Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Сидорова Євгенія Вікторовича з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 квітня 2025 року надійшла заява Сидорова Є.В. про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у відставку (єдиний унікальний номер документа 1643/0/6-25).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2025 року вказану заяву та додані до неї документи передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю.
Сидоров Євгеній Вікторович, ____ року народження, громадянин України. Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 призначений на посаду судді Військового місцевого суду Хмельницького гарнізону. Указом Президента України від 7 грудня 2010 року № 1079/2010 переведений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва в межах п’ятирічного строку. Указом Президента України від 21 грудня 2017 року № 443/2017 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
Відповідно до частини першої статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
З матеріалів, доданих до заяви про відставку судді, установлено, що суддя Сидоров Є.В. має 15 років 4 місяці 22 дні стажу роботи на посаді судді.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Сидорова Є.В. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закону № 2862-XII) та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Пунктом 3¹ постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (у редакції, чинній на день призначення Сидорова Є.В. на посаду судді) було передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Сидоров Є.В. з 1 вересня 1996 року до 23 червня 2001 року навчався за денною формою в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права, офіцера військового управління тактичного рівня.
Отже, до стажу роботи судді Сидорова Є.В., який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання, що становить 2 роки 4 місяці 26 днів.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Роз’яснення поняття «прокурор» наведено у статті 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру. Зокрема, під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій – третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34–36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 47, статті 48, частинах першій – четвертій статті 49, статтях 50 і 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Згідно із записами у військовому квитку серії ГГ № 268648, послужному списку та трудовій книжці, суддя Сидоров Є.В. в період з 26 липня 2001 року до 21 грудня 2009 року обіймав посади слідчого, старшого слідчого, помічника військового прокурора, слідчого в особливо важливих справах.
Водночас, як уже зазначалося, Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 Сидоров Є.В. призначений на посаду судді Військового місцевого суду Хмельницького гарнізону, а отже, частина періоду служби судді в органах військової прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах, збігається в часі із зайняттям посади судді Військового місцевого суду Хмельницького гарнізону (з 7 до 21 грудня 2009 року).
Отже, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню час роботи Сидорова Є.В. на посадах слідчого, старшого слідчого, помічника військового прокурора, слідчого в особливо важливих справах, що становить 8 років 4 місяці 10 днів (з 26 липня 2001 року до 6 грудня 2009 року).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII надає підстави для висновку, що у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Статтею 7 Закону України «Про статус суддів» (який був чинний на день призначення Сидорова Є.В. на посаду судді) встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Крім стажу роботи на посаді судді, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, що становить три роки. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18 та який відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» він є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи Сидорова Є.В. на посаді судді додатково підлягає зарахуванню вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, що становить три роки згідно з вимогами Закону України «Про статус судді», однак вказаний стаж поглинається стажем роботи Сидорова Є.В. на посадах слідчого та старшого слідчого, а тому окремому зарахуванню не підлягає.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Сидорова Є.В. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: копій актів про призначення, переведення на посаду судді, трудової книжки, диплома, військового квитка – установлено, що загальний стаж роботи судді Сидорова Є.В., який надає йому право на відставку, становить 26 років 1 місяць 28 днів.
Частиною першою статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Згідно зі статтею 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Відповідно до доданих до заяви документів суддя Сидоров Є.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Сидорова Євгенія Вікторовича з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
