Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Захарченко Максим Сергійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги адвоката Михайлова Олександра Миколайовича стосовно суддів Житомирського районного суду Житомирської області Буткевича Максима Івановича, Мокрецького В.І. (ім’я, по батькові судді зазначено не повністю),
встановив:
на електронну пошту Вищої ради правосуддя 24 квітня 2025 року за вхідним № М-985/1/7-25 надійшла вказана дисциплінарна скарга.
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 24 квітня 2025 року дисциплінарну скаргу передано мені для проведення попередньої перевірки.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Вимоги до дисциплінарної скарги та порядок її подання встановлені статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Приписи частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначають, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Наявність таких відомостей разом з іншими даними, які вимагає закон, забезпечують визначення предмету й меж попередньої перевірки дисциплінарної скарги та належне її проведення.
Крім того, Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному вебпорталі судової влади зразок дисциплінарної скарги.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 грудня 2023 року № 1313/0/15-23 затверджено зразок дисциплінарної скарги щодо судді (суддів), яка розміщена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Так, згідно затвердженого зразка, опублікованого на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/page/podaty-dyscyplinarnu-skargu), дисциплінарна скарга щодо судді (суддів) містить наступні розділи:
1. Інформація про скаржника (з відповідними підпунктами);
2. Інформацію про суддю (суддів);
3. Інформацію у судовій справі;
4. Розділ, який передбачає зазначення однієї або декількох підстав для дисциплінарної відповідальності судді (суддів) відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (з відповідним переліком підстав дисциплінарної відповідальності);
5. Зазначення конкретних відомостей про наявність у поведінці, діях чи бездіяльності судді (суддів) ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді (суддів);
6. Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені у дисциплінарній скарзі відомості,
а також обов’язкові реквізити як дата, ПІБ та підпис скаржника.
Відповідно до цього зразка скарги щодо дисциплінарного проступку судді подаються безпосередньо до Вищої ради правосуддя.
Під час попередньої перевірки встановлено, що вказаних вимог адвокатом Михайловим О.М. не дотримано. Зокрема, до Вищої ради правосуддя надійшла копія звернення, адресована Голові Житомирського районного суду Житомирської області, яка за своєю формою та змістом не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, а також не містить обов’язкових реквізитів дисциплінарної скарги.
Крім того, пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
За результатами попередньої перевірки встановлено, що скаржник прямо звинувачує суддів Житомирського районного суду Житомирської області Буткевича М.І., Мокрецького В.І., Дубовік О.М. та прокурора у справі № 278/438/25 у вчиненні діяння щодо приховування насильницького зникнення, підробки документів щодо військовозобов’язаного, приховуванні діянь, що містять ознаки злочину за ч. 4 ст. 426, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Звинувачення у кримінальних правопорушеннях інших осіб також є прямим приниженням честі і гідности, оскільки частиною першою статті 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
При цьому, такі голослівні звинувачення на адресу суддів спрямовані не лише проти їх персональної, але й професійної честі та гідності та за змістом скарги – на дискредитацію правосуддя, яке є формою реалізації державної судової влади під час розгляду конкретної судової справи, на яку посилається скаржниця.
Тому Вища рада правосуддя, на підставі норм Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не може здійснювати розгляд таких звернень, тим самим як державний орган легітимізувати та підтримувати недопустиме зловживання власними правами однієї особи щодо прав, свобод та інтересів інших осіб.
Аналогічна позиція неодноразово підтримана у практиці Верховного Суду та міжнародних судових інстанцій.
У постановах Великої Палати Верховного Суду виснувано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють (від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19), від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19 (провадження № 11-632заі19)).
Образливі висловлювання на адресу суду, використання яких неприпустиме, не можуть бути визначені підставою звернення, оскільки свідчать про зловживання правами.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі – Суд, ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Таким чином, при поданні дисциплінарної скарги порушено порядок звернення, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки текст скарги містить висловлювання, що принижують честь і гідність особи, що є підставою для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
В цьому випадку дисциплінарний інспектор самостійно залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику (пункт 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
За наявності підстав для повернення дисциплінарної скарги не проводиться оцінка достовірності відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді та доказів його вчинення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 292, 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу адвоката Михайлова Олександра Миколайовича стосовно суддів Житомирського районного суду Житомирської області Буткевича Максима Івановича, Мокрецького В.І. (ім’я, по батькові судді зазначено не повністю) залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
