Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікову О.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка Віталія Валерійовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Буртник Христини Василівни,
встановила:
16 жовтня 2024 року (вх. № Б-4321/10/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. щодо судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Ломейко В.В. здійснював правосуддя в Чернігівському районному суді Запорізької області, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, однак після тимчасової окупації території Запорізької області суддя ухилявся від переїзду на підконтрольні українському Уряду території та «вступив у співпрацю» з ворогом.
Посилаючись на ухвалу Вищої ради правосуддя від 9 травня 2023 року про залишення без розгляду заяви судді Ломейка В.В. про звільнення з посади, Буртник Х.В. зазначила, що після 1 грудня 2022 року суддя не виходив на зв’язок. Крім того, цитуючи цю ухвалу, повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом отримання інформації, яка може свідчити про «причетність судді Ломейка В.В. до державної зради», що полягає в переході на бік ворога під час збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Крім того, Буртник Х.В. зауважила, що згідно з інформацією на російських інтернет-ресурсах Ломейко В.В. бере участь у діяльності «судів» окупаційної влади, зокрема продовжує працювати «суддею» на тимчасово окупованій території та вживає заходів із «кар’єрного просування».
У дисциплінарній скарзі також зазначено, з посиланням на повідомлення Головного управління розвідки, що 2 жовтня 2024 року суддя Ломейко В.В. загинув внаслідок підриву його автомобіля. Однак 14 жовтня 2024 року в російських засобах масової інформації поширено інформацію про те, що Ломейко В.В. живий.
У зв’язку з викладеним Буртник Х.В. просила притягнути суддю Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В. до дисциплінарної відповідальності.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Із дня набрання чинності цим Законом дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є також учасником дисциплінарної справи.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Станом на дату надходження дисциплінарної скарги Буртник Х.В. щодо судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В. службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не було сформовано.
У зв’язку із цим на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2024 року дисциплінарну скаргу Буртник Х.В. на дії судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В. передано члену Вищої ради правосуддя Попіковій О.В. для попередньої перевірки.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 грудня 2024 року № 3663/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В. з підстав наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила скаржницю Буртник Х.В. про дату та час розгляду дисциплінарної справи, надіславши письмове запрошення для участі в засіданні дисциплінарного органу на її адресу електронної пошти, зазначену в дисциплінарній скарзі, та оприлюднивши відповідне запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини п’ятої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення – розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Ураховуючи, що Чернігівський районний суд Запорізької області станом на сьогодні знаходиться на тимчасово окупованій території України, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя повідомила суддю Ломейка В.В. про засідання, надіславши запрошення на його адресу електронної пошти, що міститься в суддівському досьє, а також на поштову адресу, з якої суддя Ломейко В.В. надсилав до Вищої ради правосуддя заяву про звільнення з посади судді за власним бажанням. Крім того, запрошення на відповідне засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Оскільки повідомлення про запрошення судді Ломейка В.В. на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 червня 2025 року було розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя 30 травня 2025 року, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Ломейко В.В. належним чином повідомлений про засідання дисциплінарного органу та вважається таким, що не прибув у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для розгляду дисциплінарної справи без участі судді Ломейка В.В.
11 червня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у режимі відеоконференції взяла участь скаржниця Буртник Х.В.
Ознайомившись із доводами дисциплінарної скарги, доказами, зібраними під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, заслухавши доповідача в дисциплінарному провадженні, скаржницю Буртник Х.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Ломейко Віталій Валерійович Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 призначений на посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 526-VІ обраний на посаду судді зазначеного суду безстроково.
24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації здійснили повномасштабне вторгнення на територію України, частину території, зокрема в Запорізькій області, було тимчасово окуповано російською федерацією.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 26 лютого 2022 року смт Чернігівка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області, на території якої розташований Чернігівський районний суд Запорізької області, окуповане російською федерацією.
Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» визначено територіальну підсудність судових справ Чернігівського районного суду Запорізької області за Вільнянським районним судом Запорізької області.
Відповідно до інформації Державної судової адміністрації України, наданої у відповідь на запит члена Вищої ради правосуддя Попікової О.В., у Чернігівському районному суді Запорізької області здійснювали правосуддя чотири судді, включаючи суддю Ломейка В.В. На підставі відповідних рішень Голови Верховного Суду судді Чернігівського районного суду Запорізької області Богослов А.В., Проценко А.М., Покопцева Д.О. відряджені до інших судів для здійснення правосуддя. Суддя Ломейко В.В. у період із 24 жовтня 2021 року до 28 квітня 2022 року був тимчасово непрацездатним, а з 29 квітня до 30 листопада 2022 року йому виплачувалася суддівська винагорода за час простою згідно з табелями обліку робочого часу. Суддівська винагорода з 1 грудня 2022 року до сьогодні не виплачується, оскільки в табелях обліку робочого часу за період із грудня 2022 року до жовтня 2023 року проставлено позначки «НЗ – нез’ясовані неявки», з листопада 2023 року до сьогодні табелі обліку робочого часу не подавалися.
Крім того, Державна судова адміністрація України поінформувала, що місцезнаходження та контактні дані судді Ломейка В.В. не відомі. За наявною в Державній судовій адміністрації України інформацією суддя Ломейко В.В. не подавав заяви про відрядження на підставі пункту 56 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. повідомила, що згідно з інформацією на російських інтернет-ресурсах Ломейко В.В. бере участь у діяльності «судів» окупаційної влади, зокрема продовжує працювати «суддею» на тимчасово окупованій території та вживає заходів щодо «кар’єрного просування»:
1) ВККС выбрала кандидатов в судьи Запорожской области (https://pravo.ru/news/249383/):
“Виталий Ломейко, судья Бердянского райсуда Запорожской области, собирался в зампреды Пологовского межрайонного суда. Его жена работает начальником юротдела в районной администрации. У него порядка 20 лет судейского стажа. Летом ему отказали в рекомендации на должность зампреда родного суда. В этот раз ему повезло больше: кандидат получил рекомендацию.”
2) ВККС выбрала судей в Запорожскую область (https://pravo.ru/news/247379/):
“Судья Бердянского городского суда Запорожской области Виталий Ломейко просил рекомендовать его зампредом родного суда. К нему возникли вопросы из-за образования. Он поступил в один вуз, но бросил учебу. Спустя время поступил в другое учебное заведение и тогда получил диплом. Ломейко объяснил, что ему пришлось уйти с учебы по финансовым соображениям. Председатель Бердянского городского суда Запорожской области отметил, что категорически не поддерживает кандидатуру. ВККС отказала в рекомендации”»
2 жовтня 2024 року на офіційному веб сайті Головного управління розвідки за посиланням: https://gur.gov.ua/content/u-berdiansku-znaishly-mertvym-suddiu-zradnyka..., розміщено повідомлення з назвою «У Бердянську знайшли мертвим суддю-зрадника Віталія Ломейка» такого змісту:
«2 жовтня 2024 року біля шостого будинку на вулиці Українських Партизан (до декомунізації – “красних партізан”) у мікрорайоні Лиски неподалік порту в тимчасово окупованому Бердянську вибухнув автомобіль, в якому перебував зрадник Віталій Ломейко.
Ломейко – суддя Чернігівського районного суду Запорізької області, який залишився в окупованому Бердянську, порушив присягу в умовах війни та свідомо й добровільно пішов на співпрацю з російськими загарбниками.
Доля Віталія Ломейка, який причетний до репресій українців в окупації та воєнних злочинів – нагадування усім зрадникам, що прислужування катам українського народу небезпечне для здоровʼя і життя.
Слава Україні!».
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що 14 жовтня 2024 року в мережі Інтернет за посиланням: https://sudreporter.org/rospropaganda-poshyryla-video-z-uczililym-pislya..., з’явилася стаття з назвою «Роспропаганда поширила відео з уцілілим після підриву «суддею» Ломейком». Відповідно до статті 5 жовтня російський сайт 5sluzhba.ru оприлюднив відео із чоловіком, схожим на суддю Ломейка В.В.
За вказаним посиланням також розміщено відеоролик, де чоловік, схожий на суддю Ломейка В.В., заявляє, що не погоджується з політикою влади України, а в Росію завжди вірив. Зокрема, чоловік на відео сказав: «Эта профашистская идеология, для меня это было, ну, вообще, капец, как. Почему остальные судьи ушли? Ну, я не знаю, по каким причинам, может, их запугали, может, там еще чего-то, ну, мне тоже угрозы были. Знаете, кто хотел, тот остался».
Станом на дату складення цього висновку чіткі та переконливі докази загибелі судді Ломейка В.В. відсутні.
У відповідь на запит члена Вищої ради правосуддя Попікової О.В. Запорізька обласна прокуратура повідомила, що у провадженні слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, перебувають матеріали кримінального провадження № ____ від 4 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України (далі – КК України), за фактом можливої причетності ОСОБА1 до державної зради.
Згідно з постановою старшого прокурора групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні від 11 березня 2025 року надано членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме: матеріалів кримінального провадження № ____ від 4 січня 2023 року, та використання їх копії під час розгляду дисциплінарної справи щодо судді Ломейка В.В. в порядку статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а саме:
ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 8 лютого 2023 року № 10/552т;
протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 8 квітня 2023 року № 59/2/4 – 1477т;
протоколу огляду (інтернет-ресурсу) з додатками від 2 червня 2023 року;
протоколу огляду (публікації в мережі Інтернет) від 23 жовтня 2024 року.
Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження № ____ від 4 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 8 лютого 2023 року № 10/552т надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що передбачає тимчасове обмеження прав людини, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем, зареєстрованих на абонентські номери телефону +38____ та +38____, якими користується ОСОБА1, ____ року народження, строком на 60 діб.
Згідно з ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА1 перейшов на бік окупаційної влади та погодився обійняти посаду заступника голови так званого Бердянського районного суду, створеного незаконно на тимчасово окупованій території. Крім того, ОСОБА1 виїжджав до Автономної Республіки Крим з метою отримання російської акредитації судді, набув громадянство РФ та отримав російський паспорт. Установлено також, що він виконує функції чергування як суддя в зазначеному незаконно створеному органі.
На виконання ухвали слідчого судді 8 квітня 2023 року № 10/552т складено протокол від 8 квітня 2023 року № 59/2/4-1477т про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено таке:
1. Акаунт у месенджері Telegram, зареєстрований за номером +38____, підписаний іменем «Виталий» та використовується Ломейком В.В. Зазначеним акаунтом Ломейко В.В. користувався для переписки з іншими особами. Зміст відповідних розмов зафіксовано в межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
2. 3 червня 2022 року Ломейко В.В. надіслав на номер +79____, збережений під іменем «ОСОБА2», текстове повідомлення: «Добрый день! Напоминаю о себе. Узнать по судьям.. что и как дальше делать». Зазначений номер належить ОСОБА2, ____ року народження, голові псевдореферендуму щодо приєднання Запорізької області до рф.
3. Ломейко В.В. неодноразово вів переписку з абонентом за номером телефону +79____, збереженим у його списку контактів під іменем «Танька». Зазначений номер належить його дружині – ОСОБА3, ____ року народження.
Зокрема, 18 листопада 2022 року надіслав дружині повідомлення про те, що отримав громадянство рф, до якого долучено скриншот із повідомленням від міграційної служби про готовність паспорта та місце його отримання:
«Ломейко В.В.: Можеш поздравить. Я гражданін Росії.
ОСОБА3: Поздравляю».
26 грудня 2022 року ОСОБА3 переслала своєму чоловікові скриншоти із сайту «Миротворець», згідно з якими її внесено до відповідної бази даних як «зрадника Батьківщини та посібника російської окупаційної влади», вказано її посаду – начальник юридичного відділу так званої Адміністрації смт Чернігівка.
Зміст переписки:
«ОСОБА3: Я тоже звезда.
Ломейко В.В.: Поздравляю.
ОСОБА3: Спасибо. Тебя еще нет, я смотрела.
Ломейко В.В.: Ясно».
1 лютого 2023 року Ломейко В.В. надіслав своїй дружині – ОСОБА3 – фото «Пропуск 1 категорії», який виданий 18 січня 2023 року на транспортний засіб марки Audi Q7, державний номерний знак ____.
У документі зазначено установу – «Запорожский областной суд»; мету видачі – «Служебная необходимость»; документ підписано так званим комендантом Запорожской области та завірено гербовою печаткою рф.
Згідно із зазначеним у пропуску власник транспортного засобу має право «на проезд через КПП и блокпосты в период действия комендантского часа», а також, що «водитель и ТС проверке и досмотру не подлежит».
Зміст переписки:
«ОСОБА3: Я тоже такой хочу.
Ломейко В.В.: Красный самый модный.
ОСОБА3: Я тоже хочу)) а на гольф?
Ломейко В.В.: Пока только на одну».
18 лютого 2023 року ОСОБА3 надіслала чоловіку скриншоти із соціальної мережі Facebook зі статтею «Суддя не зміг звільнитися, тому що підозрюється у державній зраді». У статті йдеться про те, що Вища рада правосуддя відклала розгляд заяви Ломейка В.В. про звільнення з посади судді за власним бажанням через те, що суддя є фігурантом кримінального провадження, відкритого за частиною другою статті 111 КК України (державна зрада в умовах воєнного стану).
15 березня 2023 року у переписці Ломейко В.В. просив дружину – ОСОБА3 – надіслати йому копію його трудової книжки та пояснив, де вона зберігається, ОСОБА3, своєю чергою, надіслала таку копію.
29 березня 2023 року ОСОБА3 надіслала чоловікові – Ломейку В.В. – публікацію проросійського активіста, голови громадського руху «Мы вместе с Россией», члена так званої Головної ради військово-цивільної адміністрації Запорізької області Володимира Рогова з назвою «Как стать судьей в Запорожской области». Зазначена стаття містила таку інформацію:
«Высшая квалифколлегия объявила конкурс на глав судов общей юрисдикции и арбитражных судов Запорожской области.
ВККС в поисках председателей:
Запорожского областного суда;
Арбитражного суда Запорожской области;
Претенденты могут подать документы до 18 апреля 2023 года включительно.
Адрес приема документов: г. Москва, ул. Баррикадная, 8, строение 4, каб. № 105, 106».
Під час цієї переписки ОСОБА3 запропонувала Ломейку В.В. подати заявку на участь у конкурсі на посаду голови суду, на що він, зокрема, відповів: «Пока не дорос, там сколько нюансов… Это же Россия».
29 березня 2023 року Ломейко В.В. надіслав своїй дружині документ з назвою «Уведомление о регистрации в системе индивидуального (персонифицированного) учета (АДИ-РЕГ)» із проханням внести до нього зміни, а саме виправити по батькові та дату народження. У цьому повідомленні надіслав копію свого паспорта громадянина рф.
4. Ломейко В.В. також вів переписку з абонентом з номером телефону +79902016576, збереженим у його списку контактів під іменем «ОСОБА4». Цей номер належить громадянці рф ОСОБА4, ____ року народження, яка обіймає посаду так званого судді Бердянського районного суду Запорізької області.
20 грудня 2022 року ОСОБА4 надіслала Ломейку В.В. фото документа з назвою «График дежурства судей Бердянского районного суда Запорожской области в праздничные и выходные дни в период 31 декабря 2022 – 31 января 2023».
Зазначений документ склала 15 грудня 2022 року так звана суддя ОСОБА4 та того самого дня затвердив так званий виконувач обов’язків голови Бердянського районного суду Запорізької області ОСОБА5 (ОСОБА5, ____ року народження, громадянин РФ). У документі зазначено, зокрема, дати чергування Ломейка В.В. – із 4 до 6 січня 2023 року.
10 січня 2023 року Ломейко В.В. надіслав ОСОБА4 своє фото, фото свого посвідчення водія та паспорта громадянина Росії.
5. 25 січня 2023 року Ломейко В.В. надіслав на номер телефону +79____ повідомлення із фото свого паспорта громадянина рф. Зазначений номер, збережений у його списку контактів під іменем «Пом ДНа», належить так званому помічнику судді Бердянського районного суду Запорізької області ОСОБА6, ____ року народження.
6. 26 січня 2023 року Ломейко В.В. надіслав фото свого паспорта громадянина рф на номер телефону +38____, збережений у його списку контактів під іменем «ОСОБА7». Зазначений номер належить ОСОБА7, ____ року народження, так званому заступнику начальника відділу кадрів Запорізького обласного суду.
4 березня 2023 року ОСОБА7 пересилає Ломейку В.В. фотографії його особової справи.
7. Ломейко В.В. неодноразово вів переписку з абонентом з номером телефону +79____, збереженим у його списку контактів під іменем «Вадим Пом». Номер телефону належить ОСОБА8, ____ року народження, так званому помічнику судді Бердянського районного суду Запорізької області.
26 лютого 2023 року ОСОБА8 наіслав Ломейку В.В. зразок оформлення адресатів для поштових відправлень, де вказано отримувача: «Ломейко Виталию Валерьевичу, Бердянский районный суд».
21 березня 2023 року ОСОБА8 надіслав Ломейку В.В. документ з назвою «Уведомление о регистрации в системе индивидуального (персонифицированного) учета (АДИ-РЕГ)», виданий на ім’я Ломейка В.В.
Того самого дня ОСОБА8 надіслав Ломейку В.В. посилання на «Федеральний закон от 3 апреля 2023 г. № 91-ФЗ “О порядке отбора кандидатов в первоначальные составы судов федеральних судов, создаваемых на территории Запорожской области”» та статтю 1 «Федерального конституционного закона от 04.10.2022 № 7-ФКЗ “О принятии в Российскую Федерацию Запорожской области и образования в составе Российской Федерации нового субьекта – Запорожской области”». Крім того, на прохання Ломейка В.В. прокоментувати зазначене ОСОБА8, пояснив: «Наш суд будет переименован в межрайонный, по территрии обслуживания – город Бердянск и три района (Бердянский, Приморский и Черниговский)».і
25 березня 2023 року надіслав Ломейку В.В. посилання на статтю з назвою «ВККС ищет председателей судов в ЛДНР, Запорожскую и Херсонскую области».
8. 4 березня 2023 року Ломейко В.В. надіслав на номер телефону +79____, підписаний ним «Бердянск Пом», фотографії своєї особової справи із проханням роздрукувати її.
9. Ломейко В.В. неодноразово вів переписку з абонентом з номером телефону +79____, збереженим у його списку контактів під іменем «Папан». Номер телефону належить батькові Ломейка В.В. – ОСОБА9, ____ року народження.
18 лютого 2023 року Ломейко В.В. надіслав своєму батьку – ОСОБА9 – скриншоти стрічки новин соціальної мережі Facebook, а також коментарів до статті під назвою «Суддя не зміг звільнитися, тому що підозрюється у державній зраді».
21 лютого 2023 року у відповідь батько повідомив: «Это меня не удивляет. Я тебе говорил об этом. Советовал отключить украинские сайты». Того самого дня Ломейко В.В. інформує батька про те, що 22 лютого 2023 року розглядатиме три кримінальні справи.
10. 21 лютого 2023 року Ломейко В.В. надіслав абоненту з номером телефону +79____, збереженим у його списку контактів під іменем «Денис Анатол Пред Мелитоп», адресу своєї електронної пошти та повідомив, що наступного дня у нього відбудуться судові засідання по «этим делам». Зазначений номер телефону належить ОСОБА10, ____ року народження, так званому голові Мелітопольського районного суду Запорізької області.
Протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 8 квітня 2023 року № 59/2/4–1477т, окрім викладених у ньому відомостей, також містить скриншоти відповідних переписок та надіслані фотозображення.
Відповідно до наданого Запорізькою окружною прокуратурою протоколу огляду (інтернет-ресурсу) від 2 червня 2023 року на сайті https://proverk.ru/passport, призначеному для перевірки дійсності паспортів громадян рф, у відповідні поля введено серію «____» та № «____» паспорта, який згідно з наявною інформацією належить Ломейку Віталію Валерійовичу, ____ року народження.
Після натискання кнопки «проверить» сайт автоматично згенерував повідомлення: «Данные получены автоматически. Данный паспорт является действительным! Регион выдачи паспорта: Ростовская область. Количество записей в БД: 142819348. Данные обновлены из официального открытого источника: 02/06/2023». До протоколу додано скриншот із підтвердженням цієї інформації.
З наданого Запорізькою окружною прокуратурою протоколу огляду від 23 жовтня 2024 року вбачається, що 5 жовтня 2024 року на вебсайті «Пятая служба» общественно политический журнал за посиланням https://5sluzhba.ru/society/pohorenennvi-ukrosmi-sudva-vitalij-lomeiko-iz- berdvanska-zhiv-russkie-ne-sdavutsva-video/, оприлюднено публікацію з назвою «“похороненный” укроСМИ судья Виталий Ломейко из Бердянска жив: Русские не сдаются! Видео».
У зазначеній публікації йдеться про те, що поширена українськими медіа інформація щодо загибелі судді Ломейка В.В. внаслідок вибуху його автомобіля є недостовірною, оскільки замах на його життя не призвів до смерті.
Ломейко В.В. у своєму інтерв’ю дав такі коментарі:
«Во-первых; не согласен с политикой Украины. Это первое, что я скажу.
Во-вторых, как-mo в Россию я всегда верил, в то, что народ не кинут, скажем так, что все интересы народа будут соблюдены.
Вот это вот все – “Слава Украине”, причем Бандера – герой – это как-то вообще не про меня, у меня два деда, оба воевали, и причем я знаю прекрасно, кто такой Бандера. Это точно не моя позиция, ну, чисто как человека. Для меня это все было противоестественно, для меня это было все неприемлемо, понимаете? Эта профашистская идеология, для меня это было, ну, вообще, капец, как.
Почему остальные судьи ушли? Ну, я не знаю, по каким причинам, может, их запугали, может, там ещечего-то, ну, мне тоже угрозы были. Знаєте, кто хотел, тот остался.
Службы сработали оперативно, все быстро, все четко, ну, на утро 3 числа его уже задержали.
Конечно, я продолжу работу. Русские не сдаются!».
Щодо підстав для притягнення судді Ломейка В.В. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
Оцінюючи дії судді Ломейка В.В., а також досліджуючи матеріали кримінального провадження, необхідно врахувати висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані при вирішенні питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Дисциплінарна палата не досліджує питання наявності або відсутності вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновків щодо можливості використання таких доказів, як протоколи негласних слідчих розшукових дій, під час дисциплінарного провадження, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).
Зазначену позицію викладено й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 11-197сап-20 та від 30 травня 2024 року у справі № 11-22сап-24.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (відповідно, стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).
Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути визначальними для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно встановити наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку. Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема, через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути водночас підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного наперед визначального значення і для суду під час розгляду кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення, а натомість може оцінюватись у сукупності з іншими доказами в таких справах.
Під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття Дисциплінарною палатою рішення в межах своїх повноважень та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
У статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс суддівської етики), суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду (стаття 5 Кодексу суддівської етики).
За пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.
Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в їх особистому житті, бути відповідальними за свою поведінку згідно з вимогами загальноприйнятих норм.
Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
Отже, присяга судді вимагає, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207-VII) тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 16 Закону № 1207-VII визначено, що суддям, які працювали в судах України, розташованих на тимчасово окупованій території України, і виявили бажання переїхати у зв’язку з її тимчасовою окупацією російською федерацією, гарантується право на переведення на посаду судді до суду на іншій території України.
Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» визначено територіальну підсудність судових справ Чернігівського районного суду Запорізької області за Вільнянським районним судом Запорізької області.
Згідно з інформацією, наданою Державною судовою адміністрацією України, суддя Ломейко В.В. не подавав заяви про відрядження на підставі пункту 56 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З початку тимчасової окупації частини Запорізької області суддя Ломейко В.В. не вчиняв жодних дій, спрямованих на виконання обов’язків судді України. Навпаки, суддя Ломейко В.В. здійснював дії, що свідчать про співпрацю з окупаційною адміністрацією держави-агресора, зокрема:
з’явився до так званих «органів влади» окупаційного режиму,
отримав паспорт громадянина рф, тобто визнав юрисдикцію держави-агресора на тимчасово окупованій території Запорізької області;
зайняв посаду в незаконно створеному суді окупаційної адміністрації,
здійснював правосуддя та ухвалював судові рішення від імені держави-агресора.
Отже, обіймаючи посаду судді Чернігівського районного суду Запорізької області, Ломейко В.В. з 2022 року самоусунувся від виконання конституційного обов’язку – здійснення правосуддя від імені України, перейшов на бік ворога, сприяв впровадженню правопорядку держави-агресора на тимчасово окупованій території України та отримав громадянство рф.
Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що метою дій судді Ломейка В.В., вчинених умисно, є зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України. Здійснюючи «правосуддя» від імені держави-агресора, суддя Ломейко В.В. підтримує незаконно створені державою-агресором судові органи, та сприяє їх функціонуванню, а також становленню та зміцненню окупаційної влади рф на території України. Зазначені дії судді Ломейка В.В. безумовно порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
Такі дії судді Ломейка В.В. свідчать про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Надані та отримані в межах дисциплінарного провадження докази є чіткими та переконливими, підтверджують наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Наявність у діях судді Ломейка В.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підтверджується наданими Запорізькою обласною прокуратурою матеріалами кримінальними провадження № ____ від 4 січня 2023 року, зокрема протоколами про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 8 квітня 2023 року № 59/2/4 – 1477т; огляду (інтернет-ресурсу) з додатками від 2 червня 2023 року; огляду (публікації в мережі Інтернет) від 23 жовтня 2024 року, які складені у передбаченому КПК України порядку.
Крім того, грубе нехтування суддею Ломейком В.В. обов’язками є істотним дисциплінарним проступком, що є несумісним зі статусом судді.
У порядку, передбаченому пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейко В.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
З огляду на характер та зміст допущеного суддею порушення ні особа судді, ні ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть впливати на застосування до судді Ломейка В.В. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, що є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка Віталія Валерійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя