Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди Володимира Івановича, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) Келеберди В.І. (вх. № М-6/28/7-22).

У дисциплінарній скарзі Маселко Р.А. зазначив, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ) рішенням від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначила проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. В іспиті взяли участь сім суддів ОАСК, інші судді цього суду не з’явились, зокрема суддя Келеберда В.І. За інформацією ВККСУ, причиною неявки всіх суддів стала їх тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу. Після цього рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання цих суддів було призначене на 21 травня 2019 року. Однак і на це засідання суддя Келеберда В.І. не з’явився. Той факт, що двічі поспіль практично всі судді зазначеного суду майже одночасно захворіли та не прийшли на оцінювання, викликав значний суспільний резонанс. 26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України на своєму офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». У цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, з яких вбачається, що неявка суддів на оцінювання не була випадковою, а спланованою і заздалегідь узгодженою. Задовго до дати іспитів судді між собою обговорювали, чи приходити на оцінювання до ВККСУ, і за вказівкою голови суду ОСОБА2 усі вони вирішили не йти на іспити начебто через хворобу. На переконання скаржника, неявка судді на його оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року, було зумовлене не хворобою, а його умислом на ухилення від проходження такого оцінювання. На думку скаржника, суддя ОАСК Келеберда В.І. допустив поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, у зв’язку з чим його необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

З моменту набрання чинності цим Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям Закону України від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.

19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».

Пунктом 23⁶ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Черепу В.Ю. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки скарги дисциплінарний інспектор 17 січня 2025 року склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Келеберди В.І.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 лютого 2025 року № 224/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Келеберди В.І. з підстав наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Розгляд цієї дисциплінарної справи вперше призначено на 14 травня 2025 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Келеберду В.І., скаржника – Маселка Р.А. про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Келеберди В.І. ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалась на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

13 травня 2025 року від судді Келеберди В.І. надійшла заява про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку із перебуванням у відпустці та перебуванням за межами міста Києва.

13 травня 2025 року від представника Келеберди В.І. – адвоката Лутковської В.В. надійшла заява про відкладення розгляду дисциплінарної справи, посилаючись на те, що лише 12 травня 2025 року було укладено договір про надання правової допомоги, та просила надати матеріали дисциплінарної справи № М-6/28/7-22 щодо судді ОАСК Келеберди В.І., відкритої за скаргою Маселка Р.А., для ознайомлення.

14 травня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь представник судді Келеберди В.І. – адвокат Лутковська В.В. Суддя Келеберда В.І. не прибув.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила відповідні заяви судді Келеберди В.І. та представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковської В.В.

Скаржник Маселко Р.А. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 травня 2025 року не з’явився. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

З метою дотримання права судді Келеберди В.І. на захист, розгляд дисциплінарної справи вирішено перенести на 11 червня 2025 року.

Судді Келеберді В.І. повідомлено про час та місце розгляду 11 червня 2025 року дисциплінарної справи, шляхом скерування повідомлення про його виклик на адресу суду, у якому працює суддя, на його особисту електронну поштову адресу. Відповідне повідомлення про виклик судді Келеберди В.І. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на вебсайті Вищої ради правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковську В.В., скаржника Маселка Р.А., про дату і час розгляду 11 червня 2025 року дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного, поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

9 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді ОАСК Келеберди В.І. про відвід членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Сасевича О.М. та Попікової О.В. від розгляду вказаної дисциплінарної справи.

9 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді ОАСК Келеберди В.І. про відвід дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. від розгляду вищевказаної дисциплінарної справи.

11 червня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь представник судді Келеберди В.І. – адвокат Лутковська В.В.

Скаржник Маселко Р.А. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 червня 2025 року не з’явився.

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 червня 2025 року суддя Келеберда В.І. не з’явився, причини своєї неявки дисциплінарному органу не повідомив, однак його представником – адвокатом Лутковською В.В. зазначено про те, що їй стало відомо, що Келеберда В.І. став учасником дорожньо-транспортної пригоди, іншою інформацією вона не володіє.

До початку розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула заяви судді ОАСК Келеберди В.І. про відвід членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Сасевича О.М. та Попікової О.В., а також про відвід дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. від розгляду зазначеної дисциплінарної справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалами від 11 червня 2025 року відмовила в задоволенні заяв судді ОАСК Келеберди В.І. про відвід членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., Лук’янову Д.В., Сасевичу О.М., Попіковій О.В. від розгляду дисциплінарної справи стосовно судді ОАСК Келеберди В.І.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 11 червня 2025 року також відмовила в задоволенні заяви судді ОАСК Келеберди В.І. про відвід дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Черепу В.Ю. від розгляду дисциплінарної справи.

В ході дисциплінарного провадження суддя ОАСК Келеберда В.І. подав ряд клопотань, а саме:

1) 27 березня 2025 року – клопотання про недопустимість врахування використаної інформації негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД);

2) 27 березня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про припинення провадження у дисциплінарній справі;

3) 8 травня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про призупинення дисциплінарного провадження до завершення судового розгляду кримінальної справи щодо нього;

4) 8 травня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про виклик свідків: ОСОБА2, ОСОБА5, ОСОБА3, ОСОБА14, ОСОБА7, ОСОБА15, ОСОБА17, ОСОБА12, ОСОБА6;

5) 8 травня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про недопустимість врахування використаної інформації НСРД, в якому просив не використовувати під час розгляду дисциплінарної справи, як докази копії матеріалів НСРД, що надані НАБУ, у цьому дисциплінарному провадженні;

6) 8 травня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав заперечення на висновок дисциплінарного інспектора у дисциплінарному провадженні за скаргою Маселка Р.А. від 15 травня 2022 року № М-6/28/7-22;

7) 9 червня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про зупинення розгляду дисциплінарного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі за його позовом до дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії;

8) 10 червня 2025 року суддя Келеберда В.І. подав клопотання про зупинення розгляду дисциплінарної справи стосовно нього до прийняття рішень у кримінальних провадженнях № ____, № ____ та № ____.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в засіданні 11 червня 2025 року розглянула вказані клопотання судді ОАСК Келеберди В.І. про недопустимість врахування використаної інформації НСРД; про припинення провадження у дисциплінарній справі у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для застосування до судді дисциплінарного стягнення; про призупинення розгляду дисциплінарного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № ____; про виклик свідків; про зупинення розгляду дисциплінарного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі за його позовом до дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю. про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії; про зупинення розгляду дисциплінарної справи до прийняття рішень у кримінальних провадженнях № ____, № ____ та № ____, – та відмовила в їх задоволенні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оголосила перерву в засіданні до 25 червня 2025 року, задля забезпечення можливості представнику судді Келеберди В.І. – адвокату Лутковській В.В. надати докази по справі.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Келеберду В.І., представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковську В.В., скаржника Маселка Р.А., про дату і час розгляду 25 червня 2025 року дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного, поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

23 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді ОАСК Келеберди В.І. про розгляд та вирішення заяв і клопотань, які на його думку, фактично залишились нерозглянутими Дисциплінарною палатою.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя залишила без розгляду відповідне клопотання, так як його вимоги зводяться до вирішення тих питань, які вже розглянуті дисциплінарним органом раніше.

23 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя також надійшло клопотання судді ОАСК Келеберди В.І. про забезпечення безпосереднього дослідження доказів, а саме: томів №№ 72, 73, 205, 206 кримінального провадження № ____ (що містять усі проведені експертизи фоно-матеріалів); експертиз, проведених стороною захисту в цьому та інших кримінальних провадженнях; томів №№ 67, 207 кримінального провадження № ____; матеріалів, долучених до заперечень на клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності в межах матеріалів вирішення клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 14 серпня 2020 року; копій Актів опитування в порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом Лутковською В.В. суддів ОАСК; висновків за результатами дослідження з використанням поліграфа, що складались відносно ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила відповідне клопотання судді Келеберди В.І.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні клопотання судді Келеберди В.І. про недопустимість врахування використаної інформації НСРД від 27 березня 2025 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оголосила перерву в засіданні до 6 серпня 2025 року, у зв’язку із задоволенням усного клопотання представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковської В.В.

22 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді ОАСК Келеберди В.І. про долучення до матеріалів дисциплінарної справи доказів – копії листа керівника Другого підрозділу детективів НАБУ В. Шмітька від 20 червня 2025 року № 512-296/18259.

28 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді ОАСК Келеберди В.І. про долучення до матеріалів дисциплінарної справи доказів – копії виписного епікрізу від 22 травня 2019 року Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Келеберду В.І., представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковську В.В., скаржника Маселка Р.А., про дату і час розгляду 6 серпня 2025 року дисциплінарної справи, шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного, поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

6 серпня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь представник судді Келеберди В.І. – адвокат Лутковська В.В.

Скаржник Маселко Р.А. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 6 серпня 2025 року не з’явився. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

6 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя від судді Келеберди В.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав неможливості його прибуття в засідання дисциплінарного органу так як, в цей час він здійснює волонтерську місію до однієї з військових частин.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ураховуючи, що відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону, вирішила відмовити у задоволенні заяви судді Келеберди В.І., оскільки це вже не перша неявка на засідання, причини відсутності судді не є поважними. Розгляд справи вирішено здійснювати без участі судді Келеберди В.І., інтереси якого у засіданні представляє його представник – адвокат Лутковська В.В.

6 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява представника судді ОАСК Келеберди В.І. – адвоката Лутковської В.В. про відвід дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. від участі та вчиненні будь-яких дій у вказаній дисциплінарній справі.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 6 серпня 2025 року відмовила в задоволенні заяви представника судді ОАСК Келеберди В.І. – адвоката Лутковської В.В. про відвід дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також задовольнила клопотання судді ОАСК Келеберди В.І. від 22 та 28 липня 2025 року щодо долучення до матеріалів дисциплінарної справи копії листа керівника Другого підрозділу детективів НАБУ В. Шмітька від 20 червня 2025 року № 512-296/18259 та копії виписного епікрізу від 22 травня 2019 року Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа В.Ю., представника судді Келеберди В.І. – адвоката Лутковську В.В., дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді Келеберди В.І., копії протоколів проведення НСРД, огляду, допиту ОСОБА36, ОСОБА19 та ОСОБА37, а також інші матеріали в їх сукупності, із застосуванням стандарту доказування, визначеного частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді ОАСК Келеберди В.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя установлено таке.

Келеберда Володимир Іванович Указом Президента України від 4 жовтня 2005 року № 1412/2005 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 лютого 2007 року № 73/2007 призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва у межах п’ятирічнгого строку, Постановою Верховної ради України від 7 жовтня 2010 року № 2594-VI обраний безстроково.

ВККСУ рішенням від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначила проведення іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді згідно з таким графіком: 17 квітня 2019 року – для суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) згідно з додатком № 3.

Додатком № 3 до рішення ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 визначено список суддів місцевих суддів (адміністративна спеціалізація), стосовно яких на 17 квітня 2019 року призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. У зазначеному списку під номером 23 вказано суддю ОАСК Келеберду Володимира Івановича.

17 квітня 2019 року у визначений час та місце суддя Келеберда В.І. не з’явився для проходження кваліфікаційного оцінювання.

У листі, який надійшов на адресу ВККСУ 24 квітня 2019 року, суддя Келеберда В.І. повідомив причини своєї неявки, долучивши копію листка непрацездатності, а також висловив прохання вирішити питання щодо нових строків кваліфікаційного оцінювання стосовно нього.

Згідно з листком непрацездатності, серія АДЧ № 015637, суддя Келеберда В.І. перебував на амбулаторному лікуванні з 15 квітня 2019 року і повинен стати до роботи 18 квітня 2019 року.

ВККСУ рішенням від 8 травня 2019 року № 67/зп-19 визнала поважними причини неявки 34 суддів, у тому числі судді Келеберди В.І., для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді судді та призначила новий графік складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді на 21 травня 2019 року.

21 травня 2019 року у визначений час та місце суддя Келеберда В.І. не з’явився для проходження кваліфікаційного оцінювання.

22 травня 2019 року ВККСУ за вих. № 21-2885/19 надіслала запит судді Келеберді В.І. для з’ясування причин його неявки.

У листах, які надійшли на адресу ВККСУ 28 травня 2019 року та 3 червня 2019 року, суддя Келеберда В.І. повідомив причини своєї неявки, долучивши копію листка непрацездатності.

Відповідно до листка непрацездатності, серія АХД № 665047, суддя Келеберда В.І. перебував на стаціонарному лікуванні з 16 травня 2019 року і продовжував хворіти.

Із пояснень судді Келеберди В.І. та долучених ним документів тимчасова непрацездатність тривала до 22 травня 2019 року.

Процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Келеберди В.І. триває і наразі.

26 липня 2019 року на офіційному YouTube-каналі НАБУ було оприлюднено відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва», на яке, обґрунтовуючи свою скаргу, послався скаржник.

Відповідне відео відображає проведення НСРД у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року (об’єднаного із кримінальним провадженням № ____ від 17 липня 2020 року, раніше виділеного із кримінального провадження № ____ від 25 лютого 2014 року), під час яких було зафіксовано розмови суддів ОАСК, у тому числі судді ОСОБА1.

17 березня 2021 року детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП), завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ (об’єднаного із кримінальним провадженням № ____, раніше виділеного із кримінального провадження № ____), за підозрою голови ОАСК ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, та інших осіб, у тому числі судді ОАСК ОСОБА1 за частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України.

17 червня 2022 року прокурором САП згідно зі статтею 291 КПК України направлено до Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням судді ОАСК ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України, судді ОАСК ОСОБА4 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 КК України, судді ОАСК ОСОБА1 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА5 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА6 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, судді ОАСК ОСОБА7 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України, колишнього голови ДСА України ОСОБА8 – частиною першою статті 369² КК України, колишнього члена ВККСУ ОСОБА9 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, колишнього члена ВККСУ ОСОБА10 – частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України, адвоката ОСОБА11 – статтею 351² КК України.

ВАКС ухвалою від 15 квітня 2024 року призначив судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням, зокрема, судді ОСОБА1.

Наразі судовий розгляд триває (справа № 991/2030/22, провадження №1-кп/991/31/22).

Дисциплінарним інспектором отримано доступ до окремих матеріалів зазначеного кримінального провадження, а також дозвіл на використання відповідних матеріалів під час дисциплінарного провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що протоколом від 5-6 березня 2021 року зафіксовано проведення старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В., у зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ огляду речей та документів (у тому числі електронних, інформації), що містяться на матеріальних носіях інформації – розсекречених нижченаведених картах пам’яті (оригінали), які є додатками до зазначених нижче протоколів НСРД – аудіоконтролю особи: карта пам’яті Silicon Power microSD 64 Gb №º 3860т від 13 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/3341т від 27 травня 2019 року; карта пам’яті Kingston microSD 128 Gb № 3900г від 6 червня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4178т від 25 червня 2019 року (далі – Карти пам’яті), отриманих за результатами проведення НСРД під час досудового розслідування кримінального провадження №º ____ та які на сьогодні містяться у матеріалах кримінального провадження № ____.

Під час проведення огляду в хронологічній послідовності за період з 13 лютого 2019 року до 16 травня 2019 року (включно) обрано окремі розмови осіб або їх частини, щодо яких попередньо складені їх стенограми, тобто відображено в текстовому варіанті з максимальним наближенням до дослівного (прямої мови) звукозаписи розмов, які мають доказове значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні. Інші відомості, що мають значення для досудового розслідування та містяться на Картах пам’яті, не відображалися в цьому протоколі.

Відповідно до зазначених вище протоколів про результати проведення НСРД з додатками та інших матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № ____, на підставі відповідних ухвал слідчих суддів апеляційної інстанції проводились НСРД стосовно заступника голови ОАСК ОСОБА4, а саме аудіоконтроль особи в приміщенні його службового кабінету, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Зафіксовані під час проведення аудіоконтролю ОСОБА4 розмови осіб (у т. ч. суддів ОАСК ОСОБА4, ОСОБА2 та інших осіб) відбувались у приміщенні службового кабінету заступника голови ОАСК ОСОБА4 за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1 та записано у вигляді відповідних аудіофайлів, які наявні на вищевказаних Картах пам’яті, що є додатками до зазначених протоколів за результатами проведення НСРД.

Особи, розмови яких зафіксовано, встановлені (ідентифіковані) під час проведення НСРД, а також на підставі отриманих даних досудового розслідування, здобутих доказів та матеріалів кримінального провадження в їх сукупності. У стенограмах використовувались умовні скорочення (прізвища) для розмежування учасників розмов. (Фрагменти розмов, що мають значення для предмета дисциплінарної справи, позначено нижче цифрами «4», «5», «9»).

Окрім того, протоколом огляду від 7 – 8 березня 2021 року, зафіксовано проведення старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В. огляду речей та документів (у тому числі електронних, інформації), що містяться на матеріальних носіях інформації – розсекречених нижченаведених картах пам’яті (оригінали), які є додатками до зазначених нижче протоколів НСРД – аудіоконтролю особи: карта пам’яті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/3342 від 27 травня 2019 року; карта пам’яті SP microSD 8 Gb № 3892т від 27 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4179т від 25 червня 2019 року; карта пам’яті Kingston microSD 128 Gb № 3899т від 6 червня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4179т від 25 червня 2019 року, – отриманих за результатами проведення НСРД під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ та які на сьогодні містяться у матеріалах кримінального провадження № ____.

Під час проведення огляду в хронологічній послідовності за період з 13 лютого 2019 року до 16 травня 2019 року (включно) обрано окремі розмови осіб або їх частини, щодо яких попередньо складено їх стенограми, тобто відображено в текстовому варіанті з максимальним наближенням до дослівного (прямої мови) звукозаписи розмов, які мають доказове значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до зазначених вище протоколів про результати проведення НСРД з додатками та інших матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, на підставі відповідних ухвал слідчих суддів апеляційної інстанції проводились НСРД стосовно голови ОАСК ОСОБА2, а саме аудіоконтроль особи в приміщеннях його службового кабінету, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Зафіксовані під час проведення аудіоконтролю ОСОБА2 розмови осіб (у т. ч. ОАСК ОСОБА2, ОСОБА4 та інших осіб (зокрема, і судді ОСОБА1) відбувались у приміщеннях службового кабінету голови ОАСК ОСОБА2 за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, та записані у вигляді відповідних аудіофайлів, які наявні на картах пам’яті, що є додатками до зазначених вище протоколів, складених за результатами проведення НСРД.

Особи, розмови яких зафіксовано, встановлені (ідентифіковані) під час проведення НСРД, а також на підставі отриманих даних досудового розслідування, здобутих доказів та матеріалів кримінального провадження в їх сукупності. У стенограмах використовувались умовні скорочення (прізвища) для розмежування учасників розмов. (Фрагменти розмов, що мають значення для предмета дисциплінарної справи позначено нижче цифрами «0», «1», «2», «3», «6», «7», «8», «10», «11», «12»).

Зафіксовано такі розмови:

 

(0)

4 березня 2019 року у період 10:26:17–10:27:45 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1:

<...>

ОСОБА1: «Что у нас, ОСОБА21, скажи мне?»

ОСОБА2: «Та, ну, рабочее всё, всё в рабочем».

ОСОБА1: «А с этими, с товарищами? Ты их так и не вызывал? Ничё не?..»

ОСОБА2: «Смотри, ну, мои – те, с кем я ближе общаюсь, слушай, они зашли вроде бы к Президенту и сказали, что этого делать нельзя сейчас. Президент вроде их услышал, дал команду ВРП [нецензурна лексика] не делать, т.е. заморозить ситуацию. И в контексте того, что пока оно заморожено, всё равно мы ничего не делаем для того, чтобы у нас происходило».

ОСОБА1: «Тогда – отказ?»

ОСОБА2: «Они должны были отозвать. Если сегодня не отзовут, ты мне напомни».

«Отзовут для доработки. И потом будут».

ОСОБА1: « Я тебя понял».

ОСОБА2: «В варианте… в варианте “ждать и смотреть”».

ОСОБА1: «Хорошо. Там ОСОБА42 идёт на эти выходные, а я на следующие».

ОСОБА2: «Угу».

ОСОБА1: «Концепция: берем снова больничные по интервью, или как?»

ОСОБА2: «Та, я думаю, что нет смысла повторяться с интервью. Но ты ж видишь, им хватило месяца, допустим, чтобы его назначить. Давай лучше больничный, а потом отложим на тот вариант, когда будет нужно».

ОСОБА1: «Чтоб не было системностью».

ОСОБА2: «Да, другие, да, другие вещи».

ОСОБА1: «Хорошо, приготовлю служебку».

ОСОБА2: «Угу».

ОСОБА1: «А так что?»

ОСОБА2: «Всё хорошо. Мы побеждаем!»

ОСОБА1: «Добре, ну, ладно, я тогда пошёл» (Виходить з приміщення.)

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 02 хв 15 сек (20190304_102357_8D5B_ACCC8EA9B080).

 

(1)

1 квітня 2019 року у період 12:48:13–12:50:46 зафіксовано розмови між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА12:

<...>

ОСОБА1: «Шеф, что, что нужно [ненормативна лексика], чтоб 17-е число отменилось?»

ОСОБА2: «Смотри, мы напишем завтра письмо. Я хочу выслушать завтра на собрании. Я уже – вот оно – подготовил письмо».

ОСОБА1: «А, так завтра явка обязательна всем?»

ОСОБА2: «Да, чтоб, чтоб он перенес [ненормативна лексика], потому что у нас выборы. Но он просит, ВККС просит дать кого-то, кто, [ненормативна лексика], смелый, и кто, кто считает, что все предсказуемо, и дать кого-то. У нас есть несколько, кто говорят: “А можно мне в отпуск? Мы устали. Мы хотим пойти сдать”».

ОСОБА1: «Так, ОСОБА22 просилась». (Говорять одночасно, сміються.)

ОСОБА2: «Вот. Я говорю: “ ОСОБА22, я тебя отпускаю, ты только пойди”. Мы кого-то дадим. То есть, я хочу завтра услышать, кто реально хочет пойти на экзамен. Может, такие наберутся, я уверен, что».

ОСОБА4: «Ну, будет человек 5–10».

ОСОБА2: «ОСОБА19, наверное, пойдет».

ОСОБА1: «Там ему уже… там что-то».

ОСОБА2: «Я жду, жду. Я лично буду, [ненормативна лексика], его “сопровождать”».

ОСОБА1: «ОСОБА21, я уверен, ему сказали, он пойдет и его ж там [ненормативна лексика], [ненормативна лексика]».

ОСОБА2: «Пусть идет, мы его лично все будем, все “сопровождать”, “помогать” ОСОБА43».

ОСОБА2: «Лично. Я столько раз [ненормативна лексика] его спас, теперь он будет лично там, [ненормативна лексика], ходить и отвечать. Вопрос не в этом. Смотри, я напишу письмо, дальше два варианта: или ОСОБА36 делает и отстрачивает, тогда все, расслабились, или ОСОБА36 будет до, тянуть до последнего и [ненормативна лексика] его знает, что будет. Я думаю, что будет, скорей всего, второй вариант, бо это их стиль».

ОСОБА4: «О-о, да».

ОСОБА2: «Потому я рекомендую всем проверить состояние здоровья на этот период. Я думаю, что у меня еще психолог. Он меня уговаривает на него пойти. Я сказал, что: “А зачем Вы меня уговариваете?”. Он говорит: “Ну, понимаешь…” То, что я вам всем говорил. Психологи до конца апреля уезжают, Я говорю: “[ненормативна лексика], ну, я буду стараться (сміються). Я боюсь за свое здоровье. Я буду реально очень стараться”. Я проверю свое состояние здоровья, у меня, единственное, что там, получается, не неделя, а две, ну, [ненормативна лексика], десять дней.

Вот. И всем буду рекомендовать в любом случае готовиться проверить состояние здоровья, [ненормативна лексика]. На вопрос, будет ли это десять, двадцать человек, мне глубоко, пусть они смеются, выживаемости, понимаешь? Они не могут дважды два сложить, та пошел он [ненормативна лексика]».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 02 хв 33 сек (20190401_124540_3863_ACCC8EA9B080;20190401_125040_9F5D_ACCC8EA9B080 (продовження)).

 

(2)

2 квітня 2019 року у період 10:17:42–10:21:20 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА7:

<...>

ОСОБА1: «Шеф, а когда мы что-то уже, кого [ненормативна лексика] начнём. Я уже на….. на таком низком старте, что, [ненормативна лексика]».

ОСОБА7: «Что, вы, [ненормативна лексика], я не знаю. Ты ж тоже, ты не пойдёшь?»

ОСОБА1: «Ты что, больной?!»

ОСОБА7: «Ну, вот я думаю».

ОСОБА1: «Нет, я буду больной».

ОСОБА7: «Как эффективно не пойти?»

ОСОБА1: «Ну, давай».

ОСОБА7: «Это ж надо идти и 17-го, и 18-го».

ОСОБА1: «Ну, тебе – да, ну, и 18-е. Я так думаю, что, скорее всего, если не идти 17-го, то логично уже брать, скажем так».

ОСОБА2: «А? Кого? Зачем?»

ОСОБА1: «Выходные, хотя бы дней на десять, да?»

ОСОБА2: «У нас к нему вопросов...»

ОСОБА1: «К майским, а там майские, все дела».

ОСОБА2: «К нему вопросы будут позже от компетентных органов». (Сміється.)

ОСОБА7: «Они дают, пять дней больничный дают, а потом продлевать надо».

ОСОБА2: «Да. Больничный даётся легко на 5 дней, а дальше какая-то система продления есть, там усложнения».

ОСОБА7: «Да».

ОСОБА2: «По-моему, ещё на три или на пять они могут как-то тоже не сильно».

ОСОБА7: «А потом уже комиссия».

ОСОБА2: «А потом комиссия, свыше десяти».

ОСОБА7: «То есть там, не так».

ОСОБА1: «Ну, ничего, на денечёк вышел и снова заболел».

ОСОБА2: «Ну, вам проще, потому что ты ж не ходил, а я, а я думаю, что я вот думаю, что меня “скосит” здоровье вот этого по 17-е».

ОСОБА7: «Я тоже, да».

ОСОБА2: «На 10 дней, чтоб так логично было».

ОСОБА7: «Я тоже так планирую».

ОСОБА2: «Чтоб девятое и семнадцатое».

ОСОБА7: «Я тоже так планирую».

ОСОБА1: «А я тоже, ну, хорошо, а нам?»

ОСОБА7: «А у нас точно аж 9-го, не 8-го? Почему у меня в голове, что восьмого?»

ОСОБА2: «Та [ненормативна лексика] с ним, с этим, ты имеешь в виду, кто будет исполнять обязанности?»

ОСОБА1: «Не, та можно так. Я думал просто что взять прям с 16-го, даже пять дней – это уже 22-е».

ОСОБА2: «Да».

ОСОБА7: «Или кто? ОСОБА14?»

ОСОБА1: «И взять дальше?»

ОСОБА7: «Смотри. Ну, 17-го ОСОБА14 будет исполнять обязанности как старейшина».

ОСОБА1: «А если брать 10 дней, ну, под эти майские.

ОСОБА2: «А зачем тебе 10 дней? У тебя ж “проблем нема”. Ты ж ходил на…»

ОСОБА1: «Ходил».

ОСОБА2: «Психолога. Тебе вот это отсюда взять на четыре дня, вот, нормально.»

ОСОБА1: «А дальше всё равно они не поставят, а там – в любом случае».

ОСОБА2: «Абсолютно верно, то есть, тебе как раз это не сильно сложно».

ОСОБА7: «Угу. Вообще, конечно, бредовая ситуация с этим оцениванием».

ОСОБА2: «Та ладно, всё будет хорошо».

ОСОБА7: «Ещё».

ОСОБА2: «ОСОБА22 говорит: “Ну, может всё-таки мне пойти?”. Я говорю: «ОСОБА22, ну, они хотят [ненормативна лексика]. Твоя фамилия у ОСОБА25, помнишь, звучала? Ну, просто ж так они не спрашивают. Понимаешь? Значит тебя во враги записали, я не знаю за что”. – «Так, я ж всё делала». – «Ну, вот, вот такие люди, ну, что я тебе, [ненормативна лексика], сделаю?!» Слышишь? – Говорю – Ну, ты хочешь? Иди! Ну, я тебе честно говорю, что я тебя не “отбелю”!»

(Сміється).

ОСОБА1: «Сто процентов».

ОСОБА7: «Слушай, а что это за бред назначить всех на 10 часов, 103 человека назначить на 10 часов?»

ОСОБА1: «Это ж».

ОСОБА2: «Тесты».

ОСОБА7: «Какой?»

ОСОБА1: «Логические?»

ОСОБА7: «Нет, это психологические, ну. А они все вместе, типа?»

ОСОБА2: «Нет».

ОСОБА7: «И что 103 человека?»

ОСОБА1: «Они всё равно в разные сядут».

ОСОБА2: «А-а, погоди, а-а, тесты, да. Интервью они потом будут растягивать».

ОСОБА7: «А-а, а тесты типа?»

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 03 хв 16 сек (20190402_101424_1ABD_ACCC8EA9B080;20190402_101924_B1E3_ACCC8EA9B080 (продовження)).

 

(3)

2 квітня 2019 року у період 10:38:28–10:49:23 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА1:

<...>

ОСОБА2: «Подал? Ты не смотрел, как оно разошлось? Говорит, что подал».

ОСОБА5: «Да, подал вчера, в понедельник, только два подал иска».

ОСОБА2: «Сейчас смотрим».

ОСОБА5: «ОСОБА11. Там ОСОБА20, я ОСОБА20 сказал зайти».

ОСОБА2: «ОСОБА20? Какая?»

ОСОБА5: «ОСОБА20. После того, как лупанул ОСОБА19, она тоже говорит: “Так, я тоже откажу”. Я говорю: «ОСОБА20, ты чё, [ненормативна лексика]?». Говорю: «Ты лучше зайди посоветуйся» – «Так, а что советоваться? Это, наверное, команда ж пошла отказывать».

ОСОБА2: «Какая [ненормативна лексика] команда? Не пойму их всех. Мы создаём, [ненормативна лексика], вопросы, и кто то, [ненормативна лексика], решает, что он может их решать, [ненормативна лексика]. Ну, а с другой стороны, хорошо, с такими, как “ ОСОБА18” надо прощаться, [ненормативна лексика]».

ОСОБА5: «Ну, тут же ж у него нету вступной и резолютивной. Это ж уже основание».

ОСОБА2: «Та, ну, то такое: есть, “нема”, ну, всё равно мы это отзовем. Просто потом надо “ ОСОБА18” будет где-то засыпать жалобами и на этом всё закончится… такое… Не вижу что-то пока».

ОСОБА5: «Они сидят у кого?»

ОСОБА2: «[ненормативна лексика], попадание в точку – ОСОБА3!»

ОСОБА5: «Угу. Позвать его?»

ОСОБА2: «Не надо. Всё, [ненормативна лексика], мы “споймали” то, что нам надо. Единственный, кто, [ненормативна лексика], реально независим от (н/д)».

ОСОБА5: «От ВККСа».

ОСОБА2: «Ты контролируй, у кого, на когда, какие заседания».

ОСОБА5: «Хорошо, хорошо».

ОСОБА2: «И чтоб там не было таких проколов, лучше приди, если ты чувствуешь. Смотри, ты никого ничего не проси, они тебя воспринимают».

ОСОБА5: «Угу, я понимаю».

ОСОБА2: «Как будто это твоё личное».

ОСОБА5: «Я понял».

ОСОБА2: «Ты просто поинтересуйся, и обрати мое внимание, а я лучше их дёрну. Понимасшь?»

ОСОБА5: «Хорошо».

ОСОБА4: «Да-да».

ОСОБА5: «По поводу?»

ОСОБА2: «Смотри, и не поленись, мне надо (одне слово), по “ ОСОБА18” тоже поищи по чём-то, сделай проекты жалоб».

ОСОБА5: «Я понял, я понял».

ОСОБА2: «[ненормативна лексика], я [ненормативна лексика] найду, кто подпишет, и засыпем, [ненормативна лексика], этого [ненормативна лексика], [ненормативна лексика]».

ОСОБА5: «Я понял, я понял. Я это, а может быть по НАЗК лупануть всё-таки членов ВККС… то, что у них же ж конфликт интересов, у нас же дела слушаются».

ОСОБА2: «Смотри, я что хотел тебе сказать. Первое: сделать проект, мне вчера тоже, [ненормативна лексика], в голову пришло, вот то, что мы без тебя «качали» в ВРП».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «Там конфликт интересов был у всех четырёх членов во время всего конкурса».

ОСОБА5: «Я понял».

ОСОБА2: «Ставили ответчиком НАЗК».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «Значит, (одне слово) написали “протиправна бездіяльність щодо наявності конфлікту інтересів”».

ОСОБА5: «Угу. ВРП».

ОСОБА2: «И (п’ять –шість слів) членов, ОСОБА31 – конфликт интересов, потому что у неё».

ОСОБА5: «Ну, я понял, ну, я понял».

ОСОБА2: «(одне слово) голосовать по сути нельзя».

ОСОБА5: «Всё, я понял».

ОСОБА2: «И отзывать, смотри, и против вот, против голосования, против ОСОБА31 (три слова)».

ОСОБА5: «Угу. Всё, я понял. Я понял. Я понял, да».

ОСОБА2: «Они ушли только на голосование».

ОСОБА5: «Всё, я понял. Угу».

ОСОБА2: «Ответчиком ставь (одне слово)».

ОСОБА5: «Всё, я тебя услышал. Я услышал. Может, пока одну неделю оно ждет? На всякий случай».

ОСОБА2: «(два слова)?

ОСОБА5: «Ну, потому что я так не уверен, потому что, мне, ну…»

ОСОБА2: «Хорошо, давай подумаем (три слова)».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «(чотири–п’ять слів).

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «(три – чотири слова), ты, давай находь».

ОСОБА5: «По ВККСу, по ВККСу, хорошо, хорошо».

(Виходить з кабінету, через декілька секунд повертається).

ОСОБА5: «Так, а может сначала надо?»

ОСОБА2: «Сейчас, а второй – ОСОБА44».

ОСОБА5: «[ненормативна лексика], ну, понял, надо переподать, да?»

BOВK: «Да, на переподачу, потому что тупо, [ненормативна лексика]».

ОСОБА5: «Ну, все всё поняли, да».

ОСОБА2: «Дай ему (два слова), как оно должно и как оно».

ОСОБА5: «Всё, я понял, я понял, он у неё, он у неё отозвёт, в связи с дружескими. Всё, хорошо. Я ему сейчас наберу, он приедет».

ОСОБА2: «Может сначала жалобы или просто так тупо делать?»

ОСОБА5: «Не теряем время».

ОСОБА2: «Тупо отзываем, мы не успеем».

ОСОБА5: «Всё, я понял».

ОСОБА2: «Нам надо просто побыстрее брать их за яйца».

ОСОБА5: «Всё, хорошо. Есть».

ОСОБА2: «Сейчас. О-о-о, супер. Смотри. «Демократия через право» ОСОБА36? ОСОБА37? ОСОБА6?»

ОСОБА5: «Отлично. Всё».

ОСОБА2: «И?»

ОСОБА5: «И по пятерым ещё новым надо».

ОСОБА2: «Слышишь, обрати внимание, обрати внимание, чтобы ОСОБА42 не закрутился, чтоб он объединил».

ОСОБА5: «По, я понял, да-да».

ОСОБА2: «И забрал, он первый открылся, ну».

ОСОБА5: «Я понял. Этот, и по пяти новым должны вот ещё зайти, по идее, в пятницу закончились у пяти членов».

ОСОБА2: «Всё».

ОСОБА5: «Которые избирались по судьям».

ОСОБА2: «Набирай ОСОБА23».

ОСОБА5: «Хорошо».

ОСОБА2: «Смотри, я не знаю, ОСОБА32 ему давал на держмито или нет? Ты проговори».

ОСОБА5: «Я понял».

ОСОБА2: «Если надо набери ОСОБА23, скажи: “ ОСОБА23, мы, мы ж готовы закончить”».

ОСОБА5: «Всё, я понял. Хорошо, я услышал. Я с ним проговорю. Может, попросить ОСОБА33 потом забросить? У него ж тоже есть».

ОСОБА2: «Проси. Конечно, проси».

ОСОБА5: «Я его вчера как раз видел».

ОСОБА2: «Мы создаем фактически тем, что у них должен быть полный конфликт интересов, надо их подвести до, чтоб в отношение их».

ОСОБА5: «Всё, я тогда ему скажу, чтобы он тоже подал по пяти, по пятерым или по всем?»

ОСОБА2: «По всем [ненормативна лексика] пусть [ненормативна лексика]. Чем больше - тем лучше».

ОСОБА5: «Всё, я понял».

ОСОБА2: «А тот, кто первый, потом будет объединять».

ОСОБА5: «Всё, я понял».

ОСОБА2: «Кстати, а у ОСОБА20 кто?»

ОСОБА5: «У неё иск ОСОБА11».

ОСОБА2: «Смотри, мы ж можем по пятерым уже сразу выносить, да там (два слова)?»

ОСОБА5: «Всё, я понял».

ОСОБА2: «(два слова)».

ОСОБА5: «Я ОСОБА20 сказал. Я говорю: “ ОСОБА20, ты” – говорю – “не дури” - говорю».

ОСОБА2: «Не, смотри, она – нормальная. Ей надо проговорить, она знает».

ОСОБА5: «Да, да, она, она потом, да, да».

ОСОБА2: «Я им говорил всем и этому [ненормативна лексика] говорил».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «Просто этот, [ненормативна лексика], западенская, [ненормативна лексика], натура, [ненормативна лексика], схватила, ну».

ОСОБА5: «Ну, я понял».

ОСОБА2: «И жалобы, только никому не говори».

ОСОБА5: «Я услышал».

ОСОБА2: «И мы тихонечко, [ненормативна лексика], сделаем».

ОСОБА5: «Я услышал. Есть».

ОСОБА2: «Кстати, ты если сделаешь, ты можешь вот это (п’ять слів) иска».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА2: «Они слегка (два слова)».

ОСОБА5: «Хорошо. Есть».

ОСОБА2: «Угу. «Отменёнка», «простроченные», [ненормативна лексика]».

ОСОБА5: «Хорошо, я услышал, я услышал, хорошо, я услышал».

(Виходить із кабінету, пауза протягом хвилини).

ОСОБА2 (говорить по телефону): «Алло, алло, алло».

(Телефонну розмову завершено).

ОСОБА6(заходить до кабінету): «Давай, ну, что там, когда выкинули?»

ОСОБА2: «А, ты про это? А я за другое. Мы наконец-то споймали то, что нам надо».

ОСОБА6: «Да, только нам там часть себе надо взять самоотвод».

ОСОБА2: «По чём?»

ОСОБА6: «По ОСОБА37, [ненормативна лексика]».

ОСОБА2: «А что у тебя там?»

ОСОБА6: «Давай посоветоваться, работали мы с ним?»

ОСОБА2: «С кем?»

ОСОБА6: «С ОСОБА37, [ненормативна лексика], 20 лет назад, правда».

ОСОБА2: «Ну, и что?»

ОСОБА6: «Ну, просто обсудим, просто я тебе говорю».

ОСОБА2: «Та не, это если у тебя дружеские отношения, которые могут на тебя повлиять».

ОСОБА6: «А, нет, на меня не могут повлиять».

ОСОБА2: «Та и всё».

ОСОБА6: «Хорошо».

ОСОБА2: «У тебя есть ещё, это самое идеальное (п’ять слів). Всё прошло, вообще, [ненормативна лексика], [ненормативна лексика] не контролируют, там вообще ничего, [ненормативна лексика], ну, по крайней мере, там наши будут точно».

ОСОБА6: «Поспорим, а они где?»

ОСОБА2: «Смотри, смотри, мы ещё не знаем (два слова), никто не знает тот адрес, там же и все вот эти ходят (п’ять слів.), ну, и всё».

ОСОБА6: «17-е – это ровно аттестация, это надо чётко понимать».

ОСОБА2: «А-а-а. Ты ж на “больничке”».

ОСОБА6: «Надо на ‘больничку” идти, как бы, а 16-е – это вторник. Вот в чём вопрос. Понимасшь, [ненормативна лексика]? Или поставить на 17-е, [ненормативна лексика], и написать, что».

ОСОБА2: «17-е ты не можешь ставить, потому что, ты сразу как бы делаешь выходной ( одно слово), лучше (одно слово) красиво (два слова)».

ОСОБА6: «Угу».

ОСОБА2: «Ставь, лучше 18-е».

ОСОБА6: «16-ое – это вторник».

ОСОБА2: «Правильно».

ОСОБА1: «Ну, а можно сказать такие, как всегда».

ОСОБА2: «Да, (одно слово), после 2-го тура оно никому [ненормативна лексика] не нужно будет. Вот увидишь, такое. Давай сделаем так: (два слова). Ты 9-го будешь? Послушай, ты сегодня одних, и завтра потом переговорим».

ОСОБА6: «А-а, ещё ж неделя!»

ОСОБА2: «Ещё ж неделя, да».

ОСОБА6: «Я всё думаю, что через неделю».

ОСОБА1: «Да. Просто, понимаешь, когда?»

ОСОБА2: «ОСОБА41, у нас наконец-то попёрло чуть-чуть: ОСОБА6 достался ОСОБА36, ОСОБА37 и ОСОБА3 – ОСОБА36».

ОСОБА1: «В коллегии или как?»

ОСОБА2: «Ну, у ОСОБА41, кстати, можно и коллегию сделать, а чё нет?»

ОСОБА6: «Так, затянем время».

ОСОБА2: «Абсолютно верно».

ОСОБА6: «Да, да».

ОСОБА1: «И прекрасно».

ОСОБА2: «А ‘ОСОБА40” – это вообще, [ненормативна лексика], у кого даже и конфликта “нема”, на всех наперешло, [ненормативна лексика]» (Сміються).

ОСОБА6: «[ненормативна лексика], я смотрю, да-да-да, точно, я сейчас думаю, чтоб через неделю».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 04 хв 14 сек (20190402_104924_02BF_ACCC8EA9B080; 20190402_103424_C4F3_ACCC8EA9B080 (продовження);

20190402_103924_FAD6_ACCC8EA9B080 (продовження);

20190402_104424_3C38_ACCC8EA9B080 (продовження)).

 

(4)

2 квітня 2019 року у період 15:55:19–16:00:40 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА4, ОСОБА2, ОСОБА1:

<...>

ОСОБА1: «ОСОБА21, а что теоретически-гипотетически нам могло бы дать в нашей ситуации “зупинення реєстраційного запису ВККС” в части друг друга?»

ОСОБА4: «Что?»

(Сміється)

ОСОБА1: «Но он же, [ненормативна лексика], ну, не соответствует же, наверное?»

ОСОБА4: «Это ты хочешь зупинить?»

ОСОБА1: «Та у меня ж нет, я, если б я мог».

(Сміються).

«Та ОСОБА6сейчас в шутку предложил, а сейчас что думаешь?»

(Сміються).

«Решение практически не принято? Не принято. Оно ж составом комиссии принимается. Ладно, ну, хорошо, он не возьмёт участие, не на, другой состав, кворума не буде – [ненормативна лексика]. Вот такая, чисто знаешь, по-пощёчину мы сделаем, мы сами».

ОСОБА4: «Та-та-ра-та-ра». (Наспівує).

ОСОБА2: «Ты знаешь, мне кажется, что если уже и делать обеспечение, то в форме “заборонити, [ненормативна лексика], виконувати повноваження, яких немає”».

ОСОБА1: «Ну, это по, по ВККС».

ОСОБА4: «По всем, да?»

ОСОБА2: «Ну, чё по всем? Ну, вот, по трём, а вот, говорят, что сейчас ОСОБА23 должен с дня на дня…»

ОСОБА4: «Та когда он, [ненормативна лексика]?! [ненормативна лексика] тот ОСОБА23, [ненормативна лексика]!»

ОСОБА2: «Да, он обещал с дня на день там в конце марта закончились ещё у нескольких».

ОСОБА4: «Ну».

ОСОБА1: «Прекрасно!»

ОСОБА2: «Поэтому [ненормативна лексика] его знает, кто здесь?»

ОСОБА4: «Сейчас его наберу».

ОСОБА2: «Вообще вызывает на какое оценивание, не могу понять».

(Сміється).

ОСОБА1: «100 процентов».

ОСОБА4: «Он реально уже».

ОСОБА1: «А чего, чего Конституционный Суд ушёл с вопросами рассмотрение по (одно слово)? Вы ж там делали на что, выносили-выносили, вот-вот-вот, вот-вот, и сняли с рассмотрения».

ОСОБА2: «Ну, смотри, там же вопросов тоже».

ОСОБА4: (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Можете говорить? Добрый день».

ОСОБА2: «Вопрос же оценивания там самый другорядный, там другие вопросы важные были, да, це?»

ОСОБА4 (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Добрый день. Как Ваши дела?»

ОСОБА2: « (одне слово), и так далее, и что с этим делать, мы не знаем. Не, как они? Знаю».

ОСОБА4 (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Как ваши дела? Говорю».

ОСОБА2: «Ну, для этого нужна консолидированная позиция и чёткое политическое понимание».

ОСОБА4 (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Нормально?»

ОСОБА2: «Куда это нужно отдать, а они не понимают. ОСОБА24 их просил через ОСОБА25 отбилить».

ОСОБА4 (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Ай-яй-яй-яй-яй».

ОСОБА2: «Все эти процедуры».

ОСОБА4 (говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Что-то (одно слово) ни туда, ни туда, да, что-то?»

ОСОБА2: «Єтого они не хотят».

ОСОБА4 говорить по телефону з адвокатом ОСОБА13): «Ой».

(Сміється).

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 04 хв 29 сек (20190402_155052_011C_ACCC8E9FAFC6;20190402_155552_ED74_ACCC8E9FAFC6 (продовження)).

 

(5)

3 квітня 2019 року у період 16:55:21–16:56:05 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА4, ОСОБА2, ОСОБА17, ОСОБА3, ОСОБА7, ОСОБА1, ОСОБА14, ОСОБА12, ОСОБА15:

<...>

ОСОБА2: «Все болеем – раз. И не исключено какой-то облом, и надеюсь, не с нашей стороны – два. Но мы, мы это, мы уже всё разложили со всеми. «ОСОБА18» свою ставку сделал, он сделал полный текст с оценкой».

ОСОБА15: «А мне сегодня, сегодня сказали уже».

ОСОБА2: «С оценкой, с оценкой».

ОСОБА15: «Что есть».

ОСОБА2: «Смотри, я ему дал, говорю: “Вот, смотри без оценки!”. Он: “Да-да-да”. И пошёл сделал с оценкой. Всё, поэтому «ОСОБА18»…« ОСОБА18»…ставим на нём крест. Никто с ним никаких «этих», потому что от него можно ожидать сейчас. Если человек непредсказуем, от него ожидать всё, что хочет. Он может записать сейчас, и так далее».

ОСОБА7: «Он – [ненормативна лексика]».

ОСОБА2: «Мы не знаем с кем он начал сотрудничать, но он стал непредсказуем. Поэтому всем, если вдруг он подходит, [ненормативна лексика]».

ОСОБА7: «Он уже месяц».

ОСОБА2: «О погоде, о чём угодно».

ОСОБА7: «По одному там ко мне бегает».

ОСОБА2: «О чём угодно он может записать».

ОСОБА7: «Я его тогда».

ОСОБА2: «Это, это сразу говорю».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 04 хв 13 сек (20190403_165107_8D38_ACCC8E9FAFC6).

 

(6)

4 квітня 2019 року у період 11:34:43–1:36:27 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА7, ОСОБА12:

<...>

ОСОБА2: «Ну, сказали, что кстати ВККС в ближайшие два дня даст ответ, что “все нормально, [ненормативна лексика], перенесем вас, та й все”».

ОСОБА1: «И больничный брать не будем?»

ОСОБА2: «Ну, я надеюсь».

ОСОБА7: «А вот этот, а псих?»

ОСОБА2: «Ну, психа надо нам, понимаешь? Потому что, может, не такой убедительный придет».

ОСОБА1: «Да-а, так что ти ходил?»

ОСОБА2: «Ну, это с нескольких источников подтверждается, уже два дня ходит информация, хочется как-то проверить».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 02 хв 05 сек (20190404_113237_5AEC_ACCC8EA9B080).

 

(7)

11 квітня 2019 року у період 11:13:50–11:14:28 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА14 , ОСОБА17:

<...>

ОСОБА1: «Читал я письмо ОСОБА37, конечно, [ненормативна лексика], еврей».

ОСОБА2: «Чистый [ненормативна лексика], да?»

ОСОБА17: «Ага, ага».

ОСОБА2: «Не, я считаю, что надо болеть. То есть, считать, что они нам разрешили, нельзя. Это они ловушку делают, чтобы потом».

ОСОБА1: «Так это они за что? “Ми врахуємо при визначенні”. Так, а визначення у вас буде, [ненормативна лексика]».

ОСОБА2: «Ну, да, по идее ж экзамена нема, то есть, вроде намекают, что мы врахуємо, да, [ненормативна лексика] ?»

ОСОБА1: «Да».

ОСОБА2: «А с другой стороны, вы ж не сказали, что “да, хорошо, мы уже учли, можете это”».

ОСОБА1: «Да».

ОСОБА2: «Это замануха. Я болею короче».

ОСОБА1: «Прекрасно. А я ж с понедельника тоже заболею, оно не повлечёт как-то там на всё остальное?»

ОСОБА2: «Ну, ничего страшного, буде керівник апарату руководить».

ОСОБА14: «На три дня, да? Скажет: “Ехуууу!”»

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 01 хв 49 сек (20190411_111200_93E7_ACCC8EA9B080)

 

(8)

13 травня 2019 року у період 11:11:14–11:12:55 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА14, ОСОБА7, ОСОБА3 та ексчленом Вищої ради юстиції ОСОБА16:

<...>

ОСОБА2 (говорить по телефону): «ОСОБА26, привет. Как дела?»

ОСОБА1: «Мне кум – реаниматолог».

ОСОБА14: «(одне слово, сміється)».

ОСОБА1: «Ну, честно сказал».

ОСОБА2 (говорить по телефону на фоні розмов присутніх суддів ОАСК, які не стенографуються): «Ну, давай не, давай завтра увидимся, а то сегодня день такой напряженный. И наш там товарищ не пришёл, ОСОБА34? Ну, в отпуск там, и так далее, потому что будем следующую неделю болеть, и буду не только я, но и ещё с товарищами. Потому что нас хотели загнать, [ненормативна лексика]. С понедельника будем болеть, со следующего. Давай. Угу».

(Телефонну розмову завершено).

ОСОБА3: «Пойду, я почту поразгребаю».

ОСОБА14: «Сейчас я только что».

ОСОБА7: «Почтой?»

ОСОБА14: «Да».

ОСОБА7: А я в отпуске».

ОСОБА14: «Везет».

ОСОБА16: «Нашёл я это, а я звоню ОСОБА35, он, наверное, пошёл, чего ж он мне звонил?»

ОСОБА2: «Там сегодня ничего не будет, потому что судья в Верховный та прошла, там снимут по-любому».

ОСОБА16: «А-а, так я ж йому і пишу, что не спеши, да, а вот».

ОСОБА2: «Вовчик, что у нас там с ОСОБА34, там всё готово, нет?»

ОСОБА1: «Ну, по крайней мере, выждем».

ОСОБА2: «Ми приняли зміну, да? Он подал?»

ОСОБА1: «Да».

ОСОБА2: «Відновили?»

ОСОБА1: «Да».

ОСОБА2: «І в спрощеном, да? Чекаємо заперечень?»

ОСОБА1: «Чекаєм, ну, что у нас сейчас».

ОСОБА2: «Посмотри, пожалуйста».

ОСОБА1: «Я посмотрю потом».

ОСОБА2: «Хорошо».

ОСОБА16: «А по ОСОБА29?»

ОСОБА2: «По ОСОБА29 никто ещё ничего не делал, потому что все были в отпусках. Там ОСОБА29 у кого выбило? ОСОБА30, да, по-моему?»

ОСОБА14: «Я ж тебе тогда говорил, у ОСОБА27. Ну, он её кому-то отдал, всё нормально».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 03 хв 42 сек (20190513_111233_08A5_ACCC8EA9B080).

 

(9)

13 травня 2019 року у період 13:42:01–13:39:54 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА4, ОСОБА3, ОСОБА15, ОСОБА1, ОСОБА17, ОСОБА2:

<...>

ОСОБА2: «Тут же камеры, ОСОБА4, ты – в больнице, на стационаре. Ходишь тут под камерами».

ОСОБА4: «Ну, я “отпросился” сегодня с утра по состоянию».

ОСОБА3: «Он сказал, что ему врач посоветовал».

ОСОБА2: «Ходить».

ОСОБА3: «…на работу, на работу раз появится, потому что».

ОСОБА15: «Пообщаться».

ОСОБА3: «Он когда “пообщаться”, у него “стабилизация” идёт, [ненормативна лексика], и давление и всего, [ненормативна лексика]. Говорит: “Раз съездите, посмотрим, мониторинг сделаем”. Правильно, [ненормативна лексика]? Приедешь, может, [ненормативна лексика], действительно, тебя надо будет?»

ОСОБА4: «Не, врач мне ничего не говорил, вы так меня...»

(Сміються).

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 04 хв 37 сек (20190513_133724_C6D0_ACCC8E9FAFC6).

 

(10)

13 травня 2019 року у період 10:56:14–10:58:10 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА1:

<...>

ОСОБА1: «Чуєш, ОСОБА21? Смотри, мы это письмо, оно у нас готовое, только добавим ещё, что порушена кримінальна справа, зареєстровано, вірніше. Ну, письмо, письмо про перенесення».

ОСОБА2: «У нас конфликт интересов».

ОСОБА1: «То, что ОСОБА34 говорил».

ОСОБА2: «Да».

ОСОБА1: «Если нема возражения по подписанному».

ОСОБА2: «Да».

ОСОБА1: «Отправляем, единственное, что писать общий зам раскачивать? Или по отдельности отправим, а то, вроде, как бы, суд».

ОСОБА2: «Та можно по отдельности, чего нет?»

ОСОБА1: «Это первое. Второе – коль Рада судей сейчас ответственна, и у нас в полномочиях есть урегулювання этого конфликта интересов, в том числе в діяннях, в діяннях членов ВККС, может и на Раду судей продублировать?»

ОСОБА2: «Не надо».

ОСОБА1: «Не трогать?»

ОСОБА2: «Они, они [ненормативна лексика] не сделают, потому что, как бы, а Рада судей отвественна за врегулювання конфлікту інтересів с ВККС?»

ОСОБА1: «Да, да. И мало того, ещё думал, знаешь? Вопрос то, что если вот то, что я тебе писал: может мы ж сделаем, должны же где-то голова і заступник робить доповіді, да, на зборах суддів? Просто отчитаемся, решение примем, что, типа, знаешь? Визнати задовільну роботу, щоб не було оценок потом, в будущем про якесь там щось неправильне організацію роботи?»

ОСОБА2: «Ну, не знаю, успеем».

ОСОБА1: «Или нет?»

ОСОБА2: «Ну, может и сделаем, за госслужбу, никуда не денется? Никто не осмелится».

ОСОБА1: «Ну, я, [ненормативна лексика], на всякий случай, знаешь? Лучше перебдеть, чем недобдеть».

ОСОБА2: «Пусть они беспокоятся о себе».

ОСОБА1: «Хорошо. И к тому ещё, можно добавить, что крім того, неналежним чином повідомлений склад суду. Не хочешь так?»

ОСОБА2: «А вот этого не надо, вот это мы успеем».

ОСОБА1: «Окей».

ОСОБА2: «Ну, всё, давай, я ж занят буду».

ОСОБА1: «До 21-го они всё равно не успевают уже уведомить».

ОСОБА2: «Правильно. Ну, зачем? Они ж сейчас соберутся и, например, на 22ое поставят тебе, замість это».

ОСОБА1: «А-а, ты это имеешь в виду».

ОСОБА2: «Зачем? Мы не придем. Будет неуведомление за 10 дней – раз. Больничный – два. У кого-то ещё третья причина, нахождение в отпуске. А почему нет?»

ОСОБА1: «Согласен».

ОСОБА2: «Ну, пусть потом сидят и анализируют».

ОСОБА1: «Хорошо, ну, мы пока тогда “мягенько” отправляем это письмо».

(Виходить з кабінету).

ОСОБА2: «Угу».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 03 хв 49 сек (20190513_105233_9E6E_ACCC8EA9B080;20190513_105733_49BA_ACCC8EA9B080 (продовження)).

 

(11)

14 травня 2019 року у період 10:08:27–10:10:07 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА5, ОСОБА3, ОСОБА14, ОСОБА1:

<...>

ОСОБА1: «ОСОБА21, у меня вот это, вопрос беспокоит, ну, не то, что беспокоит, по этому, понимаешь, да? Отправили мы вчера письма самолётом. Но, скорей всего, они пошлют нас [ненормативна лексика], рассматривать не будут. Либо рассмотрят, но откажут. Ну, это, грубо говоря, мало, маловероятность с анализа, ну, либо тот, либо тот».

ОСОБА2: «Да».

ОСОБА1: «Мы ж настаиваем, что есть злочинне доручення, да, втручання? Обратились. Сказали: “Не лезьте туда, потому что 21-го”».

ОСОБА5: «Пошли посмотрим, а то я поеду».

ОСОБА1: «”Это будет реализация вашего злочинного доручення’. Они нас пошлют [ненормативна лексика]».

ОСОБА3: «Глянем».

ОСОБА1: «Возникает вопрос: до 21-го, может, у меня есть основание нам писать дальше, что “вы [ненормативна лексика], ви виконували, фактично таким шляхом виконуєте злочинні розпорядження, конфлікт інтересів”. Мы регистрируемся, уже просим зарегистрироваться по членам ВККС».

ОСОБА2: «Да. Я думаю, что, да».

ОСОБА1: «Уголовное производство».

ОСОБА2: «Я думаю, что, да».

ОСОБА1: «И у нас таким путем, у “нашей тройки” возникает конфликт интересов уже с членами ВККС. И мы просим Раду судей урегулювати этот конфликт. Мы подвешиваем ситуацию нашу с оцениванием в принципе, понимаешь?»

ОСОБА2: «Ну, смотри, давай, до 18-го, если 21-го вопрос не, в отношение вас не снят, то точно вы можете по ним уже ЕРДРиться, сделайте заяву на ДБР, зарегистрируйте».

ОСОБА1: «Только важно, понять, [ненормативна лексика], кто там сейчас член?»

ОСОБА14: «А там уже ж есть уголовное производство по этим».

ОСОБА2: «Есть это, но тут другая ситуация. По ним конкретно шьют уже производство, то ж по ОСОБА24 есть».

ОСОБА14: «Ну, да».

ОСОБА2: «Ну, а в рамках вот этого производства надо будет».

ОСОБА14: «А зачем ещё одно открывать, можно в этом это попросить?»

ОСОБА2: «Это ж по ОСОБА24».

ОСОБА14: «А-а».

ОСОБА1: «У меня сейчас конфликт с ОСОБА24, а так у нас будет конфликт уже с членами ВККС действующими».

ОСОБА14: «А, ну да».

ОСОБА1: «И мы обратимся».

ОСОБА14: «Ну, да».

ОСОБА1: «Доурегулируйте, нам ничего».

ОСОБА14: «Да, очень красиво. И потом уже объединять уже возможность там,то есть».

ОСОБА1: «Ну, понятно, что оно это разрулится, но мы где-то выиграем время в чём-то».

ОСОБА14: «Ну да».

ОСОБА1: «На полгода меньше, понимаешь?»

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 01 хв 53 сек (20190514_100633_8D1F_ACCC8EA9B080).

 

(12)

14 травня 2019 року у період 10:22:45–10:27:12 зафіксовано розмову між суддями ОАСК ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА14, ОСОБА1, ОСОБА7, працівником Служби безпеки України ОСОБА28:

<...>

ОСОБА2: «И опять же ихнее решение неокончательное, если даже они, ну, пошли б втупую, как, [ненормативна лексика], можно, в принципе, было от них ожидать, – признали неуважительной, рекомендовали на увольнение, ну, и что? Весь состав? Ну, окей. Дальше? На ВРП? А ВРП, [ненормативна лексика], ну, а как оно пропустит, [ненормативна лексика]? Ну, железные основания, для того, чтоб потом это всё “отматывать”».

ОСОБА7: «Я думаю, что если бы ихнее последнее слово было, они бы нас, вот это, и кончили».

ОСОБА2: «Да, я думаю, что если так – да».

ОСОБА1: «Есть ещё один интересный факт, да? Вот смотри, мы 17-го числа не пошли, были больничные, уже 26-го они собрались о признании, решали вопрос об уважительной или неуважительной причине, 10 дней. А если я 20, [ненормативна лексика], дней болею, понимаешь?»

ОСОБА2: «Слышишь, ОСОБА26, а?»

ОСОБА1: «Я пришлю потом уже в течении пяти дней после 20, то есть 25 дней».

ОСОБА2: «Смотри, у нас до сих пор не пришло, вот я сейчас, [ненормативна лексика], кстати для интереса гляну, нет ли на электронной почте уведомления».

ОСОБА7: «По 21-му?»

ОСОБА2: «Да. У нас же нема уведомления».

ОСОБА1: «Нет, так единственное, что, они и не собираются нас вызывать».

<...>

Зазначені розмови зафіксовано на аудіофайлі починаючи з 01 хв 15 сек (20190514_102133_7290_ACCC8EA9B080)

Зміст вказаних розмов знайшов своє підтвердження та відповідає прослуханим аудіофайлам:

20190304_102357_8D5B_ACCC8EA9B080;

20190401_124540_3863_ACCC8EA9B080;

20190401_125040_9F5D_ACCC8EA9B080;

20190402_101424_1ABD_ACCC8EA9B080;

20190402_101924_B1E3_ACCC8EA9B080;

20190402_104924_02BF_ACCC8EA9B080;

20190402_103424_C4F3_ACCC8EA9B080;

20190402_103924_FAD6_ACCC8EA9B080;

20190402_104424_3C38_ACCC8EA9B080;

20190402_155052_011C_ACCC8E9FAFC6;

20190402_155552_ED74_ACCC8E9FAFC6;

20190403_165107_8D38_ACCC8E9FAFC6;

20190404_113237_5AEC_ACCC8EA9B080;

20190411_111200_93E7_ACCC8EA9B080;

20190513_111233_08A5_ACCC8EA9B080;

20190513_133724_C6D0_ACCC8E9FAFC6;

20190513_105233_9E6E_ACCC8EA9B080;

20190513_105733_49BA_ACCC8EA9B080;

20190514_100633_8D1F_ACCC8EA9B080;

20190514_102133_7290_ACCC8EA9B080.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дослідидла протоколи допитів ОСОБА36, ОСОБА19, ОСОБА37.

Зокрема, у межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні 1 серпня 2019 року слідчий в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Достатній Р.Ю., за участю старшого слідчого в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Слісаренка Я.А., провів допит ОСОБА36 (на той період голови ВККСУ) як потерпілого, під час якого останній з приводу кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК повідомив таке: «На початку 2014 року, після відомих подій на Майдані, величезна кількість громадян України і політиків хотіли звільнити всіх суддів в один день. Для того, щоб не привести до колапсу судової системи України, була запропонована саме ця процедура, тому комісія відповідно до вимоги закону і до своїх повноважень розпочала свою роботу. Це надзвичайно складна, величезна робота як для секретаріату комісії, де працює більше двохсот працівників, так і для самих членів комісії, яких на момент початку цієї роботи було шістнадцять. Потрібно було організувати цю роботу. Наприклад, іспит, тести, практичне завдання – основна робота проводиться секретаріатом Наприклад, до тестування члени комісії взагалі не мають відношення, окрім затвердження (нерозбірливо) програми і списку питань, тестових питань, які виносяться для тестування, а також ми затверджуємо текст практичного завдання. Потім члени комісії, потім комп’ютер фактично перевіряє тести, хто, як правильно написав чи ні, і виставляє бал, а далі члени комісії перевіряють практичне завдання. Це надзвичайно тяжка праця, ніколи не можна розрахувати коли завершиться, а тому іспит майже всі судді України завершили здавати в кінці серпня 2018 року. Тобто майже рік тому, і вони трохи швидше. Після цього члени комісії мали перевіряти практичні завдання. Можу сказати, що ми не встигли перевірити таку кількість, це декілька тисяч робіт. Не встигли перевірити тому, що після серпня у нас розпочалася робота по організації та проведенні двох конкурсів. А саме другого конкурсу до Верховного Суду, а також конкурсу до Вищого антикорупційного суду та до апеляційної палати цього суду. І ми змогли завершити перевірку робіт лише в кінці березня, можливо початку квітня. У кінці серпня до мене як до голови комісії надійшов лист від голови ОАСК ОСОБА2а, який просив перенести здачу іспиту на більш пізній термін, незважаючи на те, що частина суддів цього суду здала його. Ми погодились із цим, дату ми не призначили тому, що лист надійшов в кінці серпня, а ми увійшли в конкурс, скажемо так, у нас була більш, на наш погляд, важлива процедура і ми вирішили повернутися до цього одразу після конкурсу. Як тільки ми оголосили рейтинг конкурсу, тобто переможців, передали документи до Вищої ради правосуддя, тому що комісія не приймає рішення остаточно по кандидатурах, ми готуємо тільки рекомендації до Вищої ради правосуддя. Як тільки передали, ми продовжили процедуру кваліфікаційного оцінювання, в тому числі секретаріат мав би проводити іспит для тих суддів, які не встигли. Ми оприлюднили запрошення для суддів, тих, хто не здавав іспит і вийшло так, що знов до нас надходили листи від ОАСК про перенесення іспиту. Ну, скажу відверто, це викликало дещо здивування, тому що майже всі судді здали тести і практичні завдання були підготовлені таким чином щоб ті судді, які мають досвід і, у тому числі, не мають багато часу, щоб готувати тести, лише на своєму досвіді могли їх здати – хто краще, хто гірше. Можу сказати, що саме іспит не здали одиниці буквально, навіть не сотні суддів. Після цього, здається, тридцять суддів не прийшло з ОАСК на іспит, декілька суддів все таки прийшли, успішно здали всі до одного. Можу сказати, що спочатку не звернули увагу, тому що завершили конкурс у Вищий адміністративний суд, вибачте, ми завершили конкурс в антикорупційний суд, у Верховний Суд, але 15 лютого ми дізналися про перші позови до ОАСК, де піддавалося сумніву наше перебування на посадах, у тому числі мене особисто».

Також зазначив, що: «статистично це відбулося вперше, ну, і сподіваюся в останній раз. У нас інколи судді не з’являються для проходження кваліфікаційного іспиту, ну, так саме, як і на співбесіду можуть не з’явитися. Вони дають пояснення, це може бути хвороба, це може бути завантаження роботою і так далі. Завжди це були поодинокі випадки. Ніколи в практиці комісії не було випадку, коли одразу 30, або 20, або навіть 10 суддів з одного суду не з’являються через хворобу. Оскільки нам пізніше були надані копії лікарняних, то ми їм повірили, тому що вони були правильно оформлені».

Крім того повідомив, що: «в залежності від завантаження комісії, але ми маємо повідомити за 10 днів. Це вимога закону, до події, до дати події».

Слідчий Слісаренко Я.А. запитав: «Ще в цьому ж напрямку питання, трішечки повернемося назад. Вони писали листа, Ви це казали, про відтермінування проведення оцінювання. Скажіть, будь ласка, чому Ви погодилися на це, ну не Ви конкретно, комісія чому прийняла рішення?».

На запитання слідчого Слісаренка Я.А. потерпілий ОСОБА36 відповів: «Тому що, ну, якщо говорити про минулий рік, тому що не було такої терміновості, більше половини, може навіть три четверті суддів на той момент не прийшло і у нас було чим займатися. У нас такого немає, якщо хтось не з’явився, то це вже цивілізаційна катастрофа. Завжди, ну, там інші судді будуть, ті, хто хоче чи інші судді. У нас немає такого, що ми там до понеділка маємо зробити все, щоб всі пройшли кваліфікаційне оцінювання. Це не було таким, у нас були інші прохання, таке відбувалося. Тобто такого немає, що просто зобов’язані, от якщо призначили, то цей проходить. Якщо нас своєчасно повідомили, ми можемо заповнити робочий день іншими справами, змістовними справами, які призводять до рішень, кадрових рішень».

Стосовно листків непрацездатності зазначив: «мені здається, що колеги, хто знайомився, сказали мені, що вісім, здається, лікарняних було видано одним лікарем. Інші лікарняні видавалися різними лікарями. Не можу сказати, що кожен перший видавався одним лікарем, а інший знову іншим, а от з приводу восьми, здається, я зараз говорю так, як було»; «ну, ми ж не одразу отримали лікарняні. Ми зразу побачили, що не прийшли, потім зробили запит, надайте пояснення, потім ми отримали лікарняні. Скажу ще одне. Оскільки у нас кожен день – це дванадцяти годинний і більше робочий день, то члени комісії не обов’язково пам’ятають навіть такі події. У них кожен день події. Якщо треба сидіти, і трансляція іде в ЮТУБ у прямому ефірі фактично там, з 9 ранку до 8, 9, а буває і більше часу. Ще треба готуватися напередодні, а потім виписувати рішення, а потім знов готуватися, знов засідання, знову у прямому ефірі. Ну, це надзвичайно психологічно важко. І якщо доручаємо секретаріату щось перевірити, секретаріат перевірив, навіть якщо вони показують результати якісь, треба ще знайти час, щоб це подивитись, а потім, щоб члени комісії ознайомилися, а потім знову відбувається ця колотнеча, позови, виклики на допити, ДБР, поліція, ОАСК, адвокати. Це все – безліч подій, тобто ми, звичайно, здивувалися».

Крім того, на запит дисциплінарного інспектора, Державним підприємством «Інформаційні судові системи» (далі – ДП ІСС) надано відомості стосовно входу судді Келеберди В.І. до автоматизованої системи документообігу ОАСК у період з 15 квітня 2019 року до 17 квітня 2019 року та з 16 травня 2019 року до 24 травня 2019 року.

За ці періоди суддя Келеберда В.І. здійснював вхід до системи 15 квітня 2019 року, 16 травня 2019 року (день перебування судді на стаціонарному лікуванні), 24 травня 2019 року (день перебування судді на стаціонарному лікуванні).

Також 16 травня 2019 року та 24 травня 2019 року (дні перебування судді на стаціонарному лікуванні) суддя Келеберда В.І. створив ряд процесуальних документів у справах №№ 826/6973/15, 640/8023/19, 640/8031/19, 640/8049/19, 640/8090/19.

В ході здійснення дисциплінарного провадження суддею Келебердою В.І. неодноразово надавалися письмові пояснення та заперечення. Суддя вважає відкриття зазначеної дисциплінарної справи та висновок дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства, практиці Верховного Суду та міжнародним стандартам у сфері статусу суддів. Вказує, що пропозиція дисциплінарного інспектора є непропорційною обставинам справи. Келеберда В.І. вважає відсутніми правові та фактичні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з наступних причин. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні було отримано висновок судової експертизи, якою спростовано його участь у розмовах («плівках»), на які посилаються інспектор та скаржник, що повністю нівелює основну «доказову базу» звинувачення. Офіційними перевірками компетентних органів підтверджено законність та обґрунтованість видачі йому листків непрацездатності, що спростовує твердження про їх фіктивність. Зазначає, що з 2018 року послідовно та добросовісно приймає участь у всіх етапах процедури кваліфікаційного оцінювання. Протягом тривалого періоду не зміг з’явитися на чергові етапи кваліфікаційного оцінювання лише двічі, внаслідок документально підтверджених обставин поважності причин, що повністю спростовує будь-які необґрунтовані твердження про «саботаж» чи умисне ухилення. Інкриміновані йому дії не становлять складу дисциплінарного проступку, оскільки не є протиправними, не порушують обов’язків судді та мали місце з поважних, документально підтверджених причин. Більше того, неявка на оцінювання є правом судді, а не дисциплінарним порушенням. Неявка на кваліфікаційне оцінювання з причин тимчасової непрацездатності, що підтверджено належними медичними документами (листками непрацездатності) та офіційно визнано поважною причиною ВККСУ, не є порушенням закону, Кодексу суддівської етики чи будь-яких інших обов’язків судді. Навіть гіпотетичне (і повністю безпідставне) припущення про наявність наміру не з’являтися на оцінювання не становить дисциплінарного проступку, оскільки проходження оцінювання не є абсолютно імперативним обов’язком, невиконання якого тягне відповідальність а правом судді на визначення власної суддівської кар’єри. Дисциплінарне провадження повністю ґрунтується на копіях матерів НСРД, отриманих без передбаченої законом ухвали слідчого судді щодо нього як судді. Використання таких матеріалів є грубим порушення його конституційних прав та гарантій незалежності судової влади і прямо суперечить практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та Верховного Суду, що робить ці докази недопустимими. Крім того, його участь у такій інформації чи її відносність до нього жодним експертним рішенням не підтверджено. З дат ймовірного вчинення проступків (березень – травень 2019 року) минув трирічний строк притягнення судді до відповідальності. Минуло вже шість років, що значно перевищує встановлений законом трирічний строк. Це є самостійною та безумовною підставою для припинення провадження. У ході дисциплінарного провадження допущено численні порушення вимог законодавства щодо строків розгляду скарг, черговості, мотивованості висновку інспектора, що підриває легітимність всього процесу. Інспектор не надав жодних об’єктивних та переконливих доказів того, що його дії спричинили реальну шкоду авторитету правосуддя чи довірі до суду. Посилання на окремі медійні публікації не є достатнім доказом суспільного резонансу чи підриву довіри. Висновок дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. не містить належного правового та фактологічного обґрунтування, базується на припущеннях, суб’єктивних міркуваннях та недопустимих доказах, що робить його нелегітимним. Обставини справи свідчать, що дисциплінарне провадження використовується як інструмент політичного тиску, що є несумісним з принципом незалежності судової влади. Враховуючи всі вищезазначені, детально обґрунтовані причини, вважає, що дисциплінарне провадження має бути негайно припинено, а дисциплінарна скарга Маселка Р.А. – визнана необґрунтованою. Такий підхід буде відповідати основоположним принципам верховенства права, незалежності судової влади та захисту прав людини, гарантованим Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та підтверджено послідовною практикою ЄСПЛ.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник судді Келеберди В.І. – адвокат Лутковська В.В. зазначила, що суддя не вчиняв дій та не допускав поведінки, що передбачена пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як дисциплінарний проступок. Зауважила, що матеріали кримінального провадження та матеріали НСРД не можуть бути джерелом доказів у дисциплінарному провадженні до моменту їх розгляду та оцінки судом в процесуальному порядку. В рамках кримінального провадження було проведено експертне дослідження, котре не підтверджує присутність судді ОСОБА1 на записах, які є додатками протоколів НСРД. Неявка у дні, призначені для проходження кваліфікаційного оцінювання, зумовлена тимчасовою непрацездатністю, виникнення якої не залежить від волі судді. Про виниклі обставини суддя повідомив до ВККСУ як до органу, до повноважень якого належало вирішення питання оцінки поважності причин неявки. За наслідками його звернення до ВККСУ було прийнято рішення, яке чинне і нині. Суддя Келеберда В.І. продовжує участь в кваліфікаційному оцінюванні. Висновок дисциплінарного інспектора ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження без врахування документів, які подавалися суддею та його представником. Крім того, наголосила на тому, що минули строки притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У зв’язку з наведеним прохала відмовити у притягненні судді Келеберди В.І. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено факти й обставини, які підтверджують вчинення суддею Келебердою В.І. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що підтверджується, окрім іншого, такими доказами:

матеріалами дисциплінарної скарги Маселка Р.А. № М-6/28/7-22, у якій повідомляється про виявлення ним ознак допущення дисциплінарного проступку суддями ОАСК, у тому числі суддею Келебердою В.І.;

копією рішення ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18, яким призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді згідно зі списком (у якому під № 756 зазначено суддю ОАСК Келеберду В.І.) Крім того, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (зокрема, суддя Келеберда В.І. зазначений за № 3 в списку суддів, яким призначено іспит на 27 липня 2018 року);

копією рішення ВККСУ від 6 липня 2018 року № 164/зп-18, яким внесено зміни до графіку проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та перенесено проведення іспиту, призначеного на 16 та 27 липня 2018 року, на інші дні;

копією рішення ОАСК (головуючий суддя Федорчук А.Б.) від 25 березня 2019 року по справі № 640/2620/19 за адміністративним позовом ОСОБА38 до голови ВККСУ, членів ВККСУ ОСОБА36 та ОСОБА37, треті особи: голова ДСА України, ВККСУ про визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії, з якого вбачається, що текст рішення був внесений до ЄДРСР 2 квітня 2019 року. Крім того, зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позову слугували декілька причин, зокрема встановлення безпідставності позову та встановлення відсутності порушеного права у позивача;

копією рішення ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19, яким призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Крім того визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання (зокрема, суддя Келеберда В.І. значиться під № 23 в списку суддів, яким призначено іспит на 17 квітня 2019 року. Також у Додатку № 6 розміщено графік для складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, де ОСОБА2 було призначено комп’ютерне тестування на 9 квітня 2019 року та інтерв’ю з психологом на 20 квітня 2019 року;

інформацією з офіційного вебпорталу «Судова влада України», стосовно відомостей про стан розгляду справи № 640/5514/19, яка надійшла в провадження судді ОСОБА6 1 квітня 2019 року;

інформацією з офіційного вебпорталу «Судова влада України», стосовно відомостей про стан розгляду справи № 640/5499/19, яка надійшла в провадження судді ОСОБА3 1 квітня 2019 року;

копією листа адресованого голові ВККСУ ОСОБА36 від 02 квітня 2019 року № 03-17/660/19 за підписом голови ОАСК ОСОБА2, в якому висловлено прохання перенести період проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК на червень 2019 року з огляду на те, що оцінювання припадає на період проведення чергових виборів Президента України;

копією листа за підписом в.о. голови ВККСУ ОСОБА37 від 9 квітня 2019 року № 21-2195/19, адресованого голові ОАСК ОСОБА2 (у відповідь), у якому значиться, що повідомлену у листі від 2 квітня 2019 року № 03-17/660/19 інформацію «буде взято до уваги під час планування та складення графіків проходження кваліфікаційного оцінювання суддями місцевих судів, зокрема окружних адміністративних судів»;

копією листа адресованого ВККСУ (вх. № 21-5664/19 від 24 квітня 2019 року) за підписом судді ОАСК Келеберди В.І. щодо пояснення причин неявки на іспит, призначений на 17 квітня 2019 року;

копією листка непрацездатності від 15 квітня 2019 року, серія АДЧ № 015637, виданого судді ОАСК Келеберді В.І., яким засвідчено наявність загального захворювання зі амбулаторним режимом лікування починаючи з 15 квітня 2019 року до 17 квітня 2019 року. Відмітка «стати до роботи» – 18 квітня 2019 року;

копією рішення ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19, яким визнано поважними причини неявки 34 суддів (у тому числі і судді Келеберди В.І., № 19 у додатку 1) для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та призначено нову дату для проведення іспиту – на 21 травня 2019 року (№ 18 у додатку 2);

копією листа за підписом в.о. голови ВККСУ Бутенка В.І. від 22 травня 2019 року № 21-2885/19, адресованого судді ОАСК Келеберді В.І. з проханням надати пояснення з приводу причин неявки для складення іспиту та надання документів, які підтверджують її поважність;

копією листа, адресованого до ВККСУ (вх. № 21-7264/19 від 28 травня 2019 року), за підписом судді ОАСК Келеберди В.І. щодо пояснення причин неявки на іспит, призначений на 21 травня 2019 року;

копією листка непрацездатності від 22 травня 2019 року, серія АХД № 665047, виданого судді ОАСК Келеберді В.І., яким засвідчено наявність загального захворювання зі стаціонарним режимом лікування з 16 травня 2019 року до 22 травня 2019 року;

копією листа адресованого до ВККСУ (вих. № 03-16/1142/19 від 30 травня 2019 року), за підписом судді ОАСК Келеберди В.І. щодо повторного пояснення причин неявки на іспит, призначений на 21 травня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Салая Г.А. від 4 лютого 2019 року № 364т (з 12 липня 2019 року не таємно) про надання дозволу на проведення НСРД, зокрема і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА2 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ, згідно з положеннями статті 260 КПК України строком на 60 діб, до 3 квітня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Шахової О.Г. від 2 квітня 2019 року № 1098т (з 12 липня 2019 року не таємно) про надання дозволу на продовження проведення НСРД, зокрема і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА2 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ, згідно з положеннями статті 260 КПК України строком на 60 діб, до 31 травня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М. від 18 лютого 2019 року № 563т (з 23 серпня 2019 року не таємно) про надання дозволу на проведення НСРД, зокрема і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА4 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ згідно з положеннями статті 260 КПК України строком на 60 діб, до 18 квітня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Шахової О.Г. від 26 лютого 2019 року № 709т (з 23 серпня 2019 року не таємно) про надання дозволу на проведення НСРД, зокрема і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА4 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету заступника голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ, згідно з положеннями статті 260 КПК України строком на 60 діб, до 26 квітня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Шахової О.Г. від 2 квітня 2019 року № 1102т (з 12 липня 2019 року не таємно) про надання дозволу на продовження проведення НСРД, зокрема, і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА4 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету заступника голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ, згідно з положеннями статті 260 КПК України строком на 60 діб, до 31 травня 2019 року;

копією ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Салая Г.А. від 29 травня 2019 року № 1883т (з 23 серпня 2019 року не таємно) про надання дозволу на продовження проведення НСРД, зокрема, і аудіо – відеоконтролю особи ОСОБА4 у місцях тимчасового перебування та за місцем роботи, зокрема в приміщенні службового кабінету заступника голови ОАСК, що розташований за адресою: вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1, місто Київ, згідно з положеннями статті 260 КПК України, строком на 60 діб, до 28 липня 2019 року;

копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА37 від 31 липня 2019 року;

копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА36 від 1 серпня 2019 року;

копіями протоколів допиту свідка та потерпілого ОСОБА19, проведених 1 серпня 2019 року, під час яких він повідомив, що керівництво суду критично ставилося до кваліфікаційного оцінювання. Окрім того, ОСОБА2, ОСОБА4 та ОСОБА1 рекомендували «слідкувати за здоров’ям», тобто звертатися до лікарів, проходити медичні огляди. Позиція голови суду ОСОБА2 та його заступників ОСОБА4 та ОСОБА1 була негативна щодо проходження кваліфікаційного оцінювання ВККСУ. Повідомив, що йому відомо, що є низка позовів, які подавалися до ОАСК, спрямованих проти членів ВККСУ, ідеться про створення конфлікту інтересів. Хто ініціював подачу таких позовів, йому не відомо, однак опосередковано зрозуміло, що «дружніми» до голови ОАСК особами подаються відповідні позовні заяви. Переглядаючи відео «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва», підтвердив факт розмов, де його ідентифіковано як учасника, зазначив, що до нього дійсно зверталися голова ОАСК ОСОБА2 та заступник голови ОАСК Келеберда В.І. з тим, щоб текст рішення по справі за позовом ОСОБА13 в інтересах ОСОБА38 до голови ВККСУ ОСОБА36 та члена ВККСУ ОСОБА37, у якому ставилося питання про відсутність у останніх повноважень, і таким чином втручалися у його діяльність як судді. Крім того, у період один – два дні після авторозподілу зазначеної справи голова суду ОСОБА2 просив «не спішити» з розглядом цієї справи;

копією повідомлення про підозру від 17 липня 2020 року, згідно з якою заступник Генерального прокурора Любович А.О. повідомив ОСОБА1 про те, що він підозрюється у вчиненні таких правопорушень: участь у злочинній організації, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією (тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 255 КК України (в редакції Закону України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ)); змові про вчинення дій з метою захоплення державної влади (тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 109 КК України (в редакції від 7 жовтня 2014 року № 1689 –VІІ)); пособництво у створенні штучних перешкод у роботі ВККСУ та її членів (тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України).

Окрім того, відповідно до зазначеного повідомлення про підозру голова ОАСК ОСОБА2, не бажаючи брати участь у кваліфікаційному оцінюванні, побоюючись бути визнаним ВККСУ таким, що не відповідає займаній посаді, та бути звільненим з посади судді, неодноразово направляв листи для перенесення складання іспиту, призначеного в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Надалі, у лютому 2019 року ОСОБА2 із цих мотивів вирішив створити та очолити злочинну організацію, до участі в якій залучити суддів ОАСК, інших осіб та під його керівництвом, використовуючи повноваження судді, прикриваючись виконанням вимог закону, організувати постановлення суддями судових рішень (ухвал, рішень) внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями, у тому числі таких, якими буде встановлено факти нібито відсутності повноважень діючих членів ВККСУ, визнання протиправними дій або бездіяльності суб’єктів призначення (обрання) членів ВККСУ, членів Вищої ради правосуддя та посадових осіб відповідних конкурсних комісій тощо. За результатами розгляду судових справ, відкритих суддями ОАСК за організованими ОСОБА2 і поданими у великій кількості адміністративними позовами відносно членів ВККСУ та певних посадових осіб, які мали бути розподілені на більшість суддів ОАСК, у тому числі на ОСОБА2, що за злочинним планом ОСОБА2 призвело б до утворення конфлікту інтересів між суддями ОАСК та членами ВККСУ, унаслідок чого унеможливлювалося б або відтерміновувалося б на довготривалий час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК, тим самим створивши штучні перешкоди у діяльності ВККСУ та її членів. ОСОБА2 вирішив, залучивши учасників злочинної організації, організовувати надалі призначення (обрання) в протизаконний спосіб на посади членів ВККСУ підконтрольних йому осіб, замість тих діючих членів ВККСУ, щодо яких судовими рішеннями буде встановлено факти відсутності повноважень, або тих, які внаслідок незаконного втручання в їх діяльність ОСОБА2 та інших залучених осіб, погодяться звільнитися з посад й одночасно призначити на вакантні посади. Крім того, вирішив організувати в аналогічний спосіб призначення (обрання) на посади членів Вищої ради правосуддя підконтрольних йому осіб для того, щоб у кінцевому результаті досягти основної мети злочинної організації – встановити контроль, у першу чергу, над ВККСУ, а також і над Вищою радою правосуддя, ураховуючи, що відповідні подання ВККСУ, у тому числі щодо звільнення з посад за результатами кваліфікаційного оцінювання, а також цей орган наділений повноваженнями притягувати суддів до встановленої законом відповідальності, аж до звільнення, відстороняти від посади і таке інше, щоб убезпечити та виключити таку можливість стосовно себе та інших суддів – учасників злочинної організації, у тому числі суддів ОАСК, тобто захопити державну владу в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів і конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади. Водночас, окрім ОСОБА2а П.В., ряд інших суддів ОАСК із аналогічних визначених вище причин також мали обґрунтовані сумніви в успішному проходженні ними кваліфікаційного оцінювання та відповідно припускали ймовірність бути визнаними ВККСУ такими, що не відповідають займаним посадам (не підтвердять здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та надалі можуть бути звільнені, про що ОСОБА2 було достеменно відомо. До злочинної організації для реалізації цього злочинного плану голова ОАСК ОСОБА2, діючи умисно, в особистих інтересах, використовуючи своє службове становище, протягом лютого – квітня 2019 року залучив суддів ОАСК (у тому числі суддю ОСОБА1), до відома яких під час особистих розмов, у тому числі у своєму службовому кабінеті та службовому кабінеті заступника голови ОАСК ОСОБА4, розташованих в приміщенні ОАСК за адресою: місто Київ, вулиця Болбочана, 8, корпус 1, неодноразово довів свій вищезазначений злочинний план, у тому числі щодо необхідності постановлення судових рішень (ухвал, рішень) унаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями під прикриттям виконання вимог закону з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації, у тому числі перешкоджання роботі ВККСУ, а саме створення штучних перешкод у діяльності ВККСУ та її членів, подальшого встановлення контролю над ВККСУ, тобто захоплення державної влади в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів. Своєю чергою судді ОАСК (зокрема і суддя ОСОБА1), діючи умисно, з особистої зацікавленості та мотивів власного карʼєризму, безпідставно ототожнюючи інтереси служби з особистими та явно протиправними інтересами голови ОАСК ОСОБА2, протягом лютого – квітня 2019 року, перебуваючи у зазначених службових кабінетах за вищевикладених обставин, неодноразово надавали своє погодження із запропонованим ОСОБА2 планом вчинення злочинів, зобовʼязалися відшукати осіб, які будуть подавати адміністративні позови до членів ВККСУ та до субʼєктів призначення (обрання) членів ВККСУ, зокрема із числа учасників конкурсів на посади суддів, а також суддів, яких за результатами кваліфікаційного оцінювання визнала ВККСУ такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), їх представників, адвокатів, громадських організацій, фізичних та інших осіб, у тому числі кандидатів на вакантні посади тощо, також зобовʼязались у разі отримання за результатом розподілу Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (автоматизованого розподілу) відповідних адміністративних позовів прийняти їх до розгляду, відкрити провадження у таких адміністративних справах та за вказівкою ОСОБА2, свавільно зловживаючи суддівськими повноваженнями, прикриваючись виконанням вимог закону постановити судові рішення (ухвали, рішення), потрібні, у тому числі для перешкоджання ВККСУ, а саме створення штучних перешкод у діяльності ВККСУ та її членів, та подальшого встановлення злочинною організацією на чолі з ОСОБА2 контролю над ВККСУ, Вищою радою правосуддя, тобто захоплення державної влади в особі державного колегіального органу суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) і конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади. Таким чином, зазначені особи, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх протиправних дій, дійшли згоди щодо необхідності діяти спільно у складі злочинної організації під керівництвом ОСОБА2 з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації, у тому числі перешкоджання роботі ВККСУ та її членів, та змовились вчинити дії для подальшого встановлення контролю над ВККСУ, тобто захоплення державної влади в особі органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів, для цього попередньо зорганізувалися у стійке ієрархічне злочинне обʼєднання, метою діяльності якого було, зокрема, вчинення тяжких злочинів, а також інших видів кримінальних правопорушень, скоєння яких було необхідною умовою для реалізації злочинного умислу, у зв’язку зі згодою із запропонованим ОСОБА2 планом злочинних дій. Для підготовки адміністративних позовів та заяв про їх забезпечення, у тому числі до членів ВККСУ та до субʼєктів призначення (обрання) членів ВККСУ в лютому 2019 року, але не пізніше 14 лютого 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, учасники злочинної організації, перебуваючи в приміщенні ОАСК за вищевказаною адресою, узгодили правове обґрунтування, необхідне для прикриття виконанням вимог закону постановлених надалі внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями судових рішень (ухвал, рішень), які знаряддя (засоби) вчинення злочинів будуть використані для досягнення як основної, так і проміжної мети злочинної організації у тому числі шляхом визнання відсутності повноважень у членів ВККСУ, у тому числі у ОСОБА36, ОСОБА37, ОСОБА39 та інших, заборони декому з них виконувати свої повноваження до набрання законної сили рішень у справах, а також визнання протиправною бездіяльності субʼєктів призначення (обрання) членів ВККСУ щодо непризначення членів ВККСУ (зокрема перед цим неоголошення відповідних конкурсів для їх призначення), замість тих, щодо яких буде встановлено відсутність повноважень;

інформацією з офіційного вебпорталу «Судова влада України» стосовно відомостей про стан розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА1 (справа № 991/2030/22), яке продовжує перебувати в провадженні Вищого антикорупційного суду;

копією ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року про призначення судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням: ОСОБА2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369², частиною другою статті 344 КК України; ОСОБА4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 КК України; ОСОБА3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109 КК України; ОСОБА1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України; ОСОБА5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України; ОСОБА6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, стпттею 351² КК України; ОСОБА7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою 5 статті 27, статтею 351² КК України; ОСОБА9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України; ОСОБА10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, статтею 351² КК України; ОСОБА11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 351² КК України;

копією ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від 16 січня 2021 року (справа № 991/253/21, провадження № 1-кс/991/261/21), якою в межах здійснення судового контролю за правами учасників кримінального провадження надано дозвіл на використання результатів НСРД, отриманих у кримінальному провадженні № ____, а саме інформації, яка міститься, зокрема у протоколах за результатами проведення НСРД: 1. № 19/3341 від 27 травня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА4 за місцем роботи останнього у період з 23 лютого 2019 року до 11 травня 2019 року; 2. № 19/3342 від 27 травня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА2 за місцем роботи останнього у період з 19 лютого 2019 року до 11 травня 2019 року; 3. № 19/4178 від 25 червня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА4 за місцем роботи останнього у період з 12 травня 2019 року до 5 червня 2019 року; 4. № 19/4179 від 25 червня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА2 за місцем роботи останнього у період з 13 лютого 2019 року до 18 лютого 2019 року та з 12 травня 2019 року до 5 червня 2019 року; 5. № 19/4279 від 27 червня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА2 за місцем тимчасового перебування останнього 27 червня 2019 року; 6. № 19/6100 від 29 серпня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА4 за місцем роботи останнього у період з 6 червня 2019 року до 28 серпня 2019 року; 7. № 19/6101 від 29 серпня 2019 року – за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА2 за місцем роботи останнього у період з 6 червня 2019 року по 28 серпня 2019 року, на картах пам’яті: 1. Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року; 2. Silicon Power microSD 64 Gb № 3860 від 13 травня 2019 року; 3. SP microSD 8 Gb № 3892 від 27 травня 2019 року; 4. Kingston microSD 128 Gb № 3899 від 6 червня 2019 року; 5. Kingston microSD 128 Gb № 3900 від 6 червня 2019 року; 6. Silicon Power 16 Gb № 3955 від 27 червня 2019 року; 7. Silicon Power microSD 64 Gb № 4004 від 22 липня 2019 року; 8. Silicon Power microSD 64 Gb № 4005 від 22 липня 2019 року; 9. Silicon Power microSD 64 Gb № 4031 від 29 липня 2019 року; 10. Silicon Power microSD 64 Gb № 4032 від 29 липня 2019 року, як доказів у кримінальному провадженні № ____, у якому станом на надання дозволу ОСОБА1 мав статус підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України;

копією протоколу огляду від 5–6 березня 2021 року, яким зафіксовано проведення старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В., у зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, огляду речей та документів (у тому числі електронних, інформації), що містяться на матеріальних носіях інформації – розсекречених вказаних картах пам’яті (оригінали), які є додатками до нижчезазначених протоколів НСРД – аудіоконтролю особи: карта пам’яті Silicon Power microSD 64 Gb № 3860т від 13 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/3341т від 27 травня 2019 року; карта пам’яті Kingston microSD 128 Gb № 3900т від 06 червня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4178т від 25 червня 2019 року, – отриманих за результатами проведення НСРД під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ та які на сьогодні містяться у матеріалах кримінального провадження № ____;

копією протоколу огляду від 7–8 березня 2021 року, яким зафіксовано проведення старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В., огляду речей та документів (у тому числі електронних, інформації), що містяться на матеріальних носіях інформації – розсекречених вказаних картах пам’яті (оригінали), які є додатками до нижчезазначених протоколів НСРД – аудіоконтролю особи: карта пам’яті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/3342 від 27 травня 2019 року; карта пам’яті SP microSD 8 Gb № 3892т від 27 травня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4179т від 25 червня 2019 року; карта пам’яті Kingston microSD 128 Gb № 3899т від 06 червня 2019 року, яка є додатком до протоколу про результати проведення НСРД – аудіоконтролю особи № 19/4179т від 25 червня 2019 року, отриманих за результатами проведення НСРД під час досудового розслідування кримінального провадження №º ____ та які на теперішній час містяться у матеріалах кримінального провадження № ____;

копією висновку від 24 грудня 2020 року № 14985 комп’ютерно-технічної експертизи цифрових матеріалів відео-, звукозапису в кримінальному провадженні № ____ (раніше виділеного із кримінального провадження № ____ та об’єднаного із кримінальним провадженням № ____), у якому встановлено, що інформаційне наповнення наданих для дослідження карт памʼяті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року та Silicon Power microSD 64 Gb № 3860 від 13 травня 2019 року з моменту створення змін не зазнавало, за винятком окремих метаданих та обʼєктів, зазначених у дослідницькій частині цього висновку. Дослідити належним чином інформаційне наповнення носіїв Kingston microSD 128 Gb № 3899 від 6 червня 2019 року та Kingston microSD 128 Gb № 3900 від 6 червня 2019 року не виявилось можливим з причин, викладених у дослідницькій частині цього висновку;

копією висновку експерта Харківського науково – дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (далі – ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса) за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 14 лютого 2020 року № 23078/3434-3436, яким встановлено, що досліджувані записи карт пам’яті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року та Kingston microSD 128 Gb № 3899т від 6 червня 2019 року не містять ознак монтажу, переривань чи змін. Окрім того, встановлено, що в низці розмов є мовлення ОСОБА2 та ОСОБА4;

копією висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових екпертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (далі – ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса») за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302, яким встановлено, що окремі досліджувані записи карт пам’яті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року; Silicon Power microSD 64 Gb № 3860 від 13 травня 2019 року; Kingston microSD 128 Gb № 3899 від 6 червня 2019 року; Kingston microSD 128 Gb № 3900 від 6 червня 2019 року; Silicon Power microSD 64 Gb № 4005 від 22 липня 2019 року; Silicon Power microSD 64 Gb № 4031 від 29 липня 2019 року; Silicon Power microSD 64 Gb № 4032 від 29 липня 2019 року містять розмови, які належать ОСОБА2 та ОСОБА4. Окрім того, експертами зазначено, що встановити в категоричній формі (підтвердити / спростувати), чи містяться у розмовах голоси громадян ОСОБА1, ОСОБА6 не є можливим через непридатність характеристик голосу дикторів, позначених у додатку А як «Невід.6», «Невід.9», для проведення інструментального ідентифікаційного дослідження за тривалістю або якістю з причин, наведених у дослідженні;

відомостями ДП ІСС стосовно входу суддею Келебердою В.І. до автоматизованої системи документообігу ОАСК у період з 15 квітня 2019 року до 17 квітня 2019 року та з 16 травня 2019 року до 24 травня 2019 року. За ці періоди суддя Келеберда В.І. здійснював вхід до системи 15 квітня 2019 року, 16 травня 2019 року (день перебування судді на стаціонарному лікуванні), 24 травня 2019 року (день перебування судді на стаціонарному лікуванні). Суддя Келеберда В.І. також 16 травня 2019 року та 24 травня 2019 року (дні перебування судді на стаціонарному лікуванні) створив ряд процесуальних документів у справах №№ № 826/6973/15, 640/8023/19, 640/8031/19, 640/8049/19, 640/8090/19.

Відповідні докази, як окремо так і в їх сукупності підтверджують викладені у дисциплінарній скарзі доводи і свідчать про те, що суддя Келеберда В.І. вживав послідовних, системних та цілеспрямованих заходів для створення таких обставин, які були спрямовані на ухилення від участі у кваліфікаційному оцінюванні на відповідність займаній посаді через побоювання високої вірогідності непроходження ним такої процедури, що надалі стане підставою для його звільнення з посади судді ОАСК.

Стосовно посилань судді Келеберди В.І. на результати досліджень з використанням поліграфа, проведених стосовно нього, ОСОБА2, ОСОБА3, а також Актів опитувань ОСОБА2, ОСОБА4, ОСОБА3, ОСОБА14, ОСОБА7, ОСОБА12, ОСОБА5, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне наголосити на такому.

Висновки досліджень із використанням поліграфа проводилися самостійно ОСОБА1, ОСОБА2 і ОСОБА3 та зводяться до визначення достовірності їх пояснень стосовно певних подій, фактів чи доказів. Водночас як вбачається з цих висновків результати дослідження мають вірогідний / імовірний характер в оцінці причетності / непричетності особи до конкретного діяння і їх слід враховувати в сукупності з іншими матеріалами (доказами) у справі. В той же час, встановлення достовірності є одним із елементів оцінки доказів, здійснення якої є прерогативою саме дисциплінарного органу, а не суб’єкта проведення психофізіологічного дослідження. Таким чином питання оцінки кожного окремого доказу має встановлюватися дисциплінарним органом в сукупності із іншими доказами по справі.

Також Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично сприймає Акти опитувань ОСОБА2, ОСОБА4, ОСОБА3, ОСОБА14, ОСОБА7, ОСОБА12, ОСОБА5, проведених адвокатом Лутковською В.В. Щодо опитаних адвокатом осіб здійснюються як кримінальні, так і дисциплінарні провадження, з підстав, що аналогічні підставам юридичної відповідальності судді Келеберди В.І. Тому, цілком очевидно, що вказані особи прямо зацікавленні в результатах дисциплінарного розгляду та спотворені обставин на власну користь. Крім того, необхідно врахувати, що пояснення фактично є ідентичними за змістом.

Зібрані та досліджені матеріали повною мірою взаємоузгоджуються і з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності є чіткими та переконливими і дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Варто зауважити, що окремі матеріали кримінального провадження узгоджуються з іншими матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема такими.

У розмові (стенограму якої позначено за № 1), на запитання ОСОБА1 про те, яких заходів необхідно вжити, щоб відмінити 17 число? (це власне дата, на коли рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 було визначено іспит для суддів ОАСК), ОСОБА2 повідомляє, що він готує лист до ВККСУ щодо перенесення іспиту через потенційну зайнятість суддів у розгляді виборчих спорів, у зв’язку з проведенням виборів Президента України.

Наступного дня, тобто 2 квітня 2019 року на адресу ВККСУ надійшов лист від 2 квітня 2019 року № 03-17/660/19 за підписом голови ОАСК ОСОБА2, у якому висловлено прохання перенести період проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК на червень 2019 року з огляду на те, що оцінювання припадає на період проведення чергових виборів Президента України.

У розмовах (стенограми яких позначено за № 2, № 3) з іншими особами, у тому числі із ОСОБА2, суддя ОСОБА1 висловлює впевненість у тому, що він буде «хворий», і узгоджує періоди коли, це, власне, відбудеться. Озвучені варіанти узгоджуються з подіями, які відбудуться в майбутньому, та збігаються з відомостями листка непрацездатності від 15 квітня 2019 року, серія АДЧ № 015637, виданого судді ОАСК ОСОБА1, яким засвідчено наявність загального захворювання з амбулаторним режимом лікування з 15 квітня 2019 року до 17 квітня 2019 року. Позначка «стати до роботи» – 18 квітня 2019 року.

Водночас, висновком експертів ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302, встановлено, що фрази (репліки) у розмові, стенограму якої позначено за № 2, належать ОСОБА2.

Крім того, згідно з розмовою, стенограму якої позначено за № 3, 2 квітня 2019 року судді обговорюють результати автоматизованого розподілу справ, що надійшли напередодні у провадження суддів ОСОБА6 (позивач «Демократія через право», відповідачі ОСОБА36 і ОСОБА37) та ОСОБА3 (відповідач – ОСОБА36), що узгоджується з інформацією з офіційного вебпорталу «Судова влада України» стосовно відомостей про стан розгляду справи № 640/5514/19, яка надійшла в провадження судді ОСОБА6 1 квітня 2019 року, та інформацією з офіційного вебпорталу «Судова влада України» стосовно відомостей про стан розгляду справи № 640/5499/19, яка надійшла в провадження судді ОСОБА3 1 квітня 2019 року, в яких суб’єктний склад є ідентичним до того, який є в озвученій розмові.

У розмовах, стенограми яких позначені за № 3, № 5, судді невдовзі після ознайомлення з текстом судового рішення висловлюють обурення щодо результатів розгляду суддею ОСОБА19 справи, зокрема стосовно надання суддею оцінки повноваженням члена ВККСУ ОСОБА37, незважаючи на попередні вказівки ОСОБА2 про те, що в рішенні цих відомостей не має. Вміст цих розмов повністю узгоджується з даними ЄДРСР про дату виготовлення та направлення (2 квітня 2019 року) суддею ОСОБА19 тексту судового рішення від 25 березня 2019 року у справі № 640/2620/19, в якій однією з вимог було визнання відсутніми повноваження члена ВККСУ ОСОБА37. Крім того, це підтверджується протоколами допиту ОСОБА19, у яких він повідомив про тиск на нього з боку керівництва суду під час вирішення цієї справи.

У розмові, стенограма якої позначено за № 7, 11 квітня 2019 року суддями ОАСК обговорюється лист за підписом ОСОБА37, який надійшов напередодні, з формулюванням «ми врахуємо при визначенні», що узгоджується з листом за підписом в.о. голови ВККСУ ОСОБА37 від 9 квітня 2019 року № 21-2195/19, адресованого голові ОАСК ОСОБА2 (у відповідь), у якому зазначається, що повідомлену в листі від 2 квітня 2019 року № 03-17/660/19 інформацію «буде взято до уваги під час планування та складення графіків проходження кваліфікаційного оцінювання суддями місцевих судів, зокрема окружних адміністративних судів».

Крім того, у цій розмові ОСОБА1 повідомляє, що з понеділка захворіє, що узгоджується з відомостями листка непрацездатності від 15 квітня 2019 року, серія АДЧ № 015637, яким засвідчено наявність загального захворювання з амбулаторним режимом лікування починаючи з 15 квітня 2019 року (понеділок).

У розмові, стенограма якої позначена за № 8, ОСОБА2 ще 13 травня 2019 року (понеділок) висловлює впевненість, що з наступного понеділка всі судді будуть хворіти, що узгоджується з відомостями листка непрацездатності від 22 травня 2019 року, серія АХД № 665047, виданого судді ОАСК ОСОБА1, яким засвідчено наявність загального захворювання зі стаціонарним режимом лікування з 16 травня 2019 року до 22 травня 2019 року, який включає і понеділок, 20 травня 2019 року.

Такий ступінь узгодженості доказів виключає можливість розумного сумніву в достовірності змісту окремих матеріалів кримінального провадження та інформації, зазначеній в протоколах огляду.

Відсутність експертного підтвердження належності голосу на записах НСРД ОСОБА1, що власне, і зауважує суддя та його представник, не є визначальним фактором у межах цієї дисциплінарної справи. Слід зауважити, що проведення фоноскопічного дослідження не є обов’язковим у всіх, без винятку, провадженнях, у яких використовуються НСРД. Якщо сторона обвинувачення не вбачала доцільності для проведення такої експертизи і вважала, що зібраних доказів у цьому провадженні достатньо, то сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно ініціювати проведення відповідної експертизи з метою підтвердження своєї позиції. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 січня 2025 року під час касаційного перегляду судових рішень у справі № 233/4222/17. Тотожна позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі № 359/10291/19.

Крім того, Дисциплінарна палата мала можливість встановити мовлення судді ОСОБА1 самостійно, шляхом прослуховування відповідних записів.

На аудіозаписах також повідомляються обставини, частина яких могла бути відома, лише ОСОБА1 і виникнення яких залежала від волевиявлення лише однієї людини – ОСОБА1, зокрема, це стосується дат звернення судді за медичною допомогою для оформлення листків непрацездатності.

Посилання судді на неавтентичність записів НСРД спростовується висновком від 24 грудня 2020 року № 14985 комп’ютерно-технічної експертизи цифрових матеріалів відео-, звукозапису у кримінальному провадженні № ____ (раніше виділеного із кримінального провадження № ____ та об’єднаного із кримінальним провадженням № ____), де встановлено, що інформаційне наповнення наданих для дослідження карт памʼяті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року та Silicon Power microSD 64 Gb № 3860 від 13 травня 2019 року з моменту створення змін не зазнавало, за винятком окремих метаданих та обʼєктів, зазначених у дослідницькій частині цього висновку.

Саме на картах пам’яті № 3859, № 3860 розміщено записи НСРД, стенограми яких здебільшого становили обґрунтування висновку дисциплінарного інспектора та позначені за №№ 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Подібні твердження наявні і у висновку експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 14 лютого 2020 року № 23078/3434-3436, яким встановлено, що досліджувані записи карт пам’яті Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року та Kingston microSD 128 Gb № 3899т від 6 червня 2019 року не містять ознак монтажу, переривань чи змін.

На карті пам’яті № 3859 розміщено записи НСРД, стенограми яких позначено №№ 0, 1, 2, 3, 6, 7.

Оцінюючі відомості, отримані за наслідками проведення НСРД, потрібно зауважити, що місцем проведення аудіоконтролю були службові кабінети голови суду ОСОБА2 та його заступника ОСОБА4, що значно звужує коло осіб, які могли мати доступ до цих приміщень. Посилює цей доказ також те, що на відповідних записах зафіксовано обговорення офіційного листування державних органів з ОАСК, що вкотре свідчить про те, що доступ до нього мало обмежене коло службових осіб суду.

Крім того, висновком експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 14 лютого 2020 року № 23078/3434-3436 та висновком експертів ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302 було встановлено, що окремі досліджувані записи карт пам’яті: Samsung EVO Plus microSD 128 Gb № 3859 від 13 травня 2019 року, Silicon Power microSD 64 Gb № 3860 від 13 травня 2019 року, Kingston microSD 128 Gb № 3899 від 6 червня 2019 року, Kingston microSD 128 Gb № 3900 від 6 червня 2019 року, Silicon Power microSD 64 Gb № 4005 від 22 липня 2019 року, Silicon Power microSD 64 Gb № 4031 від 29 липня 2019 року, Silicon Power microSD 64 Gb № 4032 від 29 липня 2019 року містять розмови, які належать ОСОБА2 та ОСОБА4.

Варто зауважити, що у висновку експертів ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису від 27 грудня 2022 року № 9271/34722-35302, зазначено, що встановити в категоричній формі (підтвердити/спростувати), чи містяться в розмовах голоси громадян ОСОБА1, ОСОБА6, не є можливим через непридатність характеристик голосу дикторів, позначених в додатку А як «Невід.6», «Невід.9», для проведення інструментального ідентифікаційного дослідження за тривалістю або якістю з причин, наведених у дослідженні. Відповідно, участь ОСОБА1 в розмовах, які були предметом дослідження, а саме записи НСРД, стенограми яких позначено за № 2, № 7, цим висновком не спростовано.

Документи, надані суддею Келебердою В.І. на спростування автентичності записів НСРД варто сприймати критично.

Висновок експерта від 16 вересня 2019 року № 19/23/1/49-СЕ/19, що складений за наслідками судової експертизи відео-, звукозапису (фоноскопічна), призначеної на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА2 за клопотанням адвоката ОСОБА45 в інтересах ОСОБА2 у межах кримінального провадження № ____ від 15 серпня 2019 року не спростовує обставин вчинення Келебердою В.І. дисциплінарного правопорушення. По-перше, предметом експертного дослідження слугували матеріали іншого кримінального провадження (ніж ті, матеріали якого були витребувані дисциплінарним інспектором на стадії підготовки дисциплінарної справи до розгляду). По-друге, експертом досліджувалися відеозаписи на носії CD-R Verbatim 700mb № CD-R80 CWIHT-2169 G 523, які не належать до предмета розгляду даної дисциплінарної справи. Згідно з висновком предметом дослідження був відеофайл «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва (повна версія відео)». Таким чином, результати проведених НСРД не були предметом цього експертного дослідження.

Висновок експерта від 27 жовтня 2020 року № 28266-2020, що складений за наслідками судової експертизи відео-, звукозапису (фоноскопічна), призначеної на підставі клопотання адвоката ОСОБА45 в інтересах ОСОБА2 у межах кримінального провадження № ____, також неспростовує встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини. Предметом експертного дослідження був матеріальний носій Apacer 16 GB bAP16GAH333 № 191930413726, який у процесуальних документах кримінального провадження № ____ не фігурує як оригінальний носій інформації (не є додатком до будь-якого протоколу). Огляд цього матеріального носія не здійснювався ані в межах кримінального провадження, ані в межах дисциплінарного провадження. За інформацією, яка зазначена у висновку експерта, предметом дослідження не були фонограми, стенограми яких було покладено в основу висновку дисциплінарного інспектора. Крім того, експерт не надавав категоричних висновків з приводу оригінальності та монтування записів через відсутність у розпорядженні експерта оригінальної фонограми, оригінального пристрою, яким фонограму зафіксовано, додаткового обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо, – та повних відомостей про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів, необхідних для встановлення технічних умов та технології отримання відео-,звукозапису.

Доводи судді Келеберди В.І. про відсутність окремого судового рішення щодо проведення стосовно ОСОБА1 НСРД також не є такими, що перешкоджають використанню результатів НСРД у процесі розгляду справи. У контексті наведеного варто враховувати практику Верховного Суду, який постановою від 11 жовтня 2021 року у справі № 554/5163/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100359503) залишив у силі вирок Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2020 року у зазначеній справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92782247), у якому суд дійшов висновку, що коли стороною обвинувачення з дозволу суду проводяться НСРД та здійснюється втручання у спілкування конкретних осіб, визначених в ухвалі суду, то фіксування усіх бесід, які проводяться такими особами, є санкціонованими. Під час здійснення таких дій неможливо передбачити коло всіх учасників розмов і вчасно отримати дозвіл слідчого судді. Таким чином, наведені захистом обставини не є підствою для визнання протоколів НСРД та додатків до них недопустимими доказами.

Варто зауважити, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від 16 січня 2021 року (справа № 991/253/21, провадження № 1-кс/991/261/21), якою в межах здійснення судового контролю за правами учасників кримінального провадження в порядку статті 257 КПК України надано дозвіл на використання результатів НСРД, отриманих у кримінальному провадженні № ____, як доказів у кримінальному провадженні № ____, в якому станом на надання дозволу ОСОБА1 мав статус підозрюваного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 109, частиною п’ятою статті 27, статтею 351² КК України.

Законність отримання вищевказаної інформації була предметом судового контролю та слугувала передумовою надання дозволу на її використання як доказу в кримінальному провадженні № ____, де ОСОБА1 мав статус підозрюваного (наразі – обвинуваченого). Таким чином, використання таких доказів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА1 здійснено відповідно до процесуального закону.

Процесуальний статус ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ забезпечує його комплексом процесуальних прав, які є гарантією справедливості провадження в цілому.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА1 відповідно до свого процесуального статусу мав можливість ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, до яких і були долучені матеріали НСРД разом із правовими передумовами їх здійснення (на підставі статті 221 КПК України), оскаржувати дії службових осіб органу досудового розслідування чи прокуратури як на стадії досудового розслідування, так і під час провадження в суді (частини перша, друга статті 303 КПК України), подати заперечення під час підготовчого провадження в суді з приводу ухвал слідчих суддів, винесених на стадії досудового розслідування. Крім того, ОСОБА1 в силу закону (стаття 290 КПК України) було відкрито матеріали кримінального провадження. Також оспорювати належність та допустимість доказів ОСОБА1 може під час судового розгляду по суті.

Відповідні процесуальні права та гарантії, що були в розпорядженні Келеберди В.І., у своїй сукупності разюче відрізняються від обставин, які висвітлено в рішенні ЄСПЛ від 26 жовтня 2023 року у справі «Плехло проти Словаччини» (Plechlo v. Slovakia), на яке покликається суддя Келеберда В.І. у своїх поясненнях.

Доцільно також зауважити, що Верховний Суд здійснюючи касаційний перегляд судових рішень у адміністративній справі № 640/7008/20, у постанові від 9 лютого 2023 року, оцінюючи близькі за змістом правовідносини (дисциплінарна відповідальність прокурора при вчиненні дисциплінарного проступку) наголосив, що оскаржуване рішення комісії про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято з використанням відомостей з матеріалів кримінального провадження, порушеного не відносно позивачки, однак воно ґрунтується на самостійних правових підставах. Комісія не вирішувала питань в межах кримінального провадження, а лише перевірила відповідність поведінки прокурора, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, вимогам Закону № 1697-VII та Кодексу професійної етики, а тому немає підстав вважати, що вказані матеріали використані комісією у спосіб, не передбачений законом.

ЄСПЛ наголошує, що стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами. Суд повинен встановити, чи було провадження в цілому справедливим та чи відповідали Конвенції наслідки оцінки доказів і застосування правових норм (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року, пункти 50, 51).

ЄСПЛ звертає увагу, що не можна, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року).

При вирішенні питання чи можна застосовувати до доказів вимоги, що передбачені кримінально-процесуальним законодавством треба керуватися «критеріями Енгеля», які широко застосовуються ЄСПЛ (Енгель та інші проти Нідерландів, 8 червня 1976 р., § 82, серія A, № 22). Перший критерій – це юридична класифікація правопорушення згідно з національним законодавством, другий – сама природа правопорушення, а третій – ступінь суворості покарання, яке ризикує понести відповідна особа. Дисциплінарне провадження, внаслідок якого суддя може отримати максимальне покарання у вигляді звільнення з посади вочевидь не є кримінальним. До такого ж висновку дійшов і ЄСПЛ (рішення у справі CAVCA проти Республіки Молдова від 9 січня 2025 року, пункти 31-36). Тому у дисциплінарної палати немає підстав оцінювати докази з точки зору їх допустимості та належності у кримінально-правовому аспекті.

Окрім того, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть встановлення ним порушення статті 8 Конвенції при зборі доказів під час негласних слідчих дій автоматично не може свідчити про їх неприйнятність. Якщо обставини, за яких вони були отримані, не викликають сумніви щодо їх надійності та точності, а особі було забезпечено право на захист і надана можливість оскаржити достовірність доказів і заперечити проти їх використання, то використання таких доказів не свідчить про порушення статті 6 Конвенції (рішення у справі «Мачарік проти Чехії» від 13 лютого 2025 року, пункти 52 – 58).

Ураховуючи зазначене, необхідно констатувати, що в цій дисциплінарній справі судді надано можливість реалізувати своє право на захист, а спосіб отримання і представлення доказів відповідає національному законодавству і є справедливим у розумінні статті 6 Конвенції. У зв’язку із цим докази, які отримані з матеріалів кримінального провадження та перевірені під час дисциплінарного провадження можуть бути використані в процесі доказування.

Також стосовно тверджень судді Келеберди В.І. щодо неможливості використання матеріалів кримінального провадження, слід зауважити, що у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Оцінюючи дії судді Келеберди В.І. під час розгляду дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 3 червня 2025 року № 1192/0/15-25, від 20 травня 2025 року № 1069/0/15-25, від 4 березня 2025 року № 396/0/15-25, від 17 жовтня 2024 року № 3051/0/15-24, від 27 червня 2024 року № 1995/0/15-24, від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24), від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані при вирішенні питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Згідно із практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначену гарантію не може бути поширено на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) 13 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, у пункті 53 якого зазначено: «Кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».

Це свідчить про те, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у разі, коли у кримінальному провадженні недостатньо доказів для доведення вини.

Отже, з огляду на наведені вище сталі правові висновки Вищої ради правосуддя та Великої Палати Верховного Суду Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає можливим використання матеріалів кримінального провадження № ____ (об’єднаного із кримінальним провадженням № _____, раніше виділеного із кримінального провадження № ____), для встановлення обставин вчинення суддею Келебердою В.І. дисциплінарного проступку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що не досліджує питання наявності або відсутності вини судді Келеберди В.І. у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

«Дисциплінарний проступок» та «кримінальне правопорушення» не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону України, який забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим паче дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду під час розгляду кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.

Саме таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), у яких Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи оцінку поясненням судді Келеберди В.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується тим, що дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 грудня 2024 року (провадження № 11-168сап24), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження щодо судді, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17, № 9901/728/18 відповідно), від 13 травня 2021 року (провадження № 11-197сап20).

Це засвідчує, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у разі, коли у кримінальному провадженні недостатньо доказів для доведення вини.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не може досліджувати правомірність повідомлення судді про підозру або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, у тому числі не досліджує питання наявності або відсутності його вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що перевірила лише викладені в дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. обставини на предмет дотримання вимог, що висуваються до суддів, та наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку і не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачень щодо нього.

Слід також зауважити, що суддя Келеберда В.І., заперечуючи проти використання матеріалів НСРД, повідомляє суперечливі та взаємовиключні доводи. З однієї сторони, суддя Келеберда В.І. наполягає на ОСОБА1 непричетності до розмов, зафіксованих за наслідками проведення НСРД, зокрема, акцентується увага на тому, що відсутні докази, які підтверджували б належність голосу на записах саме ОСОБА1. Разом з тим, з іншої сторони, суддя Келеберда В.І. вказує, що зафіксовані розмови є втручанням у ОСОБА1 приватне життя, чим фактично визнає свою участь у цих розмовах.

Свого часу Верховний Суд постав перед схожою дилемою, у ситуації, коли обвинувачений одночасно наполягав на недоведеності події злочину та наявності провокації.

Зокрема, у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі № 759/2271/18 Верховний Суд зауважив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що сторона захисту заперечувала факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим і стверджувала про провокацію злочину. Місцевий суд зробив висновок про недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, а водночас про провокацію його вчинення і про те, що прокурор не спростував наявності провокації злочину. Апеляційний суд не відреагував на протилежність висновків суду першої інстанції. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики ЄСПЛ захист від провокації обов’язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення ним інкримінованих йому дій, але стверджує про їх скоєння внаслідок незаконного підбурювання з боку працівників міліції, отже заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги на те, що його спровокували вчинити цей злочин, уважається непослідовним і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» (справа «Берлізев проти України»). За таких обставин залишається незрозумілим, чи мало місце вчинення кримінального правопорушення внаслідок провокації, або ж не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України обвинуваченим. Зазначене свідчить про формальний підхід апеляційного суду до розгляду апеляційної скарги прокурора.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити, що інші доводи судді та його представника не спростовують вчинення суддею Келебердою В.І. дисциплінарного проступку.

Таким чином, за результатами зібраних та досліджених під час здійснення дисциплінарного провадження доказів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Келеберда В.І. допустив поведніку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відповідні аудіозаписи розмов, окремі матеріали кримінального провадження, а також інші матеріали дисциплінарного провадження в сукупності свідчать про умисні дії судді Келеберди В.І., спрямовані на ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання, а також здійснення розробки та узгодження плану дій щодо штучної протидії заходам ВККСУ під час проведення такого оцінювання.

Зі спілкування суддів вбачається, що оформлення листків непрацездатності є одним із засобів для ухилення від кваліфікаційного іспиту та протидії ВККСУ в організації цієї процедури. Контекст зазначених розмов указує на те, що такі розмови не мають характеру лише приватних, а є такими, що на думку звичайної розсудливої людини свідчать про зацікавленість судді Келеберди В.І. в створенні обставин для умисного ухилення від проходження такого кваліфікаційного оцінювання.

Викладене вище породжує розумний сумнів у достовірності обставин, повідомлених суддею про хворобу, а також наводить на висновок про можливу безпідставність виданих на ім’я судді окремих листків непрацездатності.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

У постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 «Про деякі аспекти незалежності та підзвітності судової гілки влади» зазначено:

«Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді.

Компетентність, етичність, доброчесність, нульова толерантність до корупції, недопущення зовнішнього або внутрішнього втручання, відмова від особистих зв’язків, непрозорих процедур та телефонного права – це стовпи, на яких будується справедливий суд.

Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення.

Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності.

Суди відіграють ключову роль у питанні боротьби зі злочинністю, оскільки закон покладає на них обов’язок з відправлення правосуддя, починаючи від судового контролю за здійсненням досудового розслідування і завершуючи розглядом справ по суті в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою, реалізовуючи повноваження із забезпечення незалежності та відповідальності судової влади, вважає за необхідне висловити свою позапроцесуальну позицію щодо ситуації з публікацією Національним антикорупційним бюро України записів, зроблених, за інформацією НАБУ, у кабінеті голови Окружного адміністративного суду міста Києва.

Правову оцінку цим записам може бути надано тільки в процесуальний спосіб під час розгляду кримінального провадження по суті в разі надходження його до суду.

Однак Пленум Верховного Суду змушений констатувати, що судовій владі завдано значної шкоди від змісту зазначених записів. Це несе в собі ризик серйозного порушення цінностей, на яких будується незалежний і справедливий суд, та зводить нанівець щоденні зусилля тисяч суддів з підвищення довіри громадян до суду.

У ситуації, що склалася, Пленум Верховного Суду закликає всіх суддів усіма своїми діями та вчинками як у судовому процесі, так і поза його межами демонструвати високі стандарти правосуддя та етичної поведінки, незалежність і неупередженість у прийнятті рішень, підтверджуючи таким чином вірність присязі судді».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також звертає увагу, що у 2020 році понад 25 000 громадян підписали петицію до Президента України про ліквідацію ОАСК (https://petition.president.gov.ua/petition/102742).

Президент України, реагуючи на петицію, вніс до парламенту як невідкладний проєкт Закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва». Пояснюючи причину внесення цього проєкту, Президент України зазначив: «Сьогодні я вношу до парламенту законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Суду, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості. Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов’язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал до будь-якого суду, який зрадив повазі до закону» (доступно за посиланням https://bit.ly/3y1MuBi).

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Таким чином, можна констатувати, що на події довкола поведінки суддів ОАСК, у тому числі і судді Келеберди В.І., критично відреагували представники майже всіх гілок державної влади в Україні, а також суспільство, шляхом підтримання відповідної електронної петиції.

Вказані події набули значного негативного резонансу і були поширені в низці медіа, зокрема в таких публікаціях:

https://www.slidstvo.info/news/suddi-okruzhnoho-adminsudu-kyjeva-znovu-n...

https://www.radiosvoboda.org/a/news-okruzhnyy-adminsud/29956291.html;

https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/10/7214683/;

https://tsn.ua/ukrayina/suddi-okruzhnogo-adminsudu-kiyeva-znovu-proignor...

https://tyzhden.ua/bilshist-suddiv-okruzhnoho-adminsudu-kyieva-ne-pryjsh....

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини мали великий суспільний резонанс та набули широкого розголосу в медіа, викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що, своєю чергою, негативно вплинуло на авторитет судової гілки влади, а отже, з-поміж іншого, свідчить про те, що суддя Келеберда В.І. допустив поведінку, яка призвела до настання негативних наслідків, зокрема до підриву авторитету судової влади.

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Гарантії судової незалежності та безсторонності суду вимагають, щоб окремі судді були незалежними від надмірного впливу не лише ззовні, а й з середини самої судової влади. Така внутрішня незалежність суддів вимагає, щоб вони були вільними від вказівок і тиску їхніх колег-суддів або тих, хто здійснює в суді адміністративні повноваження, наприклад, голови суду. Відсутність достатніх гарантій, що забезпечують незалежність суддів усередині судової системи може бути достатньою підставою, щоб дійти висновку, що сумніви щодо незалежності і безсторонності суду можна вважати об’єктивно обґрунтованими (пункт 137 рішення ЄСПЛ від 6 жовтня 2011 року у справі «Агрокомплекс проти України», заява № 23465/03).

За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про порушення суддею Келебердою В.І. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Зазначені дії судді Келеберди В.І. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду). Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Келеберда В.І. умисно допустив таку поведінку.

Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Келеберди В.І. свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.

Стосовно тверджень Келеберди В.І. та його представника щодо закінчення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити таке.

Дисциплінарна скарга стосовно судді Келеберди В.І. надійшла до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції), а дисциплінарну справу відкрито 12 лютого 2025 року.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Під час застосування цієї норми слід врахувати, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Водночас застосування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності потребує застосування норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які визначають часові межі дисциплінарного провадження.

Наразі частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», у редакції Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики надав роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині дисциплінарного провадження щодо суддів, зокрема зазначив, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення ВККСУ або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання в абзаці другому частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийменника «після» означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення ВККСУ або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Із 5 серпня 2021 року (дата набрання чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя») до 17 жовтня 2023 року (дата набрання чинності Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» була в такій редакції: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом».

Частина перша статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яка регламентувала початок дисциплінарного провадження (Конституційний Суд України Рішенням від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав, зокрема, цю статтю такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)), визначала, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Аналіз норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», необхідність здійснення якого в цій справі обумовлена часовим проміжком між датою вчинення суддею Келебердою В.І. дисциплінарного проступку (вчинення дій щодо ухилення від проходження кваліфікаційного оцінювання та неявка на нього 17 квітня та 21 травня 2019 року) та датою отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді (17 травня 2022 року), свідчить, що незважаючи на викладені вище зміни до цієї статті визначення початку дисциплінарного провадження залишилося незмінним – з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що, у підсумку, було чітко закріплено в чинній редакції цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, у разі відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою щодо судді часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до Вищої ради правосуддя та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності з 7 листопада 2019 року), яка була чинною до 17 жовтня 2023 року, було встановлено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк; строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесяти днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, а пункт 12.34 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2019 року, чинній упродовж цього самого періоду), передбачав, що Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чинним на день надходження дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя.

Строк здійснення дисциплінарного провадження щодо судді Келеберди В.І. починаючи з 17 травня 2022 року по дату ухвалення остаточного рішення у дисциплінарній справі – 6 серпня 2025 року не враховується до такого трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Поведінка судді Келеберди В.І. по ухиленню від проходження чергового етапу кваліфікаційного оцінювання мала триваючий характер (епізоди 17 квітня та 21 травня 2019 року об’єднані єдиним умислом). Датою закінчення триваючого дисциплінарного проступку є 21 травня 2019 року.

Не враховуються до зазначеного трирічного строку також час перебування судді Келеберди В.І. у відпустці та період його тимчасової непрацездатності з 21 травня 2019 року (неявка на кваліфікаційне оцінювання) до 17 травня 2022 року (отримання Вищою радою правосуддя скарги № М-6/28/7-22 щодо дисциплінарного проступку судді).

Згідно з інформацією ОАСК у період з 21 травня 2019 року до 17 травня 2022 року суддя Келеберда В.І. перебував у відпустках / стані тимчасової непрацездатності: у 2019 році – з 31 травня до 10 червня, 9 грудня (загалом 11 днів); у 2020 році – з 2 по 12 січня, 16 березня, 21 квітня, з 30 червня по 1 липня, з 2 по 3 липня, з 21 липня по 2 серпня, з 3 по 11 серпня, 21 серпня, 25 серпня, з 28 по 29 вересня, з 2 по 6 жовтня, з 9 по 16 жовтня, з 9 по 15 листопада, з 18 по 23 листопада, 10 грудня, з 16 по 17 грудня, з 21 по 23 грудня, з 28 по 30 грудня (загалом 78 днів); у 2021 році – з 4 по 6 січня, з 12 по 16 січня, з 18 по 19 січня, 11 лютого, з 22 по 24 березня, 22 червня, з 24 по 25 червня, 16 липня, 10 вересня, 17 вересня, з 20 по 26 вересня, з 26 по 29 листопада, 13 грудня, з 17 по 21 грудня, 28 грудня, з 30 по 31 грудня (загалом 39 днів); у 2022 році – з 4 по 6 січня, з 17 по 26 січня, з 24 по 28 січня, з 2 по 4 лютого, 18 лютого, 23 лютого загалом 17 днів).

Ураховуючи викладене вище строк притягнення Келеберди В.І. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Крім того, Третя Дисципілнарна палата Вищої ради правосудді вважає за доцільне наголосити на такому.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями першою, третьою розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (чинного на день вчинення суддею дисциплінарних проступків), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку звичайної розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Складаючи присягу згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначено: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді».

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

Суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, його поведінка має відповідати високому статусу його посади.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Крім того, одним із принципів етичної поведінки суддів, закріплених в Бангалорських принципах поведінки суддів, є дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм, які є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Так, суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9 Бангалорських принципів).

Як зазначено у Коментарі до Бангалорських принципів, не слід використовувати чи намагатись використовувати своє становище для здобуття будь-якої особистої вигоди чи привілейованого ставлення.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (чинний на час вчинення суддею дисциплінарного проступку)).

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Отже, посада судді покладає на нього додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.

Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.

У параграфах 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 року) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, до якої судді мають прагнути, та підкреслюється необхідність розмежовувати поняття порушення професійних стандартів та дисциплінарних проступків.

Аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків.

Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідомого порушення ним встановлених законом вимог та настання / можливість настання негативних наслідків.

Кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені й поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Келеберда В.І. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Келеберди В.І. відповідають поняттю істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з відомостями офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя ОАСК Келеберда В.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Відповідно до характеристики, наданої головою ОАСК Арсірієм Р.О., суддя Келеберда В.І. позитивно характеризується за місцем роботи, зарекомендувавши себе кваліфікованим, досвідченим суддею, який на високому рівні володіє теоретичними та практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції. Постійно працює над підвищенням своїх професійних знань, умінь і навичок. Неодноразово проходив підготовку для підтримання рівня кваліфікації за програмою для суддів окружних адміністративних судів в Національній школі суддів України, про що отримав відповідні сертифікати. За особистими якостями відповідальний, морально стійкий, цілеспрямований, має добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, вміє працювати в колективі. Неухильно дотримується професійної етики судді.

Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Келеберди В.І. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж роботи на посаді судді, характер дисциплінарного проступку та обставини його вчинення, ступінь вини судді, однак вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберду Володимира Івановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя