Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Мороза М.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Захарченка М.С., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Житомирської обласної прокуратури стосовно судді Народицького районного суду Житомирської області Піщуліної Ірини Сергіївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 14 листопада 2023 року (вх. № 443/0/13-23) надійшла дисциплінарна скарга Житомирської обласної прокуратури стосовно судді Народицького районного суду Житомирської області Піщуліної І.С. за наслідками розгляду кримінальної справи № 284/1087/22.
Піщуліна Ірина Сергіївна Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначена на посаду судді Народицького районного суду Житомирської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 94/2017 призначена на посаду судді Народицького районного суду Житомирської області.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначила розгляд дисциплінарної справи на 28 квітня 2025 року.
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 28 квітня 2025 року, суддю Піщуліну І.С. та скаржника повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 квітня 2025 року суддя Піщуліна І.С. не з’явилася, проте подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд дисциплінарної справи за її участю в режимі відеоконференції.
Скаржник у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 квітня 2025 року не з’явився, проте подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд дисциплінарної справи за участю представника Житомирської обласної прокуратури Філя С. в режимі відеоконференції.
Заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Захарченка М.С., пояснення судді Піщуліної І.С., пояснення представника скаржника – Філя С., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи
У дисциплінарній скарзі Житомирської обласної прокуратури зазначено, що суддя Піщуліна І.С. на виконання вироку Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року у кримінальній справі № 284/1087/22, який змінено ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року, видала розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, від 3 жовтня 2023 року (далі – розпорядження від 3 жовтня 2023 року), яке було надіслано для виконання до Відділу поліції № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Автор дисциплінарної скарги зазначив, що всупереч змісту резолютивної частини ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року розпорядження від 3 жовтня 2023 року містило інформацію про призначення ОСОБА1 покарання у виді арешту строком на два місяці, без урахування положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України (далі – КК України), згідно з вироком Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року.
Скаржник також повідомив про факт надсилання розпорядження від 3 жовтня 2023 року до неналежного виконавця. Наголосив, що вказані дії судді Піщуліної І.С. є грубою недбалістю, яка призвела до безпідставного затримання підсудного ОСОБА1 з подальшим поміщенням до слідчого ізолятора, що є порушенням прав засудженого, гарантованих статтею 29 Конституції України.
Крім того, скаржник посилається на порушення Піщуліною І.С. вимог статті 535 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо надсилання розпорядження від 3 жовтня 2023 року із порушенням встановленого законом строку.
Дії судді Піщуліної І.С., як зазначив автор дисциплінарної скарги, свідчать про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Із дня набрання чинності зазначеним Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснював член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Пунктом 236 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначила 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 26 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Захарченку М.С. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Житомирської обласної прокуратури 29 січня 2025 року (вх. № 316/0/24-25) до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Захарченка М.С. разом зі скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Народицького районного суду Житомирської області Піщуліної І.С.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 лютого 2025 року № 254/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Народицького районного суду Житомирської області Піщуліної І.С. з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи
У провадженні Народицького районного суду Житомирської області перебувала кримінальна справа № 284/1087/22 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 310, частиною другою статті 309 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2022 року головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Народицького районного суду Житомирської області Піщуліну І.С.
Народицький районний суд Житомирської області ухвалою від 30 листопада 2022 року призначив підготовче судове засідання на 17 січня 2022 року, а ухвалою від 17 січня 2023 року призначив кримінальну справу № 284/1087/22 до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Згідно з вироком Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року у кримінальній справі № 284/1087/22:
– ОСОБА1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 310 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України;
– ОСОБА1 призначено покарання: за частиною першою статті 310 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік, за частиною другою статті 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
– на підставі частини першої статті 70 КК України ОСОБА1 визначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
– в силу статей 75, 76 КК України ОСОБА1 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 1 рік;
– з ОСОБА1 стягнуто витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у сумі 3020,48 грн.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Маньківського В.І. задовольнив частково та змінив вирок Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року. ОСОБА1 призначено покарання за частиною першою статті 310 КК України у виді арешту строком на два місяці. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до розпорядження від 3 жовтня 2023 року за підписом судді Народицького районного суду Житомирської області Піщуліної І.С. на Відділ поліції № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області покладено обов’язок щодо виконання зазначеного вироку шляхом арешту ОСОБА1 на два місяці.
Зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16 жовтня 2023 року вбачається, що оперуповноважений Сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції Воробей О.Ю. 16 жовтня 2023 року о 13:00 затримав ОСОБА1 відповідно до статей 40, 104, 131, 132, 208–211, 213 КПК України.
Як підставу затримання у протоколі зазначено вирок Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у кримінальній справі № 284/1087/22, розпорядження від 3 жовтня 2023 року.
Листом Народицького районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2023 року т. в. о. начальника Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Корчевського А. повідомлено про помилкове надіслання розпорядження від 3 жовтня 2023 року.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
З метою реалізації цих конституційних положень частиною першою статті 12 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення (частина друга статті 535 КПК України).
Згідно з пунктом 3 розділу ХХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції, чинній на день підписання розпорядження від 3 жовтня 2023 року), стосовно особи, яка засуджена до позбавлення волі або до арешту та не перебуває під вартою, органу Національної поліції за обраним місцем проживання засудженого надсилаються дві копії вироку, копії апеляційної, касаційної ухвал (за наявності) і розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, далі – розпорядження про виконання.
У додатку 13 до зазначеної Інструкції встановлено, що розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, підписується суддею та секретарем.
Дотримання суддею своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства (Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2‑рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя установлено, що суддею Піщуліною І.С. не дотримано наведених вимог, з огляду на таке.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – заступника керівника Коростенської окружної прокуратури Маньківського В.І. задовольнив частково та змінив вирок Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року. ОСОБА1 призначено покарання за частиною першою статті 310 КК України у виді арешту строком на два місяці. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Отже, вирок Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року в частині застосування до засудженого ОСОБА1 положень статей 75, 76 КК України, відповідно до яких ОСОБА1 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 1 рік, Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року не скасовував.
Надсилаючи для виконання до Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області розпорядження від 3 жовтня 2023 року, суддя Піщуліна І.С. не переконалась у тому, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року ОСОБА1 засуджено до позбавлення волі з одночасним скасуванням заходів звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 76 КК України), призначених вироком Народицького районного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року.
Однак, розпорядженням від 3 жовтня 2023 року суддею Піщуліною І.С. на Коростенське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області покладено обов’язок щодо виконання вироку суду від 9 травня 2023 року шляхом арешту ОСОБА1 на два місяці.
16 жовтня 2023 року розпорядження від 3 жовтня 2023 року виконано, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16 жовтня 2023 року, згідно з яким оперуповноважений Сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції Воробей О.Ю. затримав ОСОБА1
Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Водночас, Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не розкриває змісту зазначених форм вини. Тому в цій частині слід послуговуватися загальною теорією права.
Оцінка форми вини судді є обов’язковим етапом кваліфікації його діяння.
Крім того, особливістю кваліфікації дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», є його безпосередній об’єкт, а саме права людини і основоположні свободи.
Конструкція підстави, викладеної в пункті 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», свідчить, що такими правами і свободами є ті, які підпадають під дію гарантій Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.
Положеннями статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Основною метою статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню волі («McKay v. The United Kingdom», § 30).
Право на свободу та особисту недоторканість має найважливіше значення в «демократичному суспільстві» («Medvedyev and Others v. France», § 76; «Ladent v. Poland», № 11036/03, § 45).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2022 року (провадження № 11-97сап21) зазначила, що порушення прав людини і основоположних свобод мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовано ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні внаслідок цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (втрата, знищення чи пошкодження майна, інші матеріальні збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації, позбавлення чи обмеження у можливостях здійснювати професійну діяльність, шкода життю, здоров’ю, майну, честі, гідності, репутації тощо).
Порушення вимог закону, навіть якщо воно допущене, може бути лише причиною таких фактів і обставин, якщо вони настали, а не становити наслідок саме по собі.
Беручи до уваги, що за наслідками виконання розпорядження від 3 жовтня 2023 року ОСОБА1 16 жовтня 2023 року було незаконно затримано, що свідчить про настання наслідків у виді порушення конвенційного та конституційного права ОСОБА1 на свободу та особисту недоторканність, суддя Піщуліна І.С. допустила зазначене порушення внаслідок грубої недбалості.
Про грубу недбалість у цьому разі свідчить те, що суддя Піщуліна І.С. надсилаючи розпорядження від 3 жовтня 2023 року, не врахувала змісту ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року, не переконалась у наявності у засудженого ОСОБА1 міри покарання, яке дійсно передбачає позбавлення волі строком на два місяці, однак з іспитовим строком на 1 рік, що свідчило про відсутність необхідності його затримання з метою виконання вироку суду.
Доказів умисного вчинення суддею Піщуліною І.С. проступку під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не здобуто.
Водночас, суддя Піщуліна І.С. наступного дня після затримання ОСОБА1 (17 жовтня 2023 року) вжила заходів з метою усунення порушення його права на свободу та особисту недоторканність шляхом скерування листа до Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про повернення без виконання розпорядження від 3 жовтня 2023 року у кримінальній справі № 284/1087/22.
Отже, під час розгляду дисциплінарної справи установлено, що обмеження свободи ОСОБА1 тривало 1 день – із 16 жовтня 2023 року до 17 жовтня 2023 року.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що ОСОБА1 зі скаргами на дії судді Піщуліної І.С. не звертався, що було підтверджено суддею Піщуліною І.С. під час розгляду дисциплінарної справи.
За таких обставин, дії судді Піщуліної І.С., які полягають у підписанні та направленні на виконання розпорядження від 3 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА1 без законних на те підстав, охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
Водночас, Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не установлено у діях судді Піщуліної І.С. складу дисциплінарного проступку, що передбачає відповідальність за інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Надані та отримані в межах дисциплінарного провадження докази є чіткими та переконливими та підтверджують існування підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Під час розгляду дисциплінарної справи установлено, що часовий інтервал цього проміжку визначається початковою датою вчинення дисциплінарного проступку, а саме датою підписання суддею Піщуліною І.С. розпорядження від 3 жовтня 2023 року.
Отже, строк притягнення судді Піщуліної І.С. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
У характеристиці судді Піщуліної І.С., затвердженій зборами суддів Народицького районного суду Житомирської області від 10 березня 2025 року, зазначено, що «за час роботи на посаді судді Піщуліна І.С. зарекомендувала себе кваліфікованою юристкою, сумлінно відноситься до своїх службових обов’язків, проявляє при цьому наполегливість та принциповість. Компетентна, ініціативна, вміє організовувати свою роботу та діяльність підлеглих працівників. Володіє необхідними знаннями та навичками ефективного керівництва, вміє організувати та контролювати роботу колективу. Володіє здатністю мотивувати колектив до досягнення поставлених цілей».
Водночас, рішенням зборів суддів Народицького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2020 року № 6 Піщуліну І.С. обрано головою цього суду. Рішенням зборів суддів цього суду від 27 квітня 2023 року № 2 суддю Піщуліну І.С. вдруге обрано головою цього суду.
Згідно із зазначеною характеристикою суддя Піщуліна І.С. приділяє значну увагу постійному підвищенню своєї професійної кваліфікації та знань, регулярно бере участь у семінарах, тренінгах та курсах підвищення кваліфікації.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, визначено частиною першою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною другою статті 109 цього Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
За інформацією офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 28 жовтня 2020 року № 2964/3дп/15-20 притягнула суддю Піщуліну І.С. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» застосоване 28 жовтня 2020 року до судді Піщуліної І.С. дисциплінарне стягнення є погашеним, оскільки минув визначений строк – вісімнадцять місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, особу судді Піщуліної І.С., ступінь її вини, наявність наслідків у виді порушення права ОСОБА1 на свободу та особисту недоторканність, який не оскаржував дії судді Піщуліної І.С. щодо його затримання на підставі розпорядження від 3 жовтня 2023 року, вжиття суддею заходів щодо усунення причин і наслідків порушеного права особи, відсутність інших дисциплінарних стягнень, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Народицького районного суду Житомирської області Піщуліну Ірину Сергіївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
Микола МОРОЗ