Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка Максима Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 жовтня 2021 року (вх. № М-4515/40/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Малиновського районного суду міста Одеси (нині – Хаджибейський районний суд міста Одеси) Мурзенка М.В. під час здійснення правосуддя у справі № 521/5412/21.
Скаржник зазначив, що 21 жовтня 2021 року суддя Мурзенко М.В. прийняв постанову про звільнення ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), застосувавши статтю 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та закрив провадження у справі № 521/5412/21.
Зі змісту цієї постанови скаржнику стало відомо, що правопорушник ОСОБА1, керуючи транспортним засобом, виїхав на регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого скоїв зіткнення з іншим автомобілем, який рухався на зелений сигнал світлофора. У постанові також зазначено, що згідно з протоколом ОСОБА1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
У скарзі зазначено, що 16 лютого 2021 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення» до статті 22 КУпАП внесено зміни (які набрали чинності 17 березня 2021 року) про те, що її положення не застосовуються до правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На думку скаржника, суддя Мурзенко М.В., звільняючи ОСОБА1 від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю правопорушення, не міг застосовувати цю статтю, оскільки правопорушення було вчинено 3 квітня 2021 року – після набрання чинності, внесеними до неї змінами.
Отже, на думку скаржника, порушення водія мали комплексний характер, спричинили майнову шкоду іншим учасникам руху. Крім того, керування транспортним засобом у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших видів адміністративних правопорушень, за яке необхідно посилювати відповідальність. Натомість звільнення ОСОБА1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення свідчить про грубе порушення закону суддею Мурзенком М.В., що призвело до негативних наслідків.
Скаржник також зауважив, що постанова Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21 жовтня 2021 року, яку ухвалив суддя Мурзенко М.В. за результатами розгляду справи № 521/5412/21, не містить переконливих аргументів для звільнення правопорушника від відповідальності за вчинення правопорушення, яке має високу суспільну небезпеку. Суддя Мурзенко М.В. в зазначеній постанові оперував стандартними фразами, які не пояснюють причини такого рішення, що, на думку скаржника, у сукупності з посиланням на статтю, яка має чітку заборону її застосування, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, свідчить про невмотивованість судового рішення – постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 21 жовтня 2021 року.
Викладені обставини Маселко Р.А. вважає підставою для притягнення судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка М.В. до дисциплінарної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 25 листопада 2024 року № 3412/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка М.В. щодо наявності в його діях під час розгляду справи № 521/5412/21 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначила 23 грудня 2024 року.
Пунктом 239 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 237 цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду вчинила дії, необхідні для її розгляду, зокрема надіслала запит про витребування характеристики судді Мурзенка М.В., отримала доступ до електронної копії суддівського досьє та інформацію щодо розгляду суддею Мурзенком М.В. справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, запропонувала судді Мурзенку М.В. надати пояснення щодо обставин, викладених в ухвалі Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2024 року № 3412/1дп/15-24.
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. підготував та передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 2 травня 2025 року, а також повідомив суддю та скаржника про його наявність і можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.
Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 2, 30 червня, 14 та 28 липня 2025 року.
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2, 30 червня, 14 та 28 липня 2025 року, до проєкту порядків денних яких було внесено питання про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка М.В., суддю та скаржника було повідомлено своєчасно й у належний спосіб у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу були розміщені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 2, 30 червня та 14 липня 2025 року суддя та скаржник не з’явились.
28 травня, 20 червня та 28 липня 2025 року суддя Мурзенко М.В. надіслав заяви, у яких просив дисциплінарну справу розглядати за його відсутності.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Мурзенко Максим Володимирович Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 призначений на посаду судді Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим строком на п’ять років, Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 переведений на роботу на посаді судді Малиновського районного суду міста Одеси, Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 156/2019 призначений на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси.
Установлено, що у провадженні судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка М.В. перебувала справа № 521/5412/21 за матеріалами, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА1, за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Хаджибейський районний суд міста Одеси постановою від 21 жовтня 2021 року звільнив ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито.
Зазначена постанова до суду апеляційної інстанції оскаржена не була та набрала законної сили 2 листопада 2021 року.
У цій постанові суддя Мурзенко М.В. зазначив, що ОСОБА1 в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові пояснення, у яких вказав, що 3 квітня 2021 року о 07:30 їхав вулицею Святого Ріхтера, 40, у місті Одесі. Керуючи транспортним засобом марки BMW 535, порушив Правила дорожнього руху, унаслідок чого зіткнувся з автомобілем марки Toyota Carina під керуванням ОСОБА2. Співробітники поліції протягом двох годин жодних дій не проводили, о 09:57 ОСОБА1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння.
Відповідно до цієї постанови правопорушник повідомив суд, що співробітники поліції допустили порушення під час складання протоколу, а саме запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння пізніше ніж за дві години з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), не надали документів і сертифіката відповідності спеціального технічного засобу. Надалі ОСОБА1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння в найближчому медичному закладі, результати якого спростовують викладені у протоколі підстави. Зважаючи на це, ОСОБА1 просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
Хаджибейський районний суд міста Одеси постановою від 30 серпня 2021 року вирішив питання щодо витребування доказів. Від Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» витребував відомості про проходження ОСОБА1 3 квітня 2021 року огляду на стан алкогольного / наркотичного сп’яніння та результати такого огляду.
Суддя Мурзенко М.В. в постанові від 21 жовтня 2021 року зазначив, що, дослідивши матеріали справи, відповідь Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я», переглянувши відеозапис події правопорушення, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА1 ознак правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння. Проте викладені обставини у своїй сукупності, а саме відсутність ознак алкогольного сп’яніння на відеозаписі події, відсутність у ОСОБА1 слідів вживання алкоголю за результатами медичного дослідження, проведеного за короткий проміжок часу після правопорушення, обставини вчинення правопорушення (стресова ситуація, пов’язана із ДТП з можливими наслідками для здоров’я потерпілого), свідчать про малозначність вчиненого правопорушення.
Щодо застосування статті 22 КУпАП суддя Мурзенко М.В. в постанові від 21 жовтня 2021 року зазначив, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності. Ураховуючи наведене, суддя Мурзенко М.В. вважав за можливе звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що постановою від 17 червня 2021 року Хаджибейський районний суд міста Одеси визнав ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, внаслідок порушення Правил дорожнього руху, яке спричинило ДТП.
Установлено також, що, оскільки після ДТП ОСОБА1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, то стосовно нього складено протокол за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, який на день розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, перебував у провадженні судді Мурзенка М.В.
Суддя Мурзенко М.В. у письмових поясненнях вказав, що під час прийняття постанови в цій справі він був переконаний, що на момент ДТП ОСОБА1 не перебував у стані алкогольного сп’яніння.
На думку судді, неможливість вибору судом виду та розміру адміністративного стягнення за санкціями статті 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого діяння, форми вини і характеристики особи, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, фактично унеможливлює справедливий розгляд справи судом. Таких висновків також дійшов Конституційний Суд України в Рішенні від 5 липня 2023 року у справі № 5-р(ІІ)2023 щодо конституційності санкцій статті 483 Митного кодексу України.
Суддя вважає, що застосування однакового покарання до особи з явними ознаками сп’яніння, яка відмовляється від проходження такого огляду, та особи, яка внаслідок ДТП разом із потерпілим зазнала стресу і довела відсутність стану алкогольного сп’яніння на час події, не відповідає принципу справедливості судового розгляду.
Водночас суддя Мурзенко М.В. зазначив, що, враховуючи зміни, внесені до КУпАП відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення», він частково погоджується з доводами щодо необхідності більш детального обґрунтування незастосування до правопорушника стягнення, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя Мурзенко М.В. також зазначив про надмірне судове навантаження. У 2021 році в Хаджибейському районному суді міста Одеси фактично здійснювали правосуддя 26 суддів, тоді як за нормативами кількість суддів мала становити 44. В умовах понаднормового навантаження суддя змушений був готувати велику кількість процесуальних документів у стислі строки, що негативно впливає на якість викладення процесуальних рішень і призводить до збільшення кількості процесуальних помилок.
У поясненнях суддя Мурзенко М.В. повідомив, що він проаналізував обставини, які призвели до виникнення зазначеної у скарзі ситуації, посилив контроль за складанням проєктів процесуальних документів, подальшою їх перевіркою, редагуванням перед підписанням і надісланням до Єдиного державного реєстру судових рішень. Після отримання запиту Вищої ради правосуддя та копії дисциплінарної скарги суддя проаналізував постанови, ухвалені за статтею 130 КУпАП, із 17 березня 2021 року, аналогічних випадків не виявив.
Ураховуючи вказані пояснення судді Мурзенка М.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зазначає таке.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 130 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність не лише за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до Закону України від 16 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року (далі – Закон № 1231-IX), статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
За статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як убачається з постанови у справі № 521/5412/21, суддя Мурзенко М.В. мотивував зазначене правопорушення як малозначне у зв’язку з відсутністю в ОСОБА1 слідів вживання алкоголю за результатами медичного дослідження, обставинами вчинення правопорушення (стресова ситуація, пов’язана з ДТП, з можливими наслідками для здоров’я потерпілого).
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що станом на день ухвалення постанови у справі існувала чітка та однозначна заборона застосовувати статтю 22 КУпАП у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Суддя Мурзенко М.В., ураховуючи встановлену законом заборону щодо застосування приписів статті 22 КУпАП щодо малозначності діяння у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, та характер адміністративного правопорушення, що має підвищену суспільну небезпеку порівняно з іншими визначеними КУпАП правопорушеннями, був зобов’язаний діяти відповідно до загальних засад КУпАП щодо дії в часі закону про відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень.
Однак суддя Мурзенко М.В. залишив поза увагою зазначені правила та застосував правову норму процесуального закону, встановлену статтею 22 КУпАП, яка забороняла її застосування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, та звільнив правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Крім того, суддя Мурзенко М.В. не взяв до уваги, що саме з вини ОСОБА1 сталась ДТП, у якій його було визнано винним постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси, яка набрала законної сили 30 червня 2021 року.
Щодо обставин, які можуть свідчити про наявність у діях судді Мурзенка М.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що така підстава дисциплінарної відповідальності судді може мати місце лише у випадку відсутності мотивів (тобто обставин, за яких суддя дійшов відповідних висновків) неприйняття або прийняття аргументів сторін щодо суті спору.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що постанова Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21 жовтня 2021 року, яку ухвалив суддя Мурзенко М.В. за результатами розгляду справи № 521/5412/21, мотивована аргументами правопорушника ОСОБА1 (стресова ситуація, пов’язана з ДТП, з можливими наслідками для здоров’я потерпілого), що свідчить про прийняття аргументів сторони – правопорушника.
Зазначене, на переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, виключає кваліфікацію допущеного суддею Мурзенком М.В. дисциплінарного проступку за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Водночас незастосування закону, а саме змін до статті 22 КУпАП, які забороняли застосовувати положення цієї статті до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, є грубим порушенням закону, що у зв’язку з безпідставністю звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за порушення, яке карається шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу і позбавлення спеціального права, призвело до істотних негативних наслідків, які полягали в тому, що правопорушник не поніс покарання, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та отримав лише усне зауваження судді.
Безпідставне звільнення від покарання свідчить про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Це формує у громадян відчуття безкарності та уникнення покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння в разі можливого вчинення правопорушення.
Крім того, безпідставне звільнення від покарання є грубим порушенням закону, що підриває авторитет правосуддя та довіру громадян до суду.
Маючи достатній фаховий рівень та досвід роботи, суддя Мурзенко М.В. не міг не знати про підвищену суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Із пояснень судді вбачається, що на час ухвалення рішень йому було відомо про зміни до статті 22 КУпАП, які забороняють застосовувати цю статтю до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.
Оцінюючи пояснення судді Мурзенка М.В. щодо причин допущеного ним порушення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила інформацію, яку надав Хаджибейський районний суд міста Одеси, про розгляд суддею Мурзенком М.В. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, і встановила, що з 1 жовтня 2021 року до 1 грудня 2024 року у провадженні судді Мурзенка М.В. перебувало 373 справи, з яких: 310 – розглянуто з накладенням адміністративного стягнення, у 45 – провадження було закрито (41 справа – у зв’язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення; 1– через закінчення строків накладення стягнення; 1 – у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення).
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також установила, що, як і зазначав суддя Мурзенко М.В. у письмових поясненнях, справа № 521/5412/21 є єдиною, у якій суддя допустив застосування статті 22 КУпАП, попри заборону її застосування до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.
Згідно із характеристикою за підписом голови Хаджибейського районного суду міста Одеси В. Гуревського суддя Мурзенко М.В. за час роботи в Малиновському районному суді міста Одеси (нині – Хаджибейський районний суд міста Одеси) зарекомендував себе кваліфікованим суддею, який володіє фаховими знаннями та високим рівнем теоретичної підготовки, велику увагу приділяє підвищенню професійного рівня, ділової репутації, є доброзичливим, чесним і порядним.
Ураховуючи допущене суддею Мурзенком М.В. грубе порушення норм права під час ухвалення постанови про звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності та наслідки, які настали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенко М.В. внаслідок грубої недбалості вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Зважаючи на встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та беручи до уваги пояснення судді, усвідомлення ним допущеного порушення, значний стаж роботи на посаді судді, відсутність дисциплінарних стягнень, позитивну характеристику судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка М.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарного проступку і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Хаджибейського районного суду міста Одеси Мурзенка Максима Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
