Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко Марини Володимирівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року № 101/3дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

3 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Єсауленко М.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року № 101/3дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя 3 лютого 2025 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для проведення перевірки.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 27 лютого, 18 березня 2025 року, скаржник, суддя Єсауленко М.В. не прибули, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином шляхом направлення повідомлення на електрону пошту. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Суддя Єсауленко М.В. подала клопотання про розгляд скарги без її участі.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя 4 січня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (вх. № М-5/1/7-21) на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. під час здійснення правосуддя у справах №№ 752/540/20, 752/724/20, 752/21012/19, 752/13481/19, 752/12968/19, 752/12973/19, 752/3198/19, 752/36/19, 752/296/19, 752/26945/18, 752/264/19, 752/228/19, 752/245/19, 752/25553/18, 752/25556/18, 752/23704/18, 752/23688/18, 752/3568/18, 752/4735/19, 752/3253/19.

Скаржник зазначив, що суддя Єсауленко М.В. протиправно затягнула розгляд справ про адміністративні правопорушення, що призвело до уникнення особами передбаченої законом відповідальності. Крім того, у двох випадках суддя Єсауленко М.В. незаконно, на його думку, звільнила осіб від адміністративної відповідальності шляхом передачі матеріалів на розгляд трудовому колективу для застосування заходів громадського впливу (справи № 752/4735/19, № 752/3253/19).

На думку скаржника, у зв’язку з допущеними порушеннями суддю Єсауленко М.В. необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя постановила ухвалу від 16 червня 2021 року № 1376/3дп/15-21 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., якою визначила, що в діях судді Єсауленко М.В. під час здійснення правосуддя у справах №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 є ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Пояснення судді Єсауленко М.В.

У письмових поясненнях суддя Єсауленко М.В. вказала, що вона не мала умислу на безпідставне затягування розгляду справ №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18, розглянула справи відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Наголосила, що конституційний принцип розгляду справи у розумний строк та обов’язок суду своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням правил судочинства не є тотожними поняттями. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстав для притягнення її як судді до дисциплінарної відповідальності.

Стислий зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Єсауленко М.В. свідомо допустила безпідставне затягування та не вжила заходів щодо належного планування судових засідань і розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 у межах строків накладення адміністративного стягнення. Не змогла ефективно протидіяти перешкодам для руху справи, які недобросовісно створювали учасники справ.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікувала дії судді за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді Єсауленко М.В., ступінь її вини, відсутність інших дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Узагальнені доводи скарги судді Єсауленко М.В.

3 лютого 2025 року (вх. № 514/0/6-25) суддя Єсауленко М.В. подала до Вищої ради правосуддя скаргу, в якій просила скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року № 101/3дп/15-25 та ухвалити нове, яким відмовити у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.

На обґрунтування доводів скарги вказала, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала оцінку її поясненням про те, що перші судові засідання у справах №№752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 відбувались у межах тримісячного строку притягнення особи до відповідальності, відкладення розгляду справ відбувались з поважних причин, а саме: за клопотанням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, або захисника про відкладення; у зв’язку з відрядженням судді; у зв’язку з карантинними заходами на території України; у зв’язку з відсутністю належного повідомлення про судове засідання особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Усі судові засідання були призначенні з урахуванням часу, необхідного для здійснення виклику особи.

На думку судді Єсауленко М.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала оцінки її доводам, викладеним у поясненнях, що вона вживала заходів із належного планування судових засідань та розгляду справ про адміністративні правопорушення №№752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 у межах строків накладення адміністративного стягнення. У рішенні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказує на те, що матеріали справи не містять підстав відкладення. Проте протокол та/або журнал судового засідання чи то фіксування засідання технічними засобами нормами КУпАП не передбачено, а вона навела підстави для відкладення (перенесення) судових засідань та призначення інших дат. Зокрема, у кожній справі наявні письмові клопотання (заяви) від учасників, які давали підстави дійти висновку про відкладення (перенесення) судових засідань. Відсутність даних про належне повідомлення осіб також була підставою для відкладення судових засідань. Крім того, у одній зі справ відповідні клопотання були заявлені захисником безпосередньо в судовому засіданні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, на переконання судді Єсауленко М.В., не врахувала її доводів, що інформація, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не може безумовно доводити винуватість певної особи. Розгляд кожної справи залежить від позиції інших її учасників, зокрема і сторони захисту, їх доводів, клопотань, а також доказів, які додані до протоколу. Судові засідання відкладалися з метою встановлення обставин у справі, й суддею вживалися заходи для виклику в судове засідання осіб, щодо яких складені протоколи, свідків для надання пояснень, а іноді поліцейських, які склали протоколи. Такі обставини також були підставами для відкладення розгляду справи та/або перенесення судового засідання.

Третя Дисциплінарна палата Вища рада правосуддя не врахувала доводів судді Єсауленко М.В., що під час розгляду, зокрема, справ про адміністративні правопорушення №№752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18, які є предметом розгляду у цьому дисциплінарному проваджені, вона дотримувалась загальних засад і правил судочинства щодо об’єктивного, неупередженого, справедливого та безстороннього розгляду справ із дотриманням права учасників проваджень на захист і на справедливий суд, що відповідає, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 1, 7, 268 КУпАП тощо.

Суддя вказує, що згідно зі статистичними даними Голосіївського районного суду міста Києва у її провадженні у 2018 році перебувало 1163 справи, у 2019 році – 2209 справ, у 2020 році – 2020 справ.

Отже, співвідношення загальної кількості розглянутих нею справ у 2018 – 2020 роках із кількістю справ, у яких закрито провадження за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, спростовує твердження як скаржника Маселка Р.А. про систематичне затягування строків розгляду справ, так і висновки, яких дійшла Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.

Суддя Єсауленко М.В. вважає, що висновок Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладений у рішенні від 22 січня 2025 року № 101/3дн/15-25, про порушення нею обов’язку судді своєчасно розглядати і вирішувати судові справи, безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та, як наслідок, наявність складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є невмотивованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, суддя Єсауленко М.В. вважає, що строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності закінчилися з огляду на таке.

16 квітня 2021 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження за скаргою Маселка Р.А. Зокрема вказала, що наявні підстави вважати, що під час здійснення правосуддя у справах №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 суддею було допущено свідоме безпідставне затягування та не вжито заходів щодо належного планування судових засідань у межах строку накладання адміністративного стягнення, що свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, цей проміжок визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, якою слід вважати дати постановлення суддею відповідних рішень у справах, та кінцевою – датою накладення дисциплінарного стягнення, якою є 22 січня 2024 року.

У вказаних справах рішення були прийняті суддею у такі дати: № 752/724/20 – 28 квітня 2020 року, № 752/21012/19 – 14 січня 2020 року, № 752/23704/18 – 20 лютого 2019 року, № 752/23688/18 – 20 лютого 2019 року.

Отже, визначений частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, з урахуванням дати останнього за часом рішення, закінчився 28 квітня 2023 року.

Фактичні обставини, установлені в дисциплінарній справі

Єсауленко Марина Володимирівна Указом Президента України від 29 жовтня 2009 року № 881/2009 призначена на посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська строком на п’ять років. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 445/2017 призначена на посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська та відряджена до Голосіївського районного суду міста Києва для здійснення правосуддя строком на шість місяців, строк відрядження судді закінчився 29 червня 2018 року. Указом Президента України від 20 серпня 2018 року № 228/2018 переведена на роботу на посаді судді Голосіївського районного суду міста Києва.

У провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. перебували справи №№752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18.

Справа № 752/23688/18

1 листопада 2018 року щодо ОСОБА1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке було вчинено того самого дня.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва 14 листопада 2018 року (через 14 днів після складення протоколу). З урахуванням положень частини другої статті 38 КУпАП (тут і далі в редакції, чинній на день вчинення правопорушення та під час розгляду справи) строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчувався 1 лютого 2019 року.

14 листопада 2018 року головуючим суддею у справі визначено Єсауленко М.В.

Перше судове засідання у справі призначено на 11 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва засобами поштового зв’язку надійшло клопотання адвоката ОСОБА2 в інтересах ОСОБА1 про перенесення розгляду справи з метою належної реалізації права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Розгляд справи відкладено на 22 січня 2019 року. Однак 22 січня 2019 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з відрядженням судді Єсауленко М.В. для проходження психологічного тестування в межах проходження кваліфікаційного оцінювання в приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (наказ Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року № 4-АГ).

Розгляд справи відкладено на 1 лютого 2019 року.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про проведення 1 лютого 2019 року розгляду справи, так само як і поважних причин його непроведення.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що, зважаючи на обізнаність учасників судового провадження з наявністю судової справи, що розглядається, повторну неявку в судове засідання, а також ураховуючи відсутність у учасників зацікавленості у провадженні у справі, суддя Єсауленко М.В. 1 лютого 2019 року мала об’єктивну можливість розглянути справу в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, зокрема за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною другою статті 268 КУпАП. Однак суддя Єсауленко М.В. відклала розгляд справи на 19 лютого 2019 року.

Крім того, слід зазначити, що судові засідання у справі № 752/23688/18 призначалися з великими проміжками часу, що свідчить про недотримання строку, передбаченого статтею 277 КУпАП.

19 лютого 2019 року за результатами розгляду справи суддя Єсауленко М.В. винесла постанову, якою ОСОБА1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито.

Справа № 752/23704/18

4 листопада 2018 року щодо ОСОБА3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке було вчинено того самого дня.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва 14 листопада 2018 року (через 11 днів після складення протоколу). З урахуванням положень частини другої статті 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчувався 4 лютого 2019 року.

14 листопада 2018 року головуючим суддею у справі визначено Єсауленко М.В.

Перше судове засідання у справі призначено на 11 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА3 із проханням оголосити у справі перерву для реалізації права на юридичну допомогу.

Розгляд справи відкладено на 22 січня 2019 року.

21 січня 2019 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА3 із проханням перенести розгляд справи на невизначений строк у зв’язку з тяжким станом через хворобу. Листок непрацездатності, як зазначила ОСОБА3, буде долучено нею після «закінчення хвороби».

22 січня 2019 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з відрядженням судді Єсауленко М.В. для проходження психологічного тестування в межах проходження кваліфікаційного оцінювання у приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (наказ Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року № 4-АГ).

Розгляд справи відкладено на 4 лютого 2019 року.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя правильно встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про проведення 4 лютого 2019 року розгляду справи, так само як поважних причин його непроведення.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що, зважаючи на обізнаність учасника судового провадження щодо наявності судової справи, що розглядається, а також повторну неявку в судове засідання, суддя Єсауленко М.В. 4 лютого 2019 року мала об’єктивну можливість розглянути справу в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, зокрема за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною другою статті 268 КУпАП. Однак суддя Єсауленко М.В. відклала розгляд справи на 20 лютого 2019 року.

Судові засідання у справі № 752/23704/18 призначалися з великими проміжками часу, що свідчить про недотримання строку, передбаченого статтею 277 КУпАП.

20 лютого 2019 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА3 із проханням закрити провадження у справі у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Розгляд цього питання ОСОБА3 просила проводити за її відсутності, оскільки не має можливості з’явитися у зв’язку із хворобою. При цьому жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини до клопотання не долучено.

20 лютого 2019 року за результатами розгляду справи суддя Єсауленко М.В. винесла постанову, якою ОСОБА3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито.

Справа № 752/21012/19

26 вересня 2019 року щодо ОСОБА4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке було вчинено того самого дня.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва 9 жовтня 2019 року (через 14 днів після складення протоколу). З урахуванням положень частини другої статті 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчувався 26 грудня 2019 року.

9 жовтня 2019 року головуючим суддею у справі визначено Єсауленко М.В.

Перше судове засідання у справі призначено на 10 грудня 2019 року.

9 грудня 2019 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА5, подане в інтересах ОСОБА4, про відкладення розгляду справи на інші дату та час, який мотивував його добросовісним виконанням процесуальних обов’язків (ознайомлення з матеріалами справи) та узгодженням правової позиції з клієнтом (подання клопотань, заяв, витребування доказів тощо).

Розгляд справи відкладено на 24 грудня 2019 року.

24 грудня 2019 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА5, в якому вона, посилаючись на зайнятість у інших судових засіданнях цього дня (Верховний Суд, Апеляційний суд міста Києва та Солом’янський районний суд міста Києва), просила визнати причини її неявки поважними та відкласти судове засідання на іншу дату.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що, зважаючи на обізнаність учасників судового провадження з наявністю судової справи, що розглядається, а також на повторну неявку в судове засідання, суддя Єсауленко М.В. 24 грудня 2019 року мала об’єктивну можливість розглянути справу в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, зокрема за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною другою статті 268 КУпАП. Однак суддя Єсауленко М.В. безпідставно відклала розгляд справи на 10 січня 2020 року.

Судові засідання у справі № 752/21012/19 призначалися з великими проміжками часу між ними, що свідчить про недотримання строку, передбаченого статтею 277 КУпАП.

9 січня 2020 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА5, в якому вона, посилаючись на те, що у зв’язку з перебуванням у лікарні на лікуванні ОСОБА4 не зможе з’явитися у судове засідання, а вона перебуває за межами України у відпустці з 23 грудня 2019 року до 17 січня 2020 року включно, просила визнати причини їх неявки поважними та відкласти судове засідання на іншу дату. До клопотання долучено довідку Адвокатського об’єднання «Голосіївська колегія адвокатів м. Києва» про перебування адвоката у відпустці.

Розгляд справи відкладено на 14 січня 2020 року.

14 січня 2020 року за результатами розгляду справи суддя Єсауленко М.В. винесла постанову, якою ОСОБА4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито.

Справа № 752/724/20

21 грудня 2019 року щодо ОСОБА6 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке було вчинено того самого дня.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва 14 січня 2020 року (через 25 днів після складення протоколу). З урахуванням положень частини другої статті 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчувався 21 березня 2020 року.

15 січня 2020 року головуючим суддею у справі визначено Єсауленко М.В.

Перше судове засідання у справі призначено на 10 березня 2020 року.

10 березня 2020 року представник ОСОБА6 – адвокат ОСОБА7, через канцелярію суду подав клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та перенесення у зв’язку із цим розгляду справи.

Розгляд справи суддя Єсауленко М.В. відклала на 18 березня 2020 року, про що учасників справи повідомлено під розписку, яку містять матеріали справи.

У судовому засіданні 18 березня 2020 року адвокат ОСОБА7 подав клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, а також клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з тим, що ОСОБА6 бажає особисто брати участь у розгляді справи, однак через обмежувальні заходи, пов’язані із введенням карантину, не може прибути до суду.

Зважаючи на належне повідомлення ОСОБА6 про розгляд справи 18 березня 2020 року, а також повторну його неявку в судове засідання, суддя Єсауленко М.В. 18 березня 2020 року мала об’єктивну можливість розглянути справу в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, зокрема за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною другою статті 268 КУпАП. Однак суддя Єсауленко М.В. відклала розгляд справи на 27 березня 2020 року.

Судові засідання у справі № 752/724/20 призначалися з великими проміжками часу між ними, що свідчить про недотримання строку, передбаченого статтею 277 КУпАП.

27 березня 2020 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА6 про перенесення розгляду справи, оскільки він перебуває на самоізоляції у зв’язку із запровадженими заходами карантину та хворобою його дружини та дочки. Аналогічне клопотання надійшло від адвоката ОСОБА7.

Розгляд справи відкладено на 28 квітня 2020 року.

28 квітня 2020 року за результатами розгляду справи суддя Єсауленко М.В. винесла постанову, якою ОСОБА6 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито.

Висновки

Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Обов’язок щодо здійснення контролю за дотриманням розумного строку розгляду справи покладено на суддю. Зокрема, згідно із частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частина перша статті 130 КУпАП установлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 38 КУпАП (у редакції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», тобто до 17 березня 2021 року) на осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, могло бути накладено адміністративне стягнення не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених указаною нормою, в межах строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. При цьому в переліку таких справ відсутнє посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що участь у розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обовʼязковою.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу вказаного дисциплінарного проступку є саме безпідставність невчинення передбачених законом дій.

Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 11-71сап24 зазначила, що при кваліфікації діяння як безпідставного затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи слід враховувати критерії оцінки належності поведінки судді, якими можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; величина інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість їх відкладення чи оголошення у них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів для належного оформлення чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Досліджуючи факт розгляду суддею Єсауленко М.В. справ №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 встановлено, що вони розглянуті поза межами строків, визначених статтею 38 КУпАП, що підтверджується матеріалами судових справ.

Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпеку порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, суддя Єсауленко М.В. також зобов’язана була вжити заходів щодо розгляду зазначених справ у межах строку накладення адміністративного стягнення, чого вона не зробила. Таким чином, особи, яких за результатами розгляду хоча і було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, уникнули відповідальності за це правопорушення.

Оцінивши встановлені під час дисциплінарного провадження обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зазначила, що суддя Єсауленко М.В. свідомо допустила безпідставне затягування та не вжила заходів щодо належного планування та призначення судових засідань і розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 у межах строків накладення адміністративного стягнення. Суддя Єсауленко М.В. не змогла ефективно застосувати вимоги процесуальних норм КУпАП, належним чином організувати свою роботу, призначити справи з урахуванням скороченого терміну розгляду і за наявності процесуальної можливості розглянути вказані справи.

Зазначене не відповідає обов’язку судді своєчасно розглядати і вирішувати судові справи та утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено стандарт доказування у дисциплінарному провадженні щодо судді, за змістом якого дисциплінарний орган в межах дисциплінарного провадження послуговується чіткими та переконливими доказами, наданими та отриманими в межах дисциплінарного провадження, для підтвердження існування підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У розумінні приписів частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя здобуто чіткі та переконливі докази про вчинення дисциплінарного проступку суддею Єсауленко М.В.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» станом на день ухвалення цього рішення трирічний строк застосування щодо судді Єсауленко М.В. дисциплінарного стягнення не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді ураховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно із характеристикою судді Єсауленко М.В., що міститься в матеріалах дисциплінарного провадження, «вона зарекомендувала себе кваліфікованим суддею, яка з відповідальністю ставиться до виконання своїх обов’язків, має досвід практичної роботи та достатню теоретичну підготовку, постійно підвищує свій професійний рівень. Єсауленко М.В. користується заслуженим авторитетом у колег та працівників апарату суду, у спілкуванні ввічлива, коректна, завжди має свою думку, комунікабельна, старанна, наполеглива, вимоглива до себе та до підлеглих. Порушень трудової та виконавчої дисципліни за час роботи у судді Єсауленко М.В. не було».

Окрім наведеного, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує відомості про судове навантаження судді Єсауленко М.В., надані Голосіївським районним судом міста Києва. Аналіз зазначених відомостей за три роки (з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року) свідчить, що суддя Єсауленко М.В. здійснювала розгляд справ кримінального провадження та справ про адміністративні правопорушення. За цей період у провадженні судді Єсауленко М.В. перебувало 616 справ кримінального провадження, з яких 428 розглянуто; 3890 справ про адміністративні правопорушення, з яких 3768 розглянуто. Згідно з наданою інформацією у цей період у суді було визначено 26 посад суддів, фактично перебували на посадах та здійснювали правосуддя 19 суддів.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень за зазначений період суддя Єсауленко М.В. склала, підписала та надіслала до цього Реєстру 5669 судових рішень.

Станом на день розгляду дисциплінарної справи суддя Єсауленко М.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася (https://hcj.gov.ua/disciplinary).

Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді Єсауленко М.В., ступінь її вини, відсутність інших дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя висновує, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Доводи судді щодо неврахування Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя пояснення судді про вжиття всіх заходів для розгляду справи протягом строку, передбаченого законом, а також відсутності саме безпідставного затягування розгляду справ №№ 752/23704/18, 752/23688/18, 752/21012/19, 752/724/20 є необґрунтованими.

Суддя Єсауленко М.В. вказала, що дисциплінарний орган не врахував, що судові засідання були призначені в межах тримісячного строку притягнення особи до відповідальності, а перенесення судових засідань мали об’єктивні причини. Однак призначення саме першого судового засідання в межах тримісячного строку притягнення особи до відповідальності не є строком, який передбачений для розгляду такої категорії справ, відповідно до статті 277 КУпАП, а тому доводи судді є безпідставними.

Стосовно строків притягнення судді Єсауленко М.В. до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя зазначає таке.

З матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що у період з лютого 2019 року по квітень 2020 року суддею Єсауленко М.В. прийнято постанови про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення №№ 752/23704/18, 752/23688/18, 752/21012/19, 752/724/20.

Маселко Р.А. звернувся зі скаргою на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. 4 січня 2021 року, дисциплінарне провадження відкрито 16 червня 2021 року. За змістом положень частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Єсауленко М.В. розпочалось після отримання Вищою падою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, тобто 4 січня 2021 року. Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення судді Єсауленко М.В. до дисциплінарної відповідальності прийнято 22 січня 2025 року.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Таким чином, указаною нормою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, а саме не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.

Відповідно до довідки від 28 лютого 2025 року № 01-04/10/2025 за підписом в. о. голови Голосіївського районного суду міста Києва Н.Дмитрук відпустка та період тимчасової непрацездатності судді Єсауленко М.В. в сукупності тривали 89 днів.

Отже, всупереч доводам судді Єсауленко М.В. строк в межах якого накладено дисциплінарне стягнення не сплинув.

Аналогічну правову позицію щодо застосування (обчислення) строків притягнення до дисциплінарної відповідальності судді викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2018 року (провадження № 11-78сап18), від 29 листопада 2018 року у справі № 800/553/17 (провадження №11-7сап18), від 31 січня 2019 року (провадження № 11-988сап18), від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19, від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 (провадження № 11-134сап24).

З огляду на те, що суддя Єсауленко М.В. вчинила безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду справ №№ 752/724/20, 752/21012/19, 752/23704/18, 752/23688/18 протягом строку, встановленого законом, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що застосування до судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження, буде пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами розгляду скарги судді Єсауленко М.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року № 101/3дп/15-25 та перевірки обставин, установлених під час розгляду дисциплінарної справи, і застосування дисциплінарним органом норм права Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а отже, відсутні підстави для її задоволення.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року № 101/3дп/15-25 про притягнення судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко Марини Володимирівни до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя