Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича,
встановила:
Зміст дисциплінарної скарги
до Вищої ради правосуддя 10 червня 2021 року на електронну пошту надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (вх. № М-3006/30/7-21) на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. під час здійснення правосуддя у справі № 826/14887/18 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій.
У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. зазначає, що дії судді Костенка Д.А. містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).
Скаржник посилається на те, що суддя Костенко Д.А. ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Із дня відкриття провадження у справі минуло 970 днів, однак суддя, станом на день подання дисциплінарної скарги не ухвалив остаточного судового рішення.
На думку Маселка Р.А., суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. не вжив належних та дієвих заходів забезпечення розгляду справи № 826/14887/18 упродовж розумного строку, у зв’язку із чим його необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким уведено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Вища рада правосуддя рішенням від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23, зокрема, з 1 листопада 2023 року відновила розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких Вища рада правосуддя рішенням від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинила.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу Маселка Р.А. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 20 березня 2025 року зазначену скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для проведення попередньої перевірки.
Пояснення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А.
28 липня та 2 серпня 2021 року, 28 листопада 2023 року, 13 травня, 2 червня та 4 липня 2025 року, суддя Костенко Д.А. надав письмові пояснення.
Суддя Костенко Д.А. зазначив, що в нього у провадженні перебувала справа № 826/14887/18 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження у цій справі, розгляд якої вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції рішенням від 8 липня 2021 року у справі № 826/14887/18 позов задовольнив.
Суддя Костенко Д.А. погоджується з доводами дисциплінарної скарги Маселка Р.А., що він як суддя порушив 60-денний строк розгляду зазначеної справи, установлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), оскільки в його провадженні справа перебувала 2 роки 8 місяців.
Суддя у поясненнях зауважив, що тривалий час розгляду справи зумовлений об’єктивними причинами, а саме надмірним навантаженням.
Починаючи з 2014 року, в Окружному адміністративному суді міста Києва правосуддя здійснюється неповним складом, що зумовило надмірне навантаження на діючих суддів.
На день обрання Костенка Д.А. суддею безстроково у квітні 2017 року з 51 судді (за штатною чисельністю) виконували свої повноваження лише 12, у зв’язку із чим частину справ, які перебували у провадженні цих суддів, передано на повторний автоматизований розподіл між суддями, призначеними безстроково навесні 2017 року. Згодом кількість діючих суддів збільшилася, однак проблема з рівномірним навантаженням і перенавантаженням залишалась актуальною. Суддя зазначає, що станом на 5 березня 2020 року правосуддя здійснювали 39 суддів, що становить 2/3 від штатної чисельності суддів.
Згідно з інформацією про основні показники здійснення судочинства за 2017–2021 роки: у 2017 році до суду надійшло 20 704 справи, у 2018 році – 26 601, у 2019 році – 29 014, у 2020 році – 36 846, у 2021 році – 44 284, з урахуванням залишків нерозглянутих справ на розгляді перебувало: у 2017 році – 35 108, у 2018 році – 44 139, 2019 році – 47 055, у 2020 році – 32 528, у 2021 році – 39 574 справи.
У судді Костенка Д.А. на розгляді перебувало справ і матеріалів: у 2017 році – 1082 (у тому числі 638 справ надійшло з квітня 2017 року), у 2018 році – 1577 (у тому числі надійшло 907 справ), у 2019 році – 1786 (у тому числі надійшло 872 справи), у 2020 році – 1810 (у тому числі надійшло 594 справи), у 2021 році – 2551 (у тому числі надійшло 1377 справ).
Кількість справ, які розглянув суддя Костенко Д.А.: у 2017 році (з квітня) – 439, у 2018 році – 583, у 2019 році – 570, у 2020 році – 680, у 2021 році – 713, що свідчить про певну стабільність цього показника, що підтверджується також інформацією за перше пʼятиріччя Костенка Д.А. на посаді судді: у 2010 році – 640, у 2011 році – 523, у 2012 році – 531, у 2013 році – 614, у 2014 році (до вересня, коли закінчилися повноваження судді) – 422.
Середньомісячний показник отриманих і розглянутих суддею справ – 94/61 (по суду: 89/69).
Згідно з інформацією про основні показники здійснення судочинства за січень, лютий 2020 року в судді на розгляді перебувало 1321 справа та матеріали; кількість справ, які він розглянув – 107; залишок – 1214.
Середньомісячний показник отриманих і розглянутих суддею справ за цей період – 71/71 (по суду: 80/66).
Ця інформація, на думку судді Костенка Д.А., є об’єктивною та важливою, оскільки свідчить про стійке збільшення загальної кількості справ, яка надходять до суду, що за тієї самої кількості суддів, які здійснюють правосуддя, призводить до збільшення залишків нерозглянутих справ.
Додатково суддя Костенко Д.А. зауважив, що ураховуючи на основні показники здійснення судочинства суддями окружних адміністративних судів, які знаходяться в межах Шостого апеляційного адміністративного суду, за січень – грудень 2019 року, середньомісячна кількість отриманих розглянутих ним справ перевищує середньомісячну кількість отриманих / розглянутих справ порівняно із суддями інших судів (Київський, Черкаський, Чернігівський окружні адміністративні суди).
Підсумовуючи зазначені дані, Костенко Д.А. наголосив на тому, що велика кількість адміністративних справ, які були передані йому в 2017 році від колег, у яких закінчився строк повноважень, та надмірне поточне надходження адміністративних справ і відокремлених матеріалів потребує більше часу на ознайомлення з ними, проведення значно більшої кількості судових засідань і складення різного роду процесуальних документів, що є об’єктивними причинами, які не давали йому змоги здійснювати розгляд справ із дотриманням установлених строків та призводили до збільшення залишку справ, що знаходились у його провадженні.
Із суб’єктивних причин суддя зазначив те, що ні позивач, ні скаржник жодного разу не цікавилися станом розгляду справи № 826/14887/18 та можливістю прискорення її розгляду.
Ураховуючи наведене, суддя Костенко Д.А. зазначив, що не допускав умисного або неналежного зволікання з розглядом справи № 826/14887/18, а тривалий її розгляд зумовлений об’єктивними причинами, на які суддя не міг вплинути.
Також суддя Костенко Д.А. зазначив, що прямих чи безпосередніх доказів черговості розгляду адміністративної справи №826/14887/18 не існує, оскільки ведення такого роду документів законодавством не передбачено й фактично такі документи не складались.
Відомості про обставини черговості розгляду адміністративних справ можуть міститись у переліках справ, призначених до слухання, переліках ухвалених судових рішень, які він додав до своїх пояснень.
Суддя Костенко Д.А. звернув увагу, що з 10 лютого 2021 року по 8 липня 2021 року ним ухвалено понад 120 рішень по суті у різних категоріях адміністративних справ.
На думку судді, докази і факти, які він навів у своїх поясненнях, у своїй сукупності і взаємозв’язку дають однозначне розуміння, що суддя працював, а не бездіяв, не зупинявся на досягнутому і намагався покращувати ефективність своєї роботи.
Суддя Костенко Д.А. також повідомив, що твердження Маселка Р.А. про безпідставне затягування розгляду справи № 826/14887/18 були предметом розгляду в дисциплінарній справі № 171/2дп/15-21, у якій Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 1 лютого 2021 року відмовила у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.
Відкриття провадження
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 4 серпня 2021 року № 1766/1дп/15-21 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
З метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Костенка Д.А. копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи стосовно нього надіслано за місцем його роботи, оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, судді запропоновано надати додаткові пояснення щодо доводів і відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі та в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи.
Суддю та скаржника повідомлено про розгляд дисциплінарної справи, який призначено на 28 квітня 2025 року, 2 червня 2025 року та 7 липня 2025 року, шляхом надіслання відповідних повідомлень на адреси електронної пошти, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Скаржник в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибув. Суддя Костенко Д.А. взяв участь в засіданні особисто.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., суддю Костенка Д.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи та пояснення судді, установила таке.
Обставини, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи
Костенко Дмитро Анатолійович Указом Президента України від 14 вересня 2009 року № 740/2009 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 95/2017 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Фактичні обставини дисциплінарної справи та висновки
Згідно з матеріалами дисциплінарної справи 12 вересня 2018 року до суду надійшла позовна заява Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” (далі – позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – відповідач) про визнання протиправними дій.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2018 року головуючим суддею визначено Костенка Д.А.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 20 вересня 2018 року позовну заяву залишив без руху, оскільки позивач не надав до суду документа про сплату судового збору, власного письмового підтвердження того, що він не подавав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.
Позивач 12 жовтня 2018 року подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження у справі та призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
28 листопада 2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Остаточне рішення в цій справі постановлено 8 липня 2021 року, яким позовні вимоги задоволено.
Отже, у провадженні судді Костенка Д.А. справа № 826/14887/18 перебувала 2 роки 8 місяців, що є порушенням строку, установленого статтею 258 КАС України.
Під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 24 лютого 2020 року (вх. № М-146/27/7-20) до Вищої ради правосуддя надходила інша дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо зволікання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. з розглядом справи № 826/14887/18 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 22 квітня 2020 року № 1032/3дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вища рада правосуддя ухвалою від 14 травня 2020 року № 1308/0/15-20 об’єднала зазначену дисциплінарну справу з дисциплінарною справою стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А., відкриту за скаргою Маловічка Юрія Павловича (вх. № М-2783/0/7-19), в одну дисциплінарну справу, яку передала на розгляд члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищуку В.К.
На момент розгляду об’єднаної дисциплінарної справи розгляд адміністративної справи № 826/14887/18 під головуванням судді Костенка Д.А. тривав понад 2 роки з дати відкриття провадження у справі, тобто поза межами процесуальних строків, визначених законодавством.
З урахуванням обставин, установлених під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки порушення суддею Костенком Д.А. строку розгляду справ не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду цих справ протягом строку, встановленого законом, а обумовлено об’єктивною причиною, а саме значним навантаженням судді.
Ураховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 1 лютого 2021 року № 171/2дп/15-21 відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. та припинила дисциплінарне провадження.
Отже, аналогічні доводи Маселка Р.А. в дисциплінарній справі, яка розглядається, щодо безпідставного затягування розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 з 22 жовтня 2018 року (день відкриття провадження у справі) до 1 лютого 2021 року (день ухвалення рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Костенка Д.А.) вже були предметом розгляду під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, яким Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надала оцінку.
Таким чином, предметом розгляду дисциплінарної скарги Маселка Р.А. є період розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 під головуванням судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. з 1 лютого 2021 року (день ухвалення рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Костенка Д.А.) до 8 липня 2021 року (день ухвалення рішення в цій справі) – 5 місяців.
Статтями 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Згідно із частинами першою, другою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначила, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що немає об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, установлені законом, однак не виконує цього, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.
Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідних процесуальних заходів для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість унаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.
Отже, безпідставне порушення суддею строку розгляду справи та невжиття заходів щодо розгляду справи у строки, передбачені законом формує склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Європейський суд з прав людини вже зазначав, що з метою встановлення дотримання розумності строку розгляду справи в цілях статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно враховувати провадження загалом. При цьому вимога стосовно розумного строку застосовується до всіх стадій юридичних проваджень, спрямованих на вирішення спору, включаючи додаткові стадії рішення у справі (Robins v. the United Kingdom, §§ 28, 29). Тобто цей строк обраховується не для кожної окремої стадії судового процесу, а, як правило, від початку розгляду справи і до ухвалення остаточного рішення суду у справі.
У справі № 826/14887/18 провадження тривало понад 2 роки 8 місяців.
Незважаючи на наявність попереднього дисциплінарного провадження, відкритого також за скаргою Маселка Р.А. від 24 лютого 2020 року (вх. № М-146/27/7-20) стосовно судді Костенка Д.А., що свідчить про підвищений суспільний інтерес і важливість адміністративної справи № 826/14887/18 для позивача, суддя не вжив належних заходів для активізації її розгляду.
Водночас під час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2 червня 2025 року суддя Костенко Д.А. зазначив, що вважає подання дисциплінарної скарги стосовно нього проявом тиску на суддю. За його словами, він чинив опір такому тиску, у зв’язку із чим, зокрема, не розглядав адміністративної справи № 826/14887/18.
Необхідно зауважити, що незалежність судді, гарантована Конституцією України, не звільняє його від обов’язку здійснювати правосуддя відповідно до закону та в розумні строки. Завданням судді є не протистояння можливому тиску шляхом бездіяльності, а своєчасний, неупереджений та об’єктивний розгляд судових справ. Незалежність судді не означає його право не виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки, зокрема забезпечення розгляду справ у розумні строки.
Водночас розгляд цієї адміністративної справи після ухвалення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення від 1 лютого 2021 року № 171/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності тривав ще 5 місяців та закінчився лише 8 липня 2021 року (день ухвалення рішення), що є порушенням розумності строків розгляду справи.
Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи суддя Костенко Д.А. ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі № 826/14887/18 відкрив провадження в цій адміністративній справі та постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відсутність у справі ознак значної складності підтверджується тим, що суддя не вчиняв жодних процесуальних дій, не ухвалював процесуальних рішень, спрямованих на з’ясування обставин справи, однак водночас не вжив будь-яких необхідних заходів для її розгляду з дня відкриття провадження в цій справі, в тому числі з 1 лютого 2021 року (день ухвалення рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Костенка Д.А.) до 8 липня 2021 року (день ухвалення рішення в цій справі).
Аналіз рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить про те, що з 1 лютого 2021 року (день ухвалення рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Костенка Д.А.) до 8 липня 2021 року (день ухвалення рішення у справі № 826/14887/18) суддя Костенко Д.А. під час розгляду інших адміністративних справ з аналогічними позовними вимогами ухвалив:
4 рішення у справах, які надійшли за 2016 рік;
2 рішення у справах, які надійшли за 2017 рік;
11 рішень у справах, які надійшли за 2018 рік;
14 рішень у справах, які надійшли за 2019 рік;
53 рішення у справах, які надійшли за 2020 рік;
16 рішень у справах, які надійшли за 2021 рік.
З наведеного вбачається, що більшість рішень було ухвалено у справах, що надійшли до суду пізніше, ніж справа № 826/14887/18.
Також, із наданих суддею Костенком Д.А. в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2 червня 2025 року копій матеріалів, зокрема про призначення до розгляду судових справ за 2018–2021 роки, убачається, що в 2021 році суддя переважно призначав до розгляду справи, які надійшли до суду в 2020–2021 роках, тоді як справа № 826/14887/18, що перебувала у провадженні судді з 2018 року, тривалий час не розглядалася.
Такі дії судді Костенка Д.А. свідчать про вибірковий підхід до розгляду адміністративних справ, які перебували в його провадженні, та про порушення послідовного розгляду справ відповідно до черговості їх надходження та реєстрації в суді, оскільки.
Оскільки до ухвалення судового рішення у справі № 826/14887/18 суддя Костенко Д.А не вчиняв процесуальних дій у цій справі для з’ясування обставин справи, наведене свідчить про відсутність необхідності вчиняти такі дії. Водночас суддя Костенко Д.А. продовжував здебільшого розглядати адміністративні позови, які надійшли значно пізніше, ніж адміністративний позов у справі № 826/14887/18. Така бездіяльність істотно вплинула на тривалість розгляду справи за межами розумного строку та засвідчує неналежне здійснення правосуддя і нехтування завданнями адміністративного судочинства.
Доводи судді Костенка Д.А. про значне судове навантаження не можуть бути достатнім виправданням допущення ним порушення строків розгляду адміністративної справи № 826/14887/18.
Відповідно до інформації про статистичні показники роботи судді Костенка Д.А., яку надав голова Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. (лист від 12 липня 2021 року № 07-36/205), із 1 січня до 30 червня 2021 року у провадженні судді Костенка Д.А. перебувало 1861 справа і матеріал, з них розглянуто лише 345, залишок – 1516 справ і матеріалів.
Отже, із 1 січня до 30 червня 2021 року суддя Костенко Д.А. розглянув приблизно 18,54 % від загальної кількості справ і матеріалів, що перебували в його провадженні, що становить 2,7 справи в один робочий день. До того ж, як пояснив суддя Костенко Д.А. більшість із розглянутих справ є справи за позовом осіб до Пенсійного фонду України, які розглядаються за правилами спрощеного провадження та не є складними.
Такі показники свідчать про недостатній рівень організації роботи судді та дисбаланс між обсягом навантаження і фактичним виконанням покладених на нього обов’язків щодо здійснення правосуддя.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що вказаний рівень навантаження не є тим основним чинником, який зумовив констатовані в цій дисциплінарній справі порушення та об’єктивно унеможливлював належне виконання суддею Костенком Д.А. покладених на нього обов’язків, а тому не може бути взятий до уваги як такий, що виключає дисциплінарну відповідальність судді.
Зазначені обставини свідчать про низький рівень організації судочинства і дають підстави вважати, що неефективне та несумлінне використання суддею Костенком Д.А. процесуальних повноважень призвело до безпідставного затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Посилання судді Костенка Д.А. на те, що учасники адміністративної справи № 826/14887/18 не зверталися до суду з будь-якими заявами про прискорення розгляду справи, є безпідставними з огляду на таке.
У справах подібної категорії щодо застосування пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду в пункті 203 постанови від 16 січня 2025 року у справі № 990SCGC/7/24 вже зазначала, що суддя має обов’язок виготовити рішення незалежно від того, чи учасники процесу подають скарги на їхню відсутність.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» зазначив, що від державних органів очікують дій, що відповідають принципу верховенства права, оскільки особа не може заздалегідь передбачати порушення закону публічними службовцями як норму їхньої поведінки. Тобто особа, яка вступає у правовідносини публічного характеру, в першу чергу сподівається і має законне право очікувати законності, чесності і сумлінності при виконанні своїх посадових обов’язків від будь-якої посадової особи або публічного службовця. Водночас така особа не повинна заздалегідь прогнозувати і передбачати можливість неправомірної бездіяльності представника держави як норму його поведінки.
У контексті поточної справи це означає, що учасники судової справи мають право покладатися на добросовісне виконання суддею свого обов’язку зі своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, якщо їх вчинення не обумовлюється наявністю звернень і клопотань учасників справи, не очікуючи подання до суду будь-яких скарг, заяв про пришвидшення розгляду справи тощо. У разі ж порушення суддею такого свого обов’язку учасникам справи не можна повною мірою докоряти і на них не можна перекладати відповідальність за те, що вони не подавали судді такі заяви, скарги з цього питання, нагадування щодо його обов’язку вчинити відповідні процесуальні дії тощо.
Отже, незважаючи на те, що учасники адміністративної справи № 826/14887/18 не виявляли належної процесуальної активності та не зверталися до суду із заявами чи клопотаннями про прискорення її розгляду, суд зобов’язаний здійснювати розгляд справи в розумні строки відповідно до вимог процесуального законодавства.
Суддя Костенко Д.А. в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 квітня 2025 року, як на одну із причин неможливості розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 у строки передбачені законом, посилався на те, що він дотримувався черговості розгляду справ, ураховуючи їх надходження до суду та відповідну дату їх реєстрації.
Однак це не підтверджується даними, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та наданими суддею Костенком Д.А. в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2 червня 2025 року копіями матеріалів, зокрема про призначення до розгляду судових справ за 2018-2021 роки.
Ураховуючи наведені вище критерії оцінки належної поведінки судді Костенка Д.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що, незважаючи на те, що суддя усвідомлював порушення строку розгляду справи № 826/14887/18, знаючи про наявність дисциплінарної скарги, пов’язаної зі зволіканням розгляду цієї справи, він продовжував свою бездіяльність щодо розгляду справи протягом тривалого часу, а отже, допустив безпідставне затягування розгляду адміністративної справи та не вжив своєчасних заходів для дотримання встановленого законом строку її розгляду, що не відповідає вимогам закону щодо об’єктивного розгляду справи справедливим судом та утворює склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 23 грудня 2019 року № 3599/3дп/15-19 притягнула суддю Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом одного року з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.
Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, які містяться в розділі «Акти Вищої ради правосуддя», суддя Костенко Д.А. з 23 грудня 2019 року до 23 грудня 2020 року, тобто протягом року, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
У межах цієї дисциплінарної справи дії судді Костенка Д.А. пов’язані з безпідставним затягуванням строку розгляду адміністративної справи № 826/14887/18 (шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі), який закінчився 22 грудня 2018 року, тобто до притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Отже, з огляду на викладене відсутні правові підстави для застосування частини шостої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах розгляду цієї дисциплінарної справи.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Під час розгляду дисциплінарної справи не виявлено факту заподіяння істотної та непоправної шкоди учасникам провадження цієї справи від допущеного суддею невжиття заходів щодо своєчасного її розгляду. Зокрема, у дисциплінарній скарзі скаржник не повідомляє таких відомостей, які могли б свідчити про настання істотної та непоправної шкоди від дій судді.
З огляду на встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, умисного допущення суддею Костенком Д.А. дисциплінарного проступку, відомості щодо навантаження, які не свідчать про неможливість судді належно організовувати здійснення правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та таким, що відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», буде застосування до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
