Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Тетяни Володимирівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 травня 2025 року (вх. № 2046/0/6-25) надійшло повідомлення судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення судді передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. зазначила, що 1 травня 2025 року до приміщення суду з метою перевірки системи охорони прибули дві особи: ОСОБА1 та ОСОБА2, які представилися працівниками поліції охорони. Зазначені особи були вдягнені у форму з написом «Система охорони» з номером телефону, прибули до приміщення суду на службовому автомобілі, який мав відповідні розпізнавальні знаки, зокрема напис «Поліція охорони» та сині номерні знаки.
Посилаючись на укладення з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області договору на обслуговування Маловисківського районного суду Кіровоградської області, після перевірки документів (паспортів громадянина України) цих осіб було допущено до приміщення суду. У супроводі працівника суду під час перевірки системи охоронної сигналізації у службовому кабінеті голови суду вони здійснили заміну одного з датчиків руху, пояснивши, що старий датчик вийшов із ладу. Після завершення робіт зазначені особи залишили приміщення суду.
2 травня 2025 року за ініціативою працівника суду інший працівник поліції охорони провів повторне обстеження датчиків руху. За результатами перевірки у службовому кабінеті голови Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. було виявлено пристрій для прослуховування та відеоспостереження, згоди на встановлення якого голова суду не надавала.
Суддя Кавун Т.В. також зазначила, що того самого дня вона подала заяву до поліції щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо встановлення пристрою для прослуховування та відеоспостереження без згоди на це особи.
На підтвердження викладених обставин суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. додала до повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя флешнакопичувач із відеозаписом подій, які відбулися 1 травня 2025 року, а також фото осіб, які, на думку судді, встановили пристрій для прослуховування та відеоспостереження.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Кавун Т.В. звернулася з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Офісу Генерального прокурора із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством України.
Під час перевірки повідомлення судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя член Вищої ради правосуддя надіслала запит до Офісу Генерального прокурора із проханням надати відомості щодо дій, вчинених за результатами його розгляду.
Офіс Генерального прокурора у листі від 19 травня 2025 року № 31/5/1-376ВИХ-25 поінформував, що повідомлення судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. скеровано для розгляду в межах компетенції до Кіровоградської обласної прокуратури.
Кіровоградська обласна прокуратура у листі від 30 травня 2025 року № 09/1-3975ВИХ-25 повідомила, що за результатами розгляду заяви голови Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. начальник слідчого відділу відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 6 травня 2025 року вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Досудове розслідування триває, перебуває на контролі обласної прокуратури.
Повідомлено також, що в межах досудового розслідування проведено огляд місця події, допитано як свідків ОСОБА3, старшого судового розпорядника Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА4, керівника апарату цього суду ОСОБА5 та електромонтера ООПС Управління поліції охорони в Кіровоградській області ОСОБА6.
Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучено копії договорів з додатками, укладених між Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, а також копію журналу відвідувачів Маловисківського районного суду Кіровоградської області за 1 травня 2025 року.
Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області у листі від 20 травня 2025 року № 54116-2025 також повідомило, що слідчий відділ відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за заявою голови Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. щодо втручання в діяльність судових органів вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 6 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежними та керуються верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізують судді, які є носіями судової влади й перебувають під особливим захистом держави, яка гарантує їхню самостійність, незалежність і недоторканність, що обумовлено здійсненням ними особливих повноважень, в яких реалізується функція здійснення правосуддя.
За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Згідно із частиною шостою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
За змістом роз’яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. пов’язує втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з виявленням у службовому кабінеті судді пристрою для прослуховування та відеоспостереження, що, на її думку, могло бути організовано невідомими особами, які, представившись працівниками поліції охорони, були допущені до приміщення суду з метою перевірки системи охорони.
З матеріалів, долучених до повідомлення судді Кавун Т.В., зокрема з фото, розміщених на флешнакопичувачі, убачається, що до приміщення Маловисківського районного суду Кіровоградської області на службовому автомобілі з написом «Поліція» та синіми номерними знаками прибули два невідомих чоловіки, одягнені у форму з написом «Поліція охорони». На звороті форми містився напис «Замовлення охорони» з номером телефону «9899». З відеозапису на флешнакопичувачі, також убачається, що дійсно 1 травня 2025 року двоє невідомих осіб у формі з написом «Поліція охорони» у присутності працівника суду перебували в службовому кабінеті голови суду Кавун Т.В. та здійснювали заміну датчиків руху.
Оцінюючи обставини, викладені в повідомленні судді Кавун Т.В., Вища рада правосуддя зазначає, що встановлення у службовому кабінеті судді технічних засобів для прослуховування та відеоспостереження є неприпустимим, оскільки такі дії становлять істотне порушення конституційно гарантованого права на недоторканність приватного життя, принципу незалежності суддів, а також свідчать про факт втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до положень статті 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Відповідно до статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом ухвалює рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує справжня загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленні судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В., ураховуючи, що їх перевірку здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя вбачає підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 6 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Тетяни Володимирівни.
Голова Вищої ради правосуддя
