Вища рада правосуддя, заслухавши доповідь члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя у зв’язку з подіями у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Марʼїнському районному суді Донецької області,
встановила:
відповідно до пункту 9 частини першої статті 3, статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені в частині першій цієї статті, зокрема, із власної ініціативи.
Пунктом 24.1 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що члени Ради можуть запропонувати їй розглянути питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за власною ініціативою. Підготовку до розгляду питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя здійснює член Ради, який ініціював розгляд такого питання.
Зі службової записки члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від 22 серпня 2025 року № 1170/0/10-25 вбачається, що існують обставини, які потребують вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з власної ініціативи Вищої ради правосуддя, з огляду на таке.
Події у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області
19 серпня 2025 вступив у силу вирок Вищого антикорупційного суду від 18 липня 2025 року у справі № 991/4967/25, яким на підставі угоди про визнання винуватості визнано винними (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128944560 ):
ОСОБА7 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368, частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України, яка на час вчинення кримінальних правопорушень працювала помічником судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області;
ОСОБА8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України, яка працює консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
ОСОБА9 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України, яка працює заступником керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
ОСОБА10 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України.
ОСОБА11 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п’ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27 частиною другою статті 332, частиною п’ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України.
Цим вироком встановлено, що з квітня 2022 року у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області почав діяти механізм по ухваленню судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком. Судові рішення ухвалювалися серед іншого з надуманих обставин та використовувалися для перетину державного кордону, усунення перешкод для такого перетину за відсутності законних на те підстав чи отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У серпні 2022 року учасники схеми почали рекламувати у мережі «Інтернет» свою діяльність, спрямовану на організацію виїзду чоловіків за кордон в умовах воєнного стану шляхом забезпечення ухвалення позитивних судових рішень у справах про встановлення факту самостійного виховання батьками дітей віком до 18 років за одне судове засідання без участі сторін.
У зв’язку із збільшенням кількості охочих отримати відповідне судове рішення у короткі строки без відвідування суду організатор схеми вирішив створити організовану групу осіб, яка забезпечувала надходження відповідних заяв, їх розподіл та швидкий розгляд.
Як зазначено у вироку «не пізніше 26.08.2022 до складу організованої групи були залучені: суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3, помічники суддів ОСОБА7 та ОСОБА_5, консультант суду ОСОБА8, заступник керівника апарату суду ОСОБА9.
У ході функціонування організованої групи до неї були залучені інші особи, а саме суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4, його помічник ОСОБА_6 та помічник ОСОБИ_2 ОСОБА10.
Функції учасників організованої групи були розподілені таким чином:
1) ОСОБА_1: керував організованою групою; не допускав інших осіб до її складу без особистого схвалення; визначав ролі залучених осіб; надав схвалення вчиняти протиправні дії з метою досягнення цілей організованої групи; визначив єдиний розмір неправомірної вигоди суддям за ухвалення відповідного судового рішення - 500 доларів США та особисто за неправомірну вигоду у зазначеному розмірі ухвалював позитивні судові рішення у вказаній категорії справ; організував втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д- 3» та визначив розмір неправомірної вигоди за забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю – 2 000 гривень, а також з березня 2023 року отримував частину вказаної неправомірної вигоди у розмірі 1 000 гривень за кожну розподілену судову справу вказаної категорії; забезпечував приховування кримінально-протиправної діяльності організованої групи та запобігав викриттю їх злочинної діяльності через наявні зв’язки в правоохоронних органах; втручався у процес здійснення правосуддя іншими суддями з числа учасників організованої групи з метою забезпечення ухвалення позитивних рішень у вказаній категорії справ;
2) ОСОБА_2: забезпечив масове та систематичне надходження до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовних заяв про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років; залучив до вказаної організованої групи свого помічника ОСОБА10; забезпечував приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи шляхом її маскування під законну адвокатську діяльність; здійснював фінансування діяльності організованої групи в частині судових справ своїх клієнтів шляхом надання частини свого гонорару працівникам суду як неправомірної вигоди в заздалегідь визначеному розмірі; керував організованою групою в частині судових справ його клієнтів, впливав на правову позицію суддів та процесуальні вимоги для прийняття відповідних рішень; забезпечував стабільну подачу великої кількості позовних заяв вказаної категорії до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області завдяки рекламуванню протиправної діяльності та шляхом штучного визначення підсудності; забезпечував складання необхідних процесуальних документів, підроблення документів від імені сторін у справі; надавав сторонам у справі відповідні судові рішення для використання їх як підстави перетину кордону та/або отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану; особисто надавав клієнтам поради, вказівки, засоби або усував перешкоди для виїзду за кордон, у т.ч. надаючи відповідне судове рішення;
3) ОСОБА_3 та ОСОБА_4: за неправомірну вигоду ухвалювали позитивні рішення у справах про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років, у тому числі, за надуманими обставинами, за одне судове засідання, без участі сторін, з істотним порушенням норм процесуального права, але за чітко визначеними ОСОБОЮ_1 правилами; залучили до організованої групи своїх помічників для забезпечення комунікації з ОСОБОЮ_2, іншими адвокатами, а також з ОСОБА8 та ОСОБА9 з метою забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю;
4) Заступник керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА9: організовувала авторозподіл судових справ за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років на суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4; за погодженням із ОСОБОЮ_1 погодила протиправну діяльність ОСОБА8 щодо безпосереднього втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою розподілу зазначеної категорії справ на заздалегідь визначених суддів та залучила останню до організованої групи;
5) Консультант суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА8: навесні та влітку 2022 року на прохання помічника судді помічників суддів ОСОБА_5 та ОСОБА7 за грошову винагороду здійснювала авторозподіл судових справ про самостійне виховання батьком дитини на відповідних суддів без втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3»; не пізніше 26.08.2022 з метою швидкого та масового авторозподілу судових справ вищезазначеної категорії на заздалегідь визначеного суддю, почала здійснювати незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3»;
6) Помічники суддів ОСОБА7, ОСОБА_5, ОСОБА_6: передавали неправомірну вигоду за розподіл судових справ на визначених суддів та суддям за ухвалення позитивних рішень за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років; комунікували з іншими адвокатами, які користувалися налагодженим протиправним механізмом; складали проєкти судових рішень про самостійне виховання батьком дитини, завіряли їх копії, а також передавали їх ОСОБА_2 або іншим зацікавленим особам для використання їх як підстави перетину кордону та/або отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
7) Помічник ОСОБА_2 – ОСОБА10: не пізніше 04.01.2023 створив обліковий запис «@DepartUA» в соціальній мережі «TikTok», який особисто адміністрував та знімався у відеорекламі надання послуг з організації виїзду чоловіків за кордон в умовах дії воєнного стану; у месенджері «Telegram» створив телеграм-канал «Выезд из Украины! ���� | Departure from Ukraine» у якому були зазначені контакти ОСОБА_2 та юриста ОСОБА10 для комунікації з приводу отримання відстрочки від призову на військову службу, а також виїзду за кордон під час введення на території України воєнного стану; рекламував свій обліковий запис «@DepartUA» у соціальній мережі «TikTok»; готував позовні заяви від імені клієнтів, підписував їх від імені клієнтів, засвідчував від імені позивача додатки до позовної заяви; подавав до суду позовні заяви, передавав помічникам суддів ОСОБА7 та ОСОБА_6 позовні заяви разом з додатками та грошовою винагородою у розмірі 2 000 гривень для подальшої передачі ОСОБА8 з метою забезпечення авторозподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю; забирав у помічників суддів ОСОБА7 та ОСОБА_6 судові рішення для подальшої їх передачі позивачам у справах для використання в якості підстави перетину державного кордону України та/або отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.»
За час функціонування організованої групи в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ухвалено 1040 судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.
Ці обставини підтверджуються й іншими вироками, які вступили у законну силу (справи № 991/3727/25, № 991/3740/25, № 991/3915/25). Так 12.06.2025 вступив у силу вирок Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2025 року у справі № 991/3915/25, яким затверджено угоду про визнання винуватості з ОСОБА11, яка була секретарем судового засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127258723 ). Як убачається із вказаного вироку суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області отримав неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США за позитивний розгляд та ухвалення двох судових рішень у справах № 495/4849/24 та № 495/5023/24.
Окрім того вироком від 21 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд у справі № 991/7203/25 затвердив угоду про визнання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА12 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ч. 3 ст. 368 КК України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129670287 ). Цей вирок ще не вступив у силу, але засвідчує, що суддя ОСОБА12 підписав відповідну угоду та теж підтверджує наведені вище обставини, що встановлені судовими рішеннями, які вже набрали чинності.
Події у Марʼїнському районному суді Донецької області
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.08.2025 № 1768/0/15-25 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора Вдовиченко М.С. про тимчасове відсторонення судді Мар’їнського районного суду Донецької області Ліпчанського С.М. (відряджений до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області) від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (https://hcj.gov.ua/doc/doc/54057 ).
Відповідно до цього рішення суддя ОСОБА13 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 332, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною другою статті 3761 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
За версією слідства у помічника судді Мар’їнського районного суду Донецької області ОСОБА14 виник умисел на створення стійкої групи осіб для спільного зайняття незаконною діяльністю, пов’язаною з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, сприянні у незаконному переправленні громадян України чоловічої статі в умовах воєнного стану через державний кордон України, шляхом забезпечення за неправомірну вигоду ухвалення судових рішень у цивільних справах за завідомо надуманих обставин, які дають підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також виїзду за кордон під час дії на території України воєнного стану, без фактичної подачі зацікавленими особами позовів до суду.
План ОСОБА14 полягав в одержанні неправомірної вигоди за організацію, в якнайшвидші строки, ухвалення судових рішень на підставі надуманих відомостей, які дають юридичну підставу для відстрочки осіб чоловічої статі призовного віку від мобілізації в умовах воєнного стану, а також підставу для перетину в законний спосіб державного кордону України, якому також передувало внесення до автоматизованої системи документообігу суду відомостей про нібито надходження позовів, попри відсутність реальних звернень від позивачів, виготовленні судових рішень, що містять інформацію, яка не відповідає дійсності.
З цією метою ОСОБА14 вирішив попередньо зорганізуватися із суддею Мар’їнського районного суду Донецької області ОСОБА13, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА15, секретарем судового засідання ОСОБА16.
Надалі за даними слідства ці особи втручалися в автоматизовану систему документообігу суду, реєстрували неіснуючі позовні заяви, готували та засвідчували підроблені судові рішення, а також створювали фіктивний документообіг для надання видимості їх законності.
У клопотанні прокурора стверджувалось, що суддя ОСОБА13:
- за попередньою змовою з іншими особами (ОСОБА14, ОСОБА15, ОСОБА16), організовував фіктивні судові процеси в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС), без реального подання позовів, сплати судового збору та участі сторін, ухвалюючи неправдиві судові рішення про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та встановлення факту самостійного виховання дитини, що надавало військовозобов’язаним чоловікам підстави для відстрочки від мобілізації та незаконного перетину державного кордону України під час воєнного стану;
- вносив неправдиві відомості до АСДС, підписував електронні примірники судових рішень власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП), давав незаконні вказівки підлеглим (помічникам судді, секретарям судових засідань, заступнику керівника апарату) на реєстрацію фіктивних справ, автоматизований розподіл, друк та засвідчення копій рішень гербовою печаткою суду, що забезпечувало видачу таких документів зацікавленим особам за грошову винагороду;
- безпосередньо сприяв перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, оскільки ухвалені ним рішення дозволяли військовозобов’язаним уникати призову, послаблюючи мобілізаційний потенціал держави, та сприяли незаконному переправленню осіб через кордон з використанням судових документів як засобів;
- використовував повноваження голови суду (виконувача обов’язків) для контролю над апаратом суду, забезпечення функціонування АСДС, видачі наказів та впливу на працівників, що полегшувало організацію протиправної схеми, включаючи повторні вчинення аналогічних правопорушень (наприклад, у справах № 237/3699/24 та № 237/3818/24).
Під час розгляду цього клопотання Вищою радою правосуддя 21.08.2025 представник прокуратури повідомив, що за цією схемою Мар’їнським районним судом Донецької області ухвалено 128 судових рішень, на підставі яких 46 чоловіків змогли виїхати за кордон.
Також матеріали клопотання свідчили, що цією схемою скористались працівники апарату суду та їх близькі родичі.
Вища рада правосуддя наголошує, що відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тому наведена інформація з матеріалів досудового розслідування щодо вини вказаних осіб є лише версією слідства, а не встановленими фактами і Вища рада правосуддя не надає їх діям кримінальної кваліфікації. Однак встановлені слідством та підтверджені переконливими доказами об’єктивні обставини, за яких відбувалась подача відповідних позовів, їх реєстрація, формування справ та їх розгляд викликає серйозні занепокоєння та потребує належної реакції Ради.
Щодо загрози незалежності суддів та авторитету правосуддя
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктами 1, 2, 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб. (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).
Авторитет правосуддя – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві.
Довіра та повага до судової влади – гарантія ефективності системи правосуддя. Повага до авторитету судів – вимога європейських стандартів для демократичних держав, невід’ємна умова публічної довіри до судової влади, а в більш широкому значенні – довіри до норм права та держави загалом. У разі виникнення того чи іншого правового конфлікту особа звертається за його вирішенням до суду, спираючись на авторитет правосуддя.
У пункті 8 Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» вказано, що суди є та сприймаються широким загалом як належний форум для встановлення юридичних прав і обов’язків та вирішення пов’язаних із цим спорів.
Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Про запобігання корупції серед суддів» корупція серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває судову доброчесність, яка є основою верховенства права та фундаментальною цінністю Ради Європи.
Найважливішим засобом запобігання корупції серед суддів є розвиток і зміцнення справжньої культури доброчесності в судовій системі. Ефективність етичних принципів залежить від готовності кожного судді застосовувати їх у своїй повсякденній роботі. Кожний суддя несе особисту відповідальність не лише за свою поведінку, а й за поведінку судової влади в цілому.
Судді, як представники державної влади, зобов'язані повідомляти компетентні судові органи про злочини, які вони виявляють при виконанні своїх обов'язків, зокрема, про корупційні дії, вчинені колегами.
У публічній заяві, затвердженій рішенням Вищої ради правосуддя від 14.11.2023 № 1057/0/15-23 наголошено на обов’язку кожного судді не лише самому не допускати протиправних дій, а й протидіяти відомим йому проявам корупції з боку колег, сприяти формуванню загальної культури нетерпимості до корупції та невідворотності покарання за корупційні дії і протиправне втручання у правосуддя. Зазначено, що судді повинні уникати позапроцесуального обговорення конкретних справ з учасниками процесів та іншими особами, не допускати будь-яких дій, які можуть розцінюватися як вплив на ухвалення рішення у чиїхось інтересах. У разі виявлення протиправного впливу інших осіб, особливо керівників судів та суддів, на здійснення правосуддя, суддя зобов’язаний не піддаватись такому впливу, вжити рішучих заходів для його припинення та повідомити про це відповідний правоохоронний орган, Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора. (https://hcj.gov.ua/doc/doc/41466 ).
Події, що відбулись у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Мар’їнському районному суді Донецької області мають очевидні ознаки порушення принципу незалежності суддів та несуть істотну загрозу авторитету правосуддя.
Будь-яке створення штучних підстав для судових спорів, вплив на суддів та працівників суду з метою отримання бажаного судового рішення та його використання для досягнення нелегітимних цілей прямо суперечить суті правосуддя та завдає шкоди його авторитету. А протиправне використання судів з метою ухилення від виконання конституційного обов’язку по захисту Вітчизни в умовах воєнного стану та боротьби українського народу за своє виживання не лише завдає катастрофічного удару по авторитету правосуддя і довірі суспільства до судів, але й несе реальну загрозу національній безпеці.
Особливе занепокоєння викликає масовість, системність, організованість та ймовірна залученість до описаних дій багатьох суддів та працівників суду. Показовим є і те, що у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області схема продовжувала діяти і навіть стала більш масовою після того, як її організаторам стало відомо про те, що їх діями зацікавились правоохоронні органи, а одному із суддів було повідомлено про підозру отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішення за цією схемою. Це свідчить про відчуття безкарності та недієвість чи недостатність, у першу чергу, внутрішніх процедур та механізмів, які діяли у цих судах та були покликані забезпечити належну організацію роботи суду та запобігти можливості істотних та масових порушень базових правил.
Також очевидним є те, що реалізація схеми була можлива завдяки системним грубим порушенням правил ведення діловодства, автоматизованого розподілу справ та відсутності належного контролю за організацією роботи суду.
З огляду на це заходи з реагування на ці події повинні передбачати ретельну перевірку усіх обставин руху цих справ у судах, дотримання правил документообігу, їх розподілу на суддів, виконання ключових процесуальних норм при їх розгляді, виявлення спільних ознак, які допоможуть ідентифікувати реалізацію протиправної схеми, розробити та запровадити дієві механізми виявлення, моніторингу та швидкої реакції та такі дії з метою їх недопущення чи мінімізації у майбутньому. Важливим є і забезпечення принципу невідворотності покарання усіх причетних, вина яких буде встановлена.
Масовість, інтенсивність та очевидна протиправність дій свідчать і те, що про них могло бути відомо великій кількості суддів та працівників апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, які безпосередньо не були залучені до схеми, але усвідомлювали її реалізацію. Це також може свідчити, що при розгляді цих справ міг відбуватися протиправний вплив на суддів та працівників суду, але жодного повідомлення про втручання у Вищу раду правосуддя не надійшло. Тому заходи реагування повинні бути спрямовані і на формування культури нульової толерантності до таких дій та розуміння необхідності відповідної реакції з боку кожного, хто про них дізнався.
Факти масового сумнівного ухвалення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області та Марїнським районним судом Донецької області судових рішень отримало значний суспільний резонанс. У багатьох медіа вийшли публікації щодо цього (наприклад, https://ngl.media/2024/01/09/tato-na-chas-voyennogo-stanu/ , https://ngl.media/2025/06/19/agent-u-mantiyi/ , https://focus.ua/uk/voennye-novosti/654783-choloviki-pochali-cherez-sud-..., https://dejure.foundation/u-najkrashhyh-interesah-batka-yak-zlovzhyvayut... ).
Водночас у цих публікаціях звертається увага, що з початку повномасштабного вторгнення та запровадження воєнного стану значне зростання кількості судових рішень про позбавлення матерів батьківських прав та встановлення місця проживання дітей з батьком є характерним не лише для цих судів. Аналітики та журналісти звертають увагу і на інші суди, де масово ухвалються такі ж рішення за сумнівних, на їх думку, обставин.
Статистичний аналіз даних щодо інших судів України дійсно дає підстави констатувати наявність низки нетипових збільшень справ, віднесених до категорії «справи у спорах, що виникають із сімейних відносин». Очевидно, що не всі справи є штучними або спрямованими на сприяння в ухиленні від мобілізації, але такі статистичні дані на фоні описаних подій породжують обґрунтовані сумніви у суспільства. Саме тому Вища рада правосуддя має вжити всіх можливих заходів для того, щоб з’ясувати причину такого збільшення справ і або розвіяти сумніви суспільства або ж належно відреагувати на ймовірно протиправні дії.
Також важливо відзначити, що ситуація, яка склалась у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Мар’їнському районному суді Донецької області свідчить про системні проблеми в організації роботи цих судів, які неможливо усунути виключно кримінально-правовими засобами з виявлення і покарання винних. Є потреба виявити і усунути процедурні, організаційні, технічні та управлінські недоліки, які залежать виключно від органів, які відповідають за організацію роботи та документообігу цих судів. Саме тому Вища рада правосуддя має не обмежуватись зверненням до правоохоронних органів, а застосувати дієві та належні заходи, спрямовані на ідентифікацію та виправлення цих проблем.
При цьому Вища рада правосуддя ще раз наголошує, що не може давати кримінально-правову кваліфікацію описаним у цьому рішенні вчинкам. Наведені обставини та висновки Вищої ради правосуддя зроблені лише у контексті встановлення підстав для реагування у зв’язку з загрозами незалежності суддів та авторитету правосуддя і не означають встановлення фактів вчинення кримінальних чи інших правопорушень. Це буде встановлюватися компетентними органами в межах інших передбачених законом процедур.
Враховуючи викладені обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність вжиття комплексних заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пунктів 2, 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
З огляду на зазначене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. звернутися до Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про результати розслідування вказаних та інших схожих фактів, а також виявлені під час такого розслідування інші обставини, які можуть свідчити про вчинення іншими суддями чи працівниками суду дій, що підривають авторитет правосуддя, зокрема свідчать про ймовірне вчинення дисциплінарних правопорушень. Також надати інформацію та підтверджуючі документи, яка вказує на способи та механізми вчинення протиправних дій з метою аналізу, виявлення та усунення причин, які уможливили масове порушення правил документообігу у суді, автоматизованого розподілу справ та інші порушення.
2. Запропонувати усім місцевим загальним судам:
2.1. Надати до 15.10.2025 Вищій раді правосуддя, Раді суддів України та Державній судовій адміністрації України інформації у електронному форматі, що є Додатком № 1 до цього рішення, про усі справи (у тому числі ті, що поєднані з іншими вимогами), які перебували на розгляді суду, починаючи з 1 січня 2021 року щодо:
- позбавлення матері батьківських прав за заявою батька та/або;
- визначення місця проживання дитини разом з батьком та/або;
- встановлення факту проживання дитини разом з батьком, самостійного виховання/утримання дитини батьком без участі матері.
2.2. На зборах суддів до 01.11.2025 обговорити ситуацію, що склалась у Білгород-Дністровському районному суді Одеської області та Мар’їнському районному суді Донецької області, а також статистичні дані щодо розгляду цієї категорії справ у власному суді з метою вжиття превентивних заходів для недопущення схожих дій та забезпечення належної реакції на прояви втручання у автоматизовану систему суду, протиправного впливу на суддів та працівників суду, очевидних порушень при розгляді цих категорій справ. Про результати обговорення та вжиті заходи чи пропозиції повідомити Вищу раду правосуддя, Раду суддів України та Державну судову адміністрацію.
3. Звернутися до Державної судової адміністрації України з пропозицією:
3.1. До 01.11.2025 забезпечити проведення перевірки належного автоматизованого розподілу та дотримання правил документообігу у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Мар’їнському районному суді Донецької області усіх справ за період з 24 лютого 2022 року, за результатом розгляду яких матері були позбавлені батьківських прав, визначено місце проживання дитини разом з батьком або встановлено факт самостійного виховання дитини батьком без участі матері.
3.2. До 01.11.2025 повідомити про результати службових розслідувань (перевірок, ревізій, аудитів тощо) стосовно працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та Мар’їнського районного суду Донецької області, а також вжитих за їх результатами заходів, зокрема дисциплінарного характеру.
3.3. До 01.10.2025 повідомити, чи Державній судові адміністрації відомо про інші факти, які можуть свідчити про схожі порушення у інших судах та вжиті Державною судовою адміністрацією реагування на таку інформацію.
3.4. До 01.10.2025 повідомити про стан розроблення нормативного регулювання (положень, інструкцій, порядків тощо) процесу перевірки стану діловодства у судах, а також про кінцеві строки підготовки відповідних документів.
3.5. До 01.11.2025 запропонувати заходи для виправлення виявлених порушень та недопущення їх у майбутньому, визначити перелік маркерів, які дозволять виявляти та моніторити такі порушення у автоматизованому режимі.
3.6. До 01.01.2026 розробити автоматизовані аналітичні інструменти, які дозволять у режимі реального часу здійснювати такі заходи:
- виявлення та моніторинг випадків ймовірного втручання в систему автоматизованого розподілу судових справ або маніпулювання нею;
- виявлення та моніторинг нетипового збільшення справ певної категорії порівняно з попередніми періодами.
- виявлення та моніторинг нетипового строку розгляду визначених справ по відношенню до середньостатистичного показника для інших справ даної категорії, інших справ судді, інших судів чи суддів.
4. Звернутися до Ради суддів України з пропозицією до 01.12.2025 здійснити перевірку організації діяльності Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та Мар’їнського районного суду Донецької області, запропонувати заходи для виправлення виявлених порушень та недопущення їх у майбутньому.
5. Робочій групі з питань розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя до 01.01.2026 опрацювати отриману на виконання цього рішення інформацію та підготувати Вищій раді правосуддя пропозиції для вжиття подальших заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя у зв’язку з подіями у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Мар’їнському районному суді Донецької області.
Голова Вищої ради правосуддя
Додаток 1 до Рішення Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2025 рок №1814/0/15-25
