Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Марченко К. І. поданої адвокатом Відановою О. В. щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 02 березня 2023 року (вх. № В-776/0/7-23) надійшла дисциплінарна скарга Марченко К.І., подана адвокатом Відановою О.В. щодо дисциплінарного проступку судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г.О..
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 30 грудня 2024 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Черепу В.Ю. для проведення попередньої перевірки.
Стислий зміст дисциплінарної скарги і встановлені факти
Скаржник зазначає, що у вересні 2019 року ОСОБА1 звернулася до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА2, ОСОБА3, Відділу приватизації Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстраційного запису. Останнє судове засідання було призначено на 12 жовтня 2021 року. На засіданні 12 жовтня 2021 відбулись дебати та суддя повідомила, що рішення можна отримати після 15 листопада 2021 року. В період часу з 15 листопада 2021 року по 02 березня 2023 року жодні судові засідання не призначались, жодні процесуальні документи не приймались, включаючи судове рішення. У зв’язку з тим, що весь час на сайті судова влада відображається інформація про призначене судове засідання на 12.10.2021 року, скаржницею неодноразово вживалися заходи по з’ясуванню долі судового провадження, однак суд про результати розгляду справи не повідомляв. Вважає, що справа № 760/25506/19 без руху знаходиться більш ніж 1 рік та 4 місяці, а тому усі можливі розумні строки розгляду справи, видачі рішення закінчились вже давно.
Відповідне, на переконання скаржника, свідчить про вчинення суддею дисциплінарних проступків передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку з чим суддю Солом’янського районного суду м. Києва Козленко Г.О. необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.
В ході перевірки встановлено наступне.
В провадженні Солом’янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3, Відділу приватизації Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстраційного запису (справа № 760/25506/19).
Головуючим суддею по справі визначено суддю Козленко Г.О.
Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва Козленко Г.О. від 13 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання о 11 годині 00 хвилин 4 лютого 2020 року.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року за клопотанням представника позивача витребувано ряд доказів.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні о 12 год. 30 хв. 10 вересня 2020 року.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації, Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про скасування свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстраційного запису.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2023 року поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року Апеляційну скаргу представника ОСОБА1 – ОСОБА4 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 року залишено без задоволення, а рішення Солом’янського районного суду м. Києва 12 жовтня 2021 року залишено без змін.
Стислий зміст пояснень судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г. О.
У своїх поясненнях суддя Козленко Г.О. підтвердила факт перебування у її провадженні відповідної цивільної справи, розгляд якої завершився 12 жовтня 2021 року ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що текст рішення було виготовлено несвоєчасно через об’єктивні причини, які сталися в особистому житті судді та подіями в країні. У зв’язку з цим, виникла необхідність у отриманні багатьох відпусток всіх можливих різновидів, що і мало у свою чергу вплив на організацію роботи загалом. Крім того, на організацію роботи негативно вплинули неналежне забезпечення судді допоміжним персоналом, фактична відсутність секретаря судового засідання та помічника судді. Також суддя має високе навантаження. Рішення не було видано позивачу через те, що виготовлення його повного тексту було відкладено на певний проміжок часу. Суддя наголошує, що не обмежувала право ОСОБА4 до доступу до правосуддя. З огляду на вищевикладене суддя прохала відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Під час попередньої перевірки скарги було встановлено ряд обставин, котрі свідчать про можливу наявність ознак дисциплінарних проступків передбачених пунктом 2 частиною першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Скаржниця зауважувала на безпідставно тривалому розгляді справи.
Позов ОСОБА1 надійшов до суду у вересні 2019 року, а був розглянутий лише у жовтні 2021 року. Таким чином розгляд справи тривав понад два роки.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
У відповідності до частин 1-2 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Розумність строків розгляду справи судом є однією із основних засад цивільного судочинства (частина 3 статті 2 ЦПК України).
Процесуальним законом визначені чіткі строки для розгляду справи.
Зокрема, справи у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 275 ЦПК України), а у справах загального позовного провадження підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 189 ЦПК України) а розгляд справи по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (частина 2 статті 210 ЦПК України).
Очевидно, що ці строки суддею не дотримані. При цьому трагічні події в особистому житті судді чи проблеми з організацією допоміжного персоналу (секретаря судового засідання і помічника) не могли вплинути на тривалий розгляд, адже виникли значно пізніше.
Крім цього, видаються доречними зауваження скаржника з приводу затримки видачі вмотивованого рішення та відсутності копії рішення у ЄДРСР.
Як вбачається розгляд справи був завершений у жовтні 2021 року, в свою чергу вмотивоване рішення суду було отримане лише у березні 2023 року, власне коли рішення було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (22 березня 2023 року).
У відповідності до частин 1,6 статті 259 ЦПК України (в ред. чинній на момент завершення розгляду справи), суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Таким чином, з моменту розгляду справи до ознайомлення сторони з рішенням суду минуло більш ніж 1 рік та 5 місяців.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частиною третьою статті 3 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Відповідно до пункту 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (у редакції, чинній на день ухвалення рішення), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в автоматизованій системі документообігу суду у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – ЕЦП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання ЕЦП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку визначено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.
Згідно із пунктом 1 розділу Х Порядку обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Не піддається сумніву, що розумний строк виготовлення вмотивованого рішення та внесення його копії до Єдиного державного реєстру судових рішень давно минув.
Підстави оголошені суддею в своїх поясненнях дійсно є суттєвими, однак вони не звільняють суддю від виконання покладених на неї обов’язків зі здійснення судочинства.
Як вбачається з моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, у справах у яких розгляд був завершений 12 жовтня 2021 року суддею Козленко Г.О. вмотивовані судові рішення були виготовлені значно швидше.
Окрім того, під час перевірки скарги було встановлено обставини, котрі свідчать про можливу наявність ознак дисциплінарного проступку передбаченого підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав).
Зволікання суду з виготовленням вмотивованого рішення призвело до неможливості позивачем реалізувати своє процесуальне право на перегляд цього рішення судом вищої інстанції протягом тривалого часу. Фактично поведінка суду породила стан правової невизначеності для позивача, який тривав неповні півтора роки. За таких обставин, право на судовий розгляд виглядає ілюзорним, що не відповідає частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Марченко К. І., поданої адвокатом Відановою О. В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Г. О. ознак дисциплінарних проступків, передбачених, підпунктом "а" пункту 1, пункту 2 частини першої статті 106 Закону України Про судоустрій і статус суддів (умисне або внаслідок недбалості інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА
