Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши подання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича Володимира Олексійовича на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України,

встановила:

4 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 5812/0/8-25) надійшло подання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення Монича В.О. з посади судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 червня 2025 року доповідачем у цій справі визначено члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О.

На засідання Вищої ради правосуддя 1 липня 2025 року суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монич В.О. не прибув, про дату, час і місце його проведення повідомлений у порядку та строки, що встановлені законом. Відповідне повідомлення розміщене на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

30 червня 2025 року (вх. № Й-3440/0/7-25) на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання представника судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. – адвоката Йосипчука О.В., про відкладення розгляду питання про звільнення Монича В.О. з посади судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України у зв’язку з оскарженням рішення Вищої ради правосуддя від 3 червня 2025 року № 1191/0/15-25 до Великої Палати Верховного Суду.

1 липня 2025 року надійшли два клопотання від судді Монича В.О.:

– про відкладення розгляду питання щодо його звільнення (вх. № 2736/1/6-25) з огляду на оскарження рішення Вищої ради правосуддя від 3 червня 2025 року № 1191/0/15-25;

– про зупинення провадження в дисциплінарній справі до завершення розгляду адміністративної справи за його позовом до Вищої ради правосуддя (вх. № 2736/0/6-25) щодо визнання зазначеного рішення незаконним і його скасування.

За результатами розгляду клопотань про відкладення розгляду питання про звільнення Монича В.О. з посади судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України Вища рада правосуддя вирішила відмовити в їх задоволенні, оскільки згідно з абзацом другим частини третьої статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Клопотання судді Монича В.О. про зупинення провадження в дисциплінарній справі Вища рада правосуддя залишила без розгляду, оскільки дисциплінарне провадження стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. завершилось розглядом скарги Маселка Р.А. на рішення про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності та ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 3 червня 2025 року № 1191/0/15-25 «Про скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 березня 2024 року № 835/2дп/15-24 про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. та ухвалення нового рішення про притягнення судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. до дисциплінарної відповідальності».

За результатами розгляду зазначеного подання Вища рада правосуддя встановила таке.

Монич Володимир Олексійович Указом Президента України від 28 грудня 1999 року № 1624/99 призначений на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 17 січня 2002 року № 35/2002 у межах п’ятирічного строку переведений на роботу на посаді судді Мукачівського міського суду Закарпатської області, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-IV обраний на посаду судді місцевого Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області безстроково.

11 квітня 2022 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 10 січня 2024 року № 53/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 20 березня 2024 року № 835/2дп/15-24 відмовила у притягненні судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. до дисциплінарної відповідальності.

Зазначене рішення скаржник Маселко Р.А. оскаржив до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя рішенням від 3 червня 2025 року скасувала рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 березня 2024 року № 835/2дп/15-24 й ухвалила нове рішення про притягнення Монича В.О. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Підставою притягнення судді Монича В.О. до дисциплінарної відповідальності стали висновки Вищої ради правосуддя про вчинення суддею дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Зокрема, Вища рада правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної скарги дійшла висновку про умисність дій судді Монича В.О. та грубий характер допущеного ним проступку, оскільки станом на дату події йому були відомі вимоги присяги судді, правила суддівської етики, відповідні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони керування транспортним засобом у стані сп’яніння, а також можливі наслідки допущення ним протиправної поведінки.

Зазначена поведінка судді Монича В.О. порушує норми суддівської етики та стандарти поведінки, викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що визначено істотним дисциплінарним проступком в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Установлені обставини свідчать про вчинення суддею Моничем В.О. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Монича В.О. здійснено з дотриманням процедури, установленої законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до положень статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених, зокрема, пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Частиною шостою статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.

Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, тому за своєю суттю таке рішення є кадровим (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 9901/187/19, від 25 червня 2020 року у справі  № 9901/103/19, від 6 квітня 2023 року у справі № 990/86/22).

У цьому випадку Вища рада правосуддя не вирішує питання про притягнення судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Монича В.О. до дисциплінарної відповідальності, а реалізує повноваження щодо вирішення питання про звільнення судді на підставі рішення, ухваленого уповноваженим органом – Вищою радою правосуддя.

Керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя

вирішила:

звільнити Монича Володимира Олексійовича з посади судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя