Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Микити Марії Федорівни стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 березня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Микити М.Ф. (вх. № М-124/1/7-25) стосовно дій судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. під час розгляду цивільної справи № 301/4343/23.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 3 березня 2025 року скаргу передано дисциплінарному інспектору Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.
2 квітня 2025 року ухвалою № 1573/0/18-25 дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. продовжив строк попередньої перевірки дисциплінарної скарги Микити М.Ф.
22 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 1998/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А.
Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі Микити М.Ф. відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Даруди І.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. з огляду на таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Микита М.Ф зазначила, що під час розгляду справи № 301/4343/23 суддя Даруда І.А. допустила істотне порушення норм процесуального права та правил щодо юрисдикції, а також мала домовленості із позивачкою ОСОБА1 про результат вирішення справи.
У цьому контексті Микита М.Ф. зазначила, що у листопаді-грудні 2024 року позивачка ОСОБА1 п’ять разів подавала позов до Іршавського районного суду Закарпатської області з метою набуття права власності на житловий будинок із земельною ділянкою, що розташовані в Ужгородському районі Закарпатської області, на відстані 80 км від міста Іршава та через два райони Закарпатської області. Скаржниця зауважила, що із п’яти спроб:
- перші чотири позовні заяви були розподілені суддям Бобик О.І., Золотарю М.М. (двічі), Пітерських М.О. (справи № 301/3981/23, № 301/3993/23, № 301/4219/23, № 301/4306/23, № 301/4343/23), після цього позивачка ОСОБА1 кожного разу подавала заяви про повернення позовів, не чекаючи поки ухвали про повернення попередніх позовних заяв наберуть законної сили;
- натомість п’ята позовна заява була розподілена судді Даруді І.А. та 14 грудня 2023 року суддя відкрила провадження у справі, коли ще не набрала ухвала попереднього судді про повернення позовної заяви. Згодом 9 січня 2025 року відбулося судове засідання без участі сторін, у якому суддя Даруда І.А. затвердила мирову угоду, за умовами якої у рахунок погашення боргу в сумі 100 000 грн відповідачка відступила позивачці будинок площею 121 кв. м та земельну ділянку площею 0,0203 га.
Скаржниця стверджує, що між суддею Дарудою І.А. та позивачкою ОСОБА1 була якась домовленість про розгляд справи на користь однієї із сторін, оскільки неодноразово подавалися позови з одним і тим же предметом, без сплати судового збору й без подання додатків до позовних заяв; усувалися інші судді від розгляду справи у спосіб подання заяв про повернення позовів; подання позовних заяв без зазначення відомостей, передбачених пунктом 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), про перебування аналогічного позову у провадженні суду; справу розглянуто без участі сторін; ціна позову в розмірі 100 000 грн була заниженою та не підтверджувалася доказами.
Микита М.Ф. вважає, що суддя Даруда І.А. порушила порядок розгляду справи такої категорії і завдяки її судовому рішенню фактично відбулося відчуження нерухомого майна, здійснене в обхід нотаріального порядку і, відповідно, без сплати мита, податків і зборів, чим державі заподіяно збитки.
Скаржниця зауважила, що будинок і земельна ділянка знаходяться в Ужгородському районі Закарпатської області, тому за правилами частини першої статті 30 ЦПК України про виключну підсудність таку справу міг розглядати лише Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
На цій основі скаржниця вважає, що у діях судді Даруди І.А. є склад дисциплінарних проступків, що передбачені підпунктами «а» пункту 1, пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Відомості про суддю Даруду І.А.
Даруда І.А. указом Президента України від 27 грудня 1995 року № 1184/95 призначена в межах п’ятирічного строку на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області, постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-III обрана на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області безстроково.
Відомості про справу № 301/3981/23 (суддя Бобик О.І.)
13 листопада 2023 року, згідно зі штампом оператора поштового зв’язку Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі – АТ «Укрпошта») на конверті, з міста Іршава ОСОБА1 направила до Іршавського районного суду Закарпатської області позовну заяву, пред’явлену до ОСОБА2, про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
У позовній заяві ОСОБА1 просила суд (пряме цитування):
«Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 121 м.кв., житловою площею 41,2,00 м.кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1.
Визнати за мною, ОСОБА1, ____ р.н., ІПН ____, право власності на житловий будинок загальною площею 121 м.кв., житловою площею 41,2,00 м. кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1».
Позовна заява була складена на двох аркушах. Будь-яких додатків заява не містила.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 покликалася на те, що 15 липня 2023 року домовилися з ОСОБА2 про придбання у власність житлового будинку та земельної ділянки та уклали усний договір купівлі-продажу. ОСОБА1 зазначала, що на виконання домовленості виплатила готівкою ОСОБА2 кошти у розмірі 100 000 грн та отримала ключі від будинку. ОСОБА1 вказувала, що за домовленістю ОСОБА2 мала оформити документи на майно протягом трьох місяців і у цей строк вони мали оформити договір, втім ОСОБА2 відмовилася укласти договір у нотаріальному порядку, що порушило її права. На підставі статей 202, 208, 218, 321, 328, 334, 525, 638, 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) ОСОБА1 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку.
13 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву.
13 листопада 2023 року о 15 год 36 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/3981/23 визначено суддю Бобик Ольгу Іванівну.
15 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 14 листопада 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 11886). Згідно зі штампом на конверті, ця заява була здана на пошту у місті Іршава 14 листопада 2023 року.
16 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановила ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/3981/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України установила, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 16 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. роз’яснила позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
Супровідним листом від 16 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 копію ухвали.
1 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
2 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/3993/23 (суддя Золотар М.М.)
13 листопада 2023 року, згідно зі штампом оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта» на конверті, із міста Іршава ОСОБА1 направила до Іршавського районного суду Закарпатської області позовну заяву, пред’явлену до ОСОБА2, про визнання правочину дійсним та визнання права власності.
У позовній заяві ОСОБА1 просила суд (пряме цитування):
«Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 121 м.кв., житловою площею 41,2,00 м. кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1.
Визнати за мною, ОСОБА1, ____ р.н., ІПН ____, право власності на житловий будинок загальною площею 121 м. кв., житловою площею 41,2,00 м. кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1».
Позовна заява була складена на двох аркушах. Будь-яких додатків заява не містила.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 покликалася на те, що 15 липня 2023 року домовилися з ОСОБА2 про придбання у власність житлового будинку та земельної ділянки та уклали усний договір купівлі-продажу. ОСОБА1 зазначала, що на виконання домовленості виплатила готівкою ОСОБА2 кошти у розмірі 100 000 грн та отримала ключі від будинку. ОСОБА1 вказувала, що за домовленістю протягом трьох місяців вони мали оформити договір, втім ОСОБА2 відмовилася укласти договір у нотаріальному порядку, що порушило її права. На підставі статей 202, 208, 218, 321, 328, 334, 525, 638, 655 ЦК України ОСОБА1 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку.
14 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву.
14 листопада 2023 року о 13 год 34 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/3993/23 визначено суддю Золотаря Михайла Михайловича.
15 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 15 листопада 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 11882). У справі наявний конверт зі штампом про його здачу на пошту в місті Іршава 15 листопада 2023 року.
15 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановив ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/3993/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 15 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. роз’яснив позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
Супровідним листом від 15 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 копію ухвали і, згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні, того ж дня позивач отримала поштове відправлення.
30 листопада 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
1 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4129/23 (суддя Бобик О.І.)
21 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву ОСОБА1 до ОСОБА2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
21 листопада 2023 року о 15 год 08 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4129/23 визначено суддю Бобик Ольгу Іванівну.
23 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 22 листопада 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 12372).
27 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановила ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4129/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 27 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. роз’яснила позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
12 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
13 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4152/23 (суддя Золотар М.М.)
22 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву ОСОБА1 до ОСОБА2 про визнання права власності.
22 листопада 2023 року о 15 год 33 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4152/23 визначено суддю Золотар Михайла Михайловича.
23 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суддя мотивував ухвалу тим, що до позовної заяви не додано:
- документів про сплату судового збору;
- копії позовної заяви для відповідачки.
Ця ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) 1 грудня 2023 року
29 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 про повернення позовної заяви.
30 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановив ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4152/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 30 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. роз’яснив позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
15 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
16 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4178/23 (суддя Бобик О.І.)
23 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву ОСОБА1 до ОСОБА2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
ОСОБА1 подала один екземпляр позовної заяви без будь-яких додатків.
23 листопада 2023 року о 16 год 01 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4178/23 визначено суддю Бобик Ольгу Іванівну.
28 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суддя мотивував ухвалу тим, що до позовної заяви не додано:
- документа про сплату судового збору;
- копії позовної заяви для відповідачки;
- не зазначено докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.
Ця ухвала оприлюднена в ЄДРСР 30 листопада 2023 року.
29 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 29 листопада 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 12586).
30 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановила ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4178/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 30 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. роз’яснила позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
15 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
16 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4188/23 (суддя Гичка О.Б.)
24 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву ОСОБА1 до ОСОБА2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
У позовній заяві ОСОБА1 просила суд:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 121 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 6 жовтня 2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою АДРЕСА1;
- визнати за ОСОБА1, ____ року народження, право власності на житловий будинок загальною площею 121 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 6 жовтня 2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна : ____, що розташовані за адресою АДРЕСА1.
24 листопада 2023 року о 15 год 49 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4188/23 визначено суддю Гичку Олену Борисівну.
27 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка О.Б. постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суддя мотивувала ухвалу тим, що до позовної заяви не додано:
- документа про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн;
- документів на підтвердження вартості житлового будинку, земельної ділянки та ціни позову;
- документа, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»;
- документів та доказів, що додаються до позовної заяви;
- копії позовної заяви з додатками для відповідачки.
Ця ухвала оприлюднена в ЄДРСР 27 листопада 2023 року.
Станом на 14 січня 2024 року ОСОБА1 не усунула недоліки позовної заяви.
15 січня 2024 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка М.Ю. на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України постановила ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4188/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 15 січня 2024 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка О.Б. роз’яснила позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
30 січня 2024 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
31 січня 2024 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4219/23 (суддя Пітерських М.О.)
24 листопада 2023 року, згідно зі штампом оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта» на конверті, із міста Іршава ОСОБА1 направила до Іршавського районного суду Закарпатської області позовну заяву, пред’явлену до ОСОБА2, про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
У позовній заяві ОСОБА1 просила суд (пряме цитування):
«Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, загальною площею 121 м. кв., житловою площею 41,2,00 м.кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1.
Визнати за мною, ОСОБА1, ____ р.н., ІПН ____, право власності на житловий будинок загальною площею 121 м.кв., житловою площею 41,2,00 м.кв., що належав позивачу на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: ____, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____ та земельної ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належала позивачу на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: ____, що розташовані за адресою: АДРЕСА1».
Позовна заява була складена на двох аркушах. Будь-яких додатків заява не містила.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 покликалася на те, що 15 липня 2023 року домовилися з ОСОБА2 про придбання у власність житлового будинку і земельної ділянки та уклали усний договір купівлі-продажу. ОСОБА1 зазначала, що на виконання домовленості виплатила готівкою ОСОБА2 кошти у розмірі 100 000 грн та отримала ключі від будинку. ОСОБА1 вказувала, що за домовленістю протягом трьох місяців вони мали оформити договір, втім ОСОБА2 відмовилася укласти договір у нотаріальному порядку, що порушило її права. На підставі статей 202, 208, 218, 321, 328, 334, 525, 638, 655 ЦК України ОСОБА1 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку.
Позовні вимоги ОСОБА1 були тотожними вимогам, раніше заявленими нею у позовних заявах у справах № 301/3993/23, № 301/3981/23.
28 листопада 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву.
28 листопада 2023 року о 14 год 39 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Гичка О.Б., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4219/23 визначено суддю Пітерських Маріанну Олександрівну.
29 листопада 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Пітерських М.О. постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суддя мотивував ухвалу тим, що до позовної заяви не додано:
- документів, що підтверджують вартість нерухомого майна;
- документів про сплату судового збору в сумі: 2147,20 грн;
- документів, що підтверджують обставини, викладені у позові;
- документів, що додаються до позову;
- копії позовної заяви для відповідачки.
Ця ухвала оприлюднена в ЄДРСР 30 листопада 2023 року.
30 листопада 2023 року позивачка ОСОБА1 подала та Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував заяву про приєднання до справи двох примірників позовної заяви з додатками та квитанцію про сплату судового збору (вх. № 12659). Згідно з відміткою на штампі, до заяви були додатки на 31 аркуші. У справі наявний конверт зі штампом про його здачу на пошту у місті Іршава 30 листопада 2023 року.
4 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 4 грудня 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 12841). У справі наявний конверт зі штампом про його здачу на пошту в місті Іршава від 4 грудня 2023 року.
6 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Пітерських М.О. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановила ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4219/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 6 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Пітерських М.О. роз’яснила позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
Супровідним листом від 6 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 копію ухвали і, згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні, 11 грудня 2023 позивач отримала поштове відправлення.
21 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
22 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4306/23 (суддя Золотар М.М.)
4 грудня 2023 року згідно зі штампом оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта» на конверті із міста Іршава ОСОБА1 направила до Іршавського районного суду Закарпатської області позовну заяву, пред’явлену до ОСОБА2, про стягнення боргу.
У позовній заяві ОСОБА1 просила суд (пряме цитування):
«Стягнути з відповідача ОСОБА2 на мою користь борг за договорами позики у сумі 100 000,00 (сто тисяч) грн».
Позовна заява була складена на одному аркуші. Будь-яких додатків заява не містила.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 покликалася на договір позики від 15 жовтня 2021 року та стверджувала, що ОСОБА2 у строк не повернула їй суму позики в розмірі 100 000 грн.
4 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву.
4 грудня 2023 року о 15 год 33 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4306/23 визначено суддю Золотара Михайла Михайловича.
4 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву ОСОБА1 від 4 грудня 2023 року про повернення позовної заяви без розгляду (вх. № 12887). У справі наявний конверт зі штампом про його здачу на пошту в місті Іршава 4 грудня 2023 року.
7 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України постановив ухвалу про повернення позовної заяви у справі № 301/4306/23.
Частина шоста статті 185 ЦПК України передбачала, що ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
В ухвалі від 7 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. роз’яснив позивачці порядок і строк апеляційного оскарження ухвали.
Супровідним листом від 7 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 копію ухвали на адресу в село АДРЕСА4, та 12 грудня 2023 позивач отримала поштове відправлення.
22 грудня 2023 року сплив п’ятнадцятиденний строк, установлений абзацом 2 частини першої статті 354 ЦПК України, для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
23 грудня 2023 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Відомості про справу № 301/4343/23 (суддя Даруда І.А.)
4 грудня 2023 року згідно зі штампом оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта» на конверті із міста Іршава ОСОБА1 направила до Іршавського районного суду Закарпатської області позовну заяву, пред’явлену до ОСОБА2, про стягнення боргу.
У позовній заяві ОСОБА1, покликаючись на договір позики від 15 жовтня 2021 року, просила суд (пряме цитування):
«Стягнути з відповідача ОСОБА2 на мою користь борг за договорами позики у сумі 100 000,00 (сто тисяч) грн».
Позовна заява була складена на одному аркуші. Будь-яких додатків заява не містила.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 покликалася на договір позики від 15 жовтня 2021 року та стверджувала, що ОСОБА2 у строк не повернула їй суму позики в розмірі 100 000 грн.
7 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував позовну заяву.
7 грудня 2023 року о 14 год 08 хв відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями. У цьому розподілі брали участь судді Бобик О.І., Даруда І.А., Золотар М.М., Пітерських М.О. Головуючим суддею у справі № 301/4343/23 визначено суддю Даруду Ірину Анатоліївну.
12 грудня 2023 року ОСОБА1 подала і 13 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував письмову заяву від 12 грудня 2023 року про приєднання до справи двох примірників позовної заяви з додатками та квитанцією про сплату судового збору (вх. № 13202). Згідно зі штампом конверт здано на пошті у місті Іршава 12 грудня 2023 року.
Відповідно до дублікату квитанції від 30 листопада 2023 року ОСОБА1 сплатила 2147,20 грн судового збору 30 листопада 2023 року о 14 год 55 хв.
Примірник поданої позовної заяви відрізняється від позовної заяви: складений на двох аркушах, а не одному; містить перелік додатків; має долучені додатки, а саме:
- копію паспорта, виданого ____ року, на ім’я позивачки ОСОБА1;
- копію довідки, виданої 16 червня 2021 року, про реєстрацію місця проживання ОСОБА3 з 16 червня 2021 року за адресою: АДРЕСА2;
- копію паспорта, виданого ____ року, на ім’я відповідачки ОСОБА2;
- копію довідки, виданої 17 січня 2019 року, про реєстрацію місця проживання ОСОБА2 з 10 жовтня 2013 року за адресою: АДРЕСА3;
- копію договору позики від 15 жовтня 2021 року, укладеного між ОСОБА1 та ОСОБА2
Договір позики від 15 жовтня 2021 року не містить відомостей про серію й номер паспорта громадина України, виданого позивачці ОСОБА1. Ці відомості в договорі вказано лише стосовно відповідачки ОСОБА2.
Предметом договору позики зазначено грошові кошти у сумі 100 000 грн, остаточна дата повернення позики – 1 січня 2023 року.
У справі відсутні відомості про звернення суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА2.
Сторони, предмет і підстави позову у справі № 301/4343/23 були тотожні сторонам, предмету й підставам позову у справі №301/4306/23, де ухвалою від 7 грудня 2023 року суддя Золотар М.М. повернув ОСОБА1 позовну заяву. Ця ухвала набрала законної сили 23 грудня 2023 року.
14 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Даруда І.А. постановила ухвалу про відкриття загального позовного провадження у справі № 301/4343/23 та призначила підготовче судове засідання на 9 січня 2024 року на 9 год 30 хв.
Супровідним листом від 14 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 та ОСОБА2 копію ухвали про відкриття провадження у справі.
У матеріалах справи відсутні відомості про доставку цього поштового відправлення позивачці ОСОБА1. Водночас є відомості про його отримання відповідачкою ОСОБА2 27 грудня 2023 року.
29 грудня 2023 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував заяву ОСОБА1 і ОСОБА2 про затвердження мирової угоди від 27 грудня 2023 року (вх. № 13995). Згідно зі штампом на конверті заява була здана на пошту в місті Іршава 29 грудня 2023 року.
У заяві сторони просили розглядати справу без їхньої участі.
До заяви додано мирову угоду від 27 грудня 2023 року, у якій йдеться про те, що сторони домовилися про припинення всіх зобов’язань боржника зі сплати 100 000 грн, що випливають із договору позики від 15 жовтня 2021 року, внаслідок надання боржником ОСОБА2 замість виконання цих зобов’язань безоплатно у власність кредитора ОСОБА1 відступного, яким є нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 121 кв. м, та земельна ділянка площею 0,0203 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА1, і належать боржниці ОСОБА2
До мирової угоди не додано та у справі № 301/4343/23 відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право володіння ОСОБА2 зазначеним майном.
У справі відсутні відомості про вжиття суддею Дарудою І.А. заходів щодо перевірки права власності ОСОБА2 на перелічене майно, перебування його під арештом, обтяженням тощо.
9 січня 2024 року сторони у судове засідання не з’явилися. Судове засідання не фіксувалося.
9 січня 2024 суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Даруда І.А. постановила ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 301/4343/23.
Згідно з цією ухвалою суд затвердив мирову угоду, укладену 27 грудня 2023 року між позивачкою ОСОБА1 та відповідачкою ОСОБА2 на наступних умовах (пряме цитування):
«ОСОБА2, ____ р.н., паспорт ____, виданий ____ року, орган що видав: 2116, ІПН ____, мешканка АДРЕСА3, (надалі - Боржник, відповідач по справі) з одної сторони та ОСОБА1, ____ р.н., ІПН ____, мешканка АДРЕСА4, (надалі - Кредитор позивач по справі) з другої сторони на стадії судового розгляду цивільної справи №: 301/4343/23 Іршавським районним судом Закарпатської області уклали цю мирову угоду про нижченаведене:
Предмет угоди
Сторони, керуючись ст.ст. 600, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, домовилися про укладення відступної Угоди (далі за текстом Угода) у рамках Договору позики, укладеного між Кредитором і Боржником 15 жовтня 2021 року.
Сторони встановлюють термін підписання угоди: 27 грудня 2023 року.
Умови угоди
Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає заявленим у первісному позові вимогам і становить 100000,00 (сто тисяч) грн. Сторони домовилися про припинення всіх зобов'язань Боржника зі сплати 100000,00 гривень, що випливають з договору позики від 15 жовтня 2021 року, укладеного між Кредитором і Боржниками (далі договір позики) у наслідок надання Боржником замість виконання цих зобов'язань відступного відповідно до умов цієї угоди.
Розмір відступного
Сторони дійшли угоди про те, що вартість відступного повністю покриває всі вимоги Кредитора щодо Боржника, які випливають з договору позики від 15 жовтня 2021 року р. в тому обсязі, у якому вони існують на момент підписання даної угоди.
Форма надання відступного
Боржник безоплатно передає у власність кредитора, як відступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 121 м. кв., житловою площею 41,2,00 м. кв., що належить Боржнику на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: 349446601, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: ____ та земельну ділянки площею 0,0203 га, кадастровий номер ____, що належить Боржнику на підставі витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: ____. що розташовані за адресою: АДРЕСА1.
Зазначене у п. 4.1. нерухоме майно є власністю боржника на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2023 року, індексний номер витягу: 349446601, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: ____ та витягу з ДРРП, індексний номер витягу: 321867284, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: ____.
Термін надання і прийняття відступного
Відступне надається Боржником і приймається Кредитором без підписання акту прийому - передачі протягом дня, з моменту затвердження угоди судом.
Права та обов'язки сторін
Права та обов'язки сторін визначені такими умовами:
Боржник не виконав своїх обов'язків, які випливають з договору позики, укладеного між Сторонами 15 жовтня 2021 року щодо своєчасного погашення боргу відповідно до умов цього договору.
Кредитор пред'явив письмову вимогу до Боржника про виконання зобов'язань, визначених вище вказаним договором позики, шляхом звернення до Іршавського районного суду з позовом про стягнення боргу.
7.Інші положення
7.1.Угода складена в трьох примірниках по одному для кожної зі Сторін, усі примірники мають однакову юридичну силу.
7.3. Витрати з оформлення Угоди несе Боржник.
7.4. Форма і склад угоди можуть бути змінені тільки за власною згодою Сторін.
7.5. Пені і штрафні санкції за прострочення в оплаті, які договором позики від 15 жовтня 2021 року, але не установлені в даній угоді, стягненню у судовому порядку не підлягають. Судові витрати, пов'язані з розглядом даного спору, відносяться на Кредитора.
7.6. Інші укладені між сторонами угоди щодо даного спору втрачають юридичну силу з моменту підписання даної угоди.
Виникнення та оформлення прав на майно
8.1. Право власності кредитора на майно, яке передається йому відповідно до угоди, виникає після винесення відповідної ухвали Іршавським районним судом про затвердження мирової угоди між сторонами, набуття нею законної сили та реєстрації її у органах, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
8.2. Кредитор зобов'язуються своєчасно здійснити всі необхідні дії, пов'язані з реєстрацією та оформленням своїх прав на земельні ділянки, що передається.
8.3. Сторони зобов'язуються не перешкоджати одна одній у затвердженні угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
8.4. Боржник зобов'язуються надати кредитору всі необхідні правовстановлюючі документи, відносно майна, що передається, які потрібні для реєстрації та оформлення угоди і прав на майно, що передається.
8.5. У разі неможливості реєстрації та оформлення прав власності кредитора на майно яке передається йому відповідно до угоди, з причин, що не залежать від сторін, сторони у розумний термін переглядають свої взаємні зобов'язання.
8.6. ОСОБА1 та ОСОБА2 підписуючи дану мирову угоду, зобов'язуються не мати один до одного жодних претензій з приводу предмету спору в подальшому та своїми підписами підтверджують, що дана мирова угода відповідає їх волі та діючому законодавству. Сторони з даною мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають. Наслідки затвердження мирової угоди сторонам відомі та зрозумілі.
8.7. Стягувач і Боржник заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб».
Супровідним листом від 9 січня 2024 року Іршавський районний суд Закарпатської області надіслав ОСОБА1 та ОСОБА2 копію ухвали про затвердження мирової угоди.
У матеріалах справи відсутні відомості про доставку сторонам цього поштового відправлення.
23 січня 2024 року Іршавський районний суд Закарпатської області зареєстрував заяву ОСОБА1 про видачу їй копії ухвали від 9 січня 2024 року (вх. № 1009).
25 січня 2024 року зазначена ухвала набрала законної сили.
Супровідним листом від 25 січня 2024 року Іршавський районний суд Закарпатської області направив ОСОБА1 копію ухвали.
26 січня 2024 року державний реєстратор Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області Рацин Т.М. на підставі ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 9 січня 2024 року у справі № 301/4343/23 зареєструвала за ОСОБА1 право власності на зазначені будинок та земельну ділянку.
Відомості про відвідування Іршавського районного суду Закарпатської області
17 березня 2025 року Адміністрація Державної прикордонної служби України надала інформацію (вх. № 2615/0/8-25), згідно з якою ОСОБА1 та ОСОБА2 перебували в Україні та не перетинали державний кордон України у напрямку «Виїзд» з 1 листопада 2023 року до 3 січня 2024 року
З 10 листопада 2023 року до 26 січня 2024 року ОСОБА1 та ОСОБА2 не відвідували Іршавський районний суд Закарпатської області. Цей факт встановлено на підставі витягів із Журналів відвідувачів Іршавського районного суду Закарпатської області №№ 38-874, 23-1119, витребуваних у Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області.
Відомості про практику судді Даруди І.А. щодо затвердження мирових угод за подібних обставин
На основі аналізу даних, оприлюднених в ЄДРСР, виявлено та проаналізовано ухвали, постановлені суддею Іршавського районного суду Закарпатської області Дарудою І.А., про затвердження мирових угод у справах про стягнення боргу за розпискою або про визнання права власності на майно. Узагальнені відомості викладено нижче в таблиці.
|
Справа |
Предмет позову |
Предмет мирової угоди |
Дата ухвали |
Кількість попередніх спроб подачі позовів |
|
301/2582/18 |
Стягнення боргу у сумі 20 000 грн |
Визнання за позивачем права власності на будівлі зерноскладу з його відмовою від позовних вимог |
13.12.2018 |
1 |
|
301/787/19 |
Стягнення боргу у сумі 1 890 000 грн |
У рахунок погашення суми боргу за позивачами визнано право власності на нерухоме майно та земельну ділянку площею 1,7 га |
11.05.2019 |
0 |
|
301/2273/21 |
Стягнення боргу з 17 (сімнадцяти) відповідачів у сумі по 10 000 грн з кожного |
Боржник-1 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-2 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно земельну ділянку площею 0,496 га. Боржник-3 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-4 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-5 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-6 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-7 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-8 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-9 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-10 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-11 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-12 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-13 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-14 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-15 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,7 га і 0,9 га. Боржник-16 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно 2 земельні ділянки площами 0,344 га і 0,62 га. Боржник-17 безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно земельну ділянку площею 0,4281 га. |
15.09.2021 |
0 |
|
301/2237/21 |
Стягнення боргу в сумі 20 000 доларів США |
У рахунок боргу визнано за позивачем право власності 2 земельні ділянки площами 0,4602 га і 0,5959 га, а також нежитлові будівлі загальними площами 430,80 кв.м. та 399,40 кв.м. |
28.09.2021 |
0 |
|
301/2434/22 |
Визнання нерухомого майна особистою приватною власністю |
Відповідач не заперечує, що за позивачкою визнається право особистої приватної власності на реконструйований майновий комплекс з вбудованими квартирами та визнає, що цей об'єкт нерухомого майна побудований за особисті кошти позивачки і не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Визнано за позивачкою право особистої приватної власності на реконструйований майновий комплекс з вбудованими квартирами |
16.09.2022 |
8 |
|
301/3604/22 |
Стягнення боргу в сумі 15 000 грн |
У рахунок погашення боргу за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 0,8800 га |
13.12.2022 |
1 |
|
301/4343/23 |
Стягнення боргу в сумі 100 000 грн |
Боржниця безоплатно передала у власність позивачки як відступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 121 м.кв., житловою площею 41,2 м.кв, та земельну ділянку площею 0,0203 га |
09.01.2024 |
8 |
|
301/1207/24 |
Стягнення боргу в сумі 125 000 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно: нежитлову будівлю та земельну ділянку площею 0,4107 га для ведення фермерського господарства |
01.05.2024 |
1 |
|
301/2829/24 |
Стягнення боргу в сумі 250 000 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. |
09.04.2024 |
0 |
|
301/2868/24 |
Стягнення боргу в сумі 27 776,48 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно земельну ділянку площею 0,0358 га |
10.09.2024 |
0 |
|
301/2993/24 |
Стягнення боргу в сумі 15 000 грн |
У рахунок погашення боргу за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 2,29 га |
16.10.2024 |
0 |
|
301/2989/24 |
Стягнення боргу в сумі 15 000 грн |
У рахунок погашення боргу за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 2,29 га |
18.10.2024 |
0 |
|
301/3070/24 |
Стягнення боргу в сумі 137 707,47 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно житловий будинок |
01.11.2024 |
0 |
|
301/3069/24 |
Стягнення боргу в сумі 120 000 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно бригадний будинок та котельню |
01.11.2024 |
0 |
|
301/3559/24 |
Стягнення боргу в сумі 25 000 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно земельну ділянку площею 0,70 га. |
14.11.2024 |
3 |
|
301/97/25 |
Стягнення боргу в сумі 35 000 грн |
Боржник безоплатно передав у власність позивача як відступне нерухоме майно земельну ділянку площею 0,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва |
06.02.2025 |
7 |
Стислий зміст пояснень судді Даруди І.А.
Суддя Даруда І.А. заперечила факт допущення нею порушень норм процесуального та матеріального права під час розгляду справи № 301/4343/23.
Свою позицію суддя Даруда І.А. пояснила аргументами про те, що:
- протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями не відображає інформацію про попередню реєстрацію позову;
- позовної заяви не вбачалося підстав для відмови у відкритті провадження у справі, залишення позовної без руху або повернення заяви;
- ухвала від 9 січня 2024 року про затвердження мирової угоди набрала законної сили;
- скаржниця вважає, що суддя Даруда І.А. як голова Іршавського районного суду Закарпатської області під час реконструкції суду допустила порушення її права користування земельною ділянкою та адвокатською конторою, втім неодноразові позови з цього приводу не були задоволені судами різних інстанцій, тому з грудня 2024 року Микита М.Ф. систематично звертається до Вищої ради правосуддя з різними скаргами на її дії, переслідуючи мету помсти, з метою дискредитації судової системи України.
На підтвердження своєї позиції суддя Даруда І.А. надала копії наказів про здійснення нею повноважень голови Іршавського районного суду Закарпатської області та копії судових рішень у справах № 308/5051/17, № 308/8867/18, № 308/8868/18, № 301/331/21.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Частини перша, друга статті 133 ЦПК України обумовлюють, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом
Частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачала, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684 грн.
Частина дев’ята статті 185 ЦПК України приписує, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Предмет позову у справі № 301/4343/23 стосувався стягнення боргу в сумі 100 000 грн.
За таких обставин і правового регулювання ставка судового збору становила 1 073,60 грн.
У справі № 301/4343/23 наявний дублікат квитанції від 30 листопада 2023 року про сплату судового збору в сумі: 2 147,20 грн на виконання ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2023 року у справі № 301/4219/23.
У справі № 301/4343/23 відсутні відомості про вжиття суддею Дарудою І.А. заходів для вирішення питання про належу суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання позову, та для перевірки факту зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Приписи частини шостої статті 187 ЦПК України передбачають, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У справі № 301/4343/23 відсутні відомості про звернення суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА2.
Пункт 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачав, що заява повертається у випадках, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2023 року у справі № 520/7339/2020 дійшов таких висновків:
- перевірити наявність або відсутність аналогічного (подібного, тотожного) позову і його повернення або відмова у відкритті провадження у справі є імперативним (безальтернативним) обов’язком суду;
- законодавцем чітко врегульовано правила і порядок, у відповідності до якого виключається можливість одночасного розгляду спору різними суддями (судами) або можливість вибору позивачем судді та передбачено безальтернативний обов’язок суду у такому разі відмовити у відкритті провадження у справі або повернути позов, залишити його без розгляду.
Зазначені висновки Верховний Суд зробив у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформував у контексті тлумачення норм пункту 5 частини четвертої статті 169, пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Втім приписи пункту 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України аналогічні за змістом до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України і в цьому питанні є універсальним та, як і пункт 5 частини п’ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, не розрізняють підходи до вирішення питання про повернення позовної заяви. Відтак зазначені висновки є релевантними і мають бути застосовані у випадку попередньої перевірки цієї скарги.
Сторони, предмет і підстави позову у справі № 301/4343/23 були тотожні сторонам, предмету й підставам позову у справі № 301/4306/23, де ухвалою від 7 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Золотар М.М. повернув ОСОБА1 позовну заяву. Ця ухвала набрала законної сили 23 грудня 2023 року.
14 грудня 2023 року суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Даруда І.А. постановила ухвалу про відкриття загального позовного провадження у справі № 301/4343/23.
Матеріали судової справи № 301/4343/23 та пояснення судді Даруди І.А. свідчать про нездійснення перевірки факту наявності або відсутності аналогічного позову та, як наслідок, неналежне з’ясування підстав щодо повернення позовної заяви у справі № 301/4343/23.
Крім цього, пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачає, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Частина перша статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 761/27076/19 дійшов висновку про те, що «під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи».
Пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України встановив, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Одним з наслідків зловживання процесуальними правами може бути повернення або залишення без розгляду заяви (скарги, клопотання), подання якої визнано судом зловживанням (частина третя статті 44 ЦПК України).
Пункт 5 частини п’ятої статті 12 ЦПК України передбачає, що суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.
Частина п’ята статті 44 ЦПК України встановлює, що суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Обставини справи, дії позивачки ОСОБА1 й відповідачки ОСОБА2 під час звернення до суду мають ознаки зловживання ними своїми процесуальними правами, метою яких вочевидь була маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями Іршавського районного суду Закарпатської області.
Зокрема, позивачка ОСОБА1 9 (дев’ять) разів подавала позовні заяви до Іршавського районного суду Закарпатської області задля набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку, що належали ОСОБА2 Документи про сплату судового збору, як і будь-які інші документи, до позовних заяв не додавалися. Заяви про відкликання позовних заяв подавалися відразу ж після здійснення автоматизованого розподілу справ між суддями.
Матеріали судової справи № 301/4343/23 та пояснення судді Даруди І.А. свідчать про невжиття судом заходів для запобігання зловживанню учасниками судового процесу процесуальними правами.
Крім цього, у справі № 301/4343/23 відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право володіння відповідачки ОСОБА2 нерухомим майном, з приводу якого сторони подали мирову угоду.
У справі відсутні відомості про вжиття суддею заходів щодо перевірки права власності ОСОБА2 на перелічене майно, перебування його під арештом, обтяженням тощо.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 57, 59 постанови від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 розтлумачила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом:
1) сторони справи укладають мирову угоду;
2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це;
3) суд роз`яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди;
4) суд перевіряє:
- чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди;
- чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок;
- чи стосується мирова угода лише прав та обов`язків сторін;
- якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб;
5) суд постановляє ухвалу, якою:
- затверджує мирову угоду;
- вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету;
- закриває провадження у справі.
Частина перша статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Частина п’ята статті 207 ЦПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача та долучених до нього матеріалів, свідчать про наявність ознак неповного дотримання суддею зазначених вимог закону.
Так, предметом спору у справі № 301/4343/23 було стягнення боргу за договором позики у розмірі 100 000 грн.
У поданій до Іршавського районного суду Закарпатської області заяві про затвердження мирової угоди від 27 грудня 2023 року йшлося про перехід права власності на нерухоме майно: житловий будинок площею 121 кв. м і земельну ділянку площею 0,0203 га, що розташовані в Ужгородському районі Закарпатської області.
Затверджуючи мирову угоду ухвалою від 9 січня 2024 року, суддею зазначено про перехід до позивачки права власності на нерухоме майно після набрання ухвалою законної сили та її реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Утім, як убачається із оригіналу справи № 301/4343/23, між позивачкою та відповідачкою був відсутній спір про право власності на об’єкти нерухомого майна, у позовній заяві такі вимоги не вказані.
Затвердження мирової угоди за таких обставин має ознаки виходу за межі позовних вимог.
Крім цього, пункт 3 частини першої статті 260 ЦПК України встановив, що ухвала, яка викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Вмотивованість судового рішення, як одна з основних ознак законності, повинна бути наявна в усіх рішеннях незалежно від їх виду та форми судочинства. Невмотивованість судового рішення свідчить про формальний характер судового розгляду, що не забезпечив об'єктивного вирішення справи та прийняття справедливого рішення.
Суддя має відповідати на законні очікування громадян чітко вмотивованими рішеннями (Висновок № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів «Про свободу вираження поглядів суддів»).
В ухвалі Іршавського районного суду Закарпатської області від 9 січня 2024 року не зазначено, з яких підстав суддя погодилася із позицією сторін у справі, викладеною в заяві про затвердження мирової угоди, і вважала, що мирова угода не суперечать закону.
При затвердженні мирової угоди суддею належно не з’ясовано та в ухвалі Іршавського районного суду Закарпатської області від 9 січня 2024 року не мотивовано, які взаємні поступки сторін містить мирова угода, на підставі яких частина перша статі 207 ЦПК України передбачає укладення мирової угоди з її подальшим затвердження судом.
Крім того, за відсутності в матеріалах справ документів, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна, суддею належно не перевірено і апріорі не можна було перевірити обставини на предмет того, чи не суперечать умови мирової угоди закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, зокрема держави, чоловіка відповідачки тощо.
Ураховуючи предмет спору у справі № 301/4343/23, відсутність у матеріалах справи доказів щодо правового режиму майна, про яке йшлося у мировій угоді, а також установлені нормами ЦПК України умови затвердження мирової угоди, є ознаки того, що постановлена суддею Дарудою І.А. ухвала від 9 січня 2024 року у цій справі не містить обґрунтування необхідності та можливості затвердження мирової угоди поза межами предмета позовних вимог.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки скарги Микити М.Ф., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , а саме:
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Разом з цим, під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила ознак дисциплінарних проступків судді Даруди І.А., передбачених підпунктами «а» пункту 1, пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
