Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В., залученого члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Васильченка Віталія Васильовича стосовно судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 лютого 2025 року (вх. № 664/0/6-25) та 15 квітня 2025 року (вх. № 664/2/6-25) надійшли дисциплінарні скарги Васильченка Віталія Васильовича (далі – скаржник) стосовно судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни з підстав можливого допущення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Скаржник зазначає, що 19 липня 2023 року під час проведення зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області голова суду Шевчук В.М. в ході свого виступу назвала відрядженого з Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області до Заліщицького районного суду Тернопільської області суддю Васильченка В.В. – «квартирантом».
Водночас, автор скарги зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» він є внутрішньо переміщеною особою та користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Цим же Законом забороняється дискримінація внутрішньо переміщених осіб при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Також скаржник зауважує, що протягом усього часу його перебування у відрядженні у Заліщицькому районному суді Тернопільської області в період (з 17 травня 2022 року) по дату виходу у відставку (5 березня 2024 року) суддя Шевчук В.М. упереджено ставилася до нього, зокрема постійно натякала на його регіональне походження, використовуючи вислови «квартирант», «людина зі Сходу». При цьому скаржник зазначив, що до теперішнього часу, він так і не отримав жодних вибачень від судді Шевчук В.М. за таку її негідну високого звання судді поведінку.
Крім того, Васильченко В.В. зазначає, що 13 квітня 2025 року на його мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився як «ОСОБА1», і що останній телефонує від імені судді Шевчук В.М. Під час розмови вказаний чоловік наполягав на припиненні написання скарг на суддю Шевчук В.М., аби уникнути наслідків для себе. Свідком цієї розмови була його дружина, яка зробила запис цієї розмови на диктофон.
На переконання Васильченка В.В., колишня голова Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., як суддя, навмисно допустила поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, проявляє неповагу до інших суддів, чим вчинили порушення, передбачені пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 11 лютого 2025 року скаргу вх. № 664/0/6-25 передано дисциплінарному інспектору Захарченку М.С. для проведення попередньої перевірки.
Протоколом передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 15 квітня 2025 року передана скарга вх. № 664/2/6-25 дисциплінарному інспектору Захарченку М.С. (підстави передачі – об’єднано в одне провадження).
До Вищої ради правосуддя 23 квітня 2025 року (вх. № 2011/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Васильченка В.В. разом із матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів.
Шевчук Валентина Михайлівна Указом Президента України від 12 травня 2010 року № 601/2010 призначена на посаду судді Заліщицького районного суду Тернопільської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 442/2017 призначена на посаду судді Заліщицького районного суду Тернопільської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 11 травня 2022 року № 149/0/149-22 вирішено відрядити суддю Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченка Віталія Васильовича до Заліщицького районного суду Тернопільської області з 12 травня 2022 року.
Згідно з протоколом зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області від 5 вересня 2023 року № 6 суддею Васильченком В.В. оголошено збори суддів відкритими і повідомлено, що у суді згідно штатного розпису нараховується 3 судді: Васильченко В.В., Торська І.В., Шевчук В.М., присутні на зборах 2 судді: Васильченко В.В., Торська І.В. та запропоновано обрати головою зборів суддів суддю Васильченка В.В., секретарем зборів суддів суддю Торську І.В.
Головою зборів суддів Васильченком В.В. запропоновано затвердити порядок денний, зокрема дострокове звільнення з адміністративної посади голови Заліщицького районного суду Тернопільської області – судді Шевчук Валентини Михайлівни.
За пропозицію проголосували: «за» – 2, «проти» – 0, «утримались» – 0.
Зі змісту протоколу зборів суддів встановлено, що під час виступу суддя Васильченко В.В. зазначив наступне:
«19 липня 2023 року під час проведення зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області суддя Шевчук В.М. в ході свого виступу назвала відрядженого до Заліщицького районного суду Тернопільської області суддю Васильченка В.В. – «квартирантом», який у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є внутрішньо переміщеною особою.
Крім того, 25 липня 2023 року під час проведення оперативної наради з працівниками суду, голова Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. дозволила собі ревізувати та ставити під сумнів рішення зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2023 року в частині висловлення недовіри керівнику апарату суду Асєєву А.В., поставила під сумнів компетентність суддів Васильченка В.В. та Торської І.В.
У зв’язку з відмовою голови суду Шевчук В.М. (лист № /161/2023 від 27 липня 2023 року) в скликанні зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області, 27 липня 2023 року суддями Заліщицького районного суду Тернопільської області Васильченком В.В. та Торською І.В., керуючись статтею 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктом 3.7 Типового положення про збори суддів, ініційовано скликання зборів суддів Заліщицького районного суду Тернопільської області на «05 вересня 2023 року о 15 год. 00 хв.» за адресою вул. Лисенка, 1 м. Заліщики, зал судових засідань 1, з порядком денним зборів про дострокове звільнення з адміністративної посади голови Заліщицького районного суду Тернопільської області судді Шевчук Валентини Михайлівни. Керівника апарату Заліщицького районного суду Тернопільської області зобов’язано розмістити на офіційному вебсайті Заліщицького районного суду Тернопільської області інформацію про проведення зборів цього суду із зазначенням повістки денної.
Враховуючи, що головою Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. не дотримано контролю за ефективністю діяльності апарату суду, що призвело до системного порушення діяльності суду, а також порушено норми Кодексу суддівської етики, ставиться на обговорення питання про проведення таємного голосування щодо дострокового звільнення з адміністративної посади голови Заліщицького районного суду Тернопільської області – судді Шевчук Валентини Михайлівни.»
За пропозицію проголосували: «за» – 2, «проти» – 0, «утримались» – 0.
За результатами таємного голосування суддів, достроково звільнено з адміністративної посади голови Заліщицького районного суду Тернопільської області – суддю Шевчук Валентину Михайлівну.
Також під час попередньої перевірки було прослухано запис телефонної розмови між Васильченком В.В. та невідомим, який у кінці розмови представився співробітником «Міністерства добрих справ».
Із змісту розмови встановлено, що невідомий наполягає на тому, аби Васильченко В.В. припинив здійснювати усякого роду дії стосовно «цієї жіночки».
У письмових поясненнях суддя Шевчук В.М. зазначила, що відрядження судді Васильченка В.В. було сприйнято радісно, оскільки після відставки судді Дудяка С.В., вона здійснювала правосуддя одна і мала велике навантаження.
Також, суддя Шевчук В.М. зазначила, що із суддею Васильченком В.В. у неї склалися приязні стосунки, а твердження про упереджене ставлення, а тим більше використання нею висловів «квартирант», «людина зі Сходу», є безпідставними та надуманими. Водночас, суддя Шевчук В.М. вказала, що саме суддя Васильченко В.В. проявляв зневагу до неї.
Зокрема, як вказує суддя Шевчук В.М., перебуваючи на посаді судді Заліщицького районного суду Тернопільської області, Васильченко В.В. почав зловживати правом на навчання, уникав спільного вирішення організаційних питань діяльності суду, відмовлявся комунікувати, розпочав систематично направляти численні звернення в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» до голови суду та керівника апарату, що потребувало значного часу та ускладнювало роботу працівників суду, оскільки замість того, щоб виконувати свої безпосередні обов’язки, витрачали робочий час на пошук та систематизацію інформації, яку вимагав суддя Васильченко В.В.
У письмових поясненнях також порушуються питання дотримання етичних норм, обов’язкових для суддів, що гарантують неупередженість і врівноваженість у службі правосуддя. Зокрема, суддя Васильченко В.В. не лише зловживав своїми повноваженнями, але й демонстрував поведінку, яка підриває авторитет судової системи – в його словах містили образливі висловлювання, а його дії створювали напруженість в колективі та спричиняли моральний тиск як на суддів, так і на інший персонал суду.
Крім того, на переконання судді Шевчук В.М., суддя Васильченко В.В. разом із суддею Торською І.В. ініціювали збори суддів, під час яких висловили недовіру керівнику апарату суду, а також достроково звільнили її з посади голови суду, порушивши процедуру, передбачену Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (абзац перший частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
За змістом статті 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
За пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.
Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Отже, присяга судді вимагає, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
У преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс), визначено, що судді України, усвідомлюючи значущість (важливість) своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Статтями 1, 3 Кодексу визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Згідно з статтею 8 Кодексу суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу суддя під час здійснення правосуддя не повинен допускати проявів неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо та дозволяти цього іншим.
Дотримання етичних норм, високих стандартів поведінки, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з посадою судді, є невід’ємною частиною діяльності судді.
Відповідно до статті 10 Кодексу суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 січня 2021 року (справа № 11-255сап20) звернула увагу, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.
Порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини (стаття 4 Кодексу суддівської етики).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, у тому числі з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Васильченка В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, викладені у дисциплінарних скаргах, вказують на наявність у діях судді Шевчук В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що обставини, викладені у скарзі, можуть вказувати на наявність у діях судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, із урахуванням наданих суддею Шевчук В.М. письмових пояснень, підлягають з’ясуванню під час розгляду дисциплінарної справи.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргами Васильченка Віталія Васильовича стосовно судді Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук Валентини Михайлівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
