Вища рада правосуддя, розглянувши подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Опалинської Ольги Петрівни з посади судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області,
встановила:
5 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) про звільнення судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. відповідно до рішення Комісії від 15 січня 2024 року № 3/ко-24 (єдиний унікальний номер справи: 1146/0/8-24, вхідний номер справи: 99410).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2024 року зазначене подання з рекомендацією передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О.
За частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніше як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
Згідно з пунктом 18.7 Регламенту Вищої ради правосуддя питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається Вищою радою правосуддя в розумний строк у пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов’язковим. Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя та надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
Вища рада правосуддя своєчасно та належним чином повідомила суддю про дати і час засідань Вищої ради правосуддя з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень на електронну адресу судді, електронну адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, а також шляхом оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 13 березня 2025 року, суддя Опалинська О.П. не з’явилась.
У засіданнях Вищої ради правосуддя 27 березня та 10 квітня 2025 року взяли участь суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П. та її представник – адвокат Степанов Є.В., які просили відмовити у задоволенні подання Комісії.
Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали подання з рекомендацією ВККСУ, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., встановила таке.
Опалинська Ольга Петрівна Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 призначена на посаду судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області строком на 5 років.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККСУ з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККСУ від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення ВККСУ від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККСУ за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
Рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частинами дев’ятою, десятою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККСУ ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням ВККСУ від 26 листопада 2018 року № 280/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Опалинської О.П. ВККСУ вирішила допустити Опалинську О.П. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням ВККСУ від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Опалинської О.П.
За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 3 лютого 2019 року.
З моменту набрання чинності Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (7 листопада 2019 року) повноваження членів ВККСУ були припинені, що, зокрема, унеможливило завершення процедури кваліфікаційного оцінювання судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. на відповідність займаній посаді. Кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді було відновлено після формування 1 червня 2023 року повноважного складу ВККСУ.
Згідно з рішенням ВККСУ від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами ВККСУ стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями ВККСУ визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд ВККСУ у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою сприяння ВККСУ у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає ВККСУ інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККСУ від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення ВККСУ від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються ВККСУ під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
8 січня 2024 року ГРД затверджено висновок про невідповідність судді Опалинської О.П. критеріям доброчесності та професійної етики з посиланням на такі обставини.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік Опалинська О.П. декларувала майнові права на житло лише в місті Ірпінь Київської області, хоча зазначила, що фактично проживає у місті Сміла Черкаської області. Жодного об’єкта нерухомості, в якому можна мешкати в місті Сміла, суддя не внесла в декларацію. Не зазначила у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у 2016–2017 роки жодного об’єкта нерухомості у місті Сміла після того, як 15 грудня 2016 року була призначена суддею Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
ГРД також зазначила, що відстань від міста Ірпінь Київської області до міста Сміла Черкаської області становить понад 200 км (близько 3 годин автомобілем в один бік). Тож, на думку стороннього спостерігача, малоймовірно, що суддя щодня протягом кількох років витрачала на дорогу до та з роботи шість годин. У своїй декларації за 2018 рік Опалинська О.П. вперше зазначила, що з 20 вересня 2018 року вона користується квартирою (тимчасове безоплатне користування з дозволу власника) у місті Сміла площею 24,7 кв. метра.
Досьє судді Опалинської О.П. не містить переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, що, на думку розсудливого спостерігача, викликає сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна.
Відповідно до висновку ГРД 14 січня 2013 року суддя Опалинська О.П. набула право власності на земельну ділянку загальною площею 0.1522 га в населеному пункті АДРЕСА1. Задекларована вартість на дату набуття права – 267 600 грн або 33 491 долар США відповідно до офіційного курсу НБУ на дату правочину. Цільове призначення вказаної земельної ділянки – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Візуальний огляд житлового будинку, розміщеного на земельній ділянці в селі АДРЕСА1, яка належить судді, за допомогою онлайн-інструменту «GoogleMaps», на думку ГРД, засвідчує, що будівництво зазначеного будинку на 280 кв. м було завершено. Водночас цей об’єкт значиться у деклараціях судді як об’єкт незавершеного будівництва.
Крім того, 10 червня 2015 року суддя набула право власності на елітний позашляховик Toyota Land Cruiser 200, 2015 року випуску. Задекларована вартість на дату набуття у власність автомобіля – 2 249 888 гривень або 106 327 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ на дату правочину. Водночас, на думку ГРД, доходи за попередні роки не дають судді змоги придбати подібний «дороговартісний» елітний позашляховик, адже у 2003 році Опалинська О.П. отримала 1743,41 грн, у 2006 році – 9970 грн, у 2009 році – 40 000 грн, у 2012 році – 127 550 грн, тобто загалом – 179 263,41 грн, у 2013 році – 123 800 грн, у 2014 році – 117 150 грн, у 2015 році – 90 250 гривень. Тож загальна сума доходу Опалинської О.П. з 2003 року до 2015 року становить 510 463,41 гривні. Таким чином, у стороннього розсудливого спостерігача виникли сумніви у спроможності купівлі суддею такого автомобіля.
У висновку ГРД зазначено, що суддя Опалинська О.П. вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, у тому числі у випадку, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв’язку з тим, що вартість майна є меншою ніж та, з якої наступає така відповідальність.
Зокрема, 20 вересня 2018 року суддя набула право користування (тимчасове безоплатне користування з дозволу власника) квартирою загальною площею 24,7 кв. м у місті Сміла Черкаської області. Ця квартира належить ОСОБА1, яка, за наявною у ГРД інформацією, не є близькою особою судді.
28 травня 2019 року суддя Опалинська О.П. набула право користування (тимчасове безоплатне користування з дозволу власника) квартирою загальною площею 30 кв. м у Черкаській області (назву населеного пункту суддя в декларації не зазначила). Це приміщення належить громадянці ОСОБА2, яка, за наявною у ГРД інформацією, також не є близькою особою судді.
ГРД вважала, що суддя була зобов’язана зазначити в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, об’єкти нерухомості в місті Сміла, які перебували в її користуванні чи володінні, принаймні станом на кінець кожного звітного періоду.
Крім того, суддя Опалинська О.П. не надала відомостей про особу, стосовно якої був конфлікт інтересів.
Особа з таким прізвищем, ім’ям і по-батькові, як і та, що надала судді Опалинській О.П. у тимчасове безоплатне користування квартиру, ОСОБА2, позивалася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області про розірвання шлюбу з ОСОБА3. 22 листопада 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Опалинської О.П. вирішив позов ОСОБА2 про розірвання шлюбу задовольнити (справа № 703/2278/18).
Крім того, ГРД у висновку вказала, що суддя Опалинська О.П. використала свій статус судді для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб або дозволила своїми діями чи бездіяльністю іншим особам скористатись її статусом для отримання незаконних вигод чи безпідставної та несправедливої переваги.
17 липня 2018 року Опалинська О.П. набула право власності на земельну ділянку площею 2500 кв. м у населеному пункті АДРЕСА2. Вартість на дату набуття – 72 000 гривень. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Водночас у Реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис від 12 липня 2018 року про набуття суддею у власність земельної ділянки площею 0.25 гектара. Документ, поданий для державної реєстрації, – рішення органу місцевого самоврядування від 20 червня 2018 року № 30-11/УІІ (приватизація).
Крім цього, 12 липня 2018 роки мати судді – ОСОБА4 та колишній чоловік судді – ОСОБА5 приватизували земельні ділянки по сусідству. Так, згідно з витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені вище родичі судді приватизували вказані земельні ділянки на підставі рішень органу місцевого самоврядування від 20 червня 2018 року № 30-9/УІІ та № 30-10/УІІ.
На думку ГРД, місцева влада надала дозвіл на приватизацію одночасно трьом членам родини.
Водночас ГРД вважала, що для громадян процес приватизації земельних ділянок є надзвичайно ускладненим. При цьому суддя Опалинська О.П., будучи наділеною повноваженнями судді, неодноразово ухвалювала судові рішення за участю Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області (справи № 703/5377/14-ц, № 703/3004/17).
У висновку зазначено, що суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, а порушники уникнули покарання.
Так, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) знайдено 15 справ, у яких, на думку ГРД, суддя без поважних причин порушила встановлені законом строки розгляду (№ № 703/18/21, 703/3924/20, 703/3688/20, 703/2978/20, 703/2981/20, 703/3213/20, 703/2469/20, 703/2058/20, 703/1767/20, 703/1282/20, 703/1472/20, 703/1276/20, 703/1233/20, 703/1138/20, 703/1139/20).
Як зазначала ГРД, на думку стороннього спостерігача, такі дії судді щодо закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків притягнення правопорушників до відповідальності можуть видаватись умисними і такими, що підривають довіру до суду.
Крім того, як вбачається з висновку, суддя безпідставно не подала інформацію для декларування члена сім’ї або діяла з порушенням установлених законодавством строків.
Відповідно до відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування судді, за 2015 – 2021 роки суддя Опалинська О.П. в розділі «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» вказує лише свою дочку ОСОБА6, ____ року народження, і не зазначає про спільне проживання з колишнім чоловіком ОСОБА5 (дата реєстрації шлюбу – ____ року, розірвано шлюб на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області – ____ року).
Однак ГРД відомо, що: 1) у 2014 році в ОСОБА5 та Опалинської О.П. народилась спільна дочка ОСОБА6; 2) суддя разом із колишнім чоловіком та їхньою спільною дочкою чотири рази їздили за кордон на відпочинок до Анталії (Туреччина) та Шарм-Ель-Шейху (Єгипет) (20 травня 2018 року – 27 травня 2018 року, 6 листопада 2018 року – 13 листопада 2018 року, 12 вересня 2019 року – 21 вересня 2019 року, 11 серпня 2021 року – 24 серпня 2021 року); 3) ОСОБА5 разом з Опалинською О.П. одночасно приватизували земельні ділянки по сусідству в селі АДРЕСА2. Вони одночасно перебували в одного реєстратора. Запис Опалинської О.П. внесено нотаріусом Солдатенко Н.І. 12 липня 2018 року о 12:40:42, а запис ОСОБА5 – на 14 хвилин пізніше, 12 липня 2018 року о 12:54:11; 4) 17 листопада 2016 року, на той момент дворічна дочка судді – ОСОБА6, стала власницею квартири в місті Ірпінь площею 54,9 кв. метра. Законним представником ОСОБА6 виступив її батько – ОСОБА5.
З огляду на зазначене ГРД вважала, що суддя на той час спільно проживала та підтримувала сімейні стосунки з колишнім чоловіком.
ВККСУ здійснила оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя Опалинська О.П. набрала 75,375 бала, виконання практичного завдання – 65 балів. Отже, за вказаними показниками суддя набрала 140,375 бала.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участю судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Комісією надано оцінку наявній у суддівському досьє інформації щодо вказаних вище показників у сукупності, взято до уваги пояснення судді щодо випадків відсутності у приміщенні суду технічних можливостей для своєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР та оцінено цей показник у 50 балів.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди ВККСУ оцінено цей показник у 5 балів.
Таким чином, критерій професійної компетентності оцінено ВККСУ у 195,375 бала.
ВККСУ здійснила оцінювання відповідності судді Опалинської О.П. займаній посаді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій особистої компетентності у 61 бал.
ВККСУ здійснила оцінювання відповідності судді Опалинської О.П. займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено критерій соціальної компетентності у 54 бали.
ВККСУ здійснила оцінювання відповідності судді Опалинської О.П. займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Відповідність судді Опалинської О.П. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей: розуміння і дотримання правил та норм; здатність відстоювати власні переконання; дисциплінованість; повага до інших.
ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яку містить суддівське досьє, і співбесіди в 95 балів.
Відповідність судді Опалинської О.П. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей: чесність і порядність; відсутність контпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань.
ВККСУ оцінила ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яку містить суддівське досьє, і співбесіди в 82,5 бала.
Критерії професійної етики та доброчесності встановлено за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Зокрема, за результатами вивчення досьє та співбесіди із суддею Опалинською О.П. колегією Комісії встановлено, що поведінка судді Опалинської О.П. не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є її обов’язком, та свідчить про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П. набрала 487,875 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку із чим Комісія виснувала, що суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П. не відповідає займаній посаді.
ВККСУ дійшла висновку про невідповідність судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. займаній посаді та ухвалила рішення від 15 січня 2024 року № 3/ко-24 про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення її з посади судді.
За результатами розгляду матеріалів подання з рекомендацією ВККСУ, пояснень, наданих Опалинською О.П., Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання, з урахуванням мети і завдань його проведення, необхідним є з’ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, а й морально-етичного. Зокрема, має бути визначено, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, з-поміж іншого, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє та запису співбесіди колегії ВККСУ із суддею Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинською О.П., що відбулась 15 січня 2024 року, установлено, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки Опалинська О.П. декларувала майнові права на житло лише в місті Ірпінь Київської області, хоча зазначила, що фактично проживає у місті Сміла Черкаської області. Натомість жодного житла в місті Сміла суддя у вказані роки не декларувала.
Суддя Опалинська О.П. під час співбесіди пояснила зазначені обставини тим, що станом на кінець звітних років, тобто на 31 грудня, житла в користуванні у місті Сміла не мала, а тому нічого не декларувала, перші права користування житлом задекларувала з вересня 2018 року.
За результатами оцінки пояснень судді Опалинської О.П., наданих під час співбесіди, ВККСУ дійшла висновку щодо їх непереконливості, оскільки мета декларування полягає в тому, щоб особа задекларувала майно, яке перебуває у неї в користуванні станом на кінець року, а не в тому, щоб задекларувати житло, у якому вона фактично перебувала на кінець року.
Комісія також встановила, що з точки зору звичайної розсудливої людини є неможливим, щоб суддя з вересня 2016 року до вересня 2018 року не мала права користування житлом у місті Сміла, де вона працювала.
За таких обставин ВККСУ дійшла висновку, що суддя Опалинська О.П. не спростувала чіткими та переконливими доказами обґрунтованих сумнівів, зазначених у висновку ГРД, щодо недекларування нею житла, яким вона мала користуватися в місті Сміла у 2016–2017 роках.
ВККСУ також встановила, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік суддя Опалинська О.П. задекларувала, що з 28 травня 2019 року безоплатно користується квартирою в місті Сміла Черкаської області загальною площею 30 кв. м., яка належить ОСОБА2. Аналогічне право суддя задекларувала і в 2020 році.
У засіданні Комісії суддя підтвердила, що користувалась квартирою на безоплатній основі, сплачувала лише комунальні платежі.
Водночас Комісією встановлено, що 22 листопада 2018 року суддею ухвалено рішення у справі № 703/2278/18 про задоволення позову ОСОБА2 до ОСОБА3 про розірвання шлюбу. Комісія дійшла висновку, що фактичні обставини свідчать про те, що через пів року після розгляду зазначеної справи суддя набула право користування квартирою, яка на праві власності належить позивачці в цій справі.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 цього Кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Згідно з підпунктом 3.2 Бангалорських принципів спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.
Відповідно до підпункту 4.9 Бангалорських принципів суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень.
Відповідно ВККСУ узагальнила, що викладені обставини набуття суддею права безоплатного користування квартирою, яка належить позивачу в розглянутій суддею справі, з точки зору стороннього спостерігача викликає обґрунтовані сумніви в додержанні суддею вимог професійної етики та доброчесності і однозначно не сприяє зміцненню довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Стосовно отримання суддею, її матір’ю та колишнім чоловіком права власності на земельні ділянки в селі АДРЕСА2 Комісією встановлено таке.
3 квітня 2018 року суддя Опалинська О.П. ухвалила рішення у справі № 703/3004/17, яким за заявою Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області визнано спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА8, який помер ____ року, та складається з його спадкового майна, а саме: земельної ділянки площею 3,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Балаклеївської сільської ради, відумерлою. Зазначену земельну ділянку передано територіальній громаді села Балаклея в особі Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Водночас ВККСУ зазначила, що вже 20 червня 2018 року рішеннями Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області передано у власність судді Опалинської О.П., її колишнього чоловіка ОСОБА5 та її матері ОСОБА4 три суміжні земельні ділянки площею 0,25 га кожна для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Уже в липні 2018 року всі три земельні ділянки були безоплатно приватизовані суддею та близькими їй особами.
З огляду на вказане Комісія дійшла висновку, що отримання суддею та її близькими особами у власність трьох суміжних земельних ділянок загальною площею 0,75 га протягом трьох місяців після ухвалення нею судового рішення, яким Балаклеївській сільській раді Черкаського району Черкаської області передано у власність земельну ділянку площею 3,09 га, порушує зазначені вище положення Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів і знецінює віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Стосовно недекларування ОСОБА5 як члена сім’ї судді ВККСУ встановила, що Опалинська О.П. та ОСОБА5 у 2007–2010 роках перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі. У 2014 році в них народилась спільна дочка.
У розділі 2.2 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2022 роки суддя не зазначала ОСОБА5 як члена своєї сім’ї, посилаючись на пункт 19 роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 11 серпня 2016 року № 3 «Щодо застосування окремих положень Закону України “Про запобігання корупції”», оскільки після від’їзду до міста Сміла у 2017 році вона разом з ОСОБА5 не проживала, не пов’язана з ним спільним побутом, не мала взаємних прав та обов’язків.
Водночас, дослідивши висновок ГРД, досьє судді та надані нею документи і пояснення, Комісія дійшла висновку, що зазначені вище пояснення судді не відповідають фактичним обставинам її життя, зокрема з огляду на те, що:
– Опалинська О.П. разом із колишнім чоловіком та їх спільною дочкою чотири рази їздили за кордон на відпочинок (20 травня 2018 року – 27 травня 2018 року до Анталії (Туреччина), 6 листопада 2018 року – 13 листопада 2018 року до Шарм-Ель-Шейху (Єгипет), 12 вересня 2019 року – 21 вересня 2019 року до Анталії (Туреччина), 11 серпня 2021 року – 24 серпня 2021 року до Шарм-Ель-Шейху (Єгипет);
– ОСОБА5 приватизував суміжну земельну ділянку поряд з ділянками Опалинської О.П. та її матері в селі АДРЕСА2 площею по 0,25 га кожна, обставини щодо чого зазначалися вище;
– 17 листопада 2016 року суддя Опалинська О.П. подарувала своїй доньці – ОСОБА6, квартиру в місті Ірпінь площею 54,9 кв. м., при цьому законним представником ОСОБА6 виступив її батько ОСОБА5;
– за поясненнями судді, у червні 2015 року ОСОБА5 надав не менше половини грошових коштів на придбання автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2015 року випуску вартістю 2 249 888 грн, або 106 327 доларів США, тобто не менше 1 100 000 гривень. При цьому зазначені грошові кошти нею не декларувалися як отримання подарунка, оскільки фактично були передані в межах сімейних стосунків;
– 26 квітня 2018 року Опалинська О.П. зазначений автомобіль подарувала доньці ОСОБА6, водночас нею у 2021–2022 роках задекларовано право користування цим автомобілем ОСОБА5. Крім того, суддя пояснила, що поліси обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів на вказаний автомобіль оформлюються на ОСОБА5;
– суддя також пояснила, що її донька проживає разом із ОСОБА5 у місті Ірпінь, у 2017–2021 роках вони разом на вказаному автомобілі приїжджали до неї в місто Сміла, а вона їздила до них у місто Ірпінь у середньому раз на місяць, після закінчення повноважень вона також проживає в місті Ірпінь у квартирі, що належить її доньці, яка з 2022 року також проживає в цій квартирі;
– відповідно до довідки Служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради Київської області від 30 листопада 2023 року ОСОБА6 проживає разом із батьком ОСОБА5 у квартирі в місті Ірпінь та перебуває на утриманні батька;
– у поясненнях на адресу Комісії суддя неодноразово називала ОСОБА5 «цивільним чоловіком», а під час засідання Комісії – «чоловіком», що, безумовно, свідчить про те, що суддя сприймає ОСОБА5 як свого чоловіка, тобто особу, з якою пов’язана спільним побутом і має взаємні права та обов’язки. Зокрема, на питання члена Комісії під час засідання 15 січня 2024 року суддя відповіла, що після розлучення з ОСОБА5 у 2010 році перебуває з ним у цивільному шлюбі та він є її чоловіком. Після переїзду на роботу до міста Сміла вона проживає окремо від своєї родини (з 06:46:40 запису засідання колегії № 3 Комісії). Водночас, на думку Комісії, тимчасове проживання осіб окремо у зв’язку з характером роботи когось із них не свідчить про втрату ними сімейних стосунків і не впливає на визначення особи як члена сім’ї.
Сукупність цих обставин, на переконання Комісії на той момент свідчило про те, що суддя Опалинська О.П. перебуває з ОСОБА5 у фактичних шлюбних стосунках, вони були пов’язані спільним побутом та мали взаємні права та обов’язки, у зв’язку з чим суддя повинна була у 2015–2017 роках вносити до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування дані про ОСОБА5 як про члена своєї сім’ї, однак не зробила цього.
Як зазначила ВККСУ, навіть якщо пристати на позицію судді і визнати, що після переїзду в 2017 році Опалинської О.П. до міста Сміла у зв’язку з призначенням її суддею вона не мала спільного побуту та взаємних прав і обов’язків з ОСОБА5, то в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2016 роки суддя все одно повинна була зазначити вказану особу як члена своєї сім’ї та задекларувати всі необхідні відомості стосовно нього, проте не зробила цього.
Натомість, якщо визнати, що ОСОБА5 на той час уже не був членом сім’ї судді, то виникає питання кваліфікації отримання Опалинською О.П. у червні 2015 року від ОСОБА5 не менше 1 100 000 грн на купівлю автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2015 року випуску.
Із цього питання Комісія зазначила, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі подарунки.
Частиною першою статті 1 цього Закону визначено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Оскільки ОСОБА5, за наполяганням судді, не був членом її сім’ї на той час, то отримані від нього в червні 2015 року грошові кошти в розмірі не менше 1 100 000 грн є її доходом у вигляді подарунка.
У цьому випадку, відповідно до вимог чинного антикорупційного законодавства, інформацію про надані сторонньою особою грошові кошти суддя зобов’язана була задекларувати в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік як отриманий дохід у вигляді подарунка, але цього не зробила.
Листом Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2024 року № 4303/0/9-24 судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинській О.П. було запропоновано надати пояснення.
Суддя Опалинська О.П. надала пояснення щодо відомостей, викладених у рішенні ВККСУ від 15 січня 2024 року № 3/ко-24, у яких зазначила, що рішення ВККСУ вважає невмотивованим, оскільки в ньому вказана лише загальна кількість набраних балів за результатами кваліфікаційного оцінювання. Натомість посилання Комісії в рішенні лише на оцінювання судді на підставі результатів іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди не дають змоги встановити, за якими саме показниками критеріїв компетентності, професійної етики та доброчесності суддя не відповідає займаній посаді, як і не дають можливості встановити дійсні мотиви, якими керувалась колегія ВККСУ під час ухвалення рішення.
Крім того, суддя Опалинська О.П. вважає, що колегія ВККСУ не врахувала того факту, що під час її призначення на посаду судді вона пройшла всі необхідні перевірки та подала декларацію про майновий стан. Усе майно, яке належить їй на праві приватної власності, було набуте до 24 вересня 2016 року, і на момент її призначення на посаду судді відомостей щодо її недоброчесності виявлено не було. Інформація щодо законності набуття майна, вказаного в декларації за 2017 рік, та відповідності його вартості отриманим доходам за період зайняття посади судді відображена в довідці про результати перевірки відомостей, передбачених пунктами 1, 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Вища рада правосуддя критично оцінює твердження судді Опалинської О.П. щодо вказаних обставин, оскільки відповідно до пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
В пояснювальній записці до проєкту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (набрав чинності 30 вересня 2016 року)» щодо мети впровадження оцінювання суддів на відповідність займаній посаді зазначено, що «ураховуючи поточну специфіку ситуації з правосуддям в Україні, законопроєкт за рекомендацією експертів Венеціанської Комісії доповнено нормою, яка передбачає, що однією з підстав звільнення судді є порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Таким чином, суддю може бути звільнено у разі відсутності належного підтвердження законності джерел походження майна, майнових прав, доходів судді чи членів його сім’ї тощо».
Отже, з метою проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у випадку виникнення обґрунтованого сумніву щодо законності джерел походження майна, а такий сумнів виник після надходження до ВККСУ висновку ГРД, суддя Опалинська О.П. була зобов’язана підтвердити їх законність, незважаючи на час набуття права власності на таке майно.
Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок ВККСУ про те, що пояснення Опалинської О.П. щодо законності джерел походження майна є непереконливими, а розбіжності в її поясненнях, наданих під час співбесіди в засіданні ВККСУ та в засіданнях Вищої ради правосуддя, що відбулися 27 березня та 10 квітня 2025 року, свідчать про обґрунтованість сумнівів Комісії в доброчесності судді.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Джоджай проти Албанії» змістив конституційний баланс у бік заходів щодо забезпечення доброчесності особи, дійшовши висновку, що право на повагу до приватності (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) не поширюється на перевірку статків посадової особи, що мають сумнівне походження, оскільки такі перевірки лише «забезпечують суспільну довіру до її доброчесності» (пункт 362 цього рішення). За наявності «попередніх висновків» про сумнівність походження статків посадової особи тягар доведення «протилежного» може бути переведений на саму посадову особу (пункт 347 цього рішення). Водночас «нездатність обґрунтувати законність джерела, використаного для придбання або створення майна», може мати наслідком звільнення посадової особи та пожиттєву заборону такій особі обіймати державні посади.
Крім того, у пункті 349 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що з урахуванням того, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значно обмежило б і вплинуло на здатність органів влади оцінювати законність усіх статків, набутих протягом професійної кар’єри особою, яка проходить перевірку.
15 січня та 13 березня 2025 року до Вищої ради правосуддя звернувся ОСОБА5 із повідомленнями про можливе внесення суддею Опалинською О.П. недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також про ймовірне використання службового становища з метою приватизації земельної ділянки.
У зверненнях ОСОБА5 вказує, що суддя Опалинська О.П. під час проведення Комісією співбесіди, обґрунтовуючи законність набуття нею нерухомого та рухомого майна, посилалась на його доходи, однак ОСОБА5 спростовує ці твердження, наголошуючи, що не передавав Опалинській О.П. жодних коштів для придбання нею майна, а джерело її фінансів йому не відоме.
17 липня 2018 року суддя безоплатно набула права власності на земельну ділянку площею 2500 кв. м, розташовану в селі АДРЕСА2, вартість якої за оцінкою на 2018 рік становила 72 000 гривень. Тоді ж, за даними декларацій, ОСОБА5 приватизував сусідню земельну ділянку площею 2500 кв. м. Водночас ОСОБА5 заявляє, що не подавав жодних документів з метою її отримання і не знає, як саме вона була оформлена на його ім’я.
ОСОБА5 вважає, що суддя Опалинська О.П., використовуючи службове становище та взаємодіючи з посадовими особами органів місцевого самоврядування, незаконно здійснила приватизацію земельної ділянки на його ім’я за підробленими документами, зокрема підписом.
У зв’язку із цим ОСОБА5 зазначає, що звернувся з відповідними заявами до Державного бюро розслідувань щодо можливого вчинення злочину та до НАЗК з вимогою провести перевірку декларацій судді Опалинської О.П.
На запит Вищої ради правосуддя від 14 березня 2025 року № 4846/0/9-25 НАЗК повідомило, що відповідно до статті 513 Закону України «Про запобігання корупції» перевірка декларацій проводиться на основі оцінки ризиків. Відбір декларацій здійснюється за Порядком відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затвердженим наказом НАЗК від 7 грудня 2023 року № 284/23, у тому числі за інформацією від фізичних та юридичних осіб, медіа та інших джерел. Інформація, повідомлена у зверненні ОСОБА5 до НАЗК від 13 січня 2025 року (вх. № ПК/84/0-25), не містить достатніх фактичних даних для ініціювання повної перевірки декларації або моніторингу способу життя. Для подальшого розгляду необхідно надати конкретні факти, що підтверджують можливі порушення законодавства.
Як убачається з відповіді НАЗК, наданої ОСОБА5 листом від 15 січня 2025 року за № 282-03/3792-25, перевірка декларацій та моніторинг способу життя здійснюються на основі даних з державних реєстрів, зокрема Міністерства юстиції України. Станом на 15 січня 2025 року доступ до цих реєстрів тимчасово припинено, що унеможливлює перевірку інформації, викладеної у зверненні. Роз’яснено, що після відновлення доступу заявник може подати повторне звернення.
Водночас Вища рада правосуддя вважає, що посилання НАЗК на неможливість перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА5, у зв’язку з тимчасовим припиненням доступу до державних реєстрів не є підтвердженням відсутності порушень, а лише свідчить про неможливість їх установлення в зазначений період.
У відповідь на лист Вищої ради правосуддя від 14 березня 2025 року № 4846/0/9-25 Державне бюро розслідувань повідомило, що відповідно до даних системи електронного документообігу Державного бюро розслідувань звернення ОСОБА5 щодо судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. не надходило.
У засіданні Вищої ради правосуддя 27 березня 2025 року суддя Опалинська О.П. надала пояснення стосовно зазначених звернень ОСОБА5, у яких повідомила, що ОСОБА5 був прямо зацікавлений в отриманні земельних ділянок у селі АДРЕСА2 задля їх майбутнього продажу, оскільки хотів якнайшвидшого облаштування судді в місті Сміла Черкаської області та переїзду їхньої доньки – ОСОБА6, до матері – Опалинської О.П. (технічний запис засідання Вищої ради правосуддя з 01:22:18 до 01:23:05 та з 01:30:56 до 01:31:28).
Водночас у вказаних поясненнях судді Опалинської О.П. є розбіжності порівняно з тими поясненнями, які суддя надавала в засіданні ВККСУ, яке відбулося 15 січня 2024 року, оскільки тоді суддя зазначала, що метою отримання земельних ділянок у селі АДРЕСА2 був їх майбутній продаж для придбання житла для «возз’єднання сім’ї» з ОСОБА5 (https://www.youtube.com/watch?v=oGSXINqSBT4, із 07:26:58 до 07:27:38).
З метою обґрунтування отримання коштів від ОСОБА5, як від «цивільного чоловіка», суддя Опалинська О.П. під час співбесіди у ВККСУ заявляла, що саме ОСОБА5 займався вихованням їхньої спільної доньки – ОСОБА6. Проте під час засідання Вищої ради правосуддя, яке відбулося 27 березня 2025 року, суддя заперечила ці твердження, зазначивши, що догляд за донькою здійснювали її мати – ОСОБА4 та колишня свекруха – ОСОБА7.
Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити, що за результатами аналізу відеозапису співбесіди судді Опалинської О.П. на засіданні ВККСУ та перевірки обставин, викладених у рішенні Комісії від 15 січня 2024 року № 3/ко-24, встановлено, що висловлювання судді Опалинської О.П. щодо невизнання ОСОБА5 членом сім’ї для цілей декларування є непослідовними та суперечливими. Така поведінка судді Опалинської О.П. вказує на недотримання нею правил, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону, а його поведінка має узгоджуватися, зокрема, з принципом чесності.
У контексті наведених обставин Вища рада правосуддя вважає за доцільне також звернути увагу на те, що згідно з висновком психолога від 3 лютого 2019 року за підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей «за результатами першого тестування HCS було перевищено показник валідності за шкалою «Брехня», у зв’язку з чим кандидат проходив тестування HCS повторно».
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача його поведінка була бездоганною.
Роз’яснюючи ці положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, зазначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Вища рада правосуддя рішенням від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).
Підпунктом 1 пункту 12 розділу І Показників визначено, що показники застосовуються суб’єктами оцінювання: Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, їх органами або іншими суб’єктами, у випадках, визначених законом, у межах оцінки відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (пункт 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).
Пунктом 3 розділу І Показників установлено, що показники застосовуються до процедур оцінювання, що виникли до їх затвердження, але не були завершені, та до процедур, що розпочинаються після їх затвердження.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам:
- незалежність;
- неупередженість;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- чесність;
- сумлінність;
- непідкупність;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Підпунктами 3, 5 пункту 18 розділу ІІІ Показників визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
Надані суддею Опалинською О.П. суперечливі пояснення щодо отримання земельної ділянки в Балаклійській сільській раді Черкаського району Черкаської області та виявлені розбіжності у твердженнях щодо джерел походження коштів для придбання ліквідного майна свідчать про невідповідність судді Опалинської О.П. затвердженим Показникам, а отже, невідповідність судді Опалинської О.П. займаній посаді.
Установлені під час кваліфікаційного оцінювання обставини вказують на те, що поведінка судді Опалинської О.П. не узгоджується з високими стандартами поведінки судді, які відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є її обов’язком, та свідчать про неналежне дотримання нею вимог професійної етики та доброчесності судді.
Зважаючи на те, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П. набрала 487,875 бала, що становить менше ніж 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, ВККСУ дійшла обґрунтованого висновку, що суддя Опалинська О.П. не відповідає займаній посаді.
Повноваження ВККСУ стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у національній системі судоустрою. При цьому оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення ухвалюється за внутрішнім переконанням членів ВККСУ. Отже, жоден інший суб’єкт чи орган не може втручатися у здійснення суб’єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції ВККСУ щодо оцінювання здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями.
Саме таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 (провадження № 11-424заі21); від 19 січня 2022 року у справі № 9901/385/19 (провадження № 11-125заі21); від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19 (провадження № 11-265заі20).
Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, копію відеозапису співбесіди із суддею Опалинською О.П., урахувавши надані суддею Вищій раді правосуддя пояснення, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання в порядку, установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ВККСУ в межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо невідповідності судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинської О.П. займаній посаді.
Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цими законами, зокрема, передбачена можливість звільнення судді у випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні. Таку правову позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/349/20.
Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання, невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу ВККСУ.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, абзацом другим пункту 20 розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 56, пунктом 12 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Опалинську Ольгу Петрівну з посади судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Голова Вищої ради правосуддя
Члени Вищої ради правосуддя
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Оксана КВАША
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ