Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Ільницького Олега Володимировича за результатами попередньої перевірки скарги Лисенка Миколи Миколайовича стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка Ігоря Володимировича,
встановила:
3 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя за вх. № Л-270/5/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Лисенка М.М. стосовно постановлення суддею Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнком І.В. ухвали суду від 31 січня 2025 року у справі № 703/544/25.
У дисциплінарній скарзі Лисенко М.М. зазначає, що суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В. за результатами розгляду ОСОБА1 скарги на бездіяльність службовців поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, виніс ухвалу від 31 січня 2025 року, без належного мотивування та будучи у зловмисній змові з працівниками поліції та автозаправної станції, які здійснили крадіжку щодо нього.
У зв’язку з викладеним, скаржник просив притягти суддю Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В. до дисциплінарної відповідальності з позбавленням права бути суддею, оскільки в його діях, на думку Лисенка М.М., вбачаються склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пункту 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 3 лютого 2025 року дисциплінарну скаргу Лисенка М.М. передано доповідачу – дисциплінарному інспектору Ільницькому О.В. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами здійснення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги дисциплінарний інспектор Ільницький О.В. 26 лютого 2025 року склав висновок із пропозицією залишити без розгляду та повернути Лисенку М.М. скаргу стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В., оскільки дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді (пункти 2 та 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарним інспектором та її результати
Під час попередньої перевірки скарги дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Ільницьким О.В. встановлено, що 28 січня 2025 року ОСОБА1 звернувся до відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, інформація зареєстрована в Журналі єдиного обліку під № 2967.
29 січня 2025 року ОСОБА1 звернувся до відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області із заявою про те, що працівниками автозаправної станції в місті Сміла здійснено його обкрадання на суму близько 400 грн.
29 січня 2025 року ОСОБА1 звернувся до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Скарзі було присвоєно єдиний унікальний номер справи 703/544/25 та передано за результатами автоматизованого розподілу на розгляд судді Овсієнку І.В.
Ухвалою від 31 січня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА1 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви від 28 січня 2025 року, зареєстрованої під № 2967, відмовлено з підстав того, що викладені у заяві скаржника обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують вчинення протиправних дій, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення (через малозначність заявленого як викрадене майно) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124835852).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 січня 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА1 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125092070).
З урахуванням встановлених попередньою перевіркою обставини, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Ільницький О.В. дійшов висновку, що суддею першої інстанції, при розгляді скарги ОСОБА1 на бездіяльність слідчого, було правильно застосовано відповідні процесуальні норми в частині відмови у її задоволенні з підстав відсутності повідомлення про кримінальне правопорушення. При цьому, ухвала містить детальне роз’яснення підстав її прийняття, що дозволяє особі встановити відповідні мотиви та зрозуміти помилковість відповідного звернення у порядку КПК України. Скаржник використав можливість апеляційного оскарження ухвали та у встановленому законом процесуальному порядку, було підтверджено її законність та обґрунтованість.
Ураховуючи викладене, на думку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Ільницького О.В., дії та рішення судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В. щодо відомостей про вчинення яких проводилася попередня перевірка на підставі скарги Лисенка М.М. не можуть кваліфікуватися за частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як дисциплінарний проступок.
З огляду на це, запропоновано Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя залишити без розгляду та повернути Лисенку М.М. скаргу стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В.
Позиція Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 березня 2025 року висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Ільницького О.В. від 26 лютого 2025 року передано члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.
Згідно з пунктом 9.12 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24, член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, який не погоджується із пропозицією, викладеною у висновку дисциплінарного інспектора – доповідача, може внести на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 19 березня 2025 року запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В., оскільки доводи дисциплінарної скарги Лисенка М.М. зводяться лише до незгоди із ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 січня 2025 року у справі № 703/544/25 (провадження № 1-кс/703/192/25).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась з пропозицією члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. та вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка І.В. з огляду на те, що доводи скарги Лисенка М.М. полягають у його власній оцінці фактичних обставин справи та відповідних норм чинного процесуального законодавства і зводяться виключно до незгоди з ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 січня 2025 року у справі № 703/544/25 (провадження № 1-кс/703/192/25).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого впливу, тиску або втручання та здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
В Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/416 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, закріплено, що судові рішення не підлягають перегляду, окрім як перегляд в судовому порядку відповідно до закону.
Відповідно до чинного законодавства України Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
У Висновках № 3 (2002), № 11 (2008) та № 27 (2024) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Рішення судді, включаючи тлумачення закону, оцінку фактів або зважування доказів та/або відступ від усталеної судової практики, не повинно призводити до дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злого умислу, умисного невиконання обов’язків або серйозних проступків. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Крім того, згідно зі сталою практикою Вищої ради правосуддя та її дисциплінарних органів, не варто піддавати оцінці судові рішення (рішення № 671/2дп/15-24, № 63/0/15-24).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнка Ігоря Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
