Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Остапенко Т.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак Олесі Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року (вх. № М-6/42/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі скаржник зазначив, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. 31 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва на іспит не з’явились, зокрема суддя Чудак О.М. За інформацією ВККСУ причиною неявки всіх суддів стала їх тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу. Надалі рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання цих суддів було призначене на 21 травня 2019 року. Однак і цього разу, через хворобу, суддя Чудак О.М. для здачі іспиту не прибула. Інформація про повторне неприбуття для складання іспиту значної кількості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, зумовлена тимчасовою непрацездатністю внаслідок хвороби, викликала значний суспільний резонанс та обґрунтовані сумніви громадськості у вірогідності настання таких обставин.
26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України на своєму офіційному Youtube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, зміст яких дозволяє зробити припущення про попередню домовленість та узгодженість дій суддів щодо неприбуття для здачі іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання за вказівкою голови суду Вовка П.В.
Скаржник піддає сумніву ту обставину, що неприбуття судді Чудак О.М. для здачі іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, яка відбулась 17 квітня та 21 травня 2019 року, дійсно зумовлене хворобою, а не спричинене свідомим ухиленням від проходження такого.
На думку скаржника, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, у зв’язку з чим є підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Зокрема, запроваджено інститут дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, до повноважень яких віднесено здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та підготовки дисциплінарних справ до розгляду Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 22 січня 2025 року дисциплінарна скарга Маселка Р.А. передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Остапенко Т.А. (далі – дисциплінарний інспектор).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Скаржник подав скаргу з приводу можливого дисциплінарного проступку, підстави якого передбачені пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наслідком встановлення яких може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
На цій підставі, а також із врахуванням обґрунтування значного суспільного інтересу, у дисциплінарній скарзі, дисциплінарний інспектор згідно з абзацами другим та шостим пункту 13.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23) визначила пріоритетність відповідного дисциплінарного провадження.
До Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 27 травня 2025 року (вх. № 2615/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Остапенко Т.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Чудак Олеся Миколаївна Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 призначена на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду строком на п’ять років. Указом Президента України від 27 жовтня 2011 року № 1007/2011 переведена на роботу на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах п’ятирічного строку перебування на посаді судді. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 297/2017 призначена на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді, зокрема Чудак Олесі Миколаївни.
Рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді (https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/field/file/39_zp_26.03.2019_0.pdf ). В іспиті взяли участь 10 суддів. Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак Олеся Миколаївна для складення іспиту не з’явилась. Так само не прибули для складання іспиту ще 33 судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Відповідно до пояснень суддів, які не з’явились для складення іспиту 17 квітня 2019 року, причини їх неявки обумовлені тимчасовою втратою працездатності.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала причини неявки на іспит 34 суддів поважними та встановила цим суддям 21 травня 2019 року для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді (https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/field/file/67_zp_08.05.2019_0.pdf).
21 травня 2019 року суддя Чудак О.М. вдруге не з’явилась на кваліфікаційне оцінювання.
Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України були припинені, а кваліфікаційне оцінювання судді Чудак О.М. – незавершене.
13 грудня 2022 року Законом України № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
1 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
11 січня 2024 року рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №6/зп-24 продовжена процедура оцінювання, передбачена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя в яких припинено відповідно до закону, зокрема, для судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак Олесі Миколаївни.
Рішенням ВККС України від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 (зі змінами внесеними рішенням Комісії від 10 липня 2024 року №218/зп-24) Чудак О.М. призначено іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та визначено дату проведення іспиту 30 липня 2024 року (резервні дати – 20 серпня 2024 року та 10 вересня 2024 року). (https://vkksu.gov.ua/doc/pro-pryznachennya-ispytu-v-mezhah-kvalifikaciyn... ).
Під час оцінювання Чудак О.М. набрала за анонімне письмове тестування 90 балів, за практичне завдання 87,5 бала. Загалом на етапі «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддя набрала 177,5 бала.
14 серпня 2024 року рішенням ВККС України № 255/зп-24 суддю Чудак О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Наразі кваліфікаційне оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак Олесі Миколаївни на відповідність займаній посаді не завершено.
Пояснення судді
У письмових поясненнях суддя Чудак О.М. звернула увагу на необґрунтованість, хибність та невідповідність фактичним обставинам доводів дисциплінарної скарги. Зауважила, що кваліфікаційне оцінювання судді має індивідуальний характер і стосується кожного судді окремо, а не колективу суду, тому поведінка судді в процесі проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність нормам професійної етики та доброчесності в кожному конкретному випадку має оцінюватись індивідуалізовано, а не колективно.
Наголосила на необґрунтованості доводів скарги в частині посилання на фрагменти записів, які не стосуються її особисто, а доводи про імітацію непрацездатності з метою ухилення від кваліфікаційного оцінювання, за умови відсутності жодних порушень щодо видачі лікарняних листів, вважає такими, що не відповідають обставинам, які фактично мали місце.
Суддя зазначила, що згідно визначеного ВККСУ графіку, нею 31 січня 2019 року успішно складено комп’ютерне тестування, а 17 лютого 2019 року пройдено інтерв’ю з психологом, за результатами якого складено висновок про підсумки одного з етапів кваліфікаційного оцінювання, а саме тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
Наведені фактичні обставини, на думку судді Чудак О.М., свідчать про те, що нею були вчинені дії з метою проходження кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог закону.
У подальшому рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/3п-19 призначено проведення іспиту на 17 квітня 2019 року для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
17 квітня 2019 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЧ №349223, вона не прибула до ВККСУ для проходження іспиту.
Суддя Чудак О.М. наголосила, що листом (вх.№ 21-5771/19 від 26 квітня 2019 року) повідомила ВККСУ про причини неявки, долучивши копію лікарняного листа та висловивши прохання вирішити питання щодо нових строків кваліфікаційного оцінювання стосовно неї.
Зазначені обставини ВККСУ були враховані як обґрунтовані, а причини її неприбуття на іспит визнані поважними, що затверджено рішенням від 8 травня 2019 року № 67/зп-19. Цим же рішенням оцінювання суддів місцевих суддів на відповідність займаній посаді, у тому числі і щодо неї, призначене на 21 травня 2019 року.
Суддя Чудак О.М. зазначила, що внаслідок отримання випадкової невиробничої (побутової) травми, поганого самопочуття та сильного болю у зв’язку з такою травмою, вона звернулася до закладу охорони здоров’я, де отримала листок тимчасової непрацездатності серії АДМ № 027309, дата видачі - 19 травня 2019 року, про що повідомила ВККСУ листом від 30 травня 2019 року вх.№ 21-7423/19 з наданням підтверджуючого документу.
Суддя Чудак О.М. переконана, що наведені обставини спростовують доводи скаржника про те, що її неявка на іспит зумовлена умислом на ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання.
Суддя зауважила, що призначення ВККСУ наступних етапів не залежало від неї та об’єктивно пов’язано із припиненням повноважень членів комісії 7 листопада 2019 року.
Отже, неприбуття на іспит з поважних причин, підтверджених документально та визнаних поважними рішенням ВККСУ, не може розцінюватись як порушення норм суддівської етики та не є свідченням наміру ухилитись від кваліфікаційного оцінювання. Здійснення ВККСУ повноважень від травня до 7 листопада 2019 року – дати набрання чинності Законом України № 193-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності суддівського самоврядування», яким було одночасно припинено повноваження усіх членів ВККСУ України, свідчить про відсутність перешкод для визначення наступної дати складання іспиту для судді.
Також, суддя Чудак О.М. зазначила, що співбесіда в межах кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, з нею не проводилася, відтак посилання скаржника на висновок Громадської ради доброчесності від 16 грудня 2020 року є необґрунтованим, оскільки ВККСУ не надала оцінку доводам, викладеним у такому висновку, та за результатами співбесіди не ухвалила вмотивоване рішення про підтвердження чи не підтвердження здатності судді здійснювати правосудця у відповідному суді.
До пояснення суддя Чудак О.М. долучила копії листів, якими повідомлено ВККСУ про причини неявки судді для проходження іспиту та листів тимчасової непрацездатності, з яких вбачається перебування судді на стаціонарному лікуванні у період з 15 по 18 квітня 2019 року та амбулаторному лікуванні у період з 19 по 21 травня 2019 року (включно).
Разом з наведеним, суддя висловила свою позицію щодо закінчення строку застосування до судді дисциплінарного стягнення, встановленого статтею 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є самостійною та безумовною підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи у відповідності до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Особа, призначена на посаду судді, складаючи присягу судді, присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно зі статтями 1-3 Кодексу суддівської етики, у редакції затвердженого рішенням XI черговий з’їзд суддів України 22 лютого 2013 року суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.
Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
У пункті 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (надалі – Висновок КРЄС) зазначено, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/12/24 (провадження № 11-138сап24) зробила висновок про те, що аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків, а об’єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідомого порушення ним встановлених законом вимог та настання/можливість настання негативних наслідків.
Про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити дії чи бездіяльність судді, що демонструють відверте нехтування нормами моралі і права, неповагу до інших громадян та суспільства в цілому, недобросовісне використання власного соціального статусу і зумовлених посадою можливостей, поведінка, що викликає негативний суспільний резонанс, компрометує весь суддівський корпус, здатна поставити під сумнів незалежність, неупередженість, об’єктивність правосуддя і підірвати довіру до суду як інституції, покликаної стояти на варті законності і справедливості.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).
У контексті нормативно визначених процесуальних стандартів, він повинен поводити себе таким чином у будь-яких умовах, які з точки зору звичайної розсудливої людини не викликатимуть сумнівів у його загальній та професійній етичності, а тим більше допускатимуть припущення щодо наявності обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Дослідження матеріалів, зібраних під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. дають підстави вважати, що відомості щодо обставин проходження суддею Чудак О.М. кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можуть свідчити про невідповідність поведінки судді переліченим вимогам, оскільки непроходження значною кількістю суддів Окружного адміністративного суду міста Києва етапів в рамках кваліфікаційного оцінювання, що є обов’язковою вимогою підтвердження відповідності займаній посаді судді за умови доведення умисної домовленості та координації дій з метою ухилення, зважаючи на значний суспільний інтерес та негативну соціальну оцінку, здатна заподіяти істотну шкоду авторитету правосуддя в цілому, без підтвердження або спростування достовірності відповідних обставин і фактів.
Щодо заперечень судді Чудак О.М. про закінчення строку для застосування дисциплінарного стягнення, Друга Дисциплінарна палата зазначає, що, відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Зазначені обставини зумовлюють переривання перебігу трирічного строку, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
У відповідності до статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції чинній на день звернення з дисциплінарною скаргою) дисциплінарне провадження щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. розпочалось після отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, тобто з 17 травня 2022 року. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24.
З огляду на те, що дії судді, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку становлять ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді шляхом неприбуття для здачі іспиту 17 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року, наявність 293 днів тимчасової непрацездатності та відпусток судді у період з 16 квітня 2019 року до 17 травня 2022 року (згідно з відомостями від 23 травня 2025 року № 07-36/139), отримання 17 травня 2022 року Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги Маселка Р.А. стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., що зумовило переривання строку для застосування до судді дисциплінарного стягнення, то відсутні підстави вважати що такий строк закінчився та, відповідно, наявні обставини, з якими закон пов’язує відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Остапенко Т.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у поведінці судді Чудак О.М. можуть вбачатися ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. за ознаками вказаного дисциплінарного проступку.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак Олесі Миколаївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
