Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Державного бюро розслідувань стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик Світлани Іванівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 8 листопада 2024 року (вх. № 545/0/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Державного бюро розслідувань на дії судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності цим законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.

19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя прийняла рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».

Пунктом 23⁶ Розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 21 січня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Плескачу В.Ю. для проведення попередньої перевірки.

До Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю. від 15 травня 2025 року (вх. № 2451/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки дисциплінарної скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. з підстав, передбачених підпунктами «а», «г», пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Плескача В.Ю., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Стислий зміст дисциплінарної скарги і встановлені факти

З офіційного вебпорталу «Судова влада України», інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та наданих головою Печерського районного суду міста Києва Козловим Р.Ю. копій матеріалів справи № 757/47889/24-к встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво, а слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 110-2, частиною другої статті 209, частиною другою статті 255, частиною першою статті 365-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2024 року у справі № 757/21456/24-к накладено арешт на кошти, які, серед інших суб’єктів господарювання, знаходяться, на банківських рахунках ТОВ «Укр Гейм Технолоджі».

Згодом представником ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» подано до суду клопотання про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно звіту про автоматизований розподіл справи № 757/47889/24-к, вказане клопотання 17 жовтня 2024 року було передано для одноособового розгляду судді Смик С.І.

За результатами розгляду вказаного клопотання Печерський районний суд міста Києва (слідчий суддя Смик С.І.) ухвалою від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к постановив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2024 року по справі № 757/21456/24-к, в частині арешту грошових коштів у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» та грошових коштів, які в подальшому надходитимуть на рахунки вказаного підприємства.

Після цього прокурор групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 квітня 2024 року звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт та передачу в управління майна, на яке накладено арешт.

Печерський районний суд міста Києва (слідчий суддя Гречана С.І.) ухвалою від 30 жовтня 2024 року у справі № 757/50239/24-к задовольнив клопотання прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 квітня 2024 року про арешт та передачу в управління майна, на яке накладено арешт. Цією ухвалою накладено арешт на кошти, арешт на які було скасовано ухвалою від 25 жовтня 2024 року.

В цій ухвалі зазначено, що під час досудового розслідування Державним бюро розслідувань отримано дані про те, що окремі онлайн-казино, зокрема ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», представлене брендом онлайн-казино «Pin-Up», пов’язане з представниками держави-агресора, російським капіталом, підсанкційними суб’єктами, а також безперешкодно використовує, за сприяння працівників окремих правоохоронних органів, процесингові можливості банківських установ України та платіжних установ із ліцензією Національного банку України на надання платіжних послуг.

У своїй дисциплінарній скарзі Державне бюро розслідувань зазначає, що у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 квітня 2024 року отримано документально підтверджену інформацію щодо функціонування на території України онлайн-казино під брендом «Pin-Up», власниками якого є громадяни російської федерації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, партнерами яких е наближені до вищого керівництва рф особи. Вказаний гральний бізнес представлений з Україні в тому числі ТОВ «Укр Гейм Технолоджі».

Органу досудового розслідування 28 жовтня 2024 року стало відомо, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к слідчий суддя Смик С.І. без належного виклику сторони обвинувачення для участі у судовому засіданні скасувала арешт на майно, накладений ухвалою від 13 травня 2024 року у справі № 757/21456/24-к, в частині грошових коштів, розміщених на банківських рахунках ТОВ «Укр Гейм Технолоджі».

З наданих для ознайомлення 29 жовтня 2024 року матеріалів судової справи № 757/47889/24-к стало відомо, що повістка про виклик до суду від 24 жовтня 2024 року, адресована Офісу Генерального прокурора, не містить ідентифікуючих ознак (номера кримінального провадження; відомостей про адвоката та суб’єкта, в чиїх інтересах діє останній; реквізитів ухвали слідчого судді, яку просять скасувати, тощо), що не дало можливості стороні обвинувачення належним чином ідентифікувати виклик судді Смик С.І. та взяти участь у судовому засіданні й реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, згідно з відомостями, наданими відділом документального забезпечення та контролю за виконанням Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань (лист від 29 жовтня 2024 року № 3356/10-13-05/24), повістка про виклик до суду в рамках судової справи № 757/47889/24-к на адресу Державного бюро розслідувань не надходила.

Текст вступної та резолютивної частини ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к, який було видано представнику ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» після його проголошення в судовому засіданні, не містить відомостей про особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту, а також відомостей про кримінальне провадження, в межах якого був накладений вищезазначений арешт. Проголошення повного тексту ухвали суду було призначено слідчим суддею Смик С.І. на наступний робочий день – 28 лютого 2024 року о 08:20.

Супровідним листом ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» від 28 жовтня 2024 року № 20241028-01 текст вступної та резолютивної частини вищезазначеної ухвали направлено для виконання до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА). Крім того, вступну та резолютивну частини ухвали суду від 25 жовтня 2024 року про скасування арешту на майно у справі № 757/47889/24-к, цього ж дня, тобто до проголошення повного тексту ухвали суду, було направлено судом для виконання до АТ «РВС Банк», ПУАТ «КБ Акордбанк», АТ «Європейський Промисловий Банк», АТ «КБ «Глобус», ПАТ «МТБ», АТ «Банк Альянс», АТ «Комінбанк», що, на переконання скаржника, свідчить про упередженість слідчого судді та її зацікавленість у знятті обтяжень з грошових коштів товариства.

Також скаржник зазначає відомості, які можуть свідчити про невідповідність рівня життя судді Смик С.І. її доходам, та про здійснення нею витрат, які перевищують доходи судді та членів її сім’ї, на підтвердження чого скаржник наводить перелік об’єктів нерухомого та рухомого майна, які перебувають у власності судді Смик С.І. та членів її сім’ї.

На підставі викладеного скаржник просив притягнути суддю Смик С.І. до дисциплінарної відповідальності.

5 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя від Державного бюро розслідувань надійшли доповнення до дисциплінарної скарги, в яких зазначено, що 8 січня 2025 року номінального власника ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», яке представлено брендом онлайн-казино «Pin-Up», ОСОБА_4, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України. Цього ж дня, 8 січня 2025 року, вилучено мобільний телефон, який належить ОСОБА_4. Під час огляду інформації, наявної в мобільному телефоні, встановлено, що в період постановлення ухвали слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. у справі № 757/47889/24-к про скасування арешту, тобто 25 жовтня 2024 року, ОСОБА_4, будучи зацікавленим у прийнятті вказаного судового рішення, обговорював із директором ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» ОСОБА_5 необхідність нерозголошення цієї інформації для уникнення повторного накладення стороною обвинувачення арешту на грошові кошти ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», що свідчить про незаконність дій судді Смик С.І., які полягали у неналежному оформленні повістки про виклик до суду від 24 жовтня 2024 року з метою недопущення представників Офісу Генерального прокурора для участі у судовому засіданні 25 жовтня 2024 року.

Також, як вказує скаржник, ОСОБА_4 у період із 25 жовтня 2024 року до 18 листопада 2024 року в месенджері «Threema» листувався із невстановленою особою. Зміст цього листування свідчить про вплив сторонніх осіб на суддю Смик С.І. під час прийняття нею судового рішення від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к, що, як вважає скаржник, вказує на упередженість судді та істотне порушення норм процесуального права.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно частини третьої статті 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Частинами першою та дев’ятою статті 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.

У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

З копій матеріалів справи вбачається, що клопотання про скасування арешту майна було передано слідчому судді Смик С.І. для розгляду 17 жовтня 2024 року, і 24 жовтня 2024 року судом було направлено повістки про виклик до суду на 25 жовтня 2024 року на 13:45 ОСОБА_6 та на електронну адресу Офісу Генерального прокурора.

Вимоги щодо змісту повістки про виклик визначено статтею 137 КПК України, а саме у повістці про виклик повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку; 3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

З копій матеріалів справи № 757/47889/24-к вбачається, що повістка про виклик до суду на 25 жовтня 2024 року, адресована Офісу Генерального прокурора, крім найменування особи, яка викликається, та її адреси, містить також відомості про дату час проведення судового засідання, адресу суду, прізвище слідчого судді, який здійснює виклик; процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа (покурор); номер кримінального (судового) провадження № 757/47889/24-к та питання, яке буде розглядати суд – клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 13 травня 2024 року.

Водночас судова повістка у справі № 757/47889/24-к не містить будь-яких конкретних відомостей, за допомогою яких можна було б ідентифікувати клопотання про арешт в якому кримінальному провадженні було подано до суду.

Згідно із «Довідкою про доставку SMS», повістка про виклик до суду доставлена одержувачу Офісу Генерального прокурора на електронну адресу «office@gp.gov.ua» 24 жовтня 2025 року о 16:20.

Разом з тим, 25 жовтня 2024 року о 9:43 на електронну пошту суду надійшов лист Офісу Генерального прокурора, яким було повернуто повістку про виклик до суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к, отриману засобами електронного зв’язку, оскільки з її змісту неможливо встановити наявність відповідного листування в Офісі Генерального прокурора. З метою забезпечення участі прокурора в судовому засіданні Офіс Генерального прокурора просив долучити копії процесуальних документів або чітко визначити номер кримінального провадження.

Вказаний лист Офісу Генерального прокурора було отримано помічником судді у загальній канцелярії суду лише 29 жовтня 2024 року, про що є відмітка в матеріалах справи із власноручним підписом помічника та судді Смик С.І.

Водночас, повний текст ухвали слідчого судді у справі № 757/47889/24-к було проголошено 28 жовтня 2024 року. Згідно журналу судового засідання, судове засідання тривало з 08:20 до 8:30.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя з судових повісток про виклик прокурорів в інших справах кримінального провадження, які розглядала суддя Смик С.І., наданих Офісом Генерального прокурора на запит дисциплінарного інспектора, встановлено, що ці повістки містили додаткові ідентифікуючі відомості, зокрема номери кримінальних проваджень чи відомості про учасників справи, її коротку фабулу (справи №№ 757/5504/25-к, 757/38102/20-к, 757/10073/25-к, 757/8441/25-к, 757/8402/25-к, 757/3872/25-к, 757/6833/25-к, 757/6559/25-к, 757/6334/25-к, 757/6342/25-к, 757/6343/25-к, 757/6341/25-к, 757/6339/25-к, 757/6838/25-к, 757/6326/25-к, 757/6175/25-к, 757/5596/25-к, 757/5496/25-к, 757/4009/25-к, 757/61600/24-к, 757/61389/24-к, 757/61301/24-к, 760/28967/24, 757/22525/15-к.

Вища рада правосуддя в рішенні від 3 серпня 2021 року № 1746/0/15-21 зазначила, що Рада та її дисциплінарні органи, здійснюючи дисциплінарне провадження щодо судді, не втручаються у процес розгляду судових справ, а обмежуються наданням оцінки діям судді під час здійснення правосуддя та сумлінності виконання обов’язків судді.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Конституційний Суд України в рішенні № 2-р(II)/2023 від 1 березня 2023 року зазначив, що одним із складників широкої концепції справедливого судового розгляду є принцип рівності можливостей, відповідно до якого кожній стороні має бути надана розумна можливість представляти свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище ніж її опонента. Із цього випливає, що рівність процесуальних можливостей сторін у судовому процесі є невідокремним складником права на справедливий суд.

В наданих поясненнях суддя Смик С.І. зауважила, що 25 жовтня 2024 року, в день розгляду клопотання, адвокатом ОСОБА_6, який подав клопотання про скасування арешту майна, було надано на адресу суду заяву про розгляд цього клопотання без його участі. Прокурор у судове засідання не з’явився, причини неявки на момент розгляду справи слідчому судді були не відомі.

Натомість секретар судового засідання вказала про належне повідомлення в тому числі й прокурора, про що надала довідку про доставку електронного листа (виклику) на адресу Офісу Генерального прокурора.

Тому слідчий суддя, дійшла висновку про можливість розгляду клопотання без участі осіб, які не з’явилися, з урахуванням заяви сторони захисту, а також на підставі довідки про доставку електронного листа (виклику) на адресу Офісу Генерального прокурора. Поряд із цим, будь-які клопотання від прокурора про неможливість бути присутнім у судовому засіданні на час розгляду клопотання, до судді не надходили.

Суддя вказує, що проведеною перевіркою наявних в суді даних встановлено, що 25 жовтня 2024 року о 09:43 на електронну адресу суду надійшов вказаний вище лист від Офісу Генерального прокурора. Означений лист був зареєстрований працівниками апарату суду 25 жовтня 2024 року о 15:18 год. за вх. № 141254/24-Вх та передано слідчому судді 29 жовтня 2024 року вже після вирішення справи по суті, посилаючись на навантаження Печерського районного суду міста Києва, що впливає на значний документообіг суду, а також з урахуванням того, що 25 жовтня 2024 року в автоматизованій систему документообігу суду по вхідній кореспонденції зареєстровано 740 документів, які підлягали опрацюванню та передачі працівниками суду їх адресатам, що перевищує людські можливості працівників апарату суду та опрацьовуються по мірі виробничої можливості, а непоодинокі випадки звільнення працівників впливає на досвідченість та, відповідно, якість і швидкість виконання працівниками суду своїх обов’язків.

Суддя зазначає, що не має загального доступу до бази даних вхідної кореспонденції. Тому ніяким чином знати про будь-які клопотання чи – то заяви до їх передачі, не може. Більше того, у цій ситуації вся відповідальність за відсутність належного повідомлення прокурора про засідання не може бути покладена на суддю, оскільки прокуратура мала вжити всіх необхідних заходів для організації участі прокурора: визначити відповідального працівника, забезпечити ознайомлення з матеріалами провадження, підготувати необхідні процесуальні документи, а в разі потреби – звернутися до суду з клопотаннями чи уточненнями, як зазвичай роблять прокурори та представники органу досудового розслідування. Проте жодних активних дій з боку прокуратури в цей період не було. Замість того, щоб своєчасно відреагувати на отримане повідомлення, забезпечивши участь представника в засіданні або хоча б здійснити перевірку матеріалів справи, прокуратура направила лист від 25 жовтня 2024 року № 33/1-1062 вих-24, підписаний начальником управління організації роботи, який містив прохання долучити до повістки копії процесуальних документів для ідентифікації кримінального провадження.

Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за умови направлення судом за день до засідання – 24 жовтня 2024 року повістки про виклик до суду на 25 жовтня 2024 року на 13:45 на електронну адресу Офісу Генерального прокурора, з урахуванням направлення листа Офісом Генерального прокурора на електронну адресу суду в день засідання 25 жовтня 2024 року з проханням зазначити в судовій повістці відомості, які дадуть можливість ідентифікувати в межах якого кримінального провадження суд буде вирішувати питання про скасування арешту на майно та надати копії процесуальних документів або чітко визначити номер кримінального провадження для забезпечення участі прокурора в судовому засіданні, зважаючи на розгляд клопотання про скасування арешту майна без участі представника Офісу Генерального прокурора, не можна вважати, що суд здійснив належне повідомлення прокурора про судове засідання та вжив всіх заходів для забезпечення можливості представнику Офісу Генерального прокурора, за клопотанням якого накладався арешт на майно, брати особисту участь і відстоювати в суді свою позицію, що не узгоджується з положеннями пункту 15 частини першої статті 7, частини другої статті 22, частини першої та дев’ятої статті 135, частини першої статті 137, частини другої статті 174 КПК України.

Стосовно доводів дисциплінарної скарги про неповідомлення про розгляд клопотання про скасування арешту майна слідчого Державного бюро розслідувань, то відповідно до частини другої статті 174 КПК України про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

В наданих поясненнях суддя Смик С.І. зазначила, що враховуючи положення частини другої статті 174 КПК України, секретарем судових засідань про день та час розгляду клопотання про скасування арешту була повідомлена особа, яка заявила клопотання про скасування арешту майна – адвокат ОСОБА_6 та прокурор, як особа, за клопотанням якої накладався арешт, шляхом направлення повідомлення на електронну пошту Офісу Генерального прокурора. На переконання судді доводи скаржника про навмисне чи внаслідок грубої недбалості перешкоджання в доступі до правосуддя Державному бюро розслідувань під час розгляду справи № 757/47889/24-к не ґрунтується на вимогах КПК України.

Стосовно доводів дисциплінарної скарги про несвоєчасне надання матеріалів справи для ознайомлення, Третьою Дисциплінарною палатою Вищою ради правосуддя встановлено, що слідчий Державного бюро розслідувань подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 757/47889/24-к 29 жовтня 2025 року і ознайомився з ними того ж дня, відмітка про що міститься на цій заяві.

Щодо посилання скаржника на те, що скорочений текст ухвали від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к не містив відомостей щодо учасників справи, найменування (номера) кримінального провадження, закону України, що передбачає кримінальне правопорушення, то зміст ухвали суду регламентовано статтею 372 КПК України.

З тексту резолютивної частини ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к вбачається, що вона містить висновки суду, строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження, що узгоджується з вимогами пункту 3 частини першої статті 372 КПК України. Крім того, резолютивна частина ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к містить посилання на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року у справі № 757/21456/24-к, що дає можливість встановити належність ухвали від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к до кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки його номер зазначений в ухвалі слідчого судді від 13 травня 2025 року у справі № 757/21456/24-к.

Стосовно обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі про допущення суддею недоброчесної поведінки та здійснення суддею та членами її сім’ї витрат, що перевищують доходи судді та членів його сім’ї, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у відповідь на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя зазначило, що не здійснювало повні перевірки декларацій, поданих суддею Смик С.І. На додатковий запит НАЗК повідомило, що відсутні умови, які необхідні для розгляду підстав для проведення повної перевірки декларацій, поданих суддею Смик С.І.

За таких обставин, відомості про можливу невідповідність способу життя судді Смик С.І., наведені у дисциплінарній скарзі, з огляду на їх характер, не можуть бути повноцінно і достовірно перевірені самостійно Вищою радою правосуддя на предмет вчинення суддею таких дій і поведінки, які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тому в цій частині наразі відсутні умови для перевірки доводів щодо вчинення дисциплінарного проступку суддею і дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.

Стосовно доводів дисциплінарної скарги про упередженість судді Смик С.І. під час постановлення ухвали про скасування арешту майна від 25 жовтня 2024 року у справі № 757/47889/24-к, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради павосуддя виходить з того, що Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" указав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії").

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

Щодо відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі та доповненнях Державного бюро розслідувань до дисциплінарної скарги суддя Смик С.І. зауважила, що Державне бюро розслідування зазначає про приватне спілкування осіб, з жодним з яких суддя не знайома, тому не може з цього приводу надати жодних пояснень.

Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і

основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Таким чином, розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик Світлани Іванівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя