Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Мороза М.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Тегляєвої О.Є. за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної Олени Михайлівни за дисциплінарною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» в особі адвоката Бикова Владислава Ігоровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 16 січня 2025 року (вх. № 30/0/13-25) надійшла дисциплінарна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі – ТОВ «ФК «Ю-Бейс») в особі адвоката Бикова В.І. на дії судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М., які полягають у безпідставному затягуванні розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ» та ОСОБА1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА1 до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ» про визнання договору поруки припиненим (№ 415/3182/15-ц).

Курочкіна Олена Михайлівна Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007 призначена на посаду судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4860-VІ обрана на посаду судді цього суду безстроково.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області (суддя Курочкіна О.М.) від 29 червня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 415/3182/15-ц.

Ухвалою цього суду від 19 вересня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо суті спору, Національний банк України.

Скаржник наголошує, що ухвала суду від 19 вересня 2023 року є останнім судовим рішенням у зазначеній справі. Суддя безпідставно затягує розгляд справи, судові засідання постійно відкладаються з великими інтервалами, чим порушуються права учасників справи.

Адвокат Биков В.І. також звернув увагу, що 6 червня 2024 року між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» укладено договір про відступлення права вимоги, тому 9 липня 2024 року ТОВ «ФК «Ю-Бейс» звернулось до суду із заявою про заміну позивача у цивільній справі № 415/3182/15-ц. Однак цю заяву станом на день звернення зі скаргою не розглянуто, позивача в межах розгляду вказаної справи не замінено.

Скаржник стверджує, що затягування розгляду справи суддею Курочкіною О.М. порушує законні права та інтереси правонаступника позивача – ТОВ «ФК «Ю-Бейс» та містить ознаки дисциплінарного проступку.

На підставі зазначених обставин ТОВ «ФК «Ю-Бейс» в особі адвоката Бикова В.І. просило притягнути суддю Курочкіну О.М. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 16 січня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Тегляєвій О.Є. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ТОВ «ФК «Ю-Бейс» в особі адвоката Бикова В.І. 10 лютого 2025 року (вх. № 614/0/24-25) до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Тегляєвої О.Є. разом зі скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 3 березня 2025 року № 368/1дп/15-25 стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М. відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Фактичні обставини справи, установлені під час відкриття дисциплінарної справи

На розгляді судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М. перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ» та ОСОБА1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки; зустрічним позовом ОСОБА1 до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ» про визнання договору поруки припиненим.

З травня 2015 року цивільна справа № 415/3182/15-ц перебувала в провадженні Лисичанського міського суду Луганської області.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», частини сьомої статті 147 Закону № 1402-VIII, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області на Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

У цивільній справі 415/3182/15-ц суддею Курочкіною О.М. провадження відкрито 29 червня 2023 року. Станом на день проведення попередньої перевірки скарги (10 лютого 2025 року) було встановлено, що справа перебувала на стадії підготовчого провадження.

Згідно з частинами другою, третьою статті 189 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З довідки про рух справи, яка надійшла до Вищої ради правосуддя 23 січня 2025 року (вх. № 847/0/15-25) з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області встановлено таке.

26 червня 2023 року цивільна справа № 415/3182/15-ц надійшла до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Курочкіної О.М. від 29 червня 2023 року у цивільній справі № 415/3182/15-ц відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Національний банк України, підготовче засідання відкладено на 9 листопада 2023 року.

9 листопада 2023 року за усним клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 29 січня 2024 року.

29 січня 2024 року за усним клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 4 квітня 2024 року.

4 квітня 2024 року підготовче судове засідання відкладено у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді.

17 травня 2024 року підготовче засідання відкладено на 10 липня 2024 року у зв’язку із неявкою представника третьої особи.

10 липня 2024 року підготовче засідання відкладено на 28 жовтня 2024 року у зв’язку із неявкою представника позивача.

28 жовтня 2024 року підготовче засідання за письмовим клопотанням представника відповідача відкладено на 30 січня 2025 року у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

За інформацією, яка міститься на вебпорталі «Судова влада України», підготовче засідання призначено на 21 лютого 2025 року.

Отже, цивільна справа № 415/3182/15-ц перебуває в провадженні судді Курочкіної О.М. з 29 червня 2023 року, і станом на день відкриття дисциплінарної справи розгляд підготовчого засідання не було завершено, що свідчить про порушення суддею строків як проведення підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті.

У поясненнях на скаргу суддя Курочкіна О.М. надала інформацію про рух справи, зазначила, що всі підготовчі засідання проводились згідно з узгодженими датами, лише засідання 28 жовтня 2024 року було відкладено за заявою представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 та 4 квітня 2024 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Суддя просила звернути увагу, що відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області на Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. У зв’язку із значним навантаженням на трьох працюючих суддів, як зазначила суддя Курочкіна О.М., вона вимушена призначати справи до розгляду після 10 квітня 2025 року.

Після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем Тегляєвою О.Є. було витребувано копію матеріалів цивільної справи № 415/3182/15-ц, за результатом дослідження яких було установлено таке.

Суддя Курочкіна О.М. ухвалою від 29 червня 2023 року відкрила провадження у цивільній справі та призначила підготовче засідання на 19 вересня 2023 року.

У підготовчому засіданні, в якому брали участь представник відповідача – адвокат ОСОБА2 та представник Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – ОСОБА3, вирішувалось клопотання Національного банку України про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Вказане клопотання ухвалою суду від 19 вересня 2023 року задоволено, підготовче засідання відкладено на 9 листопада 2023 року.

28 вересня та 3 жовтня 2023 року до суду надійшли письмові пояснення Національного банку України.

19 жовтня 2023 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

9 листопада 2023 року (у день засідання) від представника Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – ОСОБА3 надійшли письмові заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду; клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ».

Оскільки клопотання надійшли у день підготовчого засідання, підготовче засідання було відкладено на 29 січня 2024 року.

9 січня 2024 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшли письмові пояснення на заперечення Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на клопотання про залишення позову без розгляду.

29 січня 2024 року від представника Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – ОСОБА3 надійшло клопотання про відкладення розгляду цивільної справи № 415/3182/15-ц у зв’язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Розгляд підготовчого засідання було відкладено на 4 квітня 2024 року.

1 лютого 2024 року від представника Національного банку України – ОСОБА4 до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

28 березня 2024 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшли письмові пояснення.

3 квітня 2024 року (за день до засідання) від представника Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – ОСОБА3 надійшли додаткові письмові пояснення.

4 квітня 2024 року підготовче засідання не відбулось у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді Курочкіної О.М., про що свідчить довідка секретаря судового засідання Бібікової В.В.

Надалі підготовче засідання призначено на 17 травня 2024 року, проте у зв’язку із неявкою представника Національного банку України, з урахуванням думки сторін, які не заперечували щодо відкладення підготовчого засідання, його розгляд було відкладено на 10 липня 2024 року.

8 липня 2024 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшла заява про закриття провадження у цивільній справі № 415/3182/15-ц у зв’язку з відсутністю предмету спору.

9 липня 2024 року (за день до засідання) від представника ТОВ «ФК «Ю-Бейс» – ОСОБА5 до суду надійшла заява про заміну сторони у справі у зв’язку з правонаступництвом.

10 липня 2024 року у зв’язку із неявкою позивача підготовче засідання було відкладено на 28 жовтня 2024 року (представник відповідача та представник третьої особи, які брали участь у цьому засіданні, не заперечували щодо такого відкладення).

21 жовтня 2024 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшла заява про відкладення розгляду цивільної справи № 415/3182/15-ц у зв’язку із його зайнятістю в іншому процесі. Підготовче засідання відкладено на 30 січня 2025 року.

22 січня 2025 року від представника ТОВ «ФК «Ю-Бейс» – ОСОБА5 до суду надійшла уточнена заява про заміну сторони у справі у зв’язку із правонаступництвом.

19 лютого 2025 року від представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду цивільної справи № 415/3182/15-ц, призначеного на 21 лютого 2025 року, у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю.

21 лютого 2025 року від представника Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» – ОСОБА6 надійшла заява про заміну Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на правонаступника – ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

У судовому засіданні 21 лютого 2025 року взяли участь представник позивача – адвокат ОСОБА6, яка не заперечувала щодо відкладення підготовчого засідання, та представник ТОВ «ФК «Ю-Бейс» – адвокат ОСОБА5, який вважав за потрібне залишити це питання на розсуд суду. Розгляд підготовчого засідання було відкладено на 7 березня 2025 року.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 7 березня 2025 року задоволено уточнену заяву ТОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну позивача (відповідача за зустрічним позовом). Замінено Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

Ухвалою суду від 7 березня 2025 року підготовче провадження закрито, цивільну справу № 415/3182/15-ц призначено до судового розгляду на 7 квітня 2025 року.

На вебпорталі «Судова влада України» міститься інформація про призначення судового засідання на 2 липня 2025 року.

Пояснення судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М.

У поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя після відкриття дисциплінарної справи, суддя Курочкіна О.М. додатково зазначила таке.

У першу чергу, суддя просила врахувати, що цивільна справа № 415/3182/15-ц складається з 7 томів та є досить складною. Предметом позову є солідарне стягнення з ОСОБА1 та двох юридичних осіб за кредитним договором від 15 квітня 2015 року коштів у розмірі 14 261 999,87 доларів США та 34 490 097,69 грн, а також за зустрічним позовом про припинення договору поруки, укладеного між ОСОБА1 та з ПАТ «Златобанк». На думку судді, «сторонами блокується розгляд справи із застосуванням всіх можливих і неможливих процесуальних засобів».

Суддя зауважила, що сторонами неодноразово оскаржувались судові рішення суду першої інстанції як в апеляційному, так і в касаційному порядку. Водночас сторони звертали увагу на процесуальні порушення, зокрема, щодо викликів та повідомлення сторін.

Суддя Курочкіна О.М. повідомила, що цивільна справа № 415/3182/15-ц перебувала у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області на стадії підготовчого провадження з травня 2015 року до 2022 року, і справу так і не було призначено до судового розгляду, що також підтверджує її складність.

Суддя зауважила, що в підготовчому засіданні було розглянуто всі клопотання сторін, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний банк України, ухвалою від 7 березня 2025 року задоволено уточнену заяву ТОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну позивача (відповідача за зустрічним позовом). Також ухвалою від 7 березня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Суддя Курочкіна О.М. поінформувала, що нею вживались усі можливі заходи для належного судового провадження у цій справі.

Крім того, суддя просила врахувати, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) з 1 січня 2025 року нею вже надіслано до ЄДРСР 761 судове рішення, що з розрахунку на 1 робочий день становить близько 15 судових рішень на день.

Суддя також зауважила, що в середньому у 2023 році призначалось до розгляду від 13 до 22 справ на день; у 2024 році – від 16 до 19 справ на день, у 2025 році – від 16 до 22 справ на день. Станом на 14 березня 2025 року справи призначаються вже на 9–10 червня 2025 року.

Правове регулювання

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з положеннями частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з основних принципів цивільного судочинства, визначених частиною третьою статті 2 ЦПК України, є розумність строків розгляду справи судом.

За частиною другою статті 121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Таким чином, законодавець використовує оціночне поняття «розумний строк» у підході до встановлення строків розгляду цивільної справи виходячи зі складності справи, доказової бази та інших обставин.

Поняття «розумний строк судового розгляду» найдетальніше розроблено в практиці Європейського суду з прав людини.

Під час розгляду скарг про порушення цієї вимоги Європейський суд з прав людини вирішував два основних питання: який саме період слід брати до уваги та чи був такий період розумним у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зміст наведеної категорії має особливе значення для правозастосовної практики, оскільки цивільне процесуальне законодавство не дає тлумачення цьому поняттю.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників судового процесу; поведінку органів державної влади (насамперед, суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).

У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що, очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

У рішенні у справі «Вергельський проти України» зазначено, що «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».

Потрібно також зауважити, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Ураховуючи зазначене, у кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був такий термін у цих обставинах перевищений, чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії, зокрема на такі, як складність справи, поведінка учасників справи, навантаження судді.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Краска проти Швейцарії» від 19 квітня 1993 року встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Водночас такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов’язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Яскравим прикладом, коли поведінка заявників стала однією з причин тривалого розгляду спору, є справа «Чірікоста і Віола проти Італії», де 15-річний строк розгляду було визнано виправданим, оскільки самі заявники сімнадцять разів зверталися з проханням про відстрочення процесу і не заперечували щодо шістьох перенесень розгляду, здійснених на підставі заяви іншої сторони у справі.

У пункті 26 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні виконувати свої функції зі старанністю та розумною швидкістю.

У пункті 62 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено, що судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

У Спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) щодо законопроєкту «Про судоустрій та статус суддів в Україні» від 16 березня 2010 року CDL-AD(2010)003 було зауважено, що в усіх випадках, коли Європейський суд з прав людини розглядав твердження про те, що провадження не відбулося впродовж розумного строку в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, цей орган неодмінно наголошував, що Конвенція зобов’язує держави «організувати свої судові системи в такий спосіб, щоб суди могли дотримуватись усіх вимог, включно із зобов’язанням розглядати справи впродовж розумного строку» (наприклад, рішення у справі «Зюссман проти Німеччини» (Sussmann v. Germany) від 16 вересня 1996 року, Reports 1996?IV, пункт 55).

Так у пункті 26 Висновку № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про якість судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення судового слухання та іншими факторами щодо якості, пов’язаними з правом на справедливий суд, яке гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну злагоду та правову визначеність, то, попри очевидну необхідність враховувати строки розгляду справ, слід також зважати й на інші фактори. КРЄС вважає доречним звернутися до Висновку № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» судочинства не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Здійснення суддями правосуддя в умовах надмірного навантаження призводить до логічних і очікуваних наслідків щодо недотримання вимог процесуального закону в частині строків розгляду судових справ.

Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що неодноразове відкладення підготовчого засідання викликано не невчиненням суддею Курочкіною О.М. процесуальних дій, що вплинули на можливість проведення підготовчого засідання у строк, визначений статтею 189 ЦПК України, а клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи, про надання додаткових пояснень та заперечень напередодні підготовчого засідання, неодноразовими заявами про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Інформація щодо навантаження судді Курочкіної О.М.

З інформаційної довідки, наданої Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області щодо навантаження судді Курочкіної О.М. за період з 1 січня 2023 року до 23 січня 2025 року, вбачається таке.

За період з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року в провадженні судді перебувало 1210 справ та матеріалів, з яких розглянуто 784.

За період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року в провадженні судді перебувало1672 справ та матеріалів, з яких розглянуто 963.

За період з 1 січня 2025 року до 23 січня 2025 року в провадженні судді перебувало 820 справ і матеріалів, з яких розглянуто 50.

Зазначені показники свідчать про збільшення навантаження на суддю Курочкіну О.М. з кожним роком та збільшення розгляду нею справ.

На офіційному вебсайті Ради суддів України розміщено інформацію щодо орієнтовної нормативної чисельності суддів загальних місцевих судів за даними звітності за 2023 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps).

Згідно із вказаною інформацією у 2023 році до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшло 3334 справ, нормативний час, необхідний для розгляду зазначеної кількості справ, становить 9229 години, а чисельність суддів за нормативами для їх розгляду – 6, у 2023 році в цьому суді здійснювали правосуддя 3 судді.

На офіційному вебсайті Ради суддів України розміщено інформацію щодо орієнтовної нормативної чисельності суддів загальних місцевих судів за даними звітності за 2024 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps).

У 2024 році до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшло 4193 справ, нормативний час, необхідний для розгляду зазначеної кількості справ, становить 12 111 години, а чисельність суддів за нормативами для їх розгляду – 7, водночас у 2024 році в цьому суді здійснювали правосуддя 3 судді.

Зазначене свідчить про збільшення кількості надходження справ до суду, водночас кількість суддів у цьому суді залишилась незмінною.

Також Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області надано інформацію щодо перебування судді Курочкіної О.М. у відпустках, відрядженні, а також тимчасової непрацездатності судді за період з 1 січня 2023 до 23 січня 2025 року.

Так за вказаний період суддя перебувала у відпустці – 70 днів, 2 дні була відсутня у зв’язку з відрядженням, 1 день у зв’язку з наданням їй відпочинку за чергування у вихідний день, 22 дні у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю.

Як вже було встановлено, цивільна справа № 415/3182/15-ц є складною та досить об’ємною. Суддею Курочкіною О.М. під час підготовчого засідання враховувались клопотання усіх сторін у справі. Водночас потрібно зауважити, що лише один раз підготовче засідання було відкладено у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді, інші рази – виключно за клопотанням сторін або у зв’язку із їх неявкою. Щодо відкладення справи із великими інтервалами, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала навантаження судді, ефективність розгляду справ суддею та недостатню кількість суддів у Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області.

Варто зауважити, що Вища рада правосуддя рішенням № 3237/0/15-20 від 24 листопада 2020 року рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так відповідно до зазначених показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.

За інформацією, яка міститься в ЄДРСР, встановлено, що в 2023 році суддя Курочкіна О.М. внесла до ЄДРСР 2010 судових рішень, з яких: 183 рішення, 34 вироки, 510 постанов (3 – у поряду Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України), 4 – встановлення адміністративного нагляду, 503 – у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), 22 судових накази, 1261 ухвала (8 – у порядку КАС України, 375 – Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), 878 – ЦПК України).

Таким чином, ураховуючи показники середньої тривалості розгляду судових справ, судді Курочкіній О.М. для розгляду вказаних справ знадобилось би:

34 кримінальні справи – 39 днів (547 хв : 60 хв =9,12 год х 34 справи = 310,8 год : 8 год робочого дня);

3 справи в порядку КАС України – 2 дні (379 хв : 60 хв = 6,3 год х 3 справи = 18,9 год : 8 год робочого часу);

503 справи в порядку КУпАП – 136 днів (130 хв : 60 хв = 2,2 год х 503 справи = 1089,8 год : 8 год робочого часу);

183 рішення в порядку ЦПК України – 109 днів (287 хв : 60 хв = 4,8 год х 183 справи = 875 год : 8 год робочого часу);

375 ухвал у порядку КПК України (слідчі дії) – 71 день (91 хв : 60 хв = 1,5 год х 375 справ = 568,8 год : 8 год робочого часу).

Якщо рахувати, що судові накази (22), ухвали в порядку КАС України (8). та ухвали, постановлені в порядку ЦПК України (878), – це окремі процесуальні питання, то для їх (908) вирішення знадобилось би 187 днів ( 99 хв : 60 хв = 1,65 год х 908 справ = 1498 год : 8 год робочого часу).

Таким чином, судді для розгляду зазначених справ знадобилось би 544 дні.

У 2023 році було 260 робочих днів, з яких суддя Курочкіна О.М. 27 днів не здійснювала правосуддя (відрядження та відпустка). Отже, суддею у 2023 році відпрацьовано 233 робочих дні.

Якщо враховувати рекомендовані Державною судовою адміністрацією України та Радою суддів України показники середньої тривалості розгляду судових справ, то судді Курочкіній О.М. для ухвалення 2010 судових рішень знадобилось би 544 дні, водночас така кількість судових рішень була ухвалена за 227 робочих днів, що вдвічі перевищує рекомендовані показники.

За інформацією, яка міститься в ЄДРСР, встановлено, що в 2024 році суддя Курочкіна О.М. внесла до ЄДРСР 2434 судових рішення, з яких: 195 рішень, 23 вироки, 592 постанови (5 – у поряду КАС України, 587 – у порядку КУпАП), 18 судових наказів, 1606 ухвал (14 – у порядку КАС України, 577 – КПК України, 1015 – ЦПК України).

Таким чином, ураховуючи показники середньої тривалості розгляду судових справ, судді Курочкіній О.М. для розгляду вказаних справ знадобилось би:

23 кримінальні справи – 26 днів (547 хв : 60 хв =9,12 год х 23 справи = 209,76 год : 8 год робочого дня);

5 справ у порядку КАС України – 4 дні (379 хв : 60 хв = 6,3 год х 5 справ = 31,5 год : 8 год робочого часу);

587 справ у порядку КУпАП – 161 день (130 хв : 60 хв = 2,2 год х 587 справ = 1291,4 год : 8 год робочого часу);

195 рішень у порядку ЦПК України – 117 днів (287 хв : 60 хв = 4,8 год х 195 справ = 936 год : 8 год робочого часу);

577 ухвал у порядку КПК України (слідчі дії) – 108 днів (91 хв : 60 хв = 1,5 год х 577 справ = 865,5 год : 8 год робочого часу).

Якщо рахувати, що судові накази (18), ухвали в порядку КАС України (14) та ухвали, постановлені в порядку ЦПК України (1015), – це окремі процесуальні питання, то для їх (1047) вирішення знадобилось би 216 днів ( 99 хв : 60 хв = 1,65 год х 1047 справ = 1727, 55 год : 8 год робочого часу).

Таким чином, судді для розгляду зазначених справ знадобилось би 632 дні.

У 2024 році було 262 робочих дні, з яких суддя Курочкіна О.М. 78 днів не здійснювала правосуддя (тимчасова непрацездатність та відпустка). Отже, суддею у 2024 році відпрацьовано 184 робочих дні.

Якщо враховувати рекомендовані Державною судовою адміністрацією України та Радою суддів України показники середньої тривалості розгляду судових справ, то судді Курочкіній О.М. для ухвалення 2434 судових рішень знадобилось би 632 дні, водночас така кількість судових рішень була ухвалена за 184 робочих дні, що втричі перевищує рекомендовані показники.

Зазначені показники свідчать не лише про навантаження судді, а й про ефективність розгляду нею справ.

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі, зокрема, безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги), без встановлення вказаних обставин, не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки такою підставою відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 зазначеного Закону є саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Усталеним є такий підхід у дисциплінарній практиці, за яким безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), у той час як невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді).

З об’єктивної сторони, безпідставне затягування має місце в разі, якщо для розгляду заяви, скарги чи справи у строки, передбачені процесуальним законом, у судді не було об’єктивних перешкод. Безпідставне затягування може вчинятись як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. У першому випадку суддя вчиняє процесуальні дії, які насправді спрямовані не на розгляд заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом, а на затягування, а в другому випадку суддя не вчиняє процесуальних дій, які зобов’язаний і міг вчинити для розгляду заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом.

Із суб’єктивної сторони, дисциплінарний проступок у виді безпідставного затягування розгляду заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом, може бути вчинений лише умисно. Поняття «затягування» використане законодавцем з метою визначення характеру спрямованості дії чи бездіяльності судді, а не для визначення характеру наслідків діяння. Суддя усвідомлює, що не має об’єктивних перешкод для розгляду заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом, однак не виконує свого процесуального обов’язку, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування їх розгляду.

Вчинення дисциплінарного проступку суддею у виді невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, можливе тільки у формі бездіяльності. Суддя не вчиняє процесуальних дій для розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, передбаченого процесуальним законом, хоча зобов’язаний був і міг їх вчинити.

Із суб’єктивної сторони, дисциплінарний проступок у виді невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом, може вчинятись лише через недбалість. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо не усвідомлював, що необхідно вжити відповідні процесуальні заходи (належно реалізувати свої повноваження) для розгляду заяви, скарги чи справи в строки, передбачені процесуальним законом, хоча повинен був і міг це усвідомлювати.

Згідно з частинами другою, третьою статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як уже було зазначено, суддя Курочкіна О.М. відкрила провадження у справі № 415/3182/15-ц ухвалою від 29 червня 2023 року, та лише ухвалою суду від 7 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Встановлені обставини свідчать про недотримання суддею Курочкіною О.М. строків проведення підготовчого провадження, установлених статтею 189 ЦПК України. Водночас обставин, які свідчили б, що суддя Курочкіна О.М. необґрунтовано відкладала підготовчі засідання, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено.

Таким чином, установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи обставини не дають достатніх підстав вважати, що суддя Курочкіна О.М не вживала належних і дієвих заходів для розгляду справи в найкоротші строки. На відкладення підготовчого засідання впливала поведінка учасників судового процесу, зокрема неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи, надання додаткових пояснень та клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб, а на тривалість інтервалів між судовими засіданнями впливало навантаження судді.

Крім того, як було зазначено, справа є досить складною та об’ємною, містить значну кількість учасників процесу.

Варто зауважити, що важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значущість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Таку позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).

Отже, під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено в діях судді безпідставного затягування розгляду справи № 415/3182/15-ц або невжиття заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також врахувала, що суддя Курочкіна О.М. за період роботи суддею (з 2007 року) жодного разу не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши зібрані у дисциплінарній справі докази з точки зору їх чіткості та переконливості, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила в діях судді Курочкіної О.М. під час розгляду справи № 415/3182/15-ц суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема вчинення суддею умисних або внаслідок недбалості дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що свідчить про відсутність обґрунтованих та достатніх підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, за результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної О.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому підстав для притягнення вказаної судді до дисциплінарної відповідальності немає.

Відповідно до частин другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної Олени Михайлівни до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіної Олени Михайлівни припинити.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя