Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скарги суддів Київського апеляційного суду Сливи Юрія Михайловича, Паленика Ігоря Григоровича, представника судді Київського апеляційного суду Глиняного Віктора Петровича – адвоката Подосінова Андрія Олександровича, на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

1 листопада 2024 року (вх. №№ 3689/0/6-24, 3701/0/6-24, П-5117/0/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшли скарги суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю.М., Паленика І.Г., а також представника судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до кожного з них дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2024 року, а також протоколів передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 1 та 4 листопада 2024 року доповідачем щодо вказаних скарг визначено члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І.

Судді Паленик І.Г., Слива Ю.М., а також представник судді Глиняного В.П. – адвокат Подосінов А.О., звернулися до Вищої ради правосуддя зі скаргами на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 з дотриманням вимог та строків, визначених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII).

Судді Паленик І.Г., Слива Ю.М., а також суддя Глиняний В.П., в інтересах якого діє адвокат Подосінов А.О., оскаржують рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а тому Вища рада правосуддя переглядає вказане рішення лише у наведеній частині.

Про час і місце засідань Вищої ради правосуддя з розгляду скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю.М., Паленика І.Г., а також представника судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, призначених на 12 грудня 2024 року та 23 січня, 6 лютого та 4 березня 2025 року, суддів Київського апеляційного суду Сливу Ю.М., Паленика І.Г., Глиняного В.П.; адвокатів Голодняка М.В., Карнаух-Голодняк О.В., Шаповалову О.В., Подосінова А.О., скаржницю Буртник Х.В. повідомлено належним чином у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя, призначеному на 12 грудня 2024 року, розгляд скарг суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М., а також судді Глиняного В.П., в інтересах якого діє адвокат Подосінов А.О., не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму.

23 січня 2025 року Вища рада правосуддя задовольнила клопотання суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., в інтересах якого діє адвокат Подосінов А.О. про відкладення розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на іншу дату у зв’язку з тим, що 23 січня 2025 року на 09:00 ОСОБА1, ОСОБА2 викликано як обвинувачених у підготовче засідання у кримінальному провадженні (справа № 991/10365/24) у Вищий антикорупційний суд.

6 лютого 2025 року Вища рада правосуддя задовольнила клопотання суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М., Глиняного В.П., в інтересах якого діє адвокат Подосінов А.О., про відкладення розгляду скарг на рішення від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на іншу дату у зв’язку з тим, що 6 лютого 2025 року на 10:00 ОСОБА1, ОСОБА2 викликано як обвинувачених у підготовче засідання у кримінальному провадженні (справа № 991/10365/24) у Вищий антикорупційний суд та оголосила перерву у розгляді цих скарг на 4 березня 2025 року.

4 березня 2025 року Вища рада правосуддя задовольнила клопотання судді Сливи Ю.М. та його адвоката Голодняка М.В., продовжила перерву у розгляді скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 до 11 березня 2025 року у зв’язку із затримкою початку розгляду зазначеного питання порядку денного та неможливістю адвоката Карнаух-Голодняк О.В. здійснювати захист інтересів Сливи Ю.М.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 11 березня 2025 року судді Паленик І.Г., Слива Ю.М., Глиняний В.П. не з’явилися, судді Слива Ю.М., Паленик І.Г., адвокат Подосінов А.О., який діє в інтересах судді Глиняного В.П., надіслали клопотання про відкладення розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на іншу дату у зв’язку з тим, що 11 березня 2025 року на 16:30 Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливу Ю.М. викликано як обвинувачених у судове засідання у кримінальному провадженні (справа № 991/10365/24) у Вищий антикорупційний суд.

Вища рада правосуддя визнала причини неявки суддів Сливи Ю.М., Паленика І.Г., адвоката Подосінова А.О., який діє в інтересах судді Глиняного В.П. неповажними, оскільки розгляд скарг у Вищій раді правосуддя було призначено на 10:00 год, а тому залишила їх клопотання без задоволення.

 

Стислі відомості про суддів, які є суб’єктами дисциплінарної відповідальності

Паленик Ігор Григорович Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1994 року № 302/94-ВР обраний на посаду судді військового суду Львівського гарнізону, Указом Президента України від 4 травня 1998 року № 402/98 призначений у межах п’ятирічного строку суддею військового суду Західного регіону України, Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1496-III обраний на посаду судді військового суду Західного регіону України безстроково, Указом Президента України від 11 грудня 2006 року № 1059/2006 переведений на посаду судді військового апеляційного суду Центрального регіону, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2757-VI обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

Глиняний Віктор Петрович рішенням Київської міської ради народних депутатів XIII сесії XXI скликання від 18 лютого 1993 року № 4 обраний народним суддею Харківського районного народного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Київського міського суду безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

Слива Юрій Михайлович Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 100/2002 призначений на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею безстроково, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2638-VI обраний суддею апеляційного суду Київської області, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

 

Стислий зміст дисциплінарних скарг. Підстави відкриття дисциплінарної справи

7, 14 грудня 2023 року (вх. №№ Б-2188/17/7-23, Б-2188/18/7-23, Б-2188/20/7-23, Б-2188/21/7-23) до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Буртник Х.В. про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. при розгляді справи № 757/27289/23-к.

У скаргах Буртник Х.В. вказала, що Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі –САП) 29 листопада 2023 року викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол. США за ухвалення «потрібного» рішення. НАБУ повідомило суддям про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 листопада 2023 року.

Встановлено, що 6 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла судова справа № 757/27289/23-к про арешт майна за апеляційною скаргою адвоката в інтересах Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Константа» (далі – ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), яка була розподілена колегії суддів у складі судді-доповідача Паленика І.Г., суддів Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

За даними слідства, у жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА3 під час спілкування з особою, яка представляє інтереси «осіб, що звернулися до суду з апеляційною скаргою» у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35 тис. дол. США, тобто по 10 тис. дол. США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5 тис. дол. США особисто для нього, ухвалити рішення на користь «осіб, які звернулася до суду з апеляційною скаргою».

13 листопада 2023 року ОСОБА3 повідомив ОСОБА1 про можливість одержання ним та іншими суддями неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. дол. США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги та скасування арешту майна, на що ОСОБА1 погодився.

ОСОБА1 з метою конспірації завуальовано поінформував суддю ОСОБА5 16 листопада 2023 року та суддю ОСОБА2 23 листопада 2023 року про необхідність задоволення за неправомірну вигоду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа», на що судді погодились.

Детективи НАБУ також зафіксували, як 27 листопада 2023 року під час спілкування ОСОБА3 з особою (імовірно, йдеться про представника ПрАТ «Авіакомпанія Константа») він підтвердив, що апеляційна скарга у справі буде задоволена, а 28 листопада 2023 року особа передала ОСОБА3 обумовлену суму неправомірної вигоди.

28 листопада 2023 року ОСОБА3 приніс ОСОБА1 паперовий пакет, який містив коробку з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині у розмірі 25 тис. дол. США.

29 листопада 2023 року ОСОБА1 у своєму службовому кабінеті передав по черзі суддям ОСОБА2 та ОСОБА5 їхні частки неправомірної вигоди у конверті з рекламою «Інтернет» та в пакуванні з-під кави.

29 листопада 2023 року детективи НАБУ провели обшуки у всіх фігурантів розслідування. За місцем проживання ОСОБА1 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 24 тис. 800 дол. США (мічені купюри). Інші частини неправомірної вигоди детективи знайшли під час обшуків у суддів ОСОБА3, ОСОБА5 та ОСОБА2.

У поданнях про надання згоди на утримання суддів під вартою наведено обставини вчинення суддями ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 зазначеного кримінального правопорушення.

Скаржниця звернула увагу, що відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації суддя ОСОБА3 отримав від сторони процесу грошові кошти з метою вплинути на колегію суддів, які розглядали апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к, та гарантував її задоволення, а судді ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 отримали від сторони процесу грошові кошти за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги. Слідчі НАБУ зазначають, що суддя ОСОБА3 фактично діяв від імені колегії у позапроцесуальному спілкуванні зі скаржником. Під час розслідування зафіксовано не лише наявність у суддів ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 коштів, які були предметом неправомірної вигоди та ухвалення рішення на користь скаржника. Слідство встановило, що суддя ОСОБА1 координував дії інших суддів, фактично представляв колегію в позапроцесуальному спілкуванні із суддею ОСОБА3 та скаржником у справі, підміняв купюри для приховування слідів вчинення кримінального правопорушення. Судді ОСОБА2 та ОСОБА1 під час розмови обговорювали та погоджували розмір неправомірної вигоди. Суддя ОСОБА1 обговорював зі ОСОБА5 майбутнє рішення у справі, тобто узгоджував з ним дії колегії у позапроцесуальний спосіб.

Буртник Х.В. наголосила, що факти можливого отримання суддями неправомірної вигоди самі по собі підривають авторитет судової влади та держави не лише перед громадянським суспільством, а й перед міжнародною спільнотою. Повідомлення про отримання суддями Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. викликали значний суспільний інтерес, про зазначене розслідування повідомляли в медіа, справа є резонансною.

Зважаючи на викладене, скаржниця просила притягнути суддів Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливу Ю.М. до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), а саме допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та застосувати до кожного з них стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 червня 2024 року № 1821/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. у зв’язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

 

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В.Р. про арешт майна у кримінальному провадженні № ____ від 7 квітня 2023 року задоволено частково.

Накладено арешт на майно, а саме на: повітряне судно Ан-74ТК-100, 26 червня 1997 року виготовлення, заводський номер 47195014, на якому встановлені: Силова установка-Д-36 серії 2А, Д-36 серії1/2АПЧР, Допоміжна силова установка – ТА-12, серійні номери 7083603201024, 708036461А002, 52012007, з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант АТ «Мотор Січ», власник «EKA GRUPP OÜ»; повітряне судно Ан-74ТК-100, 31 серпня 1990 року виготовлення, заводський номер 365.470.70.655, на якому встановлені два двигуни Д-36 сер.2А № 7083604201044, № 708036412А002 з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант ПрАТ «Авіакомпанія Константа», власник «EKA GRUPP OÜ».

6 вересня 2023 року (вх. № 107756) до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА6 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу суду першої інстанції з вимогою скасувати таку та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

Судова справа № 757/27289/23-к розподілена колегії суддів у складі Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

Апеляційний розгляд призначено на 11 вересня 2023 року.

27 листопада 2023 року відповідно до журналу судового засідання (апеляційне провадження № 11-сс/824/5758/2023) колегія суддів у складі суддів Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. розглянула справу, оголосила резолютивну частину ухвали про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року, постановила нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В.Р. про накладення арешту на вказане майно відмовлено.

Повний текст ухвали постановлено оголосити о 15:10 4 грудня 2023 року.

З матеріалів кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року, дозвіл на використання та розголошення яких надано на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В.,увбачається таке.

У жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА3, посилаючись на суддів цього суду ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5, у провадженні яких перебувала апеляційна скарга ОСОБА6 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси «осіб, які звернулися з апеляційною скаргою», повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди в розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США, тобто по 10 000 (десять тисяч) доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5000 (п’ять тисяч) доларів США особисто для нього ухвалити рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно.

Із початку жовтня до 13 листопада 2023 року суддя ОСОБА3 спілкувався з особою, яка представляє інтереси «осіб, які подали апеляційну скаргу» у справі № 757/27289/23-к, стосовно надходження матеріалів справи до суду та щодо подальшого узгодження вирішення питання із суддею ОСОБА1.

Згодом, 13 листопада 2023 року о 10:41, суддя ОСОБА3 повідомив судді ОСОБА1 про можливість одержання ним та іншими членами колегії суддів неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США за ухвалення судового рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна, на що суддя ОСОБА1 погодився.

16 листопада 2023 року о 08:59 суддя Київського апеляційного суду ОСОБА1 проінформував суддю цього суду ОСОБА5 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду, на що суддя ОСОБА5 погодився.

23 листопада 2023 року із 17:03 до 17:10 суддя Київського апеляційного суду ОСОБА1 завуальовано проінформував суддю цього суду ОСОБА2 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду в загальному розмірі 25 000 доларів США, на що суддя ОСОБА2 погодився.

27 листопада 2023 року з 09:23 до 09:25 перед судовим засіданням з розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к у приміщенні службового кабінету № 1502 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду, яким користується суддя ОСОБА1, суддя ОСОБА3 повторно підтвердив судді ОСОБА1, що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії – ОСОБА2 та ОСОБА5 – рішення про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна.

27 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к, яку подав представник ПрАТ «Авіакомпанія Константа», та скасувала арешт на майно, накладений судом першої інстанції.

28 листопада 2023 року о 08:20 суддя ОСОБА3, перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX 250, державний номерний знак ____, одержав від особи, яка діє в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі № 757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду в розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023 року становило 1 267 606 грн, за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги у вказаній справі.

Цього самого дня о 08:33 суддя ОСОБА3, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1905 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: на вул. Солом’янська, 2А, м. Київ, з 08:37 до 08:39 розділив одержану неправомірну вигоду таким чином: 10 000 доларів США залишив собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25 000 доларів США помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою (віскі).

Після цього суддя ОСОБА3 о 10:59 поклав вказану картонну коробку з неправомірною вигодою в розмірі 25 000 доларів США до паперового пакета темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс до службового кабінету № 1502, яким користується суддя ОСОБА1, де передав йому, а суддя ОСОБА1 одержав неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США для подальшого її розподілу між ним та іншими суддями.

Цього самого дня о 20:16 одержану частину неправомірної вигоди в сумі 25 000 доларів США суддя ОСОБА1 заніс до місця свого проживання за адресою:АДРЕСА1.

Перебуваючи за адресою місця свого проживання, суддя ОСОБА1 розподілив частину неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США таким чином: 8400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди в сумі 16 600 доларів США виокремив для передання суддям ОСОБА2 та ОСОБА5 у рівних частинах, тобто по 8300 доларів США кожному.

При цьому, суддя ОСОБА1 замінив одержані від судді ОСОБА3 грошові кошти, які призначалися для розподілу між іншими суддями, у розмірі 16 600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували в нього за місцем проживання, тобто на інші купюри.

29 листопада 2023 року об 11:35 суддя ОСОБА1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом’янська, 2А, м. Київ, передав, а суддя ОСОБА2 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди у розмірі 8300 доларів США.

Цього самого дня об 11:51 ОСОБА1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, передав, а ОСОБА5 одержав свою частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

30 листопада 2023 року ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Вища рада правосуддя рішенням від 4 грудня 2023 року № 1169/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г. задовольнила, надала згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року до ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 4 000 000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА1 такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року залишено без змін.

У зв’язку із внесенням застави 20 грудня 2023 року ОСОБА1 було звільнено з-під варти та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням зазначених вище обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА1, змінено обов’язок підозрюваного, а саме зобов’язано не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не лише з міста Києва, а й із Київської області.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА1 строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), до 10 червня 2024 року включно.

18 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА1 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2869/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Паленика І.Г. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

30 листопада 2023 року ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1170/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. задоволено, надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року до Глиняного В.П. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного ОСОБА2 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено ОСОБА2 на два місяці строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року.

17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА2 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2870/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

30 листопада 2023 року ОСОБА5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1171/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року стосовно ОСОБА5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 2 500 000 грн та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року продовжено на два місяці, до 1 квітня 2024 року, строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА5.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року на підозрюваного ОСОБА5.

17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА5 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Вища рада правосуддя рішенням від 30 вересня 2024 року № 2868/0/15-24 задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. Тимчасово відсторонила суддю Київського апеляційного суду Сливу Ю.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

20 вересня 2024 року за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, скеровано для розгляду до Вищого антикорупційного суду.

 

Пояснення суддів, які є суб’єктами дисциплінарної відповідальності, під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Х.В.

Суддя Глиняний В.П. у письмових пояснення зазначив, що на час підготовки пояснень щодо скарги Буртник Х.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Під час вручення повідомлення про підозру детектив у кримінальному провадженні відповідно до вимог статті 222 КПК України та з огляду на статтю 387 КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність, попередила його про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу органу досудового розслідування. Більш детальних пояснень щодо обставин, які є предметом дослідження та встановлення у кримінальному провадженні, за яких, як вважає скаржниця, суддя вчинив дисциплінарний проступок, надати не може.

У письмових поясненнях суддя Паленик І.Г. також зазначив, що за загальним правилом суд вирішує питання про допустимість доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (частина перша статті 89 КПК України). Однак у певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до виходу суду до нарадчої кімнати. Згідно із частиною другою статті 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних, слідчих (розшукових) дій, позбавляє її можливості порушити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд – вирішити це питання до виходу до нарадчої кімнати. Особливо важливого значення вирішення цього питання судом на початкових етапах судового розгляду набуває в разі, коли йдеться про таку підставу визнання недопустимими доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (пункт 1 частини другої статті 87 КПК України).

Суть зазначеної дисциплінарної скарги зводиться фактично до того, що Буртник Х.В. визнає викладені в підозрі обставини фактично доведеними і такими, що сумніву не підлягають.

Суддя Паленик І.Г. зауважив, що, ураховуючи, що 1 грудня 2023 року він був попереджений про обов’язок не розголошувати відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, інших пояснень про обставини справи надати не може.

Суддя Слива Ю.М. правом надати письмові пояснення під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Х.В. не скористався.

 

Короткий зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливу Ю.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до кожного з них дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду дисциплінарної справи фактичним обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі не залишають сумніву щодо наявності фактів позапроцесуального спілкування судді ОСОБА3 із громадянкою ОСОБА4 щодо справи № 757/27289/23-к стосовно гарантування задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за винагороду; судді ОСОБА3 із суддею ОСОБА1 (на розгляді, у якого перебувала справа) та узгодження суддею ОСОБА1 вирішення цього питання із суддями ОСОБА2, ОСОБА5 (суддями колегії) щодо ухвалення відповідного рішення; судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА1, які обговорювали розмір неправомірної вигоди; судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА5, під час якого ОСОБА1 розповідав ОСОБА5, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт.

Факти наявності таких позапроцесуальних взаємовідносин підтверджуються матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року, а саме:

1) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу – негласної слідчої (розшукової) дії (далі – НСРД) – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2864т від 3 листопада 2023 року.

У протоколі зафіксовані розмови судді ОСОБА1 із суддями ОСОБА3, ОСОБА5 та ОСОБА2 щодо справи № 757/27289/23-к.

13 листопада 2023 року ОСОБА1 та ОСОБА3 погодили одержання колегією суддів, яка здійснює розгляд справи № 757/27289/23-к, коштів від особи, яка діяла в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), у розмірі 25 000 доларів США.

15 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову судді ОСОБА1 із ОСОБА3 та обговорення ними рішення в судовій справі щодо зняття арешту, накладеного на майно ПрАТ «Авіакомпанія Константа», відкладення розгляду справи на два тижні.

16 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову судді ОСОБА1 в його робочому кабінеті із суддею ОСОБА5, під час якої ОСОБА1 розповідає ОСОБА5, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт.

23 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову судді ОСОБА1 в його робочому кабінеті із суддею ОСОБА2 зокрема суддя ОСОБА1 обговорює із ОСОБА2 справу № 757/27289/23-к, повідомляє, що до нього звертався ОСОБА3 та повідомив суму за скасування арешту – 25 000 доларів США. ОСОБА2, своєю чергою, повідомив, що йому пропонували за вирішення цього питання 15 000 доларів США.

27 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА3, обговорення ними рішення в судовій справі щодо зняття арешту, накладеного на майно ПрАТ «Авіакомпанія Константа». Під час розмови ОСОБА1 отримав від ОСОБА3 підтвердження, що нічого не змінилось стосовно домовленості про скасування арешту двох літаків.

28 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА3, під час якої ОСОБА3 передав ОСОБА1 частину коштів. ОСОБА3 приніс ОСОБА1 паперовий пакет, який містив коробку з-під алкогольного напою (віскі) із коштами всередині у розмірі 25 000 доларів США.

Під час проведення НСРД із 17:31 до 17:32 в робочому кабінеті судді ОСОБА1 № 1502, що розташований в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом’янська, 2А, м. Київ, зафіксовано, як ОСОБА1 підходить до сейфа, дістає звідти паперовий пакет, у якому в коробці з-під віскі знаходиться частина неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США, одержаний від ОСОБА3, перекладає зазначений пакет у шафу, що розміщена біля входу в кабінет. Після цього чути як ОСОБА1 виймає з пакета коробку, відкриває її та, ймовірно, дістає гроші, які знаходяться всередині.

Під час проведення НСРД із 20:14 до 20:16 у робочому кабінеті судді ОСОБА1 № 1502, що розташований в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом’янська, 2А, м. Київ, зафіксовано, як ОСОБА1 підходить до шафи, що розміщена біля входу в кабінет, одягає куртку та бере сумку, у якій перевіряє наявність предмета, схожого на гроші, після цього закриває сумку, вимикає світло та виходить із кабінету.

29 листопада 2023 року зафіксовано зустріч і розмову в робочому кабінеті ОСОБА1 із суддею ОСОБА2, під час якої ОСОБА1 передав ОСОБА2 грошові кошти в конверті з рекламою Інтернету. Також зафіксовано зустріч та розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА5, під час якої ОСОБА1 передав ОСОБА5 грошові кошти в пакованні з-під кави;

2) протоколом за результатами проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2865т від 3 листопада 2023 року.

У протоколі зафіксовано спілкування 27 листопада 2023 року судді ОСОБА3 із громадянкою ОСОБА4, під час якої ОСОБА3 запевняє, що апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Константа» буде задоволено в повному обсязі відповідно до попередньої домовленості – передання коштів у розмірі 35 000 доларів США, з яких 5000 доларів США частка ОСОБА3, інші 30 000 доларів США – колегії суддів. 28 листопада 2023 року ОСОБА4 передає ОСОБА3 обумовлену суму коштів (ОСОБА4 сіла в машину до ОСОБА3, дістала з пакета гроші, загалом 4 пачки, зав’язані канцелярською гумкою, та передала їх ОСОБА3).;

3) передання ОСОБА4 судді ОСОБА3 обумовленої суми – 35 000 доларів США також підтверджується змістом протоколу за результатами проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3 НСРД проводилась на підставі постанови прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Кохно В.О. від 27 листопада 2023 року № 28/3-2957т;

4) протокол за результатами НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2865т від 3 листопада 2023 року.

У зазначеному протоколі зафіксовано, як ОСОБА3 після одержання коштів від особи, яка діє в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі № 757/27289/23-к, прийшов у свій службовий кабінет та переклав частину коштів у подарункове пакування для алкогольного напою, попередньо виклавши частину грошей собі, помістив коробку в подарунковому пакуванні у свою сумку та вийшов із нею з кабінету;

5) зазначені вище події позапроцесуального спілкування суддів Київського апеляційного суду ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 щодо справи № 757/27289/23-к підтверджуються також протоколом огляду від 22 лютого 2024 року, відповідно до якого проведено огляд матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовано результати проведення НСРД (нетаємно / розсекречено) стосовно суддів ОСОБА3, ОСОБА1.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважила, що документами, які підтверджують законність проведення вказаних вище НСРД, є відповідні ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД, з якими ознайомлені безпосередньо судді Київського апеляційного суду ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5, як і з розсекреченими ухвалами слідчих суддів, на підставі яких проведені такі дії. Підстави стверджувати, що вказані докази, які використано в дисциплінарному провадженні, отримані в незаконний спосіб, відсутні.

Крім того, у межах процедури дисциплінарного провадження дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18) дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД під час дисциплінарного провадження, пославшись, у тому числі, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).

Згідно із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), а також правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі, тому зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, поза процесуальна поведінка суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. дає підстави для висновку, що вони не дотрималися норм, визначених Законом № 1402-VІІІ, Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів; незалежності; невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Така поведінка суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М., на думку дисциплінарного органу, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості і, з точки зору розсудливого спостерігача, викликає сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки створює уявлення про можливість впливу третіх осіб чи суддів на розгляд справи.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, події, які були предметом розгляду дисциплінарної справи, набули значного суспільного резонансу та розголосу, викликали у громадськості негативну оцінку дій суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

Наведені обставини, безумовно, негативно вплинули на авторитет не лише суддів суду, у якому вони працюють, а й судової системи загалом.

Узагальнюючи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що поведінка суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, тобто про наявність у поведінці суддів складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Беручи до уваги характер допущеного суддями Палеником І.Г., Глиняним В.П., Сливою Ю.М. дисциплінарного проступку, який є істотним, його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому, а також особи суддів, зокрема їхні позитивні характеристики, відсутність у них дисциплінарних стягнень та ступінь їхньої вини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що застосування до суддів дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посад є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VІІІ.

 

Узагальнені доводи скарг суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Не погоджуючись із рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, судді Паленик І.Г. і Слива Ю.М. кожен окремо подали скарги, які за змістом є подібними, а тому їх доводи цих скарг викладено узагальнено.

Суддя Паленик І.Г. у скарзі просив Вищу раду правосуддя:

звернутися до Верховного Суду як суб’єкта права на конституційне подання стосовно необхідності звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки на предмет відповідності Конституції України:

– рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення його – судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г. – до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади;

– рішення Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2869/0/15-24 про тимчасове відсторонення його – Паленика І.Г. – від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження;

– ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року про застосування до нього – ОСОБА1 – запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 4 000 000 грн;

– ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року про продовження дії покладених на нього – ОСОБА1 – обов’язків;

– скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення його – судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г. – до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, а дисциплінарне провадження – закрити.

Суддя Слива Ю.М. у скарзі просив Вищу раду правосуддя скасувати повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення його – судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М. – до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

На обґрунтування скарг судді Паленик І.Г. та Слива Ю.М. зазначили, що дисциплінарну процедуру стосовно кожного з них Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не було проведено згідно із законом. Зокрема, порушено, встановлений пунктом 13.31 Регламенту Вищої ради правосуддя, порядок розгляду справи у засіданні Дисциплінарної палати, а саме замість розпочати з доповіді доповідача, який мав оголосити свій висновок, а після того заслухати пояснення судді, скаржника, їхніх представників, показання свідків тощо, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя одразу після вирішення питання щодо відводів винесла на обговорення питання прохальної частини пояснень їхніх представників про зупинення провадження у дисциплінарній справі до вирішення Вищим антикорупційним судом справи № 991/10365/24 та набрання вироком у ній законної сили.

Зазначені процедурні порушення, на переконання суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М., призвели до того, що вирішення питання про зупинення провадження у дисциплінарній справі не відбулося. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя фактично, з одного боку, самоусунулася від вирішення цього питання, зазначивши на початку засідання, що відмова в задоволенні питання зупинення провадження у справі обумовлена його передчасністю, а з іншого боку, позбавила суддів та їхніх представників як права на заявлення такого клопотання, так і обґрунтованих очікувань його вирішення.

Крім наведеного, виступ представників суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М. відбувся перед поясненнями скаржниці Буртник Х.В., що мало наслідком порушення як порядку встановлення всіх обставин у справі, так і реалізації суддями права на захист у спосіб та у порядку, встановлених законом.

Головуючий на засіданні Другої Дисциплінарної падати Вищої ради правосуддя безпідставно знімав з розгляду питання, які їхні представники ставили скаржниці Буртник Х.В., що, своєю чергою, «створило зовнішній вигляд непрозорості дисциплінарного процесу» та, на думку суддів, перешкодило повному встановленню обставин у справі.

Судді Паленик І.Г. та Слива Ю.М. зазначили, що відповідно до стандарту доказування, визначеного частиною шістнадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII, підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Усупереч вказаним вимогам, у розділі «Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила конкретної події (як підстави), яка свідчить про допущення суддями Палеником І.Г. та Сливою Ю.М., кожним окремо, дисциплінарного проступку.

Оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не містить конкретизації поняття «позапроцесуальне спілкування», незрозумілим з мотивувальної частини рішення залишається і факт, хто з ким спілкувався і який конкретно випадок (епізод) такого спілкування є дисциплінарним порушенням. В оскаржуваному рішенні не зазначено про встановлення фактів спілкування ні судді Паленика І.Г., ні судді Сливи Ю.М. зі сторонами у справі № 757/27289/23-к. Тому твердження про допущення суддями Палеником І.Г. та Сливою Ю.М. позапроцесуального спілкування з третіми особами у справі № 757/27289/23-к є необґрунтованими.

Виклад у рішенні загального масиву інформації із кримінального провадження, який підсумовано висновками Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про вчинення чотирма суддями Київського апеляційного суду дисциплінарного проступку, створює враження про притягнення їх до колективної відповідальності.

В оскаржуваному рішенні не знайшла відображення правова позиція суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М. та їхніх представників щодо обставин дисциплінарного провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проігнорувала клопотання, яке заявили представники суддів, про витребування першоджерел НСРД, оскільки за своєю суттю протоколи НСРД є похідними документами від звуко-, відеозапису, а не первинним джерелом доказової інформації. Зазначене, своєю чергою, підтверджує, що факти допущення суддями дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статі 106 Закону № 1402-VІІІ, не були встановлені та підтверджені безпосередніми доказами.

Покликання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на висновки, яких Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18, є некоректними, зважаючи на неподібність правовідносин. У пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 зазначено: «Під час перевірки прокурор ОСОБА_3 підтвердив, що в цілому текст розмов відповідає розмовам, що велись під час зустрічі зі ОСОБА_5». Тобто у справі № 9901/789/18 суб’єкт дисциплінарної відповідальності (прокурор) не заперечував щодо автентичності його розмов, що були викладені у відповідних протоколах НСРД.

На переконання суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М., Велика Палата Верховного Суду не формулювала правового висновку, згідно з яким можливо використовувати як докази протоколи НСРД у разі заперечення особи, що притягається до дисциплінарної відповідальності, щодо автентичності таких розмов.

Суддя Паленик І.Г. у скарзі зауважив, що відповідно до статті 129¹ Конституції України, статті 13 Закону № 1402-VІІІ судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання. У пункті 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 також зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. На переконання судді Паленика І.Г., оскільки оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ухвалене квазісудом, у розумінні статті 6 Конвенції, не іменем України, то воно є неконституційним і незаконним та підлягає обов’язковому скасуванню.

Зважаючи на наведене, суддя Паленик І.Г. вважає, що Вища рада правосуддя як квазісуд повинна оцінити на предмет відповідності Конституції України як зазначене вище рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, так і рішення Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2869/0/15-24 про тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 4 000 000 грн; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року про продовження дії покладених на нього обов’язків, що ухвалені всупереч вимогам статті 129¹ Конституції України не іменем України.

Суддя Паленик І.Г. також звернув увагу, що під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя головуючий та члени Дисциплінарної палати допустили невиправданий поспіх з метою завершення розгляду дисциплінарної справи за одне засідання, що створило у стороннього спостерігача враження упередженого ставлення Дисциплінарної палати до судді.

 

Узагальнені доводи скарги представника судді Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Представник судді Глиняного В.П. – адвокат Подосінов А.О., подав скаргу, у якій просив скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення судді Глиняного В.П. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді, а дисциплінарне провадження в цій частині зупинити до набрання вироком законної сили чи закриття кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року.

На обґрунтування скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя адвокат Подосінов А.О. зазначив, що дисциплінарний орган допустив порушення презумпції невинуватості судді Глиняного В.П., висновки Дисциплінарної палати не ґрунтуються на чітких та переконливих доказах, а притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за фактами, які є предметом кримінального обвинувачення, до розгляду обвинувачення судом, не відповідає легітимній меті.

Адвокат Подосінов А.О. зауважив, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла передчасного висновку про те, що відомості у протоколі НСРД отримані в законний спосіб, та вказаний доказ є чітким і переконливим, зокрема для процедури дисциплінарного провадження.

Так, підставу для притягнення судді Глиняного В.П. до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила із протоколу НСРД від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА1 за дозволом слідчого судді Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 3 листопада 2023 року № 2864т.

Відомості про результати проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА1, які відображено у протоколі, містяться на матеріальному носії інформації – картці MicroSD № 1177т від 30 листопада 2023 року, яка є додатком до відповідного протоколу. Однак зазначений носій інформації дисциплінарному органу не надавався та не досліджувався під час розгляду дисциплінарної справи.

Своєю чергою, суддя Глиняний В.П. та його представник під час розгляду дисциплінарної справи заперечували достовірність відображення у протоколі НСРД від 30 листопада 2023 року щодо ОСОБА1 відомостей про зміст розмови ОСОБА2 та ОСОБА1, зокрема щодо обговорення розміру неправомірної вигоди.

Зазначене, на переконання адвоката Подосінова А.О., дає підстави для висновку, що достовірність (чіткість та переконливість) відомостей, відображених у протоколі НСРД, можливо перевірити виключно шляхом дослідження інформації, яка міститься на матеріальному носії інформації – картці MicroSD № 1177т від 30 листопада 2023 року, у порядку, визначеному КПК України, тобто судом, який розглядає обвинувачення ОСОБА2 по суті, із заслуховуванням доводів сторін обвинувачення та захисту, дослідження доказів сторін на обґрунтування / заперечення достовірності відомостей та допустимості доказів обвинувачення. З метою оцінки доказів суд, який розглядає справу по суті обвинувачення та встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість та достовірність доказів, у тому числі й обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування. Такий підхід щодо можливості оцінки ухвал слідчого судді узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у пунктах 34–41 постанови від 5 лютого 2019 року у справі № 754/12820/15-к (провадження № 51-3099км18).

Надаючи оцінку висновкам дисциплінарного органу про те, що дисциплінарні провадження відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру, адвокат Подосінов А.О. наголосив, що в контексті § 92 рішення ЄСПЛ від 9 січня 2013 року у справі «Волков проти України» за заявою № 21722/11 два аспекти статті 6 Конвенції, цивільний і кримінальний, не обов’язково є взаємовиключними.

На переконання адвоката Подосінова А.О., факти та застосований до судді Глиняного В.П. вид дисциплінарного стягнення, дають підстави для висновку, що дисциплінарна справа, наслідком розгляду якої є звільнення Глиняного В.П. з посади судді стосується встановлення обґрунтованості кримінального обвинувачення у розумінні статті 6 Конвенції. На підтвердження такого висновку свідчить і той факт, що застосоване до судді Глиняного В.П. дисциплінарне стягнення за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ у виді подання про звільнення судді з посади співпадає із санкцією частини четвертої статті 368 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Ураховуючи, що на час розгляду дисциплінарної справи та ухвалення дисциплінарним органом оскаржуваного рішення у такій справі розглядається кримінальне обвинувачення ОСОБА2 за одними і тими самими фактами та обставинами, які нерозривні в часі та просторі, пов’язані між собою, адвокат Подосінов А.О. вважає, що ухвалення дисциплінарним органом рішення до набрання обвинувальним вироком законної сили порушує презумпцію невинуватості.

Натомість, розглядаючи дисциплінарну справу стосовно судді Глиняного В.П., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя фактично дослідила об’єктивну сторону кримінального правопорушення, дала оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам, зокрема негласним слідчим розшуковим діям. Саме зазначені матеріали органу досудового розслідування дали дисциплінарному органу підстави для висновку, що суддя Глиняний В.П. вчинив істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді.

Щодо легітимної мети дисциплінарного стягнення, накладеного на суддю Глиняного В.П., адвокат Подосінов А.О. зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2870/0/15-24 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності» забезпечено досягнення легітимної мети запобігти перешкоджанню розгляду висунутого ОСОБА2 обвинувачення та запобігти сумнівам щодо незалежності та чесності судді під час здійснення правосуддя і авторитету судової влади та довіри суспільства до неї. У разі визнання ОСОБА2 винним в обвинуваченні його має бути звільнено з посади судді відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 126 Конституції України.

Посилаючись на наведене, на переконання адвоката Подосінова А.О., відсутня легітимна мета притягнення Глиняного В.П. до дисциплінарної відповідальності до ухвалення судового рішення за обвинуваченням у кримінальному правопорушенні.

 

Позиція Вищої ради правосуддя

Перевіривши доводи скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю.М., Паленика І.Г., а також представника судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О., зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та ознайомившись із частиною матеріалів кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року на підставі дозволу, отриманого у встановленому статтею 222 КПК України порядку від прокурора у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Глава 4 розділу ІІ Закону № 1798-VIII визначає порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Зокрема, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

Згідно з пунктом 23⁷ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII, установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Положення Регламенту Вищої ради правосуддя покликані, зокрема, деталізувати визначений Законом № 1798-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Зокрема, глава 13 «Дисциплінарне провадження щодо судді» розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя визначає, у тому числі, порядок розгляду дисциплінарної справи (пункти 13.28–13.39).

Згідно з пунктом 13.31 Регламенту Вищої ради правосуддя, на недотримання якого Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи вказали судді Слива Ю.М. та Паленик І.Г. у скаргах на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24, розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, який оголошує свій висновок, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їхніх представників, показання свідків та пояснення інших осіб, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні. Час надання пояснень кожним учасником справи становить не більше 20 хвилин. Головуючий на засіданні роз’яснює свідку його права та обов’язки, встановлені Законом № 1798-VIII, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань із не передбачених законом підстав.

У доводах скарг судді Слива Ю.М. та Паленик І.Г. зауважили, що замість розпочати розгляд дисциплінарної справи з доповіді доповідача, який мав оголосити свій висновок, а потім заслухати пояснення судді, скаржника, їхніх представників, показання свідків тощо, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя одразу після вирішення питання відводів, винесла на обговорення питання, викладене в прохальної частині пояснень їхніх представників, а саме про зупинення провадження у дисциплінарній справі до вирішення Вищим антикорупційним судом справи № 991/10365/24 та набрання вироком у ній законної сили, за наслідками обговорення якого зазначила про передчасність вирішення питання зупинення дисциплінарного провадження, тобто у такий спосіб самоусунулася від його вирішення, позбавивши суддів та їхніх представників права на заявлення відповідного клопотання на стадії розгляду дисциплінарної справи, та обґрунтованих очікувань щодо результатів його вирішення.

Однак, як убачається з відеозапису трансляції засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року, судді Слива Ю.М. та Паленик І.Г. сплутали вирішення дисциплінарним органом питання зупинення дисциплінарного провадження з вирішенням клопотання адвоката Голодняка М.В. про витребування аудіо-, відеозаписів матеріалів НСРД, які досліджував орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року.

Клопотання адвоката Голодняка М.В. про витребування аудіо-, відеозаписів матеріалів НСРД, які досліджувалися органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року, дійсно було заявлене та вирішувалося Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до оголошення доповідачем доповіді у дисциплінарній справі (1:23:40 відеозапису). Протокольною ухвалою Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у задоволенні такого клопотання, зазначивши про його передчасність.

Натомість питання зупинення дисциплінарного провадження, згідно із тим самим відеозаписом трансляції засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року, були порушені суддями та їхніми представниками під час надання ними пояснень, тобто після стадії оголошення доповідачем доповіді у дисциплінарній справі.

Твердження суддів Сливи Ю.М. та Паленика І.Г. про порушення у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановленої пунктом 13.31 Регламенту Вищої ради правосуддя черговості надання пояснень учасниками дисциплінарної справи – «суддя → скаржник → їхні представники» є безпідставними. Зазначені вище норми Закону № 1798-VIII та Регламенту Вищої ради правосуддя не визначають в буквальному розумінні саме таку послідовність надання учасниками дисциплінарної справи пояснень у засіданні Дисциплінарної палати, а передбачають лише те, що кожному з учасників дисциплінарної справи, як-от суддя, скаржник та їхні представники (у разі наявності), має бути надана можливість надати усні пояснення на засіданні Дисциплінарної палати.

Факт того, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя заслухала пояснення представників суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М. раніше, ніж пояснення надала скаржниця Буртник Х.В., сам по собі не може свідчити про порушення реалізації прав суддів на захист під час дисциплінарного провадження.

У зазначеному контексті Вища рада правосуддя не може оминути увагою питання відмінності між правовим статусом позивача, заявника в судовому провадженні та статусом скаржника у дисциплінарному провадженні.

Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти й обставини неналежної поведінки судді.

При цьому ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки дисциплінарна справа може бути порушена й за власною ініціативою дисциплінарного органу.

Підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не власне дисциплінарна скарга з викладеними у ній мотивами, а факт допущення таким суддею порушення закону чи морально-етичних вимог, яке містить склад дисциплінарного проступку. Тому у разі встановлення таких обставин дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя у процесі розгляду дисциплінарної справи сама по собі скарга та наведені в ній мотиви вже не мають правового значення для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Подібні за змістом правові висновки виклала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18, від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19, від 13 лютого 2020 року у справі № 11-1007сап19, від 12 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/12/24 (провадження № 11-138сап24).

Отже, принцип змагальності, характерний для судового провадження у його «класичному розумінні», не є застосовним до дисциплінарного провадження щодо судді, оскільки з моменту відкриття дисциплінарної справи суб’єктами дисциплінарного провадження у Вищій раді правосуддя фактично стають, з одного боку, орган Вищої ради правосуддя (на час розгляду відповідної дисциплінарної справи – Дисциплінарна палата, утворена із числа членів Вищої ради правосуддя), а з іншого – суддя.

З огляду на викладене, Вища рада правосуддя вважає неспроможними посилання суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М. на те, що обмеження головуючим на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представників суддів щодо питань, які вони мали намір поставити скаржниці (йдеться про питання «зняті» головуючим на засіданні Дисциплінарної палати), могло вплинути на повноту з’ясування обставин у дисциплінарній справі.

Висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. від 9 жовтня 2024 року про наявність підстав для притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності, з яким Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася в оскаржуваному рішенні від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24, ґрунтується на системному аналізі відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року, зокрема протоколу за результатами проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3; протоколу за результатами проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1; протоколу за результатами проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3; протоколу за результатами проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА3; протоколу за результатами проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА3, у яких зафіксовано факти позапроцесуального спілкування: судді ОСОБА3 із громадянкою ОСОБА4 щодо справи № 757/27289/23-к стосовно задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за винагороду; судді ОСОБА3 із суддею ОСОБА1 (на розгляді, у якого як доповідача перебувала справа) та узгодження суддею ОСОБА1 таких питань із суддями ОСОБА2, ОСОБА5 (судді колегії) щодо ухвалення відповідного рішення; судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА1, які обговорювали розмір неправомірної вигоди; судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА5, під час якої ОСОБА1 повідомив ОСОБА5 про те, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт.

Використання та розголошення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М., є правомірним, оскільки листами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохна В.О. від 9 лютого та 30 квітня 2024 року, листом старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Н.Дуди від 19 липня 2024 року наданий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.

Зазначене кореспондує як правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18), так і висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24).

У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду наголосила, що Вища рада правосуддя може отримувати відомості, необхідні їй для здійснення своїх повноважень, з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Отже, використання Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними органами протоколів негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М., не виключається.

Хоч оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності й ухвалене з урахуванням відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року, однак базується на самостійних правових підставах.

Зважаючи на те, що Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, у межах перевірки наявності у діях суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. складу дисциплінарного проступку, належало перевірити саме ті документи, які містять інформацію щодо предмета доказування у дисциплінарному провадженні, а не в цілому дослідити усі докази у кримінальному провадженні на предмет їх належності, допустимості та достовірності, що перебуває поза межами компетенції дисциплінарного органу, твердження суддів Паленика І.Г. та Сливи Ю.М. про необґрунтовану відмову у задоволенні клопотань їхніх представників про витребування першоджерел матеріалів НСРД є безпідставними.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення.

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та з’ясовані обставини мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішення в межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Отже, встановлення дисциплінарним органом у діях суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки такого рішення обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо цих суддів.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зазначила, що розгляд судом обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, не перешкоджає можливості паралельного вирішення дисциплінарним органом питання про притягнення цих самих осіб до іншого виду відповідальності – дисциплінарної.

Наведена позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24), відповідно до якого не є умовою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обов’язкова наявність судового рішення, яким би суддю було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачає відповідні діяння. Тому рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не можна визнати передчасним у контексті триваючого розгляду Вищим антикорупційним судом кримінального провадження щодо судді.

Установивши, що під час перебування у провадженні колегії суддів Київського апеляційного суду у складі Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. апеляційної скарги ОСОБА6 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к про арешт майна, судді ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА5 неодноразового обговорювали між собою поза межами судового засідання, а також із суддею Київського апеляційного суду ОСОБА3, який не був членом колегії, обставини про можливість задоволення апеляційної скарги за ймовірне надання їм неправомірної вигоди, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що такі дії суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М., кожного окремо, утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Підтвердженням того, що характер спілкування між суддями Палеником І.Г. та Дзюбіним В.В., а також згодом між Палеником І.Г. та Сливою Ю.М., Палеником І.Г. та Глиняним В.П. виходив за межі ділового спілкування між колегами по роботі, а також за межі процесуального обговорення питань пов’язаних з розглядом справи № 757/27289/23-к, тобто не стосувався обговорення правової позиції у справі, що перебувала на розгляді, аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини, чи практики розгляду судами справ у подібних правовідносинах, зокрема є зміст цих розмов.

Зокрема, під час проведення на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. від 3 листопада 2023 року № 2864т НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА1 зафіксовано розмову, що відбулася 13 листопада 2023 року із 10:41:20 до 10:44:30 у кабінеті ОСОБА1 між ОСОБА1 та ОСОБА3, з контексту якої можна зрозуміти, що обговорювався розмір неправомірної вигоди від особи, яка діє в інтересах апелянтів у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), у розмірі 25 000 доларів США:

«<...>

ОСОБА3 – Осьо в четвер буде. Це «Константа», наша фірма, взяла в лізинг, два лізинга, у естонців 2 літаки, б/у-шні. Заказала на них, заказали у себе, щоб зробити і щоб у нас вони використовувались. Те такую [нецензурна лексика], що вони російські, що це доходи будуть росіянам поступать. Вот то взяли, наклали арешт. А ті ж не будуть знать, що робити. Договір лізингу є, запчастини куплені.

ОСОБА1 – А літаки, надо ж фірму, хто там власник, яка?

ОСОБА3 – Естонська, естонська фірма. Я не пам’ятаю хто власник, але воно в справі все есть.

ОСОБА1 – Хорошо. На 16 число.

ОСОБА3 – Да, Ну, по-моєму, на після обід, наскільки я пам’ятаю.

ОСОБА1 – Тобто арешт майна всіх.

ОСОБА3 – Да.

ОСОБА1 – Годину не пам’ятаєш?

ОСОБА3 – По-моєму, 14 с чем-то.

ОСОБА1 – Та [нецензурна лексика] Як фірма хоть називається?

ОСОБА3 – «Константа». Ну, це 100%, це без всяких бе-ме. Це вони, вони естонцям належать. А вони договір лізинг.

<...>

ОСОБА1 – Та це таке ж саме. Ви (н/д). Давай я сьогодні подивлюсь.

ОСОБА3 (говорить пошепки) – двадцять п’ять.

ОСОБА1 – Хорошо. Я сьогодні подивлюсь ввечері. А завтра зранку. <...>».

Також 15 листопада 2023 року у період часу із 11:09 до 11:14 у кабінеті ОСОБА1 між ОСОБА1 та ОСОБА3 відбулася розмова під час якої вони обговорювали справу № 757/27289/23-к, а також вирішували питання про відкладення її розгляду на два тижні:

«ОСОБА1 – Да, заходи. Дивись, там апеляція (нерозбірливо), яка представляє фірму, в якої в користуванні тільки один літак, а другий передали російському, (нерозбірливо) представляє інтереси оцієї литовської фірми.

ОСОБА3 – Естонської.

ОСОБА1 – Ну, естонської. (нерозбірливо) тобто в нього є тільки довідка, в оренду забрав.

ОСОБА3 – Довіреність, чи що?

ОСОБА1 – Апеляційна скарга, хай подає від власника естонської фірми. Апеляції від естонської фірми.

ОСОБА3 – [нецензурна лексика], так ето ж треба опять відкладати буде.

ОСОБА1 – Сьогодні хай подасть. А ми відкладено, якщо треба.

ОСОБА3 – (нерозбірливо) від тої сторони, треба ж підпис якийсь чи електронка?

ОСОБА1 – Ну да, електронку. Давай відкладемо на 2 тижні. Бо так інакше, як я буду робити, чого другий, другий літак, яке відношення до другого мають <...>».

Надалі 16 листопада 2023 року у період часу із 08:59 до 09:06 відбулася розмова між ОСОБА1 та ОСОБА5, під час якої ОСОБА1 повідомив ОСОБА5, що до нього «підходили» щодо справи ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт:

«ОСОБА1 – Сьогодні по одній справі тоже підходили до мене скасувати арешт, 2 літака. Подивився, підстави є. Єдине, що літаки належать компанії, що наклали арешт, колись вони були в Росії.

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА1 – Але ми їх ще викупили в 19 році.

ОСОБА5 – В 19-мую

ОСОБА1 – Естонія чи там, ну якісь там (нерозбірливо). Вот. І передали один літак в якусь [нецензурна лексика], суборенду, [нецензурна лексика].

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА1 – Один літак «Антонова».

ОСОБА5 – Наш/

ОСОБА1 – Ні, в оренду, де ми там судимо цих, що (н/д). [Нецензурна лексика] завод «Мотор Січ».

ОСОБА5 – Да.

ОСОБА1 – А другий, товариство, яке має ліцензію, який видав, який надав це. І вот це товариство звертається – скасуйте арешт . Просто на два літака. То я вчора пояснив, що ми не можемо на два, бо нема відношення.

ОСОБА5 – (нерозбірливо).

ОСОБА1 – Або вони хай апеляцію ідуть роблять від тої, власника, естонської фірми.

ОСОБА5 – Да. Логічно.

ОСОБА1 – Ну, я не знаю. Або, я кажу, давайте тоді один сьогодні скасуємо.

ОСОБА5 – А інший?

ОСОБА1 – А інший залишимо без змін, бо я кажу, що боюсь яке відношення має до цього літака.

ОСОБА5 – Вони (нерозбірливо). Все вірно.

ОСОБА1 – Ну або в порядку 174-ої, але».

23 листопада 2023 року у період часу із 17:03 до 17:10 відбулася розмова між ОСОБА1 та ОСОБА2, під час якої ОСОБА1 обговорив з ОСОБА2 справу № 757/27289/23-к, повідомивши, що до нього звертався ОСОБА3 та назвав суму за скасування арешту у розмірі «25», у відповідь на що ОСОБА2 повідомив, що йому пропонували за це «15»:

«<...>

ОСОБА1 – По цій справі до мене підходив ОСОБА3 (нерозбірливо).

ОСОБА2 – (нерозбірливо).

ОСОБА1 – Це арешт двох літаків.

ОСОБА2 – Угу.

ОСОБА1 – Але це (нерозбірливо) в 19-му році фірма. Приходив ОСОБА3 (нерозбірливо).

<...>

ОСОБА1 – Да. І є документи про то, ще в 19 році вони викупили в Росії.

Тобто, там по великому рахунку можна скасовувати, але я не знаю, як, що ОСОБА3 скаже.

ОСОБА2 – (говорить пошепки показує на аркуш паперу) Цей цей 15.

ОСОБА1 –До цього підходили за 25.

ОСОБА2 – О! (нерозбірливо).

ОСОБА1 – Конечно.

ОСОБА2 – Сказав, щоб зайшли в п’ятницю. Надо вводні, вводних [нецензурна лексика] треба дивитись.

ОСОБА1 – ОСОБА3 сказав 25.

ОСОБА2 – Все, питань нема. То есть. Ну, да.

ОСОБА1 – Ну, хай, хай йому там ще інтереси.

ОСОБА2 – Так (нерозбірливо ймовірно «чудесно, чудесно») (н/д).

ОСОБА1 – Це адвокати шукають, де дешевше.

ОСОБА2 – Да, да. [Нецензурна лексика] (нерозбірливо). Я ж не сперечаюсь.

<...>»

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобовʼязаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має відповідати правилам Кодексу суддівської етики, затвердженого XI зʼїздом суддів України 22 лютого 2013 року, (чинного, на день ухвалення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи) (далі – Кодекс), якими визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу).

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невідʼємною складовою справедливого суду (стаття 5 Кодексу).

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими висновки Другої Дисциплінарної Палати Вищої ради правосуддя про те, що дії суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М., що полягали у позапроцесуальному обговоренні обставин позитивного вирішення апеляційної скарги ОСОБА6 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к про арешт на майно, що перебувала у провадженні зазначеної колегії суддів, в обмін на неправомірну вигоду, порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки суддів, викликають обґрунтовані сумніви у здатності суддів безсторонньо виконувати свої функції, створюють уявлення про можливість вплинути на ухвалення судового рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя та порочить звання судді, а отже, свідчать про наявність підстав для притягнення суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала поведінку суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. як істотний дисциплінарний проступок, доводи скарг суддів Сливи Ю.М., Паленика І.Г., представника судді Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О. не спростовують правильності встановлених Дисциплінарною палатою обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не допустила істотних порушень процедури розгляду дисциплінарної справи, що можуть мати наслідком скасування ухваленого нею рішення, та ухвалила рішення про притягнення суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності у межах визначеного законом строку для застосування дисциплінарного стягнення.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та частиною п’ятою статті 50 Закону № 1798-VIII передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Обираючи вид стягнення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала, що:

– суддя Паленик І.Г. згідно із характеристикою, наданою Київським апеляційним судом, «за час роботи в суді зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і дисциплінований суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Паленик І.Г. до дисциплінарної відповідальності не притягувався. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Паленик І.Г. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Зокрема, із березня 2022 року суддя Паленик І.Г. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України понад мільйон гривень, а саме 1 201 362,54 гривні»;

– суддя Глиняний В.П. згідно із характеристикою, наданою Київським апеляційним судом, «за час роботи в суді зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і дисциплінований суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Глиняний В.П. до дисциплінарної відповідальності не притягувався. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Глиняний В.П. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Зокрема, Із березня 2022 року суддя Глиняний В.П. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України понад мільйон гривень, а саме 1 224 191,95 гривні»;

– суддя Слива Ю.М. згідно із характеристикою, наданою Київським апеляційним судом, «за час роботи в суді зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і дисциплінований суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. Велику увагу приділяє підвищенню рівня професійних знань і ділової кваліфікації, з метою підтримання рівня кваліфікації систематично бере участь у заходах, що проводяться Національною школою суддів України. У 2020 році Слива Ю.М. здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Слива Ю.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Слива Ю.М. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Зокрема, із березня 2022 року суддя Слива Ю.М. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України 996 311,42 гривні».

Однак, зважаючи на умисний і грубий характер допущених суддями Палеником І.Г., Глиняним В.П., Сливою Ю.М. порушень, що підривають авторитет правосуддя та свідчать про нехтування нормами суддівської етики та стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, дисциплінарний орган з урахуванням принципу пропорційності вирішив застосувати до кожного з них такий вид стягнення, як подання про звільнення судді з посади.

Щодо легітимної мети притягнення суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності до ухвалення судового рішення за обвинуваченням у кримінальному правопорушенні, то така мета є законною і необхідною у будь-якому демократичному суспільстві, оскільки жоден проступок у професійній діяльності судді не може залишатися без належної оцінки компетентного органу, яким у контексті спірних правовідносин є дисциплінарний орган. Наведене повністю узгоджується із принципом невідворотності юридичної відповідальності.

Вища рада правосуддя наголошує, що під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Київського апеляційного суду Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. та застосування до кожного з них дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади предметом перевірки Вищої ради правосуддя у межах наданих їй законом повноважень є саме законність та обґрунтованість цього рішення у відповідній частині.

Твердження суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М. про необхідність оцінки Конституційним Судом України на предмет неконституційності оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також інших рішень Вищої ради правосуддя, зокрема за результатами розгляду клопотань заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, з огляду на те, що всупереч вимогам статті 129¹ Конституції України їх ухвалено не іменем України, є безпідставними, оскільки за змістом частини першою статті 129¹ Конституції України саме суд, а не всі органи судової системи, наділені повноваженнями ухвалювати рішення іменем України.

 

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарг

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

За результатами розгляду скарг суддів Сливи Ю.М., Паленика І.Г., представника судді Глиняного В.П. – адвоката Подосінова А.О., Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила наявність у діях суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г., Сливи Ю.М. складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Наведені у скарзі доводи не спростовують обставин, установлених Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича, Глиняного Віктора Петровича, Сливи Юрія Михайловича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя