Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладену в рішенні від 3 квітня 2024 року № 407/дс-24, матеріали особової справи (досьє) кандидата на посаду судді щодо призначення Бессонова Олександра Володимировича на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області, висновок члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.,

встановила:

12 квітня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 3 квітня 2024 року № 407/дс-24, яким Бессонова О.В. рекомендовано для призначення на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

ПРОЦЕДУРА

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 квітня 2024 року рекомендацію ВККСУ щодо Бессонова О.В. передано для попереднього розгляду члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. (далі – доповідач).

Починаючи з 24 квітня 2024 року, доповідач надсилав запити з метою отримання та перевірки інформації, необхідної для визначення відповідності кандидата вимогам щодо судді, визначеним частиною дев’ятою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), та спростування обґрунтованих сумнівів.

На підставі попереднього розгляду рекомендації ВККСУ, аналізу доданих до неї матеріалів та зібраної щодо кандидата інформації доповідач підготував висновок із пропозицією відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Бессонова О.В. на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

Під час розгляду рекомендації ВККСУ щодо Бессонова О.В. призначалися та проводилися такі засідання.

19 вересня 2024 року кандидат особисто взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя, надав пояснення, в розгляді питання оголошено перерву. Наступне засідання призначено на 3 грудня 2024 року (https://youtu.be/5kkYfUEKB-A?t=520).

3 грудня 2024 року розгляд питання щодо кандидата Бессонова О.В. відкладено у зв’язку з надходженням від нього заяви про неможливість участі через погіршення стану здоров’я. Наступне засідання призначено на 23 січня 2025 року (https://youtu.be/agMkm9K3IOc?t=14162).

23 січня 2025 року кандидат Бессонов В.О. взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя, надав додаткові пояснення. Заслухавши пояснення кандидата, Вища рада правосуддя продовжила перерву в розгляді вказаного питання. Наступне засідання призначено на 15 квітня 2025 року (https://youtu.be/Iy9Xc5_oSCE?t=14930 ).

15 квітня 2025 року кандидат особисто взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя, надав пояснення, після чого в розгляді питання оголошено перерву. Наступне засідання призначено на 3 червня 2025 року (https://youtu.be/M_W5d6ZbDhw?t=204).

3 червня 2025 року кандидат Бессонов О.В. особисто взяв участь у вказаному засіданні та заявив відвід доповідачу. Вища рада правосуддя відмовила в задоволенні заяви Бессонова О.В. про відвід доповідача та провела засідання з питання щодо внесення Президенту України подання про призначення кандидата на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

За результатами розгляду питання щодо кандидата Бессонова В.О. доповідач запропонував відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Бессонова О.В. на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

Заслухавши кандидата на посаду судді Бессонова О.В., пропозицію доповідача, обговоривши її в установленому законом порядку, за результатами голосування пропозицію доповідача підтримали 5 членів Вищої ради правосуддя з 15, які брали участь у засіданні (https://youtu.be/LjR4gQsvuFE?t=1331).

З метою забезпечення дотримання принципу правової визначеності доповідач вніс пропозицію про внесення Президентові України подання про призначення Бессонова О.В. на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області. За результатами голосування пропозицію доповідача підтримали 10 членів Вищої ради правосуддя з 15, які брали участь у засіданні.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя. Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

ОСОБА КАНДИДАТА

Кандидат – Бессонов Олександр Володимирович, громадянин України, ____ року народження, відповідно до державного сертифіката володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Освіта вища, у 2009 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство». Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад п’ять років.

КОНКУРСНА ПРОЦЕДУРА

Рішенням ВККСУ від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

10 травня 2017 року Бессонов О.В. звернувся до ВККСУ із заявою про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Рішенням ВККСУ від 25 вересня 2017 року № 75/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі в доборі та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема Бессонова О.В.

Рішенням ВККСУ від 16 жовтня 2018 року № 437/дс-18 Бессонова О.В. визнано таким, що за результатами спеціальної перевірки відповідає встановленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» вимогам до кандидата на посаду судді.

1 серпня 2023 року своїм рішенням ВККСУ № 45/зп-23 продовжила термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначила рейтинг кандидатів на посаду судді та затвердила резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.

Рішенням ВККСУ від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Установлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв і документів для участі в цьому конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується ВККСУ у складі колегій.

11 жовтня 2023 року Бессонов О.В. звернувся до ВККСУ із заявою щодо допуску до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Законом України «Про судоустрій і статус суддів», перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

Рішенням ВККСУ від 1 грудня 2023 року № 11/дс-23 Бессонова О.В. допущено до участі в оголошеному конкурсі.

Рішенням ВККСУ від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті ВККСУ рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області, у якому Бессонов О.В. посів переможну позицію.

3 квітня 2024 року ВККСУ провела співбесіду з Бессоновим О.В., за результатами якої рекомендувала Бессонова О.В. для призначення на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

НОРМИ ПРАВА ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини першої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (стаття 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

З цього випливає, що саме Вища рада правосуддя відповідає за формування якісного суддівського корпусу з осіб, які мають необхідну професійну кваліфікацію, високі особисті та моральні якості, бездоганну репутацію, що є головною запорукою незалежності, функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, належного здійснення правосуддя відповідно до вимог Конституції України та законів України, до якого є довіра у суспільства. Це засадниче завдання Вищої ради правосуддя обумовлює її обов’язок забезпечити чітке виконання процедури перевірки кандидатів у судді, що виключає будь-які обґрунтовані сумніви у їх повній відповідності всім вимогам, які передбачені для кандидатів у судді.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою (частина 3 статті 127 Конституції України).

Відповідно до частин першої, дев’ятої статті 69 Закону на посаду судді може бути призначений громадянин України, який є доброчесним. Кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його чесності, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

У пункті 141 рішення Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 висловлено правову позицію, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні й законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.

Перевірка кандидата на посаду судді за критерієм доброчесності включає з’ясування та оцінку всіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, а й морально-етичного.

Перевірка кандидата на посаду судді на відповідність критеріям доброчесності відбувається на підставі Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), які затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники доброчесності).

Як визначено пунктом 2 Показників доброчесності вони застосовуються при розгляді Вищою радою правосуддя рекомендації ВККСУ про призначення судді на посаду. Показники застосовуються до процедур оцінювання, що виникли до їх затвердження, але не були завершені, та до процедур, що розпочинаються після їх затвердження. З огляду на те, що процедура розгляду кандидата не була завершена на момент затвердження Показників доброчесності, то вони підлягають застосуванню при оцінюванні відповідності кандидата критерію доброчесності.

Під час встановлення наявності фактів, які свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності Вища рада правосуддя керується пунктом 1 Показників доброчесності, відповідно до якого обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

Отже, фактичні дані мають стосуватись об’єкта перевірки, а їх обсяг, зміст та якість мають бути достатніми для того, щоб переконати звичайну розсудливу людину. Оскільки під час призначення судді важливо забезпечити суспільну довіру до судової влади, то під час встановлення обґрунтованого сумніву орієнтиром є навіть не розсуд членів ВККСУ чи Вищої ради правосуддя, а саме звичайної розсудливої людини, тобто законослухняної людини, яка достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони.

Розділ 2 Показників доброчесності визначає, що під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам доброчесності використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Кандидат на посаду судді відповідає Показникам доброчесності у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику.

Сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях або суб’єктивній думці. Це означає, що сумніви не можуть бути просто суб’єктивними, вони повинні мати об’єктивну основу (підтверджені фактичними даними, опиратись на достовірні перевірені відомості), яка може бути перевірена і оцінена суб’єктами перевірки, але саме з погляду звичайної розсудливої людини.

Щодо припущень, то Вища рада правосуддя звертає увагу, що словосполучення «лише на припущеннях» свідчить, що висновки не можуть ґрунтуватись виключно на припущеннях. Ураховується також позиція Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який неодноразово вказував, що доказ може витікати із співіснування досить сильних, чітких і погоджених припущень чи подібних неспростованих презумпції щодо фактів (див. рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15 листопада 2012 року, пункт 52, «Валерій Фуклєв проти України» від 16 січня 2014 року, пункт 93). Зокрема, очевидними є презумпції про необхідність витрат на звичайну життєдіяльність, сплату податків, продаж товарів за ринковими цінами при відсутності обставин, що свідчать про інше, тощо.

Обставини також можуть встановлюватись на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча безпосередньо й не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року № 990/71/24 колегія суду виснувала, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимось певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2025 року у справі № 990/143/24 колегія суддів наголосила, що людська спільнота функціонує у певному історичному проміжку часу «наповненому» притаманними йому культурними, моральними, ціннісними якостями (характеристиками) – завжди існуватимуть певні засадничі уявлення про «правила» поведінки (дій, вчинків), які за певних умов / обставин (контексту) однаково сприймаються як належні (очікувані, передбачувані) або, іншими словами, «правильні». І йдеться не тільки про суто нормативно-правові стандарти (тобто офіційні; виконання яких забезпечується державним примусом), але і про норми моральні та етичні, які, втім, переплітаються з нормами права і як своєрідний «внутрішній» регулятор поведінки людей значною мірою впливають і на правове її [поведінки] регулювання.

Для оцінки наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням, достатньо конкретної інформації, яка з урахуванням пояснень кандидата та аргументів (які не сприймаються як переконливі) не спростовує переконань (сприйняття) Вищої ради правосуддя щодо достатньої відповідності кандидата на посаду судді цим критеріям.

Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, – здійснення правосуддя, тому під час вирішення питання про можливість рекомендування кандидата на посаду судді Вища рада правосуддя зобов’язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді обійняти таку посаду, зокрема ті, що негативно характеризують кандидата.

Для перевірки відповідності кандидата критеріям доброчесності Вища рада правосуддя керується правом на отримання інформації відповідно до статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Водночас у процедурі оцінювання також важливе, якщо не вирішальне значення має поведінка кандидата на посаду судді, який повинен надати правдиві пояснення та необхідні переконливі докази на підтвердження його відповідності вимогам щодо судді та спростування обґрунтованого сумніву щодо його кандидатури.

Такий висновок відповідає як практиці ВККСУ, Вищої ради правосуддя, так і сталій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка зазначила, що «саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов’язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності» (пункт 157 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24; пункт 7.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 9901/110/19).

Вказаної позиції підтримується також ЄСПЛ, який наголошує, що покладення тягаря доведення джерел походження статків під час процедури перевірки судді не є свавільним для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини (пункт 352 рішення ЄСПЛ «Джоджай проти Албанії» від 9 лютого 2021 року, https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/dzhodzhay_against_albania.pdf).

У рішенні у справі «THANZA v. ALBANIA» (№ 41047/19) ЄСПЛ виснував, що метою оцінки активів є перевірка законності джерела придбання активів та перевірка правдивості перевірочної декларації активів порівняно з попередніми щорічними деклараціями. Саме з цієї причини органи перевірки використовували як доказ попередні щорічні декларації про активи, щоб переконатися, що всі активи, включаючи законні фінансові джерела, які були використані для придбання майна, були точно розкриті та обґрунтовані (https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-225653).

З цією самою метою Вища рада правосуддя надала оцінку деклараціям кандидата, які він подавав до Національного агентства з питань запобігання корупції, деклараціям про доходи, які було подано до податкових органів, а також деклараціям доброчесності, які містять допоміжну інформацію, що дає змогу повною мірою оцінити чесніть кандидата.

Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективної судової системи: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів (пункт 22 Висновку від 19 листопада 2002 року № 3(2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС)).

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо: 1) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Законом України від 9 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» розділ ІV Порядок зайняття посади судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції.

Відповідно до частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя відмовляє у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав:

1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;

2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Підстави, зазначені у пункті 1 цієї частини Вища рада правосуддя визначає керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що навіть якщо відомості були предметом розгляду ВККСУ і ВККСУ, незважаючи на це, рекомендувала кандидата для призначення на посаду судді, то розгляд таких відомостей та їхня оцінка ВККСУ в розумінні пункту 2 абзацу другого частини четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не позбавляє Вищу раду правосуддя можливості ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді, якщо ВККСУ не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата (пункт 17 постанови від 16 вересня 2021 року у справі № 9901/395/20).

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА

За результатами ретельного дослідження всіх обставин, які виявлені під час перевірки кандидата, дослідження наявної та зібраної інформації, пояснень кандидата Вища рада правосуддя встановила таке.

Наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності кандидата критеріям чесності

Чесність – правдивість, принциповість, щирість кандидата на посаду судді у професійній діяльності та особистому житті.

Згідно з підпунктом 2 абзацу першого пункту 18 Показників доброчесності кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо зокрема:

• надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;

• надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, інших юридичних процедурах, у яких такий кандидат на посаду судді брав та/або бере участь;

• не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

• під час набуття права на об’єкти цивільних прав не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Зазначені показники дають змогу встановити чи спроможний кандидат бути відкритим перед суспільством та державою, які мають довірити йому чинити правосуддя іменем України.

Оцінювання чесності кандидата Бессонова О.В. здійснено безвідносно до наявності підстав для притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, безвідносно до того, чи вжито у зв’язку з цим іншими уповноваженими органами заходи реагування щодо виявлених фактів.

Для того щоб пересвідчитися в розумінні та ставленні кандидата до такого критерію, як чесність, 19 вересня 2024 року під час засідання Вищої ради правосуддя кандидату поставлено запитання щодо його особистого розуміння зазначеного поняття. Відповідаючи на запитання кандидат Бессонов О.В. пояснив, що для нього принцип чесності полягає в наданні правдивої інформації, нічого не приховуючи та не перекручуючи. Кандидат підтвердив важливість дотримання чесності під час конкурсу на посаду судді, зокрема і перед Вищою радою правосуддя. Тому Вища рада правосуддя виключає можливість добросовісної помилки під час надання кандидатом інформації, доказів, а також відповідей на запити і запитання.

За результатами аналізу інформації, яку надав кандидат, Вища рада правосуддя встановила наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які переконливо доводять, що кандидат Бессонов О.В. не відповідає такому показнику, як чесність. Навіть без установлення іншого ця обставина сама по собі породжує обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності.

Про невідповідність кандидата показнику чесності свідчать такі чіткі та переконливі факти.

Наявність обґрунтованого сумніву у правдивості тверджень кандидата щодо причин низької вартості квартири площею 125,1 кв.м.

Дружина кандидата – ОСОБА1 – на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 10 травня 2017 року набула у власність квартиру площею 125,1 кв. м за адресою: АДРЕСА1.

Задекларована вартість квартири – 143 865 гривень.

До ВККСУ надійшло звернення від ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «АВТОМАЙДАН» із запитаннями щодо кандидата Бессонова О.В., у яких, зокрема, поставлено під сумнів реальність такої вартості зазначеної квартири.

3 квітня 2024 року під час співбесіди кандидата в ВККСУ члени комісії задали кандидату низку запитань з метою усунення обґрунтованих сумнівів щодо відповідності вартості вказаного майна ринковим цінам на аналогічні об’єкти.

Надаючи відповідь кандидат пояснив, що зазначена вартість є правдивою та дійсно відповідає сплаченій сумі коштів. За твердженням кандидата, низька ціна квартири обумовлена відсутністю на момент укладення договору будь-якої інфраструктури, непривабливістю дворівневих квартир і початковим етапом будівництва. Кандидат констатував: «На той момент там не було взагалі нічного, там було поле».

Член ВККСУ Сидорович Р.М. поставив кандидату запитання чи можна вважати, що майно придбавалося «на фундаменті», на що кандидат чітко зазначив: «Прямо на фундаменті», і доповнив, що «будинку на той час ще не було» (https://youtu.be/yN01CYu83U4?t=7679).

У своїх письмових поясненнях від 31 травня 2024 року, які було надано у відповідь на запит члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., кандидат повідомив, що на момент укладання договору будинок перебував на етапі попередніх робіт та підготовки території під забудову.

Надаючи пояснення під час засідання Вищої ради правосуддя 19 вересня 2024 року, кандидат вкотре підтвердив стан будівництва «на етапі фундаменту» та додатково повідомив, що коли вперше з дружиною приїхав на об’єкт будівництва, то на тому місці було лише поле, не було жодної інфраструктури і «капуста росла» ( https://youtu.be/5kkYfUEKB-A?t=1337).

Отже, надаючи усні та письмові пояснення, відповідаючи на запити та запитання членів ВККСУ та доповідача члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. кандидат чітко повідомив, що на момент придбання квартири будівництво будинку було на початковому етапі, коли будинку ще не було, лише був фундамент. Вказана позиція кандидата простежується упродовж усієї процедури добору, що вказує на її послідовність та продуманість.

Такі пояснення кандидат надав з метою спростування в суспільства, членів ВККСУ та Вищої ради правосуддя сумнівів стосовно того, що дійсна вартість квартири відповідала сумі, яка вказана в договорі купівлі-продажу майнових прав від 10 травня 2017 року та в деклараціях кандидата за 2022 – 2024 роки.

Бессонов О.В. не міг не усвідомлювати, що повідомлена інформація може відігравати вирішальне значення під час вирішення ВККСУ питання щодо рекомендування кандидата, а також ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про внесення Президентові України подання про призначення його на посаду судді.

ВККСУ не встановлювала дійсного стану будівництва. Кандидат також не доводив вказаних обставин під час конкурсної процедури в ВККСУ, документи щодо квартири та інших приміщень вперше подані ним лише під час співбесіди 3 квітня 2024 року, тобто в день ухвалення ВККСУ рішення, яким Бессонова О.В. рекомендовано на посаду судді.

Водночас очевидним є те, що саме такі пояснення кандидата, які ВККСУ були сприйняті як правдиві, стали підставою для спростування сумніву щодо задекларованої вартості квартири та ухвалення рішення, яким його рекомендовано для призначення на посаду судді.

Вища рада правосуддя вважає, що з огляду на питання, які виникали до кандидата, перевірка правдивості тверджень кандидата щодо реального стану будівництва на момент придбання має вирішальне значення для усунення обґрунтованих сумнівів щодо реальної вартості квартири. Саме тому Вища рада правосуддя здійснила таку перевірку та встановила факти, які переконливо доводять неправдивість тверджень кандидата щодо стану будівництва на момент придбання квартири.

Відповідно до офіційної декларації про початок будівельних робіт, розміщеної на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва будівництво будинку за адресою: АДРЕСА1, розпочалось 17 травня 2016 року (https://e-construction.gov.ua/dabi_history_public_card/view=286039428096...).

Квартира знаходиться у житловому комплексі «У-Квартал» (далі – ЖК «У‑Квартал») щодо якого на сайті «ЛУН» міститься детальна інформація про вартість квартир та етапи будівництва (https://lun.ua/uk/жк-у-квартал-софіївська-борщагівка).

На цьому сайті доступні фотографії житлового комплексу станом на літо 2017 року, які безперечно засвідчують реальний стан об’єкта нерухомості на час придбання квартири дружиною кандидата (https://lun.ua/uk/жк-у-квартал-софіївська-борщагівка/аерообліт). На цих фотографіях чітко видно, що всі 10 поверхів будинку, де знаходиться квартира кандидата, вже повністю збудовані. Облаштування будинку ще не завершено, але на тому місці однозначно не порожнє поле і стан будинку не можна назвати «на стадії фундаменту».

На сайті https://forum.domik.ua/ також є інформація від забудовника про цей житловий комплекс та стан будівництва вказаного будинку. У новині від 12 травня 2017 року забудовник розмістив інформацію про вартість квартир у цьому будинку та актуальні фотографії, які засвідчують стан будинку, що відповідає даним сайту «Лун» (https://forum.domik.ua/uk/sofievskaya-borshhagovka-zhk-xaj-tek-ul-schast... ).

Інформація щодо стану будинку підтверджується також іншими переконливими доказами, зокрема загальнодоступними в мережі Інтернет, даними загальновідомого сервісу Google Earth станом на 18 травня 2017 року та 10 серпня 2017 року (https://surl.li/dvonhi ).

Під час співбесіди 19 вересня 2024 року кандидату було поставлено запитання щодо розбіжностей у його твердженнях з інформацією, яка міститься на публічно доступних фотографіях. У відповідь кандидат зазначив, що «не розуміє звідки такі фотографії», оскільки під час купівлі квартири будинок точно був на стадії фундаменту й у нього є фотографії, де він «ходить з сім’єю … забори і нічого немає більше, хіба може лише цокольний поверх» (https://youtu.be/5kkYfUEKB-A?t=1635 ).

На запит доповідача від 2 жовтня 2024 року № 1612/0/19-24 Бессонов О.В. підтвердив, що за вказаним посиланням із сайту «ЛУН» дійсно зображено будинок, в якому його дружина придбала майнові права на квартиру. У той же час кандидат наголосив, що йому невідома часова автентичність знімків з сайту «ЛУН», дата їх розміщення на сайті, та продовжував наполягати, що придбання дружиною вищезазначеної квартири відбулося на початковому етапі будівельних робіт за ринковою ціною.

Кандидат також надав згадувані на засіданні Вищої ради правосуддя світлини. На них немає будинку, а фотографування здійснено із середини будинку (квартири). Надані кандидатом фотографії однозначно спростовують його доводи щодо стадії будівництва будинку. Оскільки квартира знаходиться на останніх двох поверхах будинку, то фотографії з неї свідчать, що будинок точно не перебував на стадії фундаменту. Квартира вже була збудована, але в ній не проведено внутрішніх ремонтних робіт.

На повторний запит доповідача із проханням уточнити, що зображено на фотографіях кандидат 8 жовтня 2024 року відповів таке:

«На надісланих мною світлинах зображено початкова стадія виконання будівельних робіт у будинку № 18/6, орієнтовний час їх виконання – весна 2017 року. Також хочу зазначити та пояснити, що під час проведення співбесіди 19 вересня 2024 року мною було вжито термін «фундамент» (у моєму розумінні – це початковий етап будівництва, тобто, процес здійснення будівельних робіт по зведенню будинку). При цьому в мене на меті не було наміру перекручувати або спотворювати той факт, що купівля майнових прав моєю дружиною відбувалася на початковому етапі будівництва, про що мною було зазначено та на підтвердження цього надано відповідний договір та лист підтвердження від забудовника щодо стадії будівництва. Хочу зауважити, що при попередньому огляді житлового комплексу, а саме перед підписанням договору купівлі-продажу майнових прав, в мене у пам’яті закарбувався цей етап будівництва – залиття фундаменту будинку (тому і вжив його при наданні пояснень), інших намірів при наданні пояснень в мене не було».

У відповідь на запит доповідача листом від 5 листопада 2024 року № 05‑11‑24/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУН КО» (далі – ТОВ «ЛУН КО»), яке власником сайту «ЛУН», повідомило, що датою створення та завантаження на сайт панорамних фотознімків «Аерообліт ЖК У-Квартал» за 2017 рік є 22 червня 2017 року, тобто через місяць після придбання дружиною кандидата майнових прав на квартиру.

Під час засідання Вищої ради правосуддя 23 січня 2025 року кандидат чітко відповів, що його квартира, яка знаходиться на останніх поверхах будинку на момент її купівлі ще не була збудована. На уточнюючі питання Бессонов О.В. повідомив, що не пам’ятає скільки поверхів будинку вже було збудовано на той момент (https://youtu.be/Iy9Xc5_oSCE?t=15521).

Під час співбесід 15 квітня 2025 року та 3 червня 2025 року кандидат вкотре підтвердив, що його квартира на момент купівлі ще не була збудована, а до якого поверху був збудований будинок, він не пам’ятає (https://youtu.be/M_W5d6ZbDhw?t=904, https://youtu.be/LjR4gQsvuFE?t=2263).

Отже, Бессонов О.В. суттєво змінив свою позицію щодо стану будівництва будинку, де знаходиться його квартира. Спершу послідовно стверджував, що будинку не було або був лише фундамент. Потім почав стверджувати, що квартири ще не було збудовано, але до якого поверху був збудований будинок – не пам’ятає. Вища рада правосуддя звертає увагу, що зміна пояснень кандидата відбувалася після встановлення чітких та переконливих доказів на підтвердження дійсного стану об’єкта будівництва. Кандидат не змінював своєї позиції до вказаного моменту, а почав це робили лише після усвідомлення, що Вища рада правосуддя має чіткі та переконливі доказами на спростування його пояснень.

Твердження кандидата спростовуються значною кількість фото та відеоматеріалів, які отримано з надійних та перевірених джерел, а також світлинами із середини квартири, які надав сам кандидат. На уточнююче запитання кандидат повідомив, що вони зроблені весною 2017 року, а отже в цей час квартира вже була збудована, до неї можна було увійти та зробити фотографії.

Викликає обґрунтований сумнів і те, що кандидат дійсно не пам’ятає стан будівництва будинку, зважаючи на те, що спершу він чітко та однозначно наполягав, що будинок був на стадії фундаменту.

У мережі Інтернет також доступні інформаційні матеріали з детальним описом ЖК «У-Квартал» станом на грудень 2016 року (https://surl.li/iwtrbb ), листопад 2017 (https://www.youtube.com/watch?v=WZfXxFynBu8), на січень 2018 (https://www.youtube.com/watch?v=0YD_6b8ZSho), з яких випливає, що як до так року і невдовзі після купівлі квартири, декілька будинків комплексу уже було здано в експлуатацію, у комплексі проживали люди і вже була доволі розвинена інфраструктура для комфортного проживання. Це свідчить про явне перебільшення тверджень кандидата про те, що станом на травень 2017 року «там було лише поле та відсутня інфраструктура».

Таким чином, під час розгляду рекомендації ВККСУ щодо кандидата Бессонова О.В. отримано чіткі та переконливі докази того, що на момент придбання дружиною кандидата майнових прав на квартиру будинок, у якому придбавалася квартира, не перебував на етапі закладання фундаменту. Усі поверхи будинку вже були повністю збудовані, а поруч із будинком знаходилося п’ять повністю збудованих будинків цього житлового комплексу. Інфраструктура комплексу була достатня і явно не могла обумовити істотно нижчу ціну на квартиру кандидата.

На переконання Вищої ради правосуддя, пояснення кандидата були нещирими, але воднночас усвідомленими, послідовними та попередньо продуманими. Кандидат мав чітку позицію не визнати неправдивість чи помилковості своїх пояснень, попри їх спростування переконливими доказами. Більше того, кандидат послідовно докладав зусиль, щоб створити докази на підтвердження його позиції, очевидно усвідомлюючи її неправдивість. Бессонов О.В. також не міг не усвідомлювати наслідків встановлення факту надання під час конкурсної процедури неправдивої інформації, а тому явно намагався ухилитись від настання цих наслідків, продовжуючи надавати інформацію, яка не може відповідати дійсності.

Очевидною метою таких дій було довести наявність розумних підстав для купівлі квартири за ціною, яка вказана у договорі купівлі-продажу майнових прав та переконати Вищу раду правосуддя у тому, що перевірка відповідності майна доходам має здійснюватися виходячи саме із ціни, зазначеної у договорах та деклараціях, а не реальної вартості квартири.

Вказані обставини переконливо доводять, що кандидат свідомо повідомив неправдиву інформацію у власних інтересах з недобросовісною метою введення в оману суспільства, членів ВККСУ та Вищої ради правосуддя. Це породжує обґрунтований сумнів щодо чесності кандидата та, ураховуючи його твердження щодо особистої принциповості бути чесним, чесності перед самим собою.

Вища рада правосуддя вважає, що надання кандидатом на посаду судді навіть незначної, але свідомої та послідовної неправдивої інформації під час вирішення питання про його відповідність вимогам до судді є грубим порушенням несумісним зі статусом судді. Як слушно відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 9901/395/20 Вища рада правосуддя має стояти на захисті щирості, адже, хто нещирий (фальшивий, брехливий) в одному, нещирий (фальшивий, брехливий) у всьому (falsus in uno, falsus in omnibus). (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424456).

У випадку з Бессоновим О.В. інформація щодо стану будинку має вирішальне значення у встановленні реальної вартості квартири та спростуванні обґрунтованих сумнівів у відповідності майна кандидата його законним доходам. Тому така очевидна, послідовна та умисна неправда є самостійною достатньою підставою для відмови у внесенні подання про призначення такого кандидата суддею. Рада не може допустити, щоб суддями ставали завдяки неправді, оскільки це суперечить засадничим вимогам щодо судді, процедурам призначення суддів, очевидно матиме негативний вплив на суспільну довіру до судової влади та завдасть істотної шкоди авторитету правосуддя і самої Вищої ради правосуддя, як органу який несе головну відповідальність за доброчесність суддівського корпусу та має реагувати на свідоме надання недостовірної інформації кандидатом у судді.

Наявність обґрунтованого сумніву щодо надання кандидатом правдивої інформації про реальну вартість набутого майна

У 2017 – 2021 роках дружина кандидата – ОСОБА1 – набула право власності на квартиру та на три нежитлові приміщення. В деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 – 2024 роки кандидат вказав, що його дружина придбала вказане майно за такою ціною:

143 865 гривень – квартира площею 125,1 кв. м за адресою: АДРЕСА1 (далі – Квартира);

149 260 гривень – нежитлове приміщення площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА2 (далі – Приміщення 2);

389 000 гривень – нежитлове приміщення 119 площею 51 кв. м за адресою: АДРЕСА3 (далі – Приміщення 119);

390 500 гривень – нежитлове приміщення 112 площею 51,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА3 (далі – Приміщення 112).

Повідомлення кандидатом неправдивої інформації про стан будинку породжує також обґрунтовані сумніви щодо зазначення ним правдивих даних щодо вартості придбаного майна та відповідності його ринковим цінам.

З метою зняття обґрунтованого сумніву щодо дійсної суми коштів, яка була сплачена ОСОБА1 під час укладення договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру та купівлі-продажу нежитлових приміщень, Вища рада правосуддя дослідила з відкритих джерел інформацію про ринкові ціни на аналогічні об’єкти нерухомості.

Під час визначення ринкової вартості квартири Вища рада правосуддя опирається на затверджені показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, зокрема в Київській області.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіонбуд) упродовж багатьох років, зокрема з 1 лютого 2017 року, час від часу затверджувало Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.

Відповідно до вказаних показників за різні роки опосередкована вартість спорудження 1 кв. м квартири в Київській області станом на 1 квітня 2017 року становила 10 365 грн, 1 жовтня 2017 року – 10 756 грн; 1 березня 2018 року - 11 149 грн; 1 жовтня 2018 року – 11 834 грн, 1 жовтня 2019 року – 12556 грн, 2 грудня 2019 року - 12 556 грн, 1 квітня 2020 року – 12 943 грн. Вказані розрахунки визначені з урахуванням податку на додану вартість, розмір якого у вказані періоди визначено на рівні 20 %.

Відповідно до пункту 1.1, 3.2 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27 вересня 2005 року № 174, показник опосередкованої вартості спорудження житла – вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об’єкта-представника. Показники опосередкованої вартості застосовуються при визначенні у поточному періоді обсягів державних інвестицій, що спрямовуються на будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов та державної підтримки відповідно до законодавчих актів України, визначенні розміру пайової участі державних інвестицій у спорудженні житла для таких громадян, а також розміру пільгових кредитів, що надаються відповідно до законодавства окремим категоріям громадян із зазначеною метою.

Ураховуючи вказані показники середня вартість 1 кв. м квартири в Київській області з 10 травня 2017 року по 12 грудня 2018 року (період придбання майнових прав на квартиру) могла становити не менше 9 188,33 грн (11 026 грн з урахуванням ПДВ), а в період з 20 березня 2020 року по 11 червня 2020 року (період придбання нежитлових приміщень) – не менше 10 785,83 грн (12 943 грн з урахуванням ПДВ). З точки зору звичайної розсудливої людини забудовнику економічно невигідно продавати нерухомість за нижчими цінами.

Проаналізувавши вартість нерухомого майна, придбаного дружиною кандидата Бессонова О.В., Вища рада правосуддя встановила таке.

Щодо квартири площею 125,1 кв. м АДРЕСА1

10 травня 2017 року дружина кандидата – ОСОБА1 – уклала з ОСОБА2 договір купівлі-продажу майнових прав № 34. За умовами договору ОСОБА2 продала ОСОБА1 майнові права на об’єкт нерухомості, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА1.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 – 2023 роки Бессонов О.В. вказав, що вартість квартири станом на дату набуття її у власність становила 143 865 грн, що за офіційним курсом Національного банку України становило 5 160 доларів США.

У всіх своїх письмових поясненнях, наданих на запити доповідача члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., та усних поясненнях кандидата, наданих під час засідань Вищої ради правосуддя, Бессонов О.В. послідовно стверджував, що вказана ним вартість квартири є дійсною та відповідає повній сумі коштів, які реально сплатила його дружина.

Кандидат наполягав на тому, що вартість майнових прав на об’єкт нерухомості в день укладання цього договору становила 143 865 гривень. Вказував, що відповідно до протоколу погодження договірної ціни за договором купівлі-продажу майнових прав від 10 травня 2017 року № 34 сторони домовилися про ціну одного метра квадратного в розмірі 1 150 гривень.

Вища рада правосуддя враховує, що відповідно до цивільного законодавства ціною об’єкта купівлі-продажу є та, що вказана у відповідному договорі. Водночас під час вирішення питання щодо внесення Президентові України подання про призначення судді предметом перевірки є не зміст відповідних договорів та їх цивільно-правова суть, а відповідність кандидата вимогам, що ставляться до судді, зокрема критеріям доброчесності на підставі Показників доброчесності. З огляду на це зміст договорів має значення виключно як джерело фактичних даних, які оцінюються з урахуванням інших фактичних даних, зокрема про реальну ринкову вартість та про обставини, за яких такі договори укладались.

Відповідно до Показників доброчесності оцінювання фактів здійснюється з погляду звичайної розсудливої людини, тобто законослухняної людини, яка достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони.

Вища рада правосуддя вважає, що звичайна розсудлива людина, маючи інформацію про ціни на нерухомість у місті Києві та наближених населених пунктах безумовно поставила би під сумнів, що у 2017 році в житловому комплексі, де знаходиться квартира кандидата можна було придбати вже збудовану квартиру за ціною 1 150 грн. за 1 кв. метр.

Також загальновідомо, що на практиці в договорах може вказуватись ціна, яка не відповідає фактично сплаченій сумі під час придбання нерухомого чи іншого коштовного майна. Поширеність таких фактів змусила Вищу раду правосуддя відобразити це в Показниках доброчесності, відповідно до яких одним із предметів перевірки є саме відповідність вартості набуття кандидатами у судді майна ринковим цінам. Пункт 13 Показників доброчесності встановлює, що якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховуються ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття. Тобто в таких випадках Вища рада правосуддя не лише має право, але й зобов’язана враховувати не ту ціну, що зазначена в договорі, а саме реальну ринкову вартість. При цьому висновки Вищої ради правосуддя жодним чином не впливають на дійсність та дію відповідних договорів, вони мають правове значення виключно для цілей оцінювання кандидата.

Отже, Вища рада правосуддя встановила, що незважаючи на позицію Бессонова О.В. та посилання на договір, зазначена кандидатом вартість квартири є очевидно заниженою й викликає обґрунтований сумнів в її відповідності справжній ринковій ціні об’єкта нерухомості та його стану.

Окрім того, як установлено вище, твердження кандидата про її придбання на «етапі фундаменту» не відповідає дійсності і на момент придбання квартира була збудована. Не відповідає дійсності і те, що у житловому комплексі не було необхідної для життя інфраструктури. Інших обставин, які могли б пояснити таку вартість квартири, кандидат не навів і Вища рада правосуддя не встановила. З огляду на це немає жодних підстав для значного зниження вартості цієї квартири, а тому при встановленні ринкових цін на аналогічні об’єкти можна вважати, що у цієї квартири не було індивідуальних особливостей, які можуть кратно впливати на визначення ринкової ціни.

На одній із найбільших в Україні платформ для вибору квартир «ЛУН» міститься історія зміни мінімальної ціни у ЖК «У-Квартал». Така динаміка цін у цьому житловому комплексі ведеться ще з січня 2014 року (https://lun.ua/uk/жк-у-квартал-софіївська-борщагівка). Станом на травень 2017 року, тобто на час придбання дружиною кандидата квартири, мінімальна вартість становила 10 500 грн за 1 кв. м площі. Ця інформація підтверджується також відповідями з інших профільних сайтів із продажу нерухомості.

У відповідь на запит доповідача листом від 5 листопада 2024 року № 05‑11‑24/1 ТОВ «ЛУН КО», яке власником сайту «ЛУН», повідомило, що інформація щодо вартості квартир наповнюється згідно з даними, отриманими безпосередньо від забудовника. Це підтверджується і даними сайту «ЛУН», де систематично зазначалось про отримання оновленої інформації про ціни від забудовника (https://lun.ua/uk/жк-у-квартал-софіївська-борщагівка/стрічка?news_type=prices&page=15).

Більше того, у забудовника є власний сайт https://u-kvartal.com, (https://web.archive.org/web/20190101000000*/https://u-kvartal.com/), на якому відображається інформація про житловий квартал, хід його будівництва та ціни на квартири в конкретних будинках. Відповідно до повідомлення на цьому сайті від 7 квітня 2017 року з 17 квітня 2017 року ціна за 1 кв. м у будинку № 18/6 становить 13 500 грн. (https://u-kvartal.com/ceny-menjajutsja/). Саме у цьому будинку дружина кандидата придбала квартиру рівно через місяць після встановлення такої ціни. Відповідно до новини від 11 травня 2017 року з 1 червня 2017 року ціна квадратного метра квартир у цьому будинку встановлювалась на рівні 13 700 гривень (https://u-kvartal.com/s-1go-ijunja-novye-ceny/).

З цього ж сайту вбачається, що ціни на дворівневі квартири дещо відрізняються від звичайних цін. Зокрема, у повідомленні за 7 грудня 2017 року вказано, що ціни на всі дворівневі квартири складають 11 200 грн за 1 кв.м. (https://u-kvartal.com/novye-ceny-na-kvartiry-v-zhk-ujutnyj-kvar/ ). На сайті «ЛУН» також було повідомлення від 10 квітня 2017 року, що мінімальна ціна на дворівневі квартири – 10 000 грн. за 1 кв. метр. У повідомленні за 27 квітня 2017 року вказано, що мінімальна ціна на такі квартири складає 10 500 грн. за 1 кв. метр.

З огляду на це мінімальна ринкова вартість дворівневої квартири згідно з даними забудовника на момент оплати складала не менше ніж 1 250 100 грн, а опосередкована вартість, за даними Мінрегіонбуду, – близько 1 149 460 гривень.

Таким чином, задекларована кандидатом вартість квартири більше ніж у 8 разів є нижчою, за ринкову за даними забудовника, та більше ніж у 7 разів нижчою від опосередкованої вартості, визначеної Мінрегіонбудом.

Вища рада правосуддя вважає, що така розбіжність між указаною та ринковою вартістю є істотною. Тому в Ради виникає обґрунтований сумнів у правдивості інформації щодо реальної вартості квартири, яку кандидат повідомив ВККСУ та Вищій раді правосуддя.

Щодо нежитлового приміщення № 2, площею 43,9 кв. м, за адресою АДРЕСА2

11 червня 2020 року ОСОБА1 уклала з ОСОБА2 договір купівлі-продажу майнових прав № 2, за умовами якого ОСОБА2 продала ОСОБА1 майнові права на об’єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення площею 43,9 кв. м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА2. Вказане приміщення розташоване також в ЖК «У-Квартал» у будинку, який будувався під номером 20/7.

Під час співбесіди ВККСУ, яка відбулася 3 квітня 2024 року (https://youtu.be/yN01CYu83U4?t=8124), кандидат повідомив, що зазначена в договорі вартість є правдивою і обумовлена тим, що дружина сплатила відразу 100% вартості приміщення.

Кандидат Бессонов О.В. стверджує, що придбання його дружиною нежитлового приміщення № 2 відбулося за його дійсною ринковою вартістю. Пояснює, що відповідно до протоколу погодження договірної ціни за договором купівлі-продажу майнових прав від 11 червня 2020 року НП № 2 сторони домовилися, що ціна 1 кв. м загальної площі об’єкта майнових прав становить 3 400 грн. без податку на додану вартість. Зазначає, що згідно з пунктом 4.1 договору вартість майнових прав на об’єкт нерухомості на день укладення цього договору становила 149 260 грн без податку на додану вартість. Посилається на лист від забудовника від 27 вересня 2024 року про підтвердження вартості купівлі нежитлового приміщення з урахуванням вартості здійснення будівництва об’єкта, попиту та пропозиції на об’єкт будівництва, дати купівлі, а також стану будинку на момент придбання вказаної нерухомості.

На вже згадуваному сайті забудовника є новина від 25 червня 2018 року, де вказані ціни за 1 кв. м комерційної нерухомості у будинках, що тільки почались зводити: перший та другий поверх – 14 500 грн., третій – 12 900 грн. (https://u-kvartal.com/kommercheskie-pomeshhenija-zhk-ujutnyj-kva/ ).

Також є інформація від забудовника на сайті https://forum.domik.ua/. У новині від 24 квітня 2019 року забудовник повідомив про таку вартість за квадратний метр комерційної нерухомості: перший поверх – 18 500 грн, другий – 16 500 грн., третій – 15 500 грн, цоколь – 12 000 гривень (https://forum.domik.ua/sofievskaya-borshhagovka-zhk-xaj-tek-ul-schastliv... ).

Станом на сьогодні вартість квадратного метра комерційної нерухомості у цьому житловому комплексі складає від 35 000 гривень. (https://lun.ua/uk/жк-у-квартал-софіївська-борщагівка )

За таких обставин опосередкована вартість придбаного дружиною кандидата приміщення згідно з даними Мінрегіонбуду становила близько 568 197 грн, ринкова вартість за даними сайту забудовника - мінімум 812 150 гривень.

Отже, задекларована кандидатом вартість нежитлового приміщення більше ніж у 5 раз є нижчою за ринкову за даними забудовника та більше ніж в 4 разів нижчою від опосередкованої вартості, визначеної Мінрегіонбудом.

Щодо набуття у власність ОСОБА1 автомобіля марки Bentley Continental Flying Spur W 12, 2006 року випуску

Бессонов О.В. стверджує, що придбання його дружиною, ОСОБА1, автомобіля марки Bentley Continental Flying Spur (далі – Bentley), 2006 року випуску, відбулося за дійсною ринковою вартістю автомобіля з урахуванням його технічних недоліків та дефектів, які були виявленні під час попереднього огляду автомобіля на станції технічного обслуговування.

Кандидат зазначає, що 15 січня 2019 року ОСОБА3 та ОСОБА1 уклали договір купівлі-продажу № 8047/2019/1268603 транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА1 придбала автомобіль «Bentley», державний номерний знак ____, номер кузова (шасі, рама): SCBBE53W768039902, вартістю 100 000 гривень.

Бессонов О.В. повідомив, що обґрунтуванням зазначеної ціни продажу автомобіля є попередня перевірка автомобіля на станції технічного обслуговування із проведенням комп’ютерної діагностики електрообладнання та повної технічної діагностики автомобіля. Відповідно до наряду-замовлення від 26 грудня 2018 року № 17312 було виявлено такі недоліки: несправність в роботі коробки передач, заміна правої турбіни, некоректна робота двигуна, заміна радіатора системи охолодження, заміна електроприводу багажника, заміна передніх пневмо-балонів, заміна передніх та задніх гальмівних дисків та гальмівних колодок, заміна компресора кондиціонера, заміна роликів та ременя ГРМ, ремонт генератора, заміна гальмівної рідини, тяги передніх кулаків, заміна сайлент-блоків задніх нижніх важелів, заміна правого інтеркулера, нижній патрубок системи охолодження, задня муфта кардана, заміна опори двигуна, заміна дотягувача правої двері пасажира, заміна передніх амортизаторів.

Кандидат стверджує, що з урахуванням технічного стану та ступеня зносу автомобіля, пробігу і тривалого використання із продавцем була досягнута домовленість щодо ціни продажу автотранспортного засобу в розмірі 100 000 гривень. Щодо загальної суми витрат з метою ремонту цього автомобіля, ним та його дружиною було витрачено близько 14 000 доларів США за період 2019 – 2024 роки. Розрахунок за придбання та за ремонт автомобіля марки «Bentley» відбувався у готівковій формі.

На запит доповідача від 12 вересня 2024 року № 1501/0/19-24 листом від 17 вересня 2024 року № 454 оотримано інформацію про перелік оголошень, які публікувалися на сайті «Auto.ria.com» з 1 січня 2018 року по 2 лютого 2019 року щодо продажу автомобіля марки Bentley Continental 2007 року випуску. Також на запит доповідача від 6 вересня 2024 року № 1463/0/19-24 надано інформацію про перелік оголошень, які публікувалися на сайті «Auto.ria.com» з 1 травня 2018 року по 2 лютого 2019 року щодо продажу автомобілів марки Bentley Continental 2006 року випуску. Встановлено, що мінімальна вартість такого автомобіля становила близько 30 000 доларів США, а середня – близько 40 000 доларів США. За таких умов ринкова ціна була у 7 разів більшою, ніж та, яку декларує кандидат.

Кандидат стверджував, що на момент його купівлі автомобіль «Bentley» був «на ходу», а вартість ремонтних робіт за останні 5 років свідчить, що несправності не були критичними. Тому сумнівно, що перелік несправностей, які були в автомобіля на момент його продажу міг спричинити зменшення ринкової вартості у майже у 7 разів. Тому, з точки зору звичайної розсудливої людини автомобіль преміум класу марки «Bentley» було придбано за суттєво заниженою вартістю, порівняно з його справжньою ринковою ціною.

За даними Міністерства економіки України, середньоринкова вартість транспортного засобу марки Bentley Continental Flying Spur 2006 року випуску для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 (зі змінами), станом на 9 вересня 2024 року становить 1 874 340 гривень.

Згідно з пунктом 13 Показників доброчесності набуття об’єктів цивільних прав за ціною, що істотно відрізняється від ринкових, не свідчить про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) Показникам за умови наявності переконливих пояснень, які виключають обґрунтований сумнів у достовірності, розумності, правомірності такої ціни, та відсутності обставин, які свідчать про приховування реальних доходів чи витрат, уникнення дотримання вимог закону, ухилення від оподаткування чи іншу недоброчесну мету.

Пояснення та докази, які надав кандидат Бессонов О.В., не переконали Вищу раду правосуддя в тому, що вартість придбаних його дружиною квартири, нежитлових приміщень та автомобіля «Bentley» відповідає ринковим цінам та є достовірною і розумною.

Крім того, чіткі та переконливі докази на підтвердження неправдивості пояснень кандидата щодо справжнього стану будинку, у якому придбавалася квартира, вартості майна породжують у Вищої ради правосуддя обґрунтовані сумніви щодо правдивості відповідей та пояснень кандидата. Очевидним є і те, що значна невідповідність між ринковою та вартістю, вказаною у договорах, не має логічного, розумного пояснення, яке базувалося б на конкретних обставинах набуття такого майна. Великою є ймовірність, що така невідповідність була зумовлена ухиленням продавця нерухомості від оподаткування. Водночас така вартість була в інтересах кандидата, оскільки давала можливість обґрунтувати можливість набуття цього майна за задекларовані ним доходи. Таку мету не можна назвати доброчесною.

Вища рада правосуддя також звертає увагу, що кандидату було надано чимало можливостей надати достовірну інформацію щодо реальних витрат на купівлю нерухомості безвідносно до ціни, що вказана у відповідних договорах, однак Бессонов О.В. у всіх своїх поясненнях продовжував наполягати на тому, що його витрати повністю відповідали договірним цінам.

За таких обставин Вища рада правосуддя констатує існування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію чесності, а відтак невідповідність вимогам, визначеним пунктами 2, 3 абзацу 1 пункту 18, пунктом 5 абзацу 2 пункту 21 Показників доброчесності.

У мотиваційному листі кандидат 16 разів вжив слово «чесність» і неодноразово підтвердив, що планує дотримуватися вказаної чесноти на посаді судді. Однак встановлені обставини свідчать, що на практиці кандидат не дотримується тих правил і цінностей, які декларував у мотиваційному листі.

Зазначена поведінка не відповідає критерію чесності та сумлінності, і однозначно спростовує задекларовані ним у мотиваційному листі наміри бути чесним, зокрема перед собою.

Наявність обґрунтованих сумнівів у законності джерел походження майна та відповідності рівня життя задекларованим доходам

Відповідно до пункту 21 Показників доброчесності кандидат на посаду судді відповідає показнику законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав кандидата на посаду судді та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

• вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом на посаду судді та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав (підпункт 2);

• право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості (підпункт 5);

• під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав кандидатом на посаду судді та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів (підпункт 7).

Пункт 22 Показників доброчесності визначає, що рівень життя кандидата на посаду судді відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно:

• суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам (підпукнт 3).

Зі змісту Показників доброчесності випливає, що під час оцінки рівня життя кандидата враховуються як витрати кандидата так і витрати членів його сім’ї.

Отже, Показники доброчесності прямо передбачають, що при визначенні відповідності кандидата критеріям доброчесності у майнових питаннях беруться до уваги саме задекларовані доходи, отримані із законних джерел у відповідності до вимог, у тому числі, податкового законодавства.

Згідно з пунктом 13 Показників доброчесності якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховуються ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття.

Як було встановлено вище, вартість об’єктів нерухомості, що належать членам сім’ї кандидата, істотно відрізняються від ринкової, а тому під час оцінки відповідності цього майна законним доходам буде враховуватись саме ринкова вартість на аналогічні об’єкти.

Квартира площею 125 кв.м, придбана 10 травня 2017 року

10 травня 2017 року дружина кандидата ОСОБА1 уклала договір купівлі-продажу майнових прав № 34 на квартиру за адресою: АДРЕСА1.

Важливо відзначити, що цього самого дня Бессонов В.О. подав заяву про участь у конкурсі на посаду судді. Тобто він усвідомлював, що обставини придбання цієї квартири можуть стати підставою перевірки під час конкурсу.

Відповідно до пункту 5.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 10 травня 2017 року передача майнових прав на об’єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов’язань щодо сплати вартості майнових прав на об’єкт нерухомості.

Під час співбесіди ВККСУ 3 квітня 2024 року кандидат надав акт приймання-передачі майнових прав датований 10 травня 2017 року. Ураховуючи положення пункту 5.1 договору купівлі-продажу майнових, прав ОСОБА1 сплатила повну вартість квартири в той самий день, коли вона уклала договір.

Пояснення кандидата, що оплата відбувалась частинами – не береться до уваги, оскільки спростовується наданими самим кандидатом документами, зокрема актом приймання-передачі майнових прав на квартиру від 10 травня 2017 року. Будь-яких інших документів, які підтверджували б розстрочку, кандидатом не надано.

Отже, Вища рада правосуддя повинна з’ясувати, чи були у кандидата та його дружини станом на 10 травня 2017 року кошти із законних джерел для того, щоб придбати цю квартиру за ринковою вартістю.

Кандидат подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки та на питання доповідача підтвердив, що в них відображені всі доходи та заощадження, які були у кандидата та членів його сім’ї в ці періоди. Тому Вищою радою правосуддя під час оцінки відповідності витрат на придбання квартири беруться до уваги лише дані цих декларацій. Доводи кандидата про доходи за інші періоди не мають значення, оскільки вони не могли бути використані для придбання цієї квартири, а декларації за ці роки дають можливість чітко встановити розмір коштів, які були на момент купівлі квартири та могли бути використані для цього.

Як убачається з декларації за 2016 рік, станом на 31 грудня 2016 року грошові активи кандидата та членів його сім’ї становили лише валютні цінності в розмірі 20 000 доларів США та 17 000 Євро. Інших заощаджень чи коштів на рахунках у кандидата та членів його сім’ї на кінець 2016 року не було. Вказана декларація подавалася кандидатом як консультантом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У декларації за 2017 рік кандидат Бессонов О.В. повідомив, що на кінець 2017 року в нього та його дружини наявні грошові активи в розмірі 36 000 доларів США та 22 000 Євро. З пояснень кандидата випливає, що він та його дружина не витрачали для придбання квартири заощадження, які вказані у декларації за 2016 рік.

За 2017 рік кандидат та його дружина збільшили суму заощаджень в іноземній валюті на 16 000 доларів США та 5 000 Євро. Станом на 31 грудня 2018 року офіційний курс НБУ становив 28,06 грн за 1 долар США та 33,5 грн за 1 Євро.

Пояснюючи походження цих заощаджень кандидат Бессонов О.В. зазначив, що валютні цінності було придбано за рахунок коштів від продажу в 2016 році квартири у розмірі 447 804 гривен. Кандидат також повідомив, що він помилково не відобразив зазначені кошти в розділі 12 «Грошові активи» в декларації за 2016 рік, але зробив це в 2017 році. Якщо це відповідає дійсності, то дохід від продажу квартири пояснює походження 16 000 доларів США. Отже, витрати на 5 000 Євро (еквівалент 167 500 грн) понесені за рахунок доходів 2017 року.

У декларації за 2017 рік зазначено, що дохід кандидата становив 156 418 грн, а дохід його дружини ОСОБА1 800 110 гривень. Про інші особисті доходи чи доходи дружини кандидат в декларації, під час співбесід, чи надаючи письмові пояснення, не зазначав. За таких обставин загальний дохід кандидата та членів його сім’ї за 2017 рік становив 956 528 гривень.

Згідно з даними щодо прожиткового мінімуму в Україні по соціальним та демографічним групам з 2000 по 2025 роки (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/) мінімальні витрати на проживання сім’ї у складі двох повнолітніх осіб упродовж 2017 року мали б становити близько 39 000 гривень.

Отже, мінімальні витрати на проживання та заощадження мали б становити 206 500 грн, а залишок доходів становив 750 528 грн. Також слід врахувати необхідність сплатити податки, а також те, що оплата за квартиру відбулась у травні 2017 року, а тому станом на травень у кандидата та його дружини не могла бути уся річна сума доходів.

Як було доведено вище, ринкова вартість квартири згідно з даними забудовника на момент оплати становила 1 250 100 грн, а опосередкована вартість за даними Мінрегіонбуду близько гривень 1 149 460 грн, а тому у подружжя не вистачало для придбання вказаного майна близько від 400 000 грн до майже 500 000 грн задекларованого доходу.

Враховуючи мінімальну ринкову вартість квартири, мінімальні витрати на проживання сім’ї у складі двох повнолітніх осіб, наявні доходи подружжя, Вищій раді правосуддя не вдалося спростувати обґрунтовані сумніви щодо наявності у кандидата та членів його сім’ї офіційно задекларованого доходу, достатнього для придбання вказаної квартири.

Кандидат не надав доказів щодо наявності інших доходів, за які могла бути придбана квартира. Вища рада правосуддя не здобула також доказів, які дозволили б зняти обґрунтований сумнів щодо наявності у кандидата коштів для придбання вказаної квартири.

Наявність обґрунтованого сумніву щодо достовірності джерел походження майна та розміру доходів у 2022 – 2024 роках

26 серпня 2022 року кандидат придбав автомобіль марки «PEUGEOT», модель «PARTNER», 2017 року випуску за ціною 375 455 гривень.

Того самого року, а саме 10 грудня 2022 року, дружина кандидата ОСОБА1 набула право власності на автомобіль марки «OPEL», модель «ASTRA», 2018 року випуску, за ціною 236 871 гривень.

На кінець 2022 року кандидат задекларував грошові активи в розмірі 40 000 доларів США та 20 000 Євро.

Наступного року, 31 березня 2023 року, кандидат також придбав автомобіль марки «SKODA», модель «KODIAQ», 2023 року випуску за ціною 1 686 000 грн.

Як убачається з даних державної податкової служби та декларацій, у 2022, 2023, 2024 роках кандидат не отримав жодних доходів від трудової, підприємницької чи іншої законної діяльності за рахунок реалізації власних знань та професійних здібностей. В 2023 році кандидат лише отримав кошти від Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» у вигляді страхових виплат та від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у вигляді кешбеку в розмірі 1 198 гривень.

Водночас у зазначений період кандидат отримав грошові подарунки: у 2022 році від ОСОБА4 в розмірі 700 000 грн; у 2023 році від ОСОБА5 – 951 711 грн, ОСОБА6 – 280 000 грн; у 2024 році від ОСОБА6 – 200 000 гривень.

З декларації особи за вказані періоди неможливо установити конкретну дату отримання грошових подарунків. Численні випадки придбання транспортних засобів та наявність значних валютних заощаджень за відсутності будь-якого доходу протягом тривалого періоду породжували обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав. Також викликало сумнів, що протягом двох років кандидат не здійснював будь-якої оплачуваної діяльності.

З метою зняття обґрунтованих сумнівів щодо правдивості інформації, яка вказана в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та повідомлена ним податковим органам, доповідач надіслав кандидату запит щодо річного обороту коштів на рахунках кандидата за вказаний період. При цьому йшлось лише про загальну суму оборотів, а не про детальну інформацію про усі операції. Тому такий запит не був надмірним втручанням у приватне життя кандидата.

Кандидат Бессонов О.В. відповів, що вважає неможливим надання запитуваної інформації, оскільки це, на його думку, не має очевидного зв’язку з усуненням висловлених сумнівів його доброчесності.

Сумніви щодо джерел походження коштів, за які було придбано транспортні засоби та валютні цінності в 2022 – 2024 року, а також щодо відсутності його власних доходів не були предметом дослідження ВККСУ, а тому спростування таких сумнівів було одним із завдань Вищої ради правосуддя під час розгляду рекомендації ВККСУ щодо кандидата Бессонова О.В.

Відмова надання документів аналогічного характеру на запит доповідача може свідчити про приховування кандидатом дійсних доходів, які обліковуються на особистих рахунках.

Придбання двох автомобілів за відсутності жодного офіційно задекларованого доходу від трудової, підприємницької, подібної діяльності породжує у Вищої ради правосуддя обґрунтований сумнів щодо того, чи дійсно кандидат відобразив у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 – 2024 роки всю суму коштів, яку він отримав у зазначених періодах.

Спростування вказаного сумніву неможливе без сприяння кандидата, який тим самим має продемонструвати серйозність його намірів стати суддею та усвідомлення, що вказана посада покладає на нього певні обов’язки перед громадськістю щодо прозорості.

Вища рада правосуддя позбавлена можливості без сприяння кандидата отримати інформацію про фактично отримані ним грошові кошти, а кандидат Бессонов О.В. прямо відмовився сприяти у спростуванні обґрунтованого сумніву.

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, що саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов’язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності (постанова 18 серпня 2022 року у справі № 9901/388/20).

У зв’язку з відмовою кандидата Бессонова О.В. у наданні інформації на спростування обґрунтованого сумніву щодо повного відображення в деклараціях за 2022 – 2024 роки отриманих доходів Вища рада правосуддя не змогла спростувати обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата такому критерію як чесність. Само по собі це не є підставою для визнання кандидата таким, що не відповідає відповідним критеріям, однак враховується під час прийняття рішення у сукупності із викладеними вище обставинами.

Наявність обґрунтованого сумніву щодо надання кандидатом достовірної інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відповідно до пункту 18 Показників доброчесності кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) у пункті 1.2 роз’яснення № 9 від 1 жовтня 2021 року визначило, що відсутність попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства з боку Національного агентства не є перешкодою іншим органам у встановлені відповідних обставин в межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідні посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них. Пунктом 2 цього роз’яснення визначено, що висновки Національного агентства, у яких зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, мають бути враховані під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, кандидатів на відповідні посади.

Водночас Національне агентство окремо наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.

Зазначену позицію підтверджено також рішенням Великої Палати Верховного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак надається їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.

Отже, Вища рада правосуддя вправі та повинна здійснювати аналіз декларацій кандидата з метою встановлення достовірності та повноти декларування ним відомої йому інформації щодо нього та членів сім’ї, яка підлягає декларуванню.

Щодо недекларування об’єкта незавершеного будівництва

Як було встановлено 10 травня 2017 року дружина кандидата ОСОБА1 уклала договір купівлі-продажу майнових прав № 34. За умовами договору ОСОБА2 продала ОСОБА1 майнові права на об’єкт нерухомості, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА1.

Відповідно до акта приймання-передачі майнових прав від 10 травня 2017 року, тобто того ж дня, коли укладений сам договір купівлі-продажу майнових прав, продавець передав, а покупець прийняв майнові права на об’єкт нерухомості, що розташований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА1.

За таких обставин, починаючи з 10 травня 2017 року, дружина кандидата набула майнові права на квартиру, яка на той час вважалася об’єктом незавершеного будівництва.

У зв’язку зі звільненням з посади консультанта у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ Бессонов О.В. 27 грудня 2017 року та 31 березня 2018 року подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Аналогічну декларацію він подавав 29 березня 2018 року (виправлена 4 квітня 2018 року) як кандидат на посаду судді.

Квартиру, що будується в багатоквартирному будинку, будівництво якої здійснюється не самим суб’єктом декларування або членом його сім’ї, а, наприклад, забудовником, при цьому суб’єкт декларування або член його сім’ї набувають майнові права на такий об’єкт, слід указувати в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва».

У декларації кандидата Бессонова О.В. за 2017 рік у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» не вказано жодних об’єктів. Відповідаючи на запитання доповідача у засіданні Вищої ради правосуддя щодо цього, кандидат лише визнав факт недекларування та не надав жодних пояснень щодо причин такого недекларування.

Декларація перед звільненням та після звільнення нлежить до типу декларацій, за неподання або ж подання неправдивих відомостей у яких, особам має притягатися до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На момент подання Бессоновим О.В. декларацій діяли положення статті 366¹ Кримінального кодексу України, якими визначено, що подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімум доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Приміткою до вказаної статті визначено, що відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У диспозиціях норм, які встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність, міститься відсилка до неоподатковуваного мінімум доходів громадян. Відповідно до пункту 5 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) він встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ передбачено, що така пільга становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного податкового року. Розмір податкової соціальної пільги із 1 січня 2017 року становив 800 грн (50 % від 1600 грн), а в 2018 році 881 грн (50 % від 1762 грн). За таких обставин особа могла понести кримінальну відповідальність у 2017 році якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 200 000 грн, а в 2018 році – на 220 250 гривень.

Водночас в період з грудня 2017 року по квітень 2018 року вже діяли положення статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), згідно з якими, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою до вказаної статті визначено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин, подання завідомо недостовірних відомостей вважалося адміністративним правопорушенням, якщо в 2017 році відомості відрізнялися від достовірних на суму понад 80 000 гривень.

Вища рада правосуддя установила, що декларація кандидата Бессонова О.В. взагалі не містила відомостей про об’єкти незавершеного будівництва, вартість яких за умовами договору від 10 травня 2017 року становила не менше 143 865 гривень.

Зазначені обставини породжують обґрунтований сумнів щодо дотримання кандидатом вимог антикорупційного законодавства, починаючи з 2017 року, а також не дозволяють спростувати обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, визначеними пунктом 20 Показників доброчесності (не вчиняв дій, що мають ознаки корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією).

Щодо незазначення заощаджень у декларації за 2016 рік

Під час засідання Вищої ради правосуддя 3 червня 2025 року надаючи пояснення щодо походження коштів, за які було придбано квартиру, кандидат повідомив, що у 2016 році він отримав дохід від продажу квартири в розмірі 447 804 гривень.

Як убачається з декларації за 2016 рік, кандидат задекларував дохід, отриманий від ОСОБА7 в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Водночас у розділі 12 «Грошові активи» вказані грошові кошти не відображені.

Пояснюючи походження в 2017 році заощаджень в розмірі 16 000 доларів США та 5 000 Євро, кандидат Бессонов О.В. зазначив, що валютні цінності було придбано за рахунок коштів від продажу в 2016 році квартири. Кандидат також повідомив, що він помилково не відобразив указані кошти в розділі 12 «Грошові активи» в декларації за 2016 рік, але зробив це в 2017 році.

Зазначені обставини доводять, і кандидатом визнано, факт недекларування в 2016 році в розділі 12 «Грошові активи» готівкових коштів у розмірі 447 804 гривень. Жодних поважних причин такого недекларування кандидат не навів.

Як уже зазначалось, декларування завідомо недостовірних відомостей вважалося кримінально караним за умови, якщо в 2017 році відомості відрізняються від достовірних на суму понад 200 000 гривень.

Вказані обставини породжують обґрунтований сумнів щодо дотримання кандидатом вимог антикорупційного законодавства під час подання декларації за 2016 рік, а тому не дозволяють спростувати обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, визначеними пунктом 20 Показників доброчесності (не вчиняв дій, що мають ознаки корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією).

Наявність обґрунтованих сумнівів щодо зазначення кандидатом правдивих відомостей у декларації доброчесності

Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті ВККСУ декларацію доброчесності за формою, що визначається ВККСУ. Декларація доброчесності судді містить перелік тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Вимога щодо подання декларації доброчесності є обов’язковою також для кандидатів, які претендують обійняти посаду судді (пункт 5 частини першої статті Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). У декларації доброчесності кандидат повинен підтвердити, що рівень його життя та наявне в нього та членів його сім’ї майно відповідає одержаним ними доходам.

У декларації доброчесності кандидата, яка подана до ВККСУ 13 жовтня 2023 року за всі роки, що передували її поданню, кандидат Бессонов О.В. підтвердив, що рівень його життя відповідає наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам, ним не здійснювалися витрати, що перевищують його доходи, членами сім’ї кандидата не здійснювалися витрати, що перевищують їхні доходи, майно, що належить кандидату та членам його сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел.

У зазначеній вище декларації доброчесності, яка подана кандидатом до ВККСУ 13 жовтня 2023 року за усі роки, що передували її поданню, кандидат Бессонов О.В. підтвердив також, що ним своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості, ним не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією.

Як установлено вище, ці твердження не відповідають дійсності, оскільки набуте ним та членами сім’ї майно очевидно не відповідає їхнім доходам, а виявлені факти свідчать про недотримання вимог антикорупційного законодавства під час подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2017 роки.

Указані факти породжують обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям, визначеним підпунктом 2 пункту 18 Показників доброчесності в частині надання достовірної та відомої кандидату інформації в деклараціях доброчесності кандидата на посаду судді.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ

Під час розгляду рекомендації ВККСУ щодо кандидата Бессонова О.В. виявлені численні факти, які доводять наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата Бессонова О.В. критеріям доброчесності та наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Попри значну кількість досліджених доказів та пояснень кандидата, вказані сумніви не були спростовані.

Під час розгляду матеріалів щодо кандидата Бессонова О.В. Вища рада правосуддя керувалась фактами та доказами, які отримані під час попереднього розгляду, даними досьє кандидата на посаду судді, офіційними реєстрами та базами даних, а також поясненнями кандидата та наданими ним доказами. Інформація отримана безпосередньо на етапі дослідження матеріалів Вищою радою правосуддя.

Вища рада правосуддя ураховує наявність у досьє кандидата результатів спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також оцінку, яку ВККСУ надала такому документу.

Посада судді вимагає від особи, яка претендує на таку посаду, дотримання найвищих стандартів моралі та етики. Проте дії Бессонова О.В., який претендує на зайняття посади судді, не свідчать про бездоганність його поведінки в особистому житті та, на думку звичайної розсудливої людини, можуть викликати обґрунтований сумнів у дотриманні ним тих чеснот, які визначають довіру до судді та до судової системи загалом.

Кандидат Бессонов О.В. був обізнаний із критеріями доброчесності, які застосовуються в процедурі добору суддів. Свою трудову кар’єру кандидат розпочав на посаді консультанта в Солом’янському районному суді міста Києва, працював у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, був помічником судді Верховного Суду, а тому однозначно ознайомлений з етичними стандартами, яким має відповідати суддя та працівник системи правосуддя.

Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/355/21.

Професійні та моральні якості суддів відображають рівень здійснення правосуддя в державі. Посада судді вимагає як максимальної концентрації професійних знань, так і високого рівня моральних якостей особи, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду судді.

Звичайна розсудлива людина навряд чи мала б довіру до судової гілки влади, якщо серед її представників будуть особи, які надають очевидно неправдиву інформацію під час конкурсу та не визнають своїх помилок навіть попри надання переконливих доказів цьому, не дотримуються вимог законодавства щодо декларування власних доходів та наявного майна, набули коштовне нерухоме майно за рахунок незадекларованих джерел, повідомляють неправдиву інформацію щодо дійсної вартості набутого майна.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя відмовляє у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду з підстав наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Підстави, зазначені в пункті 1 частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Отже, вирішальним під час ухвалення зазначеного рішення є особисте переконання кожного із членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у розгляді питання про призначення кандидата на посаду судді, яке, зрештою, і визначає характер їх голосування.

Велика палата Верховного Суду сформувала сталу правову позицію, що Вища рада правосуддя відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких об’єктивно спроможних підстав для відмови внести Президентові України подання призначити кандидата на посаду судді. Керуючись власною оцінкою цих підстав, Рада вправі засумніватися у відповідності судді чи кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення подання про призначення на посаду судді (пункт 22 постанови від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/355/21).

Ухвалюючи рішення щодо кандидата Бессонова О.В., Вища рада правосуддя керується оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, його особистими якостями, необхідністю відбору на посаду судді осіб із високими моральними та особистими характеристиками, наявністю обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата Бессонова О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, а також ураховує наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя. Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

З огляду на встановлене Вища рада правосуддя на підставі статей 127, 131 Конституції України, статей 69, 70, 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 3, 30, 34, 36, 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»

вирішила:

відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Бессонова Олександра Володимировича на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.

 

Голова Вищої ради правосуддя