Вища рада правосуддя, під час розгляду заяви та доданих до неї документів про звільнення Келеберди Володимира Івановича з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 травня 2025 року (вх. № 2060/0/6-25) надійшла заява Келеберди В.І. про звільнення його з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.
Келеберда Володимир Іванович, ____ року народження, Указом Президента України від 4 жовтня 2005 року № 1412/2005 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 лютого 2007 року № 73/2007 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 7 жовтня 2010 року № 2594-VІ обраний на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 лютого 2025 року № 224/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/28/7-22) у зв’язку з наявністю в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Станом на сьогодні розгляд дисциплінарної справи триває.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України та пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Право на відставку відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має реалізовуватися у системному взаємозв’язку з положеннями частини третьої статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яка визначає особливий порядок розгляду відповідної заяви, за якого Вища рада правосуддя уповноважена зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, такий факт: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 6 частини першої, пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» одним із видів дисциплінарного стягнення стосовно судді, який застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи системного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є подання про звільнення судді з посади.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Аналогічне правило закріплено у пункті 16.8 Регламенту Вищої ради правосуддя, згідно з яким розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути зупинено Вищою радою правосуддя на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 9901/75/19 зазначено, що у випадку розгляду дисциплінарної скарги на дії судді та одночасного подання таким суддею заяви про звільнення його у відставку пріоритетному застосуванню підлягає норма, яка передбачає зупинення розгляду питання про звільнення судді з посади з визначеної пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підстави до закінчення розгляду наявних дисциплінарних скарг на дії цього судді. Тим самим право судді на відставку обумовлюється бездоганною репутацією, неухильним дотриманням вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, дотриманням високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Оскільки наслідком розгляду відкритої стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. дисциплінарної справи може бути звільнення його з посади з підстав, передбачених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя вважає необхідним зупинити розгляд питання про звільнення Келеберди В.І. з посади судді з підстав, визначених пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України (у зв’язку з поданням заяви про відставку).
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 34, 42, частиною третьою статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
зупинити розгляд питання про звільнення Келеберди Володимира Івановича з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
