Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Любарець Олександри Сергіївни за результатами попередньої перевірки скарги Кирильчука Олега Ігоровича щодо судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої Олени Олегівни та заслухавши пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.,
встановила:
24 березня 2025 року за вхідним № К-698/52/7/-25 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Кирильчука О.І. стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. під час розгляду справи № 134/1525/23.
У дисциплінарній скарзі вказано, що суддя Кантониста О.О. не розглянула справу № 134/1525/23 протягом встановленого частиною першою статті 277 КУпАП п’ятнадцятиденного строку після одержання протоколу про адміністративне правопорушення та за непередбаченої КУпАП підстави постановою від 27 вересня 2023 року зупинила провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
Скаржник відзначає, що відповідно до частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Автор скарги вказує, що частиною другою статті 268 КУпАП не передбачено обов’язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів під час розгляду справи в суді.
За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, то в даному випадку до застосування аналогія закону із статтею 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження, не підлягає.
Скаржник вважає, що суддя Кантониста О.О. умисно вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «а» пункту 1 пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 24 березня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Любарець О.С. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Любарець О.С. передала на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 25 квітня 2025 року (вх. № 2151/0/24-25) з пропозицією дисциплінарну скаргу Кирильчука О.І. стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. залишити без розгляду та повернути скаржнику (пункти 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 9.8 Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя № 3713/0/15-24 від 19 грудня 2024 року, визначено, що член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, який не погоджується із пропозицією дисциплінарного інспектора – доповідача, що викладена в його висновку, може внести на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. внесла на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя іншу пропозицію – про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О.
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги
У провадження судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. надійшла справа про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 134/1525/23).
Постановою від 27 вересня 2023 року зупинено провадження у вказаній справі до звільнення ОСОБА1 з військової служби.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.
Відповідно до статті 335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Враховуючи вищевикладене, суддя Кантониста О.О. дійшла висновку, що за відсутності ОСОБА1 справа не може бути розглянута, оскільки це порушує його право на захист.
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О. не надала пояснення.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Статтею 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що не має об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак, цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.
Порушення суддею строку розгляду справи може формувати склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кирильчука О.І., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої О.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Кирильчука Олега Ігоровича стосовно судді Крижопільського районного суду Вінницької області Кантонистої Олени Олегівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
