Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Даютова Вячеслава Володимировича стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області: Кириченка Павла Леонтійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Даютова В.В. (№ Д-1757/4/7-21, № Д-1757/13/7-21 від 29 листопада 2021 року; Д-51/7/7-23 від 13 березня 2023 року; № Д-51/8/7-23 від 10 квітня 2023 року; № Д-51/9/7-23 від 27 квітня 2023 року; № Д-51/10/7-23 від 15 травня 2023 року; № Д-51/11/7-23 від 14 червня 2023 року; № Д-51/12/7-23 від 14 липня 2023 року; № Д-51/13/7-23 від 27 вересня 2023 року; № Д-51/14/7-23 від 5 жовтня 2023 року; № Д-976/0/7-24 від 13 лютого 2024 року; № Д-976/1/7-24 від 19 березня 2024 року; № Д-976/2/7-24 від 27 березня 2024 року) стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. під час здійснення правосуддя у справі № 500/8049/18.
У скарзі висловлено прохання притягнути суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 237 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснював член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року.
Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 грудня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Ковальчук А.В. для проведення попередньої перевірки.
До Вищої ради правосуддя 25 лютого 2025 року (вх. № 148/0/10-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Даютова В.В. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Даютова В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. з огляду на таке.
В провадженні судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. майже два роки перебуває кримінальна справа № 500/8049/18, в якій ОСОБА1 визнаний потерпілим, станом на момент подачі скарг у справі рішення не прийнято, судові засідання у справі постійно відкладались.
Автор скарг також вказує на необ’єктивність судді Кириченка П.Л. під час судового розгляду справи, що свідчить про упередженість судді щодо потерпілого ОСОБА1 та неприпустиме «відкрите лобіювання інтересів підсудного ОСОБА2».
Необґрунтоване затягування справи, як вважає скаржник, відбувається виключно в інтересах підсудного ОСОБА2 та з метою отримання незаконної грошової винагороди суддею ОСОБА3 від підсудного.
Крім того, у скаржника виникає недовіра до такого складу суду, оскільки Київським районним судом міста Одеси розглядається кримінальна справа № 520/4802/19 (провадження № 1- кп/520/640/19) за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, де суддя ОСОБА3 має статус підсудного (обвинувачується в отриманні незаконної грошової винагороди в розмірі 6 000 доларів США).
Суддя Кириченко П.Л. у наданих поясненнях щодо обставин викладених у дисциплінарних скаргах вказав на причини відкладення кожного із судових засідань у справі. На спростування тверджень скаржника зазначив, що під час судового розгляду справи відбулось, зокрема 12 судових засідань, під час яких були розглянуті заяви та клопотання учасників кримінального провадження, в тому числі і потерпілого ОСОБА1.
На спростування доводів скарги суддя звернув увагу на складність справи, як-от кількість учасників кримінального провадження, об’єм обвинувального акта та кількість цивільних позовів у справі.
Суддя Кириченко П.Л. вказав на безпідставність поданих Даютовим В.В. дисциплінарних скарг.
Щодо безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
3 липня 2019 року кримінальна справа № 500/8049/18 за обвинуваченням ОСОБА2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, четвертою статті 190 КК України надійшла до Овідіопольського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 липня 2019 року вказана справа надійшла до провадження суддів Кириченка П.Л., Кочка В.К., Козирського Є.С., розгляд справи призначений на 24 липня 2019 року зі стадії підготовчого судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частинами першою, другою статті 28 КПК України обов’язок забезпечення проведення судового розгляду в розумні строки покладається на суд. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до частини третьої статті 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частиною першою статті 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, тобто вказаний обов’язок щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА2 покладено саме на суд.
Скаржник вказував на недотримання суддею строків проведення підготовчого засідання у справі та розгляду справи в цілому, безпідставні відкладення засідань.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, а також за несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3001/1дп/15-20 від 30 жовтня 2020 року за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Іванової П.І. на дії суддів Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л., Кочка В.К., Козирського Є.С., відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л., Кочка В.К., Козирського Є.С.
Дисциплінарною палатою надано оцінку тривалості кримінального провадження № 500/8049/18 в період з 3 липня 2019 року до 5 листопада 2020 року, встановлено відсутність у діях судді Кириченка П.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3625/1дп/15-20 від 23 грудня 2020 року за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Даютова В.В. на дії суддів Овідіопольського районного суду Одеської області Козирського Є.С., Кочка В.К., Кириченка П.Л., відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів.
Дисциплінарною палатою надано оцінку тривалості кримінального провадження № 500/8049/18 в період з 3 липня 2019 року до 9 грудня 2020 року, встановлено відсутність у діях судді Кириченка П.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
А тому, аналізу підлягає тривалість розгляду справи № 500/8049/18 в період з 9 грудня 2020 року до 24 липня 2024 року.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з письмових пояснень судді Кириченка П.Л., встановила такі підстави для відкладення судових засідань у справі № 500/8049/18:
«9 грудня 2020 року – прийнято процесуальне рішення, щодо нового складу суду, у справі оголошено перерва;
16 лютого 2021 року – неявка учасників кримінального провадження;
9 квітня 2021 року – клопотання прокурора;
12 травня 2021 року – ознайомлення з матеріалами та призначення справи до судового розгляду;
18 травня 2021 року – неявка інших осіб;
7 липня 2021 року, 13 липня 2021 року, 2 серпня 2021 року – ознайомлення з матеріалами;
17 серпня 2021 року, 25 серпня 2021 року, 20 вересня 2021 року – продовження допиту свідків;
23 вересня 2021 року – клопотання захисника;
5 жовтня 2021 року – клопотання потерпілих;
17 листопада 2021 року – клопотання прокурора;
24 листопада 2021 року – не явка інших учасників;
9 грудня 2021 року – продовження допиту свідків:
21 грудня 2021 року – ознайомлення з матеріалами;
24 січня 2022 року – клопотання прокурора;
2 лютого 2022 року – виклик свідків;
2 березня 2022 року – неявка інших учасників;
4 березня 2022 року – неявка інших учасників;
15 березня 2022 року – неявка інших учасників;
19 травня 2022 року – виклик свідків;
15 червня 2022 року – інші підстави;
16 червня 2022 року, 21 липня 2022 року – виклик свідків;
26 липня 2022 року – інші підстави;
10 серпня 2022 року, 1 вересня 2022 року, 8 вересня 2022 року, 13 вересня 2022 року, 29 вересня 2022 року – виклик свідків;
31 жовтня 2022 року – витребування речей, документів;
10 листопада 2022 року – виклик свідків;
17 листопада 2022 року – неявка інших учасників;
28 листопада 2022 року, 22 грудня 2022 року – інші підстави;
23 січня 2023 року, 6 лютого 2023 року – клопотання прокурора;
6 березня 2023 року – клопотання захисника;
3, 6, 17 квітня 2023 року, 17 травня 2023 року – ознайомлення з матеріалами;
14 червня 2023 року, 5 липня 2023 року – виклик свідків;
13 липня 2023 року – витребування речей, документів;
2 серпня 2023 року – виклик свідків;
8 вересня 2023 року – зайнятість судді в іншому провадженні;
28 вересня 2023 року – клопотання захисника;
5 жовтня 2023 року – перебування судді на лікарняному;
2 листопада 2023 року – неявка інших учасників;
4 грудня 2023 року – технічні проблеми;
21 грудня 2023 року – ознайомлення з матеріалами;
18 січня 2024 року – зайнятість в іншому кримінальному провадженні;
1 лютого 2024 року, 13 лютого 2024 року – ознайомлення з матеріалами;
13 березня 2024 року – зайнятість в іншому провадженні;
8 квітня 2024 року, 2, 20 травня 2024 року, 3 червня 2024 року – підготовка до судових дебатів;
18 липня 2024 року – інші підстави;
24 липня 2024 року – вирок суду».
Овідіопольський районний суд Одеської області 24 липня 2024 року ухвалив вирок, яким визнав ОСОБА2 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190, частиною четвертою статті 190 КК України, та виправдав його у зв’язку з недоведеністю в діянні ОСОБА2 складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 190, частиною четвертою статті 190 КК України.
У період часу, який охоплювався перевіркою (з 9 грудня 2020 року до 24 липня 2024 року), тривалість провадження у кримінальній справі становить понад 3 роки 7 місяців, що безумовно не може свідчити про розумність строків розгляду справи.
У цілому провадження у справі тривало 5 років.
Пунктом 2 частини першої статті 3 КПК України визначено, що головуючим у судовому засіданні є суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи – суддя-доповідач, визначений у встановленому порядку під час розподілу справи.
Керування ходом судового засідання означає, що головуючий спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав. Роль головуючого полягає в тому, що він повинен забезпечити сторонам рівні можливості вільно, у спосіб, який вони вибирають, але який у той самий час не суперечить вимогам закону, здійснювати свої права.
У період, який охоплювався перевіркою, судом проведено 64 судові засідання.
На тривалість провадження у справі № 500/8049/18 об’єктивно вплинула наявність ряду обставин, в тому числі відкладення для виклику та допиту свідків (понад 15 разів відкладали засідання), підготовка до судових дебатів (4 відкладення). Відкладаючи судові засідання у справі, суд забезпечив реалізацію прав на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (понад 10 разів відкладали засідання).
Відтак, очевидним є той факт, що тривалість провадження у справі була зумовлена об’єктивними причинами.
Твердження скаржника про безпідставне відкладення розгляду справи спростовується наведеними у поясненнях судді Кириченка П.Л. обставинами справи.
Окрім того, слід взяти до уваги навантаження Овідіопольського районного суду Одеської області за період 2022-2024 років.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному вебсайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Овідіопольського районного суду Одеської області за даними звітності за 2022 рік становить 10, за 2023 рік – 14, за 9 місяців 2024 року становить 14 (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_3-maps).
У той самий час, чисельність суддів відповідно до наказів ДСА та рішення ВРП в Овідіопольському районному суді Одеської області становить 8. Чисельність суддів з повноваженнями в 2022 році – 7, в 2023 році – 6, станом на 30 вересня 2024 року – 6.
За таких обставин дотримання строків своєчасності розгляду справи не може не корелювати із кількістю справ у провадженні судді.
Визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду справи.
Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Крім того, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
Необхідно також зазначити, що, як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19, під час кваліфікації дій судді як безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган мають проаналізувати, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у провадженні судді, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну справу) суддя об’єктивно не має можливості дотриматися цих строків, що, у свою чергу, виключає наявність складу дисциплінарного проступку судді.
За встановлених обставин відсутні підстави для твердження, що невиконання вимог процесуального законодавства в частині строків розгляду судової справи мало місце через безпідставне невчинення суддею дій, спрямованих на розгляд справи у визначені законом строки чи через умисне вчинення дій, спрямованих на затягування строків розгляду цієї справи.
Із довідки про рух справи № 500/8049/18 вбачається, що судові засідання у справі призначались з різними проміжками часу (від декількох днів до декількох тижнів). Така періодичність проведення судових засідань спростовує доводи скаржника щодо безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що на тривалість розгляду справи № 500/8049/18 вплинула складність справи, поведінка учасників процесу (неявка учасників справи, виклик та допит свідків, тривале ознайомлення з матеріалами справи), навантаження судді Кириченка П.Л., які в сукупності не дають підстав для висновку про безпідставне затягування чи невжиття суддею Кириченком П.Л. заходів щодо розгляду справи № 500/8049/18 у визначений процесуальним законом строк.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено відомостей про наявність у діях судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вчинення якого може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Щодо допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, – під час попередньої перевірки встановлено таке.
В мережі Інтернет наявні публікації з викладенням обставин події, про яку йдеться в скаргах Даютова В.В., зокрема за такими посиланнями:
https://alternatyva.org/2024/03/21/pro-6-tys-za-iaki-vzhe-5-rokiv-sudiat...;
https://www.facebook.com/rovar2015/videos/%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F....
Зі змісту публікацій, під час попередньої перевірки з’ясовано, що:
«З 2019 року Київським районним судом міста Одеси розглядається обвинувальний акт відносно судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА3, якого обвинувачують у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство).
Основний доказ обвинувачення – це відео файли на яких зафіксований сам момент усної угоди між ОСОБА3 та потерпілою ОСОБА4 та сама передача обумовленої суми 6 000 доларів США від ОСОБА4 до матері ОСОБА3 – ОСОБА5.
Під час дослідження матеріалів негласних слідчо-розшукових дій 25.02.2021 року на судовому засіданні по справі № 520/4802/19 стало відомо про таке:
• 28 серпня 2018 року потерпіла ОСОБА4 в Овідіополі у себе в автомобілі показала позови судді ОСОБА3, які її знайомі подали до Іллічівського міського суду Одеської області, але по яким виникла затримка у розгляді та по яким необхідно розглянути ці справи до кінця вересня 2018 року;
• 28.08.2018 року ОСОБА4 просить ОСОБА3 допомогти прискорити розгляд справи, адже треба якось аргументувати суму «хабаря» - 5’000 доларів США;
• 28.08.2018 року у машині ОСОБА4 була обговорена інша справа, але суддя ОСОБА3 повідомив, що там є кримінальне провадження та й сума 3 тис доларів США – це мало;
• 28.08.2018 року з машини ОСОБА4, суддя ОСОБА3 зателефонував голові Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА6 з метою призначити зустріч на якій, як пообіцяв потерпілій ОСОБА4, він обговорить деталі справи, за яку треба буде сплатити її клієнтам 5’000 доларів США;
• 04.09.2018 року суддя ОСОБА3 знову зустрівся з потерпілою ОСОБА4 та повідомив, що про все домовився та необхідно 5’000 доларів США для вирішування питання її клієнтів в Іллічівському міському суді Одеської області, при цьому він натикнув, що щось треба й для нього;
• 04.09.2018 року потерпіла ОСОБА4 повідомляє, що вона та її клієнти готові схеми – 5’000 доларів США за вирішення справи та 1’000 доларів США для самого судді ОСОБА3 за його послуги;
• 04.09.2018 року ОСОБА4 та суддя ОСОБА3 домовились про передачу 6’000 доларів США матері судді – ОСОБА5;
• 05.09.2018 року під час зустрічі у м. Одеса на вул. Академіка Вільямса, 59-в корп. 1 потерпіла ОСОБА4 передала 6’000 доларів США матері судді ОСОБА3.
Ось таку схемку придумав ОСОБА3 та ще й втягнув у неї свою мати. Доказів передавання грошей до Іллічівського міського суду Одеської області досудовим слідством не встановлено. Саме тому, справа розглядається, як шахрайство з боку судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА3, а не, як «хабар», адже сама справа за вирішення якої ОСОБА3 отримав 6 тисяч доларів США особисто ним не розглядалась».
За інформацією з вебпорталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА3 (Справа № 520/4802/19).
Зокрема, 7 березня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № ____ від 2 серпня 2018 року відносно ОСОБА3, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України.
У справі двічі (ухвалами від 7 березня 2019 року) вирішувалось питання про самовідвід суддів, в провадження яких надходило вказане кримінальне провадження.
Ухвалою від 11 березня 2019 року суддею Київського районного суду міста Одеси Федулеєвою Ю.О. призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженню відносно ОСОБА3.
Розгляд справи в суді триває, засідання востаннє призначено на 26 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народу, у тому числі, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 цього Закону).
Згідно зі статтею 58 вказаного Закону питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики (в редакції чинній на час звернення з дисциплінарними скаргами) передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. У преамбулі Кодексу наголошено, що судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
Законом не визначається поведінка, допущення якої порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а також поняття «авторитет правосуддя» для визначення складу зазначеного дисциплінарного проступку. Такі поняття є оціночними і визначаються суб’єктивно залежно від характеру допущених суддею дій чи його бездіяльності та інших обставин конкретної ситуації, що стала предметом дисциплінарного провадження.
Під час попередньої перевірки надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
Отже, за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Даютова В.В. встановлено відомості, які можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та можуть вказувати на допущення суддею Кириченком П.Л. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи скарги Даютова В.В. на дії Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л., містять відомості, які можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та можуть вказувати на допущення суддею Кириченком П.Л. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що слід відкрити дисциплінарну справу щодо судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка П.Л., оскільки зазначені у скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на підставі статей 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченка Павла Леонтійовича за дисциплінарними скаргами Даютова Вячеслава Володимировича.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
