Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Шевченківського районного суду міста Полтави Материнко Марини Олександрівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 17 лютого 2025 року (вх. № 735/0/6-25) надійшла скарга судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 лютого 2025 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для проведення перевірки.

Материнко Марина Олександрівна Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 призначена на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначена на посаду судді цього суду.

У зв’язку з набранням чинності 25 квітня 2025 року Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Октябрського районного суду міста Полтави офіційно змінено на Шевченківський районний суд міста Полтави.

У засідання Вищої ради правосуддя Лапєто І.М. не прибув, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

26 травня 2025 року суддя Материнко М.О. надіслала до Вищої ради правосуддя заяву із проханням проводити розгляд скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 без її участі.

У засіданні Вищої ради правосуддя взяв участь представник судді Материнко М.О. – адвокат Фелоненко Г.М., який просив скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення судді Материнко М.О. до дисциплінарної відповідальності з підстав, викладених у скарзі.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

22 та 23 серпня 2024 року (вх. № Л-4173/1/7-24, № Л-4173/3/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Лапєто І.М. на дії судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. під час розгляду цивільної справи № 643/18546/21.

На обґрунтування вимог дисциплінарних скарг скаржник зазначив, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. ухвалою від 14 квітня 2023 року прийняла до свого провадження цивільну справу № 643/18546/21 за ОСОБА1 позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі – АТ «Харківобленерго») про захист прав споживачів та постановила розглядати зазначену справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Скаржник наголосив, що станом на день ОСОБА1 звернення із зазначеними дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя суддя Материнко М.О. не ухвалила рішення в цивільній справі № 643/18546/21, що свідчить про недотримання суддею вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), порушення його права на розгляд справи у розумний строк.

Зауважив, що він 14 разів звертався із заявами до Октябрського районного суду міста Полтави про прискорення розгляду цивільної справи № 643/18546/21, однак такі заяви залишалися без належного реагування.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 27 листопада 2024 року № 3433/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Фактичні обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

25 жовтня 2021 року до Московського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживачів.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2021 року головуючим суддею в цивільній справі № 643/18546/21 визначено суддю Тимоша О.М.

Суддя Московського районного суду міста Харкова Тимош О.М. ухвалою від 1 листопада 2021 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 1 грудня 2021 року.

17 листопада 2021 року до Московського районного суду міста Харкова від представника відповідача АТ «Харківобленерго» надійшов відзив на позовну заяву.

22 листопада 2021 року від позивача ОСОБА1 надійшла відповідь на відзив.

23 листопада 2021 року позивач ОСОБА1 надіслав до суду низку клопотань, зокрема про долучення доказів, про витребування доказів та про розгляд справи за його відсутності.

24 листопада 2021 року позивач ОСОБА1 подав до Московського районного суду міста Харкова докази та додаткові пояснення.

25 листопада 2021 року до суду від представника відповідача АТ «Харківобленерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Цього самого дня до Московського районного суду міста Харкова від позивача ОСОБА1 надійшло клопотання про долучення доказів.

29 та 30 листопада 2021 року до суду від позивача ОСОБА1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Суддя Московського районного суду міста Харкова Тимош О.М. ухвалою від 4 лютого 2022 року витребував докази та у зв’язку із цим оголосив перерву до 15 березня 2022 року.

Голова Верховного Суду розпорядженням від 8 березня 2022 року № 2/0/9-22 змінив територіальну підсудність справ Московського районного суду міста Харкова шляхом передання її Октябрському районному суду міста Полтави.

28 липня 2022 року матеріали справи № 643/18546/21 передано до Октябрського районного суду міста Полтави.

22 лютого 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 643/18546/21 надійшла до провадження судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О.

Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. ухвалою від 14 квітня 2023 року прийняла до свого провадження цивільну справу, призначила розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11 травня 2023 року о 10:00.

4 травня 2023 року представник відповідача звернувся до Октябрського районного суду міста Полтави із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд ухвалою від 8 травня 2023 року задовольнив.

Судове засідання, призначене на 11 травня 2023 року, не відбулося.

11 серпня 2023 року від позивача ОСОБА1 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Матеріали цивільної справи № 643/18546/21 містять відомості про призначення наступного судового засідання на 9 листопада 2023 року об 11:00.

3 листопада 2023 року від представника відповідача до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

6 листопада 2023 року від позивача ОСОБА1 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання 9 листопада 2023 року технічна фіксація судового засідання не здійснювалася у зв’язку з неявкою учасників судового процесу.

Матеріали цивільної справи № 643/18546/21 містять відомості про призначення наступного судового засідання на 5 березня 2024 року о 10:00.

16 грудня 2023 року від позивача ОСОБА1 до суду надійшла заява про прискорення розгляду справи.

27 лютого 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4 березня 2024 року позивач ОСОБА1 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання 5 березня 2024 року технічна фіксація судового засідання не здійснювалася у зв’язку з неявкою всіх учасників судового процесу.

Матеріали цивільної справи № 643/18546/21 містять відомості про призначення наступного судового засідання на 20 травня 2024 року о 13:30.

1, 16, 24 квітня, 1, 2, 3, 6 травня 2024 року від позивача ОСОБА1 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшли заяви про прискорення розгляду справи.

7 травня 2024 року від позивача ОСОБА1 до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про прискорення розгляду справи.

10 травня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання 20 травня 2024 року технічна фіксація судового засідання не здійснювалася у зв’язку з неявкою учасників судового процесу.

Матеріали цивільної справи № 643/18546/21 містять відомості про призначення наступного судового засідання на 15 липня 2024 року о 15:15.

31 травня 2024 року, 10, 17, 19 та 26 червня 2024 року, 1 та 8 липня 2024 року від позивача ОСОБА1 до суду надійшли клопотання про розгляд справи без його участі та про прискорення розгляду справи.

8 липня 2024 року позивач ОСОБА1 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

10 липня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15 липня 2024 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Материнко М.О. у відпустці, розгляд справи призначено на 9 вересня 2024 року о 15:40.

3 вересня 2024 року позивач ОСОБА1 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Цього самого дня від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

9 вересня 2024 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Материнко М.О. у відпустці, розгляд справи призначено на 26 вересня 2024 року.

Відповідно до рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 26 вересня 2024 року (головуючий суддя Материнко М.О.) в задоволенні позову ОСОБА1 до АТ «Харківобленерго» про захист прав споживачів відмовлено.

Згідно з інформацією про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів, та орієнтовну нормативну чисельність суддів, за даними звітності за 9 місяців 2024 року, до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло 17 693 справи та матеріали, нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, − 44 597 годин.

У 2023 році у провадженні судді Материнко М.О. перебувало 1897 справ і матеріалів, з яких розглянуто 987 справ і матеріалів (52 % від усіх справ, що надійшли до її провадження), залишок – 910 справ і матеріалів.

У першому півріччі 2024 року у провадженні судді Материнко М.О. перебувало 1443 справи та матеріали, з яких розглянуто 618 справ і матеріалів (42 % від усіх справ, що надійшли до її провадження), залишок – 825 справ і матеріалів.

Середня тривалість розгляду справи за 2023 рік в Октябрському районному суді міста Полтави становить 58 днів, середня тривалість розгляду справи суддею Материнко М.О. – 131 день; середня тривалість розгляду справи за перше півріччя 2024 року в Октябрському районному суді міста Полтави – 68 днів, суддею Материнко М.О. – 248 днів.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що цивільна справа № 643/18546/21 за позовом ОСОБА1 до АТ «Харківобленерго» про захист прав споживачів перебувала у провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. понад 1 рік 5 місяців.

У цій справі було призначено 7 судових засідань, із них 4 судові засідання (11 травня 2023 року, 9 листопада 2023 року, 5 березня 2024 року та 20 травня 2024 року) не відбулися через неявку сторін.

Судові засідання, призначені на 15 липня 2024 року та на 9 вересня 2024 року, не відбулися у зв’язку з перебуванням судді Материнко М.О. у відпустці.

Згідно з матеріалами цивільної справи № 643/18546/21 позивач ОСОБА1 неодноразово звертався до суду із заявами про розгляд справи без його участі та про прискорення розгляду справи.

Представник відповідача звертався до суду із заявами про забезпечення його участі в засіданні в режимі відеоконференції, однак матеріали справи не містять відомостей, що суддя Материнко М.О. постановляла ухвали про задоволення чи про відмову в задоволенні зазначених заяв представника відповідача від 27 лютого 2024 року, від 10 травня 2024 року та від 9 вересня 2024 року.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що розгляд справи щоразу відкладався зі значними інтервалами: з 11 травня 2023 року на 9 листопада 2023 року – 5 місяців 28 днів; із 9 листопада 2023 року на 5 березня 2024 року – 3 місяці 26 днів; із 5 березня 2024 року на 20 травня 2024 року – 2 місяці 15 днів; із 20 травня 2024 року на 15 липня 2024 року – 1 місяць 25 днів; із 15 липня 2024 року на 9 вересня 2024 року – 1 місяць 24 дні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що суддя Материнко М.О. під час розгляду цивільної справи № 643/18546/21 відкладала судові засідання у зв’язку з неявкою учасників справи, які були належно повідомлені про призначені судові засідання, ухвал суду про визнання обов’язкової участі учасників справи в судовому засіданні не постановляла, призначала судові засідання на період її відпустки, не вчиняла необхідних процесуальних дій, які були спрямовані на з’ясування обставин справи.

Наведені вище показники розгляду суддею Материнко М.О. справ дають підстави для висновку про те, що рівень судового навантаження не є об’єктивним чинником, який вплинув на строк розгляду цивільної справи № 643/18546/21.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши заяву Лапєто І.М. від 14 січня 2025 року (вх. № Л-326/0/7-25) про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О., зазначила, що відповідно до пункту 13.19 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження, а тому факт відкликання скаржником дисциплінарної скарги не створює будь-яких правових наслідків для здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Материнко М.О.

Узагальнивши наведене та належно оцінивши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та дії (бездіяльність) судді Материнко М.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов’язків, неефективного, несвоєчасного використання наданих їй законом повноважень під час розгляду цивільної справи № 643/18546/21 не дотрималася строку, визначеного статтею 275 ЦПК України, що є дисциплінарним проступком, визначеним пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Узагальнені доводи скарги судді Материнко М.О.

Суддя Материнко М.О. подала до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій просила скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження.

Обґрунтовуючи доводи скарги, суддя Материнко М.О. зазначила, що позивач ОСОБА1 ще 25 жовтня 2021 року звернувся до Московського районного суду міста Харкова з позовною заявою до АТ «Харківобленерго» про захист прав споживачів, а тому, ураховуючи положення статті 275 ЦПК України, строк розгляду цієї цивільної справи закінчився 31 грудня 2021 року.

На переконання судді Материнко М.О., нерозгляд зазначеної цивільної справи у строк, установлений статтею 275 ЦПК України, спричинений виключно повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, а також надмірним судовим навантаженням. Зокрема, зауважила, що в період розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА1 у її провадженні перебувало 3039 справ різних категорій.

Суддя Материнко М.О. зазначила, що дисциплінарному проступку притаманна єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак дисциплінарного проступку, однак в її діях в частині порушення строку розгляду цивільної справи № 643/18546/21 відсутня її вина, а також не настали шкідливі наслідки для позивача ОСОБА1, що, своєю чергою, свідчить про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку.

Зауважила, що відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 11 (2008) є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Суддя Материнко М.О. наголосила, що причинами нерозгляду цивільної справи № 643/18546/21 у строк, визначений цивільним процесуальним законодавством, є запровадження воєнного стану, оголошення повітряних тривог, повідомлення про замінування Октябрського районного суду міста Полтави, відсутність електропостачання та часті заміни секретаря судового засідання.

Позиція Вищої ради правосуддя щодо оцінки аргументів скарги

Стаття 129 Конституції України гарантує та встановлює основні засади судочинства, якими є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об’єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи в розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки під час провадження. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються в цій справі. Аналогічну позицію висловлено в рішеннях ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України».

Відповідно до практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Статтями 120, 121 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час перевірки доводів скарги судді Материнко М.О. та вивчення матеріалів дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя встановила таке.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2023 року головуючим суддею у цивільній справі № 643/18546/21 визначено суддю Материнко М.О.

Майже через два місяці із дня визначення її головуючим суддею у цій цивільній справі – 14 квітня 2023 року – суддя Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. постановила ухвалу про прийняття цивільної справи № 643/18546/21 до свого провадження та призначення до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Цивільна справа № 643/18546/21 за позовом ОСОБА1 до АТ «Харківобленерго» про захист прав споживачів перебувала у провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави Материнко М.О. із 14 квітня 2023 року до 26 вересня 2024 року, тобто понад 1 рік 5 місяців.

Згідно із частиною першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням вимог статті 6 Конвенції, а також порушенням статей 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18, для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи.

Обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак безпідставного затягування та/або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, визначеного законом, є встановлення обставин, які свідчать, що зазначене мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.

Важливим елементом для встановлення ознак дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви (скарги), не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Вища рада правосуддя під час перевірки матеріалів дисциплінарного провадження встановила, що з дня надходження цивільної справи № 643/18546/21 до провадження судді Материнко М.О. (14 квітня 2023 року) до дня ухвалення рішення в цій справі (26 вересня 2024 року) було призначено 7 судових засідань, з яких 4 судових засідання не відбулися у зв’язку з неявкою учасників справи, 2 судові засідання не відбулися у зв’язку з перебуванням судді Материнко М.О. у відпустці.

Матеріали цивільної справи № 643/18546/21 не містять відомостей, зафіксованих у протоколах судових засідань, довідках секретаря судового засідання, про підстави відкладення судових засідань, призначених на 11 травня 2023 року та на 9 вересня 2024 року.

Позивач ОСОБА1 неодноразово звертався до суду із заявами про розгляд справи без його участі, про прискорення розгляду справи, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача після кожного призначення справи до розгляду надсилав до суду заяви про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Однак матеріали цивільної справи № 643/18546/21 не містять ухвал суду про визнання явки позивача та/або представника відповідача в судове засідання обов’язковою, а також не містять ухвал суду про задоволення чи про відмову в задоволенні клопотань представника відповідача про участь у судових засіданнях, призначених на 5 березня 2024 року, 20 травня 2024 року та 9 вересня 2024 року, у режимі відеоконференції.

До матеріалів цивільної справи № 643/18546/21 долучено відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, які подані учасниками справи ще під час перебування цивільної справи у провадженні Московського районного суду міста Харкова.

Вища рада правосуддя перевірила матеріали дисциплінарного провадження та встановила, що суддя Материнко М.О. під час перебування в її провадженні цивільної справи № 643/18546/21 додатково не вчиняла процесуальних дій для встановлення обставин справи, призначала судові засідання в період, коли перебувала у відпустці, відкладала судові засідання за відсутності належних підстав, що, своєю чергою, підтверджує, що судову справу розглянуто несвоєчасно не лише через надмірне навантаження, а й через неналежні організацію та планування суддею своєї роботи.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно констатувала наявність у діях судді Материнко М.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Щодо доводів судді Материнко М.О. про відсутність в її діях суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку Вища рада правосуддя зазначає таке.

Системне тлумачення положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій йдеться, зокрема, про умисел та недбалість судді, свідчить, що наявність умислу на вчинення порушення та/або недбалості є обов’язковою умовою притягнення судді до відповідальності.

За відсутності вини судді притягнення її до дисциплінарної відповідальності є непропорційним і таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) і Директорат Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).

Дії судді Материнко М.О., які полягали в неодноразовому безпідставному відкладенні розгляду справи за наявності заяв позивача про розгляд справи без його участі, заяв представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також призначенні судових засідань у період, коли суддя перебувала у відпустці, свідчать про недбале використання наданих їй законом повноважень під час розгляду цивільної справи № 643/18546/21, що призвело до порушення строку її розгляду.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що суддя Материнко М.О. внаслідок недбалості допустила безпідставне затягування розгляду цивільної справи № 643/18546/21 та не вжила своєчасних заходів для дотримання встановленого законом строку її розгляду, що свідчить про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Щодо посилань судді Материнко М.О. на те, що скаржник Лапєто І.М. звертався до Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя із заявою про закриття дисциплінарного провадження, Вища рада правосуддя вважає необхідним зазначити таке.

Зважаючи на положення пункту 13.19 Регламенту Вищої ради правосуддя, відповідно до якого відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження, Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано констатувала, що відкликання скаржником дисциплінарної скарги не створює будь-яких правових наслідків для здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Материнко М.О.

Аргументи судді Материнко М.О. про наявність інших об’єктивних причин, які вплинули на строк розгляду цивільної справи № 643/18546/21, зокрема запровадження воєнного стану, оголошення повітряних тривог, повідомлення про замінування Октябрського районного суду міста Полтави, відсутність електропостачання, часті заміни секретаря судового засідання, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя урахувала під час ухвалення рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Крім того, такі доводи судді Материнко М.О. не спростовують висновків дисциплінарного органу про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку.

Висновки Вищої ради правосуддя

За результатами розгляду скарги судді Материнко М.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Полтави Материнко М.О. Вища рада правосуддя вважає, що доводи скарги не спростовують правильності викладених у цьому рішенні висновків про наявність у діях судді Материнко М.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді попередження є таким, що відповідає вчиненому суддею Материнко М.О. дисциплінарному проступку, оскільки Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала характер дисциплінарного проступку, ступінь вини судді, її характеристику, стаж роботи, рівень судового навантаження та інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а тому рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Полтави Материнко М.О. підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Полтави Материнко Марини Олександрівни.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя