Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Устимова Костянтина Євгеновича стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук Світлани Степанівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 червня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Устимова К.Є. від 1 червня 2020 року (єдиний унікальний номер матеріалу У-3536/0/7-20) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. під час розгляду справи № 758/4349/18 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва», комунальної корпорації «Київавтодор», третя особа ‒ Подільське управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У дисциплінарній скарзі автор зазначає про недотримання судом розумного строку розгляду справи, що порушує положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 червня 2020 року дисциплінарну скаргу Устимова К.Є. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Устимова К.Є. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. з огляду на таке.
10 квітня 2018 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району міста Києва», комунальної корпорації «Київавтодор», третя особа ‒ Подільське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Справі присвоєно єдиний унікальний номер 758/4349/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 10 квітня 2018 року для розгляду справи визначено суддю Захарчук С.С.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 4 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті на 14 лютого 2019 року.
14 грудня 2019 року сторонам направлено судові повістки, які отримані учасниками 15 січня 2019 року, за винятком ОСОБА_2 (конверт з судовою повісткою повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання»).
14 лютого 2019 року судове засідання відкладено до 9 липня 2019 року у зв’язку з неявкою у судове засідання позивача, оскільки він не був належно повідомлений про дату та час судового засідання.
15 лютого 2019 року сторонам, які не були присутні у судовому засіданні направлено судові виклики.
14 лютого 2019 року судове засідання відкладено до 9 липня 2019 року у зв’язку з неявкою у судове засідання позивача, відсутністю доказів його належного повідомлення.
15 лютого 2019 року сторонам, які не були присутні у судовому засіданні направлено судові повістки.
9 липня 2019 року судове засідання відкладено до 16 грудня 2019 року у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх сторін.
16 грудня 2019 року справу знято з розгляду у зв’язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті під час розгляду іншої справи. Наступною датою судового засідання визначено 26 травня 2020 року.
26 травня 2020 року судове засідання відкладено до 30 листопада 2020 року у зв’язку з першою неявкою у судове засідання позивача, належно повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
11 червня 2020 року сторонам направлено судові повістки про виклик у судове засідання, відкладене до 30 листопада 2020 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження ‒ не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, під час попередньої перевірки встановлено, що судом не дотримано передбаченого статтею 210 Цивільного процесуального кодексу України (далі ‒ ЦПК України) строку розгляду справи.
У письмових поясненнях суддя Захарчук С.С. зазначила, що тривалий строк розгляду справи зумовлений надмірним рівнем судового навантаження, для розгляду цивільних, адміністративних справ, а також справ у межах кримінального судочинства під час здійснення повноважень слідчого судді щодня назначається у середньому по 20 судових засідань, станом на день надання пояснень (22 червня 2020 року) у Подільському районному суді міста Києва штатним розписом передбачено 21 посаду судді, наразі правосуддя здійснюють 8 суддів, з яких 3 судді розглядають кримінальні та адміністративні матеріали, лише 5 суддів розглядають цивільні та адміністративні справи, клопотання органів досудового розслідування, скарги, заяви, подані у порядку КПК України.
Відповідно до статистичних показників діяльності, наданих судом, до провадження судді Захарчук С.С. за період з 1 січня 2018 року по 16 червня 2020 року надійшло 10 832 справ у межах цивільного судочинства, 566 справ у межах адміністративного судочинства, 13 049 справ та матеріалів у межах кримінального судочинства під час виконання повноважень слідчого судді, при цьому судом розглянуто 7 633 справ у межах цивільного судочинства, 561 справ у межах адміністративного судочинства, 11 713 справ та матеріалів у межах кримінального судочинства під час виконання повноважень слідчого судді.
Отже, враховуючи положення ЦПК України, зважаючи на те, що провадження у справі № 758/4349/18 було відкрито 12 листопада 2018 року, а рішення суду за результатами розгляду справи станом на час проведення перевірки не ухвалено, суддею Захарчук С.С. допущено порушення строку розгляду цивільної справи, визначеного нормами процесуального права.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Таким чином, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді вказаного дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у разі встановлення факту порушення визначених процесуальним законом строків розгляду справи, є наявність обставин, які свідчать, що таке порушення мало місце внаслідок дій судді, спрямованих на необґрунтоване затягування строків розгляду справи або внаслідок безпідставного невчинення дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», в тому числі, затверджено Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.
Із зазначених показників розраховано середні витрати часу на розгляд справ, згідно з якими тривалість розгляду справи за спорами в порядку цивільного та адміністративного судочинства може становити від 1 до 13 годин залежно від категорії спору.
Одночасно, у рішенні Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» визначено, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.
Як встановлено перевіркою, невиконання вимог процесуального закону щодо строку розгляду судом справи № 758/4349/18 не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, оскільки недотримання суддею встановленого законом строку розгляду справи обумовлено об’єктивними причинами, а саме значним судовим навантаженням.
Таким чином, попередньою перевіркою дисциплінарної скарги Устимова К.Є. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. під час розгляду справи № 758/4349/18 не встановлено відомостей, які б свідчили саме про безпідставне затягування або невжиття суддею Захарчук С.С. заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, а тому дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Інших відомостей, які б свідчили про наявність у діях судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук С.С. ознак дисциплінарного проступку перевіркою не встановлено.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Захарчук Світлани Степанівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
