Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши пропозицію члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М. щодо висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова Валерія Михайловича за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Зозулі Олександра Романовича щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової Ірини Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 грудня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Зозулі О.Р. (вх. № З-5840/0/7-21) щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 березня 2025 року № 420/3дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А. з підстав можливої наявності у її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а» (незаконна відмова в доступі до правосуддя та істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків) і «г» (порушення засад гласності і відкритості судового процесу) пункту 1 та пунктом 2 (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом) частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
11 квітня 2025 року дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем Осєтровим В.М. підготовлено проєкт висновку з пропозицією притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А.
Частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя − доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою, визначає свідків чи інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні, та вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою.
Відповідно до пункту 10.4. Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24 (далі – Положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя), висновок дисциплінарного інспектора за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду має бути вмотивованим і містити, зокрема, мотиви наданої у висновку пропозиції.
Проте усупереч вимогам наведеної норми у висновку дисциплінарного інспектора в частині кваліфікацій дій судді Усатової І.А. за підпунктом «а» пункту 1 та підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсутнє обґрунтування наявності у її діях складу цих дисциплінарних проступків.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Осєтров В.М. встановив, що під час судового засідання 3 листопада 2021 року розглядалися подані сторонами клопотання та заяви, вирішено питання про долучення документів, поданих сторонами, а також учасниками справи надані пояснення по суті спору, досліджено матеріали справи.
4 листопада 2021 року суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, повний текст якого було надіслано учасника справи 9 грудня 2021 року отримано позивачем 16 грудня 2021 року.
Як зауважує дисциплінарний інспектор, скаржник стверджує, що судове засідання 3 листопада 2021 року завершилось виходом суду до нарадчої кімнати, а учасники справи були видалені із зали судового засідання з повідомленням, що судове засідання закрито, однак ухвала або рішення суду в порушення частини першої статті 259, частин першої, третьої, п’ятої, дев’ятої статті 268, частин першої − третьої, одинадцятої статті 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) на засіданні не оголошувались, дата наступного засідання не призначалась та не оголошувалась, копії ухвали або рішення у справі не видавались, повістки учасниками справи не вручались.
Суддя Усатова І.А. у своїх поясненнях, що ураховано дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя, вказувала, що такі твердження скаржника не відповідають дійсності, оскільки, відповідно до довідки від 4 листопада 2021 року всі особи, які беруть участь у розгляді справи № 760/6378/19 на проголошення рішення (вступна та резолютивна частини) 4 листопада 2021 року не з’явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Дисциплінарній інспектор Вищої ради правосуддя з журналу судового засідання від 3 листопада 2021 року (а.с. 238-238а, т. 1) та технічного запису судового засідання встановив, що вказане судове засідання завершилося виходом судді до нарадчої кімнати. Він також наголошує, ні журнал судового засідання, ні технічний запис судового засіданні, ні матеріали справи не містять інформацію про те, чи вийшла суддя з нарадчої кімнати, чи були повідомлені сторони про час, коли суддя вийде з нарадчої кімнати.
Дослідивши матеріали справи № 760/6378/19 дисциплінарний інспектор встановив, що після журналу судового засідання 3 листопада 2021 року до матеріалів справи долучено довідку від 4 листопада 2021 року (а.с. 238б, т. 1), складену секретарем судового засідання, про те, що всі особи, які беруть участь у справі за позовом Зозулі О.Р. до ОСББ «Башта» про визнання недійсними зборів та рішень загальних зборів на проголошення рішення суду (вступна та резолютивна частини) 4 листопада 2021 року о 09:00, не з’явилися. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 ЦПК України.
Матеріали справи також не містили жодних документів та інформації про те, що учасники справи були повідомлені про те, що проголошення рішення суду у справі, що відбудеться 4 листопада 2021 року.
Проаналізувавши положення частини восьмої статті 279, частини першої статті 279, частини першої статті 244 ЦПК України дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Осєтров В.М. дійшов висновку, що суддя Усатова І.А., вийшовши 3 листопада 2021 року до нарадчої кімнати для ухваленні рішення суду у справі № 760/6378/19, була зобов’язана оголосити учасникам справи орієнтовний час проголошення рішення суду, проте таких дій не вчинили, що вбачається з матеріалів справи.
З покликанням на статтю 268 ЦПК України дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Осєтров В.М. зауважив, що проголошення судового рішення (вступної та резолютивної частин) у справі № 760/6378/19 мало відбуватися у судовому засіданні, про яке учасники справи мали бути повідомлені суддею до виходу до нарадчої кімнати або в порядку, передбаченому статтями 128 та 129 ЦПК України, проте суддя Усатова І.А. під час розгляду справи № 760/6378/19 вимог статей 244, 268, 279 ЦПК України не дотрималась.
Вказані обставини свідчать про наявність в діях судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незаконна відмова в доступі до правосуддя та істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад гласності і відкритості судового процесу.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з-поміж іншого, з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Незаконною відмовою в доступі до правосуддя порушуються передбачені у статті 55 Конституції України права на судовий захист, оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя − доповідача Осєтрова В.М. не містить належного обґрунтування, які дії/бездіяльність судді Усатової І.А. свідчать про обмеження права учасників справи на захист, адже у справі № 760/6378/19 спір було вирішено судом по суті, що, на переконання дисциплінарного органу, не може вказувати на обмеження будь-кого із учасників справи у доступі до правосуддя, адже вони фактично отримали рішення суду, яке стосується їх прав та обов’язків.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з-поміж іншого, з підстав умисного або внаслідок недбалості іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків
Поняття «істотне порушення норм процесуального права» для кваліфікації цього дисциплінарного правопорушення є оціночним та не має формально визначених у законі ознак для його відмежування від інших (неістотних) порушень. Таке порушення повинне стосуватися тих вимог процесуального закону, які є вагомими для забезпечення правосуддя і які не викликають складності у їх застосуванні, тобто його синонімом є грубе порушення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2025 року у справі № 990SСGС/25/24).
Особливістю кваліфікації дій судді за вказаною підставою є встановлення наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку між істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя та унеможливленням реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 червня 2021 року у справі № 11-121сап21).
Таким чином, кваліфікуючими ознаками складу дисциплінарного проступку, підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків), є:
допущення суддею істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;
причинно-наслідковий зв’язок між допущенням суддею істотного порушення норм процесуального права та унеможливленням реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Дисциплінарна відповідальність судді може мати місце виключно за одночасної наявності перелічених ознак. Відсутність хоча б однієї з наведених кваліфікуючих ознак виключає можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за цією підставою. При цьому саме по собі порушення норм процесуального права, навіть якщо воно є істотним, не може вважатися достатнім для кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку (за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), якщо воно не спричинило неможливості реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов’язків учасниками судового процесу.
З огляду на це, при оцінці наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», необхідно з’ясовувати не лише факт порушення норм процесуального права, а й встановлювати його істотність, конкретні процесуальні права чи обов’язки, реалізацію чи виконання яких унеможливлено учасникам судового процесу, а також причинно-наслідковий зв’язок між цим порушенням і відповідними наслідками.
Натомість висновок дисциплінарного інспектора не містить обґрунтування наявності вказаних кваліфікуючих ознак, зокрема не розкрито, у чому саме полягає істотність порушення суддею Усатовою І.А. процесуальних норм, як саме це порушення вплинуло на здатність учасників реалізувати свої процесуальні права чи виконати процесуальні обов’язки, а також не наведено причинно-наслідкового зв’язку між діями судді та вказаними наслідками.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також звертає увагу, що згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Для цілей кваліфікації діяння з підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», окрім встановлення фактів / обставин, які беззаперечно свідчать про допущення суддями під час здійснення правосуддя певних порушень конкретних норм процесуального права, які призвели до порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (об’єктивна сторона дисциплінарного проступку), необхідно встановити спрямованість дій судді на порушення засад рівності учасників та змагальності сторін чи допущення суддею недбалості при виконанні службових обов’язків (суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку), безпосередньо внаслідок якої такі негативні наслідки (порушення) фактично настали.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що «рівність сторін» вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу в умовах, які не ставлять її в істотно невигідне становище порівняно з іншою стороною, і хоча не існує вичерпного визначення мінімальних вимог до «рівності сторін», мають існувати адекватні процесуальні гарантії, що відповідають характеру справи і суті спору, зокрема такі гарантії можуть включати можливість: а) надавати докази, б) оскаржувати докази супротивної сторони і в) представляти аргументи з питань, що розглядаються. Питання ненадання іншій стороні доказів може аналізуватися як з точки зору принципу змагальності процесу (можливість ознайомитися із змістом таких доказів та оспорити такі докази), так і з точки зору принципу рівності сторін (можливість ознайомитися зі змістом таких доказів та оспорювати їх перед судом з іншою стороною на рівних умовах).
Висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Осєтрова В.М. в цілому не містить належного обґрунтування кваліфікації дій/бездіяльності судді Усатової І.А. як таких, що свідчать про те, що учасникам справи судом не було забезпечено гарантій та можливостей представити свою позицію в умовах, які не ставили їх в істотно невигідне становище порівняно з іншою стороною.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує , що у пункті 77 висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості наголошено про те, що у кожній країні закон або основоположна хартія, які застосовуються до суддів, повинні визначати в якнайточнішому формулюванні ті порушення, які можуть призвести до застосування дисциплінарних санкцій, а також відповідних дисциплінарних процедур.
За таких обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку щодо неможливості ухвалити рішення про притягнення або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А. через неумотивованість висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» якщо в матеріалах, підготовлених дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем, вбачаються суттєві недоліки (необґрунтованість висновку, непропорційність виду дисциплінарного стягнення) і у зв’язку з цим Дисциплінарна палата не може ухвалити відповідне рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді, така Дисциплінарна палата протягом 15 днів з дня отримання таких матеріалів повертає їх разом із проектом висновку дисциплінарному інспектору – доповідачу на доопрацювання.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами вивчення проєкту висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Осєтрова В.М., заслухавши пропозицію члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради Сасевича О.М., дійшла висновку про наявність підстав для повернення на доопрацювання дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Осєтрову В.М. матеріалів дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Зозулі О.Р. щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової І.А., разом із проєктом висновку.
Керуючись статтею 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
повернути дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Осєтрову Валерію Михайловичу на доопрацювання матеріали дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Зозулі Олександра Романовича щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Усатової Ірини Анатоліївни, разом із проєктом висновку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
