Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова Сергія Івановича, відкриту за дисциплінарною скаргою Малюти Тетяни Олександрівни та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 грудня 2024 року (вх. № М-5922/0/7-24) надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА4 стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. під час здійснення правосуддя у справах № 355/530/15-ц та № 355/2246/23.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі скаржниця ОСОБА4 зазначила, що суддя Чехов С.І. неодноразово безпідставно відмовляв у задоволенні заяв про його відвід від розгляду справ № 355/530/15-ц та № 355/2246/23. Скаржниця повідомила про упереджене ставлення судді Чехова С.І. у зв’язку з тим, що була свідком у справі № 729/1248/18 за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Вищий антикорупційний суд вироком від 27 березня 2023 року в цій справі визнав ОСОБА1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк три роки з конфіскацією майна. Скаржниця вважає, що демонстрація зневажливого ставлення працівників апарату Баришівського районного суду Київської області та судді Чехова С.І. до неї є наслідком впливу колишнього голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, проти якого вона давала свідчення в межах кримінального провадження № 729/1248/18. Водночас зауважує, що у справі за заявою ОСОБА2, який також був свідком у кримінальному провадженні № 729/1248/18 стосовно ОСОБА1, суддя Чехов С.І. за аналогічних підстав задовольнив заяву про його відвід від розгляду справи.
ОСОБА4 у дисциплінарній скарзі також повідомила про неправомірне скасування при перегляді через вісім років за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 355/530/15-ц, а саме ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» (далі – ТОВ «Сегмент-Агро») про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», на підставі якої розірвано зазначений договір та в рахунок сплачених коштів за скаржницею визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41а (нежитлова будівля – адміністративний будинок загальною площею 58,50 м2).
Процедура розгляду об’єднаної дисциплінарної справи
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 30 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Остапенко Т.А. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА4 дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. склала висновок від 21 лютого 2025 року з пропозицією дисциплінарну скаргу ОСОБА4 стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. залишити без розгляду та повернути скаржниці.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали, зібрані під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, відхилила пропозицію дисциплінарного інспектора та дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І., оскільки в діях судді можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 19 березня 2025 року № 568/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА4 стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. одержала відомості та фактичні дані, які могли свідчити про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. У зв’язку з цим складено висновок від 12 травня 2025 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. з ініціативи дисциплінарного органу, оскільки в діях судді можуть бути ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши зібрані матеріали, підтримала пропозицію дисциплінарного інспектора та ухвалою від 4 червня 2025 року № 1193/2дп/15-25 за власною ініціативою відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І., об’єднала її з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 568/2дп/15-25 за скаргою ОСОБА4, доручила проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Остапенко Т.А.
На виконання приписів частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», за результатами підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. підготувала висновок від 30 липня 2025 року з пропозицією про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, який передала на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 27 серпня 2025 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином.
Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. та в режимі відеоконференції суддя Міловського районного суду Луганської області (відряджений до Баришівського районного суду Київської області) Чехов С.І. Скаржниця ОСОБА4 у засідання не з’явилась.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, заслухала дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Остапенко Т.А., яка оголосила висновок за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду.
Суддя Чехов С.І. в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надав пояснення щодо мотивів, які спонукали його до розгляду за нововиявленими обставинами і скасування ухвали Баришівського районного суду Київської області у справі № 355/530/15-ц, на підставі якої за скаржницею визнано право власності на нерухоме майно, за заявою, поданою за межами строку, визначеного процесуальним законом, який є преклюзивним. Зокрема, повідомив, що знав про преклюзивний строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав існування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; усвідомлював, що діє всупереч нормам процесуального законодавства, проте з огляду на обставини справи вважав можливим відступити від встановлених приписів з метою встановлення істини; не заперечив проти висновку доповідача, що такими діями вчинив дисциплінарний проступок.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією дисциплінарного інспектора – доповідача Остапенко Т.А. та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи
Відомості про суддю
Чехов Сергій Іванович Указом Президента України від 19 січня 1998 року № 23/98 призначений на посаду судді Міловського районного суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1018-IV обраний на посаду судді Міловського районного суду Луганської області безстроково. Рішенням Голови Верховного Суду від 11 травня 2022 року № 150/0/149-22 суддю Міловського районного суду Луганської області Чехова Сергія Івановича відряджено до Баришівського районного суду Київської області.
16 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла характеристика судді Чехова С.І., затверджена зборами суддів Баришівського районного суду Київської області (протокол зборів суддів Баришівського районного суду Київської області № 5 від 1 квітня 2025 року).
Відповідно до зазначеної характеристики суддя Чехов С.І. з травня 2022 року відряджений до Баришівського районного суду Київської області у зв’язку з окупацією Луганської області, з 2023 року обіймає адміністративну посаду голови суду. Суддя Чехов С.І. забезпечує своєчасний та якісний розгляд справ, працює над підвищенням професійного рівня, відповідальний, дисциплінований, ініціативний, має організаторські здібності та користується авторитетом у колективі. Рівень кваліфікації, досвід і стаж роботи на посаді судді дозволяють Чехову С.І. належним чином виконувати обов’язки судді та голови Баришівського районного суду Київської області.
За інформацією, наданою Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у листі від 31 березня 2025 року (вх. №3264/0/8-25), згідно з облікованими в Комісії відомостями та даними суддівського досьє, суддя Чехов С.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались.
Відомості щодо справи № 355/530/15-ц
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року затверджено мирову угоду між сторонами у справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та стягнення коштів, відповідно до якої розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент- Агро», укладений 20 грудня 2014 року між ОСОБА4 та ТОВ «Сегмент-Агро».
За позивачкою, ОСОБА4, в рахунок сплачених нею коштів відповідачу за придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро» в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень та у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент- Агро» від 20 грудня 2014 року визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41а, виділено їй в натурі нежитлову будівлю адміністративний будинок, загальною площею 58,50 м2, яка належить ТОВ «Сегмент-Агро» згідно з договором купівлі-продажу 989/1000 частин комплексу будівель та споруд.
Київський апеляційний суд ухвалами від 18 вересня 2019 року, 15 жовтня 2019 року, 4 листопада 2019 року відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Сегмент-Агро» на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 2 вересня 2022 року (суддя Чехов С.І.) відкрив провадження за заявою ТОВ «Сегмент- Агро» в особі директора ОСОБА6 про перегляд ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задовільнив заяву представника ТОВ «Сегмент- Агро» в особі директора ОСОБА6 про перегляд ухвали від 9 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами. Суд визнав обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року № 1- 17/08, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі № 5 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеному між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА4, виконаний невідомою особою. Скасував ухвалу від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі, справу призначив до судового розгляду. Суд зазначив, що ухвала не оскаржується.
5 травня 2023 року до Баришівського районного суду Київської області надійшло клопотання представника позивача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА7 про відвід головуючого судді у справі – Чехова С.І. (сканкопія справи № 355/530/15-ц, том 3, а. с. 59–61).
Своє клопотання представник позивача ОСОБА7 обґрунтовувала тим, що ОСОБА4 є свідком у справі за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Вироком Вищого антикорупційного суду у цій справі ОСОБА1 було засуджено. Крім того, за словами ОСОБА4, представник відповідача – ОСОБА9 неодноразово «зухвало вихвалявся про те, що він спільно з ОСОБА1 вже всі свої справи в Баришівському районному суді вирішив». Сам ОСОБА1 неодноразово висловлював ОСОБА4 погрози, що обов’язково «при нагоді поквитається» з нею за надані показання у справі. ОСОБА4 вважає, що існує вплив на головуючого у справі № 355/530/15-ц, а тому є сумнів у його неупередженості та небезсторонності.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 8 травня 2023 року (суддя Чехов С.І.) заяву представника позивача – адвоката ОСОБА7, яка діяла в інтересах позивача – ОСОБА4 про відвід головуючого судді Чехова С.І., залишив без задоволення у зв’язку із безпідставністю доводів заявниці, наведених в обґрунтування заявленого відводу. Розгляд справи продовжено тим самим складом суду.
14 червня 2023 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява позивача ОСОБА4 про відвід судді Чехова С.І. (сканкопія справи № 355/530/15-ц, том 3, а. с. 88–92), в якій вона просила передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, та задовольнити її заяву про відвід.
Відповідно до ухвали Баришівського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року (суддя Чехов С.І.) заяву позивача ОСОБА4 про відвід судді передано для розподілу та визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Чехова С.І.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 27 червня 2023 року (суддя Троценко Т.А.) залишив без задоволення заяву ОСОБА4 про відвід судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків: «У своїй заяві про відвід судді ОСОБА4 посилається на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вказуючи, що існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або необ’єктивності судді при розгляді справи, при цьому вказує на особисту позицію судді Чехова С. І. при розгляді заяви про його відвід, поданій адвокатом ОСОБА7, оскільки він розглянув її без участі заявника, не дивлячись на поважні обставини неявки до суду у зв’язку з повітряною тривогою, та вказує на можливі особливі відносини представника відповідача з суддею через колишнього голову суду.
Інших обставин, які б свідчили про упередженість судді Чехова С.І. при розгляді цієї справи, не навела, отже фактично, сумніви ОСОБА4 в об’єктивності судді зводяться до незгоди з процесуальним порядком розгляду заяви про відвід, а також у ймовірному впливі на суддю Чехова С.І. колишнього голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, який є близьким другом відповідача.
За таких обставин суд вважає, що заява про відвід є надуманою, вчинення певних процесуальних дій при розгляді цивільної справи не є доказом необ’єктивності та неупередженості судді, а особливі відносини судді Чехова С.І. з відповідачем нічим не підтверджені, отже підстави для задоволення заяви про відвід відсутні».
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 4 березня 2024 року (суддя Чехов С.І.) залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та стягнення коштів внаслідок повторної неявки позивачки та її представників у судове засідання без поважних причин. Суд роз’яснив, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Інформація щодо справи № 355/530/15-ц, яка розміщена на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що скаржниця не скористалась наданим їй законом правом на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі внаслідок перегляду ухвали від 9 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Відомості щодо справи № 355/2246/23
У провадженні судді Чехова С.І. перебувала цивільна справа про скасування права власності на земельну ділянку за позовною заявою представника ТОВ «Сегмент-Агро» – адвоката ОСОБА8 до ОСОБА4, яка діє в інтересах малолітньої дочки – ОСОБА5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім’ї Бориспільської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Ковальова М.С.
Провадження у цій справі відкрито 16 лютого 2024 року.
До Баришівського районного суду Київської області 17 травня 2024 року від представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА7 надійшла заява про відвід судді Чехова С.І. (сканкопія № 355/2246/23, том 1, а. с. 182–183).
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 21 травня 2024 року (суддя Чехов С.І.) визнав необґрунтованим заявлений відвід, передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення судді (сканкопія № 355/2246/23, том 1, а. с. 170–174).
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 28 травня 2024 року (суддя Чальцева Т.В.) відмовив у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА7 про відвід головуючого судді Чехова С.І. у справі № 355/2246/23.
Згідно з ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року, заява представника відповідача ОСОБА7 про відвід судді мотивована тим, що директор ТОВ «Сегмент-Агро» (позивач у справі) – ОСОБА9 є близьким товаришем та кумом голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, якого на цей час не відсторонено від виконання службових обов’язків.
ОСОБА4 (відповідач) є свідком у справі № 729/1248/18 за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Вироком Вищого антикорупційного суду у цій справі засуджено ОСОБА1 та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк три роки, з конфіскацією всього належного йому майна (вирок не набрав законної сили).
ОСОБА9 неодноразово «зухвало вихвалявся про те, що він спільно з ОСОБА1 вже всі свої справи в Баришівському районному суді вирішив». А сам ОСОБА1 неодноразово висловлював ОСОБА4 погрози, що обов’язково «при нагоді поквитається» з нею за надані покази у справі.
За таких обставин заявниця вважає, що існує об’єктивно обґрунтоване переконання, що ОСОБА9 та ОСОБА1 мають вплив на головуючого суддю Чехова С.І. у справі № 355/2246/23, а тому є сумніви в його неупередженості та небезсторонності, що відповідно до статті 36 ЦПК України є підставою для його відводу.
Зазначені обставини також підтверджуються журналістською статтею за таким посиланням: https://sudreporter.org/lysyuk-tam-czar-i-bog-u-spravi-golovy-baryshivsk....
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу судді Чехова С.І., а обґрунтування представника відповідача ОСОБА4 – адвоката ОСОБА7 про їх наявність фактично зводиться до її незгоди із процесуальними діями і рішеннями судді, що згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу, оскільки процесуальні дії і рішення суду оскаржуються лише в передбачений законом спосіб і не є підставою для відводу.
У судовому засіданні 22 січня 2025 року під час роз’яснення судом права відводу до суду звернулася відповідач ОСОБА4, яка заявила відвід судді, обґрунтувавши його тим, що не довіряє судді Чехову С.І., оскільки він упереджено до неї ставиться, у попередніх справах позбавив її можливості користуватися житлом, спілкується зі стороною позивача поза судовими засіданнями, вживає щодо неї некоректні висловлювання.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 22 січня 2025 року (суддя Чехов С.І.) задовольнив клопотання відповідача ОСОБА4 про відвід судді Чехова С.І. Суддю Чехова С.І. відведено від подальшого провадження у справі № 355/2246/23 (провадження № 2/355/27/25). Цивільну справу № 355/2246/23 (провадження № 2/355/27/25) передано для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу Баришівського районного суду Київської області.
Ухвала Баришівського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року вмотивована тим, що «сторона відповідача має сумнів у об’єктивності судді під час розгляду справи, при цьому і раніше її представник у письмовому вигляді зверталась з клопотанням про відвід судді Чехова С.І., яке не було задоволено під час його розгляду ухвалою від 28 травня 2024 року (том 1, а. с. 159–160). Однак у разі усної заяви про відвід прямо в судовому засіданні таку заяву необхідно задовольнити, а справу передати на розгляд іншому судді».
Відомості щодо справи № 355/441/20
У провадженні Баришівського районного суду Київської області (суддя Червонописький В.С.) перебувала справа № 355/441/20 за позовом ТОВ «Сегмент-Агро» до ОСОБА4, ОСОБА10, Баришівської селищної ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно та скасування незаконних правочинів.
Провадження у справі № 355/441/20 зупинялось до вирішення справи № 355/530/15-ц, та було поновлене 17 березня 2023 року після ухвалення 18 січня 2023 року судового рішення у справі № 355/530/15-ц про скасування ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та стягнення коштів.
Баришівський районний суд Київської області рішенням від 1 травня 2023 року у справі № 355/441/20 позов ТОВ «Сегмент-Агро» задовольнив, зокрема:
– визнав недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро» від 20 грудня 2014 року № 5, укладений між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА4;
– визнав за ТОВ «Сегмент-Агро» право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41а, нежитлова будівля – адміністративний будинок (контора відділу №1), літера П, загальною площею 58,50 м2 (нині будівлі присвоєно адресу: АДРЕСА1);
– визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА10 та ОСОБА4;
– визнав недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА1, від 21 червня 2019 року, укладений між ОСОБА10 та ОСОБА4;
– визнав за ТОВ «Сегмент-Агро» (код ЄДРПОУ 35326997) право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА1.
Інформація щодо справи № 355/441/20, яка розміщена на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що скаржниця не скористалась, наданим їй законом правом на апеляційне оскарження рішення, ухваленого в цій справі.
Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. отримала інформацію:
– з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна «комплекс (будівлі і споруди)» за реєстраційним номером ____, розташованого за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41 а, відповідно до якої за ТОВ «Сегмент-Агро» зареєстрована спільна приватна часткова власність з часткою 989/1000;
– з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна «житловий будинок» за реєстраційним номером ____, розташованого за адресою: АДРЕСА1, відповідно до якої право власності зареєстроване за ТОВ «Сегмент-Агро» на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 1 травня 2023 року у справі № 355/441/20.
Згідно з оцінювальним актом про будинок, розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. № 55, інвентарна вартість цього об’єкта станом на 17 вересня 2015 року становила 1 087 300 грн (копії матеріалів інвентарної справи на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, вх. №7436/0/8-25 від 7 липня 2025 року).
Відомості щодо справи № 355/1882/18
У провадженні Баришівського районного суду Київської області перебувала справа № 355/1882/18 (провадження № 4-с/355/1/23) за скаргою ОСОБА3 на дії / бездіяльність органу примусового виконання, а саме на постанову державного виконавця Бердник Ю.О. про закінчення виконавчого провадження від 15 червня 2021 року.
Баришівський районний суд Київської області (суддя Чальцева Т.В.) ухвалою від 10 лютого 2023 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА2 про відвід судді Чальцевої Т.В. від розгляду цивільної справи № 355/1882/18.
Баришівський районний суд Київської області (суддя Троценко Т.А.) ухвалою від 16 лютого 2023 року задовольнив заяву ОСОБА2 про відвід судді Чальцевої Т.В. від розгляду цивільної справи № 355/1882/18.
Баришівський районний суд Київської області (суддя Чехов С.І.) ухвалою від 2 березня 2023 року задовольнив заяву ОСОБА2 про відвід судді Чехова С.І. від розгляду цивільної справи № 355/1882/18.
Баришівський районний суд Київської області (суддя Червонописький В.С.) ухвалою від 16 березня 2023 року задовольнив заяву ОСОБА2 про відвід судді Червонописького В.С. від розгляду цивільної справи № 355/1882/18.
Баришівський районний суд Київської області (суддя Троценко Т.А.) ухвалою від 24 березня 2023 року задовольнив заяву ОСОБА2 про відвід судді Троценко Т.А. від розгляду цивільної справи № 355/1882/18.
Заяви про відвід зазначених суддів ОСОБА2 подав з аналогічних підстав, із посиланням на обставини розгляду Вищим антикорупційним судом України кримінальної справи щодо голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 за обвинуваченням у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, обґрунтовані викривальними показами заявника – свідка у цій справі, стосунками, які, на думку заявника, склались між його колишньою дружиною ОСОБА3 та ОСОБА1 при розгляді цивільної справи. У зв’язку з наведеними обставинами заявник висловлював сумніви в неупередженості та об’єктивності суддів під час розгляду скарги ОСОБА3 на підставі того, що ОСОБА1 є головою Баришівського районного суду і може здійснювати адміністративний вплив на суддю, в провадженні якого є скарга.
Мотивуючи задоволення заяв ОСОБА2 про відвід у справі № 355/1882/18, судді посилались на обставини, зазначені заявником, його сумніви щодо неупередженості суддів при розгляді скарги його колишньої дружини ОСОБА3 та гарантії об’єктивного здійснення правосуддя заради забезпечення права на справедливий суд.
Пояснення судді на стадії підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду
Суддя Чехов С.І. в наданих поясненнях від 15 квітня 2025 року (вх. № 3898/0/8-25 від 16 квітня 2025 року) повідомив про підстави для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 та обставини справи.
Суддя Чехов С.І. зауважив, що розгляд справи № 355/530/15 з 2 вересня 2022 року до 5 березня 2024 року неодноразово відкладався в зв’язку із неявкою скаржниці та її представників і задоволення судом заявлених клопотань про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 23 листопада 2022 року були присутні сторони та їх представники і відводи головуючому в судовому засіданні не заявлялись.
Суддя Чехов С.І. заперечив як знайомство зі сторонами цієї справи ОСОБА4 і ОСОБА6, так і позапроцесуальне спілкування з ними та їх представниками.
Суддя Чехов С.І. поінформував про подання заяв про відвід у справі № 355/530/15-ц представником позивача ОСОБА4 – адвокатом ОСОБА7 від 5 травня 2023 року та ОСОБА4 особисто 14 червня 2023 року. У справі № 355/2246/23 представник відповідача ОСОБА4 – адвокат ОСОБА7 звернулась 17 травня 2024 року із заявою про відвід, аналогічною заяві у справі № 355/530/15-ц.
Щодо різного процесуального результату розгляду відводів, заявлених ОСОБА2 у справі № 355/1882/18 та ОСОБА4 у справах № 355/530/15-ц і № 355/2246/23, то суддя звернув увагу на обґрунтування поданих заяв та підтвердження наведених обставин поданими доказами. Зокрема, послався на те, що представник позивача ОСОБА4 – адвокат ОСОБА7 подала заяву про відвід судді, аналогічну заяві ОСОБА2, однак із наведеного обґрунтування неможливо було встановити, які саме показання проти обвинуваченого ОСОБА1 повідомляла ОСОБА4 як свідок в кримінальному провадженні. Водночас, суддя заперечив будь-який вплив колишнього голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 на ухвалення судового рішення у справі № 355/530/15-ц, своє втручання у вирішення іншими суддями суду заявлених відводів у справах № 355/530/15-ц і № 355/2246/23, прояви зневаги та образливі висловлювання щодо скаржниці.
Суддя Чехов С.І. поінформував про задоволення заявленого в судовому засіданні 22 січня 2025 року ОСОБА4 відводу, обґрунтованого ухваленням судових рішень не на її користь, звинуваченнями у зневажливому ставленні, образах, позбавленні житла. Зауважив, що зазначені обставини не відповідають дійсності, але саме емоційна промова відповідачки спонукала його до ухвалення цього рішення.
Водночас наголосив на тому, що судді Цирулевській М.В., якій розподілено справу № 355/2246/23 на підставі повторного авторозподілу внаслідок задоволення відводу попереднім складом суду, скаржницею також заявлено відвід з мотивів можливого впливу на головуючого суддю у справі голови Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І.
Суддя Чехов С.І. в наданих поясненнях від 25 червня 2025 року (вх. № 2363/1/6-25 від 25 червня 2025 року) повідомив, що під час перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 355/530/15-ц за заявою ТОВ «Сегмент-Агро» керувався приписами частини першої статті 261 Цивільного кодексу України щодо перебігу позовної давності, частинами першою та другою статей 423, 424 ЦПК України щодо строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суддя Чехов С.І. навів обставини та докази, оцінивши які дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду від 9 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами. Водночас уважав, що строк подання заяви та перегляд зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами обчислюється із встановлення експертизою факту вчинення підпису на договорі купівлі-продажу невідомою особою. Зауважив, що скаржницею не оскаржено як ухвалу від 18 січня 2023 року про скасування ухвали суду від 9 квітня 2015 року, переглянутої за нововиявленими обставинами, так і ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду від 4 березня 2024 року.
Водночас звернув увагу, що помилкове роз’яснення права на оскарження судового рішення, зазначене в ухвалі від 18 січня 2023 року, не позбавляє сторону права на оскарження в апеляційному порядку такої ухвали та не є перешкодою в його реалізації.
Суддя Чехов С.І. також наголосив на відсутності негативних наслідків щодо майнових втрат скаржниці та тій обставині, що скаржниця не реалізувала право на оскарження судових рішень, на підставі яких відбувся перехід права власності на нерухоме майно.
Пояснення скаржниці ОСОБА4 на стадії підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду
На пропозицію дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Остапенко Т.А. про уточнення інформації щодо обставин, викладених у скарзі, осіб, присутніх під час зазначених подій, носіїв інформації з фіксацією цих подій, скаржниця надіслала пояснення (вх. № М-2083/1/7-25 від 10 липня 2025 року). У своїх поясненнях щодо обставин об’єднаної дисциплінарної справи додатково повідомила відомості щодо осіб, які були присутні під час означених у скарзі подій та послалась на неотримання судового рішення у справі № 355/530/15-ц і ненадання матеріалів справи для ознайомлення.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи
Щодо упередженого ставлення судді Чехова С.І. до скаржниці
Згідно з частинами першою та другою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Право на справедливий суд, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбачає справедливий і публічний розгляд справи кожної особи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї кримінального обвинувачення.
Право на справедливий суд в Україні гарантоване частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як забезпечення кожному захисту його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Обов’язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства встановлено пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб’єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об’єктивного критерію, тобто з’ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Інститут відводу, передбачений процесуальним законом, гарантує безсторонність судді під час розгляду справи, визначаючи в статті 36 ЦПК України підстави, за наявності яких суддя не може здійснювати правосуддя у певному судовому процесі, та в статті 37 цього Кодексу обставини, які виключають участь судді у розгляді певної справи.
Порядок розгляду заяви про відвід та вирішення судом відводу встановлено у статті 40 ЦПК України, відповідно до якого питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочих дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснює суддя, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Наголосимо, що звернення учасника провадження із заявою про відвід судді не передбачає безумовного її задоволення, відведення судді від розгляду певної справи та передачу цієї справи на розгляд іншого судді. Наявність сумнівів учасника судового розгляду у безсторонності судді, у провадженні якого перебуває справа, вимагає обов’язкового обґрунтування. Наведені в заяві про відвід судді мотиви і обставини оцінюються судом, який вирішує відвід, у контексті суб’єктивного та об’єктивного критеріїв щодо підтвердження / непідтвердження наявності особистої заінтересованості судді, його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі та фактів, які не залежать від поведінки судді, але можуть змусити сумніватися в його неупередженості.
Підстави для заявлених відводів у справах № 355/530/15-ц та № 355/2246/23, зокрема, ґрунтуються на свідченнях ОСОБА4 у кримінальній справі за обвинуваченням голови Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, а також інтерпретації скаржницею змісту розмов між директором відповідача – ТОВ «Сегмент-Агро» ОСОБА6 з колишнім головою Баришівського районного суду Київської області ОСОБА1, ймовірному впливі зазначених осіб на суддю Чехова С.І. Проте докази реальності цих подій на підтвердження обґрунтованості заявлених відводів відсутні в матеріалах судових справ та не знайшли свого підтвердження під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що в Реєстрі повідомлень суддів про втручання в діяльність не міститься інформація про втручання в діяльність судді Чехова С.І. під час здійснення правосуддя у справах № 355/530/15-ц та № 355/2246/23.
Матеріали судової справи № 355/1882/18 спростовують твердження скаржниці про аналогічність підстав заявлених відводів у справах № 355/530/15- ц, № 355/2246/23 за її участю та під час розгляду скарги ОСОБА3 на постанову про закриття виконавчого провадження від 15 червня 2021 року у справі № 355/1882/18, стороною якої є ОСОБА2, який є не лише свідком обвинувачення, а також заявником у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1
Щодо скаржниці ОСОБА4 Вищий антикорупційний суд у вироку у справі № 729/1248/18 від 27 березня 2023 року про визнання ОСОБА1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, та призначення йому покарання зазначив: «Одночасно з цим, суд звертає увагу, що вказані особи (Семенов С.В., ОСОБА4, Зуєв С.В.) є лише сторонами у цивільних справах (позивачем та відповідачами), що розглядалися ОСОБА1. Вони не зустрічалися та не проводили жодного спілкування з суддею. Виключенням є телефонна розмова 25.09.2017, коли ОСОБА1 телефонував ОСОБА4 та повідомив про судове засідання у справі, в яке вона не прибула [доказ 27, показання свідка ОСОБА4].» (пункт 236).
Аргументуючи заявлений відвід судді Чехова С.І. від розгляду справи № 355/1882/18, ОСОБА2 також послався на «симпатію до колишньої дружини ОСОБА1, який, як голова Баришівського районного суду Київської області, має адміністративний вплив на суддю Чехова С.І., так само як і на інших суддів цього суду». Крім того, ОСОБА2 наголосив на аналогічних підставах в обґрунтування відводів, заявлених ним при розгляді цієї справи судді Чехову С.І. (відвід задоволений ухвалою від 29 грудня 2022 року), судді Червонопиському В.С. (відвід задоволений ухвалою від 17 січня 2023 року). На підтвердження зазначених обставин ОСОБА2 додав до заяви про відвід докази.
На ці обставини звернув увагу у своєму поясненні суддя Чехов С.І., аналізуючи підстави та обґрунтованість відводів, заявлених скаржницею та її представником у справах № 355/530/15-ц, № 355/2246/23 та ОСОБА2 у справі № 355/1882/18, та коментуючи різницю в процесуальних рішеннях, ухвалених за наслідками їх розгляду.
Ураховуючи викладене, за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду не підтвердились факти упередженості та небезсторонності судді Чехова С.І. щодо скаржниці ОСОБА4 під час розгляду справ № 355/530/15-ц, № 355/2246/23. Відсутні також підстави для висновку, що у справі № 355/530/15-ц суддя Чехов С.І., вирішуючи 8 травня 2023 року відвід, заявлений представником скаржниці, та, передавши на розгляд іншому судді заяву скаржниці від 14 червня 2023 року про відвід, діяв усупереч приписам статей 36, 37, 40 ЦПК України. Так само у справі № 355/2246/23 суддя Чехов С.І., вирішуючи 21 травня 2024 року відвід, заявлений представником скаржниці, та, передавши на розгляд іншому судді заяву від 17 травня 2024 року про відвід, не діяв усупереч приписам статей 36, 37, 40 ЦПК України.
Щодо зневажливого ставлення судді Чехова С.І. до скаржниці
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь- якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
У пунктах 8, 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, наголошено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, ґрунтуються на цих цінностях і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. Судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002).
Аналіз міжнародних та національних стандартів поведінки суддів свідчить про обов’язок судді демонструвати бездоганну поведінку та неухильно дотримуватися етичних принципів як під час здійснення правосуддя, так і поза межами професійної діяльності. Це передбачає недопущення некоректної поведінки незалежно від того, чи призвела вона до негативних наслідків.
Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. запропонувала учасникам справ № 355/530/15-ц та № 355/2246/23 (директору ТОВ «Сегмент-Агро» ОСОБА6), представникам сторін – адвокатам (ОСОБА8, ОСОБА7, ОСОБА11), помічнику судді Чехова С.І. (Бруханському І.В.) та секретарям судових засідань (Котенко Л.О., Старенька С.М.) за наявності інформації про ймовірні прояви суддею упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4, яка є стороною в судових справах, надати пояснення щодо таких подій.
На адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення від адвоката ОСОБА8 (вх. № 2315/0/7-25 від 30 квітня 2025 року), яка представляла інтереси ТОВ «Сегмент-Агро» у справах № 355/530/15-ц та № 355/2246/23. ОСОБА8 зазначила, що їй невідомі факти прояву суддею Чеховим С.І. упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4
На адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення від секретаря судового засідання Котенко Л.О. (вх. № 4431/0/8-25 від 30 квітня 2025 року), яка повідомила, що не була свідком упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4 з боку судді Чехова С.І.
На адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення від секретаря судового засідання Старенької С.М. (вх. № 4432/0/8-25 від 30 квітня 2025 року), яка повідомила, що не була очевидцем упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4 з боку судді Чехова С.І. та такі випадки їй невідомі. Старенька С.М. зазначила, що їй невідомо чи відбувалось спілкування судді Чехова С.І. з ОСОБА4 поза судовими засіданнями.
На адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення від помічника судді Бруханського І.В. (вх. № 4417/0/8-25 від 30 квітня 2025 року), який повідомив, що як помічник не вбачає в діях судді Чехова С.І. проявів упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4.
Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Остапенко Т.А. запропонувала ОСОБА12 та ОСОБА13 – особам, зазначеним скаржницею в поясненнях як очевидців таких подій, повідомити інформацію про ймовірні прояви суддею Чеховим С.І. упередженості, небезсторонності, неетичної поведінки, демонстрації відвертої неприязні та зневажливого ставлення, вживання некоректних висловів до ОСОБА4, яка є стороною в судових справах. Проте відповідь від зазначених осіб до Вищої ради правосуддя не надійшла.
Достовірність інформації щодо розмови, яка відбулась між суддею Чеховим С.І. і скаржницею ОСОБА4 в жовтні 2023 року, яку чула ОСОБА12 (сторінка 3 пояснень скаржниці) не підтвердилась, оскільки відповідно до відомостей із журналу відвідувачів Баришівського районного суду Київської області у жовтні 2023 року ні ОСОБА4, ні ОСОБА12 суд не відвідували.
Ураховуючи викладене, за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду не підтвердились фактичні обставини щодо неетичної поведінки судді Чехова С.І., некоректних висловів стосовно скаржниці ОСОБА4
Щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Баришівського районного суду Київської області від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15-ц за межами трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, який є преклюзивним
Діяльність суду спрямована на виконання завдання цивільного судочинства із справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У процесі здійснення правосуддя як судді так і інші учасники судового провадження повинні дотримуватися як загальних норм процесуального закону, що визначають процедуру розгляду справ на різних стадіях судового провадження, так і норм-принципів, які закріплюють основні засади відправлення правосуддя та встановлюють вимоги до судових рішень як результату судової діяльності та процедури їх виконання, що є завершальним етапом провадження з розгляду судової справи. Перелік таких засад наведено законодавцем у статті 2 ЦПК України, зокрема, наголошується на обов’язковості судового рішення.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися згідно з преамбулою Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. «Устименко проти України» 2015, § 46).
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з позицією Верховного Суду у справах № 554/1494/16, № 372/4154/18, яка відображена в постановах від 7 грудня 2023 року, 19 червня 2024 року, нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у визначеній справі.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, – учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, – учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.
З урахуванням частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, – не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України); з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, – не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України). Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що 9 квітня 2015 року Баришівським районним судом Київської області в складі головуючого судді Литвиненко О.Л. постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі № 355/530/15-ц. Представник заявника у справі № 355/530/15-ц 26 серпня 2022 року звернувся до Баришівського районного суду Київської області із заявою про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 2 вересня 2022 року відкрито провадження за заявою із дотриманням строку звернення, як відзначено судом. Ухвала не містить посилання на обставини, які відповідно до конкретного пункту частини другої статті 423 ЦПК України, є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року. Посилання на обставини, передбачені в частині другій статті 423 ЦПК України є необхідними для можливості оцінки преклюзивних строків, встановлених частиною другою статті 424 ЦПК України, закінчення яких перешкоджає перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Копія матеріалів справи № 355/530/15-ц в частині перегляду ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року не містить вироку або ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, якими встановлений один із фактів – про надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів. Отже, відповідно до обставин справи № 355/530/15-ц щодо заперечення ТОВ «Сегмент-Агро» дійсності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеного з ОСОБА4 з посиланням на висновок експерта про підписання договору від імені ТОВ «Сегмент-Агро» іншою особою а не Івасенком М.А., підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року, стали саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстав існування на час розгляду справи істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15, подано 22 серпня 2022 року, тобто через сім з половиною років після набрання судовим рішенням законної сили (15 квітня 2015 року) та після закінчення трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, який є преклюзивним.
На обставини закінчення строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, під час звернення із заявою про перегляд ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 звернув увагу суду представник ОСОБА4 – адвокат ОСОБА11, мотивуючи клопотання про залишення заяви ТОВ «Сегмент-Агро» без розгляду, в задоволенні якого суд відмовив, обґрунтовуючи це нормою частини першої статті 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Баришівський районний суд Київської області ухвалою від 18 січня 2023 року (суддя Чехов С.І.) задовольнив заяву представника ТОВ «Сегмент- Агро» в особі директора ОСОБА6 про перегляд ухвали від 9 квітня 2015 року у цивільній справі № 355/530/15-ц за нововиявленими обставинами. Суд визнав обґрунтованим посилання заявника на висновок експерта № 1-17/08 Українського центру судових експертиз від 17 серпня 2022 року, яким встановлено, що підпис повноважного представника товариства в договорі № 5 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сегмент-Агро», укладеного між ТОВ «Сегмент-Агро» та ОСОБА4, виконаний невідомою особою, скасував ухвалу від 9 квітня 2015 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА4 до ТОВ «Сегмент-Агро», відповідно до якої розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, за скаржницею визнано право власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, село Волошинівка, вул. Червоноармійська, буд. 41а, шляхом виділення в натурі нежитлової будівлі – адміністративного будинку (контора відділу № 1), літера «П», загальною площею 58,50 м2.
Судове рішення містить посилання про неможливість оскарження, яке не відповідає частині сьомій статті 429 ЦПК України, оскільки цією нормою передбачений перегляд на загальних підставах судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Отже, дії судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. під час прийняття до розгляду заяви та перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 не узгоджуються із приписами статей 424, 429 ЦПК України.
Водночас, приписи статті 424 ЦПК України є зрозумілими та однозначними, не містять ознак колізійності чи неповноти, що виключає інше їх тлумачення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв’язку з умисним або внаслідок грубої недбалості допущенням суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Отже, у пункті 4 частини першої статті 106 цього Закону містяться склади двох дисциплінарних проступків: 1) допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод; 2) грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Щодо допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2025 року справа № 990SCGC/17/24 (пункти 78, 80) зазначила, що цей склад дисциплінарного проступку полягає у недотриманні суддею норм процесуального права, що найчастіше пов’язане з порушенням певних статей Конвенції, зокрема статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 6 (право на справедливий суд), статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статті 9 (свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 11 (свобода зібрань та об’єднань), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Перший протокол до Конвенції).
Із суб’єктивної сторони, цей дисциплінарний проступок може вчинятись як умисно, так і через грубу недбалість. За умисної форми вини суддя усвідомлює, що порушує норми процесуального права і що це порушення пов’язане з порушенням прав людини та основоположних свобод, проте ігнорує цю обставину. За грубої недбалості суддя не усвідомлює, що порушує норми процесуального права, пов’язані з порушенням прав людини та основоположних свобод, втім відповідно до характеру допущеного порушення міг і повинен був це усвідомлювати.
Ураховуючи правову природу прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конвенцією, зрозуміло, що цей склад дисциплінарного проступку охоплює дії судді під час ухвалення судового рішення, які призвели до порушення прав і основоположних свобод саме учасників справи, які беруть (брали) участь у судовому процесі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив безпосередньо питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 лютого 2022 року у справі № 11-40сап21 сформулювала висновок про те, що допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод є самостійним складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не передбачає настання негативних наслідків, оскільки порушення прав людини і основоположних свобод за своєю суттю і є такими негативними наслідками.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує «кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном». Ця фундаментальна норма захищає особу від свавільного втручання держави у її майнові права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) розробив широке тлумачення «майна» та концепції втручання, яке не обмежується фактичним позбавленням власності.
У практиці ЄСПЛ поняття «майно» не обмежується національним законодавством і включає будь-який «актив», який має економічну цінність, у тому числі визнані права, «законні очікування», а також судові рішення, що підлягають виконанню (див. «Чірагов та інші проти Вірменії» (Chiragov and Others v. Armenia), 2015, § 147; «Сагхінадзе та інші проти Грузії» (Saghinadze and Others v. Georgia), 2010, § 103; «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), 2009, § 45).
Остаточне судове рішення, що визнає за особою право власності або присуджує певне майно, створює для особи «законне очікування» на реалізацію цього права. Після виконання такого рішення це очікування перетворюється на наявне право власності, а після відчуження майна – на очікування стабільності правочину та його фінансових наслідків. Скасування виконаного рішення покладає на особу надмірний тягар, оскільки вона діяла, покладаючись на законність та остаточність судового акта.
У випадку скасування остаточного судового рішення, яким визнано право власності, після того, як це право було реалізовано, а майно відчужено третій особі, порушується не лише право власності, а також принцип правової визначеності як складова верховенства права в демократичному суспільстві та розглядається ЄСПЛ як втручання у право на мирне володіння майном. Хоча особа може вже не бути безпосереднім власником майна на момент скасування остаточного судового рішення після його виконання, її фінансові інтереси, законні очікування та принцип правової визначеності розглядаються як елементи її «майна» в автономному розумінні ЄСПЛ та підпадають під загальне правило про мирне володіння майном.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є ключовим актом, що визначає статус рішень ЄСПЛ у національній правовій системі. Стаття 17 цього Закону прямо вказує, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Перегляд 18 січня 2023 року суддею Чеховим С.І. за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження мирової угоди від 9 квітня 2015 року у справі № 355/530/15 та скасування судового рішення, що набрало законної сили з недотриманням пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України, призвело до порушення права позивачки ОСОБА4 на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Скасування суддею Чеховим С.І. судового рішення, яке стало підставою для набуття ОСОБА4 права власності на 7/1000 частин комплексу будівель та споруд, а також подальшої 12 лютого 2016 року державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером _____ – житловий будинок (інвентарна вартість 1 087 300 грн) та відчуження ОСОБА10 нерухомого майна за договором купівлі-продажу 21 червня 2019 року разом із земельною ділянкою, виділеною для його обслуговування, призвели до:
-порушення принципу правової визначеності. Скасування остаточного виконаного судового рішення призвело до стану правової невизначеності щодо перетвореного, відчуженого нерухомого майна та земельної ділянки, виділеної для його обслуговування. Такі дії підривають довіру до судової системи та створюють нестабільність у правових відносинах, оскільки особа, реалізовуючи визнане за нею право власності, діє добросовісно та покладається на законність і остаточність рішення суду;
-порушення «законних очікувань». Скаржниця мала «законне очікування», що її право власності, підтверджене судом, є стабільним, і вона може вільно ним розпоряджатися;
-виникнення майнових ризиків, пов’язаних із застосуванням наслідків недійсності правочинів, на підставі яких скаржницею відчужено нерухоме майно.
Висновок щодо наявності складу дисциплінарного проступку
Дисциплінарне провадження щодо судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. здійснювалося за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ураховуючи встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи фактичні обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що суддя Чехов С.І. в порушення вимог пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України за межами встановленого строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який є преклюзивним, розглянув таку заяву та скасував ухвалу Баришівського районного суду Київської області у справі № 355/530/15-ц, на підставі якої за скаржницею визнано право власності на нерухоме майно, чим порушив право ОСОБА4 на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, не встановлено обставин, які свідчили б про умисність дій судді, однак характер таких дій щодо розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке вступило в законну силу за межами преклюзивних строків, та наслідки недотримання норми процесуального права, пов’язані з порушенням права скаржниці на мирне володіння майном суддею Чеховим С.І., який має значний стаж на посаді судді, дають підстави для висновку про вчинення дисциплінарного проступку внаслідок грубої недбалості.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи отримано чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність у діяннях судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Доводи судді Чехова С.І. щодо неоскарження ОСОБА4 судових рішень, на підставі яких відбувся перехід права власності на нерухоме майно, та відсутності майнових втрат не спростовують висновків про наявність у діях судді дисциплінарного проступку.
Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи не отримано чітких і переконливих доказів вчинення суддею Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чеховим С.І. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отримані в межах дисциплінарного провадження докази з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності не дають можливості дійти висновку про порушення суддею Чеховим С.І. правил щодо відводу, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Строк застосування до судді дисциплінарного стягнення
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
З урахуванням наведеного вище строк притягнення судді Чехова С.І. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Обґрунтування виду дисциплінарного стягнення
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, негативні наслідки, особу судді Чехова С.І., який характеризується позитивно, вчинення дисциплінарного проступку внаслідок грубої недбалості, відсутність інших дисциплінарних стягнень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова С.І. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Міловського районного суду Луганської області (відрядженого до Баришівського районного суду Київської області) Чехова Сергія Івановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
