначені вище події, зокрема:

від 7 листопада 2019 року – інтернет-видання «LB.UA» (https://lb.ua/society/2019/11/07/441632_nabu_zaderzhalo_sumskogo_sudyu_2...);

від 7 листопада 2019 року – інтернет-видання «Бабель» (https://babel.ua/news/37801-u-sumah-suddyu-spiymali-na-habari-vin-hovav-...);

від 8 листопада 2019 року – інтернет-видання «Суспільне Суми» (https://sm.suspilne.media/news/46296).

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 притягнула суддю Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Шершака М.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Надаючи оцінку встановленим під час дисциплінарного провадження обставинам та поясненням судді Шершака М.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні зауважила, що процедура доказування в межах дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок негласних слідчих (розшукових) дій. Крім того, на можливості використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у межах дисциплінарного провадження щодо судді неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (постанови від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18, від 18 червня 2019 року у справі № 9901/699/18, від 2 вересня 2020 року у справі № 9901/213/19, від 14 липня 2022 року у справі № 11- 68сап21).

У рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року зазначено, що, оскільки протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій розсекречено, то дисциплінарний орган під час дисциплінарного провадження може досліджувати зазначені протоколи та надавати оцінку викладеним у них відомостям у межах дисциплінарного провадження на предмет наявності або відсутності в діях судді складу дисциплінарного проступку, надаючи при цьому самостійну оцінку таким діям та обставинам справи саме у світлі дотримання суддею правил службової та професійної етики.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, в межах дисциплінарного провадження в установленому законодавством порядку отримала письмовий дозвіл на використання та розголошення відомостей досудового розслідування, зокрема протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відео із записами розмов, які на них зафіксовані.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні вказала, що рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути визначальними для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно встановити наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку. Під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала за доцільне зауважити, що, не вдаючись до оцінки обставин можливого отримання суддею неправомірної вигоди, під час дисциплінарного провадження досліджувались обставини позапроцесуального спілкування судді Шершака М.І. з учасником справи.

За результатами дисциплінарного провадження Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зміст та обставини позапроцесуального спілкування судді Шершака М.І. з особою, справа щодо якої перебувала в нього на розгляді, які зафіксувало НАБУ, свідчать про те, що суддя Шершак М.І. не дотримав норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів, незалежності, невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Така поведінка судді Шершака М.І., на переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості, і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні наголосила, що надання особам, справи щодо яких перебувають у провадженні судді, порад, консультацій, рекомендацій, безумовно, можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Крім того, такі дії суперечать основним засадам судочинства.

Зокрема, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що зі змісту розмов судді Шершака М.І. із зазначеною вище особою вбачається, що суддя діяв свідомо, упереджено та умисно, оскільки не міг не розуміти неправомірності своїх дій та що такі дії підривають суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, – може бути визнаний істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді.

З огляду на характер та зміст допущеного суддею Шершаком М.І. дисциплінарного проступку Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала його істотним.

Надані та отримані в межах дисциплінарного провадження докази, на думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, є чіткими та переконливими й підтверджують наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Щодо строку застосування до судді Шершака М.І. дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» станом на день ухвалення цього рішення такий строк не закінчився.

Ураховуючи наведене, зважаючи на характер дисциплінарного проступку, вчиненого суддею Шершаком М.І., який є істотним, його наслідки, що полягають у підриві авторитету правосуддя та негативно вплинули на рівень довіри суспільства до судової влади загалом, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 11 грудня 2024 року дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Висновки за результатами розгляду скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перевіривши доводи скарг судді Шершака М.І. та його представника – адвоката Шершак-Гукової А.М., зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, матеріали дисциплінарної справи, копії протоколів за результатами НСРД, що містяться в матеріалах клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності, та які досліджувались Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дисциплінарного провадження, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, з-поміж іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в межах наданих їй повноважень не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА1, а лише перевірила викладені у скарзі Маселка Р.А. обставини на предмет дотримання вимог, що висуваються до суддів, та наявності в діях судді Шершака М.І. складу дисциплінарного проступку.

Установлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення винятково для ухвалення дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17).

При цьому, як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, аналізуючи обставини, викладені у скарзі Маселка Р.А., та інформацію, отриману під час дисциплінарного провадження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що зміст та обставини позапроцесуального спілкування судді ОСОБА1 з особою, справа щодо якої перебувала в нього на розгляді, які зафіксувало НАБУ, свідчать про те, що суддя Шершак М.І. не дотримав правил, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства в чесності та непідкупності судових органів, незалежності, невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Зокрема, Вища рада правосуддя погоджується з Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя щодо того, що зі змісту розмов судді Шершака М.І. із ОСОБА2, які в повному обсязі наведено в рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року, убачається, що суддя діяв свідомо, упереджено та умисно, оскільки не міг не розуміти неправомірності своїх дій та що такі дії підривають суспільну довіру до суду.

Щодо неможливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження, про що наголошував суддя Шершак М.І. у скарзі, Вища рада правосуддя зазначає, що хоча дисциплінарне провадження і ґрунтувалося, зокрема, на матеріалах, отриманих від правоохоронних органів, однак ці матеріали Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінювала лише в аспекті того, чи мали зафіксовані в них дії судді Шершака М.І. ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відхиляючи доводи судді Шершака М.І. щодо неможливості використання матеріалів кримінального провадження, яке перебуває на розгляді в суді в іншому провадженні, зокрема дисциплінарному, Вища рада правосуддя бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені в постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18), щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження, вказавши, у тому числі, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що дії судді Шершака М.І. свідомі, упереджені та умисні в інтересах учасника справи, яка перебувала в нього на розгляді, порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді неупереджено виконувати свої функції, створюють уявлення про можливість вплинути на ухвалення судового рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя і порочить звання судді.

Водночас Вища рада правосуддя звертає увагу, що встановлення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в діях судді Шершака М.І. складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки оскаржуваного рішення обмежуються дисциплінарним провадженням та не впливають на хід і результати інших проваджень щодо судді.

Стосовно тверджень судді Шершака М.І. про те, що в оскаржуваному рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не надано оцінки фактам, які спростовують його позапроцесуальне спілкування, оскільки не проведено експертизи щодо ідентифікації голосів та не надано оцінки тому, що під час «нібито спілкування з суддею» ОСОБА2 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі необхідно зазначити таке.

Вища рада правосуддя встановила, що в матеріалах дисциплінарної справи міститься лист-відповідь заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури О. Клименка, наданий на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. від 17 липня 2024 року, з якого вбачається, що експертиза записів для ідентифікації голосів ОСОБА1 та ОСОБА2 під час зафіксованих розмов не проводилась.

Водночас з копії протоколів за результатами НСРД, на яких відтворено обставини зустрічей судді ОСОБА1 із ОСОБА2, убачається, що суддя ОСОБА1 спілкувався з особою, справи щодо якої перебували в його провадженні, а зміст цих розмов свідчить про відсутність у його діях безсторонності та свідоме намагання отримати від цього користь.

Зокрема, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи від 7 листопада 2019 року (№ 20/3/1463 від 8 листопада 2019 року) зафіксовано, що ОСОБА2 повідомляв судді ОСОБА1 про те, що тільки приїхав та потрапив до лікарні, оскільки лікується після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась у 2015 році.

Крім того, Вища рада правосуддя дослідила відеозаписи, надані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою із зафіксованими розмовами судді ОСОБА1 та ОСОБА2 та встановила, що вказані розмови відтворені у протоколах НСРД, які досліджені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарного провадження.

Доводи судді Шершака М.І. про те, що спілкування з ОСОБА2 не могло бути, оскільки ОСОБА2 перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, на думку Вищої ради правосуддя, не є переконливими, адже особа, перебуваючи в лікувальному закладі, не позбавлена права тимчасово залишати такий заклад у власних потребах.

Отже, за наявності чітких і переконливих доказів позапроцесуального спілкування Вища рада правосуддя вважає помилковим твердження судді Шершака М.І. про те, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала зазначеним обставинам оцінки, оскільки в оскаржуваному рішенні наведено розмову судді з учасником справи, який повідомляє про лікування та його причини.

Визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак істотного дисциплінарного проступку як підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення судді з посади (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24).

Вища рада правосуддя погоджується з Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, що наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів достатньо для висновку про позапроцесуальне спілкування судді Шершака М.І. з учасником справи ОСОБА2.

Установлено, що 11 грудня 2024 року суддя Шершак М.І. брав участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції, під час якого користувався правами, передбаченими статтею 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема заявляв клопотання про відкладення розгляду справи з метою погодити позицію із представниками щодо заявлення відводу члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., висловлював думку щодо розгляду інших клопотань, поданих його представниками.

З матеріалів дисциплінарної справи та запису засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Вища рада правосуддя не встановила, що дисциплінарний орган будь-яким чином обмежував суддю Шершака М.В. в його правах під час дисциплінарного провадження. Натомість, як зазначено в оскаржуваному рішенні та зафіксовано під запис, суддя Шершак М.І. та його представники в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не виявили бажання надавати пояснення по суті дисциплінарної справи.

Щодо доводів судді Шершака М.І. та його адвоката Шершак-Гукової А.М. про те, що дисциплінарне провадження відкрито за скаргою особи, яка не є учасником провадження чи представником будь-якої сторони, а в обґрунтування скарги покладено неперевірені та неправдиві доводи, Вища рада правосуддя зазначає таке.

Частиною першою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

Доводи судді Шершака М.І. та його представника – адвоката Шершак-Гукової А.М., щодо прийнятності скарги були оцінені під час здійснення її попередньої перевірки у порядку, встановленому законом, за результатами якої дисциплінарний орган ухвалив рішення про відкриття дисциплінарної справи, та зводяться до переоцінки доказів і підстав, що покладені в його основу.

Ураховуючи повноваження Вищої ради правосуддя, визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо розгляду скарг на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, необхідно зазначити, що Вища рада правосуддя позбавлена права переглядати рішення про відкриття дисциплінарної справи та надавати оцінку доводам скарги під час перегляду рішення, ухваленого за результатами дисциплінарного провадження.

Закон не містить обмежень як щодо особи скаржника, так і щодо часу звернення зі скаргою до дисциплінарного органу. Тому твердження судді та його представника про неналежного скаржника та неможливості звернення до Вищої ради правосуддя через півтора року після подій, викладених у скарзі є необґрунтованими.

Щодо доводів скарги про незаконну відмову в задоволенні клопотань судді про виклик свідка та витребування матеріалів справ про адміністративні правопорушення, необхідно зазначити, що в матеріалах дисциплінарної справи наявні: клопотання судді Шершака М.І. від 15 листопада 2023 року про виклик свідка та клопотання представника судді Шершака М.І. – адвоката Шершак-Гукової А.М. від 27 листопада 2024 року про витребування належним чином засвідчених копій матеріалів судових справ щодо притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП.

У матеріалах дисциплінарної справи міститься також запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. з проханням надіслати зазначені матеріали на адресу Вищої ради правосуддя. У відповідь на вказаний запит 2 грудня 2024 року Зарічний районний суд міста Суми надіслав запитувані копії матеріалів.

Водночас із службової записки керівнику секретаріату Вищої ради правосуддя вбачається, що надіслані Зарічним районним судом міста Суми копії матеріалів судових справ член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – доповідач Плахтій І.Б. у дисциплінарній справі щодо судді Шершака М.І., відповідно до пункту 13.25 Регламенту Вищої ради правосуддя не визначила такими, що безпосередньо пов’язані зі скаргою та передані на зберігання до управління документального забезпечення Вищої ради правосуддя.

11 грудня 2024 року в засіданні Дисциплінарної палати доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. під час вирішення цього клопотання зазначала, що як доповідач вчинила всі необхідні дії, а після отримання цих матеріалів надала їм оцінку. За результатами обговорення Дисциплінарна палата ухвалила рішення про відмову в задоволенні клопотання про витребування матеріалів справ про адміністративні правопорушення.

Щодо незаконної, на думку судді Шершака М.І., відмови в задоволенні клопотання про виклик свідка встановлено, що 11 грудня 2024 року під час розгляду дисциплінарної справи за клопотанням представників судді Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя змінила раніше визначений порядок розгляду дисциплінарної справи та розглянула клопотання судді Шершака М.І. про виклик свідка. Водночас, не погоджуючись із відмовою в задоволенні вказаного клопотання, суддя та його представники відмовились надавати пояснення по суті дисциплінарної справи.

Стосовно доводів судді про сформований з порушенням порядку склад Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи у зв’язку із включенням до неї члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., зміни порядку розгляду дисциплінарної справи, неознайомлення головуючого Котелевець А.В. з матеріалами дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя зазначає таке.

Статтею 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що до складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – принаймні значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.

У разі необхідності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові Вищої ради правосуддя повноважень ухвалювати такі рішення (частина п’ята статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Вища рада правосуддя рішенням від 7 лютого 2017 року № 198/0/15-17 делегувала такі повноваження Голові Вищої ради правосуддя.

З урахуванням зазначеного вище, відповідно до розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 63/0/2-24 до роботи Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було залучено члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.

Пунктом 5.24 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23, зі змінами), передбачено, що на засіданні Дисциплінарної палати, в разі коли головуючий є доповідачем, а також при розгляді питання про його відвід (самовідвід), у разі ухвалення рішення про задоволення відводу (самовідводу) головує член Дисциплінарної палати, який є найстаршим за віком.

Отже, засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 грудня 2024 року з розгляду дисциплінарної справи стосовно Шершака М.І. було проведено повноважним складом та відповідно до зазначених вище правил і розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 63/0/2-24 Котелевець А.В. головувала в цьому засіданні як найстарший за віком член Дисциплінарної палати, оскільки головуючий у Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. була доповідачем у дисциплінарній справі стосовно судді Шершака М.І.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» матеріали дисциплінарної справи надаються членам Дисциплінарної палати для вивчення.

Ураховуючи те, що член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. була залучена до роботи Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» їй як члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя були надані всі матеріали включені до порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року, зокрема дисциплінарна справа щодо судді Шершака М.І.

Отже, твердження судді Шершака М.І. про неознайомлення члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. з матеріалами дисциплінарної справи щодо нього є лише його припущенням, яке не ґрунтується на фактичних даних.

Щодо доводів судді та його адвоката про відсутність у рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року мотивів обчислення строку притягнення судді Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя зазначає таке.

У рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 про притягнення судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І. до дисциплінарної відповідальності зазначено: «Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частиною другою статті 42 Закону України “Про Вищу раду правосуддя” станом на день ухвалення цього рішення трирічний строк застосування щодо судді Шершака М.І. дисциплінарного стягнення не закінчився».

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (чинною під час вчинення суддею Шершаком М.І. дисциплінарного проступку) передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначила, що закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» норму, варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи відповідно дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.

Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

Вища рада правосуддя встановила, що дисциплінарне провадження стосовно судді Шершака М.І. розпочато з надходженням скарги 28 травня 2021 року.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Матеріали дисциплінарної справи містять інформацію про періоди тимчасової непрацездатності, періоди перебування у відпустці судді Шершака М.І., яку витребувала член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – доповідач Плахтій І.Б. під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І.

Відповідно до листа Зарічного районного суду міста Суми від 14 листопада 2023 року суддя Шершак М.І. з 1 листопада 2019 року до отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді Шершака М.І. – 28 травня 2021 року, перебував 63 дні у відпустках та 71 день був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, Вища рада правосуддя погоджується із Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в тому, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Шершака М.І. не закінчився.

З огляду на встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини Вища рада правосуддя вважає правильним висновок Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність у діях судді Шершака М.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З урахуванням установлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи обставин, наведені суддею Шершаком М.І. та його адвокатом Шершак-Гуковою А.М. доводи, на переконання Вищої ради правосуддя, не свідчать про наявність об’єктивних підстав, які могли б вважатись обґрунтованим виправданням допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно оцінила, що отримані в межах дисциплінарного провадження докази є такими, які чітко та переконливо підтверджують існування підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Доводи судді Шершака М.І. та його адвоката Шершак-Гукової А.М., викладені в скаргах на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24, не спростовують правильності висновків, зроблених дисциплінарним органом під час розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді Шершака М.І. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала характер дисциплінарного проступку, його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади загалом, урахувала особу судді, зокрема відомості, зазначені в його характеристиці, ступінь його вини, відсутність у судді дисциплінарних стягнень.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого та правильного висновку, що дії судді Шершака М.І. містять склад істотного дисциплінарного проступку.

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2024 року № 3596/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака Миколи Івановича.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя