Вища рада правосуддя за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Тетяни Володимирівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 березня 2025 року (вх. № 1286/0/6-25) надійшло повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано для перевірки доповідачу – члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Вища рада правосуддя встановила таке.
Згідно з повідомленням, у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. перебувало клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сороки Д.І., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Дисаком П.Б., про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах кримінального провадження № ____, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2023 року.
Суддя Левицька Т.В. ухвалою від 25 лютого 2025 року клопотання слідчого задовольнила, встановила стороні захисту, а саме: підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА1 та його захисникам – ОСОБА2, ОСОБА3, іншим призначеним чи залученим під час досудового розслідування захисникам ОСОБА1, строк для ознайомлення з матеріалами зазначеного кримінального провадження та речовими доказами до 3 березня 2025 року.
У повідомленні суддя Левицька Т.В. зауважила, що під час розгляду в судовому засіданні 25 лютого 2025 року клопотання слідчого захисник ОСОБА3 в інтересах підозрюваного ОСОБА1 заявив відвід слідчому судді Левицькій Т.В. Заявлений відвід захисник ОСОБА3 мотивував тим, що після ознайомлення у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва з матеріалами клопотання слідчого знайшов квитанцію про переказ коштів у сумі 500 гривень, у якій зазначено платником коштів Дисака Павла Борисовича, отримувачем – Левицьку Тетяну Володимирівну.
Суддя Левицька Т.В. наголосила, що зазначений у квитанції номер мобільного телефону отримувача їй не належить, кому саме він належить, їй не відомо. На думку судді, квитанція є підробленою, оскільки прокурор Дисак П.Б. не здійснював переказу грошових коштів на рахунок слідчого судді Левицької Т.В. За цим фактом 3 березня 2025 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Суддя Левицька Т.В. вважає, що надання захисником ОСОБА3 у судовому засіданні підробленої квитанції є втручанням в її діяльність з метою перешкодити виконанню нею службових обов’язків та ухваленню судових рішень, зокрема за зазначеними матеріалами клопотання.
На підтвердження наведеного суддя Левицька Т.В. до повідомлення про втручання долучила копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року, копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 3 березня 2025 року, копії журналів судових засідань від 24 та 25 лютого 2025 року, копію квитанції.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Шевченківського районного суду міста Києва Левицька Т.В. звернулася з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Офісу Генерального прокурора з проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки член Вищої ради правосуддя надіслала запит до Офісу Генерального прокурора із проханням надати інформацію про те, чи надходило до Офісу Генерального прокурора повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, та у разі надходження поінформувати щодо дій, вчинених за результатами його розгляду.
Офіс Генерального прокурора листом від 1 квітня 2025 року № 09/1/1- 28136ВИХ-25 поінформував, що повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. надіслано керівнику Київської міської прокуратури для перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог закону.
Київська міська прокуратура у листі від 16 квітня 2025 року № 9/2- 3015ВИХ-25 поінформувала, що Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 3 березня 2025 року, розпочатому за заявою судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. за фактом втручання в її діяльність щодо здійснення нею правосуддя у кримінальному провадженні № ____ з метою перешкодити виконанню службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення, а саме за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України. На цей час досудове розслідування триває.
Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві листом від 31 березня 2025 року № 122909-2025 поінформувало, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції перебувають матеріали кримінального провадження № ____ від 3 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводить слідчий слідчого відділу відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Кондратьєв Ю.В. На сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії, спрямовані на повне, всебічне, об’єктивне досудове розслідування.
Перевіривши відомості, викладені в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, а також встановлену під час перевірки інформацію, Вища рада правосуддя зазначає таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об’єднань, юридичних осіб із метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Суддя Левицька Т.В. вважає втручанням у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя заявлення в судовому засіданні 24 лютого 2025 року захисником ОСОБА3 в інтересах підозрюваного ОСОБА1 відводу, мотивованого фактом виявлення захисником квитанції про переказ грошових коштів судді, та долучення зазначеної квитанції, яка на переконання судді, містить ознаки підроблення, до матеріал справи.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного вебпорталу «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. перебувало клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сороки Д.І., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Дисаком П.Б., про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах кримінального провадження № ____, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2023 року (справа № 761/7407/25, провадження № 1-кс/761/5801/2025).
Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 25 лютого 2025 року клопотання старшого слідчого задовольнив.
Згідно з копією журналу судового засідання від 24 лютого 2025 року, яку суддя Левицька Т.В. надіслала до Вищої ради правосуддя, під час розгляду клопотання слідчого захисник ОСОБА3 заявив відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицькій Т.В. з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 75 Кримінального процесуального кодексу України. Захисник ОСОБА3 на обґрунтування заяви зазначив, що знайшов у приміщенні суду копію квитанції про перерахування прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Дисаком П.Б. на ім’я судді Левицької Т.В. грошових коштів у розмірі 500 гривень, що свідчить про упередженість слідчого судді.
Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 25 лютого 2025 року заяву захисника ОСОБА3 та підозрюваного ОСОБА1 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В. від участі у розгляді клопотання слідчого залишив без задоволення.
Щодо заявлення відводу судді Вища рада правосуддя зазначає таке.
Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді в ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи та не може розцінюватися як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя чи намір схилити суддю до ухвалення певного судового рішення або вчинення певних дій.
Заявлення відводу судді є процесуальним правом учасників справи. Доводи, що наводяться на обґрунтування таких заяв, відповідають правовій позиції особи стосовно питань, пов’язаних з розглядом справи, і не можуть бути підставою для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення суддівської незалежності. Заявлення судді невмотивованих та надуманих відводів може свідчити про зловживання процесуальними правами, а не про вчинення тиску на суд. А тому суд має реагувати на такі випадки самостійно у порядку, визначеному процесуальним законом.
Отже, не можуть розцінюватися як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя передбачені процесуальним законом форми реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Заявлення судді відводу сторонами як учасниками судового процесу не суперечить положенням процесуального законодавства та не є доказом спроби тиску чи впливу на суд, водночас може свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством, реагувати на які має суд (суддя), який розглядає справу.
Що стосується подання таких заяв адвокатом, Вища рада правосуддя зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року, зі змінами, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Отже, якщо висловлювання, дії чи поведінка адвоката не узгоджуються із правилами адвокатської етики, їм може бути надано оцінку в межах дисциплінарної процедури, ініційованої та розпочатої у визначеному законом порядку.
Таким чином, судді не позбавлені можливості самостійно звертатися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвокатів, якщо вважають, що їхні дії під час розгляду справи були протиправними, виходили за межі закону, або є такими, що порушують Правила адвокатської етики.
Проте, обставини, викладені в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В., щодо виявлення копії квитанції від 24 лютого 2025 року на переказ грошових коштів у сумі 500 гривень, у якій платником вказано Дисака Павла Борисовича, прізвище, ім’я та по батькові якого збігаються з анкетними даними прокурора Дисака П.Б., який брав участь у судовому розгляді клопотання, а отримувачем вказано Левицьку Тетяну Володимирівну, прізвище, ім’я та по батькові якої збігаються з анкетними даними головуючого судді Левицької Т.В., можуть сформувати у суспільстві уявлення про безкарність протиправного впливу на судову систему та негативно позначитися на її незалежності та авторитеті, а також дискредитують суддю Левицьку Т.В. та підривають довіру до Шевченківського районного суду міста Києва.
Зазначені в повідомленні судді Левицької Т.В. обставини також можуть свідчити про вчинення особою кримінально караних правопорушень стосовно судді у зв’язку зі здійсненням нею правосуддя, що становить загрозу незалежності судді. Водночас Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних діянь, які порушують конституційні принципи незалежності і недоторканності суддів. Зазначене належить до компетенції відповідних правоохоронних органів, які в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, мають перевірити повідомлені суддею обставини.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до наданих повноважень Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що створюють загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, та у разі встановлення таких фактів вживає необхідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». При цьому поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» є оцінною категорією для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Встановлення наявності або відсутності втручання в діяльність судді здійснюється Вищою радою правосуддя в аспекті необхідності / доцільності вжиття визначених законом заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, зазначені в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Т.В., ураховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 3 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Києва Левицької Тетяни Володимирівни.
Голова Вищої ради правосуддя
