Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Мороза М.В. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 26 червня 2025 року (вх. № 2688/0/6-25) надійшло повідомлення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Мороза М.В., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні зазначено, що у провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. перебуває кримінальне провадження № ____ за обвинувачення ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (справа № 495/7605/22).
7 травня 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2, про надання тимчасового доступу до речей та документів. У зазначеному клопотанні адвокат просив зобов’язати посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати йому тимчасовий доступ до повної історії перегляду даних у Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо кримінального провадження № ____ від 29 квітня 2022 року, із зазначенням усіх користувачів, що здійснювали перегляд, та наданням копій відповідних підтвердних документів (зокрема витягів, скриншотів вкладок «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» тощо) з можливістю їх копіювання.
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 20 травня 2025 року відмовив захиснику обвинуваченого – адвокату ОСОБА2, у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів.
24 червня 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло повторне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2, про надання тимчасового доступу до речей та документів, у якому адвокат повторно послався на ті самі доводи, що й у попередньому клопотанні. Крім того, у клопотанні адвокат ОСОБА2 додатково зазначив, що відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або вчиненої з необережності незаконної відмови в доступі до правосуддя чи іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя.
Суддя Братків І.І. зауважила, що в повторному клопотанні адвокат ОСОБА2 зазначив, що посилання на можливу дисциплінарну відповідальність судді не належить розцінювати як тиск на суд. Водночас у судовому засіданні він додатково пояснив, що «сторона захисту буде робити все необхідне, щоб а ні суд, а ні прокурор, а ні будь-яка інша особа не порушувала права його клієнта та якщо в подальшому будуть порушуватися їхні права на отримання цієї інформації вони будуть використовувати всі законні засоби», у тому числі – шляхом звернення з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя.
На думку судді Братків І.І., зазначення в клопотанні норми закону про дисциплінарну відповідальність суддів, разом із озвученим у судовому засіданні твердженням про намір подати дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя в разі відмови в задоволенні клопотання, є не що інше, як спроба незаконного тиску з боку адвоката на суддю з метою примусити суд ухвалити потрібне йому рішення.
30 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Братків І.І. (вх. № 2688/1/6-25), у яких вона зазначила, що 28 червня 2025 року секретар судового засідання надіслала їй скриншоти зі сторінки «ОСОБА2» в соціальній мережі Facebook, на якій він описує ситуацію, що стала предметом звернення судді до Вищої ради правосуддя, перекручуючи факти на свою користь, стверджує, що в нього із суддею почалася «війна», у якій «ей не победить».
Суддя Братків І.І. у поданих додаткових поясненнях звертає увагу на те, що на дванадцятому році російсько-української війни та на четвертому році повномасштабного вторгнення український адвокат, використовуючи в соціальних мережах мову держави-агресора, публічно оголошує війну судді та зазначає, що його «задача до отпуска ее отругать».
Суддя Братків І.І. зазначила, що хоча її прізвище у вказаних дописах ОСОБА2 прямо не називає, однак описані в них події стосуються судового засідання за її участю, що дає підстави вважати, що йдеться саме про неї, а висловлювання адвоката ОСОБА2 «жалко ее» викликає в неї особливе занепокоєння за власне життя та безпеку.
25 липня 2025 року суддя Братків І.І. подала до Вищої ради правосуддя додаткові пояснення (вх. № 2688/3/6-25), у яких повідомила, що отримала від своєї колишньої помічниці скриншот сторінки в соціальній мережі Instagram користувача alex_сarenko, в якій ОСОБА2 висловлював погрози на адресу особи, за заявою якої було відкрито кримінальне провадження, тобто – на її адресу, щодо порушення кримінального провадження стосовно такої особи (тобто стосовно судді).
Суддя Братків І.І. зауважила, що хоча в публікації її ім’я прямо не зазначене, однак, оскільки всім відомо, за чиєю заявою розпочато кримінальне провадження, вона вважає, що адвокат у такий спосіб продовжує погрожувати їй.
Крім того, 22 серпня 2025 року суддя Братків І.І. звернулася до Вищої ради правосуддя із заявою (вх. № 2688/4/6-25), в якій додатково повідомила, що після її повернення з відпустки канцелярія Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області передала їй листи дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя з пропозиціями надати пояснення щодо дисциплінарних скарг стосовно судді, які надійшли до Вищої ради правосуддя.
Суддя Братків І.І. у заяві зазначила, що до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Артеменко О.Ю. (вх. № А-3658/0/7-25) щодо її дій як слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Суддя вважає, що вказану скаргу подала не Артеменко О.Ю., а її представник – адвокат ОСОБА2, оскільки в засобах зв’язку скаржником зазначено його електронну пошту «____». На думку судді, дисциплінарна скарга фактично є незгодою із прийнятим суддею рішенням про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту. Скаржник детально проаналізував час і дату надіслання суддею до Єдиного державного реєстру судових рішень повного тексту вказаного рішення (4 липня 2025 року о 21:34), що викликає занепокоєння судді стосовно її безпеки в разі затримання на роботі.
До Вищої ради правосуддя також надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА2 (вх. № Ц-3763/0/7-25) щодо рішень, винесених суддею у 2023 році за час перебування у відрядженні в Козівському районному суді Тернопільської області. Суддя Братків І.І. у заяві зазначила, що ОСОБА2 не був представником жодної зі сторін у цивільних справах, про які зазначено в дисциплінарній скарзі, також ці рішення жодним чином не порушують його права.
Крім того, суддя Братків І.І. зауважила, що до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА2 в інтересах Браїли К.Г. (вх. № Ц-4148/0/7-25) щодо її дій як слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області під час розгляду в листопаді 2024 року справи та постановлення нею ухвали в цій справі. Тобто дисциплінарну скаргу подано через доволі значний проміжок часу.
Судді Братків І.І. також стало відомо, що згідно з даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя 8 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА2 (вх. № Ц-3763/1/7-25). Зазначену скаргу дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя їй не надсилав, її зміст їй невідомий.
Суддя вважає, що такі дії адвоката ОСОБА2 щодо подання дисциплінарних скарг стосовно судді в сукупності із попередніми його діями, зазначеними в поданих суддею раніше повідомленнях, слід розцінювати як тиск на суд.
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. просить вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством України.
На підтвердження обставин, викладених суддею Братків І.І. у повідомленні про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, та додаткових пояснень додано копію повторного клопотання, аудіозапис судового засідання від 25 червня 2025 року та скриншоти особистих сторінок адвоката ОСОБА2 в соціальних мережах Facebook та Instagram.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Братків І.І. надіслала до Вищої ради правосуддя повідомлення про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки зазначеного повідомлення член Вищої ради правосуддя надіслав запит судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. із проханням повідомити, чи зверталась суддя до Генерального прокурора з відповідним повідомленням в порядку частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У відповідь на запит суддя Братків І.І. повідомила (лист від 2 липня 2025 року № 2688/2/6-25), що на виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вона надіслала відповідне повідомлення до Генерального прокурора, на підтвердження додала скриншот повідомлення з електронної пошти.
Член Вищої ради правосуддя також надіслав запит до Офісу Генерального прокурора із проханням поінформувати про дії, вчинені за результатами розгляду повідомлення судді Братків І.І.
Офіс Генерального прокурора в листі від 4 липня 2025 року № 09/1/3-58932ВИХ-25 поінформував Вищу раду правосуддя про направлення запиту члена Вищої ради правосуддя щодо результатів розгляду повідомлення судді Братків І.І. до Одеської обласної прокуратури.
Одеська обласна прокуратура в листі від 14 липня 2025 року № 09/1/1-4328ВИХ-25 повідомила, що за результатами розгляду повідомлення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області 9 липня 2025 року розпочав кримінальне провадження № ____ за частиною першою статті 376 КК України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Білгород-Дністровської окружної прокуратури.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежними та керуються верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Під втручанням у діяльність судових органів необхідно розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Суддя Братків І.І. пов’язує втручання в її діяльність як судді під час здійснення правосуддя у справі № 495/7605/22 з діями адвоката ОСОБА2, зокрема із зазначенням у клопотанні та під час судового засідання наміру подати дисциплінарну скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя, а також із дописами, розміщеними на його особистій сторінці в соціальних мережах Facebook та Instagram.
Під час перевірки повідомлення судді, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного вебпорталу «Судова влада України», встановлено, що у провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. перебуває кримінальне провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України (справа № 495/7605/22).
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 20 травня 2025 року в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА2, про тимчасовий доступ до речей та документів відмовив. Розгляд справи триває.
Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій системі документообігу «Д-3», 21 липня 2025 року (вх. № Ц-3763/0/7-25) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА2 щодо дисциплінарного проступку судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. під час здійснення правосуддя у справах № 951/785/23, № 951/577/23, яку на підставі автоматизованого розподілу справ передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя для проведення попередньої перевірки.
З долучених до повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя копії повторного клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів та копії аудіозапису судового засідання встановлено, що, дійсно, адвокат ОСОБА2 зазначав про подання до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги на дії судді Братків І.І.
За результатами ознайомлення із фотокопіями дописів, розміщених на особистих сторінках ОСОБА2 в соціальних мережах Facebook та Instagram, які суддя Братків І.І. додала до додаткових пояснень, установлено, що обставини, про які зазначає суддя в цих поясненнях, дійсно існували.
Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій системі документообігу «Д-3», до Вищої ради правосуддя 14 липня 2025 року (вх. № А-3658/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Артеменко О.Ю., 8 серпня 2025 року (вх. № Ц-3763/1/7-25) – дисциплінарна скарга ОСОБА2, 11 серпня 2025 року (вх. № Ц-4148/0/7-25) – дисциплінарна скарга ОСОБА2 в інтересах Браїли К.Г., стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І.
Щодо звернення до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами на дії судді Братків І.І.
Відповідно до частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників.
Тобто чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою на дії судді.
Звернення учасника судового провадження із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя не є ознакою впливу на суд чи втручання в діяльність суду, крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 КК України.
У статті 376 КК України йдеться про втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Вища рада правосуддя дотримується правової позиції, згідно з якою реалізація особами передбачених законом прав за відсутності ознак зловживання ними не може бути розцінена як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
При цьому лише в межах дисциплінарного провадження може бути надано оцінку обставинам, викладеним у дисциплінарних скаргах стосовно дій суддів, зокрема, чи подані вони з очевидною метою спонукати суддів до ухвалення певних судових рішень.
Отже оцінку обґрунтованості дисциплінарних скарг стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. нададуть Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя) під час дисциплінарних проваджень.
Вища рада правосуддя зауважує, що висловлення наміру звернення чи звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді не є доказом спроби незаконного впливу на безсторонність судді, не може свідчити про тиск і втручання в діяльність суду під час розгляду конкретної справи.
Щодо дописів, розміщених у соціальних мережах Facebook та Instagram
У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) зазначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Гарантії вказаної статті Конвенції поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Отже оціночними судженнями фактично є висновок особи про ту чи іншу подію, ситуацію або особу, який не містить фактичних тверджень.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження, оскільки наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (рішення у справах «Лінгенс проти Австрії», § 36; «Де Хаес і Гійсельс проти Бельгії», § 42).
У пункті 63 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів зазначено, що судді повинні погодитися з тим, що вони є публічними фігурами й не повинні бути занадто чутливими або занадто вразливими.
Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, під час виконання своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність зі здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.
Межа допустимої критики щодо судді як публічної особи визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи, а тому суддя має бути готовим виявляти більшу толерантність до висловлювань громадян чи засобів масової інформації.
Крім того, відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Зі змісту фотокопій дописів, розміщених на особистих сторінках ОСОБА2 в соціальних мережах Facebook та Instagram, убачається, що їх автор уживає такі висловлювання: «Жалко ее… Похоже, она до сих пор не осознала, что начала войну, в которой ей не победить…», «…Короче, задача до отпуска ее отругать», «ну ничего. После того, как закрою это нелепое дело в отношении себя (а в том, что оно развалитсся, я не сомневаюсь), следующим шагом будет – возбуждение уголовного дела за “Заведомо ложное сообщение о совершении уголовного преступления”. Ведь за ложь и злоупотребление правом тоже должен кто-то отвечать. И отвечать – по закону. Игра начинается))) Но теперь – по моим правилам. Правилам закона», які, хоча й не містять прямого зазначення імені судді, однак суддя Братків І.І. сприймає як такі, що стосуються саме її, вони викликають у неї занепокоєння та створюють відчуття побоювання за власне життя і безпеку.
Вища рада правосуддя враховує, що особливості професійної діяльності судді нерідко зумовлюють висловлення учасниками судових справ або вільними слухачами певних погроз на адресу суддів. Різкі фрази та/або заяви з погрозами в багатьох випадках пов’язані з емоційним негативним сприйняттям рішень чи процесуальних дій судді та не свідчать про намір особи спричинити будь-яку реальну шкоду. Прояв таких емоцій може свідчити про неповагу до суду, що не є тотожним втручанню в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Водночас Вища рада правосуддя зазначає, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації й діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До видів адвокатської діяльності належить, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз’яснень із правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статей 1–4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність, тобто незалежну професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Правовою основою діяльності адвоката є Конституція України, цей Закон та інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктом 1 частини першої статті 21, пунктами 2, 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики (далі – Правила), затверджених 9 червня 2017 року Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
У статті 12 Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Статтею 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, в тому числі використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до статті 42 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
У статті 44 Правил встановлено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Стаття 57 Правил визначає принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах. Відповідно до вказаної статті адвокат повинен дотримуватися норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, зокрема участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Статтею 58 Правил встановлено, що при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокат повинен приймати до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності та збереження. При користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет необхідно враховувати параметри їх конфіденційності з метою відповідального їх використання, моніторингу та регулярного аналізу власних соціальних мереж, інтернет-форумів, інших форм спілкування в мережі Інтернет та контентів, що розміщуються в соціальних мережах. При виявленні в них помилок або будь-яких невідповідностей конфіденційності вони підлягають негайному виправленню та/або видаленню. Адвокати повинні оцінити, чи є обраний ними засіб спілкування у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату. При користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів.
Стаття 59 Правил передбачає, що адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката / представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
Згідно з пунктом 4 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами, порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
Поведінка адвоката ОСОБА2 під час судового розгляду справи не узгоджується з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимою, зокрема і для адвоката.
Обставини, зазначені суддею Братків І.І. в повідомленні про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя можуть вказувати на порушення Правил адвокатської етики та вчинення адвокатом ОСОБА2 дисциплінарного проступку, а тому кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повинна надати їм оцінку.
З Єдиного реєстру адвокатів України убачається, що індивідуальну адвокатську діяльність адвокат ОСОБА2 здійснює в місті Білгороді-Дністровському Одеської області.
Відповідно до статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оцінним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом ухвалює рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктами 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Беручи до уваги обставини, зазначені в повідомленні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., ураховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 9 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни.
2. Звернутися із заявою (скаргою) щодо дій, неналежної поведінки адвоката Царенка Олександра Олександровича до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Заступник Голови Вищої ради правосуддя
