Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Іващенка Анатолія Івановича з посади судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у відставку,
встановила:
7 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенка А.І. від 2 квітня 2025 року про звільнення з посади судді у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, а також матеріали, що підтверджують право судді на відставку та відповідний стаж (вх. № 1560/0/6-25).
За приписами частини першої статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання ним заяви про відставку.
Відповідно до статті 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
За результатами розгляду заяви судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенка А.І. встановлено таке.
Іващенко Анатолій Іванович, ____ року народження, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2007 року № 212/2007 призначений строком на п’ять років на посаду судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2012 року № 4577-VІ обраний на посаду судді зазначеного суду безстроково.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Статтею 116 Закону № 1402-VIII установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
З урахуванням цих вимог відповідно до зазначених актів щодо суддівської кар’єри на день розгляду заяви Іващенка А.І. про звільнення з посади судді у відставку стаж його роботи безпосередньо на посаді судді становить 18 років 1 місяць 20 днів.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Іващенка А.І. на посаду судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області (відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2007 року № 212/2007) порядок визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, регламентувався частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Зокрема, в абзаці третьому статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 встановлювалося, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копій військового квитка та трудової книжки із 28 листопада 1988 року до 14 листопада 1990 року Іващенко А.І. проходив строкову військову службу. Згідно з копією диплома (серія __ № ____) Іващенко А.І. отримав кваліфікацію юриста в Рязанській вищій школі Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, у якій навчався з 1 вересня 1991 року до 31 липня 1995 року (денна форма навчання). Згідно з довідкою Міністерства освіти і науки України від 12 вересня 2006 року рівень освіти, засвідченої вказаним дипломом, визнано еквівалентним рівню повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацією спеціаліста відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26 травня 2000 року.
Отже, до стажу роботи Іващенка А.І., що дає право на відставку, крім стажу роботи на посаді судді, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби (1 рік 11 місяців 17 днів) і половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців 15 днів).
Водночас згідно із записами у трудовій книжці Іващенко А.І. упродовж трудової діяльності не обіймав посад, робота на яких могла би бути зарахована до стажу, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, окрім роботи на посаді судді.
Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів»” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, який набрав чинності 5 серпня 2018 року, статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:
«2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду в пункті 26 постанови від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19 (провадження № 11-882заі19) при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді; при цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного Закону, положення частини другої цієї статті як стаж, який зараховується додатково.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Іващенка А.І. на посаду судді) на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до записів у трудовій книжці після здобуття вищої юридичної освіти до дня призначення на посаду судді Іващенко А.І. мав стаж роботи в галузі права більш ніж три роки, зокрема на посадах помічника голови суду, помічника судді. Отже, додатково до стажу роботи Іващенка А.І. на посаді судді підлягає зарахуванню також стаж роботи в галузі права, що вимагався Законом № 2862-ХІІ для обрання на посаду судді, – 3 роки.
Таким чином, відповідно до доданих до заяви документів і визначених законодавством вимог стаж роботи судді Іващенка А.І., що дає йому право на звільнення у відставку, на день розгляду заяви про звільнення з посади судді у відставку становить 25 років 22 дні:
стаж роботи на посаді судді – 18 років 1 місяць 20 днів;
період проходження строкової військової служби – 1 рік 11 місяців 17 днів;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 1 рік 11 місяців 15 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Отже, суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенко А.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений у порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Іващенка Анатолія Івановича з посади судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
