X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
11.01.2021
3/2дп/15-21
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Грищука В.К. та залученого із Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Говорухи В.І., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки скарги Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука Андрія Євгеновича,

встановила:

 

30 листопада 2018 року за вх. №№ 10258/0/8-18 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) на дії судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. під час розгляду справи № 161/19067/17 про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2018 року зазначену скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 6 червня 2019 року для розгляду зазначеної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. (у зв’язку із закінченням повноважень члена Вищої ради правосуддя Бойка А.М.).

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону.

Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменком І.А. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є.

Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Сівчук Андрій Євгенович Указом Президента України від 12 червня 2003 року № 525/2003 призначений на посаду судді Луцького міського суду Волинської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений на посаду судді новоутвореного Луцького міськрайонного суду Волинської області, Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2008 року № 647-VI обраний на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області безстроково.

У дисциплінарній скарзі вказано, що суддя Сівчук А.Є., з огляду на втручання в його діяльність судді цього суду Ющука О.С., безпідставно затягував розгляд справи № 161/19067/17 про вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, що в подальшому, на момент розгляду вказаної справи, призвело до закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі. При цьому суддя Сівчук А.Є. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, суддя Сівчук А.Є. не повідомив про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора упродовж п’яти днів після здійснення суддею Ющуком О.С. такого втручання.

Зокрема, НАБУ у скарзі зазначило, що 5 грудня 2017 року інспектором СРПП Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області складено протокол стосовно вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

8 грудня 2017 року вказаний протокол надіслано до Луцького міськрайонного суду Волинської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями передано для розгляду судді Сівчуку А.Є., справі присвоєно єдиний унікальний номер 161/19067/17.

18 грудня 2017 року суддя Ющук О.С. під час розмови із ОСОБА1 пообіцяв дізнатися інформацію щодо дати розгляду вказаної справи та прізвище судді, який буде її розглядати. У подальшому, з’ясувавши, що справа стосовно вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення перебуває на розгляді у судді Сівчука А.Є., суддя Ющук О.С. запропонував ОСОБА1 за отримання неправомірної вигоди у розмірі ______ грн здійснити вплив на суддю Сівчука А.Є. щодо затягування строків розгляду вказаної справи для прийняття ним рішення про її закриття у зв’язку зі спливом тримісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

21 грудня 2017 року розмір зазначеної неправомірної вигоди був змінений суддею Ющуком О.С. з ______ грн на ___ доларів США.

Скаржник стверджує, що з 22 грудня 2017 року по 27 лютого 2018 року за невстановлених слідством обставин, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Ющук О.С. здійснював вплив на суддю Сівчука А.Є.

Як зазначив скаржник, суддя Сівчук А.Є. погодився із пропозицією щодо затягування розгляду справи № 161/19067/17 про адміністративне правопорушення на строк більше трьох місяців з дня його вчинення та прийняття рішення про її закриття у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

 Крім того, скаржник вказав, що 27 лютого 2018 року суддя Ющук О.С., перебуваючи у службовому кабінеті судді Сівчука А.Є., повернув попередньо надані йому для ознайомлення матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, водночас обговорював із суддею Сівчуком А.Є. спосіб розгляду вказаної справи, зокрема питання залучення ОСОБА1 адвоката для участі у справі, та вираховував дату спливу тримісячного строку притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, який закінчувався 5 березня 2018 року.

Також скаржник зазначив, що у подальшому суддя Сівчук А.Є. за клопотаннями ОСОБА1 та його адвоката Собковського С.С. безпідставно переносив судові засідання, призначені у вказаній справі, внаслідок чого строк притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності закінчився.

При цьому, як вважає скаржник, суддя Сівчук А.Є. порушив вимоги частини другої статті 268 КУпАП, відповідно до якої у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов’язковою, та вимоги статті 271 КУпАП, відповідно до якої участь адвоката у таких справах також не є обов’язковою.

На думку скаржника, такі дії судді Сівчука А.Є. свідчать про безпідставне затягування ним розгляду справи № 161/19067/17 на строк більше трьох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення для прийняття в подальшому рішення про її закриття у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Також скаржник вважає, що вказаними діями суддя Сівчук А.Є. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Разом із тим скаржник вказав, що суддя Сівчук А.Є. не повідомив Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора упродовж п’яти днів про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя після здійснення суддею Ющуком О.С. такого втручання.

Скаржник вважає, що вказані дії судді Сівчука А.Є. свідчать про вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому просив притягнути суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.С. до дисциплінарної відповідальності.

На підтвердження доводів, викладених у скарзі, скаржник долучив до скарги копії: протоколів допиту свідка ОСОБА1 від 21 грудня 2017 року, 12 березня та 2 липня 2018 року, протоколу допиту свідка Собковського С.С. від 19 березня 2018 року, протоколу огляду відеозапису розмови суддів 27 лютого 2018 року, протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), протоколу огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 15 березня 2018 року, протоколу огляду матеріалів справ про адміністративні правопорушення від 4 жовтня 2018 року, протоколу обшуку у приміщенні за місцем проживання адвоката Гаврилюка В.В. від 15 березня 2018 року, листи Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2018 року та Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2018 року про відсутність повідомлень судді Сівчука А.Є. щодо втручання в його діяльність як судді та будь-яких інших звернень судді Сівчука А.Є., компакт-диск із відеозаписом фіксації ходу проведення НСРД.

Під час проведення попередньої перевірки судді Сівчуку А.Є. було запропоновано надати пояснення стосовно викладених у скарзі обставин.

У письмових поясненнях щодо обставин, викладених у скарзі НАБУ, суддя Сівчук А.Є. повідомив про хід судового розгляду вказаної справи та вказав таке.

12 грудня 2017 року до його провадження передано справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП (справа № 161/19067/17). Розгляд справи призначений на 21 грудня 2017 року на 09:00.

21 грудня 2017 року о 09:00 ОСОБА1 в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність укладення угоди з адвокатом для захисту його прав. Розгляд справи відкладено на 11 січня 2018 року.

11 січня 2018 року в судове засідання прибули ОСОБА1 та адвокат Собковський С.С. ОСОБА1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність ознайомлення з матеріалами справи ним та його адвокатом. Розгляд справи відкладено на 31 січня 2018 року.

31 січня 2018 року в судове засідання прибули ОСОБА1 та адвокат Собковський С.С. Адвокат подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи та виклик в судове засідання працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Розгляд справи відкладено на 26 лютого 2018 року.

 26 лютого 2018 року судове засідання не відбулося, оскільки 23 лютого 2018 року до суду надійшло письмове клопотання адвоката Собковського С.С. про відкладення розгляду справи у зв’язку з його участю в іншому судовому засіданні в іншому суді. З метою забезпечення ОСОБА1 права на захист розгляд справи відкладено на 15 березня 2018 року.

15 березня 2018 року судове засідання не відбулося у зв’язку з неявкою ОСОБА1 та його адвоката. Розгляд справи відкладено на 5 квітня 2018 року.

Як стверджує суддя Сівчук А.Є., цього самого дня (15 березня 2018 року), приблизно о 16:30, працівники правоохоронних органів провели обшук в його службовому кабінеті.

Також суддя вказав, що саме під час обшуку від працівників правоохоронних органів йому стало відомо, що ОСОБА1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та за якою розпочато досудове розслідування кримінального провадження. У подальшому він був допитаний як свідок у цьому кримінальному провадженні.

На переконання судді Сівчука А.Є., оскільки прийняття ним будь-яких процесуальних рішень у вказаній справі могло викликати сумнів у його неупередженості, 5 квітня 2018 року він ухвалив постанову про самовідвід від розгляду справи № 161/19067/17.

Цього самого дня, 5 квітня 2018 року, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями матеріали вказаної справи було передано до провадження судді Кирилюк В.Ф.

Суддя Сівчук А.Є. також вказав, що твердження скаржника про обговорення ним та суддею Ющуком О.С. 27 лютого 2018 року способу розгляду вказаної справи, зокрема залучення адвоката, а також про вираховування дати закінчення тримісячного строку притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності, оскільки договір про надання правової допомоги був укладений між ОСОБА1 та адвокатом Собковським С.С. 10 січня 2018 року, при цьому ОСОБА1 та його адвокат прибули в судове засідання вперше 11 січня 2018 року. Крім того, суддя Сівчук А.Є. зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 судді Ющуку О.С. не надавалися.

Суддя Сівчук А.Є. наголосив, що про існування можливих домовленостей між ОСОБА3 та суддею Ющуком О.С., а також про наявність кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за письмовою заявою ОСОБА1, йому стало відомо лише 15 березня 2018 року від працівників НАБУ під час проведення обшуку в його службовому кабінеті.

Разом із тим суддя Сівчук А.Є. зауважив, що йому також стало відомо про досудове розслідування кримінального провадження щодо нього як члена колегії суддів, якою розглядалося інше кримінальне провадження. Постановою слідчого вказане досудове розслідування щодо нього було закрито.

Крім того, суддя Сівчук А.Є. вказав, що не повідомляв Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання у його діяльність як судді, оскільки таке втручання з боку учасників справи, судді Ющука О.С. чи інших осіб не здійснювалося.

Щодо твердження скаржника про безпідставне затягування розгляду справи № 161/19067/17 стосовно притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП суддя Сівчук А.Є. зазначив, що таке твердження є необґрунтованим, оскільки розгляд справи відкладався з метою недопущення порушення права особи на захист і виключно за клопотаннями ОСОБА1 та його захисника.

Стосовно тривалого терміну розгляду справи суддя вказав, що такий термін зумовлений значним судовим навантаженням.

Отже, суддя вважає, що обставини, на які посилається скаржник, є надуманими, безпідставними та не відповідають дійсності, тому просить відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно нього, а дисциплінарну скаргу НАБУ залишити без задоволення.

Щодо затягування суддею Сівчуком А.Є. розгляду справи № 161/19067/17, що призвело до закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, під час попередньої перевірки встановлено таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі звіту про автоматизований розподіл справ між суддями від 12 грудня 2017 року, який міститься на вебсайті «Судова влада України», вбачається, що справа № 161/19067/17 розподілена для розгляду судді Сівчуку А.Є.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр, ЄДРСР, http://www.reestr.court.gov.ua/Review/73195633), постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. від 5 квітня 2018 року вирішено задовольнити заяву про самовідвід головуючого у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 за статтею 130 КУпАП та передати вказану справу для повторного розподілу через автоматизовану систему документообігу суду.

Також з Реєстру встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2018 року (суддя Кирилюк В.Ф.) ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/74412827).

Відповідно до вказаної постанови суд першої інстанції, встановивши вину ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, закрив провадження у цій справі, оскільки станом на 25 травня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився.

Отже, у провадженні судді Сівчука А.Є. справа № 161/19367/17 перебувала з 12 грудня 2017 року по 5 квітня 2018 року, тобто майже чотири місяці, що перевищує визначений законодавством строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, як вбачається з пояснень судді, вказана справа призначалася суддею Сівчуком А.Є. до розгляду шість разів, з них три рази в судовому засіданні був присутній правопорушник ОСОБА1 (два рази з адвокатом). Проте жодного разу судове засідання не відбулося через подання учасниками судового процесу відповідних клопотань, правопорушник заслуханий не був, судові засідання призначалися суддею через значні проміжки часу.

Згодом наведене мало наслідком закриття провадження у справі та уникнення правопорушником відповідальності.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Сівчука А.Є. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Щодо допущення суддею Сівчуком А.Є. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, встановлено таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, у тому числі з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Як зазначив скаржник, саме дії судді Сівчука А.Є. щодо затягування розгляду справи № 161/19067/17 з метою прийняття рішення про закриття провадження у цій справі та уникнення правопорушником відповідальності свідчать про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

У Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, а саме в коментарі до Преамбули, визначено поняття суддівської етики, згідно з яким під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.

Тобто суддя зобов’язаний дотримуватися: загальновизнаних норм моралі, що існують у суспільстві; стандартів, що регулюють службову діяльність, а саме вимог, встановлених законодавством до професії; стандартів, що стосуються позаслужбової поведінки та іншої дозволеної діяльності.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 3 вказаного Кодексу визначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

На підтвердження доводів скарги скаржник посилався на протокол допиту свідка ОСОБА1, під час проведення якого ОСОБА1 повідомив, що суддя Ющук О.С. за відповідну винагороду пропонував вплинути на суддю Сівчука А.Є. з метою затягування розгляду справи для уникнення правопорушником відповідальності; повідомлення ОСОБА1 під час допиту його як свідка про передання відповідних коштів через адвоката Гаврилюка В.В. для подальшої передачі їх судді Ющуку О.С.; відеозапис, протокол від 1 березня 2018 року, складений за результатами проведення НСРД, аудіо-, відеоконтролю особи та протокол огляду від 31 травня 2018 року відеозапису розмови суддів щодо визначення певних дат у справі стосовно ОСОБА1; протокол огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів у сумі ___ доларів США; протокол обшуку у приміщенні за місцем проживання адвоката Гаврилюка В.В., під час якого були вилучені помічені грошові кошти.

Із наданих суддею Сівчуком А.Є. пояснень вбачається, що судові засідання призначалися ним через великі проміжки часу (приблизно один раз на місяць), у трьох судових засіданнях правопорушник ОСОБА1 був присутній, однак пояснень щодо обставин складання стосовно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, у судовому засіданні не надавав.

Як вважає Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з огляду на стаж роботи судді Сівчука А.Є. та наявність у нього професійних знань суддя був обізнаним, що строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, становить три місяці з дня вчинення правопорушення, після чого провадження у справі підлягає закриттю. При цьому суддя також не міг не знати, що закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку її розгляду призведе до неможливості притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Разом із тим під час проведення попередньої перевірки не встановлено обставин, які б свідчили, що суддя Сівчук А.Є. під час розгляду справи стосовно притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності вчиняв певні дії з метою розгляду вказаної справи з дотриманням вимог законодавства.

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказані обставини можуть свідчити, що суддя Сівчук А.Є. неналежно поставився до виконання професійного обов’язку щодо справедливого, безстороннього та своєчасного розгляду справи № 161/19067/17 відповідно до закону та з дотриманням засад і правил судочинства.

Наведені обставини в сукупності з повідомленням ОСОБА1 про вимагання у нього коштів для здійснення впливу на суддю Сівчука А.Є. з метою затягування розгляду справи та подальшого її закриття для уникнення правопорушником відповідальності; обговоренням суддями Сівчуком А.Є. та Ющуком О.С. певної дати у справі стосовно ОСОБА1, яка збігається зі строком розгляду справи; передання ОСОБА1 коштів для подальшої передачі судді Ющуку О.С.; вилученням коштів, які призначалися для передання судді Ющуку О.С., вказують на здійснення можливого впливу на суддю Сівчука А.Є., що може свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Щодо неповідомлення суддею Сівчуком А.Є. Вищій раді правосуддя та Генеральній прокуратурі України упродовж п’яти днів про здійснення суддею Ющуком О.С. втручання в його діяльність встановлено таке.

Пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

На підтвердження викладених у скарзі обставин скаржник посилається на фактичні дані, встановлені під час проведення НСРД та викладені у протоколах за результатами їх проведення.

Зокрема, у протоколі допиту свідка ОСОБА1 від 21 грудня 2017 року вказаний свідок зазначив, що суддя Ющук О.С. запропонував йому здійснити вплив на суддю Сівчука А.Є. з метою прийняття цим суддею позитивного для правопорушника рішення. При цьому ОСОБА1 повинен був надати судді Ющуку О.С. неправомірну вигоду.

Такі самі відомості стосовно впливу на суддю Сівчука А.Є. викладені ОСОБА1 у протоколі допиту його як свідка від 12 березня 2018 року.

Крім того, відповідно до протоколу допиту адвоката Собковського С.С. як свідка від 19 березня 2018 року вказаний свідок повідомив, що представляв інтереси ОСОБА1 в адміністративній справі № 161/19067/17. Договір про надання правової допомоги між ними був укладений 10 січня 2018 року.

Також свідок Собковський С.С. повідомив, що після прибуття в судове засідання 11 січня 2018 року подав клопотання про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з матеріалами вказаної адміністративної справи, яке суддя Сівчук А.Є. задовольнив, судове засідання було відкладено на 31 січня 2018 року.

При цьому Собковський С.С. зазначив, що його здивувало відкладення судового засідання на такий тривалий термін, враховуючи, що з матеріалами зазначеної справи він ознайомився того самого дня. Крім того, свідок вказав, що у подальшому, за його клопотаннями суддя Сівчук А.Є. також відкладав судові засідання, однак йому було незрозуміло, чому засідання відкладаються щоразу майже на місяць.

Разом із тим свідок Собковський С.С. зауважив, що сам ОСОБА1 поводився досить спокійно та особливо не переймався результатами розгляду справи.

Собковський С.С. також наголосив, що з приводу обставин судового розгляду справи № 161/19067/17 та кінцевого рішення він особисто ні з ким не спілкувався, виконував свої обов’язки виключно в межах правового поля та виключно під час судових засідань у цій справі.

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлені під час попередньої перевірки обставини, а саме неодноразове відкладення суддею Сівчуком А.Є. розгляду адміністративної справи, непроведення суддею жодного судового засідання у вказаній справі протягом чотирьох місяців, показання ОСОБА1 щодо пропозиції судді Ющука О.С. здійснити вплив на прийняття рішень суддею Сівчуком А.Є., обговорення суддями певних дат у справі стосовно ОСОБА1, передавання ОСОБА1 коштів для подальшої передачі судді Ющуку О.С. у сукупності дають підстави вважати, що суддя Ющук О.С. міг здійснювати вплив на суддю Сівчука А.Є. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1 з метою затягування її розгляду для подальшого закриття справи та уникнення правопорушником відповідальності.

Відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Сівчук А.Є. зобов’язаний був звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Натомість з листів Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2018 року та Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2018 року встановлено, що повідомлення судді Сівчука А.Є. щодо втручання в його діяльність як судді та будь-які інші звернення судді Сівчука А.Є. відсутні.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Сівчука А.Є. можуть бути наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме неповідомлення суддею Сівчуком А.Є. Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.

Враховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відомості, викладені у дисциплінарній скарзі НАБУ, можуть свідчити про наявність у діях судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому існують підстави для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука А.Є.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Сівчука Андрія Євгеновича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                        М.П. Худик

 

 

Член Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                        В.К. Грищук

 

                                                                                        

Член Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                        В.І. Говоруха