X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
17.12.2020
3521/0/15-20
Про скасування частково рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 про притягнення судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. до дисциплінарної відповідальності та відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзія О.П.

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача Миколи Петровича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 25 серпня 2020 року (вх. № 3939/0/6-20) надійшла дисциплінарна скарга судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата) від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження, в якій заявлено клопотання про поновлення строків на оскарження зазначеного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2020 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2020 року поновлено строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20.

Про засідання Вищої ради правосуддя 17 грудня 2020 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд скарги судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. на рішення Другої Дисциплінарної палати від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 та клопотання про поновлення строку на оскарження зазначеного рішення, суддя Шульгач М.П. та заявник у дисциплінарній справі – Небельський Ростислав Орестович повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII). Зокрема, повідомлення про засідання Вищої ради правосуддя надіслано на адреси заявника та суду, на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя розміщено відповідну інформацію.

Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді та заявника, визначених пунктом 17.5 Регламенту Вищої ради правосуддя, їм запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

Суддя взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 суддя Шульгач М.П. просить скасувати оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження стосовно нього, вказуючи, що його дії не утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).

Вища рада правосуддя, розглянувши подану дисциплінарну скаргу, матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., встановила таке.

Шульгач Микола Петрович наказом начальника відділу Тернопільського облвиконкому від 25 лютого 1985 року № 13-К призначений на посаду народного судді Тернопільського міського народного суду, наказом начальника управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації від 25 жовтня 1993 року призначений на посаду судді Тернопільського районного суду Тернопільської області, Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1525-ІV обраний суддею Тернопільського районного суду Тернопільської області безстроково, Постановою Верховної Ради України від 8 лютого 2007 року № 625-V обраний на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду безстроково.

До Вищої ради правосуддя 26 грудня 2019 року за вхідним номером Н-6961/0/7-19 та 2 січня 2020 року за вхідним номером Н-65/0/7-20 відповідно надійшли скарги Небельського Р.О. на дії суддів Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. і Мандзія О.П. під час розгляду справи № 819/1071/18.

У скаргах зазначено, що вказані судді допустили низку таких процесуальних порушень під час розгляду справи № 819/1071/18: незалучення суддею Шульгачем М.П. до участі у розгляді вказаної справи малолітньої особи як позивача, що, на думку скаржника, унеможливило реалізацію цією особою права доступу до правосуддя; залучення суддею Шульгачем М.П. Тернопільської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у розгляді вказаної справи, що, на думку автора скарги, суперечило вимогам частини п’ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи (далі – КАС України); передання суддею Шульгачем М.П. на вирішення судді, який не входив до складу суду, питання про відвід, заявленого йому адвокатом Небельським Р.О., без попереднього вирішення відводу судом, який розглядав справу; незаконна, на думку скаржника, відмова судді Мандзія О.П. в задоволенні заяви адвоката Небельського Р.О. про відвід судді Шульгача М.П.

На думку скаржника, зазначені дії суддів слід кваліфікувати як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Друга Дисциплінарна палата ухвалою від 2 березня 2020 року № 633/2дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. і Мандзія О.П. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 суддю Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Цим самим рішенням відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзія О.П., дисциплінарне провадження стосовно нього припинено.

Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата встановила, що у провадженні судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. перебувала адміністративна справа № 819/1071/18 за позовом ОСОБА1 до Управління освіти і науки Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу Управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 30 травня 2018 року № 211 «Про встановлення плати в закладах дошкільної освіти за перебування дітей, які не зареєстровані в місті Тернополі».

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 13 липня 2018 року.

У судовому засіданні 13 липня 2018 року суд залучив до участі у справі Тернопільську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Судове засідання призначено на 13 серпня 2018 року.

До суду 16 липня 2018 року надійшла заява адвоката Небельського Р.О. про відвід судді Шульгача М.П. Заявник вбачав упередженість і необ’єктивність судді з огляду на виключення малолітньої особи із числа позивачів у судовому засіданні 13 липня 2018 року у справі № 819/1071/18, що, на переконання заявника, є порушенням конституційних прав цієї особи, а також стверджував про необґрунтоване залучення до участі у розгляді справи Тернопільської міської ради як третьої особи.

Суддя Шульгач М.П. у судовому засіданні 13 серпня 2018 року не погодився із заявленим йому відводом, відклав розгляд справи до 6 вересня 2018 року для вирішення заяви про відвід відповідно до частини першої статті 31 КАС України, про що внесений відповідний запис до протоколу судового засідання від 13 серпня 2018 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 819/1071/18 між суддями заяву про відвід розподілено судді Мандзію О.П.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року суддя Мандзій О.П. за результатами розгляду в порядку письмового провадження відмовив у задоволенні заяви про відвід судді Шульгача М.П. від розгляду адміністративної справи № 819/1071/18. Ухвала обґрунтована відсутністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об’єктивності головуючого судді Шульгача М.П. під час розгляду зазначеної справи. Також в ухвалі зазначено, що заявник не навів підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, для відводу судді від розгляду справи.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року провадження у справі № 819/1071/18 закрито з підстав, передбачених статтею 238 КАС України.

За результатами розгляду скарги Небельського Р.О. Друга Дисциплінарна палата зазначила про відсутність підстав для висновку щодо позбавлення малолітньої особи права доступу до правосуддя, а отже, щодо відсутності в діях судді Шульгача М.П. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Щодо залучення Тернопільської міської ради до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, дисциплінарний орган зазначив, що в цій частині доводи скарги зводяться до заперечення результатів розгляду відповідної заяви.

 Водночас Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя Шульгач М.П. під час розгляду заяви Небельського Р.О. про відвід судді не дотримався приписів статей 40, 236, 243 КАС України.

У рішенні № 2101/2дп/15-20 зазначено, що системний аналіз положень частин третьої, четвертої, восьмої, дванадцятої статті 40, пункту 8 частини другої статті 236 КАС України свідчить, що в разі, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, це є підставою для зупинення провадження в адміністративній справі до вирішення питання про відвід іншим складом суду. Відповідно до пункту 14 частини п’ятої статті 243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань зупинення провадження у справі. Частиною шостою статті 243 КАС України передбачено, що ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Друга Дисциплінарна палата за результатами розгляду скарги встановила, що в судовому засіданні 13 серпня 2018 року суд не вирішив питання щодо необґрунтованості відводу, рішення про зупинення провадження виходом до нарадчої кімнати і постановленням окремого процесуального документа не приймав, у пункті 15 протоколу судового засідання від 13 серпня 2018 року зафіксовано тільки рішення суду про відкладення розгляду справи на 6 вересня 2018 року для вирішення заяви про відвід судді Шульгача М.П.

Отже, дисциплінарний орган кваліфікував дії судді Шульгача М.П. згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, притягнув суддю до дисциплінарної відповідальності та застосував до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Цим самим рішенням відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддю Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзія О.П. Дисциплінарне провадження стосовно судді Мандзія О.П. припинено у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

У скарзі до Вищої ради правосуддя суддя Шульгач М.П., не погоджуючись із рішенням Другої Дисциплінарної палати, зазначає, що згідно зі статтями 40, 236 КАС України питання щодо зупинення провадження є правом суду. Оскільки він вирішив не зупиняти провадження у справі, не вбачав як суддя підстав для винесення окремого процесуального документа.

Також у скарзі суддя Шульгач М.П. пояснив, що в судовому засіданні 13 серпня 2020 року дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому вказану заяву передав іншому судді для вирішення питання про відвід.

З урахуванням викладеного суддя Шульгач М.П. просить скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 та закрити провадження у дисциплінарній справі.

Заслухавши доповідь члена Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С., пояснення судді Шульгача М.П., перевіривши доводи скарги судді, рішення Другої Дисциплінарної палати та матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя вважає, що рішення Другої Дисциплінарної палати у частині притягнення судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній особі гарантується основоположне право на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень Кодексом адміністративного судочинства України визначені завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин (частина перша статті 2 КАС України).

Згідно із частинами першою – четвертою статті 40 КАС України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VIII) питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною першою статті 236 КАС України визначено випадки, коли суд зобов’язаній зупинити провадження у справі, а саме в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб’єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, – до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи – до вступу у справу законного представника; 3) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення – до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, – до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді – до припинення врегулювання спору за участю судді.

Частиною другою вказаної статті визначено випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд в разі надходження заяви про відвід має право зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена (частина четверта статті 236 КАС України).

Системний аналіз наведених норм КАС України свідчить, що за методом правового регулювання статті 40, 236 КАС України мають диспозитивний характер у частині ухвалення рішення про зупинення провадження у справі у зв’язку з надходженням заяви про відвід, а саме до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Водночас стаття 40 КАС України не зобов’язує, а передає на розсуд судді питання щодо зупинення провадження у справі для вирішення відводу судді, що відповідає положенню пункту 8 частини другої статті 236 КАС України.

Обов’язковість поведінки судді при вирішенні заявленого відводу полягає в тому, що в разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Основним елементом принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України, є принцип правової визначеності, відповідно до якого юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування та не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. На це звертав увагу і Конституційний Суд України у відповідних рішеннях (від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10- рп/2011 тощо).

Аналізуючи межі змісту і якості статей 40, 236 КАС України, слід звернути увагу, що вказані норми права зазнали змін на підставі Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі – Закон № 460-IX).

Згідно із частиною четвертою статті 40 КАС України в редакції Закону № 460-IX, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, законодавець змінив порядок вирішення відводу в частині питання щодо можливості зупинення провадження у справі, взагалі виключивши таку дію.

Крім того, стаття 236 КАС України також зазнала змін результаті прийняття Закону № 460-IX, а саме пункт 8 частини другої статті 236 виключено із цієї статті.

Наведене підтверджує нечіткість правової норми, яка зазнала змін з огляду на відсутність її правової визначеності.

Таким чином, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду справи № 819/1071/18 суддя Шульгач М.П. у питанні, що стосується зупинення провадження у справі, діяв сумлінно та добросовісно виконав покладені на нього обов’язки судді.

Крім того, дисциплінарним органом встановлено, що в судовому засіданні 13 серпня 2018 року суд не вирішив питання щодо необґрунтованості відводу, рішення про зупинення провадження у справі з виходом до нарадчої кімнати і постановленням окремого процесуального документа судом не приймалось, у пункті 15 протоколу судового засідання від 13 серпня 2018 року зафіксовано тільки рішення суду про відкладення розгляду справи на 6 вересня 2018 року для вирішення заяви про відвід судді Шульгача М.П., тобто матеріали справи не містять висновку про необґрунтованість відводу.

Вища рада правосуддя зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи – одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Частина друга статті 241 КАС України визначає, що процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Водночас згідно із частиною п’ятою статті 243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об’єднання справ та роз’єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз’яснення судового рішення; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Зокрема, частина перша статті 40 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII встановлює, що питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Водночас питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (частини третя – четверта статті 40 КАС України в редакції від 3 жовтня 2017 року).

Отже, для гарантування того, що суд, який розглядає справу, є об’єктивним і неупередженим, чинне процесуальне законодавство встановлює дворівневий порядок розгляду відводу: спочатку суддею (суддями), якому (яким) заявлено відвід, а у разі визнання відводу необґрунтованим – іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається шляхом автоматизованого розподілу.

Право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законодавством і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об’єктивності та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень.

Метою та цілями статті 40 КАС України є те, що вирішальне значення щодо питання про відвід судді у справі покладається на третю особу (розумного спостерігача), що є інформованою особою, яка може вважати, що суддя нездатний вирішити питання неупереджено, оскільки суддя, якому заявлено відвід, не може повною мірою об’єктивно вирішити таке питання. Зокрема, це пов’язано з тим, що відвід може бути заявлений судді і з інших підстав.

Вища рада правосуддя під час розгляду скарги судді Шульгача М.П. на рішення дисциплінарного органу дійшла висновку, що суддя виконав вимоги вказаної норми: розглянув заявлений йому відвід, визнав його необґрунтованим і передав вирішення цього питання на розгляд іншому судді відповідно до частини першої статті 31 КАС України.

Другою Дисциплінарною палатою встановлено, що 14 серпня 2018 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями судді Мандзію О.П. як судді, який не входив до складу суду, що розглядає справу, в порядку, визначеному частиною першою статті 31 КАС України, передано на розгляд заяву про відвід судді Шульгача М.П. від розгляду справи № 819/1071/18.

Тернопільський окружний адміністративний суд під головуванням судді Мандзія О.П. ухвалою від 14 серпня 2020 року відмовив у задоволенні заяви про відвід судді Шульгача М.П. від розгляду адміністративної справи № 819/1071/18.

В ухвалі суддя Мандзій О.П. встановив, що Тернопільський окружний адміністративний суд (головуючий суддя Шульгач М.П.) ухвалою від 13 серпня 2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати заяву представника про відвід судді у цій справі визнав необґрунтованою та провадження у справі відкладено для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

За результатами розгляду заяви про відвід судді Шульгача М.П. Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 14 серпня 2018 року (суддя Мандзій О.П.) відмовив у задоволенні заяви про відвід судді Шульгача М.П., обґрунтувавши таке рішення відсутністю підстав для цього відповідно до статей 36, 37 КАС України. 

У цьому самому рішенні Другої Дисциплінарної палати від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 про притягнення судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. до дисциплінарної відповідальності та відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзія О.П., надаючи оцінку процесуальним діям судді Мандзія О.П., який розглянув питання про відвід судді Шульгача М.П., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Мандзій О.П. діяв у межах приписів статті 40 КАС України, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII відсутні.

Таким чином, поведінка судді Шульгача М.П. у цьому конкретному випадку не може вважатися формальною, оскільки мета та завдання заявленого відводу досягнуті, що не завадило судді Мандзію О.П. розглянути заяву про відвід судді Шульгача М.П.

Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні в доступі до правосуддя, порушенні суддівських обмежень і так само загальновизнаних моральних вимог.

Під час розгляду скарги не встановлено обставин та не здобуто доказів умисного або внаслідок недбалості порушення норм процесуального права суддею Шульгачем М.П.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя вважає, що в діях судді Шульгача М.П. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

За результатами розгляду скарги судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача М.П. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя дійшла висновку про скасування вказаного рішення у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шульгача М.П. та закриття дисциплінарного провадження щодо нього.

Частиною десятою статті 51 Закону № 1798-VIII передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

 

вирішила:

 

рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 липня 2020 року № 2101/2дп/15-20 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача Миколи Петровича скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у притягненні судді Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгача Миколи Петровича до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження щодо нього.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Голова Вищої ради правосуддя

 

 

А.А. Овсієнко

Члени Вищої ради правосуддя

 

В.І. Говоруха

 

 

 

 

 

П.М. Гречківський

 

Л.Б. Іванова

 

 

 

 

 

Н.С. Краснощокова

 

 

 

О.В. Маловацький

 

 

 

В.В. Матвійчук

 

 

 

Т.С. Розваляєва

 

 

 

В.В. Шапран

 

Л.А. Швецова

 

С.Б. Шелест