Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Пушкарчук Валентини Петрівни з посади судді Луцького міськрайонного суду Волинської області у відставку,
встановила:
18 березня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Пушкарчук В.П. та матеріали про звільнення її з посади судді Луцького міськрайонного суду Волинської області у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Пушкарчук Валентина Петрівна, ____ року народження, рішенням дванадцятої сесії Волинської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 21 грудня 1992 року обрана суддею Маневицького районного суду Волинської області, Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1999 року № 607-XIV обрана суддею Луцького міського суду Волинської області безстроково, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена на роботу на посаді судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день обрання Пушкарчук В.П. суддею Маневицького районного суду Волинської області законодавство не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Під час роботи Пушкарчук В.П. на посаді судді набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII), діяв Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
З документів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що стаж роботи Пушкарчук В.П. на посаді судді на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 32 роки 4 місяці 3 дні.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копій диплома, трудової книжки Пушкарчук В.П. навчалася у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка за денною формою з 25 липня 1979 року до 26 червня 1984 року, здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та отримала кваліфікацію юриста.
Отже, до стажу роботи Пушкарчук В.П. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка – 2 роки 5 місяців 16 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на день обрання Пушкарчук В.П. суддею Маневицького районного суду Волинської області, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти до обрання на посаду судді стаж роботи Пушкарчук В.П. за юридичною спеціальністю становив понад 2 роки.
Отже, до стажу роботи Пушкарчук В.П. на посаді судді підлягає зарахуванню додатково стаж роботи за юридичною спеціальністю, що вимагався Законом СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР» для зайняття посади судді, – 2 роки.
За результатами вивчення доданих до заяви належним чином завірених копій документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Пушкарчук В.П. у відставку, а саме: паспорта громадянина України, актів про обрання, про призначення, переведення на посаду судді, диплома про вищу юридичну освіту, трудової книжки, установлено, що до стажу роботи Пушкарчук В.П. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 32 роки 4 місяці 3 дні;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 16 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Загальний стаж роботи судді Пушкарчук В.П., який дає їй право на відставку, становить 36 років 9 місяців 19 днів.
Отже, відповідно до доданих до заяви документів суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Ураховуючи наведене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Пушкарчук Валентину Петрівну з посади судді Луцького міськрайонного суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя
