Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарними скаргами Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 листопада 2018 року (вх. № 9457/0/8-18) та 11 вересня 2019 року (вх. № 9903/0/8-19) надійшли дисциплінарні скарги Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП), 20 травня 2021 року (вх. № М-2522/45/7-21) – Маселка Р.А. стосовно дисциплінарного проступку судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

 

Стислий зміст дисциплінарних скарг Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Маселка Романа Анатолійовича

9 листопада 2018 року (вх. № 9457/0/8-18) та 11 вересня 2019 року (вх. № 9903/0/8-19) до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги НАБУ та САП стосовно дисциплінарного проступку судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

У дисциплінарних скаргах зазначено, що НАБУ та САП викрили суддю Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 на одержанні неправомірної вигоди за ухвалення «потрібних» рішень. НАБУ повідомило судді про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), у кримінальному провадженні № ____, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року.

У провадженні судді Молібоги Г.В. перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за порушення правил торгівлі тютюновими виробами за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

20 листопада 2017 року ОСОБА1 звернуся до ОСОБА2, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно із свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 558, виданим Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 25 травня 1994 року № 6, для надання йому правничої допомоги, та повідомив, що справу про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 розподілено судді Молібозі Г.В.

Перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, ОСОБА2 звернувся до судді ОСОБА10 із пропозицією відмовити у притягненні ОСОБА1 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції, на що ОСОБА10 погодився.

У провадженні судді Молібоги Г.В. також перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 156 КУпАП.

29 листопада 2017 року ОСОБА3 звернувся до ОСОБА2 для надання йому правничої допомоги та повідомив, що справу про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 розподілено судді Молібозі Г.В.

14 грудня 2017 року ОСОБА3 надав, а ОСОБА2 умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА10, повторно одержав раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА10 за неухвалення рішення про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції.

У провадженні Дружківського міського суду Донецької області також перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

За даними слідства, 15 листопада 2017 року ОСОБА4, перебуваючи на автостоянці, під час спілкування зі своїм знайомим ОСОБА5 повідомив про те, що справу про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 буде розглядати Дружківський міський суд Донецької області.

ОСОБА5 звернувся до прокурора Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА6 та повідомив про можливість надати судді ОСОБА10 неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень за ухвалення рішення про відмову у притягненні ОСОБА4 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами, на що ОСОБА6 погодився.

Крім того, у провадженні судді Молібоги Г.В. перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

За даними слідства, ОСОБА7 під час спілкування з ОСОБА4 повідомив про те, що справу про адміністративне правопорушення стосовно нього буде розглядати Дружківський міський суд Донецької області.

У листопаді 2017 року ОСОБА4 через ОСОБА5 повідомив ОСОБА6 про можливість надання судді ОСОБА10 неправомірної вигоди за ухвалення постанови про відмову у притягненні ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

11 грудня 2017 року ОСОБА6, зайшовши до службового кабінету судді ОСОБА10, передав судді ОСОБА10 5000 гривень за ухвалення постанови про відмову у притягненні ОСОБА4 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами, а також, діючи повторно, передав 5000 гривень за відмову у притягненні ОСОБА7 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами.

У дисциплінарній скарзі НАБУ також зазначено, що 21 серпня 2013 року за громадянкою ОСОБА8 зареєстровано легковий автомобіль марки АUDI Q7, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова ____, номер двигуна ____, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА8 – ОСОБА9, який тривалий час знайомий з ОСОБА10.

У вересні 2013 року ОСОБА10, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА9 перебуває зазначений вище автомобіль, звернувся до нього із пропозицією придбати цей автомобіль для власного користування, на що ОСОБА9 погодився. Також вони дійшли згоди про те, що ОСОБА9 передасть у фактичне користування ОСОБА10 вказаний автомобіль за умови отримання від ОСОБА9 готівкових грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 21 серпня 2013 року становило 159 860 гривень. При цьому ОСОБА10 повідомив ОСОБА9, що наразі у нього немає достатньої суми грошових коштів та він розрахується пізніше.

У вересні 2013 року ОСОБА9 передав у фактичне користування ОСОБА10 вказаний автомобіль АUDI Q7, а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Отже, у вересні 2013 року у ОСОБА10 виникло право користування автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

При цьому 22 серпня 2014 року приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М. посвідчила довіреність, зареєстровану в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3751, видану громадянкою ОСОБА8, якою ОСОБА8 уповноважила, зокрема, ОСОБА10 експлуатувати з правом керування, а при необхідності зняти з обліку в органах Державтоінспекції та продати належний їй автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. Довіреність видана з правом передоручення строком на три роки і дійсна до 22 серпня 2017 року, з правом виїзду за кордон.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс» (далі – ТОВ «Талісман-Сервіс») тричі: 23 липня 2015 року, 9 листопада 2015 року і 9 грудня 2015 року надавалися послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. У цей період часу до ТОВ «Талісман-Сервіс» за наданням послуг з технічного обслуговування вказаного транспортного засобу безпосередньо звертався суддя ОСОБА10.

Отже, під час слідства встановлено, що автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____, постійно перебував у фактичному користуванні судді ОСОБА10 з вересня 2013 року до квітня 2017 року.

Молібога Г.В. як суб’єкт декларування, достеменно знаючи, що у його фактичному користуванні перебуває вказаний транспортний засіб, з метою уникнення розголосу та не бажаючи бути викритим громадськістю та органами контролю, умисно не зазначив у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 – 2016 роки в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

Відповідно до статті 366¹ КК України (в редакції від 30 жовтня 2016 року та від 2 листопада 2016 року) відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

Окрім цього, установлено, що 5 квітня 2017 року за громадянкою ОСОБА8 зареєстровано легковий автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова ____, номер двигуна ____, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА8 – ОСОБА9

5 квітня 2017 року суддя ОСОБА10, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА9 перебуває автомобіль PORSCHE CAYENNE, звернувся до нього із пропозицією обміняти автомобіль AUDI Q7, що перебуває у фактичному користуванні судді ОСОБА10, на автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____, на що ОСОБА9 погодився.

Вони також дійшли згоди про те, що ОСОБА9 передасть у фактичне користування судді ОСОБА10 автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____, за умови отримання від ОСОБА10 готівкових грошових коштів у сумі 15 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 5 квітня 2017 року становило 406 784 гривень.

Того самого дня ОСОБА9 передав у фактичне користування судді ОСОБА10 автомобіль PORSCHE CAYENNE, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а суддя ОСОБА10 повернув ОСОБА9 автомобіль AUDI Q7, який перебував у його користуванні з вересня 2013 року.

Отже, 5 квітня 2017 року в судді ОСОБА10 виникло право користування автомобілем PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

Суддя Молібога Г.В. як суб’єкт декларування, достеменно знаючи, що в його фактичному користуванні перебуває зазначений транспортний засіб, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік повторно не зазначив у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування автомобілем PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

НАБУ в дисциплінарній скарзі також посилається на неповідомлення суддею Молібогою Г.В. Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

У діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. НАБУ вбачає ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6, 10 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством), у зв’язку з чим просило притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

У діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. САП вбачає ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1, пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні), у зв’язку з чим просила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року зазначені дисциплінарні скарги передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для попередньої перевірки.

 

20 травня 2021 року (№ М-2522/45/7-21) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно дисциплінарного проступку судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя ОСОБА10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368 КК України (отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).

Наразі у Вищому антикорупційному суді розглядаються дві кримінальні справи щодо судді ОСОБА10: № 623/261/19 та № 760/20466/18.

З матеріалів кримінальних справ відомо, що суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 разом з адвокатом, який представляв інтереси учасників процесу, вимагали та отримали 13 000 гривень неправомірної вигоди за непритягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності. Хабарі передавалися судді через адвоката. Під час обшуків у кабінеті судді та за місцем його проживання НАБУ знайшло мічені купюри.

Скаржник також зазначив, що журналісти програми «Наші гроші» повідомили, що у справі № 760/5809/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 74838915) «фігурує епізод про отримання 5000 тис гривень хабара за збереження водійського посвідчення водію, що був затриманий в стані алкогольного сп’яніння» (https://bit.lу/3v1bОVX).

8 травня 2018 року Вища рада правосуддя рішенням № 1353/0/15-18 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Холодницького Н.І. про тимчасове відсторонення голови Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності» (https://hcj.gov.ua/doc/doc/106) відсторонила суддю від здійснення правосуддя на строк до 3 червня 2018 року. Оскільки представники прокуратури не подавали повторного клопотання про відсторонення судді, то з червня 2018 року Молібога Г.В. здійснює повноваження голови суду й розглядає судові справи, попри те, що кримінальні провадження щодо нього тривають.

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. також зазначив, що про затримання судді повідомлялося й у засобах масової інформації: https://chesnosud.org/news/nabu-zatrymalo-na-habari-golovu-druzhkivskogo... https://www.pravda.com.ua/news/2017/12/14/7165570/; https://www.slovoidilo.ua/2018/08/01/novyna/pravo/sud-obmezhyv-terminy-o... https://www.bbc.com/ukrainian/news-42360400; https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2456369-vrp-vidstoronila-suddu-z... habari.html.

У репортажі програми ТСН, висвітлюючи події затримання судді, брали інтерв’ю у жителя та активіста міста Дружківки Донецької області, який повідомив, що «якщо потрібне вилучення чи арешт — це все вирішується через нього», тобто Молібогу Г.В., який на той час був єдиним слідчим суддею Дружківського міського суду Донецької області. Також у репортажі зауважено, що: «Подейкують, що надавав можливість людям перетину кордону до незаконних республік» (https://www.youtube.com/ watch?v=46rLydSdSGY).

Скаржник також просив урахувати дані про особу судді ОСОБА10, який, окрім наведеного вище, обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366¹ КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 листопада 2019 року за № ____.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 12 листопада 2020 року закрив кримінальне провадження у зв’язку з втратою чинності статтею 366¹ КК України через визнання її неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20 квітня 2021 року виключила із мотивувальної частини зазначеної вище ухвали фразу «На час вчинення інкримінованого ОСОБА10 кримінального правопорушення стаття 366 КК України була чинною згідно із Законом № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15 березня 2016 року)» (через порушення принципу невинуватості).

На думку Маселка Р.А., суддя ОСОБА10 не заперечував факту недостовірного декларування, а просив Вищий антикорупційний суд закрити справу через втрату чинності статтею, яка передбачала кримінальну відповідальність за ці дії.

Скаржник зазначив, що хоча такі дії уже не вважаються злочином, але свідчать про допущення поведінки, яка підриває авторитет правосуддя, та про відсутність у судді тих моральних якостей, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Скаржник також зазначив, що суддя Молібога Г.В. подавав скаргу до Вищої ради правосуддя на дії суддів Вищого антикорупційного суду, які розглядали кримінальне провадження щодо ОСОБА10 (№ 623/261/19), що може свідчити про намагання тиснути на суддів чи помститися їм.

У діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. Маселко Р.А. убачає ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), у зв’язку з чим просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 травня 2021 року зазначену дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. для попередньої перевірки.

 

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Вища рада правосуддя рішенням від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23, зокрема, відновила з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

 

Процедура розгляду дисциплінарних скарг

Перша Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 вересня 2024 року № 2861/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6, 10 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала відсутність у діях судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктами 4, 5 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», оскільки скарга САП не містить конкретних відомостей із посиланням на фактичні дані (свідчення, докази) щодо зазначених дисциплінарних проступків судді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 липня 2024 року № 2177/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Вища рада правосуддя ухвалою від 17 жовтня 2024 року № 3059/0/15-24 об’єднала дисциплінарну справу стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В., відкриту за дисциплінарними скаргами НАБУ та САП (від 9 листопада 2018 року № 9457/0/8-18, від 11 вересня 2019 року № 9903/0/8-19), з дисциплінарною справою стосовно судді, відкритою за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (від 20 травня 2021 року № М‑2522/45/7-21), в одну дисциплінарну справу і передала її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.

Зазначена об’єднана дисциплінарна справа призначалась до розгляду 2 та 27 червня 2025 року. Суддя та скаржники були повідомлені про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи шляхом надіслання відповідних повідомлень на адреси електронної пошти, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що відповідно до положень пункту 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя є належним повідомленням.

27 червня 2025 року в засіданні у режимі відеоконференції взяв участь представник НАБУ – Чуприна О.О. Представник САП, суддя Молібога Г.В. та Маселко Р.А. на засідання не з’явилися.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., представника НАБУ, дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи й письмові пояснення судді Молібоги Г.В., погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

 

Фактичні обставини, установлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

Щодо дій судді Молібоги Г.В., які містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

САП відповідно до частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надала Вищій раді правосуддя письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № ____ від 23 березня 2018 року та № ____ від 23 листопада 2017 року щодо дисциплінарного проступку судді та доданих до неї матеріалів (лист САП від 5 вересня 2019 року, вих. № 06-18612-17).

НАБУ разом з дисциплінарною скаргою також надало Вищій раді правосуддя копії матеріалів кримінальних проваджень № ____ від 23 листопада 2017 року та № ____ від 23 березня 2018 року.

Щодо кримінального провадження № ____ від 23 листопада 2017 року.

Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами четвертою, п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.

Відповідно до обвинувального акту та копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 23 листопада 2017 року у провадженні судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 перебувала справа про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 156 КУпАП за порушення правил торгівлі тютюновими виробами.

20 листопада 2017 року ОСОБА1 звернувся по правничу допомогу до ОСОБА2, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно із свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 558, виданим 25 травня 1994 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 25 травня 1994 року № 6.

Договір про надання правничої допомоги між ОСОБА1 та ОСОБА2 укладено 21 листопада 2017 року.

20 листопада 2017 року під час зустрічі ОСОБА1 повідомив ОСОБА2 про те, що справу про вчинення ним адміністративного правопорушення розподілено судді ОСОБА10.

При цьому в ОСОБА2 виник злочинний умисел, направлений на підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10, з яким вони особисто знайомі, що полягає у проханні надати та на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА1 за ухвалення судового рішення про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності та повернення вилученої тютюнової продукції.

Перебуваючи у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, ОСОБА2, діючи як підбурювач, звернувся до ОСОБА10 із пропозицією просити та одержати від ОСОБА1 неправомірну вигоду за ухвалення рішення в його інтересах з використанням наданої ОСОБА10 влади як головуючому судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17, зокрема за відмову у притягненні ОСОБА1 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції.

Суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА2 погодився, вступивши з ним у злочинну змову.

Згодом суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 та адвокат ОСОБА2 вимагали від ОСОБА1 надати неправомірну вигоду, а 1 грудня 2017 року отримали неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень за неухвалення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП.

Крім того, 27 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол від 24 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 156 КУпАП, складений стосовно ОСОБА3 за фактом порушення ним правил торгівлі тютюновими виробами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 передано на розгляд судді ОСОБА10.

29 листопада 2017 року ОСОБА3 звернувся по правничу допомогу до адвоката ОСОБА2.

ОСОБА2, дізнавшись про те, що справу про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 розподілено судді ОСОБА10, під час розмови повідомив ОСОБА3 про можливість вирішення питання за грошові кошти, про розмір яких він дізнається в судді, а йому повідомить телефоном.

При цьому в ОСОБА2 виник злочинний умисел, направлений на повторне підбурювання та пособництво судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10, що полягає у проханні надати та на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА3 за ухвалення судового рішення в його інтересах.

14 грудня 2017 року ОСОБА3 надав, а ОСОБА2 умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА10, повторно одержав раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 гривень для подальшої передачі ОСОБА10 за ухвалення ним рішення з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17, а саме за неухвалення рішення про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності та невжиття заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції.

Копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 23 листопада 2017 року містять протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтроль стосовно судді ОСОБА10 від 27 грудня 2017 року, яким зафіксовано факти і зміст розмов між суддею ОСОБА10 та адвокатом ОСОБА2, які відбулися 29 листопада, 1, 7 та 14 грудня 2017 року у службовому кабінеті судді ОСОБА10.

Інформацію, отриману під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль зафіксовано на носії інформації, на якому містяться аудіофайли, які є додатком до протоколу, а саме на карті пам’яті Kingston 32Gb, інв. № 2152т, з файлами «135814_100_034347543_0909. h264», «100043_100_035780330_0910. h264», «095839_100_041606989_0909. h264», «110243_100_053818891_0910.р264» та карті пам’яті Kingston 32Gb, інв. № 2153т, з файлами «135942_100_040812138_0910. h264», «100021_100_044961140_0913. h264»,«095753_100_045661571_0910.h264», «110252_100_047953898_0911.р26».

Під час відтворення змісту записаних на Kingston 32GB, інв. № 2152т, інв. № 2153т розмов в протоколі складена стенограма (у протоколі позначено: Г.В. – ОСОБА10; С. – співрозмовник - адвокат ОСОБА2).

Відповідно до стенограми записів розмов від 29 листопада 2017 року (14:07:05–14:07:46) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА2 відбулася розмова такого змісту:

«Г.В. сидить за робочим столом. Зайшов С., підійшов, нахилився, шепоче нерозбірливо.

Г.В.: – Кто они?

С.: - (нерозбірливо) сбытчик

Г.В.:- Сигаретчик?

С.:-Да.

Г.В.: - (нерозбірливо) да они просто…долбят их, (нерозбірливо нецензурны висловлювання)… чем… тем лучше

С.: - А поможете?

Г.В.: - (нерозбірливо) сам посуди

С.: - Ну, хорошо

Г.В. та С. пожали один одному руки».

Відповідно до стенограми записів розмов від 1 грудня 2017 року (10:01:40–10:02:10) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА2 відбулася розмова такого змісту:

«Г.В. зайшов у кабінет, йде до свого столу, сідає. В кабінет зайшов С., підійшов до столу

С.: - Я ж с тобой… ОСОБА1

Г.В.: - ОСОБА1?

С.: - ага, мы ж по нему отказываем.

С.: - дістав з карману грошові купюрискладені навпіл, поклав на край столу Г.В.

Г.В.: - взяв аркуш паперу, ручку, пишить.

С.: - Пиши: «ОСОБА1».

Г.В.: - Это кто?

С.: - Курильщик, курильщик.

Г.В.: - А, курильщик?

С.: - Курильщик.

Г.В.: взяв гроші, поклав у ящик столу».

Відповідно до стенограми записів розмов від 7 грудня 2017 року (10:09:27–10:14:06) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА2 відбулася розмова такого змісту:

С.: зайшов в службовий кабінет Г.В., фігуранти потиснули один одному руки.

Г.В.: взяв зі столу матеріал, подав його С.

С.: взяв матеріал, дивиться на нього.

С.: - А, это повторное, реализация, зашло…

Г.В.: - Угу.

С.: - Я ж тебе говорил…бл…вот еще удивляюсь я. Чего ты взял ы прешь на такую сумму товара.

Г.В.: - Та просто дебилы.

С.: - Нет, ну оставь в машине там. Взял несколько блоков, продал, пришел еще взял. На хе…а ты тянешь? Идиоты. Я ему уже говорил: «Ты долб…б (нецензурно висловився)»

Г.В.: - Что, назначать или переназначать будем?

С.: - Ну я ему зарядил все.

С.: - Повернув Г.В. матеріал, Г.В. взяв матеріал, листає, дивиться, махнув рукою в знак погодження.

Г.В.: - Все.

Далі С. та Г.В. розмовляють про автомобілі та їх несправностях.

С.: вийшов з кабінету Г.В.

Відповідно до стенограми записів розмов від 14 грудня 2017 року (11:07:47–11:08:16) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА2 відбулася розмова такого змісту:

Г.В. сидить за столом, стук в двері.

Входить С.

С.: - Это опять я.

Г.В.: - По тому самому вопросу?

С.: - По другому

С.: сміється, підходить до столу Г.В. нахиляється, передає Г.В. грошові купюри,

Г.В.: - гроші поклав в ящик столу.

Г.В.: Что это?

С. рукою показує, щоб Г.В. дав йому папір.

С.:- Дай напишу.

Г.В. дає С. маленький папір для записів,

Г.В.: -на, на этой бумажке пиши.

С.: пишить на ньому.

Г.В.: - Спасибо.

С.: - та…

С. вийшов з кабінету Г.В.

Г.В. дістав з ящика столу гроші, перерахував поклав їх знов у ящик столу».

Ці розмови свідчать про позапроцесуальну домовленість судді ОСОБА10 із адвокатом ОСОБА2, відповідно до якої суддя за обумовлений розмір «винагороди» розгляне справи про адміністративні правопорушення № 229/3849/17, № 229/4574/17 з відповідним бажаним результатом.

25 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА10 – у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, ОСОБА2 – у вчиненні злочину, передбаченого частинами четвертою, п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 4 листопада 2019 року кримінальне провадження стосовно судді ОСОБА10 та ОСОБА2 призначив до судового розгляду.

Розгляд справи № 760/20466/18 (кримінальне провадження № ____ від 23 листопада 2017 року) у Вищому антикорупційному суді наразі триває.

Щодо кримінального провадження № ____ від 23 березня 2018 року.

Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 березня 2018 року за підозрою ОСОБА10 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹, частиною третьою статті 368 КК України; ОСОБА6 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; ОСОБА5 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України; ОСОБА4 – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України.

Вищий антикорупційний суд вироком від 16 грудня 2024 року у справі № 623/261/19 визнав ОСОБА10 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. ОСОБА10 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 роки і конфіскацією ½ належного йому майна.

ОСОБА6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України. ОСОБА6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців без конфіскації майна.

Зі змісту вироку Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 623/261/19 убачається, що до Дружківського міського суду Донецької області 17 листопада 2017 року надійшов складений 13 листопада 2017 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, стосовно Особа-1 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Справі про адміністративне правопорушення присвоєно єдиний унікальний номер 229/4426/17 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передано на розгляд судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10. Відповідно до повідомлення на вебсайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року Особа-1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 відбудеться о 15 год 00 хв 27 листопада 2017 року.

О 14 год 13 хв 4 грудня 2017 року ОСОБА6 прибув до Дружківського міського суду Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вулиця Енгельса, 45, та, будучи обізнаним про те, що справа про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 стосовно Особа-1 перебуває на розгляді в судді ОСОБА10, зайшов до його службового кабінету, де запропонував судді ОСОБА10 почитати матеріали вказаної справи, на що ОСОБА10 погодився.

З метою уточнення відомостей особи, в чиїх інтересах необхідно ухвалити рішення, ОСОБА6 о 14 год 23 хв 4 грудня 2017 року на свій номер мобільного телефону +38____ отримав від Особа-2 (номер мобільного телефону +380____) SMS-повідомлення з анкетними даними Особа-1.

ОСОБА6 повідомив ОСОБА10, що з Особа-1 він особисто не знайомий, але знає його через своїх знайомих, і що Особа-1 не бажає бути позбавленим права керування транспортними засобами. В такий спосіб ОСОБА6 продемонстрував ОСОБА10 ступінь зв’язку з Особа-1 і висловив пропозицію щодо непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

ОСОБА10 запропонував ОСОБА6 висловити свої пропозиції щодо способу вирішення питання про непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, на що ОСОБА6 виявив готовність розглянути будь-які пропозиції, які за результатами судового розгляду забезпечать Особа-1 збереження права керування транспортними засобами. Отже, ОСОБА6 запропонував ОСОБА10 отримати неправомірну вигоду в розмірі, який він вкаже.

ОСОБА10, розуміючи завуальовану пропозицію неправомірної вигоди за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності й наслідки своїх дій, на вказану пропозицію погодився. Розуміючи необхідність визначення розміру неправомірної вигоди, яку він бажає отримати за ухвалення рішення в інтересах Особа-1, ОСОБА10 показав ОСОБА6 п’ять пальців правої руки, висловивши цим згоду на отримання неправомірної вигоди в розмірі п’яти одиниць.

ОСОБА6, розуміючи завуальовану вимогу судді ОСОБА10 щодо необхідності надання йому неправомірної вигоди в розмірі п’яти одиниць за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, зазначив, що передасть отримані відомості та зустрінеться з суддею ОСОБА10 наступного дня.

Близько 15 год 00 хв 5 грудня 2017 року ОСОБА6 зайшов до робочого кабінету ОСОБА10 та підтвердив намір на надання неправомірної вигоди. ОСОБА10 повідомив, що бажає отримати неправомірну вигоду 11 грудня 2017 року, оскільки судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 щодо Особа-1 призначено на 12 грудня 2017 року, на що ОСОБА6 погодився.

Крім того, 17 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол від 13 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА7 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Справі про адміністративне правопорушення присвоєно єдиний унікальний номер № 229/4431/17 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передано на розгляд судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10. Згідно з повідомленням на вебсайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року ОСОБА7 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 відбудеться о 14 год 30 хв 27 листопада 2017 року.

З метою подальшого передання анкетних відомостей особи, в чиїх інтересах необхідно ухвалити судове рішення, ОСОБА6 о 17 год 47 хв 4 грудня 2017 року та о 10 год 36 хв 11 грудня 2017 року на свій номер мобільного телефону +380955110938 отримав від Особа-2 (номер мобільного телефону +380954534418) SMS-повідомлення з анкетними даними такого змісту: «ОСОБА7 ____. Пуз».

О 10 год 52 хв 11 грудня 2017 року ОСОБА6 прибув до Дружківського міського суду Донецької області та, будучи обізнаним про те, що справа про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП перебуває на розгляді в судді ОСОБА10, зайшов до службового кабінету судді, де обговорив з ОСОБА10 можливість непритягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами, а також зміст пояснень, які ОСОБА7 необхідно буде надати в судовому засіданні та які будуть сприяти ухваленню суддею ОСОБА10 рішення в інтересах ОСОБА7.

Близько 16 год 50 хв 11 грудня 2017 року ОСОБА6, за попередньою домовленістю, зайшов до службового кабінету голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 і передав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за непритягнення Особа-1 і ОСОБА7 до адміністративної відповідальності та непозбавлення права керування транспортними засобами. Отримавши від ОСОБА6 грошові кошти, ОСОБА10 поклав їх у шухляду свого робочого столу, а після завершення зустрічі з ОСОБА6 дістав із шухляди, перерахував їх та поклав у свою сумку.

12 грудня 2017 року Особа-1 прибув до судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 на розгляд справи про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 та відповів на запитання ОСОБА10. Під час бесіди суддя ОСОБА10 звернув увагу на настання негативних наслідків у разі позбавлення Особа-1 права керування транспортними засобами, а також зазначив, що про ухвалене рішення у справі Особа-1 зможе дізнатися пізніше засобами телефонного зв’язку. Цього самого дня ОСОБА7 прибув до судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА10 на розгляд справи про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 та відповів на запитання ОСОБА10. Під час бесіди ОСОБА10 зазначив, що про ухвалене рішення у справі ОСОБА7 зможе дізнатися пізніше. Після цього ОСОБА7 залишив робочий кабінет ОСОБА10.

Отже, ОСОБА6 висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а також надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 369 КК України.

За цих самих обставин ОСОБА10 прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 КК України.

Копії матеріалів кримінального провадження містять протокол від 27 грудня 2017 року за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно судді ОСОБА10, яким зафіксовано факти і зміст розмов між суддею ОСОБА10 та прокурором ОСОБА6, які відбулися 4, 5 та 11 грудня 2017 року в службовому кабінеті судді ОСОБА10.

Під час спілкування суддя ОСОБА10 та прокурор ОСОБА6 обговорювали обставини розгляду справи про адміністративне правопорушення № 229/4426/17, при цьому суддя ОСОБА10 надавав прокурору ОСОБА6 інформацію про необхідність вчинення учасниками справи тих чи інших подальших дій для бажаного вирішення справи.

Додатками до протоколу є карти пам’яті Kingston 32GB інв. № 2152т та інв. № 2153т, файли образів (копій) цих додатків збережені відповідно до протоколу огляду речей від 29 березня 2018 року на носії інформації Verbatim microSDHC 32 GB, маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A07, та Verbatim microSDHC 32 GB, маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A02.

При відтворенні змісту записаних на Kingston 32GB № 2152т, 2153т розмов в протоколі складена стенограма (у протоколі позначено: Г.В. – ОСОБА10, М. – працівник прокуратури).

Зокрема, відповідно до стенограми записів розмов від 4 грудня 2017 року (14:13:40–14:20:00, 14:27:40–14:30:07) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА6 відбулась розмова такого змісту:

«Г.В. сидить за робочим столом, до кабінету входить чоловік.

М.: - разрешите пройти. Здраствуйте

М. протягнув Г.В. руку для привітання

Г.В.: - Присаживайтесь

М. сів на стілець.

М.: - Я по такому вопросу. Вы говорили, посмотрите, от (нерозбірчиво) числа протокол…в курточке бумажка осталась

Г.В.: - Автодорожный?

М.: - Да. Ясиноватский район, на мопеде… Ну военные как-то остановили, ну он же даже и не ехал (нерозбірливо)

Г.В.: - сказав нерозбірливо. Вийшов з кабінету,

Г.В. (голос за кадром) – Оксана, дай мне…

Г.В. повернувся, сів за стіл

М.: - (нерозбірливо), ну какой там материал есть по ГАИ?

Г.В.: - Алтухов, нет?

М.: - А, если честно, его по фамилии даже не знаю

Г.В.: - сейчас принесет

М.: розповідає про святкування Дня прокуратури, як їх привітав новий начальник поліції, багато було поздоровлень.

Зайшла в кабінет дівчина (Д.), дала Г.В. документи

Д.: - Три у меня, а Аня сейчас принесет

М.: - Я могу сейчас уточнить, выйти, фмилию

Г.В.: - Хорошо, сейчас узнаем

Г.В.: розповідає, що його хвилю як будуть погашати державний борг, де взяти гроші на пенсії

В кабінет зайшла Д.

Д.: - Это все, больше нет

Д. вийшла

М. встав – Я сейчас я пойду, узнаю

Г.В. договорив про свої хвилювання щодо погашення державного боргу

М. – виходить з кабінету

Г.В.: - Давай, 2 минуты, только не по телефон

М.: - Не, не, я сей час

М. – виходить з кабінету

В кабінет Г.В. зайшов М., в руках тримає аркуш паперу, сідає

М.: - ОСОБА4 (нерозбірливо) Григорьевич,

Г.В.: перебирає матеріали на столі, дістає один з них, дивиться, читає:

«Управлял мопедом» (не розбірливо)… и что, он выпил?

М.: - Ну там, короче, приехал к военным, а они вызвали ГАИшником, но а куда он денется (не розбірливо)

Г.В.: - Ясно

Г.В. дивиться, листає, читає матеріал (не розбірливо): «Був складний протокол…»

Г.В.: - Ты откуда его знаешь?

М.: - Ну я не прямо его знаю (не розбірливо), нет, но есть (не розбірливо)

Г.В.: - я просто (задумався)… подставы нет?

М.: - Нет

Г.В.: - Предложения какие?

М.: - Ваши, любые. Чтоб не лишиться прав

Г.В. поклав ручку, показує п’ять пальців

М. киває головою – Понял.

М. встав.

Г.В.: - Сегодня работаете?

М. глянув на годинник – Давайтте, сегодня вечером ко мне приедут…

Г.В.: - Да, (не розбірливо) давайте завтра тода. Я думал сегодня… (не розбірливо)

М.: - тога завтра заскочу у вам

М. та Г.В. потиснули руки

М.: вийшов».

Зокрема, відповідно до стенограми записів розмов від 5 грудня 2017 року (15:08:02–15:08:33) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА6 відбулась розмова такого змісту:

«Голос за кадром – Можно?

Г.В.: - Заходи

Увійшов М.

М.: Как Вы? … Вам, наверное, уже надоели?

Потиснули один одному руки.

Г.В.: - Та все надоели, я бы (не розбірливо)

М.: - Я… по-вчерашнему. Там все о’кей. Так что, когда скажете…

Г.В.: - Та все (нерозборчиво), я приму …

М.: - На когда расмотрение дела? Вы говорили до 12…

Г.В.: - тогда в понедельник…».

Зокрема, відповідно до стенограми записів розмов від 11 грудня 2017 року (16:50:50–16:52:00) між суддею ОСОБА10 та ОСОБА6 відбулась розмова такого змісту:

«Голос М. за кадром – Разрешите, ка дела?

Зайшов М.

Г.В. – Та потихонечку

М. дійшов до столу, нагнувся, під столом передав Г.В. грошові кошти

Г.В. взяв грошові кошти, поклав їх в ящик столу

М. – Все как мы договаривались?

Г.В. –Да

М. Спасибо большое

Говорять нерозбірливо, М. розповідає, як на день народження дарували ручку».

Ці розмови свідчать про позапроцесуальну домовленість судді ОСОБА10 із прокурором ОСОБА6, відповідно до якої суддя за обумовлений розмір «винагороди» розгляне справи про адміністративні правопорушення № 229/4426/17, № 229/4431/17 з бажаним результатом.

На цей час Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами засуджених ОСОБА10, ОСОБА6, захисників ОСОБА11 в інтересах ОСОБА6, ОСОБА12 в інтересах ОСОБА10 на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № ____ від 23 березня 2018 року.

Зазначені факти позапроцесуального спілкування судді Молібоги Г.В. були предметом розгляду Вищої ради правосуддя під час розгляду подання та клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Холодницького Н.І. про надання згоди на утримання судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. під вартою та тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя рішенням від 16 грудня 2017 року № 4122/0/15-17 надала згоду на утримання судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. під вартою.

Вища рада правосуддя рішенням від 16 грудня 2017 року № 4123/0/15-17 тимчасово, до 15 лютого 2018 року, відсторонила суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя рішенням від 13 лютого 2018 року № 451/0/15-18 продовжила до 13 квітня 2018 року строк тимчасового відсторонення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

У межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 23 березня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя від 8 травня 2018 року № 1353/0/15-18 тимчасово, до 3 червня 2018 року, відсторонено суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя рішенням від 13 листопада 2018 року № 3456/0/15-18 тимчасово відсторонила суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду за обвинуваченням ОСОБА10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, або закриття вказаного кримінального провадження.

 

Щодо дій судді Молібоги Г.В., які містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

НАБУ встановило, що 21 серпня 2013 року за громадянкою ОСОБА8 було зареєстровано легковий автомобіль марки АUDI Q7, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова ____, номер двигуна ____, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА8 – ОСОБА9, який був знайомий з ОСОБА10.

У вересні 2013 року ОСОБА10, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА9 перебуває зазначений вище автомобіль, звернувся до нього із пропозицією придбати цей автомобіль для власного користування. ОСОБА9 на вказану пропозицію ОСОБА10 погодився. Також вони дійшли згоди про те, що ОСОБА9 передасть у фактичне користування ОСОБА10 вказаний автомобіль за умови отримання від ОСОБА10 готівкових грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 21 серпня 2013 року становило 159 860 гривень. При цьому ОСОБА10 повідомив ОСОБА9, що наразі у нього немає достатньої суми грошових коштів і він розрахується пізніше.

У вересні 2013 року ОСОБА9 передав у фактичне користування ОСОБА10 вказаний автомобіль АUDI Q7, а також ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Отже, у вересні 2013 року в ОСОБА10 виникло право користування автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

22 серпня 2014 року приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М. посвідчила довіреність, зареєстровану в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3751, видану громадянкою ОСОБА8, якою ОСОБА8 уповноважила, зокрема, ОСОБА10 експлуатувати з правом керування, а у разі потреби зняти з обліку в органах Державтоінспекції та продати належний їй автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. Довіреність видана з правом передоручення строком на три роки і дійсна до 22 серпня 2017 року, з правом виїзду за кордон.

ТОВ «Талісман-Сервіс» тричі: 23 липня 2015 року, 9 листопада 2015 року і 9 грудня 2015 року надавало послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____. У зазначений період часу до ТОВ «Талісман-Сервіс» за наданням послуг з технічного обслуговування цього транспортного засобу безпосередньо звертався суддя ОСОБА10.

Таким чином, під час досудового розслідування установлено, що автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____, постійно перебував у фактичному користуванні судді ОСОБА10 з вересня 2013 року до квітня 2017 року.

Однак ОСОБА10, як суб’єкт декларування, достеменно знаючи, що в його фактичному користуванні перебуває вказаний транспортний засіб, з метою уникнення розголосу щодо придбання зазначеного дороговартісного автомобіля, не бажаючи бути викритим громадськістю та органами контролю, умисно не зазначив у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2016 роки у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____.

Відповідно до статті 366¹ КК України (в редакції від 30 жовтня 2016 року та від 2 листопада 2016 року) відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

Окрім цього, встановлено, що 5 квітня 2017 року за громадянкою ОСОБА8 зареєстровано легковий автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова ____, номер двигуна ____, реєстраційний номерний знак ____.

Фактично придбання та користування вказаним автомобілем здійснювалось сином ОСОБА8 – ОСОБА9.

5 квітня 2017 року суддя ОСОБА10, достовірно знаючи, що у фактичному користуванні ОСОБА9 перебуває автомобіль PORSCHE CAYENNE, звернувся до нього із пропозицією обміняти автомобіль AUDI Q7, що перебуває у фактичному користуванні судді ОСОБА10, на автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

ОСОБА9 на вказану пропозицію судді ОСОБА10 погодився. Також вони дійшли згоди про те, що ОСОБА9 передасть у фактичне користування судді ОСОБА10 вказаний автомобіль за умови отримання від ОСОБА10 готівкових грошових коштів у сумі 15 000 доларів США, що за курсом валют Національного банку України станом на 5 квітня 2017 року становило 406 784 гривні.

Того самого дня ОСОБА9 передав у фактичне користування судді ОСОБА10 автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а суддя ОСОБА10 повернув ОСОБА9 автомобіль AUDI Q7, який перебував у його користуванні з вересня 2013 року.

Отже, 5 квітня 2017 року в судді ОСОБА10 виникло право користування автомобілем PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

Суддя ОСОБА10 як суб’єкт декларування, достеменно знаючи, що в його фактичному користуванні перебуває вказаний транспортний засіб, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік повторно не зазначив у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» наявність права користування автомобілем PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, реєстраційний номерний знак ____.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 12 листопада 2020 року закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 8 листопада 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366¹ КК України, у зв’язку з втратою чинності норми КК України через визнання її неконституційною.

 

Щодо наявності підстав для притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Із протоколів аудіо-, відеоконтролю особи, спостереження за особою, огляду, обшуку, протоколів допиту підозрюваних, свідків, які містяться в матеріалах кримінальних проваджень № ____ від 23 листопада 2017 року та № ____ від 23 березня 2018 року, вбачається, що адвокат ОСОБА2 та прокурор Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА6 неодноразово приходили до службового кабінету судді ОСОБА10 та запитували суддю про обставини справ про адміністративні правопорушення №№ 229/3849/17, 229/4574/17, 229/4426/17, 229/4431/17, що перебували в його провадженні.

Згідно з інформацією в системі документообігу «Д-3» та на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення судді Молібоги Г.В. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя відсутні.

Офіс Генерального прокурора листом від 11 вересня 2024 року № 11143/0/18-24 повідомив Вищу раду правосуддя про те, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» повідомлення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в Офісі Генерального прокурора зареєстрованим не значиться.

 

Пояснення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

У поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя на запит члена Вищої ради правосуддя Грищука В.К., суддя Дружківського міського суду Донецької області Молібога Г.В. вказав, що зазначені НАБУ та САП в дисциплінарних скаргах відомості не містять фактів, підтверджених доказами, які вказували б на вчинення ним хоча б одного дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна скарга НАБУ від 31 жовтня 2018 року та дисциплінарна скарга САП від 25 вересня 2019 року є аналогічними за змістом і стосуються обставин кримінальних проваджень № ____ від 23 листопада 2017 року та № ____ від 23 березня 2018 року, які наразі є предметом розгляду у Вищому антикорупційному суді.

За твердженнями авторів дисциплінарних скарг, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є наслідком вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, статтею 366¹ КК України.

Суддя Молібога Г.В. наголошує, що його вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не було доведено в установленому законом порядку: щодо нього не ухвалювались обвинувальні вироки українськими судами, оскільки він ніколи не вчиняв жодних кримінальних правопорушень, а під час відправлення правосуддя завжди діяв у суворій відповідності до Конституції України, законів України та Кодексу суддівської етики.

Суддя Молібога Г.В. зазначив, що є очевидним те, що з першого дня досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, з матеріалів якого у спосіб, не передбачений КПК України, було виділено кримінальне провадження № ____, справи стосовно нього є сфабрикованими і сфальсифікованими працівниками Служби безпеки України, детективами НАБУ та прокурорами САП, що буде встановлено судом (кричущі порушення кримінального процесуального закону та упереджене досудове розслідування).

Суддя Молібога Г.В. також наголосив, що НАБУ і САП звернулися до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами з метою легалізації зібраних стосовно нього неналежних та недопустимих доказів, які до того ж є доказами скаржників для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

15 червня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення судді Молібоги Г.В. щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А., а 2 серпня 2021 року – доповнення до зазначених пояснень.

У письмових поясненнях суддя Молібога Г.В. зазначив, що подана Маселком Р.А. дисциплінарна скарга є очевидно безпідставною, оскільки не містить жодних обґрунтованих фактів, підтверджених доказами, які вказували б на вчинення хоча б одного дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 12 листопада 2020 року у справі № 991/3006/20 стосовно ОСОБА10 закрив кримінальне провадження № ____, внесене 8 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 366¹ КК України, у зв’язку з втратою чинності норми КК України через визнання її неконституційною. Тому твердження скаржника щодо незаперечення суддею Молібогою Г.В. факту недостовірного декларування є необґрунтованим, безпідставним та таким, що має характер припущення. Скаржник визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, чим порушив презумпцію невинуватості, що є неприпустимим у правовій, соціальній, демократичній державі, якою є Україна.

Суддя Молібога Г.В. у поясненнях також зауважив, що хотів доводити свою невинуватість у судовому порядку, однак КПК України не передбачає можливості судового провадження у разі декриміналізації діяння, оскільки це є безальтернативною підставою для закриття кримінального провадження. Водночас суддя також зазначив, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було складено з численними порушеннями, а викладені в ньому обставини базувалися лише на припущеннях сторони обвинувачення. Зокрема, суддя наголосив на тому, що в його діях був відсутній умисел на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Щодо наявності підстав для притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що Дисциплінарний орган не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення Молібоги Г.В., яке здійснюється в межах судового розгляду зазначеного кримінального провадження. Установлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення тільки для ухвалення рішення дисциплінарним органом у межах компетенції.

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, установлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), наявність складу кримінального правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд. Дисциплінарне провадження не може підміняти кримінальне провадження.

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя»). Отже, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення Вищою радою правосуддя рішень у межах своєї компетенції й жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) зазначено, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Тобто зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Отже, питання наявності в діях судді Молібоги Г.В. складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган, який діє в межах виключних повноважень установлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що рішення в дисциплінарній справі стосовно судді Молібоги Г.В., хоч і ухвалюється на підставі, зокрема, фактів, установлених правоохороними органами, однак ґрунтується на самостійних підставах, установлення яких є необхідним для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами аналізу обставин, викладених у дисциплінарних скаргах НАБУ, САП, Маселка Р.А., інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні, а також обставин, установлених під час розгляду дисциплінарної справи, вбачається, що суддя Молібога Г.В. мав позапроцесуальні відносини із ОСОБА2 та ОСОБА6 з метою ухвалення потрібних постанов у справах про адміністративні правопорушення (№№ 229/3849/17, 229/4574/17, 229/4426/17, 229/4431/17).

Такі дії судді Молібоги Г.В. порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики).

У Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, установлено, що суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2).

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів необхідно обговорити з різних причин. Методи, що використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

З урахуванням викладеного, суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, завжди дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, а поведінка – відповідала високому статусу його посади.

Поведінка судді Молібоги Г.В. не відповідає принципам верховенства права, безсторонності і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному судовому розгляді, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами чи суддями.

Зазначені вище події набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Молібоги Г.В., має негативний вплив на авторитет не лише суду, в якому працює суддя, а й на судову систему загалом (https://www.slovoidilo.ua/2018/08/01/novyna/pravo/sud-obmezhyv-terminy-oznajomlennya-spravoyu-zatrymanomu-xabari-holovi-misksudu, https://www.bbc.com/ukrainian/news-42360400), також в репортажі програми «ТСН» журналісти, висвітлюючи події затримання судді, брали інтерв’ю у жителя та активіста міста Дружківки Донецької області, який повідомив, що «якщо потрібне вилучення чи арешт – це все вирішується через нього». Також у репортажі зауважено, зокрема: «Подейкують, що надавав можливість людям перетину кордону до незаконних республік».

Зазначені обставини та докази в сукупності, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказують на те, що неналежна поведінка та дії судді Молібоги Г.В. об’єктивно свідчать про допущення ним поведінки, що порочить звання судді та істотно підривають авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду.

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Молібоги Г.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а саме – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Зазначені дії мають умисний характер, оскільки суддя Молібога Г.В. не міг не усвідомлювати неправомірності таких дій, чим завдав істотної шкоди авторитету правосуддя.

 

Щодо наявності підстав для притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу; втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (частина четверта статті 48, пункт 9 частини сьомої статті 56 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, зокрема про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основоположних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Цей загальновизнаний міжнародний принцип належним чином втілений в українському законодавстві.

Зокрема, незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У пункті 8 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено: якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.

Тобто суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя за наявності щодо нього будь-якого незаконного впливу під час здійснення правосуддя.

На підставі матеріалів кримінальних проваджень доведено, зокрема, що адвокат ОСОБА2 та прокурор Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА6 спілкувалися з суддею ОСОБА10 з метою в позапроцесуальний спосіб вплинути на нього під час розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 229/3849/17, 229/4574/17, 229/4426/17, 229/4431/17.

Із протоколів аудіо-, відеоконтролю особи, спостереження за особою, огляду, обшуку, протоколів допиту підозрюваних, свідків, які містяться в матеріалах кримінальних проваджень № ____ від 23 листопада 2017 року та № ____ від 23 березня 2018 року, які досліджені під час розгляду дисциплінарної справи, убачається, що адвокат ОСОБА2 та прокурор Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА6 неодноразово приходили до службового кабінету судді ОСОБА10 та запитували суддю «про обставини справ про адміністративні правопорушення №№ 229/3849/17, 229/4574/17,229/4426/17, 229/4431/17», що перебували в його провадженні.

Згідно з інформацією в системі документообігу «Д-3» та на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, повідомлення судді Молібоги Г.В. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя відсутні.

Офіс Генерального прокурора листом від 11 вересня 2024 року № 11143/0/18-24 повідомив Вищу раду правосуддя про те, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» повідомлення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в Офісі Генерального прокурора зареєстрованим не значиться.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що позапроцесуальне спілкування судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В. з ОСОБА2 та ОСОБА6 у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА2 та ОСОБА6 могли здійснювати вплив на суддю Молібогу Г.В. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення №№ 229/3849/17, 229/4574/17, 229/4426/17, 229/4431/17 з метою отримання інформації для реалізації свого злочинного умислу.

Отже, дії судді Молібоги Г.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).

 

Щодо наявності підстав для притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

У 2016, 2017, 2018 роках суддя Молібога Г.В. подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки. Заповнюючи на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) основні та виправлену електронні декларації, суддя Молібога Г.В. ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов’язку декларанта вносити достовірні відомості, які система електронного декларування автоматично генерувала під час переходу до наступного розділу декларації та остаточного її підписання.

О 10 год 9 хв 28 жовтня 2016 року та о 9 год 13 хв 31 жовтня 2016 року із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів органів юстиції України, шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК, суддя Молібога Г.В. подав основну та виправлену електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік.

О 15 год 15 хв 23 березня 2017 року із застосуванням електронного цифрового підпису, шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК, суддя Молібога Г.В. подав основну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік.

О 14 год 46 хв 26 березня 2018 року із застосуванням електронного цифрового підпису, шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК, суддя Молібога Г.В. подав основну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік.

Використання електронного цифрового підпису відповідно до статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

У деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки, які подав суддя Молібога Г.В., у розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» відсутня інформація про користування транспортними засобами АUDI Q7, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова ____, реєстраційний номерний знак ____, та PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова ____, реєстраційний номерний знак ____.

При цьому протягом 2013 – 2018 років суддя Молібога Г.В. користувався автомобілями марки АUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____, та PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____.

Зазначене підтверджено:

– протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтроль особи № 2907т від 28 грудня 2017 року, в якому зафіксовано розмову судді ОСОБА10 щодо користування автомобілем марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____;

– висновком експертизи відео-, звукозапису від 26 березня 2018 року № 6670, згідно з яким, ймовірно, усне мовлення диктора під умовним індексом «Невід. 1», зафіксоване на фрагментах фонограм № 6-18, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, належить судді ОСОБА10;

– протоколом обшуку від 14 грудня 2017 року за місцем проживання судді ОСОБА10 за адресою: АДРЕСА1, під час якого виявлено, зокрема, ключі від автомобіля PORSCHE CAYENNE, а в гаражі – автомобіль PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номерний знак ____;

– протоколом допиту свідка ОСОБА8 від 15 грудня 2017 року, згідно з яким вона підтвердила, що передала в користування судді ОСОБА10 автомобіль PORSCHE CAYENNE, однак грошей за придбання вказаного автомобіля суддя ОСОБА10 їй так і не віддав;

– довіреністю, посвідченою 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М., зареєстрованою в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 3751, бланк НАВ 362801, виданою громадянкою ОСОБА8 Зі змісту вказаної довіреності вбачається, що ОСОБА8 уповноважила, зокрема, суддю Молібогу Г.В. експлуатувати з правом керування, а за необхідності зняти з обліку в органах Державтоінспекції та продати належний їй автомобіль марки AUDI Q7, 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак ____, зареєстрований у Відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи у місті Краматорську при Управлінні державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області 21 серпня 2013 року. Довіреність видана з правом передоручення строком на три роки і дійсна до 22 серпня 2017 року з правом виїзду за кордон;

– заявою Молібоги Г.В. від 21 липня 2015 року до Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міст Краматорська та Дружківки при Управлінні державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо видачі йому свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для участі у міжнародному русі строком на три місяці;

– свідоцтвом СХТ ___, виданим Молібозі Г.В. про реєстрацію транспортного засобу для участі в міжнародному русі (дійсне до 21 жовтня 2015 року), на автомобіль марки AUDI Q7, реєстраційний номерний знак ____, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова ____, об’єм двигуна 4163 кубічних сантиметрів;

– заявою Молібоги Г.В. від 15 жовтня 2015 року до органів Державної автомобільної інспекції щодо зняття з обліку при поверненні із поїздки за кордон вказаного транспортного засобу;

– відомостями, отриманими від ТОВ «Талісман-Сервіс» про те, що це підприємство 23 липня 2015 року, 9 листопада 2015 року та 9 грудня 2015 року надавало послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер ____;

– нарядами-замовленнями ТОВ «Талісман-Сервіс» від 23 липня 2015 року № КТ0723/072, від 9 листопада 2015 року № КТ1109/028, від 9 грудня 2015 року № КТ1209/072 щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер ____, платником і замовником послуг визначено суддю Молібогу Г.В. Також у вказаних нарядах-замовленнях зазначено контактний номер мобільного телефону +38____, який перебував у користуванні Молібоги Г.В.;

– відомостями про перебування судді Молібоги Г.В. разом із дружиною за кордоном у період з 6 серпня 2015 року до 21 серпня 2015 року, про виїзд на автомобілі марки AUDI Q7, реєстраційний номер ____, про перетин державного кордону України.

Водночас у розділі 6 декларацій за 2015, 2016, 2017 роки «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» суддя Молібога Г.В., порушивши вимоги, передбачені пунктом 3 частини першої статті 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», не відобразив відомостей про транспортні засоби, що перебували в його користуванні у період з 2013 до 2017 роки.

Таким чином, суддя Молібога Г.В. у деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про автомобілі марки АUDI Q7, чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова ____, реєстраційний номерний знак ____, та PORSCHE CAYENNE, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова ____, реєстраційний номерний знак ____, що перебували в його користуванні протягом 4 років.

Отже, дані, які зазначив суддя Молібога Г.В. у деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки, є неправдивими, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомостей, визначених законодавством).

 

Щодо доводів судді Молібоги Г.В. про порушення кримінального процесуального закону та упереджене досудове розслідування Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в межах наданих їй повноважень не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення Молібоги Г.В., а лише перевіряє викладені в дисциплінарних скаргах НАБУ, САП та Маселка Р.А. обставини на предмет дотримання вимог, що висуваються до судді, та наявності в діях судді Молібоги Г.В. складу дисциплінарних проступків.

Установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дисциплінарного провадження факти та з’ясовані обставини мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пуктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17).

 

Стосовно строку притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Релевантними джерелами права й актами їх застосування під час обчислення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», які, зокрема, регламентують строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, складові дисциплінарного провадження, порядок його обчислення.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Тлумачення частини одинадцятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв’язку зі статтею 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (у будь-якій редакції) дає підстави для висновку, що термін «час здійснення відповідного дисциплінарного провадження» – це часовий проміжок, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, дисциплінарної скарги та закінчується у день ухвалення рішення у відповідному дисциплінарному провадженні.

Частиною першою статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній на день звернення НАБУ, САП, Маселка Р.А. із дисциплінарними скаргами – 9 листопада 2018 року, 11 вересня 2019 року, 20 травня 2021 року) встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Суддя Молібога Г.В. вчинив триваючий дисциплінарний проступок: 1 грудня 2017 року (день одержання неправомірної вигоди від ОСОБА2, справа про адміністративне правопорушення № 229/3849/17); 14 грудня 2017 року (день одержання неправомірної вигоди від ОСОБА2, справа про адміністративне правопорушення № 229/4574/17), 11 грудня 2017 року (день одержання неправомірної вигоди від ОСОБА6, справи про адміністративні правопорушення № 229/4426/17, № 229/4431/17). З урахуванням тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустках із 20 листопада 2017 року до 20 травня 2021 року дисциплінарне стягнення до судді Молібоги Г.В. мало б бути застосовано не пізніше 11 вересня 2021 року, 21 вересня 2021 року та 24 вересня 2021 року відповідно.

Однак 5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Із дня набрання чинності цим Законом України здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Пунктами 23⁸– 23⁹ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою не ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, з дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів передаються дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованою системою розподілу справ. Перебіг строку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, у таких дисциплінарних провадженнях переривається та розпочинається заново. Дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 липня 2024 року № 2177/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 вересня 2024 року № 2861/1дп/15-24 ухвалою відкрила дисциплінарну справу за дисциплінарними скаргами НАБУ та САП стосовно судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Г.В.

Отже, за змістом положень частини першої статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження щодо судді Молібоги Г.В. розпочато після отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарних скарг НАБУ (9 листопада 2018 року), САП (11 вересня 2019 року) та Маселка Р.А. (20 травня 2021 року).

Саме такий висновок щодо застосування до судді дисциплінарного стягнення в межах передбаченого законом трирічного строку, з урахуванням частини другої статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», частини одинадцятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24.

Отже, строк притягнення судді Молібоги Г.В. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

 

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне врахувати таке.

Частиною п’ятою статті 50 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», частиною другою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Із характеристики, яку надала керівник апарату Дружківського міського суду Юлія Неживенко, убачається, що під час роботи на посаді судді Молібога Г.В. зарекомендував себе з позитивної сторони, є досвідченим суддею, здібним організатором та керівником суду. Вміє організовувати колектив і спрямовувати діяльність суду на забезпечення належної організації роботи. Має системні, глибокі професійні уміння і навички. Постійно працює над підвищенням і оновленням свого професійного досвіду, здатний реалізувати і підтримати нове у професійній сфері, дбає про підвищення якості здійснення судочинства, суворе дотримання законності. За характером урівноважений, вимогливий до себе та підлеглих, об’єктивний, принциповий, уважний до людей та доброзичливий. Користується повагою серед юристів міста Дружківки Донецької області та колективу суду.

Частиною четвертою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.

За даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, згідно з інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя Молібога Г.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Ураховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який вчинив суддя Молібога Г.В., зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на рівень довіри суспільства не тільки до суду, а й до судової гілки влади загалом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що ні особа судді, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Молібоги Г.В. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Геннадія Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя