Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича, відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни та за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 1 листопада 2021 року (вх. № Ч-4397/6/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. на неналежну поведінку судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О.

Чижик Т.В у дисциплінарній скарзі зазначає, що 17 вересня 2021 року на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) була опублікована новина «Голові райсуду Вінниччини повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди».

Детективами НАБУ спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції в ході проведення слідчих дій задокументовано факт передачі судді ОСОБА2 коштів – 3 000 доларів США та 1 620 доларів США, що згідно з офіційним курсом на той час становило 43 625 гривень за задоволення позову в інтересах ОСОБА1 у справі № 145/131/20 про визнання права на земельну частку (пай). Під час проведення обшуку вилучено також частину предмета неправомірної вигоди та грошові кошти в сумі понад 50 000 доларів США.

Як наголосила автор скарги, ОСОБА2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації, суддя ОСОБА2 спілкувався з фізичною особою у позапроцесуальний спосіб, вимагав гроші за ухвалення рішення на користь цієї фізичної особи щодо визнання права на земельну ділянку (пай).

Такі дії судді, як стверджує автор скарги, порушують етичні стандарти поведінки судді, а також через їх суспільну небезпечність відповідно до законодавства є злочином.

У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. також зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2021 року до ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 500 000 гривень та покладено на нього певні процесуальні обов’язки, зокрема носити електронний засіб контролю.

Крім того, рішенням Вищої ради правосуддя від 7 жовтня 2021 року суддю Ратушняка І.О. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням його до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини, а саме факт отримання неправомірної вигоди суддею Ратушняком І.О., як зазначила скаржник, набули значного суспільного резонансу та були висвітлені в багатьох медіа.

Неправомірна поведінка судді Ратушняка І.О. шкодить авторитету судової влади та довірі суспільства до неї. Позапроцесуальне спілкування судді Ратушняка І.О. зі стороною у справі свідчить про його упередженість та особисту майнову зацікавленість у вирішенні справи на користь однієї сторони, що вказує на те, що суддя свідомо вчиняв дії задля отримання особистого майнового блага, що є очевидним, грубим і свідомим порушенням стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді.

На переконання Чижик Т.В., суддя Ратушняк І.О. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Така поведінка судді підпадає під поняття істотного дисциплінарного проступку, що є підставою для звільнення судді з посади.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 вересня 2024 року № 2723/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

19 серпня 2024 року членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В. надіслано запит до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) для надання інформації та копій процесуальних документів, які спростовують або підтверджують обставини вчинення суддею Ратушняком І.О. дисциплінарного проступку, зазначеного в дисциплінарній скарзі.

У відповідь на вказаний запит листом САП від 20 серпня 2024 року № 07/3-3560ВИХ-24 до Вищої ради правосуддя надіслано копії окремих матеріалів кримінального провадження № ____ від 12 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Крім того, відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надано дозвіл на розголошення відомостей, отриманих під час досудового розслідування, у частині, необхідній для розгляду дисциплінарної скарги.

Додатково листом від 2 жовтня 2024 року № 07/3-4507ВИХ-24 заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. повідомив таку інформацію.

Під час судового провадження в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, його захист здійснював і здійснює до цього часу адвокат ОСОБА3. При цьому адвокат ОСОБА3 самостійно залучений ОСОБА2 на договірній основі.

Повідомлено також, що суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. здійснював розгляд судових справ різних категорій, у яких стороною (представником, захисником, адвокатом) є його захисник – ОСОБА3.

Зокрема, це справи №№ 145/971/24, 145/474/24, 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/675/23, 145/259/24, 145/1079/23, 145/1553/21, 145/1326/23, 145/872/21, 145/1038/23, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1323/20, 145/1870/22, 145/900/20, 145/215/22, 145/1158/22, 145/1059/22, 145/212/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/176/22, 145/379/22, 145/375/22.

Наявність договірних відносин між ОСОБА2 та ОСОБА3, що передбачають існування прав та обов’язків у сторін договору, викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Ратушняка І.О., у зв’язку із чим він не міг розглядати ці справи і підлягав відводу (самовідводу).

Однак, незважаючи на наявність таких обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності, він, порушуючи вимоги, зокрема, статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), продовжував здійснювати розгляд зазначених вище справ і ухвалював у них судові рішенні.

Зазначене може свідчити про порушення суддею Ратушняком І.О. вимог законодавства, зокрема Кодексу суддівської етики та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2024 року № 3221/3дп/15-24 за вказаними вище обставинами відкрито за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. з підстав можливої наявності у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Об’єднано дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В. (вх. № Ч-4397/6/7-21), із дисциплінарною справою, відкритою за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Відповідно до пункту 23⁹ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду витребував від суду характеристику судді Ратушняка І.О., копію його суддівського досьє, оригінали судових справ №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24, запропоновував судді та скаржниці ознайомитися із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи.

Судді Ратушняку І.О. повідомлено про час та місце розгляду 26 березня 2025 року об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом скерування повідомлення про його виклик на адресу суду, у якому працює суддя, на його особисту електронну поштову адресу, на адресу реєстрації місця його проживання, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє. Відповідне повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на вебсайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила скаржницю Чижик Т.В., свідків – суддю Копилову Л.В., суддю Вальчука В.В., про дату і час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових запрошень та викликів для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Ратушняка І.О. ефективно будувати свій захист. Зокрема, копії ухвал про відкриття дисциплінарних справ надсилались на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, а також судді Ратушняку І.О. неодноразово надавалася можливість ознайомитися з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи та з проєктом висновку.

26 березня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяв участь суддя Ратушняк І.О.

26 березня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяв участь представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., який заявив клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи на один місяць та надання йому матеріалів для ознайомлення.

З метою дотримання права судді Ратушняка І.О. на захист, розгляд об’єднаної дисциплінарної справи вирішено перенести на 9 квітня 2025 року.

Судді Ратушняку І.О. повідомлено про час та місце розгляду 9 квітня 2025 року об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом скерування повідомлення про його виклик на адресу суду, у якому працює суддя, на його особисту електронну поштову адресу, на адресу реєстрації місця його проживання, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє. Відповідне повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на вебсайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., скаржницю Чижик Т.В., свідків – суддю Копилову Л.В., суддю Вальчука В.В., про дату і час розгляду 9 квітня 2025 року об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових запрошень та викликів для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

9 квітня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли підписані кваліфікованим електронним підписом представника судді Ратушняка І.О. – адвокатом Горохом О.П. заява про відвід члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ратушняка І.О. (вх. № Г-1679/1/7-25), пояснення за обставинами об’єднаної дисциплінарної справи (вх. № Г-1679/2/7-25), клопотання про витребування з Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи № 145/131/20 за позовом ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай) (вх. № Г-1679/3/7-25), клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії адвокатського запиту від 31 березня 2025 року та копії відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 7 квітня 2025 року (вх. № Г-1679/4/7-25), клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій додаткових угод до договору від 10 вересня 2021 року та від 14 грудня 2023 року, акти прийому-передачі наданих послуг від 3 січня 2022 року, від 14 грудня 2023 року, від 5 січня 2024 року, адвокатського запиту від 6 квітня 2025 року та відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 квітня 2025 року (вх. № Г-1679/5/7-25), клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження (вх. № Г-1679/6/7-25), клопотання про виклик у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо розгляду об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. свідка – Когутницького В.М. (вх. № Г-1679/7/7-25).

Крім того, 9 квітня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Ратушняка І.О. (вх. № 1298/4/6-25).

9 квітня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяли участь суддя Ратушняк І.О., свідки – суддя Копилова Л.В., суддя Вальчук В.В.

Представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П. прибув особисто.

Скаржниця Чижик Т.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 квітня 2025 року не прибула, причини неявки не повідомила.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

9 квітня 2025 року до початку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи по суті Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула заяву представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. від 8 квітня 2025 року про відвід члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 квітня 2025 року № 757/3дп/15-25 у задоволенні зазначеної заяви про відвід було відмовлено.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії адвокатського запиту від 31 березня 2025 року та копії відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 7 квітня 2025 року; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій додаткових угод до договору від 10 вересня 2021 року та від 14 грудня 2023 року, акти прийому-передачі наданих послуг від 3 січня 2022 року, від 14 грудня 2023 року, від 5 січня 2024 року, адвокатського запиту від 6 квітня 2025 року та відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 квітня 2025 року.

Також 9 квітня 2025 року у засіданні представником судді Ратушняка І.О. – адвокатом Горохом О.П. подано клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи аудіозаписів судових засідань, зафіксованих під час запису відеоконференції проведення судових засідань, яке Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. про виклик свідка – адвоката ОСОБА3.

В задоволенні клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. про витребування з Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи № 145/131/20 за позовом ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай) було відмовлено.

Розгляд дисциплінарної справи за клопотанням судді Ратушняка І.О. відкладений на 30 квітня 2025 року.

Судді Ратушняку І.О. повідомлено про час та місце розгляду 30 квітня 2025 року об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом скерування повідомлення про його виклик на адресу суду, у якому працює суддя, на його особисту електронну поштову адресу, на адресу реєстрації місця його проживання, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє. Відповідне повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на вебсайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., скаржницю Чижик Т.В., свідка – адвоката Когутницького В.М., про дату і час розгляду 30 квітня 2025 року об’єднаної дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових запрошень та викликів для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

30 квітня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяли участь суддя Ратушняк І.О., свідок – адвокат Когутницький В.М.

Представник судді Ратушняка І.О. – адвокат ОСОБА6 прибув особисто.

Скаржниця Чижик Т.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 30 квітня 2025 року не прибула, причини неявки не повідомила.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження (справа № 145/131/20 за позовом ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай)); клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій адвокатського запиту адвоката Гороха О.П. від 15 квітня 2025 року до адвоката ОСОБА3 та відповіді на нього адвоката ОСОБА3 від 21 квітня 2025 року; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії відповіді на адвокатський запит щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 27 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 370 КК України.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання судді Ратушняка І.О. про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи витягів зі стенограм засідань Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2024 року та 9 квітня 2025 року.

Суддя Ратушняк І.О., представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., підтримали свої письмові пояснення щодо викладених у об’єднаній дисциплінарній скарзі обставин та просили відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Ратушняка І.О. і припинити дисциплінарне провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., суддю Ратушняка І.О., представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., свідків – суддю Копилову Л.В., суддю Вальчука В.В., адвоката Когутницького В.М., дослідивши та оцінивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді Ратушняка І.О., копії протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), допиту свідків, огляду, оригінали судових справ №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24, а також інші матеріали в їх сукупності, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Ратушняк Ігор Олександрович Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 призначений суддею Тиврівського районного суду Вінницької області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 25 червня 2009 року № 1585-VІ Ратушняка І.О. обрано суддею цього суду безстроково.

За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя установлено таке.

Щодо дисциплінарної справи, яку відкрито за наслідками розгляду дисциплінарної скарги Чижик Т.В. (вх. № Ч-4397/6/7-21).

Установлено, що детективи НАБУ проводили досудове розслідування, а прокурори САП здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

17 вересня 2021 року судді ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 991/6460/21 до ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 500 000 гривень. Застава внесена обвинуваченим ОСОБА2 в розмірі 220 000 гривень. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про зміну застосованого до ОСОБА2 запобіжного заходу.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 7 жовтня 2021 року № 2066/0/15-21 клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. задоволено частково. Тимчасово, до 17 листопада 2021 року, відсторонено суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням установлено, що на розгляді судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. перебувала цивільна справа № 145/131/20 за позовом ОСОБА1 до Уяринецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, Тиврівської районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).

З липня 2021 року ОСОБА4 на підставі спільно досягнутих домовленостей допомагав ОСОБА1 у питанні отримання та оформлення документів, необхідних для визнання права власності на земельну ділянку, яка була предметом спору у справі № 145/131/20.

11 серпня 2021 року ОСОБА4 перебував у залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області, після розгляду суддею Ратушняком І.О. його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) поцікавився в нього про дату судового засідання у справі за позовом ОСОБА1, у зв’язку із чим у ОСОБА2 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА1 дій з використанням свого службового становища.

Суддя ОСОБА2 висловив ОСОБА4 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 40 000 гривень за кожний гектар земельної ділянки, зазначеної в позовній заяві ОСОБА1, та повідомив, що у разі надання неправомірної вигоди він ухвалить рішення про задоволення позову в інтересах ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай).

Згодом, 18 серпня 2021 року ОСОБА2 зателефонував ОСОБА4, який повідомив, що ОСОБА1 погодився і готовий надати неправомірну вигоду в зазначеній сумі.

25 серпня 2021 року ОСОБА4 зателефонував ОСОБА2 та вони домовилися про зустріч біля будинку № 5 на вулиці Лісова у селищі міського типу Тиврів Вінницької області. Під час зустрічі між ними відбулась розмова щодо розгляду позовної заяви ОСОБА1. При цьому ОСОБА4 повідомив, що на цей час може передати тільки 3000 доларів США, іншу частину грошових коштів – протягом кількох днів. ОСОБА2 повторно нагадав ОСОБА4, що розмір неправомірної вигоди становить 40 000 гривень за кожен гектар земельної ділянки, яка є предметом позову ОСОБА1. Зазначив також, що наявну в нього частину грошових коштів у сумі 3000 доларів США необхідно передати не йому особисто, а ОСОБА5 протягом одного-двох днів та продиктував його номер мобільного телефону.

На виконання вказівки ОСОБА2 26 серпня 2021 року ОСОБА4 прибув на ринок «Урожай», розташований на вулиці Пирогова в місті Вінниця Вінницької області, де зустрівся із ОСОБА5, якому передав для судді ОСОБА2 першу частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 26 серпня 2021 року становило 80 122 гривень, за задоволення позову ОСОБА1 у справі № 145/131/20. Того самого дня ОСОБА4 зателефонував судді ОСОБА2 та в завуальованій формі повідомив йому про передачу частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.

30 серпня 2021 року біля будинку № 5 на вулиці Лісова у селищі міського типу Тиврів Вінницької області відбулась зустріч ОСОБА2 та ОСОБА4. Під час зустрічі ОСОБА2 повідомив ОСОБА4 про необхідність передання ОСОБА5 частини суми неправомірної вигоди, що залишилась.

Цього самого дня ОСОБА5, перебуваючи біля центрального входу до ринку «Урожай», одержав від ОСОБА4 для судді ОСОБА2 другу частину неправомірної вигоди в розмірі 1620 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 30 серпня 2021 року становило 43 625 гривень.

Після одержання грошових коштів від ОСОБА4 ОСОБА5 зателефонував судді ОСОБА2 та в завуальованій формі повідомив йому, що отримав другу частину грошових коштів.

Таким чином, суддя ОСОБА2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення висловив прохання надати неправомірну вигоду та одержав у визначений ним спосіб від ОСОБА4 неправомірну вигоду в розмірі 4620 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 123 747 гривень, за задоволення позову в інтересах ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай) у цивільній справі № 145/131/20.

Тим самим, на думку органу досудового розслідування, суддя Ратушняк І.О. вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 368 КК України, а саме: прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2023 року (справа № 991/904/22) суддю ОСОБА2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки та конфіскацією частини майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ1; земельної ділянки загальною площею 1,8595 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ2 (Вінницька область, Тиврівський район, с/рада Гришовецька); автомобіля марки MG 3 CROSS, д.н.з. ____, 2014 року випуску; грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США, що були вилучені 30 серпня 2021 року під час обшуку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА1; грошових коштів у розмірі 42 186 доларів США, що були вилучені 30 серпня 2021 року під час обшуку житлових будинків та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА3; грошових коштів у розмірі 220 000 гривень, внесених ОСОБА2 як заставу. Залишено ОСОБА2 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Суддя ОСОБА2 та його захисники ОСОБА6, ОСОБА3 оскаржили вирок до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

На цей час розгляд судової справи триває.

Як вбачається з копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 25 серпня 2021 року об 11:45:20 зафіксовано телефонну розмову між суддею ОСОБА2 та ОСОБА4 такого змісту (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА2):

«<...>

Ф – <…> Ти цей… ти по тому питанню, що…

І – Да-да-да-да.

Ф – Шо призначати.

І – Так я ж по цьому хочу.

Ф – Так, шо да? Ти понімаєш.

І – Так я хочу поговорити…

Ф – Не, так чекає…

І – Всьо да. Ну я не хочу по телефону говорити.

Ф – А нашо зі мною говорити? Я ж тобі казав, що зробити так і всьо і єслі да, значить да. Я ше вона бачу вот лежить сьогодні. Єслі нє до завтра, то нада її відправляти десь через півроку.

І – Н, то так призначати як ми говорили.

Ф – Нє, ну так шож? Ми ж говорили, шо ти будеш у чєловєка того…

І – Так давайте зустрінемся, я всьо обясню і…

Ф – І всі документи…

І – Да, да-да-да.

Ф – Щоб воно всьо було в нього.

І – Да.

Ф – Якщо в нього будуть всі документи, то тоді можна буде рішати, що дальше робити. Да. <…>».

Крім того, з копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року у межах кримінального провадження № ____, вбачається, що 25 серпня 2021 року о 15:10:00 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та судді ОСОБА2 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА2):

«<...>

І – Так по ОСОБА1 говорив сьогодні, три тищі в них є, тищу день-два.

Ф – Я не знаю як вони там щитають, там вобщє…

І – Дивіться вони просять…

Ф – Я тобі скажу так.

І – Що?

Ф – Їм вобще [ненормативна лексика] не положено, єслі взяти так.

<...>

І – Но в них на даний час, ось сьогодні я зустрічався, в них три. Кажуть день-два…чи можна я це завезу?

Ф – Ти завези ці.

І – Да.

Ф – Но сразу скажи там не буде. Понімаєш? єслі до тих пір…

І – Вони просять шоб оце якраз призначити, того вони день-два… призначте шоб вони бачили шо воно цей…

Ф – Харашо. Да, а єслі не буде просто цього то нашо воно мені взялось? (нерозбірливо).

І – Буде, буде, не нема питань, нема питань.

<...>

Ф – Та я (нерозбірливо), щас. Так… там скільки гектарів, не помниш?

І – Ну це ж не земельна ділянка, там три гектара в середньому.

Ф – Нє єсть там три ноль три, чи три і чотири, знаєш? Це ж…

І – Ну три там грубо.

Ф – (нерозбірливо) там скільки? Єсть…

І – Три. Нє, три!

Ф – Там точно? Єслі два на девяносто вісім то там менше. Ну коротше це ти умножаєш на сорок і получається…

І – Ну я поняв…

Ф – Поняв? Да, а він тобі перещитає це всьо.

<...>

І – Мені як віддати вам набрати? Чи як? Чи шо?

Ф – Нє мені не нада. Ти до нього…

І – Ну шоб я, бо я ж кажу всьо… всьо нормально, да?

Ф – Скажи хочу до вас підїхати… по поводу цього… там, ну скажи хочу під’їхати переговорити. Поміняти скажи…

<...>

І – То шо, всьо короче я жму короче до цих і якшо вспію я до ОСОБА61, то сьогодні.

Ф – Ну да-да-да. Тоді я завтра вже всьо зроблю, шоб воно десь до отпуска, бо я після двадцятого вересня в отпуск.

І – Тоєсть завтра воно вже має бути в базі вже, да? Я маю ввиду на коли.

Ф – Ну завтра – да, вона поставить.

І – То так як ви говорили, шо можна тиждень-два?

Ф – Ну до двадцятого вересня.

<...>».

Із копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, вбачається, що 26 серпня 2021 року о 15:27:30 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та ОСОБА5 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, О – ОСОБА5):

«<...>

І – Така справа… ну з ним справи цей… я вам три віддаю і сказав перерахувати ще по курсу шо зараз.

О – Угу…

І – З розчоту сорок тисяч гривень за гектар, а там три ноль девять – то перерахуйте шо я ше там.

О – Так, Ви мені даєте шо?

І – Я три даю.

<...>

ОСОБА5 розмовляє по телефону.

О – Да, ОСОБА60! Кажи. Тут людина прийшла. Да, дада. Я візьму, а там… там… я понів з ними розберусь. Давай.

ОСОБА5 закінчив телефонну розмову.

О – Так, шо ми маєм… Ви мені даєте шо?

І – Я даю три.

О – Три, так?

І – Да.

О – Дальше?

І – А шо ше з учьота сорок тисяч гривень за гектар. А гектар три ноль девять, отак він сказав, шоб Ви перерахували шоб…

О – Три ноль девять, так?

І – Да, на сорок.

О – Помножити на сорок тисяч. Правильно?

І – Да.

О – Так…

І – Да, а я даю три тисячі. Скільки ше доларів я должен віддати?

О – А! Тоєсть Ви зараз даєте три тисячі.

І – Да-да-да-да, да

О – І Вам зафіксувати скільки…

І – А?

О – І Вам зафіксувати скільки Ви ше будете доларів должні?

І – Да-да-да, тай я… чи завтра чи коли.

О – Чотири шістсот двадцять, чотири шістсот двадцять з копійками…

І – Да, а я три даю.

О – Ну о так буде – тисяча шістсот двадцять хай буде.

І – Скільки?

О – Тисяча шістсот двадцять.

І – Тисяча шістсот двадцять.

О – Так ще раз. Скільки у нас там? Три…?

І – Ноль девять.

О – Ноль девять, помножити на сорок тисяч. Правильно?

І – Да.

О – Це Ви мені маєте дати скільки гривнів, да?

І – Да.

О – Тепер ділим це на долари (нерозбірливо) Ви мені вже три, значить тисячу шістсот двадцять шебуде за Вами, так?

І – Тисячу шістсот двадцять.

О – Ну і там копійки…

І – Три ось я даю, перераховуйте.

ОСОБА4 передає грошові кошти ОСОБА5, останній взяв грошові кошти та почав їх перераховувати.

О – Дивіться, шоб поліція не під’їхала.

І – нічого, шо зробиш…

ОСОБА5 перерахував грошові кошти.

О – Три.

І – Всьо.

О – Всьо три я…

І – Тисячу шістсот двадцять.

О – На даний момент да. Да-да-да.

І – Всьо то завтра я ше там чи…

О – Добре. Всьо я записую.

<...>».

28 серпня 2021 року о 15:33:20 ОСОБА4 знаходиться у власному автомобілі, телефонує ОСОБА2 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА2):

«<...>

І – Да, ОСОБА2! Доброго дня!

Ф – Да, добрий день!

І – Да, документи в людини. Ало?

Ф – Ну харашо!

І – То…

Ф – Да-да я поняв, шо ти передав. До мене дзвонили.

І – То Ви скажете, шо там?

Ф – Харашо. Ну я ж сказав уже там… якого числа там це буде…, да, харашо.

<...>».

Крім того, як вбачається з копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року у межах кримінального провадження № ____, 30 серпня 2021 року о 10:53:39 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та судді ОСОБА2 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА2):

«<...>

Ф – Я там призначив, на яке число я не помню.

І – На шістнадцяте, то я ж…

Ф – Діло в тому, що мене може з шістнадцятого не бути, я тоді зразу на твадцять третє перепризначу, поняв? Єслі мене шістнадцятого не буде.

І – А чого ви можете не бути?

Ф – Може бути таке, бо я буду на больнічному.

І – Трохи…

Ф – Два тижні.

І – Трохи… трохи-трохи.

Ф – На два тижні, з другого числа. Тоді воно буде, я двадцять другого виходжу, десь двадцять третього.

І – Бо діло в тому, що я вчора нирнув.

Ф – Шо-шо?

І – Я вчора нирнув. Показав, шо це шістнадцятого, показав цей, люди документи віддали. То шо?

Ф – Завозь всьо. Ну єслі мене не буде, на больнічному як я вийду?

І – Да?

Ф – Я наверно з другого буду на больнічному. Понімаєш? То я не знаю… я в санаторій, а єслі в санаторій, то нада брати лікарняний (нерозбірливо).

І – Ага.

Ф – Ну значить буде двадцять третього.

<...>

І – Наберу тай.

Ф – А це буде, єслі я точно піду з другого числа ну дев’яносто дев’ять відсотків, шо піду, не знаю.

І – Ну дивіця може якшо можна буде, шоб не кіпішували.

Ф – Чуїш шо я кажу, якшо я піду значить…

І – Ну я понятно, я поняв.

Ф – Тоді я вихожу двадцять перше, двадцять другого я вихожу, а двадцять третього ми…

І – Ага.

Ф – Розгляним. Дев’ятнадцяте це неділя, дев’ятнадцяте, двадцятого мене ше не буду, двадцять перше не буду, двадцять другого, а може ше на двадцять друге я ше подивлюсь. Добре, давай.

І – Добре».

Крім того, з копії протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року та на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від 27 серпня 2021 року у межах кримінального провадження № ____, вбачається, що 30 серпня 2021 року зафіксовано телефонну розмову та зустріч ОСОБА4 та ОСОБА5 (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались І – ОСОБА4, О – ОСОБА5):

о 13:34:38 ОСОБА4 телефонує до ОСОБА5

«О – Ало.

І – Ало ОСОБА61?

О – Да.

І – Доброго дня.

О – Доброго дня.

І – Це ОСОБА62 в четвер з Вами бачилися від ОСОБА2.

О – Так.

І – Пам’ятаєте перераховували?

О – Да памятаю.

І – Я хочу Вам різницю цю завезти бо бачився сьогодні з ОСОБА2.

О – Да будь-ласка.

<...>

о 16:35 між ОСОБА4 та ОСОБА5 відбулась розмова.

<...>

О – Так, казав ОСОБА2 попідтягувати хвости.

ОСОБА5 тримає в руках грошові кошти в іноземній валюті, а саме долари США та рахує.

І – Ми щитали, я ше должин тисячу шиссот двадцять, вот перераховуйте.

ОСОБА4 дістає з лівого нагрудного кармана куртки грошові кошти, а саме долари США та передає їх ОСОБА5

О – Я це забиру.

І – Пожалуста мені не нада, я ше віддаю.

ОСОБА5 правою рукою бере грошові кошти в ОСОБА4 та починає їх перераховувати.

ОСОБА5 тримаючи банкноти схожі на грошові кошти, а саме долари США розпочав їх перераховувати.

О – Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять тут багато.

І – Тисячу шиссот двадцять.

О – Раз, два, три.

І – Я три тоді дав.

О – Чотири, пять, шість, сім, вісім.

І – Ми пощитали чотири шіссот двадцять. Тисячу шіссот двадцять я ше должин.

О – Девять, десять, одинадцять. Добре давай ми порахуєм як я порахую, добре?

І – Пожалуста.

О – Просто я вже так мене сьогодні (не чітка мова) друга і багато проблєм других. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шиснадцять тисячу шистсот двадцять в мене так і записано було.

І – Да, да. В мене тоже блокнот каже сама гостра пам’ять тупий карандаш.

О – ОСОБА60 казав шо Ви там друзі, шо там… (не чітка мова).

І – Помаленьку так.

О – В мене тисячу шиссот двадцять. Мене звати ОСОБА61.

<...>

І – Спасіба, о чуїте я Вас попросю позвоніть йому й скажіть шо я всьо віддав, і всьо бо він казав сказати цей шо… Віддаси тоді хай ОСОБА61 набере.

О – Зараз дві сікунди набираю.

ОСОБА5 дістає з сумки мобільний телефон та здійснив телефонний дзвінок.

І – Тай я знаю шо питання закрите.

ОСОБА5 розмовляє по телефону.

О – Да ОСОБА60 мені всьо принислі. Принислі двє ковбаси, я всьо забрал, фільтрую, аставлю всьо как нада. Всьо давай ОСОБА60 давай.

ОСОБА5 закінчив телефонну розмову.

О – Ну всьо, аддал.

І – Ну всьо бальшой спасіба, полетів я дальше.

<...>».

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дослідила протоколи допитів свідків ОСОБА4, ОСОБА5 та ОСОБА7.

Як вбачається з копій протоколів допиту свідка ОСОБА4 від 12, 25, 26, 30 серпня та 8 вересня 2021 року він підтвердив обставини неодноразового позапроцесуального спілкування із суддею ОСОБА2 з метою ухвалення позитивного рішення у справі № 145/131/20.

Крім того, зазначене вище підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА5 та ОСОБА7.

Зокрема, із протоколу допиту свідка ОСОБА5 від 6 вересня 2021 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____, вбачається, що на питання слідчого: «Чи приходили до Вас раніше особи, з метою передати грошові кошти ОСОБА2? В якій валюті та чи здійснювали Ви якісь розрахунки для них? » ОСОБА5 відповів: «Так, такі випадки були. Я можу пригадати 2 випадки <...>

<...> Другий випадок стався 26.08.2021, коли до мене зателефонував невідомий мені чоловік та сказав, що він від ОСОБА2 та нам треба зустрітись. Я йому сказав, що знаходжусь на ринку «Урожай», а саме сиджу в чорному Reno Scenic, д.н.з. ____, букви нажали не пригадаю. Також я сказав, що він може підходити. Після цього, він підійшов до машини, де я сидів на пасажирському сидінні, та сказав, що він має передати ОСОБА2 3000 доларів США. Я набрав ОСОБА2 та сказав, що якийсь чоловік приніс для нього 3000 доларів США. На це ОСОБА2 сказав коротко, щоб я їх забрав. Я перерахував грошові кошти. Після цього, невідомий мені чоловік, попросив мене порахувати скільки він ще має донести грошових коштів із розрахунку 3,09 гектара помножити на 40 тисяч гривень, з переводом в доларовий еквівалент. Хочу зазначити, що спочатку я не хотів це робиш, однак чоловік наполіг, посилаючись зокрема на те, що у мене є калькулятор. В результаті я порахував, що ця сума складає 1620 доларів США. Наскільки, я пригадую, відповідну відмітку я зробив в телефоні про те, що ОСОБА2 я має віддати 3000 тисячі доларів США».

На питання слідчого: «Чи знайомі Ви з ОСОБА4? За яких обставин познайомились?»

На це запитання ОСОБА5 відповів: «Я розумію, що це невідомий чоловік, який передавав для ОСОБА2 грошові кошти. Я пригадую, що точно бачив його 26.08.2021, коли передавав для ОСОБА2 3000 доларів США. Після обшуку і вилучення в мене грошових коштів, я зрозумів що цей чоловік доніс мене 1620 доларів США, однак як це відбулось я взагалі пригадати не можу, оскільки в цей день перебував в стані сильного алкогольною сп’яніння».

На питання слідчого: «Чи повідомляли Ви ОСОБА2, що для нього передали грошові кошти? Чи обговорювали Ви з ним, хто та коли забере у Вас ці гроші?» ОСОБА5 відповів: «Так, повідомляв в ході зустрічі з невідомим чоловіком за обставин, які я повідомив до цього. Питання хто та коли забере грошові кошти ми з ним не обговорювали. При цьому, хочу повідомити, що 30.08.2021 біля 9 ранку до мене зранку приїзджав ОСОБА59 та забрав в мене 5860 доларів США, це його грошові кошти, а саме 5000, які передала невідома жінка, про яку я розповів вам до цього, а решта 860 доларів США – грошові кошти, які він передав мені для обміну. Я його запитав чи віддавати йому грошові кошти – 3000 доларів США, які передав йому невідомий чоловік. Він сказав, що забирати їх не буде і їх не слід дописувати до грошових коштів, які йому належать, а їх слід повернути цьому чоловіку. Однак, подробиць він не сказав».

На питання слідчого: «Що означає Ваша нотатка “ІНФОРМАЦІЯ3 +3000 $ (1620$ 123600)” у мобільному телефоні?» ОСОБА5 відповів: «Сума 3000 означає грошові кошти, які невідомий чоловік передав 26.08.2021 для ОСОБА2, а 1620 доларів США та 123 600 означає сума в доларах та гривнях, яку чоловік попросив мене порахувати та яку він сказав, що донесе для ОСОБА2»

На питання слідчого: «Що означають нотатки у вашому мобільному телефоні “ ІНФОРМАЦІЯ3 2 500 $, ІНФОРМАЦІЯ3 40 $+3000; ІНФОРМАЦІЯ3 48 860 $; ІНФОРМАЦІЯ3 48 860$”; та подібні?» ОСОБА5 відповів: «Всі ці нотатки підтверджують приналежність грошових коштів ОСОБА2, а саме починаючи з травня 2021 року він привозив мені гривні, я обмінював на долари США. Тобто фактично 48 860 – це розмір суми в доларах США, яка в мене знаходиться, однак належала ОСОБА2 в певний період часу, за виключенням 3000 доларів, які передали для нього і які він сказав не враховувати».

Із протоколу допиту свідка ОСОБА7 від 8 вересня 2021 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____, вбачається, що по суті поставлених запитань свідок надав такі показання:

«<...> В липні 2021 року до мене звернувся ОСОБА4 та повідомив, що він надає послуги ОСОБА1 з питань оформлення вказаної земельної частки (паю), та попросив вивчити нові документи в справі, на що я погодився, в результаті вивчення документів прийняв рішення про необхідність подати у справі уточнену позовну заяву з урахуванням нових доказів, а також у зв’язку з необхідністю заміни сторони відповідача – Уяринецької сільської ради, на її правонаступника – Тиврівську селищну раду на що я погодився. Зміст вказаної позовної заяви узгодив з ОСОБА1 в телефонному режимі та копію позовної заяви передав через ОСОБА4. Оскільки була згода позивача, вказану уточнену позовну заяву було надіслано до суду за моїм підписом засобами поштового зв’язку.

Бажаю додати, що 11 серпня 2021 року до мене підійшов ОСОБА4 та, повідомивши мене про те, що суддя ОСОБА2 вимагає за позитивне рішення у справі ОСОБА1 грошові кошти в розмірі по 40 тис. грн за один га, я відповів, що чув про те, що вказаний суддя раніше вирішував схожі питання за гроші, однак ціна була нижчою – по 30 тис. грн за 1 га землі, та сказав йому, що також чув, що гроші передаються не напряму судді, а через посередника – валютного міняйлу – ОСОБА5, який працює на ринку “Урожай” у м. Вінниця, однак я категорично не раджу так робити, бо це є кримінальне правопорушення, та порадив звернутись до НАБУ.

В подальшому, а саме 08.09.2021 року, з’явившись до адмінбудівлі НАБУ, що в м. Київ приблизно о 10:00 до мене через месенджер Вотсап зателефонував ОСОБА2 та запитав, чому я поїхав в м. Київ, та порадив не хвилюватись, при допиті в НАБУ послатись на положення ст. 63 Конституції України та запевнив, що в працівників НАБУ на нього нічого немає та що в ОСОБА4 будуть проблеми з цього приводу, він буде його “кінчати ”».

Щодо дисциплінарної справи, відкритої за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Під час судового провадження в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, його захист здійснював і здійснює до цього часу адвокат ОСОБА3. При цьому адвокат ОСОБА3 самостійно залучений ОСОБА2 на договірній основі.

Крім того, суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. здійснював розгляд судових справ різних категорій, у яких стороною (представником, захисником, адвокатом) є його захисник – ОСОБА3.

Зокрема, це справи №№ 145/971/24, 145/474/24, 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/675/23, 145/259/24, 145/1079/23, 145/1553/21, 145/1326/23, 145/872/21, 145/1038/23, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1323/20, 145/1870/22, 145/900/20, 145/215/22, 145/1158/22, 145/1059/22, 145/212/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/176/22, 145/379/22, 145/375/22.

Наявність договірних відносин між ОСОБА2 та ОСОБА3, що передбачають існування прав та обов’язків у сторін договору, викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Ратушняка І.О., у зв’язку із чим він не міг розглядати ці справи і підлягав відводу (самовідводу).

Однак, незважаючи на наявність таких обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності, він, порушуючи вимоги, зокрема, статті 36 ЦПК України, продовжував здійснювати розгляд вказаних вище справ і ухвалював у них судові рішенні.

Вказане може свідчити про порушення суддею Ратушняком І.О. вимог законодавства, зокрема Кодексу суддівської етики та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як вже було зазначено, вироком Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2023 року (справа № 991/904/22) суддю ОСОБА2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

У вироку суду вказано, що згідно з протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування доступ до матеріалів досудового розслідування № ____ надавався стороні захисту (підозрюваному ОСОБА2 та його захиснику ОСОБА3), починаючи з 13 грудня 2021 року.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА3 є захисником судді ОСОБА2 з 2021 року.

На сьогодні справа перебуває на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Той факт, що ОСОБА3 є захисником судді ОСОБА2, підтверджується також даними з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), зокрема ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10 лютого, 16 травня, 20 травня, 30 травня, 7 липня, 18 листопада, 23 листопада, 21 грудня 2022 року; від 13 січня, 16 січня, 30 січня, 10 липня 2023 року; від 17 січня, 26 січня, 12 лютого, 14 серпня, 22 серпня 2024 року.

Крім того, додатково листом від 23 січня 2025 року заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименком О.В. надіслано документи, що підтверджують надання адвокатом ОСОБА3 правової допомоги ОСОБА2 у кримінальному провадженні № ____, зокрема під час судового провадження у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (копії ордера серії ВН № 156728 від 11 лютого 2022 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 28 вересня 2021 року № 2/8-1 у Вищому антикорупційному суді, ордера серії АВ № 1033074 від 10 січня 2024 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року № 8/12 у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду).

Водночас відповідно до відомостей з офіційного вебпорталу «Судова влада України» вбачається, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА2, призначене на 22 травня 2025 року, має проводитися за участю захисника ОСОБА3.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя було досліджено та встановлено, що всі справи, які зазначені в листі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перебували / перебувають у провадженні судді Ратушняка І.О., у яких адвокатом / захисником був / є ОСОБА3.

Необхідно зазначити, що цивільна справа № 145/1079/23 до цього часу перебуває у провадженні судді Ратушняка І.О. на розгляді. Розгляд інших справ завершено.

Справа № 145/971/24

16 травня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 249 КК України.

В ухвалі судді Ратушняка І.О. від 13 серпня 2024 року зазначено, що розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні здійснюється у складі головуючого судді Ратушняка І.О. та за участю, зокрема, захисника ОСОБА3.

Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області Іванця В.Д. від 29 листопада 2024 року заяву прокурора у кримінальному провадженні –начальника Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Барановського С.Ф. від 22 листопада 2024 року про відвід головуючого судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. у кримінальній справі № 145/971/24 за обвинуваченням ОСОБА8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, задоволено. Відведено суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. від участі в розгляді цієї справи.

На сьогодні розгляд справи триває.

Справа № 145/1079/23

29 червня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА9 до Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Вінницьке районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 26 лютого 2024 року клопотання представника позивача – ОСОБА3 про призначення судової автотоварознавчої експертизи для визначення суми матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, задоволено.

Ухвалою судді Копилової Л.В. від 29 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючому судді Ратушняку І.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА9 до Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Вінницьке районне управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області про відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу.

На сьогодні розгляд справи триває.

Справа № 145/872/21

28 травня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА10 до ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, ОСОБА14 про поділ майна.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 25 серпня 2021 року заяву представника позивача – ОСОБА3, про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 2 червня 2022 року в задоволенні клопотання представника позивача – ОСОБА3, про витребування у Тиврівському районному суді Вінницької області цивільних справ №№ 223/2163/2012, 145/1389/15-ц та 145/327/16-ц за позовами ОСОБА10 до ОСОБА15 про поділ майна – відмовлено.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 12 вересня 2022 року клопотання представника позивача – ОСОБА3, про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи на предмет визначення ринкової вартості спірного майна, можливості його поділу в натурі відповідно до позовних вимог – задоволено.

В ухвалі судді Ратушняка І.О. від 5 вересня 2023 року зазначено, що представник позивача – ОСОБА3, підтримав заявлене клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз (із врахуванням клопотання експерта) на предмет визначення ринкової вартості спірного майна, можливості його поділу в натурі відповідно до позовних вимог.

Рішенням судді Ратушняка І.О. від 23 січня 2025 року позов задоволено.

Справа № 145/594/24

20 березня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА16 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 23 квітня 2024 року за участю, зокрема, представника заявника – ОСОБА3, провадження у справі про притягнення ОСОБА16 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/378/24

28 лютого 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА17 за частиною першою статті 130 КУпАП.

23 березня 2024 року до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява від захисника ОСОБА17 – адвоката ОСОБА3, про відвід судді Копилової Л.В.

Адвокат ОСОБА3 мотивував заяву тим, що у зв’язку з порушенням суддею Копиловою Л.В. закону в інших справах, у яких він брав участь, у нього із суддею Копиловою Л.В. склалися конфліктні відносини.

Крім того, у заяві про відвід адвокат ОСОБА3 додатково зауважив, що суддею Копиловою Л.В. у цивільній справі № 145/781/23 було задоволено його заяву як представника відповідача про відвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В., оскільки він мав сумніви в об’єктивності та неупередженості судді Копилової Л.В. під час розгляду справи.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 1 квітня 2024 року заяву адвоката ОСОБА3 про відвід судді Копилової Л.В. у справі № 145/378/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА17 за частиною першою статті 130 КУпАП задоволено. Матеріали справи № 145/378/24 (провадження № 3/145/207/2024) передано до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 22 квітня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА17 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/283/24

14 лютого 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА18 за частиною першою статті 130 КУпАП.

6 червня 2024 року до Тиврівського районного суду Вінницької області від захисника ОСОБА18 – адвоката ОСОБА3, надійшла заява про відвід судді Копилової Л.В.

Адвокат ОСОБА3 мотивував заяву тим, що аналіз судової практики та значна кількість адвокатів повідомляють, що суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Копилова Л.В., при розгляді адміністративних справ про притягнення особи за статтею 130 КУпАП, проявляє упередженість до громадян України та спрощений підхід до розгляду справ цієї категорії, не звертає уваги на порушення, які допускають поліцейські при оформленні адміністративних матеріалів.

Крім того, у заяві про відвід адвокат ОСОБА3 вказав, що через порушення суддею Копиловою Л.В. закону і в інших справах, у яких він приймав участь, у нього із суддею Копиловою Л.В. склалися конфліктні відносини.

Зокрема, у цивільній справі №145/781/23 було задоволено його заяву як представника відповідача про відвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В. у зв’язку з визнанням суддею порушення закону.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 10 червня 2024 року заяву адвоката ОСОБА3 про відвід судді Копилової Л.В. у справі № 145/283/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА18 за частиною першою статті 130 КУпАП задоволено. Матеріали справи № 145/283/24 (провадження №3/145/168/2024) передано до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 26 червня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА18 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/259/24

9 лютого 2024 року на підставі протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В. надійшла справа № 145/259/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА19 за частиною першою статті 130 КУпАП.

9 лютого 2024 року до провадження судді Копилової Л.В. згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 9 лютого 2024 року також надійшли матеріали справи щодо ОСОБА19 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, справа № 145/260/24, провадження № 3/145/159/2024, та матеріали справи стосовно ОСОБА19 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 122² КУпАП, справа № 145/261/24, провадження № 3/145/160/2024.

Постановою судді Копилової Л.В. від 27 лютого 2024 року справи про адміністративні правопорушення № 145/259/24 (провадження № 3/145/158/2024) щодо ОСОБА19 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, № 145/260/24 (провадження № 3/145/159/2024) – за статтею 124 КУпАП, та № 145/261/24 (провадження № 3/145/160/2024) – за статтею 122² КУпАП об’єднано в одне провадження і присвоєно № 145/259/24 (провадження № 3/145/158/2024).

27 лютого 2024 року до Тиврівського районного суду Вінницької області від захисника ОСОБА19 – адвоката ОСОБА3, надійшла заява про відвід судді Копилової Л.В.

Адвокат ОСОБА3 мотивував заяву тим, що аналіз судової практики та значна кількість адвокатів повідомляють, що суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Копилова Л.В., при розгляді адміністративних справ про притягнення особи за статтею 130 КУпАП, проявляє упередженість до громадян України та спрощений підхід до розгляду справ цієї категорії, не звертає уваги на порушення, які допускають поліцейські при оформленні адміністративних матеріалів.

Крім того, у заяві про відвід адвокат ОСОБА3 додатково зауважив, що суддею Копиловою Л.В. у цивільній справі № 145/781/23 було задоволено його заяву як представника відповідача про відвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В., оскільки він мав сумніви в об’єктивності та неупередженості судді Копилової Л.В. під час розгляду справи та надав для приєднання до матеріалів справи копію ухвали. У цій справі він також має сумніви в об’єктивності та неупередженості судді Копилової Л.В. із зазначених вище обставин.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 1 березня 2024 року заяву адвоката ОСОБА3 про відвід судді Копилової Л.В. у справі №145/259/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА19 за частиною першою статті 130, статтями 124, 122² КУпАП задоволено. Матеріали справи № 145/259/24 (провадження № 3/145/158/2024) передано до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Постановою судді Ратушняка І.О. від 18 березня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА19 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Визнано винним ОСОБА19 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122², 124 КУпАП, і накладено на нього відповідно до статті 36 КУпАП адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнуто зі ОСОБА19 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 гривні.

Справа № 145/1330/23

9 серпня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА20 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 23 серпня 2023 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА20 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа № 145/1255/23

26 липня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА21 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 серпня 2023 року за участю, зокрема, захисника ОСОБА3 провадження у справі про притягнення ОСОБА21 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/538/23

30 березня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА22 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 10 травня 2023 року за участю, зокрема, захисника ОСОБА3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА22 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа № 145/501/23

27 березня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА23 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 10 квітня 2023 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА23 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа № 145/1870/22

2 січня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА20 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 25 січня 2023 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА20 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа № 145/1158/22

4 жовтня 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА24 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 листопада 2022 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА24 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа № 145/375/22

21 квітня 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА8 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 9 травня 2022 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3 провадження у справі про притягнення ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/215/22

18 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА25 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 16 листопада 2022 року за участю, зокрема, адвоката ОСОБА3 провадження у справі про притягнення ОСОБА25 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Справа № 145/474/24

7 березня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла заява ОСОБА26 про встановлення факту виховання дитини.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 26 червня 2024 року за участю, зокрема, представника заявника – ОСОБА3, заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА26 самостійно виховує неповнолітню доньку.

Справа № 145/1326/23

9 серпня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА27 до ОСОБА28, ОСОБА29 та ОСОБА30 про виділення частки зі спільної сумісної власності в натурі.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 5 жовтня 2023 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3 позов задоволено. Виділено в натурі ОСОБА27 в окрему інвентарну одиницю нежитлові приміщення.

Справа № 145/1038/23

27 червня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА31 до ОСОБА32 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 30 серпня 2023 року за участю, зокрема, представника відповідача – ОСОБА3, позов задоволено. Визнано за ОСОБА31 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру.

Справа № 145/675/23

25 квітня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства «Володимир» до ОСОБА33, ОСОБА34 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА35, приватний нотаріус Смоляк Л.С.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. у засіданні від 25 жовтня 2023 року заяву представника позивача – ОСОБА3, про витребування доказів у справі задоволено.

Рішенням судді Ратушняка І.О. від 1 листопада 2024 року позов задоволено.

На сьогодні справа перебуває на розгляді у Вінницькому апеляційному суді.

Справа № 145/1059/22

19 вересня 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА36 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 6 жовтня 2022 року за участю, зокрема, представника заявника – ОСОБА3, заяву задоволено. Встановлено факт приналежності ОСОБА36 до національності «полька».

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу начальника Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) Мамчур М.О. задоволено частково. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 6 жовтня 2022 року скасовано. Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА36, за участю заінтересованої особи – Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький), про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності її та батька ОСОБА37 до національності «полька», «поляк», зобов’язання Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) внести зміни в актові записи – закрито.

Справа № 145/379/22

22 квітня 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді Ратушняку І.О. передано позовну заяву ОСОБА38 до ОСОБА39 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 2 червня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено. Визнано за ОСОБА38 право власності на 1/2 частину квартири № _ в будинку № __, що знаходиться по вулиці АДРЕСА2, та право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд, розташовану по вулиці АДРЕСА2.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 1 серпня 2022 року за заявою ОСОБА38 виправлено описку в рішенні суду. Абзац другий резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:

«Визнати за ОСОБА38 право власності на квартиру № __ в будинку № __, що знаходиться по вулиці АДРЕСА2 та право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд, розташовану по вулиці АДРЕСА2».

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Рішення (заочне) Тиврівського районного суду Вінницької області від 2 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА38 до ОСОБА39 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.

Справа № 145/254/22

25 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА40 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 липня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА40 право на земельну частку (пай) розміром 3,54 в умовних кадастрових гектарах, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА40 до Тиврівської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, – ОСОБА41, про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Справа № 145/250/22

25 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді Ратушняку І.О. передано позовну заяву ОСОБА42 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 липня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА42 право власності на земельну ділянку площею 3,2316 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА42 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Справа № 145/212/22

18 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА42 до Тиврівської селищної ради Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай).

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 липня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА42 право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА42 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Справа № 145/176/22

11 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді Ратушняку І.О. передано позовну заяву ОСОБА40 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 8 липня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА40 право власності на земельну ділянку площею 4,1762 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА40 до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку, відмовлено.

Справа № 145/1553/21

22 вересня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА43 до Тиврівської територіальної громади Вінницької області про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 18 квітня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА3 про витребування доказів задоволено.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 20 лютого 2024 року за участю, зокрема, представника позивача ОСОБА3, позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин.

Справа № 145/1323/20

5 березня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА44 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 14 листопада 2022 року клопотання представника позивача – ОСОБА3 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою судді Ратушняка І.О. від 22 лютого 2023 року клопотання представника заявника ОСОБА3 про заміну померлого ОСОБА44 на його спадкоємця ОСОБА45 задоволено. Залучено до участі у справі правонаступника заявника ОСОБА44 – ОСОБА45.

Рішенням судді Ратушняка І.О. від 24 березня 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА46, яка померла, правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право на земельну частку (пай).

Справа № 145/900/20

26 червня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадження судді Ратушняка І.О. надійшла позовна заява ОСОБА47 та ОСОБА48 до ОСОБА49 про визнання договору міни земельних ділянок недійсним.

Рішенням судді Ратушняка І.О. у засіданні від 13 грудня 2022 року за участю, зокрема, представника позивача – ОСОБА3, позов задоволено. Визнано недійсним договір міни земельними ділянками від 11 лютого 2020 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА49, її представниці – адвоката ОСОБА50, залишено без задоволення. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА47, ОСОБА48 до ОСОБА49 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА49, яка підписана представником ОСОБА50, задоволено. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року, додаткове рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 2 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА47, ОСОБА48 до ОСОБА49 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок відмовлено.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звернула увагу на те, що справи №№ 145/594/24, 145/378/24, 145/283/24, 145/259/24, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1870/22, 145/1158/22, 145/375/22, 145/215/22 – справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. При цьому усі 12 справ суддя Ратушняк І.О. закрив у зв’язку з відсутністю в діях осіб події / складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Окрему увагу звертають на себе справи № 145/1330/23 та № 145/1870/22, що стосувалися однієї особи – ОСОБА20, який відмовився від медичного огляду на стан наркотичного та алкогольного сп’яніння, проте суддя Ратушняк І.О. постановами від 23 серпня 2023 року та 25 січня 2023 року закрив провадження у справах у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА20 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до відомостей ЄДРСР у період із 1 березня 2024 року до 10 червня 2024 року в Тиврівському районному суді Вінницької області правосуддя здійснювали два судді – Ратушняк О.І., Копилова Л.В.

При цьому справи №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24 про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП було розподілено судді Копиловій Л.В. Захисником осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності, у вказаних справах був ОСОБА3.

На запит доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 7 лютого 2025 року з Тиврівського районного суду Вінницької області до Вищої ради правосуддя надійшли оригінали справ №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24.

У справі № 145/259/24 заява про відвід судді Копилової Л.В. від 27 лютого 2024 року, подана адвокатом ОСОБА3 в інтересах ОСОБА19, мотивована таким: «Аналіз судової практики та значна кількість адвокатів повідомляють, що суддя Тиврівського районного суду Копилова Л.В., при розгляді адміністративних справ про притягнення особи за статтею 130 КУпАП, проявляє упередженість до громадян України та спрощений підхід до розгляду справ цієї категорії, не звертає уваги на порушення, які допускають поліцейські при оформленні адміністративних матеріалів».

У справі № 145/283/24 ОСОБА18 7 березня 2024 року уклав договір з адвокатом ОСОБА51.

29 травня 2024 року ОСОБА18 уклав договір з адвокатом ОСОБА3.

Заява про відвід судді Копилової Л.В. від 6 червня 2024 року, подана адвокатом ОСОБА3 в інтересах ОСОБА18, мотивована таким: «Аналіз судової практики та значна кількість адвокатів повідомляють, що суддя Тиврівського районного суду Копилова Л.В., при розгляді адміністративних справ про притягнення особи за статтею 130 КУпАП, проявляє упередженість до громадян України, проявляє спрощений підхід до розгляду справ цієї категорії, не звертає уваги на порушення, які допускають поліцейські при оформленні адміністративних матеріалів». Крім того, у заяві про відвід судді Копилової Л.В. зазначено «Через порушення суддею Копиловою Л.В. закону і по інших справах, де я приймав участь, у мене з нею склалися конфліктні відносини. Так, по справі № 145/781/22 за позовом ОСОБА34 до СФГ «Володимир» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою мною заявлявся відвід судді Копиловій Л.В., і такий відвід був задоволений у зв’язку з визнаними суддею порушеннями закону».

У справі № 145/378/24 ОСОБА17 27 лютого 2024 року уклав договір з адвокатом ОСОБА3.

Заява про відвід судді Копилової Л.В. від 27 березня 2024 року, подана адвокатом ОСОБА3 в інтересах ОСОБА17, мотивована таким «Через порушення суддею Копиловою Л.В. закону по інших справах, де я приймав участь, у мене з нею склалися конфліктні відносини. Так, по справі № 145/781/22 за позовом ОСОБА34 до СФГ «Володимир» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою мною заявлявся відвід судді Копиловій Л.В., і такий відвід був задоволений у зв’язку з підтвердженими підставами порушень закону».

Ураховуючи, що на той час у Тиврівському районному суді Вінницької області здійснювали правосуддя лише два судді, очевидно, що зазначені відводи, заявлені адвокатом ОСОБА3, розглядав суддя Ратушняк І.О., інтереси якого у кримінальному провадженні також представляв адвокат ОСОБА3. Суддя Ратушняк І.О. задовольнив зазначені відводи.

Крім того, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що у справах №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24 після задоволення заяв про відвід судді Копилової Л.В. та повторного автоматизованого розподілу справ судді Ратушняку І.О., скаржники ОСОБА19, ОСОБА18, ОСОБА17 відповідно відразу відмовлялися від послуг адвоката ОСОБА3.

У подальшому суддя Ратушняк І.О. закрив усі ці справи за відсутністю в діях осіб складу / події адміністративного правопорушення.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звернула увагу на ту обставину, що усі цивільні справи (окрім справи № 145/1038/23) вирішено на користь сторін, інтереси яких також представляв адвокат ОСОБА3.

Рішення у справі № 145/675/23 перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

Рішення у справі № 145/872/21 перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

Рішення у справі № 145/900/20 скасовано Верховним Судом.

Рішення у справах №№ 145/1059/22, 145/379/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/212/22, 145/176/22 були скасовані судом апеляційної інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Стислий виклад пояснень судді Ратушняка І.О., представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., показань свідків – суддів Копилової Л.В., Вальчука В.В., адвоката Когутницького В.М.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Т.В. на запит доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 19 серпня 2024 року суддя Ратушняк І.О. надав такі пояснення.

Суддя Ратушняк І.О., зокрема, зазначив, що, «скаржник Чижик Т.В. хоче ввести в оману Вищу раду правосуддя, оскільки, відповідно до версії слідства, 11 серпня 2021 року ОСОБА4 перебував у залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області під час розгляду ним його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Після розгляду скарги ОСОБА4 поцікавився у нього про дату судового засідання у справі ОСОБА1. Перебуваючи у цьому ж залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області, вислухавши ОСОБА4, приблизно о 11 годині він висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 40 000 грн за кожний гектар земельної ділянки, яка є предметом позову ОСОБА1, та повідомив, що у разі надання неправомірної вигоди він ухвалить рішення про задоволення позову в інтересах ОСОБА1 про визнання права на земельну частку (пай)».

Суддя Ратушняк І.О. також зауважив: «Однак ОСОБА4 не є представником позивача ОСОБА1 (оскільки у нього відсутні будь-які повноваження та ОСОБА1 заперечує, що ОСОБА4 є його представником), а ОСОБА4 є агентом правоохоронних органів, однак в заяві про вчинення мною кримінального правопорушення зазначив, що він діяв в інтересах позивача ОСОБА1, а в подальшому дані обставини зазначені в витязі з ЄРДР».

Крім того, суддя Ратушняк І.О. зазначив, що «сторона обвинувачення не подала доказів, що 11 серпня 2021 року в залі судових засідань № 2 відбулась розмова між ним та ОСОБА4, під час якої він просив неправомірну вигоду, а навпаки дані обставини спростовуються самим ОСОБА4, який при дачі показів в суді зазначив, що така розмова нібито була не 11 серпня 2021 року, а 9–10 серпня 2021 року, однак, обставин при яких це відбулось не з’ясовано прокурором та не встановлено судом».

Суддя Ратушняк І.О. також вказав, що «відповідно до показів секретаря судового засідання, яка брала участь в судовому засіданні 11 серпня 2021 року, суддя Ратушняк І.О. після розгляду скарги ОСОБА4 на неправомірні дії працівників поліції видалився до нарадчої кімнати, а коли повернувся, оголосив рішення і почав розглядати інші справи. В цей день ні під час засідання, ні до того, ні після ОСОБА4 до Ратушняка І.О. не підходив та вони не спілкувались. Крім того, виходи з залу судових засідань № 2 для суддів та відвідувачів різні і вони не перетинаються».

Суддя Ратушняк І.О. повідомив, що «також надавав покази про неможливість такого спілкування, а відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Водночас суддя Ратушняк І.О. звернув увагу, що «якщо проаналізувати посилання обвинувачення на те, що 11 серпня 2021 року він просив за позитивне вирішення справи ОСОБА1 у ОСОБА4 неправомірну вигоду, то це є нелогічно, оскільки у нього на той час (так як він працював один суддя з чотирьох по штату, які звільнені у відставку) перебувало в провадженні біля 2000 справ, а справа ОСОБА1 з іншими передана йому, у зв’язку з відставкою судді Мазурчака А.Г. в березні 2021 року, яку він ще не розглядав і пам’ятати кожну справу та докази, які додані до неї, неможливо, і тому, щоб надати якусь відповідь ОСОБА4 щодо задоволення позову, можливо було тільки після ознайомлення зі справою, а тому посилання сторони обвинувачення на дані обставини є припущенням, що не може застосовуватись судом при прийнятті рішення і дане припущення не дає можливості відповідати на ключове питання справи: від кого виходила ініціатива про надання, чи отримання неправомірної вигоди саме 11 серпня 2021 року, якщо така розмова взагалі відбулась».

Суддя Ратушняк І.О. наголосив, що «про отримання коштів сторона обвинувачення зазначає, що він отримав кошти через посередника ОСОБА5, однак посередник це, відповідно до КПК, співучасник, який повинен бути обізнаний у вчиненні злочину та, як і всі інші співучасники, сприяти до досягнення злочинного результату, а ОСОБА5 не визнаний співучасником, так як даючи покази він зазначив, що 26 серпня 2021 року до нього підійшов незнайомий чоловік (ОСОБА4) і повідомив, що він від Олександровича, тобто від мене, і запитав чи я йому дзвонив. ОСОБА5 відповів, що я йому не дзвонив, і запитав, що він хотів, тоді ОСОБА4 попросив наполегливо взяти у нього гроші (3000 дол. США) та передати мені, при цьому попросив порахувати 3,09 га на 40. ОСОБА5 подумав, що я продаю цьому чоловіку земельну ділянку, та взяв гроші. Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31 січня 2023 року № СЕ-19/102-23/1780-ПЧ за результатами судової лінгвістичної експертизи, – у висловах ОСОБА4 при розмові з ОСОБА5, зафіксованих в протоколах про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи наявні спеціальні мовні прийоми, що мають настанови до підбурювання (провокації) особи для отримання коштів для подальшої передачі їх іншій особі, а саме: Ратушняку І.О.».

Суддя Ратушняк І.О. також зазначив таке: «Зранку 30 серпня 2021 року при зустрічі зі мною ОСОБА5 у мене запитав: “Ти що продаєш земельну ділянку?”. Я сказав, що ні і запитав чому він питає. Тоді він розповів мені, що до нього декілька днів назад приходив якийсь чоловік та передав для мене гроші (3000 дол. США) і сказав, що принесе решту 1600 дол. США, на що я йому сказав повернути ці гроші цьому чоловіку коли він знову прийде, нічого більше в нього не брати. Цього ж вечора, за місцем мого проживання, в робочому кабінеті та за місцем проживання ОСОБА5 проведені обшуки, за наслідками яких гроші, передані ОСОБА4 ОСОБА5, виявлено у ОСОБА5, а тому посилання сторони обвинувачення, що я отримав неправомірну вигоду, безпідставне».

Суддя Ратушняк І.О. також вважав за необхідне повідомити, що правоохоронці проводили всі ці дії для реалізації провокації за вказівкою високопоставлених осіб з таких підстав: у вересні 2020 року до його провадження надійшла цивільна справа № 145/1353/20 (провадження № 2/145/634/2020) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» до Селянського (фермерського) господарства «Терра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети “33-й канал”», ОСОБА52, ОСОБА53, третя особа – державний реєстратор Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області Чернюк Л.М., про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, за якою 16 вересня 2020 року було відкрито провадження.

Суддя Ратушняк І.О. вказав, що «25 вересня 2020 року біля 22-ї години до нього зателефонувала ОСОБА54, яка є тещею, на той час, голови Вінницької обласної адміністрації ОСОБА55 та матір’ю народного депутата України ОСОБА52, її колишній чоловік є співвласником “95 кварталу”, “КВН Маслякова та компанія” з номера телефону 067 778 29 01 із претензією, яке він мав право відкрити справу щодо її дочки ОСОБА52. ОСОБА54 погрожувала йому та нецензурною лайкою висловлювалась, залякувала: “Я тебе за це, що ти відкрив справу, унічтожу”. Він вимкнув телефон, але вона ще багато разів дзвонила на його номер та на номер його дружини».

Суддя Ратушняк І.О. звернув увагу, що «про дане втручання ним було повідомлено Вищу раду правосуддя та Офіс Генерального прокурора». Однак, як зазначив суддя Ратушняк І.О., «процес знищення за допомогою правоохоронних органів розпочався, та навіть в грудні 2020 року були виділені гроші, але у них нічого не виходило, і тоді для виконання замовної провокації правоохоронці перейшли до активних дій щодо реалізації провокації, а саме: знайшли ОСОБА4, який шахрайськими діями обманув пів Тиврівського району та міста Вінниця, зробили його своїм агентом та керували ним для отримання злочинного результату».

Суддя Ратушняк І.О. також повідомив, що «на даний час слідчим ДБР проводиться розслідування за статтею 370 КК України, де його визнано потерпілим, однак, у зв’язку з тим, що ОСОБА4 знаходиться у в’язниці в Словенії за незаконне перевезення нелегалів з Хорватії в Словенію, та ускладненням проведення інших слідчих дій, розслідування ще не закінчено».

Водночас, вважає суддя Ратушняк І.О., «доказами провокації також є те, що виконавці дуже поспішали виконати завдання та зареєструвавши заяву ОСОБА4 в НАБУ про, нібито, вчинення ним злочину навіть її не перевіривши, на що КПК України передбачає 24 години, а через 2 хвилини після реєстрації заяви вже внесли відомості в ЄРДР та через 3 хвилини почали допит агента-заявника ОСОБА4. Всім відомо, що для внесення відомостей в ЄРДР необхідно було б перевірити факти, зазначені в заяві, а саме: чи працює в Тиврівському районному суді Вінницької області такий суддя – Ратушняк І.О., чи є в провадженні цього судді така цивільна справа, чи є повноваження у ОСОБА4 представляти інтереси ОСОБА1 та інше».

Суддя Ратушняк І.О. також зазначив, що «правоохоронні органи поспішали вручити підозру, яку вручали 17 вересня 2021 року йому на полі, коли він був на лікарняному, в п’ятницю, біля 16:30 год без доручення Генерального прокурора, а через декілька днів в матеріалах з’явилось доручення, а не постанова про доручення, як передбачає КПК України, без будь-яких ознак, а саме: номера, дати, місця винесення, строку дії та інших вимог, передбачених до постанови. Також підозра вручалась без адвоката, з яким ним 31 серпня 2021 року було укладено угоду, або за призначенням іншого, про що він заявляв клопотання, яке було проігноровано прокурором, у зв’язку з чим, він не набув статусу підозрюваного».

Суддя Ратушняк І.О. вважає, що обставини, зазначені у дисциплінарній скарзі Чижик Т.В., щодо його спілкування у позапроцесуальний спосіб з фізичною особою, яка є стороною у справі, з метою вимагання грошових коштів за ухвалення на її користь судового рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, 9 квітня 2025 року суддя Ратушняк І.О. та представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., надали пояснення щодо об’єднаної дисциплінарної справи.

Щодо обставин дисциплінарної справи, яку відкрито за результатами розгляду дисциплінарної скарги Чижик Т.В.

У поясненнях суддя Ратушняк І.О. зазначив, що «обставини, зазначені у вироку, перекручені та не відповідають дослідженим доказам у судових засіданнях».

Крім того, у поясненнях суддя Ратушняк І.О. та його представник – адвокат ОСОБА6, висловили заперечення: щодо підстав початку досудового розслідування стосовно судді Ратушняка І.О.; щодо провокації та наявності у ОСОБА7 та ОСОБА4 приватних мотивів щодо притягнення до відповідальності судді Ратушняка І.О.; щодо доводів про недопустимість доказів внаслідок ненабуття суддею Ратушняком І.О. процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні; щодо недопустимості відомостей, які містяться на матеріальних носіях інформації (аудіо-, відеозаписів) внаслідок їх невідкриття стороні захисту у порядку, передбаченому статтею 290 КПК України.

Тобто за своїм змістом пояснення судді Ратушняка І.О. та його представника – адвоката Гороха О.П., полягають у викладенні позиції сторони захисту на вирок Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2023 року (справа № 991/904/22), переоцінці доказів і зводяться до незгоди з висновками та мотивами суду, викладеними у вироку.

Суддя Ратушняк І.О. також вважає, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності закінчився.

Щодо обставин дисциплінарної справи, відкритої за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

У поясненнях суддя Ратушняк І.О. зазначив, що інформація, надана листом від 2 жовтня 2024 року № 07/3-4507ВИХ-24 заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. щодо розгляду суддею Ратушняком І.О. судових справ різних категорій, у яких стороною (представником, захисником, адвокатом) є його захисник – ОСОБА3, не стосується дисциплінарної скарги Чижик Т.В., а тому мала бути повернута прокурору.

Крім того, у поясненнях суддя Ратушняк І.О. та його представник – адвокат

Горох О.П., вказують, що суддя Ратушняк І.О. та адвокат ОСОБА3 не мають ані сімейних, ані дружніх відносин.

Суддя Ратушняк І.О. пояснює, що його відносини із адвокатом ОСОБА3 ґрунтуються виключно на положеннях, визначених договором № 2/8 про надання правової допомоги адвоката від 31 серпня 2021 року та додатковими угодами № 1 та № 2 до цього договору від 10 вересня 2021 року та від 14 грудня 2023 року. У пункті 4 зазначених додаткових угод № 1 та № 2 передбачено, що «здійснення захисту ОСОБА2 у кримінальному провадженні в НАБУ та ВАКС адвокатом, відповідно до цієї додаткової угоди, не буде підставою чи обов’язком для Ратушняка Ігоря Олександровича, як судді Тиврівського районного суду, надання переваг адвокату ОСОБА3 чи його клієнтам при розгляді будь-яких справ чи матеріалів, де приймає участь адвокат ОСОБА3 у якості представника чи захисника інших осіб».

Суддя Ратушняк І.О. також повідомив, що у проєкті висновку доповідача –члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду, помилково зазначено про розгляд справ за участю адвоката ОСОБА3 зокрема, зазначив, що у справі № 145/675/23 адвокат ОСОБА3 припинив представництво позивача у справі до ухвалення судового рішення; у справі № 145/872/21 брав участь не лише адвокат ОСОБА3, а й адвокати ОСОБА56 та ОСОБА57; у справах № 145/212/22 та № 145/250/22 брав участь не лише адвокат ОСОБА3, а й адвокат ОСОБА58; у справах № 145/254/22 та № 145/176/22 брав участь не лише адвокат ОСОБА3, а й адвокат ОСОБА58; рішення у справах №№ 145/259/24, 145/283/24, 145/378/24 ухвалені без участі адвоката ОСОБА3, який припинив представництво осіб у справах до ухвалення судових рішень.

Суддя Ратушняк І.О. зазначив, що саме в судових засіданнях у зазначених справах адвокат ОСОБА3 участі не брав.

Водночас суддя Ратушняк І.О. наголошує, що жодне з судових рішень, які він ухвалив у справах №№ 145/379/22, 145/176/22, 145/250/22, 145/254/22, 145/212/22, 145/1059/22 і які в подальшому скасував суд апеляційної інстанції, не було скасовано з підстав порушення ним правила про самовідвід.

Суддя Ратушняк І.О. також повідомив, що під час розгляду кримінальної справи № 145/971/24, цивільних справ №№ 145/872/21, 145/379/22, 145/176/22, 145/250/22, 145/254/22, 145/212/22, 145/1059/22, 145/675/23, 145/1079/23, справ про адміністративні правопорушення №№ 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/259/24, 145/1330/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1870/22, 145/215/22, 145/1158/22, 145/375/22 не демонстрував жодної упередженості або необ’єктивності розгляду справ, а навпаки, забезпечував справедливість судового розгляду та рівність сторін на подання доказів.

Водночас суддя Ратушняк І.О. зазначив, що суд не має права безпідставно заявляти самовідвід, він враховує це під час розгляду справ.

Крім того, суддя Ратушняк І.О. звернув увагу, що із свідками – суддями Копиловою Л.В. та Вальчуком В.В. має неприязні стосунки.

На запитання члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. (далі – доповідач), хто може оскаржувати постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., відповів: «Як мінімум сторона, ми говоримо про інше, чи має суд апеляційної інстанції якесь рішення ухвалити, це різні речі, але, принаймні подати якісь документ».

На запитання доповідача, чи може орган, який складав протокол про адміністративне правопорушення, оскаржити постанову суду у справах про адміністративне правопорушення, представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., відповів, що «це право будь-якої сторони звернутися до суду, а яке рішення приймає, у таких випадках, суд апеляційної інстанції, я чудово знаю».

На запитання доповідача, чи передбачено законом або КУпАП оскарження цієї категорії справ, представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., відповів, що «законом передбачено оскарження будь-яке використання правових засобів для відстоювання своїх прав, перший засіб – це звернення до апеляційного суду, ми зараз не говоримо, яке буде рішення апеляційного суду, але, принаймні, фіксація позиції. Другий – звернення до Вищої ради правосуддя, наприклад».

На повторне запитання доповідача, чи може орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, оскаржити постанову, чи передбачено таке право, представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., відповів: «Я вважаю, що будь-яка особа, це гарантовано Конституцією. Поліція, у жодній з наведених у проєкті висновку справ, жодна особа, поліцейський, орган поліції не звернувся до ВРП з будь-якою скаргою на дії».

На запитання доповідача, чи було Вам надано можливість ознайомитися з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «отримав лист, де його повідомлено, що він може ознайомитись з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи».

На запитання доповідача, чи надали можливість Вам та Вашому захиснику ознайомитись з матеріалами справи під час підготовки її до розгляду, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Так, надали можливість та перенесли розгляд на два тижні».

На запитання доповідача, в яких Ви відносинах перебуваєте з громадянином ОСОБА4, суддя Ратушняк І.О. відповів: «В ніяких…. я після очередного разу, коли він обманув нашу охороницю служби судової охорони, взяв у неї гроші і пообіцяв їй оформити якусь земельну ділянку, не пам’ятаю точно, десь в Шаргородському районі. Вона бігала за ним і він їй гроші не віддав. Я після того йому сказав, тут, коли він був в суді на першому поверсі: “Ти граєш з вогнем, нашо ти людей обманюєш. Ви з ОСОБА7 обманюєте людей, не беріться, ти не єсть адвокат взагалі, чому ти лізеш в цю юриспруденцію, він, я не буду, я віддам так далее”».

На запитання доповідача, з якого часу Ви з ним знайомі, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я не знаю, з 21-го року, з 21-го року я його таки не бачив, пару років два-три».

На запитання доповідача, у Вас є його мобільний телефон, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Да, є, був мобільний телефон».

На запитання доповідача, чи можете зазначити, за яких обставин Ви його отримали, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «він приходив с ОСОБА7, той його представляв своїм помічником. ОСОБА4 робить фермером в нього земельні ділянки, він трохи понімає в цих посєвах і так далі. А у моєї сім’ї є також земельні ділянка, я іноді з ним консультувався, коли там вносити добрива, коли сіяти і так далі».

На запитання доповідача, чи спілкувалися Ви з ОСОБА4 поза судовим засіданням щодо прийняття рішення чи взагалі обговорення справи за позовом ОСОБА1, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «ні, я з ним не спілкувався, він спитав каже: “Вот у мене є такий друг ОСОБА1. Він не це”. Я кажу: “Якщо є всі документи, то без питань”, а там по цих справах, було єдине, треба було мати, значить, що, до 95-го року до указу президента був членом КСП, тобто должен бути у цьому акті у списках, от і все. І тоді ці питання вирішували суди, всім позова задовольняли, а так як той не був членом КСП в 95-му році, то ніяких, то ніяк йому його позов нельзя було задовольнити, я не пам’ятаю, з 97-го чи з якого він там став членом КСП».

На запитання доповідача, чи дивилися Ви цю цивільну справу після розмови з ОСОБА4, чи інформували Ви ОСОБА4, що по цій справі не так і які необхідно документи долучити, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «ні, особисто я, щоб справу дивитися, ні. Щоб подивитися справу, так як він говорив,… мені треба було її подивитися, найти, а по пам’яті, я нічого не міг пам’ятати, а коли вона вже була в засіданні і ми проводили, тоді я дивився. Я не міг подивитися».

Доповідач зауважив, що тільки що Ви зазначили, що під час розмови ОСОБА4 запитував по справі ОСОБА1, що там КСП раніше, а з якою метою, якщо він не є учасником, Ви спілкувалися по цій судовій справі, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «він спитав: “В мене єсть ну це село” понімаєте він каже: “У мене є знайомий друг, він подав позов в суд і щодо визнання права не право власне права на земельну частку пай”. Я кажу, якщо там є всі документи, то вона підлягає задоволенню».

На запитання доповідача, якщо Ви і Ваш захисник вважаєте, що була провокація, тоді звідки ОСОБА4 дізнався, що Ви перебуваєте з ОСОБА5 у дружніх стосунках та йому необхідно передавати кошти, суддя Ратушняк І.О. відповів: «По-перше, я Вам скажу так, єслі провокація, то не ОСОБА4 фермер може знати в яких я знайомстних відносинах з кимось, безумовно правоохоронці йому сказали, бо правоохоронці виконували замовлення ще з 20-го року і слідкували за мною везде, і знають, і вони обязані знати, хто у мене друзі, з ким я спілкуюсь, і так далі. А ОСОБА61 це, що ОСОБА5, я ж кажу, ми з дитинства жили разом, іграли разом в футбол, хокей і так далі. І він там давно стоїть на “Урожаї”, моя сім’я, мої діти приходять до нього міняти гроші, я прихожу до нього так само, тому що він дає по нормальному курсу».

На запитання доповідача, чи просили Ви ОСОБА5 зустрітися із ОСОБА4, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Ну конечно ні».

На запитання доповідача, у серпні-вересні 2021 року чи перебували Ви у відпустці, на лікарняному, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я був на лікарняному, це 100 %, бо коли мені вручали підозру, це було 17 вересня, я був на лікарняному».

На запитання доповідача, чи вважаєте Ви протоколи негласних слідчих розшукових дій та інші докази, які зібрані під час кримінального провадження, недопустимими та чи визнав суд вказані протоколи, інші докази у кримінальному провадженні недопустимими, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я тільки що розказав про висновок суду, що не виключає можливості короткого діалогу, то так і суд визнав допустимими чи недопустимими, тобто по практиці, я дивився практику, вироки Вищого антикорупційного суду з Верховним Судом десь від 60 % до, по моєму, до 80 % скасовується».

На запитання доповідача, чи телефонували Ви адвокату ОСОБА7 у серпні – вересні 2021 року, чи просили Ви відмовитись надати показання в НАБУ, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Конечно нет никогда в жизні, нет. Це був один випадок, коли я дзвонив, він занімався справою моєї мами по пенсії, от я дзвонив і кажу: “Чого ж ти не здав позовну заяву?”. От оце була телефонна розмова, більше нічого».

На запитання доповідача, сьогодні Ваш захисник зазначив, що кримінальне провадження, де Ви зверталися до Вищої ради правосуддя і до Офісу Генерального прокурора щодо вчинення щодо Вас неправосудних дій закрито. Чи оскаржили Ви рішення правоохоронного органу про закриття кримінального провадження, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Це провадження, я знав, що закрито от зараз тільки, коли ми вже приймали участь в суді, а воно було цікаво, що закрито, значить, після проведення у мене обшуків, то есть 30 серпня в мене проводять обшуки, а 20 вересня воно і закривається. Це ми тільки зараз узнали, ну буквально, декілька місяців назад».

Доповідач уточнив, тобто 20 вересня 2021 року закрито, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Да, давно, зразу після обшуків».

Доповідач уточнив, тобто 4 роки Ви не цікавилися справою, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я не знав, до мене приїзжав слідчий, він розслідував, вони передавали то туда його, то в головне управління, от ну там може прокурор скасовував там які інші, а це ми зараз вирішили подивитися після, закрито».

На запитання доповідача, чи є на сьогоднішній день кримінальне провадження за фактом можливих неправомірних дій працівників поліції, НАБУ щодо вчинення щодо Вас провокації, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Так є тепер, розслідується, де мене визнано потерпілим, але розслідується дуже в’яло, оскільки вони не можуть викликати ОСОБА4, який у Словенії».

Доповідач поставив уточнююче запитання стосовно дати, коли зареєстровано провадження щодо провокації. Суддя Ратушняк І.О. відповів: «У вересні місяці 21-го року, да, зразу, одразу ж я ж звернувся, вони, по моєму ще не реєстрували, я звернувся в суд і зобов’язали».

На запитання доповідача стосовно підстав відводу судді Копилової Л.В. суддя Ратушняк І.О. відповів: «Зараз не можу, мені треба подивитися справу».

Доповідач уточнив, що це стосується справ про адміністративні правопорушення. Суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я не пам’ятаю, у мене їх дуже багато, то я, чесно кажучи, не пам’ятаю».

На запитання доповідача, 28 справ, про які йдеться у висновку, які сьогодні озвучені, Ви знали, що в цих справах представником іншої сторони є адвокат ОСОБА3, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «коли він приходив у засідання, знав».

На запитання доповідача, на Вашу думку, як Ви вважаєте, сторонній спостерігач, який бачить обставини, коли Ви обвинувачуєтесь у кримінальному правопорушенні, коли справа розглядається в суді, бере участь адвокат і цей же адвокат бере участь у розгляді Вами справи, чи свідчить це про об’єктивність. Суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я Вам хочу пояснити, що в мою душу лізти ніхто не може і мої мислі перепрограмувати також не може, якщо я вважаю, що я не переходжу ні на чию сторону, то я розглядав, якщо Ви вважаєте, що я перехожу, то я заявляю собі самовідвід. Я вважаю, що Тивр – це не велике місто, селище, от всі знають за ці обшуки і так далі, і ніхто мені не заявляє відвід з цих підстав, один відвід тільки був з цим підстав і також він був, відмовили навіть суд».

Доповідач уточнив, що в минулому році задовольнявся відвід у зв’язку з тим, що адвокат Когутницький В.М. є Вашим представником, але це вже після відкриття дисциплінарного провадження.

На запитання доповідача, сьогодні Ваш захисник долучив додаткові угоди між Вами і адвокатом ОСОБА3, можете зазначити, коли ці додаткові угоди укладалися та у зв’язку з чим. Суддя Ратушняк І.О. відповів: «Я не пам’ятаю. У зв’язку з участю спочатку в суді першої інстанції, потім апеляційної палати. Я так думаю, перша угода тоді, а друга угода після вироку. Вирок був 14 грудня 2023 року і тоді про участь одразу в апеляційному суді, оскільки треба було готувати апеляційну скаргу».

На запитання доповідача, чи долучав адвокат ОСОБА3 у справах, які Ви розглядали за його участю як захисника, як представника, інформацію, можливо додаткову угоду, про те, що він представляє Ваші інтереси у ВАКСі, суддя Ратушняк І.О. відповів: «Не пам’ятаю, вроде ні».

На запитання доповідача, чи розкривали Ви під час судового засідання в цих справах інформацію про те, що адвокат ОСОБА3 є Вашим захисником у ВАКСі, з метою, щоб у стороннього спостерігача не було сумніву у Вашій об’єктивності, суддя Ратушняк І.О. відповів, що «по якісь справі, я говорив, стороні, по-моєму, ну я не пам’ятаю, якщо чесно кажучи».

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 квітня 2025 року свідок – суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Копилова Л.В. (відряджена до Тиврівського районного суду Вінницької області), на запитання доповідача, чи були відстави для Вашого відводу у справах про адміністративні правопорушення, які Ви розглядали за статтею 130 КУпАП, суддя Копилова Л.В. відповіла: «На мою думку, підстав не було, оскільки загалом із ОСОБА3 у мене ніяких конфліктів і не було. Він у мене приймав участь і приймає, на даний час, у кримінальній справі, у кримінальних справах, у цивільних, приймав участь, ніяких конфліктів у нас не виникало. Була у нас справа цивільна у 2023 році, там дійсно було, я виносила ухвалу задовольняла відвід, однак там зовсім інші підстави були. Після цієї справи, ОСОБА3 приймав у мене участь і відводи мені не заявлялися, до поки оцих за статтею 130».

На запитання доповідача, про мету заявлення таких відводів, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Моя думка, була щоб справи і це не тільки моя думка була, це було вже всім очевидно, я скажу так, з мене всі сміялися, що я некомпетентна суддя, що я не можу справи по 130-тій розглядати бо я не знаю практики, не законодавства. Щоб ці справи, всі знали, що в суді працює два судді, я та голова суду Ратушняк. Мета була така, щоб ці справи попали на розгляд до голови суду. Ну і в іншому, результатами я не цікавилась».

На запитання доповідача, чи Вам відомо в яких відносинах суддя Ратушняк І.О. перебуває з адвокатом ОСОБА3, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Я не знаю які у них відносини, я знаю, що адвокат ОСОБА3 захищає його у кримінальній справі. В принципі, ми всі знали хто такий адвокат ОСОБА3, судді знали, люди знали, все це бачили. Те що ОСОБА3 приймав участь з головою суду по інших справах, це ми з суддею Вальчуком про це повідомляли ще Раду суддів про що, на мою думку, це був конфлікт інтересів, що голова суду приймає участь з ОСОБА3. Однак, на це ми не отримали належного реагування. Потім, коли вже відбулися систематичне закриття 130-х, це стосувалося безпосередньо мене, я звернулася з відповідною скаргою до ВРП. На даний час, провадження не відкрито, доля скарги мені не відома».

На запитання доповідача, коли Ви зверталися до Ради суддів України, суддя Копилова Л.В. відповіла: «У нас виникли між суддями, який на той час працювали, виникли спори, скажемо так, з приводу організації роботи суду. Дуже багато. Ініціатором такого звернення була я. Я писала листів звернень 10 чи 15 до Ради суддів. Це був 22-й, 23-й рік. І писала про оці також, що голова продовжує розглядати скарги. Потім, коли до нас приїхала перевірка в суд по організації роботи, ми сказали про це. Також про це ж, я вже, як сказала, зазначила в дисциплінарній».

На запитання доповідача, чи бачили Ви, можливо, в приміщенні суду або, можливо, в кабінеті, чи на вулиці, що суддя Ратушняк І.О. спілкується з адвокатом ОСОБА3, суддя Копилова Л.В. відповіла: «В кабінеті не бачила, в коридорах не бачила, а на подвір’ї – бачила. На подвір’ї, чого я звертала увагу, присутній захисник ОСОБА3, він спілкувався з головою суду. Однак, я не знаю, ні з яких питань. Я звернула на це увагу, тому що на подвір’я суду мене не пропускають як суддю. Мені закрили ворота в двір суду, а сторонній адвокат має право перебувати на території подвір’я суду. Тому це я запам’ятала».

Доповідач уточнив, чи про закриту територію подвір’я суду йдеться, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Да. Закрита територія».

На запитання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., що Вам відомо про ОСОБА4 та ОСОБА7, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Мені стало більше відомо про ОСОБА7. Я Вам поясню. Я прийшла сюда працювати, тут уже працював суддя Вальчук. Мали випадки зловживання з боку голови, в тих випадках, коли справи розглядалися 5 років, 2 роки, були у голови суду. Голова суду вирішив заявити собі самовідвід, мотивуючи його тим, що стороною є ОСОБА7 чи стороною є ОСОБА4. Відповідно ці справи, вже зі строками понад роки розгляду, попадали до нас на розгляд із суддею Вальчуком. Тому я і запам’ятала, що був такий ОСОБА4 і ОСОБА7. Особисто я ні з ким не знайома».

На запитання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., чи Вам відомо, що є скарги до Вищої ради правосуддя і саме на цій підставі у Вас виникли неприязні стосунки з Ратушняком І.О., суддя Копилова Л.В. відповіла: «Ні, не на цій підставі. В нас виникли неприязні відносини, скажу так, з самого моменту, поки я прийшла працювати в цей суд. А неприязні вони виникли у зв’язку з різними поглядами на організацію роботи суду і робочий момент».

На запитання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., Ви можете назвати скільки Вами як суддею було ухвалено рішень про закриття проваджень за статтею 130 КУпАП у зв’язку з відсутністю події або складу правопорушень, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Я не можу назвати, не скільки я їх розглянула, не скільки я закрила. Я можу сказати одне, що жодного працівника поліції, я тут не знаю особисто».

На запитання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., чи розглядалися Вам, колись, заяви про відвід судді Ратушняка І.О. від розгляду справ, суддя Копилова Л.В. відповіла: «Я не пам’ятаю. На даний час, я не піднімала та не перевіряла це питання».

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 квітня 2025 року свідок – суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., на запитання доповідача, що Вам відомо про обставини подій за фактом, можливо, вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА2, суддя Вальчук В.В. відповів: «В загальному, висвітлювалось десь в інтернеті виданнях, публічно».

На запитання доповідача, чи відомо Вам, у яких відносинах перебуває суддя Ратушняк І.О. з адвокатом ОСОБА3, суддя Вальчук В.В. відповів: «На скільки мені було відомо, адвокат ОСОБА3 захищає суддю ОСОБА2 у його кримінальній справі».

На запитання доповідача, чи відомо Вам, у яких відносинах суддя Ратушняк І.О. перебуває з громадянином ОСОБА4, суддя Вальчук В.В. відповів: «Із цих справ, пам’ятаю, коли я працював, то здається у тих справах ОСОБА4 був стороною, суддя Ратушняк у тих справах був… він заявляв відводи і писав, що йому… і ці справи передавалися на роботу».

На запитання доповідача, чи відома Вам будь-яка інформація, обставини участі адвоката ОСОБА3 у справах, у яких брав участь суддя Ратушняк І.О., суддя Вальчук В.В. відповів: «На скільки я розумію, це все сталося, після того, як закінчилося моє відрядження. І про ці обставини стало відомо також з інтернету».

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 30 квітня 2025 року представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П. поставив такі самі запитання свідку – адвокату ОСОБА3, як у своєму адвокатському запиті від 15 квітня 2025 року, зокрема, стосовно, його відносин із суддею Ратушняком І.О.; про наявність між ними договірних відносин щодо захисту судді ОСОБА2 у справі за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України; про здійснення захисту (представництва) та його припинення у судових справах різної категорії, розгляд яких здійснював суддя Ратушняк І.О.; про підстави відводів судді Копиловій Л.В.; про авторитет та рівень довіри до судді Ратушняка І.О. учасниками проваджень.

Адвокат Когутницький В.М. надав такі самі відповіді, які надавав на адвокатський запит від 15 квітня 2025 року представнику судді Ратушняка І.О. – адвокату Гороху О.П.

На запитання доповідача, чи обговорювали Ви з суддею Ратушняком І.О. судові справи, в яких він був головуючим, а Ви були представником, адвокат Когутницький В.М. відповів: «Ні, я повідомив, що у спілкуваннях, коли у Ігоря Олександровича є свої питання, Ви розумієте наскільки серйозне це питання, коли там якесь кримінальне провадження, коли вже є обвинувальний акт. Мабуть, не до цього. Ми даю чітку відповідь, щоб крім цих питань, які стосуються договірних відносин і надання правової допомоги, ми не обговорювали».

Доповідач уточнив, тобто судові справи про які йде мова сьогодні, Ви з ним не обговорювали, Когутницький В.М. відповів: «Ну, я поговорили. Ну, я ще раз хочу наголосити на тому, що якщо Ігор Олександрович, я так розумію, є серьозне питання, тим більше, ну і Вища рада правосуддя розглядає, то мабуть не до цього. Ми не обговорювали. В нас є питання більш актуальні, які цікавлять Ігоря Олександровича і мене цікавить як захисника ОСОБА2».

На запитання доповідача, чи можете Ви повідомити, чому у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА17, ОСОБА18, ОСОБА19 за частиною першою статті 130 КУпАП вказані особи, після задоволення Ваших клопотань про відвід судді Копилової Л.В., відразу відмовлялися від Ваших послуг, Когутницький В.М. відповів: «Я їх готував. Я знав, що їм клієнтам повідомляв, що суддя Ратушняк Ігор Олександрович підходить до цих питань з точки верховенства права. Можливо був, я не пам’ятаю, зараз по яких справах, можливо був в інших справах, можливо був, ну не зміг приїхати, але я готував клієнтів, сказав, що я не можу приїхати, відмовлятись. Конкретно я написав відповіді Олексію Петровичу, якщо потрібно, то я зараз перегляну скажу… Я не міг приїхати, готував людей, але скоріш за все, я не міг приїхати, коли був час судових засідань».

На запитання доповідача, чи розкривали Ви інформацію про те, що є захисником судді ОСОБА2 у Вищому антикорупційному суді, Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду у судових засіданнях, в яких приймали участь як представник, адвокат у судових справах різних категорій розгляд яких здійснював суддя Ратушняк І.О., Когутницький В.М. відповів: «Своїм клієнтам?».

Доповідач уточнив, у судовому засіданні сторонам, Когутницький В.М. відповів: «По адміністративним справам, там сторін не було, там стороною міг бути потерпілий, але я не пам’ятаю. Ні, я не заявляв».

Доповідач уточнив, у цивільних справах Когутницький В.М. відповів: «По цивільних адвокати всі знали. Два адвокати, по двох справах, заявили відвід судді Ратушняку, тому, що вони знали, що я є захисником. Це було в 2024 році. На протязі 2021-го року, 21-го року, 22-го року, 23-го року, три роки поспіль, ніхто не заявляв. Мене запитували, як там справи у ОСОБА2, ніхто не цей..».

На запитання доповідача, під час розгляду судових справ в яких головуючим був суддя Ратушняк І.О. та в яких Ви представляли одну із сторін, чи повідомляв, чи розкривав суддя ОСОБА2 інформацію по те, що Ви є його захисником у кримінальному провадженні у Вищому антикорупційному суді або під час досудового розслідування, Когутницький В.М. відповів: «Всі справи я зараз не можу пригадати, але мені здається, декілька раз, можливо в 22-му році, можливо ОСОБА2 повідомляв, але мабуть не знаю, це його потрібно запитати. Не завжди повідомляв. Але всі адвокати знали, прокурори всі знали. Тому, я вважаю, що це було недоречно повідомляти. Коли район маленький всі все знають. Там п’ять адвокатів, чотири адвоката, що відсторонений. Всі це знають».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що на запит доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., від 11 листопада 2024 року під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду суддя Ратушняк І.О. пояснень не надав.

Водночас 12 листопада 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов запит судді Ратушняка І.О. про ознайомлення з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи для надання пояснень і заперечень. Судді Ратушняку І.О. надано можливість ознайомитись з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи.

Разом із цим, як вище зазначено, 9 квітня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Ратушняка І.О. та представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. щодо об’єднаної дисциплінарної справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ознайомившись із поясненнями судді Ратушняка І.О., зазначає, що вони повністю тотожні позиції сторони захисту у кримінальному провадженні.

Стосовно твердження судді Ратушняка І.О. про провокацію злочину, то цим обставинам надасть належну оцінку Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду під час перегляду вироку Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2023 року, у якому, зокрема, зазначено щодо відсутності можливої провокації.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що у пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 8 липня 2021 року у справі “Берлізев проти України” ЄСПЛ вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов’язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Однак, як вбачається з доводів заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочину, що, на думку Суду, перешкодило йому висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента» (agent provocateur). Отже, ця справа суттєво відрізняється від розглянутих Судом раніше справ щодо стверджуваної провокації заявників органами державної влади, які підбурили їх до вчинення правопорушень, що за інших обставин не були б вчинені (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Любченко проти України» (Lyubchenko v. Ukraine), заява № 34640/05, пункт 33, від 31 травня 2016 року).

За результатами розгляду матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила можливої провокації з боку ОСОБА4 щодо позапроцесуального спілкування з Ратушняком І.О. з метою позитивного вирішення судової справи на користь ОСОБА1.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично ставиться до вищезгаданих пояснень судді Ратушняк І.О. та показань адвоката Когутницького В.М.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що суддя Ратушняк І.О. не заперечує, що у справах №№ 145/675/23, 145/872/21, 145/212/22, 145/250/22, 145/254/22, 145/176/22 брав участь, зокрема, адвокат ОСОБА3 та не заперечує, що в деяких з них припинив представництво позивача у справі до ухвалення судового рішення.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не враховує, пояснення судді Ратушняка І.О., який наголошує, що жодне з судових рішень, які були ним ухвалені в справах №№ 145/379/22, 145/176/22, 145/250/22, 145/254/22, 145/212/22, 145/1059/22, і які були в подальшому скасовані судом апеляційної інстанції, не було скасовано з підстав порушення ним правила про самовідвід.

Також Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не погоджується з доводами судді Ратушняка І.О. та представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П. щодо порушення його права на захист під час підготовки та розгляду об’єднаної дисциплінарної справи. Зокрема, судді Ратушняку І.О. направлялися ухвали про відкриття дисциплінарної справи, надавалась можливість надати пояснення, суддя Ратушняк І.О. ознайомлювався з матеріалами справи. Засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя переносилося у зв’язку з наданням можливості представнику судді Ратушняка І.О. – адвокату Гороху О.П. ознайомитись з матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи, задоволенням клопотання про виклик свідка – адвоката Когутницького В.М.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи.

Оцінюючи дії судді Ратушняка І.О. під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, зокрема копії протоколів про результати проведення аудіо, - відео контролю особи від 31 серпня 2021 року, про результати проведення аудіо контролю особи від 31 серпня 2021 року, допиту свідка ОСОБА4 від 12 серпня, 25 серпня, 26 серпня, 30 серпня, 8 вересня 2021 року, свідка ОСОБА5 від 6 вересня 2021 року, свідка ОСОБА7 від 8 вересня 2021 року, огляду предмета (огляд мобільного телефона, документів, чорнових записів, блокнота), огляду вилучених під час обшуку речей, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2024 року № 3051/0/15-24, від 27 червня 2024 року № 1995/0/15-24, від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24), від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані при вирішенні питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що не досліджує питання наявності або відсутності вини судді Ратушняка І.О. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону України, який забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим паче дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду під час розгляду кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.

Саме таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), у яких Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Такого висновку дійшла й Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія), яка 13 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, у пункті 53 якого зазначено: «Кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».

Це засвідчує, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у разі, коли у кримінальному провадженні недостатньо доказів для доведення вини.

Надаючи оцінку поясненням судді Ратушняка І.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується тим, що дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження щодо судді, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 та № 9901/728/18 відповідно), від 13 травня 2021 року (провадження № 11-197сап20).

Дисциплінарна палата не може досліджувати правомірність пред’явленої судді підозри або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, у тому числі не досліджує питання наявності або відсутності вини судді Ратушняка І.О. у вчиненні кримінального правопорушення.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що перевірила лише викладені в дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. та ухвалі про відкриття за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до суддів, та наявності в діях судді складу дисциплінарних проступків, і не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачень судді Ратушняка І.О.

Отже, за результатами зібраних та досліджених під час здійснення дисциплінарного провадження доказів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Ратушняк І.О. не уник взаємовідносин із ОСОБА4 з метою ухвалення позитивного рішення в інтересах ОСОБА1 у справі № 145/131/20. Суддя Ратушняк І.О. діяв умисно та упереджено, оскільки не міг не розуміти та не усвідомлювати неправомірності своїх дій, а також того, що така його поведінка порочить звання судді та завдає шкоди авторитету правосуддя.

Контекст зазначених розмов свідчить про те, що такі розмови не мають характеру лише приватних, а є такими, що на думку звичайної розсудливої людини свідчать про зацікавленість судді Ратушняка І.О. в необхідному позапроцесуальному вирішенні питань, які він обговорював.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що така поведінка судді Ратушняка І.О. порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно із практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ у справі «Ringvold v. Norway» від 11 лютого 2003 року, заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування в дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).

Саме таку правову позицію висловлено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24), від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24).

Окрім іншого, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відомості про події, які стали підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР щодо судді Ратушняка І.О., а також ухвалення щодо нього обвинувального вироку Вищим антикорупційним судом набули неабиякого резонансу і були поширені в низці медіа, зокрема в таких публікаціях: «Голові райсуду у Вінницькій області оголосили підозру про хабар» (доступно за посиланням https://www.slovoidilo.ua/2021/09/17/novyna/suspilstvo/holovi-rajsudu-vi...); «120 тис. грн хабаря для судді-землевласника з Вінниччини. Є перші подробиці» (доступно за посиланням: https://espreso.tv/120-tis-grn-khabarya-dlya-suddi-zemlevlasnika-z-vinni...); «Голову райсуду на Вінниччині викрили на хабарі» (доступно за посиланням https://suspilne.media/vinnytsia/164741-golovu-rajsudu-na-vinniccini-vik...); «Голову суду з Вінниччини можуть посадити: оголосили підозру і при обшуку знайшли понад 50 тисяч доларів» (доступно за посиланням: https://vinnitsa.info/article/holovu-sudu-z-vinnychchyny-mozhut-posadyty...); «ВАКС визнав винним голову райсуду на Вінниччині в отриманні хабаря» (доступно за посиланням: https://suspilne.media/vinnytsia/637466-vaks-viznav-vinnim-golovu-rajsud...); «Голова райсуду Вінниччини отримав 7 років за хабар у понад 4 тисячі доларів» (доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/news/2023/12/12/7432696/).

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставини мали великий суспільний резонанс та набули широкого розголосу в медіа, викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що своєю чергою, негативно вплинуло на авторитет судової гілки влади, а отже, з-поміж іншого, вказує на те, що суддя Ратушняк І.О. допустив поведінку, яка призвела до настання негативних наслідків, зокрема до підриву авторитету судової влади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що не надає оцінки судовим рішенням, ухваленим під час розгляду справ по суті суддею Ратушняком І.О., а лише оцінює дії або поведінку судді Ратушняка І.О. під час розгляду ним відводів та ухвалення судових рішень на користь сторони, інтереси якої представляв адвокат ОСОБА3, який є його захисником у кримінальному провадженні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за таких обставин суддя Ратушняк І.О. повинен був заявити самовідвід від участі у розгляді зазначених справ, проте не лише не розкрив інформацію та не заявив самовідводів, а й ухвалив майже усі судові рішення на користь сторін, інтереси яких представляв його захисник – адвокат ОСОБА3.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, проаналізувавши зазначені судові рішення у справах, дійшла висновку, що захист судді ОСОБА2 адвокатом ОСОБА3 у кримінальному провадженні, де суддя є обвинуваченим, та одночасний розгляд суддею Ратушняком І.О. справ за участю ОСОБА3 безумовно викликає сумнів у об’єктивності та неупередженості судді.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку КРЄС № 3 (2002)).

Рішення, вчинки кожного судді впливають на формування суспільної думки про всю судову систему, на рівень довіри громадян до судів загалом. Кожен суддя має бути відповідальним, усіляко запобігати порушенням закону, з честю і гідністю нести високе звання судді.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

У пункті 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС наголосила, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана». Отже, є тісний зв’язок між незалежністю та об’єктивною неупередженістю.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що принципи незалежності і безсторонності суду тісно взаємопов’язані між собою. Водночас ЄСПЛ на практиці керується тим, що концепція, закладена у статті 6 Конвенції вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим, що зазвичай передбачає відсутність упередженості або суб’єктивного ставлення суду. Наявність безсторонності суду, на думку ЄСПЛ, може бути оцінена різноманітними способами, зокрема за суб’єктивним та об’єктивним критеріями (рішення ЄСПЛ у справах «П’єрсак проти Бельгії», §§ 28−32, «Мироненко і Мартиненко проти України», § 66).

Зокрема, за суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання конкретного судді в цій справі, а об’єктивний критерій визначається шляхом з’ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії», § 24). У світлі суб’єктивного критерію особиста упередженість судді має бути презумпцією доти, доки не з’являться докази на користь протилежного (рішення ЄСПЛ у справах «Гаусшильд проти Данії», § 47, «Ветштайн проти Швейцарії», § 42).

У контексті об’єктивного критерію слід визначати, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», §§ 52, 53).

Принцип безсторонності суду, безумовно, буде порушено у випадку наявності приватного інтересу судді у вирішенні справи (рішення ЄСПЛ у справах «Ланборгер проти Швеції», § 35, «Готрен та інші проти Франції», § 59).

Професійні, фінансові чи особисті відносини між суддею та учасником справи, представником учасника справи можуть викликати сумніви у безсторонності суду (рішення ЄСПЛ у справах «Пескадор Валеро проти Іспанії», § 27, «Токано та професорія Прометешті проти Молдови», § 31, «Мікаллеф проти Бельгії», § 102, «Ветштайн проти Швейцарії», § 47).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи) довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Крім того, одним із принципів етичної поведінки суддів, закріплених у Бангалорських принципах, є дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм, які є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9 Бангалорських принципів).

У Коментарі до Бангалорських принципів зазначено, що не слід використовувати чи намагатись використовувати своє становище для здобуття будь-якої особистої вигоди чи привілейованого ставлення.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Згідно з Кодексом суддівської етики в чинній редакції, затвердженим XX черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя (стаття 1). Суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників (стаття 14).

Рада суддів України у рішенні від 4 листопада 2016 року № 75 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» роз’яснила, що якщо при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід.

У разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства, може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією (рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів»).

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частин першої, третьої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відсутність у КУпАП нормативно-правового регулювання інституту відводу (самовідводу) у справах про адміністративні правопорушення не позбавляє суддю обов’язку врегульовувати конфлікт інтересів під час розгляду відповідної справи з урахуванням засад судочинства, передбачених Конституцією України, та міжнародних стандартів щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з урахуванням досліджених матеріалів критично ставиться до пояснень судді Ратушняка І.О., що при розгляді кримінальної справи № 145/971/24, цивільних справ №№ 145/872/21, 145/379/22, 145/176/22, 145/250/22, 145/254/22, 145/212/22, 145/1059/22, 145/675/23, 145/1079/23, справ про адміністративні правопорушення №№ 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/259/24, 145/1330/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1870/22, 145/215/22, 145/1158/22, 145/375/22 він не демонстрував будь-якої упередженості або необ’єктивності розгляду справ, а навпаки забезпечував справедливість судового розгляду та рівність сторін на подачу доказів.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя Ратушняк І.О. не міг не розуміти, що адвокат ОСОБА3 буде вчиняти процесуальні дії від імені своїх клієнтів, а отже, з точки зору звичайної розсудливої людини невчинення ним будь-яких дій, спрямованих на урегулювання конфлікту інтересів, могло викликати сумніви в його неупередженості та безсторонності під час розгляду зазначених вище справ.

Інші наведені у поясненнях судді Ратушняка І.О. доводи також спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження та не спростовують висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо вчинення суддею Ратушняком І.О. дисциплінарних проступків.

На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, така поведінка судді Ратушняка І.О. порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, свідчить про умисний характер допущених проступків, оскільки суддя Ратушняк І.О. не міг не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких своїх дій, які порушують вимоги закону.

За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що вказані дії судді Ратушняка І.О. містять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Щодо строку притягнення судді Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Дисциплінарна скарга Чижик Т.В. щодо судді Ратушняка І.О. надійшла до Вищої ради правосуддя 1 листопада 2021 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції), дисциплінарне провадження відкрито 18 вересня 2024 року, а рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності ухвалено 30 квітня 2025 року.

6 листопада 2024 року є датою відкриття за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи та об’єднання її з дисциплінарною справою щодо судді Ратушняка І.О., відкритою за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В. (вх. № Ч-4397/6/7-21).

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Застосовуючи цю норму, Вища рада правосуддя зауважує, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Водночас застосування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності потребує застосування норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які визначають часові межі дисциплінарного провадження.

Наразі частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» у редакції Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів»), визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики надав роз’яснення щодо застосування окремих положень законів України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів» у частині дисциплінарного провадження щодо суддів, зокрема зазначив, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання в абзаці другому частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийменника «після» означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Із 5 серпня 2021 року (дата набрання чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя») до 17 жовтня 2023 року (дата набрання чинності Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») була чинна частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в такій редакції: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом».

Частина перша статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яка регламентувала початок дисциплінарного провадження (Конституційний Суд України Рішенням від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав, зокрема, цю статтю такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)), визначала, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Аналіз норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», необхідність здійснення якого в цій справі обумовлена часовим проміжком вчинення суддею Ратушняком І.О. дисциплінарного проступку (із 11 до 30 серпня 2021 року – дати, коли зафіксовано позапроцесуальне спілкування судді Ратушняка І.О. з ОСОБА4), та датою отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді (1 листопада 2021 року), свідчить, що, незважаючи на викладені вище зміни до цієї статті, визначення початку дисциплінарного провадження залишилося незмінним – з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що було чітко закріплено в чинній редакції цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, в разі відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою щодо судді часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до Вищої ради правосуддя та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності із 7 листопада 2019 року), яка була чинною до 17 жовтня 2023 року, було встановлено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк; строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, а пункт 12.34 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2019 року, чинній упродовж цього самого періоду), передбачав, що Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чинним на день надходження дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя.

Необхідно зазначити, що, застосовуючи норми статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до встановлених у цій справі обставин, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дисциплінарне стягнення на суддю Ратушняка І.О. накладається в межах трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

При цьому строк здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Ратушняка І.О. з 1 листопада 2021 року до 30 квітня 2025 року не враховується до такого трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Не враховується до зазначеного трирічного строку також час перебування судді Ратушняка І.О. у відпустці та період його тимчасової непрацездатності з 11 серпня 2021 року (дата, коли зафіксовано перше позапроцесуальне спілкування судді Ратушняка І.О. з ОСОБА4) до 1 листопада 2021 року (дата отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді).

Згідно з інформацією яку надав керівник апарату Тиврівського районного суду Вінницької області, у період з 11 серпня 2021 року до 21 січня 2025 року суддя Ратушняк І.О. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним:

у 2021 році: 13 серпня, 20 вересня – перебував у відпустках; з 2 до 19 вересня, з 28 вересня до 4 жовтня, з 5 жовтня до 8 жовтня, з 29 жовтня до 5 листопада – періоди тимчасової непрацездатності (загалом 39 днів);

у 2022 році: 11 травня, 13 червня, із 14 червня до 28 червня, з 15 серпня до 1 вересня, з 19 жовтня до 2 листопада, із 17 листопада до 30 листопада – перебував у відпустках; з 26 квітня до 29 квітня – період тимчасової непрацездатності (загалом 78 днів);

у 2023 році: 12 січня, 19 квітня, із 16 травня до 31 травня, з 5 червня до 23 червня, 4 липня, з 10 липня до 13 липня, із 14 липня до 21 липня, з 24 липня до 25 липня – перебував у відпустці; з 10 лютого до 16 лютого, з 19 червня до 23 червня – періоди тимчасової непрацездатності (загалом 64 днів);

у 2024 році: з 1 січня до 2 січня, 19 квітня, 5 липня, 9 липня, з 11 липня до 26 липня, 29 липня, з 30 липня до 8 серпня, 23 серпня, 12 вересня, 18 вересня, 24 вересня, 27 вересня, 3 жовтня, з 5 грудня до 6 грудня, 16 грудня – перебував у відпустці; з 3 квітня до 12 квітня – період тимчасової непрацездатності (загалом 51 день).

Отже, з 11 серпня 2021 року (дата, коли зафіксовано перше позапроцесуальне спілкування судді Ратушняка І.О. з ОСОБА4) до 30 квітня 2025 року (дата прийняття рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності) минуло 1359 днів, з яких дисциплінарне провадження тривало 1277 днів (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги № Ч-4397/6/7-21 щодо дисциплінарного проступку судді – 1 листопада 2021 року року), а також суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 34 дні (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що накладаються на період здійснення дисциплінарного провадження).

Згідно із зазначеним вище строк притягнення судді Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне наголосити на такому.

У пункті 11 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів визначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

У постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді… Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» наділяє Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя виключними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалення рішень про притягнення або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності на підставі власної оцінки дисциплінарним органом доказів, наданих / отриманих у межах дисциплінарного провадження, їх чіткості та переконливості для підтвердження існування підстави дисциплінарної відповідальності судді. Стандарт доказування вчинення дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні суттєво відрізняється від стандарту доказування вчинення кримінального правопорушення в суді.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

ЄСПЛ наголошує, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною позицією оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд. Стаття 6 Конвенції водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року). Однак вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази, тому завдання ЄСПЛ полягає, з-поміж іншого, в тому, щоб установити, чи було провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, справедливим у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Отже, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року).

Отже, за результатами зібраних та досліджених під час дисциплінарного провадження доказів у сукупності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що поведінка судді Ратушняка І.О. призвела до порушення правил щодо відводу (самовідводу), порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів.

Складаючи присягу згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначено: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді».

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

Суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, його поведінка має відповідати високому статусу його посади.

Норми суддівської етики пред’являють до судді ще вищі вимоги, тому встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставини свідчать про неналежну поведінку судді Ратушняка І.О., яка порочить звання судді, принижує авторитет судової гілки влади та є грубим порушенням норм суддівської етики.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (чинний під час вчинення суддею Ратушняком І.О. дисциплінарних проступків)).

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) зазначила, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Посада судді покладає на нього додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.

Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (м. Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.

У параграфах 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 рік) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, до якої судді мають прагнути, та підкреслюється необхідність розмежовувати поняття порушення професійних стандартів та дисциплінарних проступків.

Отже, предметом розгляду об’єднаної дисциплінарної справи є поведінка судді Ратушняка І.О., а саме: позапроцесуальне спілкування з ОСОБА4 з метою ухвалення позитивного рішення в інтересах ОСОБА1 у справі № 145/131/20; під час розгляду відводів та ухвалення судових рішень на користь сторони, інтереси якої представляв адвокат ОСОБА3, який є його захисником у кримінальному провадженні, а також незаявлення самовідвіду від участі в розгляді цих справ.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає встановленими та доведеними зазначені вище обставини, оскільки вони підтверджені доказами що містяться в матеріалах об’єднаної дисциплінарної справи.

Таким чином, дії судді Ратушняка І.О. містять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Урахувавши факти щодо наявності в поведінці судді Ратушняка І.О. складу дисциплінарних проступків, обставин допущення таких проступків та ступеня вини судді Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Ратушняка І.О. свідчать про грубий характер допущених ним порушень.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Ратушняк І.О. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотні дисциплінарні проступки в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Ратушняка І.О. підпадають під поняття істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

У характеристиці, за підписом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області зазначено: «Ратушняк І.О. з липня 2009 року по вересень 2024 року відповідними рішеннями зборів суддів обирався головою Тиврівського районного суду Вінницької області.

Приймав участь в узагальненні судової практики, у проведенні профілактики скоєння правопорушень і злочинів. Працює над підвищенням свого професійного рівня, удосконаленням ділової кваліфікації, слідкує за змінами в діючому законодавстві, вміло застосовує їх в практичній роботі.

Постійно працює над підвищенням кваліфікації судді та голови суду шляхом участі в періодичних навчаннях, які організовує Національна школа суддів України для суддів та голів та заступників голів апеляційних та місцевих загальних судів.

Організував проведення капітального ремонту приміщення Тиврівського районного суду Вінницької області.

Приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Відноситься до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), має третю групу інвалідності та є багатодітним батьком».

Крім того, 19 листопада 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло колективне звернення працівників Тиврівського районного суду Вінницької області, у якому висловлено прохання «у випадку виявлення підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, врахувати під час прийняття рішення характеристику Ратушняка І.О. від колективу Тиврівського районного суду Вінницької області, та не призначати суворе покарання, надавши можливість колективу в подальшому працювати з головою суду Ратушняком І.О.».

Відповідно до відомостей офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення судді Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж роботи на посаді судді, характер дисциплінарних проступків та обставини їх вчинення, ступінь вини судді, однак вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

 

 

Члени Третьої  Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя