Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Наталії Миколаївни, відкриту за скаргою адвоката Головчака Олега Михайловича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 грудня 2024 року (вх. № 571/1/13-24) надійшла дисциплінарна скарга адвоката Головчака О.М. щодо дій судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Н.М. під час розгляду справи № 569/15580/20.
У дисциплінарній скарзі адвокат Головчак О.М. зазначив, що у провадженні судді Діонісьєвої Н.М. перебуває кримінальне провадження № ____ від 22 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 2051, частиною третьою статті 2062, частиною другою статті 209, частинами першою, третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (справа № 569/15580/20). У зазначеному кримінальному провадженні скаржник перебуває у статусі представника потерпілого – Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» (код ЄДРПОУ 377796780) (далі – ТОВ «Прод Майстер»).
Автор дисциплінарної скарги вказує, що розгляд кримінального провадження фактично не здійснюється, хоча перебуває у провадженні судді Діонісьєвої Н.М. близько 5 років. Розгляд справи зводиться до вирішення питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Скаржник наголосив, що суддя ухвалювала незаконні рішення, адже неправильно оцінила обставини справи.
На думку скаржника, суддю Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєву Н.М. необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
З моменту набрання чинності цим законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя прийняла рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Пунктом 23⁶ Розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Черепу В.Ю. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки скарг дисциплінарний інспектор 17 січня 2025 року склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Діонісьєвої Н.М.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26 лютого 2025 року № 336/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Н.М. з підстав наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю., суддю Діонісьєву Н.М., скаржника – адвоката Головчака О. М., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Н.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи.
25 липня 2020 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 22 лютого 2018 року стосовно ОСОБА1 за частиною першої статті 2051, частиною третьою статті 2062, частиною другою статті 209, частинами першою, третьою, четвертою статті 358 КК України.
Головуючим у цій справі визначено суддю Діонісьєву Н.М.
Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 16 жовтня 2020 року призначив підготовче судове засідання у кримінальному провадженні на 5 квітня 2021 року о 14 годині 30 хвилин.
Розгляд кримінального провадження триває.
Зокрема, згідно з довідкою про рух справи, 25 липня 2020 року на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА1 6 жовтня 2020 року до Рівненського міського суду Рівненської області з Рівненської обласної прокуратури надійшло клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
16 жовтня 2020 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 5 квітня 2021 року.
28 січня 2021 року надійшло повідомлення, що ОСОБА1 затримано на території Республіки Польщі.
9 лютого 2021 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло повідомлення щодо видачі ОСОБА1 з Республіки Польщі. Відповідно суд у порядку статті 575 КПК України підготував клопотання про видачу особи (екстрадицію) з необхідним переліком документів та з перекладом на польську мову, що негайно було скеровано до Міністерства юстиції України для виконання.
15 квітня 2021 року від ТОВ «Прод Майстер» надійшло клопотання про часткове скасування арешту на нерухоме майно.
11 червня 2021 року винесено ухвалу, якою клопотання потерпілого ТОВ «Прод Майстер» про часткове скасування арешту на нерухоме майно задоволено.
7 жовтня 2021 року з ГУ НП в Рівненській області надійшло повідомлення, що 8 жовтня 2021 року ОСОБА1 буде доставлено з Республіки Польщі в міжнародний аеропорт «Бориспіль».
9 жовтня 2021 року винесено ухвалу про обрання обвинуваченому ОСОБА1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб та оголошено перерву.
25 жовтня 2021 року обвинувачений ОСОБА1 заявив клопотання про відмову від захисника у звʼязку з припиненням повноважень захисника ОСОБА2, суд прийняв відмову. Водночас ОСОБА1 зауважив, що уклав угоду із захисником ОСОБА3, який присутній у судовому засіданні. У судовому засіданні суд порушив питання про призначення справи до судового розгляду. Обвинувачений та захисник ОСОБА3 заперечили щодо призначення справи до судового розгляду. Обґрунтовуючи заперечення щодо призначення справи до судового розгляду ОСОБА1 подав письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування згідно з вимогами статті 290 КПК України, які йому не відомі та для ознайомлення не були надані.
25 листопада 2021 року захисник ОСОБА3 заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування згідно з вимогами статті 290 КПК України та про відкладення розгляду справи.
6 грудня 2021 року захисник ОСОБА1 – адвокат ОСОБА3, подав заяву про відвід судді Діонісьєвої Н.М., вказуючи, що його підзахисному не було вручено підозру, а попередній захисник, не зважаючи на цю обставину, не заперечував щодо здійснення спеціального судового провадження.
6 грудня 2021 року суддя Яковлєв Д.В. виніс ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Діонісьєвої Н.М.
7 грудня 2021 року суд розглянув питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою; виніс ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовив. Стосовно ОСОБА1 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю.
1 лютого 2022 року розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю. Винесено ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено.
22 лютого 2022 року від захисника ОСОБА1 – ОСОБА3, надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у зв’язку із працевлаштуванням ОСОБА1
30 березня 2022 року ОСОБА1 попередньо обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту змінено на домашній арешт із 20 години до 7 години щодоби.
6 травня 2022 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням ОСОБА1 у звʼязку з відсутністю його захисника – ОСОБА3, якого було мобілізовано, на підтвердження надано витяг із наказу Міністерства оборони України.
26 травня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
2 червня 2022 року судове засідання не відбулось у зв’язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому засіданні. Водночасно від ОСОБА1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у звʼязку з відсутністю його захисника – ОСОБА3, якого було мобілізовано, на підтвердження надано витяг із наказу Міністерства оборони України.
15 червня 2022 року від ОСОБА1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його захисника – ОСОБА3, якого було мобілізовано, на підтвердження надано витяг із наказу Міністерства оборони України.
6 липня 2022 року від ОСОБА1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його захисника – ОСОБА3, якого було мобілізовано, на підтвердження надано витяг із наказу Міністерства оборони України.
15 липня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
18 серпня 2022 року в судовому засіданні від нового захисника – адвоката ОСОБА4, надійшло письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
12 вересня 2022 року у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Діонісьєвої Н.М. суддя Яковлев Д.В. постановив ухвалу про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
27 жовтня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
22 грудня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
20 лютого 2023 року від захисника ОСОБА4 надійшло письмове клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обвинуваченого ОСОБА1
22 лютого 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
11 квітня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
19 квітня 2023 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, оскільки він перебував у відпустці.
26 квітня 2023 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, оскільки він перебував у відпустці.
1 червня 2023 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням представника потерпілого – адвоката ОСОБА5, у звʼязку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні та за клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні та перебуванням обвинуваченого ОСОБА1 на лікуванні в закладі охорони здоров’я.
7 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
20 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
15 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
8 листопада 2023 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
13 листопада 2023 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
11 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
9 лютого 2024 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням прокурора у звʼязку з перебуванням в іншому судовому засіданні за межами міста Рівного.
28 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
23 квітня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
1 травня 2024 року від захисника ОСОБА1 адвоката ОСОБА6 надійшло письмове клопотання про перенесення судового засідання із проханням надати матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
13 травня 2024 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні в місті Березному.
20 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
19 серпня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
11 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
22 жовтня 2024 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, у зв’язку з його зайнятістю, а саме викликом до Рівненського об’єднаного міського центру комплектування та соціальної підтримки.
18 листопада 2024 року від представника потерпілого – адвоката ОСОБА5, надійшла заява про відвід судді Діонісьєвої Н.М.
18 листопада 2024 року судове засідання перенесено за письмовим клопотанням захисника – адвоката ОСОБА4, у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
21 листопада 2024 року суддя Наумов С.В. постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника потерпілого – адвоката ОСОБА5, про відвід судді Діонісьєвої Н.М.
11 грудня 2024 року розглянуто клопотання обвинуваченого ОСОБА1 про повернення обвинувального акта. У задоволенні клопотання відмовлено. Задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Задоволено клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду.
23 грудня 2024 року представник потерпілого ТОВ «Прод Майстер» – ОСОБА7, у судовому засіданні подала заяву про відвід судді Діонісьєвої Н.М.
30 грудня 2024 суддя Рогозін С.В. постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника потерпілого ТОВ «Прод Майстер» – ОСОБА7, про відвід судді Діонісьєвої Н.М.
Наступні судові засідання призначено на 15 січня 2025 року та 3 лютого 2025 року.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Рівненський міський суд Рівненської області (суддя Яковлєв Д.В.) ухвалою від 21 січня 2025 року задовольнив заяву адвоката ОСОБА5 про відвід судді Діонісьєвої Н.М. від розгляду справи № 569/15580/20.
У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Діонісьєва Н.М. зазначила, що тривалість розгляду справи зумовлена об’єктивними причинами.
Оцінюючи поведінку судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Н.М., ураховуючи відомості щодо її навантаження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
За частиною першою статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною першою статті 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.
Відповідно до частини першої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно із частиною першою статті 314 КПК України (у редакції, чинній на день виникнення правовідносин) після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
За частиною першою статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 28 КПК України «Розумні строки», під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
Частиною третьою статті 28 КПК України визначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до критеріїв, закріплених у частині третій статті 28 КПК України, під час оцінки розумності строків кримінального провадження Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що ОСОБА1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 2051, частиною третьою статті 2062, частиною другою статті 209, частинами першою, третьою, четвертою статті 358 КК України.
Таким чином, кримінальні правопорушення, вчинення яких інкриміновано ОСОБА1, характеризуються багатоепізодністю, що свідчить про складність кримінальне провадження.
Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає про поведінку учасників кримінального провадження.
Згідно з довідкою про рух справи наявні ознаки зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, що також негативно вплинуло на строки розгляду справи. Зокрема, сторона захисту неодноразово клопотала про відкладення розгляду справи з підстав мобілізації захисника, зайнятості захисника в інших процесах, процесуальних діях (слідчі дії), заходах (відвідування ТЦК), у зв’язку з перебуванням у відпустках. Крім того, судді Діонісьєвій Н.М. неодноразово заявляли відводи.
Під час оцінки розумності строків Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує спосіб здійснення судом своїх повноважень.
Відповідний критерій оцінки розумності строків нерозривно пов’язаний із попереднім критерієм (поведінка учасників кримінального провадження).
Закон наділив суддю владою та забезпечив державним примусом.
Інші учасники судового розгляду такими повноваженнями не наділені.
На неналежну поведінку учасника розгляду справи, що впливає на розгляд справи, суд, з огляду на встановлений для нього обов’язок, визначений частиною першою статті 318 КПК України, має відповідно реагувати, зокрема застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження.
За змістом частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ухвалою від 16 жовтня 2020 року суддя Діонісьєва Н.М. призначила підготовче засідання майже через три місяці після надходження обвинувального акта до її провадження, що значно перевищує 5-денний строк, визначений частиною першою статті 314 КПК України.
При цьому підготовче засідання призначено на 5 квітня 2021 року, тобто 255 днів справа перебувала поза увагою суду.
Надалі розгляд справи призначали лише для вирішення питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому.
Неодноразове відкладення розгляду справи ( 6 травня 2022 року, 15 червня 2022 року, 6 липня 2022 року) через мобілізацію захисника ОСОБА3, не є вмотивованим та обґрунтованим заходом.
Це стосується також випадків ухилення захисника ОСОБА4 від участі в судових засіданнях у зв’язку із зайнятістю в інших судових справах, процесуальних діях, перебуванням у відпустці, відвідуванням ТЦК Зазначені випадки не мають раптового та непередбачуваного характеру. Очевидно, що мобілізація учасника розгляду справи до лав Збройних Сил України в період дії воєнного стану не є короткостроковою подією, що вимагало від судді більш критичної оцінки обставин, що виникали.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує про значні часові проміжки між засіданнями, що перевищують один місяць. Зокрема, судові засідання, які було призначено на 22 лютого 2023 року – відкладено на 11 квітня 2023 року; 26 квітня 2023 року – відкладено на 1 червня 2023 року; 20 липня 2023 року – відкладено на 15 вересня 2023 року; 15 вересня 2023 року – відкладено на 8 листопада 2023 року; 13 листопада 2023 року – відкладено на 11 січня 2024 року; 28 лютого 2024 року – відкладено на 23 квітня 2024 року; 13 травня 2024 року – відкладено на 20 червня 2024 року; 20 червня 2024 року – відкладено на 19 серпня 2024 року, 19 серпня 2024 року – відкладено на 11 жовтня 2024 року.
За відомостями Рівненського міського суду Рівненської області щодо судового навантаження судді Діонісьєвої Н.М., у провадженні судді перебувало: у 2020 році – 1441 справа і матеріали, розглянуто – 981; у 2021 році – 1545 справ і матеріалів, розглянуто – 1162; у 2022 році – 1146 справ і матеріалів, розглянуто – 795; у 2023 році – 1413 справ і матеріалів, розглянуто – 977; у 2024 році – 1509 справ, розглянуто – 1179.
Наведені показники є значними, проте не свідчать про неможливість організації належного розгляду кримінального провадження.
Частина обвинувачення стосується нетяжких злочинів. Строк давності є матеріальним строком, а не процесуальним, і поновленню не підлягає. Закон виділяє зпкінчення строку давності як підставу для припинення провадження у справі (49 КК України). Навіть якщо не буде отримано згоди на закриття провадження у справі та продовження судового розгляду, суд в силу закону змушений звільнити особу від призначеного покарання (частина п’ята статті 74 КК України). На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя досягнення завдань кримінальної відповідальності є під загрозою, через потенційне настання невідворотних наслідків. Фактично суд допустив умови, за яких особа, якщо і буде визнана винною, однак не понесе жодної відповідальності.
З огляду на сукупність установлених обставин строки розгляду кримінального провадження у понад чотири роки, через призму критеріїв, визначених у статті 28 КПК України, не видаються розумними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що не має об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.
Оцінивши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та дії (бездіяльність) судді Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєвої Н.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що під час розгляду справи № 569/15580/20 суддя Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєва Н.М. внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов’язків, неефективного, несвоєчасного використання наданих їй законом повноважень не вжила своєчасних заходів для дотримання встановленого законом строку її розгляду, що не відповідає вимогам об’єктивного розгляду справи справедливим судом та утворює склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Діонісьєва Наталія Миколаївна Указом Президента України від 20 липня 2007 року призначена суддею Рівненського міського суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року обрана суддею цього суду безстроково.
Згідно із характеристикою, яку надав голова Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д., «суддя Діонісьєва Н.М. зарекомендувала себе з позитивної сторони, здібним, грамотним, старанним працівником. До виконання покладених обов’язків відноситься з почуттям відповідальності, дисциплінована, працьовита. Грамотний юрист. Працюючи на займаній посаді, Діонісьєва Н.М. кваліфіковано розглядає всі категорії справ, не допускаючи порушень процесуальних строків їх розгляду. Добре знає, правильно застосовує у практичній діяльності діюче законодавство і судову практику. Ретельно вивчає судові справи та з дотриманням вимог закону вирішує їх. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчає поточне законодавство. В квітні 2011 року пройшла періодичне навчання у Національній школі суддів України з метою підвищення кваліфікації. Не допускає порушень трудової дисципліни та судової етики. В роботі проявляє наполегливість та ініціативу. В спілкуванні з відвідувачами суду та співробітниками ввічлива та врівноважена. В колективі користується повагою та авторитетом. В роботі і побуті показала себе чесною, порядною людиною. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася».
Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, зокрема характер дисциплінарного проступку та його наслідки, які полягають у порушенні суддею розумних строків розгляду справи, що ставить під загрозу досягнення завдань кримінального провадження, потенційне настання невідворотних наслідків, а саме закінчення строків давності в частині кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому, неможливість протягом тривалого строку вирішення спору щодо прав та обов’язків потерпілого цивільного характеру (заявлений цивільний позов) та встановлення обґрунтованості висунутого проти обвинуваченого кримінального обвинувачення; дані, що характеризують особу судді Діонісьєвої Н.М., а саме позитивну характеристику за місцем роботи, велике навантаження судді у відповідний період (дані суддівського досьє за 2020 – 2024 роки), високі показники ефективності судді під час здійснення правосуддя (дані суддівського досьє за 2020 – 2024 роки), великий стаж судді (близько 18 років), відсутність фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також те, що дії судді, які призвели до дисциплінарного проступку, є наслідком недбалості, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження буде пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєву Наталію Миколаївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
