Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Короля Олександра Павловича з посади судді Вінницького міського суду Вінницької області у відставку,
встановила:
8 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Короля О.П. та додані матеріали про звільнення його з посади судді Вінницького міського суду Вінницької області у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Король Олександр Павлович, ____ року народження, Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначений у межах п’ятирічного строку суддею Ленінського районного суду міста Вінниці. Постановою Верховної Ради України від 8 жовтня 2009 року № 1633-VI обраний на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці безстроково. Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 558/2012 переведений на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
За частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Короля О.П. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З документів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що стаж роботи Короля О.П. на посаді судді станом на дату ухвалення цього рішення становить 21 рік 9 місяців 25 днів.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копією диплома, архівної довідки від 8 травня 2025 року № 010-17/416, які видав Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Король О.П. навчався на юридичному факультеті за заочною формою навчання з 1 вересня 1990 року до 21 червня 1996 року.
Ураховуючи зазначене, до стажу роботи Короля О.П. на посаді судді, що дає право на відставку, не підлягає зарахуванню половина строку навчання з заочною формою навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Водночас до стажу роботи Короля О.П. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби із 23 грудня 1987 року до 4 грудня 1988 року – 11 місяців 11 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Короля О.П. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
Відповідно до записів у трудовій книжці на день призначення на посаду судді Король О.П. мав стаж роботи у галузі права понад три роки. Отже, до стажу роботи на посаді судді додатково підлягає зарахуванню стаж його роботи в галузі права, що вимагався Законом № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Короля О.П. на посаду судді) для зайняття посади судді, – три роки.
Згідно з доданими до заяви документами суддя Король О.П. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами вивчення доданих до заяви належним чином завірених копій документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Короля О.П. у відставку, а саме: паспорта громадянина України, актів про призначення, обрання, переведення на посаду судді, диплома про вищу освіту, трудової книжки, встановлено, що до стажу роботи Короля О.П. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 21 рік 9 місяців 25 днів;
період проходження строкової військової служби – 11 місяців 11 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Короля О.П., який дає право на відставку, становить 25 років 9 місяців 6 днів.
Отже, суддя Король О.П. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Ураховуючи наведене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Короля Олександра Павловича з посади судді Вінницького міського суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
