Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду за скаргою заступника Генерального прокурора Вербицького Дмитра Анатолійовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Вовка Сергія Володимировича,

 

встановила:

 

6 жовтня 2022 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 4317/0/8-22) надійшла скарга заступника Генерального прокурора Вербицького Д.А. щодо дисциплінарного проступку судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. під час розгляду справ № 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22), № 757/21976/22-к (провадження № 1-кс-21326/22).

Вовк Сергій Володимирович Указом Президента України від 14 квітня 2006 року № 308/2006 призначений строком на п’ять років на посаду судді Печерського районного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2990-ІV обраний суддею цього суду безстроково.

Відповідно до характеристики, яку надав голова Печерського районного суду міста Києва, «за час роботи на посаді судді Вовк С.В. зарекомендував себе як досвідчений та кваліфікований суддя. Належну теоретичну підготовку та практичний досвід застосовує при розгляді судових справ. У професійній діяльності дотримується принципу верховенства Закону. Підтримує професійну компетентність у галузі права на високому рівні. Належним чином виконує обов’язки по відправленню правосуддя, вживаючи усіх необхідних заходів до забезпечення повного, всебічного і об’єктивного розгляду справ. Судові процеси веде з додержанням встановлених Законом вимог, процесуальні документи складає грамотно. До роботи відноситься з бажанням. Суддя Вовк С.В. працює над підвищенням професійного рівня, постійно вивчає нове законодавство та судову практику. При цьому, охоче ділиться здобутими знаннями з працівниками суду та іншими суддями. Дисциплінований, сумлінний працівник. Фактів порушення суддею трудової та виконавчої дисципліни зафіксовано не було, суддя суворо дотримується режиму роботи суду та правил внутрішнього трудового розпорядку. Здійснює належний контроль за роботою секретаря судового засідання та помічника, вимагає сумлінного виконання ними службових обов’язків».

Згідно з відомостями офіційного веб сайту Вищої ради правосуддя суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. не має непогашених дисциплінарних стягнень.

 

Стислий зміст дисциплінарної скарги

 

У дисциплінарній скарзі зазначено, що Головне слідче управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 4 травня 2022 року обставин незаконного видобутку корисних копалин (піску річкового) обсягом понад 407 тис. м³ вартістю 342 млн грн, його легалізації шляхом продажу незаконно здобутого майна, ухилення від сплати податку на додану вартість у розмірі 7,9 млн грн та рентної плати за користування надрами у розмірі 7,1 млн грн з виведенням коштів за межі України на користь засновника ОСОБА1, який є громадянином російської федерації, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 240 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

З урахуванням встановлених та підтверджених обставин належності корпоративних прав низки юридичних осіб, діяльність яких перевіряється під час досудового розслідування, фізичній особі – громадянину російської федерації ОСОБА1, паспорта громадянина рф та закордонного паспорта громадянина рф, слідчими органу досудового розслідування та прокурорами на виконання Закону України від 3 березня 2022 року «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» вжито заходів для пошуку, накладення арешту та забезпечення зберігання корпоративних прав підприємств, засновником яких є ОСОБА1, з метою збереження речових доказів та можливості подальшого застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. ухвалою від 14 липня 2022 року у справі № 757/16845/22-к задовольнив клопотання адвоката ОСОБА2 та скасував накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року у справі № 757/13615/22-к арешт майна, а також скасував визначений слідчим суддею ухвалою від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядок зберігання речових доказів.

Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. ухвалою від 31 серпня 2022 року у справі № 757/21976/22-к задовольнив клопотання адвоката ОСОБА2 та скасував накладений ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва арешт у справах: №№ 757/17700/22-к, 757/17702/22-к, 757/17707/22-к, 757/17709/22-к, 757/17711/22-к, 757/17690/22-к, 757/17705/22-к від 19 липня 2022 року; №№ 757/19619/22-к, 757/19622/22-к, 757/19621/22-к, 757/19603/22-к від 4 серпня 2022 року; № 757/19750/22-к від 15 серпня 2022 року; № 757/20412/22-к від 23 серпня 2022 року; № 757/19747/22-к від 9 серпня 2022 року; № 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року.

Скаржник зазначив, що аналіз статей 100, 174, 303–309 та інших статей Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) свідчить, що слідчого суддю під час здійснення судового контролю за додержанням прав і свобод під час кримінального провадження не уповноважено на розгляд і прийняття рішень щодо скасування визначеного відповідно до статті 100 КПК України слідчим суддею порядку зберігання речових доказів, зокрема про передачу в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Законом не передбачено також порядку розгляду таких скарг або клопотань, статусу та осіб, які повинні брати участь у такому розгляді, отже, постановивши ухвалу від 14 липня 2022 року у справі № 757/16845/22-к у частині скасування визначеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № ____ від 4 травня 2022 року, слідчий суддя Вовк С.В. вийшов за межі наданих повноважень та допустив істотні порушення норм процесуального права.

Скаржник зауважив, що слідчий суддя Вовк С.В. усупереч нормам кримінального процесуального права прокурор, за клопотанням якого накладено арешт на майно, у судове засідання не викликався.

Скаржник зазначив, що ухвала від 31 серпня 2022 року у справі № 757/21976/22-к оскарженню не підлягає, однак є незаконною та необґрунтованою.

Під час розгляду клопотання ОСОБА2 про скасування арешту майна суддя Вовк С.В. не дотримався правових норм і діяв упереджено.

Як зазначено у скарзі, клопотання ОСОБА2 вмотивовано лише тим, що арешт на майно накладено безпідставно і це є тиском на бізнес. Жодних інших доводів, зокрема, що у застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, сторона захисту не навела.

Скаржник також наголосив, що в день розгляду слідчим суддею Вовком С.В. зазначеного клопотання прокурор заявив клопотання про проведення розгляду клопотання ОСОБА2 у відкритому судовому засіданні із застосуванням аудіофіксації.

Крім того, слідчому судді Вовку С.В. того самого дня прокурор напередодні судового засідання заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 757/21976/22-к за клопотанням ОСОБА2 та про відкладення судового засідання з метою підготовки заперечень.

Цих клопотань слідчий суддя Вовк С.В. не розглянув, у мотивувальній частині рішення суд вказав, що особа, за клопотанням якої арештовано майно, у судове засідання не з’явилася, що суперечить фактичним обставинам та позбавило сторону обвинувачення можливості відстоювати власну правову позицію.

На переконання скаржника, ухвалу від 31 серпня 2022 року слідчий суддя Вовк С.В. мотивовував фактами, які не відповідають матеріалам кримінального провадження.

У вказаній ухвалі суду зазначено про відсутність відомостей, які підтверджували б, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, однак відповідними постановами, винесеними старшим прокурором у кримінальному провадженні Однольком С.В., від 10 червня 2022 року, від 2 серпня 2022 року та від 3 серпня 2022 року, винесеними старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Безукладніковою О.А., рухоме та нерухоме майно визнано речовими доказами.

До клопотань про накладення арешту на майно слідчий та прокурор долучили копії матеріалів кримінального провадження № ____, які підтверджують спричинену кримінальним правопорушенням шкоду, однак слідчий суддя Вовк С.В. дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які виправдовували б втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном.

З огляду на викладене скаржник просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, наголошуючи на наявності в його поведінці дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2023 року зазначену дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 24 липня 2024 року № 2299/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б», «г» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

У зв’язку із закінченням строку повноважень члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., визначеного доповідачем у вказаній дисциплінарній справі, на підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 20 березня 2025 року здійснено повторне автоматизоване визначення члена Вищої ради правосуддя – доповідача Ковбій О.В. для проведення підготовки цієї справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач підготувала висновок від 28 травня 2025 року із пропозицією про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.

18 червня 2025 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила заяву судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від розгляду зазначеної дисциплінарної справи. У зв’язку із цим розгляд дисциплінарної справи відкладено на 9 липня 2025 року.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. та скаржника – Офіс Генерального прокурора – про дату та час засідання шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному веб сайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржниці, визначених пунктом 13.32 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 9 липня 2025 року, з’явився представник судді – адвокат Клян А.Ф., суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. взяв участь у режимі відеоконференції.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи встановила таке.

 

Обставини, встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду

 

Головне слідче управління Національної поліції України із 4 травня 2022 року здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 240 КК України.

Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Волкова С.Я. ухвалою від 10 червня 2022 року у справі № 757/13615/22-к задовольнила клопотання прокурора другого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Однолька С.В. у кримінальному провадженні № _____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 240 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», ТЗДВ «Бахчисарайський консервний завод», АТ «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ТОВ «Бріззо», ТОВ «ДБК “Модуль”», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ПрАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Юнігран», власником яких є ОСОБА1, із забороною права на відчуження, розпорядження та користування корпоративними правами зазначених суб’єктів господарювання.

Накладено арешт на майно, а саме нерухоме майно (житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА1), що належить на праві приватної власності ОСОБА1, а також на майно, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», із забороною відчуження, розпорядження та користування: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290NLC-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956 L, 2016 р.»; несамохідний стоянковий земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 р.; несамохідний земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 року.

Заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб’єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам) та іншим уповноваженим посадовим особам (адміністраторам) вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», ТЗДВ «Бахчисарайський консервний завод», АТ «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ТОВ «Бріззо», ТОВ «ДБК “Модуль”», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Юнігран», у тому числі проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов’язані зі зміною розміру статутного капіталу, зміною бенефіціарів, засновників, уповноважених осіб; вносити зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (окрім реєстраційних дій та внесення записів, змін за зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо реєстрації права управління та інших прав, внесення записів на підставі цієї ухвали).

Заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб’єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам) та іншим уповноваженим посадовим особам (адміністраторам) вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо майна, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД»: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290NLC-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956 L, 2016 р.»; несамохідний стоянковий земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 р.; несамохідний земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 р., а також нерухомого майна (житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА1), що належить на праві приватної власності ОСОБА1.

З ухвали слідчого судді вбачається таке.

Під час досудового слідства встановлено, що 20 січня 2020 року Державна служба геології та надр України надала ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6391, відповідно до якого вказаному суб’єкту господарювання надається право видобутку корисної копалини – пісків, придатних для дорожнього будівництва, для використання як компонента в’яжучого щільних силікатних бетонів та для благоустрою, рекультивації і планування на території Північної і Південної ділянок Спаського родовища від 18-го до 32-го кілометра вверх за течією по річці Десна від місця впадіння в річку Дніпро Броварського району Київської області.

З 2019 року до березня 2021 року організована група, до складу якої входили посадові особи ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», діючи умисно, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, відхиляючись від меж, вказаних у гірничій документації, зловживаючи своїм службовим становищем, керуючись корисливим мотивом, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду – піску, всупереч вимогам статей 14, 15, 16, 17, 19 Кодексу України «Про надра», якими передбачено, що право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу та діючого спеціального дозволу на видобування корисних копалин, статті 24 Гірничого закону України, в якій зазначено, що документами, що дають право на проведення гірничих робіт, є акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами), та спеціальний дозвіл, порядок видачі якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 30 травня 2011 року № 615 «Про затвердження Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами», достовірно знаючи, що видобуток корисних копалин поза межами акта про надання гірничого відводу та ліцензійної площі є фактичним відхиленням від указаних у проєкті гірничого відводу меж видобутку корисних копалин, за допомогою спеціальної техніки, а саме земснаряду бортового № ДАП 8849-К та земснаряду бортового № КИВ 3910-К незаконно видобули корисну копалину – пісок – обсягом 407320 м³ на суму 342148800 гривень, та відповідно до висновку експерта від 3 вересня 2021 року № 15110/21-48 спричинили утворення ям нижче відмітки підошви підрахунку запасів, обвалу та розмивів берегів річки, що віднесено до тяжких наслідків, оскільки вони стосуються значних за площею земельних ділянок, оскільки відбулась суттєва зміна берегової лінії, берег втратив стійкість до подальших процесів розмивання і деформації, знищено верхній родючий шар ґрунту разом із рослинністю.

У господарській діяльності ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» використовує технологічне обладнання, машини та механізми, що перебувають на балансі Товариства, зокрема: земснаряд ДАП 8849-к; навантажувач LG 956 L, реєстраційний номер 66775АА; екскаватор РС290NLС-7K; бульдозер PD 220V-1, серійний номер Т2201К001149; навантажувач L956FH, д. н. з. 19380АІ; бульдозер Т-70, д. н. з. 70582 АА; бульдозер SD-16, серійний номер SD16AA107931; земснаряд ЛС-27, КИВ 3910-К.

Згодом під час досудового розслідування встановлено, що власником та засновником ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» є громадянин України ОСОБА1, який має паспорт громадянина російської федерації № ____ та закордонний паспорт громадянина російської федерації № ____, є також власником та засновником низки суб’єктів господарювання, а саме: ТЗДВ «Бахчисарайський консервний завод», зареєстроване за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Македонського, 11, основним видом господарської діяльності підприємства є перероблення та консервування фруктів і овочів; ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», зареєстроване за адресою: Житомирська область, Малинський район, селище міського типу Гранітне, вул. Шевченка, 15, основним видом господарської діяльності підприємства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; АТ «Коростенський кар’єр», зареєстроване за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. В. Сосновського, 67, основним видом господарської діяльності підприємства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; ТОВ «ДБК “Модуль”», зареєстроване за адресою: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Кримського, 118, основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; ТОВ «Альянс-Союз», зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 20-В, основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; АТ «Малинський каменедробильний завод», зареєстроване за адресою: Житомирська область, Малинський район, селищна рада Гранітненська, комплекс будівель і споруд № 4, основним видом господарської діяльності підприємства є добування піску, гравію, глини і каоліну; ТОВ «Бріззо», зареєстроване за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 118, основним видом господарської діяльності підприємства є виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення; ТОВ «Юнігран-Сервіс», зареєстроване за адресою: Житомирська область, Малинський район, селище міського типу Гранітне, вул. Шевченка, 15, основним видом господарської діяльності підприємства є виробництво вибухових речовин; ТОВ «Юнігран», зареєстроване за адресою: Житомирська область, Малинський район, селище міського типу Гранітне, вул. Шевченка, 15, основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

ОСОБА1 з метою мінімізації сплати рентної плати за користування надрами, передбаченої статтею 252 Податкового кодексу України, базою для нарахування якої є обсяг реалізованих корисних копалин з урахуванням ринкових цін на продукцію, організував злочинну схему, відповідно до якої здійснював реалізацію видобутих ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» корисних копалин за заниженою фактичною ринковою вартістю підконтрольним йому підприємствам, а саме ТОВ «Любовичі» та ТОВ «Юнігран», які в подальшому здійснювали реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення реальному сектору економіки за ринковими цінами (різниця ціни реалізації між заниженою та ринковою вартістю становить 150 гривень із тонни).

З метою легалізації (відмивання) майна, а саме грошових коштів від незаконного видобутку корисних копалин на території родовища «Спаське» в 2018–2021 роках на загальну суму 342 148 800 гривень, власник та засновник ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» ОСОБА1 організував злочинну схему, яка полягала в легалізації вказаних коштів шляхом виплати заробітної плати з дивідендами керівництву та відповідальним працівникам підприємства з метою приховання неправомірної діяльності підприємства, закупівлі товарно-матеріальних цінностей та об’єктів для власного користування і постановки на баланс підприємств, у подальшому частина отриманих грошових коштів виводилася через підконтрольні ОСОБА1 підприємства.

За результатами огляду документів про рух коштів на банківських рахунках підприємств, кінцевим бенефіціаром яких є ОСОБА1, встановлено, що упродовж 2020–2021 років виведено на його користь понад 100 млн гривень.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к задоволено клопотання прокурора Однолька С.В., визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № ____ шляхом передачі їх в управління або реалізації відповідних активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

 

Справа № 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22)

 

12 липня 2022 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА2 в інтересах ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ОСОБА1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 10 червня 2022 року у справі № 757/13615/22-к. Скасувати визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі їх в управління або реалізації відповідних активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 12 липня 2022 року зазначене клопотання розподілено слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Вовку С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. від 14 липня 2022 року у справі № 757/16845/22-к клопотання ОСОБА2 задоволено. Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року, а саме арешт корпоративних прав ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», АТ «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ТОВ «Бріззо», ТОВ «ДБК “Модуль”», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Юнігран», а також нерухомого майна (житлова квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА1), що належить на праві власності ОСОБА1, а також на майно, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», зокрема: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290N-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956L, 2016 р.»; несамохідний, стоянковий, земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 року; несамохідний земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 року.

Скасовано визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі їх в управління або реалізації відповідних активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративних прав ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», AT «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ТОВ «Бріззо», ТОВ «ДБК “Модуль”», AT «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Юнігран», а також нерухомого майна (житлова квартира), яка розташована за адресою: АДРЕСА1, що належить на праві власності ОСОБА1, а також на майно, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», зокрема: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290N-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956L, 2016 року»; несамохідний, стоянковий, земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 року; несамохідний, земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 року.

Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року, а саме арешт корпоративних прав ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», АТ «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”» ЄДРПОУ 36105665, ТОВ «Бріззо» ЄДРПОУ 41853802, ТОВ «ДБК “Модуль”» ЄДРПОУ 44467810, АТ «Малинський каменедробильний завод» ЄДРПОУ 04011905, ТОВ «Юнігран-Сервіс» ЄДРПОУ 34082463, ПРАТ «Пинязевицький кар’єр» ЄДРПОУ 01374553, ТОВ «Юнігран» ЄДРПОУ 24584514, а також нерухомого майна (житлова квартира), яка розташована за адресою: АДРЕСА1, що належить на праві власності ОСОБА1, а також на майно, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» ЄДРПОУ 32658487, зокрема: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290N-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956L, 2016 р.»; несамохідний, стоянковий, земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 року; несамохідний, земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 року.

Скасовано визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі їх в управління або реалізації відповідних активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративних прав ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», AT «Коростенський кар’єр», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ТОВ «Бріззо», ТОВ «ДБК “Модуль”», AT «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Юнігран», а також нерухомого майна (житлова квартира), яка розташована за адресою: АДРЕСА1, що належить на праві власності ОСОБА1, а також на майно, що належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» ЄДРПОУ 32658487, зокрема: екскаватор гусеничний марки «Komatsu PC 290N-7K, 2003 р.»; бульдозер марки «Shantui SD 16, 2008 р.»; навантажувач марки «LG 956L, 2016 року»; несамохідний, стоянковий, земснаряд «ЛС-27», № б/н, бортовий реєстраційний номер КИВ-3910-К, 1990 року; несамохідний, земснаряд «Пр. С-42» № 556, бортовий реєстраційний номер ДАП-8849-К, 1990 року.

 

Справа № 757/21976/22-к (провадження № 1-кс-21326/22)

 

Після скасування слідчим суддею арешту ухвалою від 14 липня 2022 року у справі № 757/16845/22-к з урахуванням додатково одержаних під час розслідування доказів прокурором у кримінальному провадженні до Печерського районного суду міста Києва подано низку клопотань про арешт: корпоративних прав юридичних осіб ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПрАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», спеціальної техніки, що здійснювала незаконний видобуток корисних копалин; видобутого поза межами гірничого відводу піску; коштів на рахунках у банківських установах зазначених юридичних осіб, які задоволено за результатами розгляду у справах: №№ 757/17700/22, 757/17702/22-к, 757/17707/22-к, 757/17709/22-к, 757/17711/22-к, 757/17690/22-к, 757/17705/22-к від 19 липня 2022 року; 757/19619/22-к, 757/19622/22-к, 757/19621/22-к, 757/19603/22-к від 4 серпня 2022 року; 757/19750/22-к від 15 серпня 2022 року; 757/20412/22-к від 23 серпня 2022 року; 757/19747/22-к від 9 серпня 2022 року; 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року.

25 серпня 2022 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА2 в інтересах ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ОСОБА1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № ____.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 25 серпня 2022 року зазначене клопотання розподілено слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Вовку С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер № 757/21976/22-к (провадження 1-кс-21326/22).

31 серпня 2022 року у справі № 757/21976/22-к слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. постановив ухвалу, якою задоволено клопотання ОСОБА2 в інтересах ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юшгран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «Домобудівний Комбінат “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ОСОБА1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № ____.

Скасовано арешти майна, які накладено п’ятнадцятьма зазначеними вище ухвалами у відповідних справах.

 

Пояснення судді

 

Суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. надав письмові пояснення, у яких зазначив, що клопотання ОСОБА2 у справі № 757/16845/22-к призначено до розгляду на 14 липня 2022 року о 09:40, про що повідомлено Офіс Генерального прокурора, ГСУ НП України, ОСОБА2. Клопотання у справі № 757/21976/22-к призначено до розгляду на 31 серпня 2022 року о 10:00, про що повідомлено Офіс Генерального прокурора, ГСУ НП України, ОСОБА2.

Із долученої до скарги заступника Генерального прокурора Вербицького Д.А. копії повістки про виклик до суду у кримінальному провадженні у справі № 757/21976/22-к вбачається, що зазначена повістка надійшла до Офісу Генерального прокурора 26 серпня 2022 року (вх. № 131226-22).

Наведене, як зазначив суддя, спростовує доводи скарги про те, що всупереч вимогам частини другої статті 174 КПК України прокурора, за клопотанням якого накладено арешт на майно, у судове засідання не було викликано.

У судові засідання у справах № 757/16845/22-к, № 757/21976/22-к, призначені на 14 липня 2022 року та 31 серпня 2022 року відповідно, ні сторона захисту, ані сторона обвинувачення не з’явились, розгляд клопотань відбувся за їхньої відсутності за наявними матеріалами, а отже, не здійснювалось фіксування перебігу судових засідань за допомогою технічних засобів.

З огляду на строки, встановлені частиною другою статті 174 КПК України, за результатами розгляду клопотань адвоката ОСОБА2 слідчий суддя без зволікань ухвалив судові рішення із дотриманням процедури повідомлення всіх учасників та надання їм можливості висловити свою думку, подати докази.

Щодо тверджень скаржника про вихід слідчого судді за межі наданих повноважень та допущення істотних порушень норм процесуального права через скасування порядку зберігання речових доказів суддя Вовк С.В. зауважив таке.

Оскільки слідчий суддя, скасовуючи арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року, дійшов висновку про те, що немає підстав вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, тому, відповідно, подальше утримання майна в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів визнано необґрунтованим, таким, що порушує принцип «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, що передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), та таким, що становить особистий і надмірний тягар для особи, що в подальшому може створювати суттєві перешкоди для реалізації права власності, у зв’язку із чим визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядок зберігання речового доказу підлягав скасуванню.

Щодо доводів скарги про те, що постановами слідчого майно визнано речовими доказами, суддя Вовк С.В. зазначив, що згідно із «численною судовою практикою» слідчий суддя як під час вирішення питання про накладення арешту, так і скасування арешту самостійно аналізує наявність підстав стверджувати про відповідність такого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Слідчий суддя у поясненнях також наголосив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у 2023 році слідчі судді Шевченківського районного суду міста Києва неодноразово вирішували питання щодо скасування арешту того самого майна, зокрема, ухвалами від 11 вересня 2023 року (справа № 761/30941/23), від 1 листопада 2023 року (справа № 761/39220/23), від 3 листопада 2023 року (справа № 761/39418/23), від 3 листопада 2023 року (справа № 761/39412/23), від 14 листопада 2023 року (справа № 761/41288/23).

Доводи скарги заступника Генерального прокурора Вербицького Д.А., на думку судді Вовка С.В., зводяться до фактичної незгоди із судовими рішеннями щодо задоволення клопотань ОСОБА2, тому суддя у своїх поясненнях просив ухвалити рішення про відсутність у його діях підстав дисциплінарної відповідальності.

У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 липня 2025 року суддя Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. додатково наголосив, що він визнає факт помилок, які полягали у неповному та недостатньому мотивуванні ухвал суду у справах № 757/16845/22-к та № 757/21976/22-к. Проте, вказав, що зазначені помилки допущені ним не навмисно, а у зв’язку з наявністю у Печерському районному судді міста Києва надмірного судового навантаження.

 

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

 

Як вже зазначалося вище, за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідачем підготовлено висновок від 28 травня 2025 року з пропозицією про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Разом з тим, після заслуховування 9 липня 2025 року у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В., його представника – адвоката Клян А.Ф., враховуючи факт визнання суддею Вовком С.В. допущення неповного та недостатнього мотивування ухвал суду, доповідач – член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. запропонувала Дисциплінарній палаті відмовити у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження стосовно нього.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із такою пропозицією доповідача з огляду на таке.

 

1. Щодо авторозподілу справ № 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22), № 757/21976/22-к (провадження № 1-кс-21326/22).

В ухвалі про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вовка С.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що обставини автоматизованого розподілу та виключення з нього суддів, які розглядали клопотання про арешт майна у зв’язку з «відсутністю спеціалізації», та передача двох клопотань на розгляд судді Вовку С.В. можуть викликати сумніви у звичайної розсудливої людини.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва (зі змінами та доповненнями), затверджених рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи уповноваженою особою апарату Печерського районного суду міста Києва, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

У суді може застосовуватися:

автоматизований розподіл судових справ одразу після реєстрації відповідної судової справи;

пакетний автоматизований розподіл судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

повторний автоматизований розподіл судових справ.

От же розподіл справ у суді здійснюється в автоматизованому порядку за допомогою автоматизованої системи документообігу суду уповноваженою особою апарату суду.

Установлено, що згідно із протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 12 липня 2022 року клопотання адвоката ОСОБА2 в інтересах ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ОСОБА1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року у справі № 757/13615/22-к, розподілено слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Вовку С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22).

Згідно із протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 25 серпня 2022 року клопотання ОСОБА2 в інтересах ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ОСОБА1 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № ____ розподілено слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Вовку С.В., справі присвоєно єдиний унікальний номер № 757/21976/22-к (провадження № 1-кс-21326/22).

Доводи скарги про те, що два клопотання про скасування арештів потрапили до одного й того самого судді Вовка С.В., на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, не можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді та не стосуються його повноважень.

Необхідно звернути увагу на те, що це твердження також не міститься у скарзі, а лише зазначено (дослівно): «…клопотання про скасування арешту, накладеного різними слідчими суддями за результатами розгляду клопотань прокурора у 15 судових справах, яке знову, за дивним збігом обставин розподілене для розгляду слідчому судді Вовку С.В…».

Крім того, відповідно до матеріалів справи, 12, 24, 25 грудня 2024 року до Печерського районного суду міста Києва надійшли відповіді на запити Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, з яких убачається таке.

 

Щодо здійсненого автоматизованого розподілу справи № 757/21976/22-к.

Декількома рішеннями зборів суддів Печерського районного суду міста Києва за 2010–2024 роки затверджено спеціалізації суддів та персональний склад відповідних спеціалізацій, які діють станом на сьогодні.

Протягом 2010–2024 років у суді діють 2 (дві) колегії суддів, а саме:

1) колегія суддів з розгляду судових справ у порядку кримінального судочинства та справ про адміністративні правопорушення;

2) цивільно-адміністративна колегія суддів з розгляду судових справ у порядку цивільного та адміністративного судочинства.

На день автоматизованого розподілу судової справи № 757/21976/22-к, 25 серпня 2022 року був такий персональний склад колегій суддів:

– судді, які були суддями кримінальної колегії;

– судді, які були суддями цивільно-адміністративної колегії.

Згідно з рішенням зборів суддів слідчими суддями є всі судді Печерського районного суду міста Києва.

Зборами суддів також не вирішувалось питання стосовно спеціалізації судді Царевич О.І. (щодо включення до колегій суддів, а також як слідчого судді) після її поновлення на посаді на підставі судового рішення, з огляду на припинення повноважень судді у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень, що є окремою підставою для виключення судді з авторозподілу судових справ.

Зборами суддів також визначено спеціалізації слідчих суддів: усі судді цивільно-адміністративної колегії є слідчими суддями з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження і всіх видів скарг у порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), окрім скарг на постанови про закриття кримінального провадження, а всі судді кримінальної колегії – є слідчими суддями з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження і скарг на постанови про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 2.3.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва спеціалізація слідчих суддів з розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження, відводів (самовідводів) слідчого судді та учасників кримінального провадження визначена за принципом чергування в робочі дні відповідно до затвердженого графіку.

Отже, слідчі судді кожного робочого дня здійснюють чергування з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження згідно із затвердженим головою суду графіком.

Розподіл скарг, поданих у порядку статті 303 КПК України здійснюється в день їх надходження в загальному порядку між всіма слідчими суддями, відповідно до зазначеної вище спеціалізації слідчих суддів з розгляду скарг, яка визначена рішенням зборів суддів.

Інформацію про спеціалізацію суддів відповідальна особа вносить (а за принципом чергування вносить щодня на початку робочого дня) до автоматизованої системи документообігу суду, розподіл судових справ здійснюється виключно з урахуванням спеціалізації.

Слідчі судді, які не чергують у відповідний робочий день, позначаються системою як такі, у яких відсутня спеціалізація з розгляду клопотань учасників кримінального провадження в цей день, за відсутності інших підстав для виключення згідно з табелем, які також позначаються автоматично системою (зайнятість згідно з табелем, неповноважність, не є слідчим суддею тощо).

Дані табеля обліку робочого часу, який міститься в автоматизованій системі документообігу суду, є актуальною інформацією про робочий час суддів, яку відповідальна особа з кадрової роботи також заносить на початку кожного робочого дня.

Отже, розподіл судових справ / проваджень та матеріалів щодня здійснюється автоматизованою системою документообігу суду відповідно до вимог процесуального законодавства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду та рішень зборів суддів, на основі визначеної спеціалізації суддів і даних табеля обліку робочого часу, який міститься в автоматизованій системі документообігу суду, з актуальною інформацією про робочий час суддів.

Зокрема, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи / конкретного провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду після реєстрації відповідної судової справи / відповідного провадження чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.

Голова Печерського районного суду міста Києва наказом від 27 травня 2022 року № 185-з/2022 затвердив графіки чергувань слідчих суддів з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження на липень та серпень 2022 року.

Відповідно до цього наказу черговими слідчими суддями 25 серпня 2022 року були Литвинова І.В., Підпалий В.В., Вовк С.В., Константінова К.Е., Гречана С.І. Двом суддям як черговим у цей день відповідальна особа апарату суду виставила відповідну спеціалізацію з розгляду клопотань учасників кримінального провадження, окрім суддів Підпалого В.В., Константінової К.Е. та Гречаної С.І., які були виключені згідно з табелем.

Зокрема, відповідно до даних звіту про автоматизоване визначення слідчого судді № 757/21976/22-к:

«виключено Підпалий Вячеслав Валерійович – зайнятість згідно табелю (відпустка менше 14 днів, наказ № 230-к/2022 від 13 червня 2022 року).

Виключено Константінова Крістіна Едуардівна – зайнятість згідно табелю (відпустка 14 і більше днів).

Виключено Гречана Світлана Іванівна – зайнятість згідно табелю (відпустка 14 і більше днів)».

Повну інформацію про підстави виключення суддів згідно з табелем з автоматизованого розподілу та перелік суддів, які брали участь у автоматизованому розподілі, зазначено у звіті про автоматизоване визначення слідчого судді № 757/21976/22-к.

Зокрема, перевіркою даних автоматизованої системи документообігу суду за 25 серпня 2022 року встановлено, що на адресу суду надійшло 42 клопотання сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, у тому числі 15 клопотань про проведення обшуку чи іншого володіння особи та 8 клопотань про застосування запобіжного заходу, зокрема тримання від вартою, які було розподілено автоматизованою системою діловодства суду з урахуванням цих даних зазначеним черговим слідчим суддям за принципом вірогідності.

Ураховуючи викладене вище, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, немає підстав ставити під сумнів законність та правильність автоматизованого розподілу (автоматизованого визначення слідчого судді) судової справи № 757/21976/22-к.

 

Щодо здійсненого автоматизованого розподілу справи № 757/16845/22-к.

Печерський районний суд міста Києва повідомив, що відповідно до наказу голови суду від 27 травня 2022 року № 185-з/2022 черговими слідчими суддями 12 липня 2022 року були слідчі судді: Литвинова І.В., Підпалий В.В., Вовк С.В., Константінова К.Е., Гречана С.І. Трьом суддям як черговим у цей день відповідальна особа виставила відповідну спеціалізацію з розгляду клопотань учасників кримінального провадження, окрім суддів Підпалого В.В. та Константінової К.Е., які були виключені згідно з табелем.

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судової справи: «Виключено Підпалий Вячеслав Валерійович – зайнятість згідно табелю (відпустка менше 14 днів, наказ № 230- к/2022 від 13 червня 2022 року).

Виключено Константінова Крістіна Едуардівна – зайнятість згідно табелю (відпустка 14 і більше днів)».

Повну інформацію про підстави виключення суддів згідно з табелем з авторозподілу та перелік суддів, які брали участь в авторозподілі, зазначено у звіті про автоматизований розподіл судової справи № 757/16845/22-к

Зокрема, перевіркою даних автоматизованої системи документообігу суду за 12 липня 2022 року встановлено, що на адресу суду надійшло 101 клопотання органів досудового розслідування, в тому числі 53 клопотання про проведення обшуку чи іншого володіння особи та 7 клопотань про застосування запобіжного заходу, у тому числі тримання від вартою, які було розподілено автоматизованою системою діловодства суду з урахуванням зазначених даних черговим вказаним слідчим суддям за принципом вірогідності.

Ураховуючи викладене вище, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, немає підстав ставити під сумнів законність та правильність авторозподілу судової справи № 757/16845/22-к.

Зазначене вище підтверджується наданим звітами про автоматизоване визначення слідчого судді від 12 липня 2022 року та від 25 серпня 2022 року.

 

Щодо повідомлення прокурора про розгляд клопотання 14 липня 2022 року (справа № 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22)) та заявленого клопотання прокурора про ознайомлення з матеріалами справи № 757/21976/22-к (провадження № 1-кс-21326/22) Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

 

Згідно із частиною другою статті 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Наведена норма встановлює часові обмеження щодо розгляду відповідного клопотання, а так само обов’язок слідчого судді, суду повідомити особу, яка заявила клопотання, та особу, за клопотанням якої було арештовано майно.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в ухвалі від 24 липня 2024 року № 2299/2дп/15-24 зазначила, що суддя не спростував твердження скаржника, що прокурорів не було повідомлено про розгляд клопотання, призначеного на 14 липня 2022 року.

Відповідно до матеріалів справи 12 липня 2022 року до провадження судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. надійшло клопотання адвоката ОСОБА2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/13615/22-к від 10 червня 2022 року, скасування визначеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року у справі № 757/13913/22-к порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні.

Розгляд цього клопотання (справа № 757/16845/22-к (провадження № 1-кс-17233/22)) призначено на 14 липня 2022 року в межах строку, встановленого КПК України.

Про призначене судове засідання повідомлено на електронну адресу Національну поліцію України 12 липня 2022 року о 13:31:51, Офіс Генерального прокурора 12 липня 2022 року о 13:31:19, про що відповідальна особа склала довідки про доставку електронних листів, що підтверджується матеріалами справи.

Про зазначене повідомив також суддя Вовк С.В. у своїх поясненнях.

Отже, під час розгляду дисциплінарної справи не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про те, що прокурорів не було повідомлено про розгляд клопотання, призначеного на 14 липня 2022 року, тобто прокурори мали можливість прибути до суду на розгляд відповідного клопотання та надати свої пояснення та заперечення.

 

Щодо клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 757/21976/22-к.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що слідчому судді Вовку С.В. того самого дня прокурор заздалегідь, до судового засідання, заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 757/21976/22-к за клопотанням ОСОБА2, відкладення судового засідання з метою підготовки заперечень (вх. № 74840 від 31 серпня 2022 року).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в ухвалі від 24 липня 2024 року № 2299/2дп/15-24 про відкриття дисциплінарної справи щодо цього зазначила: «…незважаючи на те, що прокурором заздалегідь до судового засідання 31 серпня 2022 року заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 757/21976/22-к за клопотанням ОСОБА2, відкладення судового засідання з метою підготовки заперечень (вх. № 74840 від 31 серпня 2022 року), двічі здійснив розгляд клопотання ОСОБА2 та постановив ухвали про скасування арешту майна».

Відповідно до матеріалів справи 31 серпня 2022 року у справі № 757/21976/22-к прокурор звертався із клопотанням до суду, у якому просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та перенести судове засідання на будь-яку іншу дату у зв’язку з підготовкою заперечень на клопотання про скасування арешту.

У судове засідання у справі № 757/21976/22-к, призначене на 31 серпня 2022 року, ні сторона захисту, ані сторона обвинувачення не з’явились, розгляд клопотання відбувся за їхньої відсутності за наявними матеріалами.

Зазначене підтверджується журналом судового засідання.

Водночас, згідно з відповідями Офісу Генерального прокурора від 13 грудня 2024 року, від 13 січня 2025 року та від 11 березня 2025 року на запити повідомлено, що прокурор ознайомився з матеріалами судової справи № 757/21976/22-к у приміщенні Печерського районного суду міста Києва.

Таким чином, у прокурора були відсутні перешкоди для ознайомлення з матеріалами справи. Прокурор належно повідомлений, на власний розсуд реалізував свої процесуальні права.

З огляду на строки, установлені частиною другою статті 174 КПК України, за наслідком розгляду клопотань адвоката ОСОБА2 слідчий суддя без зволікань ухвалив судове рішення із дотриманням процедури повідомлення всіх учасників та надання їм можливості висловити свою думку, подати докази.

Як зазначалося вище, про розгляд призначеної на 31 серпня 2022 року справи № 757/21976/22-к прокуратура була належним чином повідомлена заздалегідь, 26 серпня 2022 року, що підтверджує сам скаржник та вбачається з матеріалів справи.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбачені підпунктами «а», «г» частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Щодо наявності в діях судді Вовка С.В. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає необхідним зазначити таке.

 

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» один із невід’ємних обов’язків судді – дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Аналогічні вимоги щодо поведінки судді містяться у статтях 1, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

Зважаючи на таке нормативне регулювання, дотримання суддею приписів суддівської етики є одним із його основоположних зобов’язань перед суспільством. Поняття «авторитет судової влади» втілює ідею, що суди – це органи, покликані підтверджувати юридичні права та обов’язки і вирішувати суперечки про них; широка публіка повинна сприймати їх в такій якості та з повагою і довірою ставитися до здатності судів виконувати цю функцію.

Частиною восьмою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:

1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Відповідно до частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:

1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;

3) установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї, законність джерел яких підтверджена; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;

4) суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;

5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, ухваленого на підставі пункту 4 частини першої цієї статті, або за результатами кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді;

6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності чи декларацію родинних зв’язків у встановлені строки або умисно задекларував недостовірні (в тому числі неповні) твердження у декларації доброчесності;

7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено викладених вище фактів, з якими законодавець пов’язує настання обставин вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Щодо особливостей кваліфікації діяння з об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід зазначити, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить дефініцій понять «інше грубе порушення закону» та «істотних негативних наслідків». Грубе порушення закону має місце за умови, що воно було надто очевидним для суду за відповідних обставин, тобто коли за обставин судової справи необхідність застосування певної правової норми була зрозумілою і недвозначною і виключала іншу поведінку судді.

Дослідивши зібрані матеріали дисциплінарного провадження, ураховуючи пояснення судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що постановлення слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Вовком С.В. ухвал від 14 липня 2022 року у справі № 757/16845/22-к та від 31 серпня 2022 року у справі № 757/21976/22-к, щодо яких подано дисциплінарну скаргу, не свідчить про умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

З огляду на викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила наявності в діях судді Вовка С.В. під час розгляду справ № 757/16845/22-к та № 757/21976/22-к складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Щодо наявності в діях судді Вовка С.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає необхідним вказати таке.

 

Як зазначено в дисциплінарній скарзі, постановлення слідчим суддею Вовком С.В. ухвали про скасування арешту майна з підстав необґрунтованості його накладення для забезпечення всебічного, неупередженого його розгляду вимагало від судді вивчення матеріалів 15 судових справ, у яких слідчі судді такий арешт накладали та забезпечення кримінального провадження, одержання документів та правової позиції сторони обвинувачення, однак суддя Вовк С.В. ухвалив рішення виключно на підставі вивчення поданих адвокатом ОСОБА2 документів та без дослідження матеріалів розгляду клопотань прокурора про арешт майна. Вказано також, що свою ухвалу суддя Вовк С.В. вмотивував фактами, які не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Скаржник зазначив, що рухоме та нерухоме майно ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», ОСОБА1, грошові кошти, які розміщені на розрахункових рахунках вказаних суб’єктів господарювання, а також корисні копалини та рухоме майно, яке вилучене під час проведення обшуків у кримінальному провадженні № ____, використовуються як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є об’єктом кримінально-протиправних дій та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідними постановами, прийнятими старшим прокурором у кримінальному провадженні Однольком С.В. від 10 червня 2022 року та старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Безукладніковою О.В. від 2, 3 серпня 2022 року, визнано речовими доказами.

При цьому, як наголошено, усупереч зазначеній обставині, в ухвалі судді Вовка С.В. вказано про відсутність відомостей, які підтверджували б, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, і є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, що розслідується, тоді як постанови про визнання корпоративних прав та іншого майна речовими доказами ніким не оскаржувалися та не скасовувалися.

У скарзі також вказано, що суддя Вовк С.В. дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які виправдовували б втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном.

Водночас, як зазначив скаржник, до клопотань про накладення арешту на майно слідчий та прокурор долучили копії матеріалів кримінального провадження № ____, які підтверджують спричинену кримінальним правопорушенням шкоду державі, зокрема висновок експерта № 15110/21-48 від 3 вересня 2021 року, відповідно до якого посадові особи ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», відхиляючись від меж, вказаних у гірничій документації, усупереч вимогам статей 14, 15, 16, 17, 19 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України, за допомогою спеціальної техніки незаконно видобули корисну копалину – пісок – об’ємом 407 320 м³, ціна якого становить 342 148 800 гривень. До вказаних клопотань долучено також копії протоколів свідків, протоколи огляду руху грошових коштів, розміщених на розрахункових рахунках ТОВ «Юнігран», АТ «Коростенський кар’єр», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», ПРАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «ДБК “Модуль”», ТОВ «Бріззо», МРГО «СМТ “Барвінківське”», що свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною третьою статті 240 КК України.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження, проведеного залученими спеціалістами Державної податкової служби України, «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» щодо наявності ознак правопорушень, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 1 січня 2018 по 31 березня 2022 року» під час реалізації підприємством піску сума ухилення від сплати податку на додану вартість становить 7 987 622 грн та податку на прибуток – 7 188 860 гривень.

Зазначені обставини, а саме неврахування суддею Вовком С.В. доданих до клопотань документів, ненадання їм оцінки без належної аргументації та саме по собі їх ігнорування під час ухвалення судового рішення, на переконання скаржника, свідчить про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Так, у низці його рішень міститься вказівка на те, що вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов’язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання, насамперед, національного законодавства та оцінювання національними судами (рішення № 37801/97 у справі «Суомінеен проти Фінляндії»).

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі.ні «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99 від 27 вересня 2001 року, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що пункт 1 статті 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов’язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 року; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішенні у справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) ЄСПЛ нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. У судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень (пункти 32–41), з-поміж іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України»).

Баланс між вмотивованістю судового рішення як гарантією реалізації принципу верховенства права та часом, витраченим на пошук відповідей на всі, без винятку, аргументи сторін, досягається шляхом: виключення необхідності надавати відповіді абсолютно на всі доводи учасників справи; мотивування судового рішення з урахуванням судової інстанції, на розгляді якої перебуває справа: відсутність, за загальним правилом, потреби повторного повного оцінювання судами першої та/чи апеляційної та/або касаційної інстанцій аргументів учасників справи, якщо таким була надана належна правова оцінка та відповідь судами попередніх інстанцій.

Не вдаючись до оцінки ухвал судді Вовка С.В., постановлених за результатами розгляду клопотань адвоката ОСОБА2, не надаючи власної оцінки та переоцінки доказам у справі, зокрема факту невизнання суддею рухомого, нерухомого майна, грошових коштів та корисних копалин, які були предметом розгляду у справах № 757/16845/22-к та № 757/21976/22-к, речовими доказами, необхідно зазначити, що ігнорування суддею постанов прокурора Однолька С.В. від 10 червня 2022 року та старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Безукладнікової О.А. від 2, 3 серпня 2022 року, якими визнано, що згадане вище майно є речовими доказами, не може свідчити про всебічне та повне дослідження ним матеріалів клопотань адвоката ОСОБА2 та кримінального провадження № ____.

Водночас не можуть заперечуватися пояснення судді в цій частині, зокрема, що під час вирішення питання про накладення арешту та скасування арешту слідчий суддя самостійно аналізує наявність підстав стверджувати про відповідність такого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Суддя Вовк С.В. під час розгляду справ № 757/16845/22-к, № 757/21976/22-к не надав оцінки аргументам прокуратури та не мотивував, чому він їх відхиляє, незважаючи на те, що такі аргументи містили постанови про визнання рухомого, нерухомого майна, грошових коштів та корисних копалин речовими доказами, висновок експерта про спричинену державі шкоду та висновок аналітичного дослідження ДПС України (щодо ухилення від сплати податків).

Разом з тим, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приймає до уваги пояснення судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. та визнання ним факту помилок, які полягали у неповному та недостатньому мотивуванні ухвал суду у справах № 757/16845/22-к та № 757/21976/22-к.

Дисциплінарна палата приймає аргументи судді Вовка С.В., що вказанні вище помилки допущені ним не навмисно, а у зв’язку з наявністю у Печерському районному судді міста Києва надмірного судового навантаження.

Дійсно, відповідно до інформації наявній на офіційному веб сайті Ради суддів України (www.rsu.gov.ua) судове навантаження у Печерському районному суді міста Києва є найбільшим серед усіх місцевих загальних суддів України (2022 рік: надійшло справ та матеріалів – 39 735, чисельність суддів з повноваженнями – 21, чисельність суддів за нормативами – 51, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 83 787 год; 2023 рік: надійшло справ та матеріалів – 61 897, чисельність суддів з повноваженнями – 19, чисельність суддів за нормативами – 74, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 121 523 год; 2024 рік: надійшло справ та матеріалів – 64 439, чисельність суддів з повноваженнями – 23, чисельність суддів за нормативами – 78, нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів – 127 782 год).

З огляду на наведене, ураховуючи наявність в ухвалах судді Вовка С.В. у справах №№ 757/16845/22-к, 757/21976/22-к мотивів їх постановлення, беручи до уваги визнання суддею помилки, наявності надмірного судового навантаження, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в цьому випадку ненадання суддею в ухвалах оцінки аргументу наявності постанов про визнання рухомого, нерухомого майна, грошових коштів та корисних копалин речовими доказами, висновку експерта та висновку аналітичного дослідження не може мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи викладене, у межах розгляду дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Отже Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Вовка С.В. слід відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

відмовити у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Вовка Сергія Володимировича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Вовка Сергія Володимировича припинити.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя –

член Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Член Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

 

Член Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя