Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванової Алли Михайлівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 квітня 2025 року надійшло повідомлення судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя (вх. № 1834/0/6-25).
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено найменування Октябрського районного суду міста Полтави на Шевченківський районний суд міста Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Вища рада правосуддя встановила таке.
Зі змісту повідомлення вбачається, що у провадженні судді Чуванової А.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 до Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури, Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури, Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури, Кобеляцького відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції, Новосанжарського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Автозаводського районного відділу поліції міста Кременчука, Прокуратури Новосанжарського району, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників прокуратури і поліції, міліції, що полягали у створенні тяганини під час проведення слідства та дослідної перевірки, приховуванні особливо тяжкого злочину проти дитини, відшкодування моральної шкоди (справа № 542/1745/21, провадження № 2/554/222/2025).
Суддя Чуванова А.М. у повідомленні зауважила, що під час розгляду справи № 542/1745/21 один із позивачів – ОСОБА1, неодноразово заявляв відводи головуючому судді з різних підстав, зазначаючи, зокрема, що суддя відмовляла в задоволенні його клопотань, чим порушила його права та права його родини; що нібито «суддя перебуває під впливом правоохоронних органів»; що суддя в іншому провадженні стягнула на його користь 5 000 грн, проте йому цього недостатньо, оскільки він просив стягнути 1 000 000 грн; щодо судді в іншій справі відкрито дисциплінарну справу за скаргою правоохоронного органу тощо. У задоволенні відводів суд відмовив ухвалами суду від 15 жовтня 2024 року, від 11 лютого 2025 року та від 31 березня 2025 року.
Суддя Чуванова А.М. також зазначила, що 23 квітня 2025 року на електронну пошту суду від імені позивача ОСОБА1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання для надання часу для заміни адвоката (представника). У цьому клопотанні його автор зазначає таке: «...Попередній адвокат ніяких дій щоб рухати справу не прийняв. Почав мені казати, що ми в апеляційному суді всього доб’ємось раз Чуванова А. не задовольняє клопотань, потім почав казати, що він може “сам написати мені заяву про його заміну”. З його слів я зрозумів, що він цей [адвокат] і не збирався мене захищати в суді, а просто формально приходив і працював на владу. Я це відчув по поведінці представника поліції, мені здалося, що вона [вульгарне слово], коли почула, що є “безплатний” адвокат. Тому мені ще прийдеться судитися з цими... Я ж бачив як працює справжній адвокат... Він відразу перечитує справу, готує клопотання і каже давай 5 тисяч доларів. Три я віддам судді, а дві собі залишу»; «Я думав, що покидьків всього троє, а з’ясувалося, що покидьками “забиті” суди, прокуратури, різні ради, суд мед експертизи, поліція, редакції газет і просто серед людей тисячі покидьків, які побіжать лжесвідчити тощо».
Як додатки до зазначеного клопотання автор ОСОБА1 долучив копію заяви про заміну адвоката від 11 квітня 2025 року та копію примірника газети «Вільна Полтавщина» зі змістом суб’єктивного характеру, зокрема, щодо діяльності суддів.
У судове засідання, призначене на 23 квітня 2025 року, позивач ОСОБА1 не з’явився. У зазначеному судовому засіданні оголошено про надходження до суду клопотання та, з урахуванням думки учасників процесу, розгляд справи відкладено.
Суддя Чуванова А.М. вважає, що зміст і контекст клопотання, в якому позивач згадує прізвище головуючого судді, у ствердній формі висловлює суб’єктивні судження про корупційні явища в судовій системі, висловлює певні звинувачення, образи та дискримінаційні (за професійною ознакою) думки, а також припущення щодо окремих невстановлених осіб, які у позапроцесуальний спосіб нібито можуть досягти результату у справі шляхом передання неправомірної вигоди судді, свідчить про неповагу до суду, намагання здійснити психологічний тиск на суддю з метою вплинути на ухвалення бажаних для сторони процесуальних рішень, поширити недостовірну інформацію, створити негативне уявлення про суд та суддів.
На думку судді Чуванової А.М., допущення таких висловлювань і формулювань у заяві, адресованій до суду, є проявом неповаги до суду, що може становити загрозу авторитету правосуддя.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Чуванова А.М. звернулась із повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Офісу Генерального прокурора.
Під час перевірки повідомлення судді Чуванової А.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя член Вищої ради правосуддя надіслав запит до Офісу Генерального прокурора із проханням надати відомості щодо дій, вчинених за результатами його розгляду.
Офіс Генерального прокурора у листі від 1 травня 2025 року № 09/1/2-5817-24 поінформував, що запит члена Вищої ради правосуддя та повідомлення судді Чуванової А.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя направлено до Полтавської обласної прокуратури для організації розгляду відповідно до вимог законодавства.
Полтавська обласна прокуратура листом від 14 травня 2025 року № 09/1-2846-24 повідомила, що 7 травня 2025 року розпочато кримінальне провадження за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Досудове розслідування здійснюють слідчі слідчого відділу Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за процесуального керівництва прокурорів Полтавської окружної прокуратури. Наразі досудове розслідування триває.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів в Україні гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв’язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
У Рішенні Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 зазначено, що незалежність суддів є основною передумовою функціонування самостійної й авторитетної судової влади, здатної забезпечити об’єктивне та безстороннє правосуддя, ефективно захистити права і свободи людини і громадянина. Принцип незалежності суддів означає процесуальну діяльність під час здійснення правосуддя в умовах, що виключають сторонній вплив на суддів. Гарантії незалежності суддів – це передбачені належні засоби мінімізації та усунення негативних впливів на суддів під час відправлення ними правосуддя, спрямовані на ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Подібна норма закріплена у статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Незалежність судової влади є однією з необхідних передумов належного виконання суддями своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Гарантії незалежності та недоторканності суддів, закріплені у Конституції та законах України, є запорукою справедливого, об’єктивного та неупередженого вирішення судових спорів та ухвалення судових рішень відповідно до визначених засад і правил судочинства та норм права без будь-якого стороннього впливу на підставі власної оцінки фактів і доказів згідно із внутрішнім переконанням судді (суддів).
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що втручанням у діяльність судді є вплив на суддю, що проявляється у протиправній поведінці будь-яких осіб, яка створює реальні загрози його незалежності, перешкоди для справедливого, безстороннього, своєчасного виконання суддею своїх обов’язків відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства з метою перешкодити виконанню суддею професійних обов’язків, схилити його до ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення, порушити процесуальні норми, відмовитись від здійснення правосуддя, проявити упередженість тощо.
Суддя Чуванова А.М. пов’язує втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з діями позивача ОСОБА1 щодо неодноразового заявлення судді відводів, а також надісланням на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, зміст і контекст якого, на думку судді, свідчить про неповагу до суду, намагання здійснити психологічний тиск з метою вплинути на ухвалення бажаних для сторони процесуальних рішень, поширити недостовірну інформацію, створити негативне уявлення про суд та суддів.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного вебпорталу «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. перебуває справа № 542/1745/21 за позовом ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 до Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури, Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури, Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури, Кобеляцького відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції, Новосанжарського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Автозаводського районного відділу поліції міста Кременчука, Прокуратури Новосанжарського району, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників прокуратури і поліції, міліції, що полягали у створенні тяганини під час проведення слідства та дослідної перевірки, приховуванні особливо тяжкого злочину проти дитини, відшкодування моральної шкоди, судовий розгляд якої триває.
Октябрський районний суд міста Полтави ухвалами від 15 жовтня 2024 року, від 11 лютого 2025 року, від 31 березня 2025 року відмовив у задоволенні заяв позивача ОСОБА1 про відвід судді Чуванової А.М.
Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи та не може розцінюватися як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя чи намір схилити суддю до ухвалення певного судового рішення або вчинення певних дій.
Заявлення відводу судді є процесуальним правом учасників справи. Доводи, що наводяться на обґрунтування таких заяв, відповідають правовій позиції особи стосовно питань, пов’язаних із розглядом справи, і не можуть бути підставою для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення суддівської незалежності. Заявлення судді невмотивованих та надуманих відводів може свідчити про зловживання процесуальними правами, а не про вчинення тиску на суд. Суд має повноваження реагувати на такі випадки самостійно в порядку, визначеному процесуальним законом.
Заявлення позивачем ОСОБА1 відводів судді Чувановій А.М. у справі № 542/1745/21 не суперечить положенням процесуального законодавства та є формою реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі.
Отже, заявлення відводів судді Чувановій А.М. не є доказом спроби тиску чи впливу на суд, водночас може свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством, реагувати на які має суд (суддя), який розглядає справу.
Щодо оцінки факту надсилання позивачем ОСОБА1 до суду клопотання про відкладення розгляду справи Вища рада правосуддя виходить із того, що в постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» надано роз’яснення про те, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Відповідно до статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Звернення до суду із заявами є правом учасників судового розгляду, які містять висловлену позицію під час розгляду справи в суді, що передбачено процесуальним законом, а тому не може розцінюватися як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у конкретній справі.
Щодо висловлених у надісланому клопотанні суб’єктивних суджень про корупційні явища в судовій системі, певних звинувачень, образ і дискримінаційних (за професійною ознакою) думок, а також припущень щодо окремих невстановлених осіб, які в позапроцесуальний спосіб нібито можуть досягти результату у справі шляхом передання неправомірної вигоди судді, Вища рада правосуддя зазначає таке.
За змістом статей 55, 60, 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) кожній фізичній та юридичній особі надано право звертатися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення в разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею кримінального правопорушення під час здійснення правосуддя.
Право на звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення гарантується КПК України. Участь у судовій справі не може обмежувати право особи подавати заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Вища рада правосуддя дотримується правової позиції, згідно з якою реалізація особами передбачених законом прав за відсутності ознак зловживання ними не може бути розцінена як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Перебування у процесуальному статусі учасника справи не може позбавити особу наданого законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень. Водночас завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 383 КК України тягне за собою кримінальну відповідальність. При цьому здійснення кваліфікації таких неправомірних дій належить до компетенції правоохоронних органів.
Процесуальний статус учасника справи не позбавляє ОСОБА1 наданого йому законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень.
Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Отже, обставинам, повідомленим суддею, має надаватися кримінально-правова оцінка правоохоронними органами в порядку, встановленому КПК України.
Відповідно до наданих повноважень Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що загрожують незалежності суддів та авторитету правосуддя, та в разі встановлення таких фактів вживає необхідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Водночас поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» є оцінною категорією для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Установлення наявності або відсутності втручання в діяльність судді здійснюється Вищою радою правосуддя в аспекті необхідності / доцільності вжиття визначених законом заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленні судді Чуванової А.М., враховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому КПК України, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 7 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванової Алли Михайлівни.
Голова Вищої ради правосуддя
