Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча Івана Івановича у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 19 серпня 2025 року (вх. № 8802/0/8-25) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 18 серпня 2025 року про тимчасове відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України), строком на два місяці.

До клопотання додано копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, докази на підтвердження надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2025 року доповідачем щодо зазначеного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155¹ Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Рожищенський районний суд Волинської області, суддю Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І., представника судді – адвоката Юнчик О.М. повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьян А.О., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити, тимчасово відсторонити суддю Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці.

Суддя Сіліч І.І., представники судді Сіліча І.І. – адвокати Юнчик О.М., Усаченко О.В., у засіданні Вищої ради правосуддя висловили заперечення щодо клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 18 серпня 2025 року про тимчасове відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя. Зауважили, що до клопотання не долучено докази на підтвердження обґрунтованості ризиків того, що підозрюваний ОСОБА1 може знищити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, сторона захисту зауважила, що строк, на який прокурор просить тимчасово відсторонити Сіліча І.І. від здійснення правосуддя, значно перевищує строк досудового розслідування.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І., прокурора Касьяна А.О., суддю Сіліча І.І., представників судді – адвокатів Юнчик О.М. та Усаченка О.В., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 18 серпня 2025 року про тимчасове відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належить, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вища рада правосуддя встановила, що Сіліч Іван Іванович, ____ року народження, Указом Президента України від 23 грудня 2005 року № 1824/2005 призначений на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2011 року № 3398-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – нагляд за ним у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № ____ від 1 квітня 2024 року.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. 15 липня 2025 року склав повідомлення про підозру судді Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України, яке того самого дня вручено ОСОБА1.

З обставин, викладених у клопотанні, а також установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, убачається таке.

У 2023 році (точну дату орган досудового розслідування не встановив) ОСОБА2, уповноважена ОСОБА3 на представництво його інтересів в усіх без винятку судових, адміністративних та інших установах на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА4 та зареєстрованої в реєстрі за № 1473, звернулася за допомогою до свого знайомого ОСОБА5, який раніше працював у правоохоронних органах, щодо підготовки необхідних документів для звернення до Рожищенського районного суду Волинської області з позовною заявою ОСОБА3 до ОСОБА6 про поділ спільного майна подружжя.

ОСОБА5 погодився допомогти ОСОБА2, зазначивши про необхідність проконсультуватися щодо цього питання з головою Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА1.

Надалі ОСОБА5 повідомив ОСОБА2, що спілкувався з приводу подання позовної заяви із суддею ОСОБА1, який повідомив про необхідність до звернення до суду з позовом отримати звіти про експертну грошову оцінку майна, яке підлягає поділу.

У березні 2024 року збір документів, яких, на думку ОСОБА2, було достатньо для звернення до суду з позовом, було завершено, після чого вона зателефонувала ОСОБА5 та домовилася про зустріч.

27 березня 2024 року після ознайомлення з документами, підготовленими ОСОБА2, а саме позовною заявою ОСОБА3 до ОСОБА6 про поділ спільного майна подружжя, у ОСОБА1 та ОСОБА5 виник умисел на підбурювання ОСОБА2 до надання неправомірної вигоди судді Рожищенського районного суду Волинської області, в якого на розгляді перебуватиме відповідна справа, за ухвалення рішення в інтересах ОСОБА3 про задоволення позову. Зазначеним суддею міг бути як ОСОБА1, так і інший суддя Рожищенського районного суду Волинської області.

Згодом у той самий день ОСОБА5 повідомив ОСОБА2, що суддя ОСОБА1 забезпечить ухвалення рішення про задоволення позову, яке подасть ОСОБА3, за умови надання неправомірної вигоди. Розмір неправомірної вигоди, яку необхідно буде надати, залежатиме від вартості майна, що підлягатиме поділу. Довівши вказану інформацію до ОСОБА2, ОСОБА5 та ОСОБА1 підбурили її до надання неправомірної вигоди судді Рожищенського районного суду Волинської області.

ОСОБА2, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА5 та ОСОБА1, які підбурювали її до надання неправомірної вигоди, з метою викриття злочинної діяльності зазначених та інших причетних осіб 1 квітня 2024 року звернулась із заявою про злочин до Національного антикорупційного бюро України.

8 серпня 2024 року о 08:49 поблизу приміщення Рожищенського районного суду Волинської області відбулася зустріч ОСОБА5 та ОСОБА1, під час якої ОСОБА1 повідомив, що позов ОСОБА3, можна подавати до суду.

Після завершення розмови ОСОБА5 зустрівся із ОСОБА2, яка чекала його неподалік приміщення суду, та о 08:52 повідомив їй інформацію від ОСОБА1, зауваживши, що після звернення до суду з позовом він за допомогою судді ОСОБА1 контролюватиме перебіг його розгляду.

Того самого дня ОСОБА2 як представник ОСОБА3 звернулася до Рожищенського районного суду Волинської області з позовною заявою ОСОБА3 до ОСОБА6 про поділ спільного майна подружжя. Справі присвоєно унікальний номер № 167/810/24 та згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ передано до провадження судді Гармай І.Т.

30 січня 2025 року о 09:31 поблизу приміщення Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА1 повідомив ОСОБА5 про те, що розмовляв із суддею ОСОБА9 та вона за результатами розгляду судової справи № 167/810/24 ухвалить рішення про поділ спільного майна порівну між ОСОБА3 та ОСОБА6, тобто задовольнить позов.

Одразу після зазначеної розмови, о 09:40, ОСОБА5 неподалік Рожищенського районного суду Волинської області зустрівся з ОСОБА2 та запевнив її, що за результатами розгляду справи № 167/810/24 судове рішення буде ухвалено на користь позивача ОСОБА3, оскільки розгляд зазначеної справи перебуває під контролем судді ОСОБА1.

Під час зустрічей, ОСОБА5 та ОСОБА1, що відбулися 18 лютого 2025 року та 11 квітня 2025 року, біля приміщення Рожищенського районного суду Волинської області, вони обговорили обставини розгляду справи № 167/810/24, узгодили отримання неправомірної вигоди від сторони у справі, зокрема обговорили план розподілу неправомірної вигоди, відповідно до якого неправомірну вигоду мало бути розподілено на три рівні частини, одну з яких мав забрати собі ОСОБА5, а решту він мав передати судді ОСОБА1 З метою запобігання можливості бути викритими правоохоронними органами, ОСОБА1 повідомив ОСОБА5, що після отримання від ОСОБА2 грошових коштів за ухвалення рішення у справі № 167/810/24 на користь ОСОБА3 не потрібно одразу передавати належну йому частину неправомірної вигоди.

27 червня 2025 року суддя Гармай І.Т. ухвалила рішення у справі № 197/810/24, яким позов ОСОБА3 до ОСОБА6 про поділ спільного майна подружжя задовольнила .

1 липня 2025 року, перебуваючи в автомобілі Volkswagen Golf, д. н. з. ____, неподалік Рожищенського районного суду Волинської області, ОСОБА5 повідомив ОСОБА2 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 16 000 – 17 000 грн або 400 доларів США для подальшої передачі голові суду ОСОБА1 за ухвалення рішення в інтересах ОСОБА3.

7 липня 2025 року, перебуваючи в автомобілі Volkswagen Golf, д. н. з. ____, ОСОБА5 одержав від ОСОБА2 направомірну вигоду в розмірі 17 000 грн, після чого відразу наголосив на необхідності передачі додатково 400 доларів США. Цього самого дня, перебуваючи в автомобілі Volkswagen Golf, д. н. з. ____, ОСОБА5 одержав від ОСОБА2 іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США за ухвалення суддею ОСОБА9 рішення в інтересах ОСОБА3.

7 липня 2025 року ОСОБА5 біля приміщення Рожищенського районного суду Волинської області зустрівся із ОСОБА1, проте, усвідомлюючи можливість виявлення та викриття правоохоронними органами вказаної злочинної діяльності, ОСОБА1 просив ОСОБА5 замінити купюри шляхом проведення валютно-обмінних операцій. Цього самого дня, після обміну грошових коштів, ОСОБА5 передав ОСОБА1 неправомірну вигоду в розмірі 16 560 грн, собі залишив другу частину в розмірі 17 000 гривень.

Отримавши неправомірну вигоду, з метою приховання злочинної діяльності та унеможливлення бути викритим правоохоронними органами, ОСОБА1 цього самого дня здійснив обмін грошових коштів, які раніше отримав від ОСОБА5, на таку саму суму купюрами іншого номіналу.

Водночас ОСОБА1 та ОСОБА5 не мали наміру передавати грошові кошти судді ОСОБА9 як неправомірну вигоду, а, отримавши їх від ОСОБА2, розділили між собою.

Отже, ОСОБА1 підозрюється:

у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України;

у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

До клопотання про тимчасове відсторонення судді Сіліча І.І. від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. додав копії документів, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують обставини використання Сілічем І.І. влади та свого службового становища для вчинення інкримінованого ОСОБА1 злочину і дають підстави вважати, що перебування Сіліча І.І. на посаді судді Рожищенського районного суду Волинської області сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень, а саме:

протокол допиту свідка ОСОБА2 від 1 квітня 2024 року, протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА2 від 8 серпня 2024 року, 4 квітня 2025 року, 1,7 та 11 липня 2025 року, відповідно до яких підтверджуються обставини обіцянки здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержання неправомірної вигоди для третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаної з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА5 та ОСОБА1;

протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі – НСРД) у вигляді аудіоконтролю особи від 15 серпня 2024 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5, що мала місце 22 липня 2024 року біля входу до Рожищенського районного суду Волинської області, під час якої вони обговорювали деталі щодо майбутнього подання до суду позовної заяви ОСОБА3 до ОСОБА6 про поділ спільного майна подружжя, а саме бажану дату реєстрації вказаної справи в автоматизованій системі;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 15 серпня 2024 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5, що мала місце 8 серпня 2024 року біля входу до Рожищенського районного суду Волинської області, під час якої вони обговорили, що вже склалися сприятливі обставини для подання ОСОБА3 позовної заяви про поділ спільного майна подружжя;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, -відео контролю особи від 15 серпня 2024 року, під час якої зафіксовано розмову між ОСОБА2 та ОСОБА5, що мала місце 8 серпня 2024 року в автомобілі Volkswagen Golf, д. н. з. ____, під час якої ОСОБА5 повідомив ОСОБА2, що ОСОБА1 погодив подання до суду позовної заяви ОСОБА3, а також запевнив її, що після того як позов надійде до провадження суду, ОСОБА1 буде контролювати перебіг розгляду справи;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 14 березня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5 що мало місце 30 січня 2025 року біля входу до Рожищенського районного суду Волинської області. Під час розмови ОСОБА1 повідомив ОСОБА5: «я з нею говорив, вона казала зробим на половину … (нерозбірливо)… половина на половину» [ймовірно йдеться про розмову ОСОБА1 із суддею Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА9, у провадженні якої перебувала цивільна справа № 167/810/24]. ОСОБА1 також повідомив про надходження до суду висновку експертного дослідження у справі № 167/810/24про що він дізнався під час виконання службових обов’язків, оскільки він як голова суду розписує вхідну кореспонденцію, що надходить до Рожищенського районного суду Волинської області;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, -відео контролю особи від 14 березня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА2 та ОСОБА5, яка відбулася 30 січня 2025 року в автомобілі Volkswagen Golf, д. н. з. ____. Під час розмови ОСОБА5 повідомив, що справа перебуває на контролі у ОСОБА1, який, зокрема, повідомив йому про надходження до суду висновку експертного дослідження в цій справі;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 14 березня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5, що відбулася 18 лютого 2025 року біля Рожищенського районного суду Волинської області. Під час розмови ОСОБА1 повідомив ОСОБА5: «…там звели на мирову угоду» [йдеться про розгляд справи № 167/810/24];

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 16 квітня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5, відбулася 11 квітня 2025 року біля Рожищенського районного суду Волинської області. Під час розмови ОСОБА1 повідомив ОСОБА5 про перебіг розгляду справи № 167/810/24 та зазначив про необхідність подання до суду додаткових доказів у справі. Під час розмови ОСОБА1 попередив ОСОБА5 про необхідність бути обережним, оскільки служби працюють [ймовірно, під словом «службами» ОСОБА1 мав на увазі Національне антикорупційне бюро України]. Крім того, ОСОБА1 та ОСОБА5 обговорювали розмір неправомірної вигоди, яку ОСОБА5 має отримати від ОСОБА2, з метою подальшого розподілу. Зокрема, на ОСОБА5 про розмір неправомірної вигоди ОСОБА1 зазначив: «… ну, я знаю, ну, візьми там дісятку сюда, пятьорку собі візьми. Візьми 15, я думаю нормально буде…»: «Тобі 5, мені 5, і 5 …». Під час розмови ОСОБА1 зауважив ОСОБА5, щоб він не їхав одразу до нього з винагородою, а взагалі краще, щоб ОСОБА5 «забрав все собі дамой»;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, -відео контролю особи від 10 липня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА2 та ОСОБА5, що відбулася 1 липня 2025 року на вулиці в місті Рожищі Волинської області. Під час розмови ОСОБА2 та ОСОБА5 обговорили результати розгляду справи та ОСОБА5 зазначив про необхідність надання грошових коштів ОСОБА1 у розмірі 16 000–17 000 грн та 400 доларів США;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, -відео контролю особи від 10 липня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА2 та ОСОБА5, що мало місце 7 липня 2025 року на вулиці в місті Рожищі Волинської області. Згодом ОСОБА2 та ОСОБА5 сіли в автомобіль Volkswagen Golf, д. н. з. ____. Під час розмови ОСОБА5 зазначив, що йому необхідно буде забрати грошові кошти та поміняти їх на інші купюри, оскільки ОСОБА1 боїться брати гроші. Під час розмови ОСОБА2 передала ОСОБА5 грошові кошти в сумі 17 000 гривень. ОСОБА5 повідомив ОСОБА2 про необхідність надати ще 400 доларів США, на що вона запропонувала «проїхати до собвеза». ОСОБА2 після того, як ненадовго відійшла, повернулась до автомобіля Volkswagen Golf, д. н. з. ____, та передала ОСОБА5 грошові кошти в сумі 400 доларів США;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 10 липня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА1 та ОСОБА5, що відбувалася 7 липня 2025 року біля приміщення Рожищенського районного суду Волинської області. Під час розмови ОСОБА5 повідомив ОСОБА1, що «тіки шо я забрав, забрав, все нормально, я об’їздив все Рожище, в Копачівку іздив … об’їздив, все нормально, все …» [імовірно, йдеться про грошові кошти, передані ОСОБА2]. Після чого ОСОБА1 повідомив ОСОБА5 про необхідність з’їздити поміняти грошові кошти [імовірно, йдеться про 400 доларів США, які ОСОБА2 передала ОСОБА5] та повернутись до нього;

протокол за результатами проведення НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 10 липня 2025 року, під час якої зафіксовано розмову ОСОБА7 та ОСОБА5, що відбулась 7 липня 2025 року у місті Рожищі на вулиці 1-го Травня, будинок 28. Під час розмови ОСОБА5 повідомив ОСОБА7, що забрав у ОСОБА2 грошові кошти в розмірі 17 000 грн та 400 доларів США. ОСОБА5 також повідомив, що «мав покататись по Рожищах, щоб подивитись, чи немає ніяких машин» [імовірно йдеться про дії щодо виявлення ймовірного спостереження за вчиненням незаконних дій]. ОСОБА5 розповів, що забрав частину грошових коштів собі, а частину грошових коштів віддав ОСОБА1, після чого вони із ОСОБА1 поїхали в магазин до ОСОБА8;

протокол огляду та вручення від 7 липня 2025 року, відповідно до якого було оглянуто, ідентифіковано грошові кошти у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн та вручено ОСОБА2 для документування протиправної діяльності щодо обставин вимагання в неї неправомірної вигоди;

протокол огляду та вручення від 7 липня 2025 року, відповідно до якого було оглянуто, ідентифіковано грошові кошти у розмірі 400 (чотириста) доларів США та вручено ОСОБА2 для документування протиправної діяльності щодо обставин вимагання в неї неправомірної вигоди;

протокол огляду місця події від 7 липня 2025 року, відповідно до якого в пункті обміну валют за адресою: вул. Героїв УПА, буд. 2, м. Рожище, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 400 доларів США та 9000 грн, які були надані ОСОБА2 для передачі ОСОБА5 як неправомірної вигоди;

протокол обшуку автомобіля Volvo XC90, д. н. з. ____, від 7 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА1 добровільно дістав із кишені 16 460 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн, зазначивши, що вказані кошти є його особистими коштами та призначені для ремонту автомобіля. ОСОБА1 також добровільно надав для огляду власний мобільний телефон. Під час огляду телефона виявлено, що в месенджері WhatsApp застосовується функція автовидалення повідомлень;

протокол обшуку житла від 7 липня 2025 року, відповідно до якого відшукано та вилучено 7000 (сім тисяч) грн та 200 (двісті) доларів США. 7000 (сім тисяч) грн відповідно до протоколу огляду та вручення від 7 липня 2025 року було оглянуто, ідентифіковано та вручено ОСОБА2 для документування протиправної діяльності;

протокол допиту свідка ОСОБА9 від 9 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА9 зазначила, що ОСОБА1 ніколи до неї не звертався з будь-яких питань щодо розгляду справи № 167/810/24 та ніколи нічого не пропонував їй за задоволення позовних вимог ОСОБА3. Крім того, ОСОБА9 зауважила, що інформацію щодо стану розгляду цивільної справи № 167/810/24 ОСОБА1 міг отримати за допомогою комп’ютерної програми «Діловодство-3», до якої він має вільний доступ;

протокол допиту свідка ОСОБА10 від 7 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА10 повідомив, що до нього в магазин прийшли його знайомі ОСОБА1 та ОСОБА5 Після того як ОСОБА5 звідти пішов, ОСОБА10 разом із ОСОБА1 зайшли до магазину, де ОСОБА1 попросив обміняти йому 16 000 грн, на що він погодився;

протоколи допиту свідка ОСОБА11 від 7 та 11 липня 2025 року, відповідно до яких ОСОБА11 повідомив, що вранці 4 липня 2025 року до обмінника прийшов ОСОБА5 з метою обміну 400 доларів США на гривні. Також після обіду 7 липня 2025 року до «обмінника» приходила дружина ОСОБА5, яка обміняла 9000 грн на 200 доларів США.

Мотивуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Сіліча І.І. від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. зазначив про наявність обставин, які дають підстави вважати, що подальше здійснення правосуддя суддею Рожищенського районного суду Волинської області Сілічем І.І. може призвести до настання негативних наслідків.

Продовжуючи здійснювати правосуддя, Сіліч І.І. матиме можливість впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА1 злочину, а також можливістю впливати на вказаних осіб, що може призвести до неможливості надання ними правдивих показань під час досудового розслідування та можливого судового розгляду.

Такий незаконний вплив можливий як на свідків, яких уже допитано, так і на інших осіб, які можуть дати показання щодо важливих обставин кримінального провадження.

Зокрема, Сіліч І.І., продовжуючи здійснювати правосуддя, використовуючи набуті ним зв’язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів, має можливість та може впливати на свідків, зокрема ОСОБА2, ОСОБА9, ОСОБА10, працівників апарату Рожищенського районного суду Волинської області та інших осіб, яким можуть бути відомі обставини щодо вчинення злочинів, які є предметом досудового слідства у кримінальному провадженні № ____ від 1 квітня 2024 року.

Сіліч І.І. з дати призначення його на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області чотири рази обіймав адміністративну посаду голови суду, зокрема рішенням зборів суддів Рожищенського районного суду Волинської області від 3 квітня 2024 року № 20/01-07-01 Сіліча І.І. вчергове обрано головою Рожищенського районного суду Волинської області. На переконання органу досудового розслідування, Сіліч І.І. набув широке коло зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, має відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв’язки, які зможе використати для уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджатиме кримінальному провадженню в будь-який інший спосіб, а саме шляхом штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилення від виконання покладених на нього обов’язків.

Зазначені доводи підтверджуються також матеріалами досудового розслідування, згідно з якими Сіліч І.І. підтримує товариські стосунки з колишнім працівником правоохоронних органів ОСОБА5, який зазначав, що має зв’язки в правоохоронних органах, та, в своєю чергою, має можливість і може впливати на службових осіб з метою вирішення питань, пов’язаних із їхніми професійними обов’язками. Крім того, ОСОБА5 також повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № ____.

Про ризик протиправного перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб свідчить факт ужиття Сілічем І.І. додаткових заходів з метою приховування протиправної діяльності (зустрічі без телефонів, спілкування у визначених ним місцях, обмін отриманих грошових коштів для унеможливлення їх подальшої ідентифікації, вчинення конспіративних дій з метою виявлення ймовірної фіксації злочинних дій, використання альтернативних месенджерів з автовидаленням повідомлень, вчинення додаткових заходів конспірації безпосередньо Сілічем І.І. та надання вказівок ОСОБА5 щодо вчинення таких самих дій із метою приховання злочинних дій).

Крім того, прокурор у клопотанні зауважив, що наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні кримінального правопорушення, обставини та події кримінального правопорушення не узгоджуються зі встановленими Кодексом суддівської етики морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про тимчасове відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у частині наявності ризику того, що Сіліч І.І., продовжуючи здійснювати правосуддя, може шляхом використання владних повноважень судді особисто, а також із залученням працівників суду знищити чи підробити речі та/або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та повний перелік яких ще не встановлений органом досудового розслідування, оскільки слідчі дії тривають.

Існують обставини, що дають підстави вважати обґрунтованими ризики незаконного впливу підозрюваного ОСОБА1 на свідків у кримінальному провадженні, які є суддями та працівниками апарату Рожищенського районного суду Волинської області, з метою зміни ними наданих показань чи відмови від надання показань у кримінальному провадженні.

Зазначений ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, під час збирання доказів, так і згодом – на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків, зважаючи на визначений статтею 23 КПК України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, який відображено, зокрема, у частині четвертій статті 95 КПК України, відповідно до якої суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто під час допитів на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Ураховуючи обізнаність судді Сіліча І.І. із формами і методами оперативної та слідчої діяльності, процедуру збирання доказів стороною обвинувачення, Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим ризик, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню в інший спосіб з метою штучного створення доказів своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину під час здійснення ним правосуддя.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Наявність кримінального провадження за підозрою судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України, суперечить морально-етичним принципам, установленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду, та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства може значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Статтею 219 КПК України встановлено строки досудового розслідування. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з матеріалами, доданими до клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, судді ОСОБА1 15 липня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України.

Зважаючи на обґрунтованість наведених у зазначеному клопотанні ризиків, їх співмірність із такими засадами, як незалежність і недоторканність суддів, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також ураховуючи строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для тимчасового відсторонення судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І.І. від здійснення правосуддя у межах строку досудового розслідування, тобто до 15 вересня 2025 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.3–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити частково.

Тимчасово, до 15 вересня 2025 року, відсторонити суддю Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча Івана Івановича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя