26 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 5467/0/8-25) надійшла скарга голови Господарського суду міста Києва Вадима Босого на дії (бездіяльність) заступника Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сапельникова Леоніда Віталійовича.
У скарзі зазначено, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Закону України «Про критичну інфраструктуру» секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури спільно з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів критичної інфраструктури, формують секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури, подають інформацію до Реєстру.
Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» (далі – Постанова № 1109), передбачає, що секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури ідентифікують об’єкти критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури.
Секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури сектору правосуддя, згідно з Постановою № 1109 є Державна судова адміністрація України (далі – ДСА України).
10 січня 2025 року, з метою вирішення питання щодо включення до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури Господарський суд міста Києва надіслав ДСА України інформацію для ідентифікації та категоризації об’єкта критичної інфраструктури, розрахунки рівнів негативного впливу та оцінку рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури. За розрахунками суду узагальнена нормована оцінка рівня критичності, визначена за формулою відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої Постановою № 1109 (далі – Методика), становить 0,51, що відповідає III категорії критичності.
28 січня 2025 року в ДСА України відбулось засідання постійно діючої робочої групи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури у секторі правосуддя за участю голови Господарського суду міста Києва Босого В.П. та керівника апарату суду Шкорупеєва А.Д. (без права голосування).
За результатами обговорення та аналізу наданих судом розрахунків робоча група шляхом голосування визначила, що узагальнена нормована оцінка рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури – Господарського суду міста Києва становить 0,236 балів.
Пунктом 8 Методики передбачено, якщо узагальнена нормована оцінка рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури знаходиться в межах від 0,2 до 0,37, об’єкт відносять до IV категорії критичності.
Відповідно до Методики відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до І, ІІ, III і IV категорії критичності, вносяться до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури, який формується та ведеться секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури у відповідному секторі (підсекторі).
Статтею 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначено, що для цілей узгодження дій суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об’єктів критичної інфраструктури (далі – Реєстр).
Згідно з пунктом 17 Порядку ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 415, секторальні органи подають окремо про кожен об’єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру. Інформація про об’єкт критичної інфраструктури подається у місячний строк з моменту внесення об’єкта критичної інфраструктури до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури. Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
З метою отримання інформації про результати вжитих секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури сектору правосуддя щодо включення Господарського суду міста Києва до Реєстру, суд звернувся до ДСА України з листом від 18 лютого 2025 року № 01.1-08/13/25, де також просив надати протокол засідання (рішення) робочої групи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури від 28 січня 2025 року щодо визначення узагальненої нормованої оцінки рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури – Господарського суду міста Києва на рівні 0,236.
Зазначене звернення суду залишено ДСА України без належного реагування.
18 квітня 2025 року листом № 01.1-08/23/25 Господарський суд міста Києва повторно звернувся до ДСА України, адресуючи аналогічний запит заступнику Голови ДСА України Сапельнікову Л.В., який є головою робочої групи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури сектору правосуддя ДСА України.
5 травня 2025 року листом № 01.1-08/27/25 Господарський суд міста Києва в черговий раз звернувся до заступника Голови ДСА України Сапельнікова Л.В. з цього питання.
7 травня 2025 року отримано лист заступника Голови ДСА України Сапельнікова Л.В. від 1 травня 2025 року № 15-8875/25 з електронним підписом Башкатової В.В. від 7 травня 2025 року, у якому йдеться про те, що листом ДСА України від 28 березня 2025 року № 15-6099/25 до суду було скеровано копію протоколу засідання (рішення) робочої групи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури від 28 січня 2025 року та зазначено про надання обґрунтування щодо розрахунків рівня негативного впливу з категоризації об’єктів критичної інфраструктури.
Скаржником зазначено, що лист ДСА України від 28 березня 2025 року № 15-6099/25 до Господарського суду міста Києва не надходив ані засобами поштового зв’язку ані електронною поштою. Долучена до листа від 1 травня 2025 року № 15-8875/25 копія листа від 28 березня 2025 року № 15-6099/25 не містить даних про її направлення Господарському суду міста Києва та підписання електронним підписом автором документа.
Під час дослідження копії протоколу від 28 січня 2025 року № 6, отриманої разом з вищевказаними листами ДСА України, та підрахунку зазначених у протоколі балів з’ясовано, що узагальнена нормована оцінка рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури – Господарського суду міста Києва відповідно до проголосованих рішень становить 0,194 бали.
Така оцінка рівня критичності не відповідає тій, що була визначена 28 січня 2025 року членами постійно діючої робочої групи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури у секторі правосудця ДСА України на засіданні, де були присутні (без права голосування) голова Господарського суду міста Києва Босий В.П. та керівник апарату суду Шкорупеєв А.Д.
Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про наявність у діях та бездіяльності заступника Голови ДСА України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сапельнікова Л.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 закону України «Про державну службу», що є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи все вищевикладене, та з огляду на те, що відповідно до наказу ДСА України від 13 березня 2024 року № 111 «Про визначення функцій та розподіл повноважень між заступниками Голови Державної судової адміністрації України» саме до функцій та повноважень заступника Голови ДСА України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сапельнікова Л.В. віднесено виконання повноважень, визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру», скаржником висловлено прохання порушити за даними фактами дисциплінарне провадження стосовно Сапельнікова Л.В. та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
За приписами частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» посади Голови Державної судової адміністрації України та його заступників належать до посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби).
Як встановлено пунктом 19 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Голова Державної судової адміністрації України, його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Вищою радою правосуддя.
Здійснення дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя, та внесення суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження відповідно до підпункту 5 пункту 7 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року № 1172/0/15-17 (зі змінами), віднесено до повноважень Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Згідно з пунктом 26.1 Регламенту Вищої ради правосуддя дисциплінарне провадження стосовно осіб, суб’єктом призначення яких є Вища рада правосуддя, порушується за її рішенням.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», Регламентом Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
порушити дисциплінарне провадження стосовно заступника Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сапельнікова Леоніда Віталійовича та скерувати до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Голова Вищої ради правосуддя
