Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Євгена Володимировича,

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 16 червня 2021 року (вх. № М-3006/34/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на неналежну поведінку судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В.

Скаржник у дисциплінарній скарзі зазначив, що з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя йому стало відомо про рішення Вищої ради правосуддя від 3 червня 2021 року № 1237/0/15-21 «Про надання згоди на утримання судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. під арештом» та від 8 червня 2021 року № 1258/0/15-21 «Про задоволення клопотання першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. про тимчасове відсторонення судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

Скаржник також вказав, що зі змісту зазначених вище рішень Вищої ради правосуддя йому стали відомі, зокрема, такі обставини:

«Як вбачається із клопотання, ОСОБА2, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману чужим майном, зокрема грошовими коштами ОСОБА_1, за скасування Верховним Судом рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 18 травня 2021 року о 13:10, перебуваючи біля будинку №___ на вулиці_____ у місті Слов’янську Донецької області, отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 30 000 доларів США, що еквівалентно 826 650 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

19 травня 2021 року судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.

Із матеріалів клопотання, зокрема протоколу вручення повідомлення про підозру від 19 травня 2021 року та самого повідомлення про підозру, вбачається, що ОСОБА2 19 травня 2021 року у присутності двох понятих та адвоката ОСОБА_3 відмовився від підпису про отримання копії підозри, яка вручалася йому прокурором Глієвим А.О., уповноваженим на вчинення такої процесуальної дії за дорученням першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М.».

Скаржник наголосив, що через суспільну значущість вказана подія набула широкого розголосу в медіа, зокрема була опублікована на різних інтернет - ресурсах.

Як зазначив скаржник, інформація, яку викладено в рішеннях Вищої ради правосуддя, а також розміщено в медіа, свідчить про допущення суддею Череповським Є.В. поведінки, яка підриває авторитет правосуддя.

На переконання скаржника, наявна підстава, передбачена пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для притягнення судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року зазначену дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX), відповідно до якого внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині порядку здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Із дня набрання чинності Законом № 1635-IX здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, підготовка висновку з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи покладено на дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який входить до складу служби дисциплінарних інспекторів, що створюється в секретаріаті Вищої ради правосуддя як самостійний структурний підрозділ для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.

До створення служби дисциплінарних інспекторів із метою недопущення порушення вимог Закону № 1635-IX Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 про зупинення з 5 серпня 2021 року розподілу між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора. Фактично із цього дня дисциплінарні функції Вищої ради правосуддя та її органів було зупинено.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким уведено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя рішенням від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновила з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21. Отже, із цього дня дисциплінарні функції Вищої ради правосуддя та її органів було відновлено.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на підставі пункту 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. як доповідач завершила попередню перевірку дисциплінарної скарги Маселка Р.А., за результатами якої 16 листопада 2023 року склала висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 6 грудня 2023 року № 1218/3дп/15-23 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Згідно із приписами частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції Закону України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя») після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою, визначає свідків чи інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні, та вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою. За результатами підготовки справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач готує висновок та не пізніше тридцяти днів із дня відкриття дисциплінарної справи передає його для розгляду Дисциплінарною палатою, а також повідомляє судді та скаржнику про наявність проєкту такого висновку.

Після відкриття зазначеної дисциплінарної справи з метою підготовки її до розгляду Дисциплінарною палатою член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б як доповідач запропонувала судді Донецького окружного адміністративного суду Череповському Є.В. надати письмові пояснення щодо обставин, наведених в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи, та, за потреби, документи на обґрунтування власної позиції.

Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду витребувала від суду характеристику судді Череповського Є.В., копію його суддівського досьє.

Крім того, 23 жовтня 2024 року та 22 січня 2025 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. надіслала запити до Харківської обласної прокуратури із проханням надати письмовий дозвіл на використання матеріалів подання, клопотання та розголошення наявних у них відомостей досудового розслідування під час здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Череповського Є.В., а також копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 12 травня 2021 року.

У відповідь на цей запит Харківська обласна прокуратура листами від 28 жовтня 2024 року № 31/2-5975-21 та від 30 січня 2025 року № 31/2-5976-21 надіслала матеріали кримінального провадження № ____ від 12 травня 2021 року та постанови про надання дозволу членам Вищої ради правосуддя, які здійснюють розгляд дисциплінарної справи щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В., на їх використання.

23 грудня 2024 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 розпочала роботу служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Пунктом 23⁹ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

27 лютого 2025 року відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на підставі пункту 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. як доповідач завершила підготовку до розгляду Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В.

27 лютого 2025 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. як доповідач запропонувала судді Череповському Є.В. та скаржнику – Маселку Р.А., ознайомитися із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи.

Розгляд цієї дисциплінарної справи вперше призначено на 12 березня 2025 року.

Суддю Череповського Є.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи шляхом скерування повідомлення про його виклик на адресу суду, у якому він обіймає посаду судді. Відповідне повідомлення про виклик судді Череповського Є.В. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила скаржника Маселка Р.А. про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання письмового запрошення та виклику для участі в засіданні дисциплінарного органу на адресу, яка міститься в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Череповського Є.В. ефективно будувати свій захист. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи було надіслано на адресу реєстрації місця його проживання та оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, а також судді Череповському Є.В. було надано можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та з проєктом висновку.

11, 12 березня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли підписані кваліфікованим електронним підписом судді Череповського Є.В. клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із хворобою. На підтвердження зазначених обставин суддя Череповський Є.В. надав копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої з 11 до 14 березня 2025 року він є тимчасово непрацездатним.

З метою дотримання права судді Череповського Є.В. на захист розгляд дисциплінарної справи вирішено відкласти.

У березні 2025 року припинилися повноваження члена Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., яка була доповідачем у дисциплінарній справі, відкритій щодо судді Череповського Є.В. за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 20 березня 2025 року доповідачем у цій дисциплінарній справі визначено члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В.

Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 липня 2025 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В., відкритої за скаргою Маселка Р.А., суддя та скаржник повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя (26 червня 2025 року).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила також свідків – суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К.М. та суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Жукова С.В., про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом скерування повідомлення про їх виклик на адресу суду, у якому вони обіймають посаду судді.

15 липня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли підписані кваліфікованим електронним підписом судді Череповського Є.В. клопотання про відкладення засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на іншу дату у зв’язку із хворобою. На підтвердження зазначених обставин суддя Череповський Є.В. надав копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої з 15 до 18 липня 2025 року він є тимчасово непрацездатним.

Враховуючи, що це повторна неявка судді Череповського Є.В. на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, доповідач запропонував здійснювати розгляд дисциплінарної справи без участі судді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила продовжити розгляд дисциплінарної справи без участі судді, оскільки відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону,

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя скаржник Маселко Р.А., якого належним чином повідомлено про розгляд дисциплінарної справи, не прибув. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

16 липня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяли участь свідки – суддя Огороднік К.М. та суддя Жуков С.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., свідків – суддю Огородніка К.М., суддю Жукова С.В., дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді Череповського Є.В., копії протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), допиту ОСОБА1, обшуку, затримання, а також інші матеріали в їх сукупності, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Череповського Є.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Череповський Євген Володимирович Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 призначений на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 350/2017 призначений на посаду судді цього суду.

Вища рада правосуддя рішенням від 3 червня 2021 року № 1237/0/15-21 задовольнила подання першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. та надала згоду на утримання під арештом судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В.

Вища рада правосуддя рішенням від 8 червня 2021 року № 1258/0/15-21 клопотання першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. задовольнила частково. Тимчасово, до 19 липня 2021 року, відсторонила суддю Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про надання згоди на утримання під вартою судді Череповського Є.В., а згодом на застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, Вища рада правосуддя у своїх рішеннях здійснила перевірку повідомлення про підозру в частині обґрунтованості підозри, тобто тим самим, зокрема, перевірила обґрунтованість доводів скаржника.

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області ухвалою від 14 червня 2021 року залишив без задоволення клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією в місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Краматорську, Левандовського О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА2.

До підозрюваного ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на строк досудового розслідування, а саме до 19 липня 2021 року.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду ухвалою від 1 липня 2021 року залишила без задоволення апеляційну скаргу прокурора Глієвого А.О. та залишила без змін ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2021 року.

Установлено, що перший слідчий відділ (із дислокацією в місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Краматорську, проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 12 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Зазначене кримінальне провадження розпочато на підставі заяви ОСОБА1 про вчинення суддею Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА2 кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі рішення засновників Приватного підприємства «Дімітріус» (далі – ПП «Дімітріус») від 10 листопада 2020 року ОСОБА1 призначено на посаду директора цього підприємства.

Мале приватне підприємство «Галакс» (далі – МПП «Галакс») в особі ліквідатора ОСОБА4 23 квітня 2020 року звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПП «Дімітріус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (далі – ТОВ «Спецторгобладнання») та Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» (далі – ТОВ спільне українсько-польське підприємство «Регалс») про визнання недійсними результатів аукціону від 11 липня 2012 року та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Господарський суд Донецької області рішенням від 4 серпня 2020 року (справа № 5006/27/69б/2012 (905/748/20)) позовні вимоги МПП «Галакс» до ПП «Дімітріус», ТОВ «Спецторгобладнання» та ТОВ спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11 липня 2012 та витребування майна з незаконного чужого володіння задовольнив повністю.

За результатами апеляційного оскарження Східний апеляційний господарський суд постановою від 15 грудня 2020 року рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року залишив без змін.

ПП «Дімітріус» 13 січня 2021 року звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище рішення.

Верховний Суд ухвалою від 1 квітня 2021 року за касаційною скаргою ПП «Дімітріус» відкрив касаційне провадження, розгляд якого було призначено на 19 травня 2021 року.

У грудні 2020 року до директора ПП «Дімітріус» ОСОБА1 звернувся його знайомий ОСОБА5, який повідомив, що в нього є знайомий юрист, який позитивно вирішує питання щодо касаційних скарг у господарських справах, що перебувають у провадженні Верховного Суду.

Директор ПП «Дімітріус» ОСОБА1 15 грудня 2020 року за рекомендацією ОСОБА5 зв’язався телефоном із його знайомим та домовився про зустріч у місті Харкові.

Того самого дня ОСОБА1 у місті Харкові зустрівся зі знайомим ОСОБА5 – ОСОБА2, який під час зустрічі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном – грошовими коштами ОСОБА1, шляхом обману і звернення його у свою власність повідомив про те, що в нього є знайомі в Касаційному господарському суді Верховного Суду, з якими він за винагороду може позитивно вирішити судові питання.

Під час цієї бесіди ОСОБА2, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном – грошовими коштами ОСОБА1, шляхом обману, повідомив йому про те, що той повинен поінформувати його про отримання Верховним Судом касаційної скарги ПП «Дімітріус» на рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року.

У квітні 2021 року, ОСОБА1, виконуючи домовленість із ОСОБА2, повідомив йому про відкриття Верховним Судом касаційного провадження у справі.

Цього самого місяця ОСОБА2, діючи умисно, з корисливих мотивів, протиправно, з метою заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА1, телефоном повідомив його про надання коштів у сумі 30 000 доларів США за скасування зазначеного вище рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року і повернення справи на новий судовий розгляд.

Надалі ОСОБА2, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману чужим майном – грошовими коштами ОСОБА1, за скасування Верховним Судом рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 18 травня 2021 року о 13 год 10 хв, перебуваючи біля будинку № 1 на вулиці Добровольського у місті Слов’янську Донецької області, отримав від ОСОБА1 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України на 18 травня 2021 року становить 826 650 грн), якими розпорядився на власний розсуд. Відразу після цього слідчі слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Краматорську, затримали суддю ОСОБА2 в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, про що складено відповідний протокол.

Крім того, під час проведеного 18 травня 2021 року обшуку автомобіля, яким користувався ОСОБА2, було виявлено та вилучено отримані ОСОБА2 від ОСОБА1 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США. Зазначене підтверджується відповідним протоколом обшуку від 18 травня 2021 року.

18 травня 2021 року перший заступник Генерального прокурора склав судді ОСОБА2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, яке 19 травня 2021 року вручено судді ОСОБА2. Від підпису та отримання копії зазначеного повідомлення про підозру суддя ОСОБА2 відмовився.

29 листопада 2021 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

На цей час розгляд судової справи триває.

У протоколі допиту потерпілого ОСОБА1 від 18 травня 2021 року зазначено: «Приблизно на початку грудня 2020 року до мене підійшов знайомий юрист ОСОБА5, який запропонував зустрітись із його знайомим юристом, який може позитивно вирішувати питання по Касаційному господарському суду України»; «На дану пропозицію я погодився, при цьому взяв номер телефону у адвоката. Ім’я чоловіка ОСОБА2 ____. Зателефонувавши на вказаний номер я домовився про зустріч із вказаним чоловіком в м. Харкові 15 грудня 2020 року».

Відповідно до матеріалів досудового розслідування номер телефону «____» належить директору ПП «Дімітріус» ОСОБА1, а номер телефону «____» – судді ОСОБА2.

Згідно з копією протоколу за результатами проведення НСРД – зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Луганського апеляційного суду Савич Ю.М. від 4 червня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 15 грудня 2020 року суддя ОСОБА2 та ОСОБА1 обмінювались повідомленнями через месенджери WhatsApp та Telegram. Зміст цих повідомлень дає підстави для висновку, що предметом листування було судове рішення Східного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційних скарг ПП «Дімітріус» та ТОВ «Спецторгобладнання» у справі № 5006/27/69б/2012 (905/748/20).

Установлено також, що 15 грудня 2020 року ОСОБА1 у місті Харкові зустрівся зі знайомим ОСОБА5 – ОСОБА2.

У протоколі допиту потерпілого ОСОБА1 від 18 травня 2021 року зазначено, що: «Прибувши на вказане місце до мене в автомобіль на переднє пасажирське сидіння сів чоловік, приблизно сорока років, середнього зросту, середньої тіло будови, який представився ОСОБА2, більше він про себе не говорив та просив підвезти його до Харківського окружного адміністративного суду. По дорозі до суду він мене запевнив, що в нього в Касаційному господарському суді є дуже хороші знайомі, які можуть допомогти вирішити складні судові питання, за невелику грошову винагороду».

У протоколі допиту потерпілого ОСОБА1 від 18 травня 2021 року вказано: «В квітні 2021 року я подзвонив ОСОБА2 та повідомив, що позов вже надійшов до касаційного господарського суду. Через декілька днів ОСОБА2 мені передзвонив, та повідомив, що вирішити моє питання буде коштувати 30 000 доларів США, за ці кошти ОСОБА2 обіцяв відмінити всі попередні рішення судів нижчої інстанції та повернути позов на новий розгляд в першу інстанцію».

Зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА2, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману чужим майном – грошовими коштами ОСОБА1 – за скасування Верховним Судом рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 18 травня 2021 року отримав від ОСОБА1 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, що еквівалентно 826 650 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до копії протоколу про проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 10 червня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Луганського апеляційного суду Савич Ю.М. від 13 травня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 17 травня 2021 року під час зустрічі встановлено розмову двох осіб (З. – ОСОБА1 – ОСОБА2):

«17.05.2021

<...>

20:16:19 заявнику телефонує суддя.

<...>

З. – Что там у нас?

С. – Ну вроде получается по «вышке», я ОСОБА6 так что разговаривали, сбросил позицию, сейчас уточняем моменты как это все будет происходить...

<...>

З. – Что там вообще у нас? Ты рассказывал да ему?

С. – Да, да я ему рассказал, вроде все получается, на новую они согласны уже, подтвердили что на новые отправят сейчас обсуждаем чтобы они выписали там ту позицию необходимую, понял?

З. – Угу.

С. – Вот и моменты такие основные уже завтра будем уточнять, может еще и по сути как бы, по сути я думаю что не получится.

З. – А что там, кто-то кричал это связь, что там… Я просто может завтра, может буду ехать... Ну еще не знаю...

С. – Смотри, [неразборчиво] если нам завтра все подтверждают с позициями там со всеми делами, то завтра я на работу еду на Славянск, а послезавтра на Киев рулю, может мы как то там пересечемся или не знаю, или в Полтаве или раньше там...

З. – Я просто утром буду...

С. – Во сколько заседание вообще?

З. – Не знаю.

С. – Не знаешь?

З. – Я утром буду знать что там по дядьке и получается ну грубо говоря может я завтра буду ехать и можем...

С. – Я понял, ну хорошо тогда завтра можно... Ну завтра вечером я буду в Харькове, а утром мне надо на работу в Славянск понял?

З. – Угу. Ну а своими словами обычными что там вообще?

С. – Та я ж тебе обычными и говорю, что ты затурканый заклопотаный.

З. – Та я так устал что то вообще...

С. – Та вроде все получается Харьков “апеляцию” мы наверное перенесем, а эту ж будем закрывать по Киеву, как мы будем это закрывать еще не знаю в телефонном режиме завтра будем решать, ты ж будешь закрывать же наверное, я так понимаю?

З. – Угу. Этот, а что там по сумам?

С. – По суме...

З. – Сначала двадцать семь потом что то там три...

С. – Тридцать захотели они захотели там, они тридцатку и четыре нам, тридцать четыре по суме понял? Две мне и две человеку.

З. – Угу. Это надо будет или завтра или когда у нас...

С. – Ну, возможно завтра, возможно послезавтра, ты мне узнай во сколько оно потому что я не знаю во сколько по времени, если я буду успевать туда приехать к этому времени, то есть я буду собираться выезжать часов в двенадцать из Харькова, девятнадцатого, опять же наверное четыре с половиной в дороге точно часа, четыре, четыре с половиной...

<...>

С. – Поэтому, ну я думаю что я не успею к этому времени, наверняка оно раньше, поэтому может как то нам надо будет завтра где то пересечся может, я не знаю, я еще момент этот не согласовал с тобой...

З. – Я утром буду точно знать, потому что завтра или послезавтра будут делать операцию я завтра думаю что буду ехать туда, ну так фифти-фифти ну думаю что буду... и получается утром я...

С. – То есть ты будешь в Киеве ну это будет вообще идеально там...

З. – Не я имею ввиду на Мариуполь буду завтра ехать.

С. – А, на Мариуполь как мы тогда финансовые эти дела?

З. – Ну вот это я ж не знаю, это ж может это буду ехать что то придумаем, ну в общем я утром буду, ну грубо говоря там я знаю там, до десяти буду знать примерно что я сделаю, там обход будет...

С. – Может тогда в Полтаве кому то оставишь, а я буду ехать заберу, тогда я с утра выеду, просто планировал в обед выезжать.

З. – Сам понимаешь, такие...

С. – Не кому да?

З. – Та ну и этот, так сейчас сто рублей не оставишь, что не говоря что... Та в общем в телефонном режиме уже будем решать.

С. – Ну это уже вам надо будет решать, ну вот я говорю что я завтра как получу все технические документы, все технические подтверждения по нашему вопросу то есть важно чтобы все решения были отменены полностью не частично и важно вписать там блоком там ОСОБА6 сбросил мне текст, я этот блок перекинул как бы, мне ничего не сказали...

З. – Я устал уже ездить...

С. – Та понятно, ну что сделать...

З. – Может хоть этот раз хоть должно...

С. – Та я надеюсь... Ну короче важно, вот эти два момента выяснить завтра и тогда все уже тогда от вас зависит уже чтобы вы решили с документами, если вы решите с документами как бы, как это мы сделаем технически я не знаю... То есть завтра я до вечера еще в Харькове, то есть с утра до пяти часов я на работе, часов в шесть я уже буду в пол седьмого в Харькове, а послезавтра валю на Киев. То есть мне надо чтоб бумаги были у меня или у моего человека до заседания.

З. – Угу.

<...>

З. – Ну грубо говоря [неразборчиво] получается я могу…

С. – Подскочить?

З. – Да.

С. – Ну давай.

З. – Ну в общем вот это сейчас же как мы вот это как будет…[неразборчиво]

С. – Потому что да, если [неразборчиво] у меня, я маякну что они у меня, я думаю что все нормально будет…

З. – Угу.

С. – Хотя они будут наверное чтоб я их в Киеве отдал завтра уже, может я тогда завтра в Киев поеду, ну я не знаю <...>.

18.05.2021

<...>

13:05:45 суддя сідає в автомобіль заявника та вони починають спілкуватися.

<...>

З. – Это, шо у нас там шо то по апелляции да еще говорил.

С. – Да, нам надо будет закрыть апелляцию, мы с ним на пятнадцать договорились.

З. – Угу.

С. – И да… Что он там нам даст, я не знаю… Две хватит я думаю, с головой, семнадцать получается. И здесь по завтрашнему [неразборчиво] четыре, так мы с ним решили.

З. – Угу.

С. – Пошли ко мне тогда.

[неразборчиво]

С.– Так, тут, [неразборчиво] по десять да?

З. – Да.

<...>

С. – Они [неразборчиво] приносят, вот пол пачки вот таких б***, п*** я уже, мне уже говорят Женя б***, не неси ты нам такие купюры б***. <...>

<...>».

Стислий виклад пояснень судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В., показань свідків – суддів Огородніка К.М. та Жукова С.В.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. на запит доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. від 24 червня 2021 року суддя Череповський Є.В. надав такі пояснення.

Суддя Череповський Є.В. зазначив, що дійсно 19 травня 2021 року ОСОБА2 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № ____ від 12 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

Водночас, як стверджує суддя Череповський Є.В., доказів для повідомлення ОСОБА2 про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення було недостатньо. Підозра є необґрунтованою. Факти можливої протиправної поведінки не встановлено жодним допустимим та належним доказом і ґрунтуються лише на припущеннях органу досудового розслідування.

Суддя Череповський Є.В. зауважує, що дисциплінарна скарга щодо нього є необґрунтованою, передчасною та такою, що грубо порушує як презумпцію невинуватості, так і незалежність судової гілки влади.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 липня 2025 року свідки – судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М. та Жуков С.В. на запитання доповідача, чи знайомі вони з суддею Донецького окружного адміністративного суду Череповським Є.В. та ОСОБА1 відповіли: «Не знайомі».

На запитання доповідача, чи зверталися до них колеги чи інші сторонні особи з приводу розгляду справи № 5006/27/69б/2012 (905/748/20) судді Огороднік К.М. та Жуков С.В. відповіли: «Ні, не зверталися».

На запитання доповідача, чи спілкувалися вони з іншими сторонніми особами з приводу розгляду справи № 5006/27/69б/2012 (905/748/20) судді Огороднік К.М. та Жуков С.В. відповіли: «Ні, не спілкувалися».

На запитання доповідача, який стан розгляду справи № 5006/27/69б/2012 (905/748/20) суддя Жуков С.В. відповів: «19 травня 2021 року була прийнята постанова про залишення без змін рішення Господарського суду Донецької області від 4 серпня 2020 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15 грудня 2020 року».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що на запит доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. від 28 грудня 2023 року під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду суддя Череповський Є.В. пояснень не надав.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Оцінюючи дії судді Череповського Є.В. під час розгляду дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, зокрема подання першого заступника Генерального прокурора від 25 травня 2021 року і клопотання від 25 травня 2021 року, на підставі яких ухвалено рішення Вищої ради правосуддя від 3 червня 2021 року № 1237/0/15-21, від 8 червня 2021 року № 1258/0/15-21; заяви ОСОБА1 про злочин від 12 травня 2021 року; згоди ОСОБА1 про залучення до проведення НСРД від 12 травня 2021 року; постанови слідчого від 12 травня 2021 року про залучення ОСОБА1 до проведення НСРД від 12 травня 2021 року; протоколу допиту ОСОБА1 як свідка від 17 травня 2021 року; протоколу затримання від 18 травня 2021 року; протоколу обшуку транспортного засобу від 18 травня 2021 року; доручення слідчого оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від 18 травня 2021 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА1 від 18 травня 2021 року; заяви ОСОБА1 від 18 травня 2021 року про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні з пам’яткою; протоколу допиту ОСОБА1 як потерпілого від 18 травня 2021 року; розсекреченого протоколу № 10-6-02-03/968т від 10 червня 2021 року про проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю ОСОБА2; розсекреченого протоколу від 10 червня 2021 року № 10-6-02-03/969т про проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю ОСОБА2; розсекреченого протоколу від 10 червня 2021 року № 10-6-02-03/1554т про проведення НСРД – зняття інформації з електронних інформаційних систем мобільного телефону ОСОБА2 з додатками, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 3 червня 2025 року № 1192/0/15-25, від 20 травня 2025 року № 1069/0/15-25, від 4 березня 2025 року № 396/0/15-25, від 17 жовтня 2024 року № 3051/0/15-24, від 27 червня 2024 року № 1995/0/15-24, від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24), від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані при вирішенні питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначену гарантію не може бути поширено на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) 13 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, у пункті 53 якого зазначено: «Кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».

Це свідчить про те, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у разі, коли у кримінальному провадженні недостатньо доказів для доведення вини.

Отже, з огляду на наведені вище сталі правові висновки Вищої ради правосуддя та Великої Палати Верховного Суду Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає можливим використання матеріалів кримінального провадження № ____ від 12 травня 2021 року для встановлення обставин вчинення суддею Череповським Є.В. дисциплінарного проступку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що не досліджує питання наявності або відсутності вини судді Череповського Є.В. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

«Дисциплінарний проступок» та «кримінальне правопорушення» не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону України, який забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим паче дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду під час розгляду кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.

Саме таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), у яких Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи оцінку поясненням судді Череповського Є.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується тим, що дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження щодо судді, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17, № 9901/728/18 відповідно), від 13 травня 2021 року (провадження № 11-197сап20).

ЄСПЛ наголошує, що стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами. Суд повинен встановити, чи було провадження в цілому справедливим та чи відповідали Конвенції наслідки оцінки доказів і застосування правових норм (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року, пункти 50, 51).

ЄСПЛ звертає увагу, що не можна, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції ( рішення ЄСПЛ у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не може досліджувати правомірність повідомлення судді про підозру або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, у тому числі не досліджує питання наявності або відсутності вини судді ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, за результатами зібраних та досліджених під час здійснення дисциплінарного провадження доказів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Череповський Є.В. не уник взаємовідносин з ОСОБА1 з метою ухвалення суддями Верховного Суду рішення на користь ПП «Дімітріус» у справі № 5006/27/69б/2012 (905/748/20).

Суддя Череповський Є.В. діяв умисно, оскільки не міг не розуміти та усвідомлювати неправомірності своїх дій, а також того, що така його поведінка порочить звання судді та завдає шкоди авторитету правосуддя.

Контекст зазначених вище розмов свідчить про те, що вони не мають характеру лише приватних, а є такими, що на думку звичайної розсудливої людини свідчать про зацікавленість судді Череповського Є.В. в необхідному позапроцесуальному вирішенні питань, які він обговорював.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу на те, що суддя Череповський Є.В. не надав доказів на спростування вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що перевірила лише викладені в дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. обставини на предмет дотримання вимог, що висуваються до суддів, та наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку і не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачень щодо судді ОСОБА2.

Окрім іншого, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відомості про події, які стали підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді ОСОБА2, надання згоди на утримання його під вартою та відсторонення від здійснення правосуддя, набули значного негативного резонансу і були поширені в низці медіа, зокрема в таких публікаціях:

https://www.5.ua/suspilstvo/suddiu-donetskoho-okruzhnoho-adminsudu-skhop... https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3248074-suddu-doneckogo-okmznogo...

https://freeradio.com.ua/suddiu-z-donechchyny-zatrymaly-z-khabarem-u-30-...

https://ua.interfax.com.ua/news/general/744737.html;

https://zmina.info/news/na-donechchyni-zatrymaly-na-habari-suddyu/;

https://argumentua.com/novosti/zatrimali-na-khabar-suddyu-donetskogo-okr...

https://pravdatutnews.com/emergency/2021/05/18/5737-zastukaly-na-garyach...

https://www.dsnews.ua/ukr/politics/v-slavyanske-gbr-zaderzhalo-sudyu-na-....

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини мали великий суспільний резонанс та набули широкого розголосу в медіа, викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що, своєю чергою, негативно вплинуло на авторитет судової гілки влади, а отже, з-поміж іншого, свідчить про те, що суддя Череповський Є.В. допустив поведінку, яка призвела до настання негативних наслідків, зокрема до підриву авторитету судової влади.

Щодо строку притягнення судді Череповського Є.В. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо судді Череповського Є.В. надійшла до Вищої ради правосуддя 16 червня 2021 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції), дисциплінарне провадження відкрито 6 грудня 2023 року, а рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності ухвалено 16 липня 2025 року.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Застосовуючи цю норму, Вища рада правосуддя зауважує, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Водночас застосування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності потребує застосування норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які визначають часові межі дисциплінарного провадження.

Наразі частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» у редакції Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики надав роз’яснення щодо застосування окремих положень законів України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів» у частині дисциплінарного провадження щодо суддів, зокрема зазначив, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання в абзаці другому частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийменника «після» означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Із 5 серпня 2021 року (дата набрання чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя») до 17 жовтня 2023 року (дата набрання чинності Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») була чинна частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в такій редакції: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом».

Частина перша статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яка регламентувала початок дисциплінарного провадження (Конституційний Суд України Рішенням від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав, зокрема, цю статтю такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)), визначала, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Аналіз норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», необхідність здійснення якого в цій справі обумовлена часовим проміжком вчинення суддею Череповським Є.В. дисциплінарного проступку (із 15 грудня 2020 року до 18 травня 2021 року – період, у який було встановлено спілкування судді ОСОБА2 з ОСОБА1) та датою отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді (16 червня 2021 року), свідчить, що, незважаючи на викладені вище зміни до цієї статті, визначення початку дисциплінарного провадження залишилося незмінним – з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що було чітко закріплено в чинній редакції цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, в разі відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою щодо судді часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до Вищої ради правосуддя та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності із 7 листопада 2019 року), яка була чинною до 17 жовтня 2023 року, було встановлено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк; строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, а пункт 12.34 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2019 року, чинній упродовж цього самого періоду), передбачав, що Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чинним на день надходження дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя.

Необхідно зазначити, що, застосовуючи норми статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до встановлених у цій справі обставин, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дисциплінарне стягнення на суддю Череповського Є.В. накладається в межах трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

При цьому строк здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Череповського Є.В. із 16 червня 2021 року до 16 липня 2025 року не враховується до такого трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Не враховуються до зазначеного трирічного строку також час перебування судді Череповського Є.В. у відпустці та період його тимчасової непрацездатності з 18 травня 2021 року (дата, коли закінчено триваючий дисциплінарний проступок) до 16 червня 2021 року (дата отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді).

Згідно з інформацією, яку надав голова Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., із 1 січня 2021 року до 12 січня 2024 року суддя Череповський Є.В. перебував у відпустках / був тимчасово непрацездатним:

у 2021 році: з 9 березня до 22 березня, з 30 квітня до 17 травня, з 19 травня до 21 травня, з 24 травня до 26 травня, 27 травня, 3 червня, 4 червня, 15 червня, з 1 липня до 2 липня, 14 липня, 15 липня, 23 липня, з 11 серпня до 16 серпня, 20 вересня – перебував у відпустках; із 3 листопада до 15 листопада – був тимчасово непрацездатним (загалом 36 днів);

у 2022 році: із 4 січня до 6 січня, 25 травня – перебував у відпустках (загалом 4 дні);

у 2023 році: з 29 травня до 31 травня – перебував у відпустці (загалом 3 дні).

Отже, з 18 травня 2021 року (дата, коли закінчено триваючий дисциплінарний проступок) до 16 липня 2025 року (дата ухвалення рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності) минуло 1882 дні, з яких дисциплінарне провадження тривало 1852 дні (розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги № М-3006/34/7-21 щодо дисциплінарного проступку судді – 16 червня 2021 року) суддя перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним загалом 43 дні (без урахування днів тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках, що збігаються з періодом здійснення дисциплінарного провадження).

Ураховуючи зазначене вище, строк притягнення судді Череповського Є.В. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне наголосити на такому.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Водночас одним із принципів етичної поведінки суддів, закріплених у Бангалорських принципах, є дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм, які є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9 Бангалорських принципів).

У Коментарі до Бангалорських принципів зазначено, що не слід використовувати чи намагатись використовувати своє становище для здобуття будь-якої особистої вигоди чи привілейованого ставлення.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно з Кодексом суддівської етики в чинній редакції, затвердженим XX черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя (стаття 1).

Складаючи присягу згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначено: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді».

Норми суддівської етики висувають до судді ще вищі вимоги, тому встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про неналежну поведінку судді Череповського Є.В., яка порочить звання судді та підриває авторитет судової влади, є грубим порушенням норм суддівської етики.

У пунктах 21, 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність у громадян правомірних підстав підозрювати якусь упередженість. У такому разі безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і під час вчинення інших дій. Судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (у редакції, чинній на день вчинення суддею дій)).

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

У постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді… Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (у редакції, чинній на день вчинення суддею дій), постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про порушення суддею Череповським Є.В. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Зазначені дії судді Череповського Є.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду). Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Череповського Є.В. умисно допустив таку поведінку.

Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Череповський Є.В. свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.

Обставини, які досліджувалися в межах дисциплінарної справи, набули значного розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо етичних принципів особи судді, який від імені держави Україна уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею Череповським Є.В. зазначеного дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Череповський Є.В. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Череповського Є.В. відповідають поняттю істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

У характеристиці, яку надала голова Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., зазначено: «Під час роботи на посаді судді Череповський Є.В. зарекомендував себе як кваліфікований юрист, дисциплінований, працьовитий та принциповий суддя. При здійсненні правосуддя дотримується вимог чинного законодавства, приділяє значну увагу питанням якісного та оперативного розгляду справ. Під час ведення судового засідання неухильно дотримується норм процесуального законодавства». «За характером урівноважений, самокритичний, володіє високою культурою спілкування. Принциповий, вимогливий до себе, користується повагою у колективі. До дисциплінарної відповідальності не притягувався».

Згідно з відомостями офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Череповського Є.В. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж роботи на посаді судді, характер дисциплінарного проступку та обставини його вчинення, ступінь вини судді, однак вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду Череповського Євгена Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої  Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя