Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата ВРП), у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати ВРП Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача (далі – дисциплінарного інспектора – доповідача) Кабанця О.О., складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Прокуратури Полтавської області (нині – Полтавська обласна прокуратура) стосовно судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відрядженого до Шевченківського районного суду міста Полтави) Сініцина Е.М.,
встановила:
1. Історія справи, узагальнені доводи дисциплінарної скарги та докази на підтвердження висловлених у ній обставин
1.1. До ВРП за вх. № 77/0/13-22 надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Полтавської області (нині – Полтавська обласна прокуратура) стосовно судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відрядженого до Шевченківського районного суду міста Полтави) Сініцина Е.М.
15.11.2023 указану скаргу розподілено члену ВРП Бурлакову С.Ю.
07.01.2025 скаргу розподілено дисциплінарному інспектору Стасів С.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 14.05.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора–доповідача Кабанця О.О.
1.2. У дисциплінарній скарзі стверджується про нібито неналежну поведінку судді Сініцина Е.М., зокрема:
1.2.1. під час розгляду судової справи № 554/4804/21, яка полягала у такому:
- ухвалою від 06.08.2021 суддя нібито необґрунтовано (із формальних підстав – відсутності в тексі повідомлення про підозру посилання на відповідні норми КПК) скасував повідомлення про підозру ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____;
- іншою ухвалою від 06.08.2021 у межах цієї ж справи суддя нібито у порушення вимог КПК, виправив описку в ухвалі про скасування повідомлення про підозру, додавши інформацію про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА1, звільнивши останнього з-під варти в залі суду, при цьому, вказане питання взагалі не було предметом розгляду у судовому засіданні та окремо не вирішувалось, чим фактично змінив зміст указаного судового рішення, а не усунув його неточності.
- указані ухвали оскаржено в апеляційному порядку та скасовано; застосовано до підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підставами для скасування цих ухвал стали численні процесуальні порушення, допущені суддею Сініциним Е.М.;
- суддя у встановленому законом порядку нібито не повідомив сторону обвинувачення про розгляд на 30.12.2021 клопотання сторони захисту про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА1, а за наслідками судового розгляду задовольнив вимоги клопотання (нібито все ж із тих формальних підстав – відсутності в тексі повідомлення про підозру посилання на відповідні норми КПК, скасував змінену підозру), через допущення порушень КПК указана ухвала скасована судом апеляційної інстанції;
1.2.2. під час розгляду судової справи № 554/8470/21, яка полягала у такому:
- 21.10.2021 було змінено підслідність кримінального провадження № ____ та визначено здійснення досудового розслідування за слідчими відділу поліції № 1 Полтавського РУП, що мало наслідком зміну підсудності справи № 554/8470/21 за Київським районним судом міста Полтави. Однак, суддя Сініцин Е.М., нібито будучи обізнаним про зміну підсудності цієї справи, поза межами своїх повноважень постановив ряд ухвал за результатами розгляду низки клопотань сторони захисту у цій справі, які надійшли до його провадження після 21.10.2021. Зокрема, йдеться про ухвали: від 10.11.2021 (відведено прокурора), від 19.11.2021 (повернуто надлишково сплачені у якості застави грошові кошти заставодавцям ОСОБА2 та ОСОБА3), від 29.10.2021 (відмовлено в скасуванні арешту майна), від 25.11.2021 (відмовлено у роз’ясненні ухвали про відвід прокурора від 10.11.2021).
1.3 Указані обставини у скарзі кваліфіковано за такими складами дисциплінарних проступків:
- допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (п. 3 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (п. 4 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;
- використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку (п. 11 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Та стверджується про нібито вчинення суддею Сініциним Е.М. істотного дисциплінарного проступку.
На підтвердження доводів, висловлених у дисциплінарній скарзі скаржником долучено копії відповідних судових рішень у справах № 554/4804/21 та № 554/8470/21.
2. Право та міжнародні стандарти у сфері судочинства
2.1. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (стаття 49 України «Про судоустрій і статус суддів»).
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (також частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя») у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено).
Дисциплінарне провадження, у тому числі, але не виключно, включає попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор-доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Висновок дисциплінарного інспектора-доповідача передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
2.2. Дисциплінарне провадження не повинно передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (висновок № 11 (2008) КРЄС).
Підстави для дисциплінарної відповідальності суддів повинні стосуватися поведінки судді, яка суперечить одній із основних цінностей, закріплених у Конвенції: незалежності, безсторонності, доброчесності, цілісності, рівності, недискримінації, компетентності та сумлінності (пункти 10, 13, 28 висновку № 27 (2024) КРЄС).
2.3. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, уважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Європейської конвенції із прав людини та основоположних свобод (далі – ЄКПЛ).
Основним принципом, який регулює застосування ст. 6 ЄКПЛ, є принцип справедливості (рішення Європейського суду із прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі Gregačević проти Хорватії, § 49).
У розумінні ст. 6 § 1 ЄКПЛ, суд має бути обов’язково «установлений законом». Цей вислів віддзеркалює принцип правової держави, невід’ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом (рішення ЄСПЛ у справі Jorgic проти Німеччини, § 64; Richert проти Польщі, § 41).
Вислів «установлений законом» стосується не лише правових підстав самого існування «суду», але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі (рішення ЄСПЛ у справі Posokhov проти Росії, § 39; Fatullayev проти Азербайджану, § 144; Kontalexis проти Греції, § 42). Тому суд, який, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не установлений законом» у розумінні ст. 6 § 1 ЄКПЛ (рішення ЄСПЛ у справі Richert проти Польщі, § 41; Jorgic проти Німеччини, § 64).
3. Установлені обставини, мотиви та висновки Другої дисциплінарної палати ВРП
3.1. Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007, Сініцин Е.М. призначений строком на п’ять років на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області.
Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VІ, Сініцин Е.М. обраний на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області безстроково.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 березня 2021 року № 522/0/15-21, Сініцин Е.М. переведений на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 липня 2021 року № 1466/0/15-21, Сініцин Е.М. відряджений на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави з 21 липня 2021 року строком на 1 (один) рік.
Рішенням Голови Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 527/0/149-22, Сініцин Е.М. відряджений до Октябрського районного суду міста Полтави з 21 листопада 2022 року.
Відповідно до положень Закону від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, найменування Октябрського районного суду міста Полтави змінено на Шевченківський районний суд міста Полтави.
Суддя Сініцин Е.М. нині продовжує здійснювати правосуддя у вказаному суді.
3.2. Дисциплінарна відповідальність є засобом забезпечення дотримання суддями своїх обов’язків, вона сприяє підтримці довіри суспільства при здійсненні правосуддя. Однак, інститут дисциплінарної відповідальності не має слугувати інструментом та засобом впливу тієї чи іншої сторони у справі на суддю та на постановлені ним судові рішення у справі. Судді мають бути захищеними від безпідставних за своєю суттю звинувачень, викладених у дисциплінарних скаргах, що також є одним із завдань дисциплінарного провадження.
У дисциплінарній скарзі скаржник детально описав у чому саме полягала неналежна поведінка судді Бисаги Т.Ю., однак, прямо не вказав складу конкретного дисциплінарного проступку, тому Другій Дисциплінарній палаті ВРП належить кваліфікувати його дії самостійно.
У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у частині 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», дисциплінарний інспектор-доповідач доходить висновку, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (статті 6 ЄКПЛ) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею.
У кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення у зазначених у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність вказаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.
Дисциплінарній палаті ВРП належить установити можливу наявність/відсутність у діях судді Сініцина Е.М. ознак складів дисциплінарних проступків, указаних у п. 1.3. цієї ухвали.
3.3. Друга Дисциплінарна палата ВРП установила такі обставини.
3.3.1. У провадженні судді Сініцина Е.М. як слідчого судді перебували справи № 554/4804/21 та № 554/8470/21, у межах яких ним постановлено низку ухвал (наводиться інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень), зокрема:
- у справі № 554/4804/21, за період часу із 4 серпня 2021 року до 30 січня 2022 року, постановлено 25 судових рішень;
- у справі № 554/8470/21, за період часу із 3 вересня 2021 року до 7 лютого 2022 року, постановлено 68 судових рішень, у т.ч. після 21 жовтня 2021 року суддею постановлено 14 судових рішень.
3.3.2. Щодо судових рішень у справі № 554/4804/21. У скарзі мова йде про судові рішення, постановлені суддею Сініциним Е.М. 6 серпня 2021 року та 30 грудня 2021 року.
Так, 6 серпня 2021 року суддею Сініциним Е.М. здійснювався розгляд скарги адвоката ОСОБА4 на повідомлення про підозру ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____. Зі змісту відповідної ухвали, встановлено, що інші питання, зокрема, про скасування раніше застосованого до підозрюваного ОСОБА1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про його негайне звільнення, у цьому судовому засіданні не розглядались, сторони щодо них не висловлювались, отже, це питання суддею не вирішувалось та щодо скасування запобіжного заходу рішення у встановленому процесуальним законом порядку суддею не приймалось.
Зі змісту іншої ухвали, постановленої суддею Сініциним Е.М. також 6 серпня 2021 року, установлено, що під час вирішення питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1 суддею допущено описку, яка полягала в незазначенні в її тексті відомостей про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ухвалою від 28 травня 2021 року відносно ОСОБА1 належить скасувати.
Предметом оцінки Другою Дисциплінарною палатою ВРП у цьому випадку є не процесуальні підстави скасування повідомлення про підозру ОСОБА1 (установлення існування чи відсутності повноважень у відповідного прокурора чи інші мотиви постановлення суддею вказаного судового рішення, оскільки це є компетенцією суду апеляційної інстанції, що й було здійснено Полтавським апеляційним судом, який указані ухвали суду першої інстанції скасував), натомість, оцінці підлягає факт фактичної зміни суддею Сініциним Е.М. раніше ухваленого судового рішення, а не усунення його неточностей, для чого й існує можливість виправлення описок. Указані дії судді стали підставою для звільнення з-під варти особи, яка підозрювалась у вчиненні тяжкого злочину, що створило, хоча й тимчасові, але реальні перешкоди для досудового розслідування кримінального провадження та негативно вплинуло на довіру суспільства до судової влади.
3.3.3. Щодо судових рішень у справі № 554/8470/21. Відповідно до копії постанови заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Устименка Є.В. про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 21 жовтня 2021 року, змінено підслідність кримінального провадження № ____ та доручено здійснення досудового розслідування слідчим відділу поліції № 1 Полтавського РУП, яке, згідно інформації із офіційного веб-сайту Київської районної в місті Полтава ради (https://www.kr-pl.gov.ua/servinform/umvs/, долучено до матеріалів скарги), знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Решетилівська, 30, а тому територіально відноситься саме до Київського району міста Полтави.
У частині 3 статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено зокрема, що територіальна юрисдикція суду визначається з урахуванням принципу територіальності.
Друга Дисциплінарна палата ВРП здійснивши аналіз положень частини сьомої статті 100 КПК, частини другої статті 132 КПК, частини першої статті 184 КПК, частини першої статті 192 КПК, частини другої статті 199 КПК, частини першої статті 201 КПК, частини третьої статті 244 КПК, частини десятої статті 290 КПК, доходить до висновку про те, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування має здійснюватись слідчим суддею суду першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відповідний орган досудового розслідування.
Таким чином, кримінальні провадження, які розслідуються слідчими відділу поліції № 1 Полтавського РУП, а так само здійснення судового контролю в них, належить до виключної компетенції саме Київського районного суду міста Полтави, яка в справі № 554/8470/21 виникла починаючи із 21 жовтня 2021 року.
Зі змісту ухвали від 29 жовтня 2021 року вбачається, що суддя Сініцин Е.М. ознайомився з постановою від 21 жовтня 2021 про зміну підслідності кримінального провадження № ____, однак, зазначив, що на його переконання, вона є необґрунтованою та винесена виключно з метою зміни підсудності, оскільки ним раніше розглянуто велику кількість клопотань сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, та в задоволенні багатьох із них відмовлено.
Надалі суддею Сініциним Е.М. ухвалою від 10 листопада 2021 року задоволено заяву сторони захисту про відвід старшого групи прокурорів – прокурора Осюка О.П., одним із мотивів встановлення упередженості прокурора є зміна підслідності кримінального провадження № ____ із метою зміни підсудності, оскільки прокурора нібито не влаштовує рішення суддів у цій справі.
Зі змісту ухвал від 19 листопада 2021 року вбачається, що іншим прокурором Дяченком С.Г. наголошувалось на неможливості проведення розгляду справи цим складом суду, у зв’язку зі зміною підсудності цієї справи, висловлено прохання направити справу для визначення підсудності до Полтавського апеляційного суду, що, однак, було проігноровано суддею Сініциним Е.М.
Полтавський апеляційний суд в ухвалі від 30 листопада 2021 року дійшов висновку, що слідчий суддя Сініцин Е.М. не мав повноважень розглядати заяву про відвід прокурора Оксюка Ю.П., оскільки підсудність кримінального провадження № ____ відноситься до Київського районного суду міста Полтави.
3.4. 16 липня 2025 року, у порядку ст. 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на адресу Шевченківського районного суду міста Полтави надіслано запит про надання: довідки про рух судової справи № 554/4804/21, копій журналів судового засідання та копії звукозаписів судових засідань від 06.08.2021, 29.10.2021, 10.11.2021, 19.11.2021, 25.11.2025, 30.12.2021 у справі № 554/4804/21; а також окремо надіслано судді Сініцину Е.М. пропозицію надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі вх. № 77/0/13-22.
У матеріалах дисциплінарної скарги вказані матеріали відсутні та до ВРП, станом на дату постановлення цієї ухвали, не надходили. Указане, однак, не перешкоджає встановленню дійсних обставин, оскільки викладені у дисциплінарній скарзі обставини частково підтверджуються поясненнями, які надав суддя Сініцин Е.М., а також судовими рішеннями із ЄРДСР.
18 липня 2025 року на адресу ВРП електронною поштою надійшли пояснення судді. Так, останній повідомив, що у 2021 році ним до ВРП двічі подавились повідомлення про втручання з боку Полтавської обласної прокуратури в його діяльність як судді (долучені до матеріалів скарги).
Суддя також стверджує, що жодних, із вказаних у дисциплінарній скарзі порушень він не вчиняв. При цьому, він зазначив, що у справі № 554/4804/21 за результатами розгляду скарги сторони захисту, ним дійсно було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА1, про що постановлено вмотивовану ухвалу від 6 серпня 2021 року, а також за результатами розгляду іншої скарги сторони захисту, ним скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА1, про що постановлено вмотивовану ухвалу від 30 грудня 2021 року.
Так, за твердженням судді Сініцина Е.М., по завершенню судового засідання 6 серпня 2021 року, будучи в себе в кабінеті, він обдумав проблемну ситуацію, що виникла, – оскільки особа, повідомлення про підозру якій скасовано, залишилась під вартою, що очевидно порушувало її права. Надалі, орієнтовно за десять хвилин, за ініціативою суду було оголошено нове судове засідання про виправлення описки, в якому взяли участь всі учасники справи, які висловлювали власну думку щодо питання про скасування запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА1.
Суддя припускає, що можливо він неправильно зазначив назву указаної ухвали суду «Про виправлення описки», стверджуючи, що можливо її потрібно було назвати «Про скасування запобіжного заходу», однак, на переконання судді, це не змінило б суті ухвали.
Щодо доводів скарги у частині постановлення ним судових рішень у справі № 554/8470/21, суддя Сініцин Е.М. зазначив, що розглянув значну кількість клопотань у т.ч. сторони обвинувачення у межах цієї справи, багато з яких ним було задоволено, однак, у зв’язку з відсутністю доказів у задоволенні деяких клопотань ним було відмовлено. Суддя стверджує, що оскільки він не задовольняв абсолютно всі клопотання сторони захисту, прокурором прийнято рішення про зміну підслідності та про передачу кримінального провадження іншому органу досудового розслідування та подальший розгляд клопотань в іншому суді. При цьому, суддя вказує, що постанова про зміну підслідності від 29 жовтня 2021 року належним чином не мотивована, а в групі слідчих була змінена лише одна особа. Винесення ним судових рішень після зміни підсудності суддя мотивує тим, що інкримінований ОСОБА1 злочин було вчинено/не вчинено на території саме Октябрського (Шевченківського) району міста Полтави, надалі досудове розслідування фактично продовжив здійснювати той самий слідчий, всі попередні судові рішення, у т.ч. про застосування заходів забезпечення, ухвалювались саме ним, а тому, суддя не бачив перешкод для розгляду відповідних клопотань сторони захисту, за наслідком розгляду яких ним постановлено низку судових рішень (мотиви постановлення яких нині не є предметом перевірки).
Також суддя заперечив допущення ним грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, які в скарзі не зазначені; а також висловився щодо нібито спливу строків притягнення до дисциплінарної відповідальності за цієї скаргою.
3.5. Друга Дисциплінарна палата ВРП вивчивши матеріали скарги та зібрані докази доходить таких висновків:
- про порушення суддею Сініциним Е.М., чітко регламентованого КПК процесуального порядку вирішення питання про скасування застосованого до особи запобіжного заходу (що здійснено шляхом фактичної зміни суддею суті раніше ухваленого ним рішення, шляхом винесення ухвали про виправлення описки);
- незважаючи на обізнаність про зміну територіальної підсудності кримінального провадження, суддею Сініциним Е.М., усупереч вимогам КПК та ст. 6 ЄКПЛ (щодо суду, встановленого законом) ухвалено ряд судових рішень як слідчим суддею.
- суддя Сініцин Е.М., який має багаторічний досвід роботи на посад судді, при прийнятті кожного свого рішення зобов’язаний діяти виключно у межах закону, та не міг не знати релевантного законодавства та особливостей його застосування у цій сфері. А тому твердження судді: про те, що неважливо як він назвав судове рішення від 6 серпня 2021 року, яким було скасовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до особи, повідомлення про підозру якій скасовано, оскільки суті цього рішення інша назва ухвали не змінила б; та про те, що прокурор змінив підсудність кримінального провадження виключно через невдоволення ухваленими ним як суддею судовими рішеннями у відповідному кримінальному провадженні, а тому він не згоден із цим (зі зміною підсудності), Другою Дисциплінарною палатою ВРП сприймаються критично та додатково свідчать про усвідомленість здійснених суддею дій
- указане у своїй сукупності свідчить про допущення суддею Сініциним Е.М. неналежної поведінки та про порушення ним високих стандартів поведінки судді.
3.6. У скарзі також порушується питання про можливе існування у діях судді Сініцина Е.М. ознак дисциплінарних проступків, передбачених п. 3 та п. 11 ч. 1 ст. 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», однак, до скарги не долучено доказів, які б однозначно свідчили про їх вчинення, та у ході попередньої перевірки такі обставини не встановлено.
3.7. За результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі Прокуратури Полтавської області (нині – Полтавська обласна прокуратура) стосовно судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відрядженого до Шевченківського районного суду міста Полтави) Сініцина Е.М., яка зареєстрована за вх. № 77/0/13-22 Друга Дисциплінарна палата ВРП доходить до узагальненого висновку:
- про існування у діях судді Сініцина Е.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частити 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Перевірка та дослідження наведених вище обставин, разом із установленням наявності в діях судді умислу чи допущення ним недбалості будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором-доповідачем під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата ВРП,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відрядженого до Шевченківського районного суду міста Полтави) Сініцина Е.М.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя – член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя:
Олексій МЕЛЬНИК
